Информационная система для библиотеки университета . Дипломная (ВКР). Информационное обеспечение, программирование.

💣 👉🏻👉🏻👉🏻 ВСЯ ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻

Информационное обеспечение, программирование

Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.


Помощь в написании работы, которую точно примут!

Похожие работы на - Информационная система для библиотеки университета

Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе


Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе


Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе


Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе


Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе


Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе


Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе

Нужна качественная работа без плагиата?

Не нашел материал для своей работы?


Поможем написать качественную работу Без плагиата!

В наш час майже всі види діяльності автоматизуються, тобто створюються
умови для зручного виконання роботи, а також для економії коштів та часу на
виконання тої чи іншої роботи. І однією із сфер, яка є досить автоматизованою в
наш час це є надання освіти студентам, адже як надання інформації так і
оцінювання знань студентів в електронному виді є досить зручнішим, а ніж в
паперовому. Одним з пунктів для отримання студентами освіти, потрібно багато
інформації опрацьовувати самостійно, тобто відвідувати бібліотеку. І для того,
щоб студенти мали змогу швидко дізнатися інформацію стосовного того яка саме
література присутня в бібліотеці, а бібліотекар мав змогу швидко надати
інформацію стосовно необхідної літератури, швидко видати книжку відмітивши лише
в програмі, кому саме видано книгу, а не записувати, що займає досить багато
часу. Також за допомогою програми досить легше вести журнал відвідувань
бібліотеки.


Темою дипломного проекту є «Інформаційна система для бібліотеки університету (на прикладі бібліотеки
Криворізької філії Європейського університету)».


Метою даного проекту є створення досконалого програмного продукту, із
зручним інтерфейсом та добре відпрацьованим функціоналом інформаційної системи
бібліотеки, яка б слугувала для більш швидкої роботи, як бібліотекаря так і
читача.


Предмет дослідження дипломного проекту - робота бібліотечної системи
університету.


Об’єкт дослідження – бібліотека Криворізької філії Європейського
університету.


Отже за мету було поставлено створити програмний продукт для автоматизації
роботи бібліотеки. Дана програма має мати змогу зберігати всю інформацію про літературу,
яка є в бібліотеці, а також періодичні видання, тобто ведення, як каталогу так
і картотеки. Ще одним з пунктів є ведення обліку методичного кабінету.


Окрім того, що в програмі будуть всі книги, вони мають бути розділені
по дисциплінам, а також має бути указано, який саме це посібник теоретичний чи
практичний, на якій мові та інші відомості про книги. Але це лише зі сторони
ведення обліку книг, а програма ще має використовуватися бібліотекарем при
видачі книг та повернені їх назад до бібліотеки, а також ведення статистики
відвідування бібліотеки.


Ефективність даної програми полягає в тому, що бібліотекар має змогу
надати потрібну інформацію більшій кількості студентів, адже не всі хочуть
стояти в черзі, хоча й потрібна якась інформація, а за допомогою програми можна
буде швидко переглянути інформацію стосовно необхідної літератури, і про її
наявність і навіть можливість переглянути де саме вона знаходиться.









1.1. 
Опис
існуючої бібліотечної системи




Створення та використання електронних ресурсів в сучасній бібліотечній
практиці пов’язані, передусім, з неперервним збільшення об’єму різної
інформації і зростанням необхідності користувачів оперативно, повно та
ефективно отримувати інформацію.


В наш час бібліотекар має пам’ятати дуже велику кількість інформації, а
саме які є книги, чи є вони в наявності в бібліотеці чи ні, інформацію про
періодичні видання, але все пам’ятати не можливо і для цього створенні каталоги
та картотеки, для більш швидкого пошуку літератури. Але для того, щоб найти
необхідну книгу потрібно переглянути велику кількість карточок, сказати
бібліотекареві, який надасть інформацію про наявність даної книги, але ж в свою
чергу бібліотекар надасть інформацію стосовно книги лише після того як
подивиться на поличку де вона завжди стоїть, а якщо бібліотекар працює не
досить довгий період часу, то може взагалі не надати вам необхідну інформацію,
адже можливо працюючий попередньо розставив книги так, як саме йому зручно.


Облік книг ведеться також в письмовому виді, тобто записується в журналі.
Але з часом журнали старіють, тобто при постійному перегляді книг їх вигляд
псується, витираються, шарпаються сторінки і для того щоб було все зрозуміло
необхідно їх переписувати. Пошук книги в такому журналі займає велику кількість
часу, також при перевірці бібліотечного фонду книги, які прийшли разом, тобто
мають всі одинакові характеристики, лише різні номери можуть бути розташовані в
різних частинах журналу, що є досить не зручним при пошуку.


Ще одним з пунктів з роботи бібліотекаря це облік книг, які видані та які
книги були повернені. Адже при видачі книги бібліотекар багато часу.


тратить на те, щоб знайти необхідний формуляр, потім записує книгу і вже
лише після цього видає книгу. При написанні контрольних, курсових та дипломних
робіт необхідно писати велику кількість інформації тому, деякі книги є
можливість дати книгу на ніч, тобто вкінці робочого дня взяти і вранці по
відкриттю бібліотеки повернути назад, але навіть цей пункт без програми досить
не зручно виконувати, адже бібліотекар має знову потратити час на те, щоб
переглянути про кількість книг і вже після цього надати інформацію стосовно
того чи можна взяти книгу з собою, взагалі здається, що це займає не дуже
багато часу, але коли читачів багато і для того, щоб кожному надати необхідну
інформацію тратиться велика кількість часу, що веде за собою до утворення
черги.


Що стосується періодичних видань, тобто ведення картотеки, то для
економії часу, як студентів так і бібліотекаря набагато зручніше вести облік
періодичних видань в електронному виді, адже ввести в програмі необхідну статтю
набагато простіше, а ніж переглядати досить велику кількість карток.




1.2. Опис існуючих інформаційних систем




Перед тим як приступити до створення програмного продукту необхідно
проаналізувати вже існуючі інформаційні системи в області інформатизації роботи
бібліотеки.


Однією з інформаційних систем, яка використовується в навчальних закладах
є програма «ИРБИС». Система автоматизації бібліотек «ИРБИС» представляє собою
типові інтегровані рішення в області автоматизації бібліотечних технологій,
вона може бути використана для бібліотек будь якого типу.


Система орієнтована на роботу в локальних мережах. А також пропонує
технологію автоматичного формування словників, на основі яких реалізується
швидкий пошук по будь-яким елементам опису.


Система складається з п’яти автоматизованих робочих місць, а саме:


«Комплектатор» - представляє собою робоче місце бібліотечного робітника,
що виконує функції по комплектуванню і обліку фонду бібліотеки на основі
ведення спеціальної бази даних.


 «Каталогізатор» - представляє собою робоче місце бібліотечного
робітника, що виконує всі функції по формуванню (поповнення та зміни) бази
даних електронного каталогу.


 «Читач» - представляє собою робоче місце кінцевого користувача
електронного каталогу і призначений для всезагального пошуку в електронному каталозі,
перегляду знайденої інформації і формування замовлення на видачу знайденої
літератури.


«Книговидача» - представляє собою робоче місце бібліотечного працівника,
який виконує функції по видачі літератури у відповідності з формуванням
замовлення та її повернення.


«Адміністратор» - представляє собою робоче місце спеціаліста, який
виконує системні операції над базами даних в цілому, направленні на підтримку
їх актуальному стані.


І так розглянемо який же вид має дана програма, а саме форма «Читатель» показано на рис. 1.1.


На даній формі читач може як переглянути всю літературу по визначеній
дисципліни, або ж знаючи автора чи назву книги організувати пошук по
визначеному автору, чи взагалі організувати пошук по ключовим слова необхідної
літератури, а саме вибравши в «Словарь» автора чи книгу натиснути на кнопку «Выполнить» після чого
буде видно чи була знайдена необхідна література, яку можна переглянути
перейшовши на «Просмотр», як це показано на рис. 1.2.


Рис. 1.1. Форма «Читатель» на робочій площині «Поиск»




Рис. 1.2. Форма «Читатель» на робочій площині «Просмотр»


Та перед тим, щоб мати можливість переглядати літературу, читач має бути
зареєстрованим, тобто перед читачем виводиться форма в якій потрібно ввести
своє прізвище та ім’я, як це показано на рис. 1.3.


Після того як читач ввів своє прізвище та ім’я, воно перевіряється, якщо
дане ім’я було занесене до бази даних, тобто читач був зареєстрований, то він
може переглядати всю літературу, користуватися пошуком та деякими іншими
функціями, якщо ж користувач не зареєстрований то програма закриється.


Наступним пунктом розглянемо ведення електронного каталогу, тобто
додавання та редагування фонду бібліотеки. Перед тим як почати заносити дані до
бази даних її потрібно створити, краще всього бази даних, особливо якщо це
бібліотека університету, називати по назвам дисциплін. Створення нової бази
даних показано на рис. 1.4.


Рис. 1.4. Створення нової бази даних


Після того як буде правильно введено ім’я та повну назву бази даних і
натиснувши на кнопку «Создать» буде створена нова база даних куди вже можна
заносити необхідну літературу.


Створивши базу даних переходимо до каталогу введення літератури, як це
показано на рис. 1.5.


Де показані всі функції каталогізатора, а саме:


·
перегляд
всіх існуючих баз даних, та даних по літературі, що в них знаходиться;


·
організація
пошуку в тому виді, який є самим зручним для користувача, а саме по імені автору, по тематиці,
ключовим словам, назві книг чи іншому виді, що буде розглянуто далі;


·
перегляд
літератури в каталозі, яка є відміченою;


·
робота з
базою даних, а саме додавання, видалення, експорт даних, а також робота з
даними тобто можливості збереження відміни виконаних функцій щодо даних.


Перед тим як вносити зміни потрібно вибрати необхідну базу даних в яку
саме потрібно вносити зміни чи додавати нову літературу. У вкладці «Ввод»
вводиться вся необхідна інформація про книгу, яку вкінці потрібно зберегти
натиснувши на кнопку «Сохранить», або ж якщо було введене не так як потрібно
то натиснути кнопку «Отменить», для того щоб занести дані про нову книгу
необхідно натиснути на кнопку «Новий». Якщо ж так сталося, що інформація про
книгу була занесена не до тої бази даних що потрібно, то її можна скопіювати в
необхідну базу даних натиснувши на кнопку показану на рис. 1.6.


Рис. 1.6. Копіювання даних до другої бази даних




Натиснувши на кнопку що показано на рис. 1.6. на екранні з’являється
форма наступного виду рис. 1.7.


На формі копіювання даних потрібно указати що саме копіювати і куди,
після чого натиснувши на кнопку «Выполнить» все буде виконано.


Під час того як вносити літературу можна переглянути яка саме література
вже була введена, а саме перейшовши на вкладку «Просмотр», як це показано на
рис. 1.8. Літературу можна переглядати як з бази даних в яку саме вносяться
зміни, так і ті що були створенні раніше. Здійснювати пошук є можливість за
різними типами:


Рис. 1.8. Перегляд літератури в базі даних




Також в «Каталогизаторе» можна організувати пошук необхідної літератури,
яка вже занесена бо бази даних, це показано на рис. 1.9.


Пошук можна організувати різних видів, як це показано на рис. 1.10.


Рис. 1.9. Пошук необхідної літератури


Наступним пунктом розглянемо модуль «Книговидача», вона має наступний
вигляд рис. 1.11.


Його функціональний інтерфейс складається з трьох робочих площин, саме:


Закази – включає компоненти, які реалізують роботу з чергою замовлень на
видачу.


Читач – включає компоненти, що реалізують роботу з документами
(карточками) читачів, з цілю оформлення повернення літератури і видачі без
попереднього замовлення.


Контроль/статистика – слугує для отримання статистичних даних і контролю
системи книговидачі.


Рис. 1.11. Оформлення замовлення книговидачі


Після того як читач знайшов необхідну літературу оформляється замовлення
і читач стає в чергу, як це показано на рис. 1.12.


Рис. 1.12. Параметри черги замовлень




Коли дійшла черга оформлюється замовлення – це показано на рис. 1.13.


Для того щоб дізнатися про заборгованість читача необхідно натиснути на
вкладку «Читатель», дані які там зберігаються показано на рис. 1.14.


Модуль адміністратор - представляє собою робоче місце спеціаліста, який
виконує системні операції над базами даних в цілому, направленні на підтримку
їх актуальному стані, головна форма адміністратора показана на рис. 1.15.


Адміністратор має всі права змінювати дані, адже для того, щоб
контролювати вірність роботи, внесення нової літератури чи зміну введеної
раніше потрібно використовувати всі можливості програмного продукту, який саме
використовується для автоматизації роботи.


Рис. 1.15. Головна форма адміністратора




Автоматизоване робоче місце «Комплектатор» представляє собою робоче місце
бібліотечного робітника, який на основі ведення спеціальної бази даних виконує
функції по комплектуванню і врахуванню фондів бібліотеки.


Загальний вид користувацького інтерфейсу АРМ «Комплектатор» показано на
рис. 1.16. Комплектатор складається з таких вкладок:


Рис. 1.16. Загальний вид форми «Комплектатор»




АРМ «Комплектатор» представляє собою автоматизоване робоче місце
бібліотечного робітника, який на основі ведення спеціальної бази даних виконує
функції по комплектуванню та урахуванню фонду бібліотеки, а саме:


·
введення
коротких бібліографічних даних;


·
контроль
за виконанням замовлень;


·
контроль
надходжень до бібліотеки;


В результаті того, як було розглянуто проблеми існуючих бібліотечних
систем, а також проаналізовано існуючі програмні продукти інформатизації роботи
бібліотеки, було зроблено висновки і поставлено за мету створити інформаційну
систему для бібліотеки, яка буде відповідати таким пунктам:


·
буде
зручною та зрозумілою у використанні для бібліотекаря;


·
зручність
використання для користувача, тобто для студента чи викладача;


Недоліком розглянутого попередньо прикладу являється досить
заплутаний,складний дизайн програми, що призводить до неповного та не
раціонального використання програми, тобто програма не використовується з усіма
з своїми функціями, адже є досить складною в освоєнні.


Створена інформаційна система для бібліотеки має володіти такими
функціональними можливостями:


·
перегляд
всієї літератури бібліотеки, що особливо потрібно при перевірці (ведення
каталогу всієї літератури, що є в наявності в бібліотеці);


·
перегляд
літератури по дисциплінам;


·
перегляд
всіх періодичних видань (ведення картотеки всіх періодичних видань, які надійшли
і зберігаються в бібліотеці);


·
перегляд
періодичних видань по дисциплінам;


·
ведення
обліку читачів, тобто збереження про читачів всю необхідну інформацію;


·
ведення обліку
видачі та повернення книг;


·
ведення
статистики відвідувань бібліотеки;


·
ведення
статистики по літературі, яка особливо користується попитом;


·
відмітки
стосовно літератури, яка є необхідною, але її немає у наявності;


·
відмітки
стосовно того де саме знаходиться книга;


·
відмітки
стосовно того чи є можливість надати книгу читачеві на ніч.


Для того, щоб програмний продукт мав досить високу планку у використанні,
він має бути окрім того, що достовірним і правильно працювати, він має бути
зрозуміли і зручним у використанні, адже навіть в наш час коли майже всі сфери
діяльності автоматизовані велика кількість людей не мала можливості працювати з
комп’ютером і перед ним стоїть страх, що вони зроблять, щось не так і все, вже
нічого не виправиш, а якщо інтерфейс системи буде складним, то взагалі звикнути
до системи буде досить складно, тому при створенні інформаційної системи для
бібліотеки необхідно, необхідно належну увагу виділяти для зручності його
використання.


Отже перед тим як приступити до створення інформаційного продукту
необхідно визначитися за допомогою яких саме програм буде виконуватися
завдання. І так перед тим як створити програму необхідно проаналізувати діяльність
програми, що буде виконано за допомогою Visual Paradigm for UML 6.0 Enterprise
Edition. Програмний продукт буде розроблятися за допомогою мови С#, а у якості
СКБД буде використано SQL.







2. ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ




2.1.
Алгоритм функціонування інформаційної системи




Існують такі
етапи життєвого циклу процесу розробки інформаційної управляючої системи:


-
етап встановлення вимог до
системи;


-
етап специфікації вимог
системи;


-
етап проектування
архітектури системи;


-
етап деталізованого
проектування системи;


Отже перейдемо
до характеристики кожного етапу та дій які виконуються на кожному етапі.


На етапі
встановлення вимог до системи мають бути спільно визначені з замовником та тим
хто саме буде створювати систему вимоги яких при побудові системи потрібно буде
дотримуватися, щоб в подальшому не було не порозумінь вже після створення
системи, та й взагалі для розуміння розробником, що він має розробити.


На етапі
специфікації вимог системи визначається загальна модель системи, всі існуючі
актори та зв’язки між ними тобто будується діаграма варіантів використовування.
Дана діаграм – це початкове концептуальне представлення чи концептуальна модель
системи в процесі її проектування та розробки. Взагалі діаграма варіантів
використовування – це діаграма, на якій показуються відносини між акторами та
варіантами використовування. Тобто побудувавши діаграму варіантів
використовування вже буде зрозуміло як має виглядати модель опрацьовуваної
системи, які мають бути присутні актори і які дії вони виконують між собою.


Наступний етап
який розглядається – це етап проектування архітектури системи. На даному етапі
будується діаграма компонентів, а також діаграма розгортання, тобто діаграми на
яких показані складові самої системи.


На етапі
деталізованого проектування системи потрібно детально розглянути процеси як
працює система, її класи, послідовність виконання різних етапів роботи системи.
На цьому етапі мають бути створені такі діаграми:


Діаграма
класів (class diagram) – це діаграма на якій представлений збір
декларативних чи статистичних елементів моделі, таких як класи з атрибутами та
операціями, а також зв’язуючи їх відносини. За допомогою цієї діаграми
показується статистична структурна модель системи що проектується, графічне
представлення таких структурних взаємозв’язків логічної моделі системи, яка не
залежить від часу. Тобто на даному етапі мають бути точно визначені всі
необхідні класи їх атрибути, операції, типи даних та зв’язки між класами, адже
в подальшому на основі діаграми класів буде будуватися діаграма EntityRelationshipDiagram, на якій мають бути уточненими всі ключові поля.


Діаграма
кооперацій (collaboration diagram) – це діаграма потрібна для опису системи на
рівні окремих елементів, які обмінюються між собою інформацією, для того, щоб
досягти своєї цілі чи варіанту використання.


Діаграма
послідовності (sequence diagram) – це діаграма на якій показані об’єкти, у
порядку з часом їх прояву. За допомогою даної діаграми можна представити
взаємодії елементів моделі, як часовий графік «життя» всіх об’єктів, зв’язаних
між собою для варіанту використання програмної системи. Тобто вже на цьому
етапі буде зрозуміло, що за чим буде виконуватися.


Діаграма
станів (statechart diagram) – це діаграма, яка показує кінцевий автомат.
Кінцевий автомат – це модель специфікації поведінки об’єкту у формі
послідовності його станів, які описують реакцію об’єкта на зовнішні дії,
виконання об’єктом дій, а також зміна його окремих можливостей. Головне
призначення діаграми станів – це опис можливих послідовностей станів та
переходів, які разам характеризують поведінку системи, що моделюється на
протязі всього її життєвого циклу.



Діаграма
діяльності (Activity diagram) – це частковий випадок діаграми станів. Вона
дозволяє реалізувати особливості синхронного та процедурного управління,
обумовленого закінченням внутрішніх дій та діяльності. Дана діаграма – це опис
реакцій на внутрішні дії системи. На даній діаграмі має бути показано
діяльність системи, так сказати всередині.


На етапі
реалізації системи моделі, вже на основі сформованих раніше діаграмі, а саме
діаграми EntityRelationshipDiagram, переводиться у вихідний програмний код і на
основі вже якого формується база даних.


На наступному
етапі, тобто на етапі інтеграції системи закінчується робота над системою, яка
представляється замовнику та донесення до замовника всієї необхідної
інформації, що стосується використання створеної системи.


І вже на
останньому етапі, а саме на етапі супроводження системи досліджується якість
створеної системи при використані, при виникненні помилок їх усунення, подальше
удосконалення системи.


Вище було
описано життєвий цикл системи створеної за допомогою мови UML. Що ж стосовно створення програмного продукту
використовуючи діаграми, тобто проаналізувавши всі необхідні потреби системи і
що саме має виконувати система можна перейти до етапу реалізації системи.
Створюємо всі необхідні форми, і використовуючи створену базу даних можемо
створювати програмний продукт, а для перевірки використовувати дані з бази
даних.


Наступним
етапом є тестування програми, в результаті тестування перевірка програми на
помилки, якщо помилки були виявлені то необхідно їх виправити.


Після
тестування, перевірки та виправлення помилок програма може бути використана на
підприємстві для якого даний програмний продукт створювався, тобто запроваджена
у використання.


Отже перед тим
як приступити до створення програми потрібно побудувати модель її
функціонування. Одним з найголовніших пунктів при створені моделі інформаційної
системи бібліотеки являється побудова діаграми класів, рис. 2.1.


В даному
випадку діаграма класів складається з таких шістнадцяти класів:


·
Інформаційна система роботи бібліотеки;


Також на даній
програмі показуються всі зв’язки між класами, як це показано на рис. 2.1.


Далі детальніше будемо розглядати кожен клас окремо,
звертаючи увагу, на їх склад, а саме операції та атрибути.


Отже першим розглянемо клас «Інформаційна система роботи бібліотеки»,
який має такі атрибути:


А також операції класу «Інформаційна система роботи бібліотеки»:


· 
Вхід в систему (Вхід: varchar) : varchar;


· 
Вихід з системи (Вихід: varchar) : varchar;


· 
Додавання
книги до каталогу (Додавання книги: varchar) : varchar;


· 
Видалення
книги з каталогу (Видалення книги: varchar) : varchar;


· 
Зміна
даних по книгах, що знаходяться в каталозі (Зміна : varchar) : varchar;


· 
Додавання
періодичних видань до картотеки (Додавання: varchar) : varchar;


· 
Видалення періодичних
видань (Видалення: varchar) : varchar;


· 
Внесення змін до картотеки
(внесення змін: varchar) : varchar;


· 
Перегляд
каталогу (Перегляд каталогу: varchar) : varchar;


· 
Перегляд
картотеки (Перегляд картотеки: varchar) : varchar;


· 
Видача
книг (Видача книг: varchar) : varchar;


· 
Повернення
книг (Повернення книг: varchar) : varchar;


· 
Видача
періодичних видань (Видача періодичних видань: varchar) : varchar;


· 
Повернення
періодичних видань (Повернення періодичних видань: varchar) : varchar;


Наступний клас розглянемо «Читач», він володіє наступними атрибутами:


·
Серія
та номер паспорту: varchar;


· 
Повернення книги
(Повернення книги: varchar) : varchar;


· 
Отримання книги (Отримання
книги: varchar) : varchar;


· 
Отримання інформації
стосовно літератури (Отримання інформації: varchar) : varchar;


· 
Надійшла
до бібліотечного фонду() : varchar;


Атрибути класу «Періодичне видання»:


Операції класу «Періодичне видання»:


· 
Номер періодичного видання: int;


Наступною діаграму, яку розглянемо – це діаграма послідовності. Яка
слугуватиме для того, щоб було зрозуміло, як саме, послідовно, має
функціонуватиме програмний продукт інформаційної системи бібліотеки, а саме
крок за кроком, побудуємо діаграму послідовності, як це показано на рис. 2.2.




На діаграмі послідовності показані такі класи:


· 
Інформаційна
система бібліотеки;


А саме на даній діаграмі, діаграмі послідовності показано, що користувач
звертається до системи, тобто вводить логін та пароль, після чого йому
надаються відповідні права на перегляд, чи на перегляд та зміну даних. Якщо
користувач знає логін та пароль то він як переглядає всі дані, так і має змогу
змінювати необхідні дані.


Якщо ж користувач заходить в програму як читач, то він має змогу лише
переглядати:


На основі діаграми послідовності будується діаграма кооперацій. На даній діаграмі показуються дії між
об’єктами, вірніше обмін між ними інформацією, а також показано, що є
можливість змінювати необхідні дані, наприклад може добавитися або ж навпаки
видалитися книгу, чи періодичне видання. Діаграма кооперацій показана на рис.
2.3.


Будь-яка
система, яка має функціонувати, може знаходитися в різних станах, наприклад в
стані очікування, переходу, функціонування чи іншому. Все це показується за
допомогою діаграми станів. Головне призначення якої – опис можливих
послідовностей станів та переходів, які в сукупності характеризують поведінку
системи, що моделюється, на протязі всього її життєвого циклу. Дана діаграма
показана на рис. 2.4.


На діаграмі
станів показані
такі стани:


·
Перший
стан – це стан «Очікування», тобто система очікує коли клієнт ввійде до системи
та введе запит.


·
Наступний
стан - це стан «Отримання запиту», на даному етапі система отримує запит, який
потім перевіряє і якщо все введено вірно посилає запит для обробки до бази
даних.


·
Стан
«обробка запиту» - це той стан коли дані надходять до бази даних, обробляються
там, та повертається отриманий результат по запиту.


·
Останній
стан – це стан «Повернення результату запиту», тобто результат повертається до
інформаційної системи бібліотеки та відображається клієнтові.


Діаграма, яка буде розглянута наступною – це діаграма активності, яка
конкретизує та деталізує всі дії та операції, які виконуються системою, а також
відображає послідовність переходів від виконання однієї дії чи діяльності до
виконання наступної. Дана діаграма для бібліотекаря показана на рис. 2.5.


Діаграм активності показує діяльність інформатизованної роботи
бібліотеки, яка функціонує наступним шляхом:


Ø 
спочатку
клієнт звертається до системи;


Ø 
якщо
пароль введено вірно виконуються наступні дії:


Рис.
2.5. Діаграма активності при вході в систему бібліотекаря




· 
виведення
повідомлення про помилку.


 Діаграма активності для користувача має наступний вигляд рис. 2.6.


На діаграмі активності при вході до програми читача показано такі функції
системи:


Ø 
спочатку
клієнт звертається до системи;


Ø 
вибирає
дані, які потрібно переглянути;


Рис.
2.6. Діаграма активності при вході в систему читача




Наступні дві діаграми, в сукупності називаються діаграмами реалізації.
Першою розглянуто діаграму компонентів – це діаграма, що описує фізичне представлення
системи. Діаграма компонентів дозволяє визначити архітектуру системи, що
розробляється, встановивши залежності між програмними компонентами. Діаграма
компонентів показана на рис. 2.7.


Дана діаграма, а саме діаграма компонентів складається з сімнадцяти
компонентів, кожен з яких має свій стереотип. Так компонент «Програма для
бібліотекаря» має стереотип «executable»,
тобто виконуюча таблиця. Наступний компонент – це компонент «БД «Бібліотека»»,
яка має найбільш загальний тип компонентів стереотип «file», в свою чергу донний компонент
включає в себе наступні компоненти, а саме компоненти: «Дисципліна», «Читач»,
«Екземпляри», «Автор книги», «Автор», «Розміщення книг», «Книга», «Видача
книг», «Група», «Користувач», «Відділення», «Документ», «Періодичне видання»,
«Видання», які мають стереотип «table», тобто таблиці.


Дана діаграма складається з сімнадцяти компонентів, кожен з яких має свій
стереотип. Так компонент «Бібліотека» має стереотип «executable», тобто виконуюча таблиця. Наступний
компонент – це компонент «БД «Бібліотека»», яка має найбільш загальний тип
компонентів стереотип «file», в свою чергу донний
компонент включає в себе наступні компоненти, а саме компоненти: 
«Дисципліна», «Читач», «Екземпляри», «Автор книги», «Автор», «Розміщення книг»,
«Книга», «Видача книг», «Група», «Користувач», «Відділення», «Документ»,
«Періодичне видання», «Видання»,які мають стереотип «table», тобто таблиці.


Наступна діаграма реалізацій – це діаграма розгортання на якій відображаються
вузли на яких виконуються програмні компоненти. Діаграма розгортання показана
на рис. 2.8. На даній діаграмі показані вузли та компоненти, а саме вузол – це клієнт.


А «Бібліотека» та «БД Бібліотека» - це компоненти, які зберігають дані
навіть після закриття системи.


 «Бібліотека.ехе» - це програма, а «БД Бібліотека» - це відповідно база
даних до якої користувач звертається при використанні програми.


Для того, щоб в подальшому згенерувати вихідний текст програми для
створення бази даних, потрібно побудувати на основі діаграми класів діаграму EntityRelationshipDiagram, як це показано на рис. 2.9.


На даній діаграмі, EntityRelationshipDiagram, показані всі необхідні
таблиці в базі даних.


Наступним етапом є створення таблиць бази даних та зв’язків між ними, що
можна побачити на схемі бази даних рис. 2.10.


Існує вел
Похожие работы на - Информационная система для библиотеки университета Дипломная (ВКР). Информационное обеспечение, программирование.
Работа Практического Психолога С Детьми
Реферат: Основные этапы разработки, внедрения и подготовки производства гибких производственных систем
Дипломная работа по теме Комплексный финансовый анализ
Психология восприятия рекламы
Опытно Практическая Работа В Дипломной Работе
Практическая Работа 1 Создание Базы Данных
Психологический Стресс Эссе
Осень В Моем Городе Сочинение 11 Класс
Пособие по теме Современная экономическая мысль
Социальные Влияния Реферат
Снегирь Сочинение 2 Класс
Какие Сочинения Прокофьева
Реферат по теме Управление культуры администрации области
Реферат: Медицина Древнего Египта. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Chivalric Heroism Essay Research Paper Rosa Parks
Лабораторная Работа 3 Определение Ускорения
Курсовая Работа На Тему Путь Гитлера К Власти
Реферат: Визначення загальних характеристик міжнародних комунікацій
Сочинение На Тему Книга Будущего
Волонтер Призвание Души Сочинение
Реферат: Management Essay Research Paper IntroductionIn this report
Курсовая работа: Комплексная механизация технологических процессов снижения себестоимости молока за счет улучшения качества приготовления кормовых смесей
Курсовая работа: Управление денежными потоками на предприятии 4