ICU Weekly від 18 вересня 2023 року

Ринки: Ринки поки що не лякає прискорення інфляції в США

Минулого тижня ринки США були здебільшого задоволені даними американської інфляції за серпень, проте розгубили прибутки через негативні новини від техносектору. Водночас європейські ринки вітали пом’якшення риторики ЄЦБ й ознаки прискорення китайської економіки.

Індекс споживчих цін у США прискорився в серпні до 3.7% р/р з 3.2% у липні – вище за прогнозні 3.6%. Водночас базова складова індексу, яка не враховує зміни цін на продовольство й енергоносії, зросла на 4.3%, відповідно до очікувань. Ріст індексу цін виробників за минулий місяць також перевищив прогнози, прискорившись до 1.6% з 0.8% у липні. Ринки здебільшого проігнорували факти прискорення інфляції, натомість привітавши сповільнення базової компоненти, якій ФРС приділяє більшу увагу при прийнятті рішення щодо ставок. Інвестори укріпилися в очікуваннях, що за результатами вересневого засідання американський центральний банк зробить паузу в підвищенні ставок. Імовірність такого рішення, згідно з ф’ючерсними котируваннями, за тиждень зросла до 92%.

Передчуття близького закінчення циклу підвищення ставок посилилися після засідання ЄЦБ. Європейський регулятор вирішив підвищити ставки, як того й очікувала більшість спостерігачів, на 25 б.п. до 4.00% - найвищого рівня з травня 2001 р. Водночас керівництво ЄЦБ натякнуло, що цього вже може виявитися достатньо для досягнення цільового рівня інфляції. Особливо позитивно це сприйняв європейський ринок – провідний індекс акцій регіону Stoxx 600 за минулий тиждень підріс на 1.6%. Додаткову потужну підтримку ринок отримав від посилення державної підтримки економіки Китаю, який має з ЄС активні торгові стосунки. Народний банк Китаю вчергове знизив норму обов’язкових резервів для банків, цього разу на 25 б.п. до 7.4%, таким чином вивільнивши додаткову ліквідність в еквіваленті $74 млрд. До того ж з’явилися ознаки прискорення економічного зростання: роздрібні продажі й промислове виробництво країни прискорилися в серпні значно більше за очікування.

Американські ж фондові індекси за підсумками тижня не змогли втримати позитивну динаміку. У п’ятницю стало відомо, що один із провідних світових постачальників обладнання з виробництва мікросхем тайванська компанія TSMC затримує значну партію поставок, що призвело до падіння цін на акції великих компаній IT-сектору. У результаті індекс S&P 500 знизився за тиждень на 0.2%, а Nasdaq Composite – на 0.4%.

Боргові ринки за традицією песимістичніше оцінили перспективи інфляції в порівнянні з ринками акцій. Дохідності десятирічних казначейських облігацій США зросли на 7 б.п. до 4.33%, а дворічних – на 4 б.п. до 5.01%. Індекс долара США DXY укріпився за тиждень на 0.2% до 105.3. Індекс єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBI, просів ще на 0.1%.

Позитивні сигнали від китайської економіки минулого тижня посприяли зростанню переважної більшості цін на сировину. У лідерах зростання другий тиждень поспіль були ціни на коксівне вугілля, дефіцит якого на китайському ринку спричинили збої постачань з Австралії і припинення роботи низки шахт у самому Китаї. Котируванням пшениці допомагали зростати побоювання обмежених постачань із чорноморського регіону через війну, а також з Аргентини й Австралії через посуху. Початок страйків на двох австралійських терміналах скрапленого газу спричинив зростання цін на природний газ у Європі.

Погляд ICU: Незважаючи на те що американські інфляційні дані задовольнили ринки, подальший розвиток економічної ситуації в США залишається вкрай невизначеним. Зберігається високий ризик нового прискорення росту споживчих цін. Зокрема, тривале зростання цін на енергоносії врешті може почати впливати й на базову інфляцію. З іншого боку досі існує загроза рецесії, до якої можуть призвести не тільки надзвичайно високі процентні ставки, але й різке скорочення грошового ресурсу, накопиченого домогосподарствами завдяки державному субсидуванню в часи пандемії.

Облігації: Активність зосереджена в довших термінах обігу ОВДП

Перспектива поступового зниження дохідностей гривневих інструментів спонукає інвесторів цікавитися облігаціями переважно з тривалим терміном обігу.

Міністерство фінансів уже більше місяця залучає переважну частину гривневих коштів, розміщуючи ОВДП з погашенням у 2025 та 2026 роках, тоді як інструмент із погашенням наступного року отримує постійно найменший попит. Минулого тижня найкоротший із запропонованих випуск облігацій отримав лише 11% від усього попиту, а два тижні тому не отримав заявок взагалі. Найбільше інвестори цікавилися військовими ОВДП з погашенням улітку 2025 року, але попит і на резервні облігації був чималим. Загалом Мінфін залучив минулого тижня 14.3 млрд грн, із них $143 млн (5.2 млрд грн) від валютних ОВДП. Військові ОВДП принесли бюджету 4.2 млрд грн, а "резервні" – 4.4 млрд грн. Більше деталей в огляді аукціону.

Загалом торгівля на вторинному ринку зосереджувалася в облігаціях із погашенням у 2025 та 2026 роках – 77% усіх торгів гривневими облігаціями. У трійку лідерів увійшли ОВДП з погашенням у лютому 2025 року, а також військові та "резервні" ОВДП, розміщені на аукціоні – відповідно 17%, 17% та 30% від загального обсягу торгів гривневими ОВДП за тиждень.

Портфелі гривневих ОВДП змінилися за минулий тиждень несуттєво, окрім портфелів банків, які викупили майже весь обсяг облігацій на первинному аукціоні. Водночас портфель валютних ОВДП значно скоротився після погашення, особливо в небанківських інвесторів-юросіб та фізичних осіб, у яких валютні ОВДП займають чималу частину в портфелях – приблизно 20 та 50% відповідно.

Погляд ICU: Напередодні чергового перегляду облікової ставки частина інвесторів очікувала, що НБУ може піти на більш радикальне зниження облікової ставки, ніж анонсував у липні. Тому інтерес зосередився переважно на більш тривалих термінах обігу облігацій із доступних на ринку і з погашенням не раніше лютого 2025 року, щоб зафіксувати поточний рівень дохідності на якомога більший строк. Міністерство фінансів уже завтра може спробувати знижувати ставки на первинному аукціоні, але зниження навряд чи буде різким.

Облігації: Єврооблігації незначно подорожчали

Українські єврооблігації продовжили поступово дорожчати минулого тижня, але залишаються ще значно нижче максимуму, досягнутого в серпні.

За минулий тиждень єврооблігації подорожчали приблизно на 4%, до 29-35 центів на долар, але залишаються ще приблизно на 3-5% та в середньому на один цент нижче від максимуму літнього ралі. ВВП-варанти подешевшали минулого тижня на 1% і коштували трошки менше 50 центів за долар умовного номіналу.

Погляд ICU: Сентимент до українських єврооблігацій залишався переважно без змін минулого тижня. Цього тижня інвестори робитимуть власні висновки про реалістичність параметрів державного бюджету на 2024 рік та планів із залучення внутрішнього та зовнішнього фінансування урядом. Тож, імовірно, ціни будуть рухатися залежно від загального сприйняття плану з запозичень. Водночас ключовим ризиком для фінансування наразі є початок нового виборчого циклу у США і можливі затримки із затвердженням допомоги Україні від США.

FX: Осіннє ослаблення гривні триває

Готівковий курс гривні продовжив слабшати минулого тижня, а міжбанківський ринок знову потребував великих інтервенцій НБУ.

Попит на іноземну валюту на роздрібному ринку знову зріс. Населення купило за чотири робочі дні безготівкової валюти на 21%, а готівкової на 3% більше порівняно з аналогічним періодом попереднього тижня. При цьому обсяги продажу валюти населенням зменшилися загалом на 2%. Відповідно на готівковому ринку курс гривні послабшав приблизно на пів відсотка до 37.6-38.4 грн/$.

На міжбанківському ринку клієнти банків (юрособи) теж значно збільшили купівлю валюти. За чотири робочі дні вони придбали $1.3 млрд, що на 32% більше, ніж за аналогічний період попереднього тижня. Водночас вони ще й зменшили продаж валюти на 15%. Унаслідок цього НБУ був змушений продати з резервів $873 млн валюти через інтервенції, що є найбільшим тижневим обсягом із початку року.

Погляд ICU: Очікування переходу до більш гнучкого курсоутворення стало причиною збільшеного попиту на валюту як на готівковому, так і міжбанківському ринках. Серед активних покупців могли бути аграрії, які поступово рухаються до завершення цьогорічного сезону та, схоже, прагнули заздалегідь сформувати запас коштів у валюті для фінансування весняно-польових робіт, поки НБУ не перейшов до гнучкого курсоутворення, а курс гривні не послабшав ще більше.

Економіка: Нацбанк очікувано знизив ставку

НБУ знизив облікову ставку на 2.0 п.п, до 20% - відповідно до очікувань.

Регулятор утримався від будь-яких суттєвих змін у дизайні монетарної політики - процентна ставка за тримісячними депозитними сертифікатами залишається на рівні облікової, тоді як ставка за сертифікатами овернайт продовжує бути на 400 базових пунктів від неї нижчою.

Погляд ICU: Незважаючи на інфляцію, яка виявилася нижчою за очікування, НБУ вирішив не знижувати ставку понад свій липневий прогноз. Враховуючи плани поступово послаблювати валютні обмеження, регулятор не буде вдаватися до значного пом’якшення монетарної політики, намагаючись зберегти дохідність активів у гривні привабливою.

Економіка: Уряд подав проєкт бюджету на 2024 рік до парламенту

Наприкінці минулого тижня уряд подав проєкт бюджету на 2024 рік на розгляд парламенту. Документ відображає поступову фіскальну консолідацію, проте плани уряду з залучення іноземних кредитів та грантів є достатньо амбітними.

Фіскальний план передбачає, що видатки уряду будуть на високому рівні, близькому до 41% ВВП. Це суттєво вище, ніж 27% у довоєнному 2021 році, проте це суттєве зниження порівняно із рівнем понад 50% у 2022 та 2023 роках. Заплановано, що загальні доходи зростуть на 23% р/р, зокрема податкові надходження на 29%. Очікувані темпи зростання доходів дещо перевищують очікувані темпи зростання номінального ВВП. Податкові та неподаткові доходи бюджету сукупно дадуть змогу профінансувати 53% видатків, що значно краще за показники цього та минулого років. Проєкт бюджету передбачає дефіцит на рівні 1.6 трлн грн, або $39 млрд із урахуванням урядового прогнозного середньорічного курсу. Це еквівалент близько 20% номінального ВВП, тож дефіцит бюджету очікується значно меншим, ніж у цьому та минулому роках. Дефіцит бюджету має бути практично повністю покритий зовнішнім фінансуванням. Уряд планує 100% рівень рефінансування внутрішніх боргів, тобто фінансування дефіциту бюджету з внутрішнього ринку не планується.

Погляд ICU: Проєкт бюджету загалом передбачає, що витрати у 2024 році будуть приблизно такими ж, як і поточного року. Таке ж припущення закладається й у частині видатків на оборону та національну безпеку. Очевидно, якщо російська війна проти України суттєво затягнеться, то видатки бюджету, принаймні на оборонний сектор, будуть повторно переглядатися, як це відбувається протягом поточного року. План із залучення $43 млрд (дефіцит бюджету + погашення валютних боргів) зовнішнього фінансування видається достатньо амбітним, але, якщо джерела фінансування будуть підтверджені, це буде значним позитивним фактором для української економіки. Найпомітніший ризик у частині зовнішнього фондування – це початок виборчого циклу в США та пов’язана з цим затримка з затвердженням позик чи грантів. Фондування від ЄС, найбільш імовірно, надходитиме приблизно в таких же обсягах, як і цьогоріч – 1.5 млрд євро щомісяця.