ICU Weekly від 16 грудня 2024 року

Ринки: Інфляція в США знову прискорюється

Інфляція в США в листопаді знову прискорилась, проте відповідно до очікувань. Упевненість ринків у грудневому зниженні ставок ФРС зросла, водночас посилились побоювання повільнішого зниження ставок наступного року, що найбільш негативно влипнуло на ринок облігацій.

Індекс споживчих цін у США в листопаді виріс на 2.7% р/р, як і передбачав консенсус-прогноз. Це укріпило очікування ринків, що наступного тижня ФРС знизить ставки ще на 25 б.п. Імовірність цього, згідно з ф’ючерсними котируваннями федеральних коштів, збільшилася до 95% з 86% напередодні публікації інфляційних даних. Утім, піднесені настрої на ринках протрималися тільки один день. Ейфорія на американському ринку акцій, пов’язана з результатами виборів, помітно вщухла, і за підсумками тижня індекс S&P 500 знизився на 0.6%. Водночас індекс Nasdaq Composite усе ж зміг додати 0.3%, значною мірою завдяки 10% росту акцій компанії Tesla, власник якої Ілон Маск суттєво збільшує свій вплив через повернення Трампа на пост президента США.

Відчутно гіршими були настрої на ринку облігацій: інвестори більш фокусувалися на можливості жорсткішої риторики ФРС за підсумками грудневого засідання, ніж на високих шансах чергового зниження ставок. До того ж стало відомо про зростання дефіциту федерального бюджету в листопаді на 17% р/р, і це додатково пригнітило котирування американських казначейських облігацій: дохідності десятирічних паперів зросли за тиждень на 24 б.п. до 4.40%, а дворічних – на 14 б.п. до 4.24%. Індекс вартості єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBI, знизився за тиждень на 0.8%.

Укріплення очікувань нижчих ставок сприяло зростанню цін на золото (+3% за тиждень) та інші дорогоцінні метали. Ціни на залізну руду за підсумками тижня також зросли на 3% на нових сигналах від китайської влади про економічне стимулювання, хоча відсутність конкретики про заходи призвела до часткового відступу цін наприкінці тижня. Водночас найбільше за тиждень знизилися ціни на природний газ у Європі на тлі прогнозів значного потепління в регіоні, збільшення обсягів виробництва вітрової генерації та більших постачань газу з Норвегії.

Погляд ICU: Дані стійкої споживчої інфляції США помітно посилили песимізм на ринках облігацій після того, як попереднього тижня голова ФРС Пауелл заявив про обережність у подальшому зниженні ставок. До того ж такі ключові ініціативи Трампа, як підвищення імпортних мит, зниження податків і жорстка міграційна політика, загрожують новим прискоренням інфляції наступного року. Це змусить ФРС або призупинити зниження ставок, або знову почати їхнє підвищення. Ризики прискорення інфляції разом із перспективами подальшого розширення дефіциту федерального бюджету продовжать тиснути на ринки облігацій найближчим часом.

Облігації: Мінфін завершив розміщення довгих резервних ОВДП

Минулого тижня Мінфін знову розмістив три випуски військових облігацій, а також завершив розміщення найдовших резервних ОВДП.

Первинний аукціон знову зібрав чималий обсяг заявок із перепідпискою за всіма пропонованими міністерством ОВДП. Військові облігації отримали по 9-11 млрд грн заявок за пропозиції 5 млрд грн. Однак учасники розміщень не дуже активно конкурували за облігації, тож відсоткові ставки змінилися незначно: ставки відсікання не змінилися, а рух середньозважених ставок становив лише 1-4 б.п. Водночас резервні ОВДП із погашенням у травні 2028 року отримали п’ятикратну перепідписку із суттєвим зниженням ставок у заявках. Тож Міністерство фінансів знизило максимальну задоволену ставку на 48 б.п. до 15%, а середньозважену ставку на 63 б.п. до 14.59%. Більше деталей в огляді аукціону.

За минулий тиждень найбільше, на 16.7 млрд грн, зріс портфель банків, тож, окрім резервних облігацій, банки придбали чимало військових ОВДП. Портфель фізичних осіб зріс на 1.1 млрд грн і сягнув нового максимуму 75.7 млрд грн переважно за рахунок придбання нових гривневих облігацій, а також частково завдяки переоцінці валютних ОВДП за новим офіційним курсом.

На вторинному ринку торгувалися переважно військові облігації. Загальний обсяг торгів минулого тижня зріс на 47% до 18.4 млрд грн, і 46% всього обсягу угод було укладено з військовими ОВДП.

Погляд ICU: Наразі банки зацікавлені в першу чергу в резервних облігаціях, але чималу частину коштів вони вкладають у військові ОВДП. Найімовірніше, частину облігацій вони продають потім на вторинному ринку, але більшість залишається в їхніх портфелях і надалі. Військовими облігаціями вони додатково компенсують собі нижчу дохідність резервних облігацій. Цього тижня Мінфін розміщуватиме виключно військові ОВДП і не планує розміщувати нові резервні облігації до кінця року. Враховуючи підвищення облікової ставки НБУ, банки можуть спробувати виторгувати підвищення ставок на аукціоні за найкоротшими паперами, але ймовірність, що Мінфін погодиться на перегляд ставок, є низькою.

Облігації: Позитивні очікування підтримують ціни єврооблігацій

Інвестори в єврооблігації зберігають свої позитивні очікування щодо покращення наступного року безпекової ситуації в Україні, що сприяє подальшому зростанню цін єврооблігацій.

Минулого тижня ціни українських єврооблігацій продовжили зростати й підвищилися в середньому на 2%. Лише облігації серії В з погашенням у 2035 році подешевшали на 0.4%. Спреди до бенчмарка (казначейських зобов’язань США) звузилися за тиждень на 20-100 б.п. Індекс облігацій країн, що розвиваються, знизився на 0.8%. Ціна ВВП-варантів залишилася майже незмінною – трошки нижче 76 центів за долар умовного номіналу.

Погляд ICU: Загальний сентимент інвесторів до українських єврооблігацій залишається стримано оптимістичним. Загальні очікування міжнародних інвесторів щодо дій команди нового Президента США на тлі зростання обсягів військової допомоги від чинної адміністрації залишаються позитивними. Поступове затвердження $50 млрд допомоги за рахунок доходів від російських активів та очікування виділення хоча б частини з них уже на початку наступного року підтримують оптимізм. Тож ми очікуємо, що за відсутності негативних новин у найближчі тижні ціни єврооблігацій можуть продовжити поступово зростати.

FX: Інтервенції НБУ різко зросли

Минулого тижня гривня вдруге послабшала до історичного мінімуму, у той час як НБУ змушений був різко збільшити інтервенції з продажу валюти.

Загальний дефіцит валюти на ринку минулого тижня знову суттєво збільшився унаслідок різкого зростання попиту на валюту на міжбанківському ринку до майже $1.5 млрд, цьогорічного максимуму. Чиста купівля валюти за чотири дні тижня зросла на 42% порівняно з аналогічним періодом попереднього тижня, до $760 млн. Із цієї суми $541 млн – це дефіцит на міжбанківському ринку (на 83% більше, ніж у попередній тиждень) та $219 млн – у роздрібному сегменті (на 8% менше, ніж в аналогічний період попереднього тижня). Щоб задовольнити весь цей дефіцит, НБУ збільшив інтервенції на 37% до $1.08 млрд. Цих інтервенцій виявилося достатньо для заспокоєння учасників ринку, і після досягнення офіційним курсом майже 41.7 грн/$ у середу, за підсумками тижня офіційний курс долара послабшав на 0.4% до 41.61 грн/$.

Готівкова вартість долара США в системно важливих банках за підсумками тижня знизилася також на 0.4% до 41.5-42 грн/$ (у середньому в системно важливих банках).

Погляд ICU: Попит на валюту на міжбанківському ринку зріс до максимуму з кінця травня, тож і обсяг інтервенцій НБУ також виявився найбільшим за понад шість місяців. Більше валюти НБУ продавав цього року лише в останній тиждень травня. Такі дії НБУ демонструють, що він не готовий дозволяти швидке ослаблення курсу гривні та збільшуватиме інтервенції в разі нагальної потреби, щоб не допустити різких та значних коливань курсу. Тож у найближчі два тижні до завершення року НБУ може лише незначно ослабити курс орієнтовно до 42 грн/$, але з огляду на минулий тиждень більше ослаблення курсу вже малоймовірне.

Економіка: Перше підвищення ставки з 2022 року

НБУ підвищив ключову облікову ставку на 0.5 п.п., до 13.5%, всупереч очікуванням ринку.

Зростання інфляції, яка в листопаді досягла 11.2% у річному вимірі, змусило НБУ діяти, незважаючи на нещодавній макроекономічний прогноз, що передбачав відсутність змін облікової ставки до другої половини наступного року, коли очікувалося її перше зниження. Регулятор назвав інфляційний тиск через зростання цін на продукти харчування ключовою причиною підвищення, прагнучи зберегти привабливість активів, номінованих у гривні.

Погляд ICU: Ми очікуємо ще одного підвищення ставки на 0.5 п.п. у січні. Імовірно, НБУ сигналізуватиме про паузу в циклі підвищень та оновить свій прогноз. З урахуванням того, що інфляційний вплив несприятливих аграрних умов 2024 року зникатиме, ми очікуємо зниження інфляції, що створить передумови для першого зниження ставки в другій половині 2025 року.

Економіка: Інфляція сягнула 11.2% у листопаді через продукти харчування

Споживчі ціни зросли на 1.9% м/м у листопаді через прискорення росту цін на продукти харчування. Річна інфляція сягнула 11.2% порівняно з 9.7% у жовтні.

Споживча інфляція й надалі переважно обумовлюється цінами на продукти харчування, які зросли на 4% в місячному вимірі та на 14.4% в річному вимірі. Ринок і надалі продовжує відчувати негативні ефекти літньої посухи, яка призвела до помітного скорочення урожаю зернових, олійних, овочів та фруктів. Ціни на тютюнові та алкогольні вироби також стрімко зростають (+1.3% м/м та +11.1% р/р) через адміністративні заходи, покликані зменшити тіньовий сегмент на цьому ринку. Загалом зростання цін на продукти харчування, тютюнові та алкогольні вироби, а також тарифів на електроенергію для населення забезпечило близько трьох чвертей загального рівня річної інфляції в листопаді. Темпи зростання цін на переважну більшість інших товарів та послуг споживчого кошика залишаються відносно стабільними, їхній внесок до інфляції мінімальний.

Погляд ICU: Ми очікуємо, що після кількох місяців двознакової інфляції споживчі ціни почнуть сповільнюватися наприкінці весни. Якщо погодні умови наступного року будуть сприятливими для сільського господарства, то помітна дезінфляція є майже гарантованою, тож ми вбачаємо ІСЦ наприкінці наступного року на рівні 7%. З урахуванням цього ми вважаємо, що НБУ міг би обійтися без підвищення облікової ставки минулого тижня на 50 б.п. до 13.5%. Оскільки ми вбачаємо помітне сповільнення інфляції в другому півріччі, то вважаємо, що НБУ матиме значний простір для зниження облікової ставки в той період.