ICU Weekly від 13 липня

Ринки: Фондові індекси сповільнюються, невпевненість зростає

Минулий тиждень закінчився зростанням фондових індексів, але виявився волатильним, відобразивши більшу невпевненість інвесторів щодо подальшого економічного відновлення і продовження м'якої політики провідних центробанків.

Центробанки в цілому продовжували підтримувати позиції активного сприяння національним економікам: ФРС згідно опублікованого в середу протоколу засідання ще не бачить повного відновлення, Народний банк Китаю знизив вимогу банківських резервів на 50 б.п., а ЄЦБ натякнув на можливість продовження м'якої політики навіть за умов збереження деякий час високої інфляції. Втім такі підбадьорюючі сигнали не завадили ринкам показати у четвер найгіршу динаміку з лютого через зростання страхів нестабільного відновлення і розповсюдження COVID-19. Посилило знервованість несподіване збільшення заявок на виплати по безробіттю в США.

Однак пригнічені настрої панували на ринках лише день: вже у п'ятницю провідні американські фондові індекси оновили рекорди. За підсумками тижня S&P 500 і Nasdaq Composite зросли ще на 0.4% кожний. Решта провідних індексів виглядали слабкіше: європейський Euro Stoxx 600 зріс на 0.2%, а глобальний FTSE All-World знизився на 0.2%. Нервовість інвесторів особливо позначилася на дохідностях десятирічних казначейських облігацій США, які впали за тиждень на 6 б.п. До 1.36%.

Сповільнюється зростання і сировинних цін, зокрема вщухає напруга на європейському ринку природного газу (+3% за тиждень) і енергетичного вугілля (+2%). Досягши рекордних значень з жовтня 2018 р., дещо знизилися ціни на нафту Brent (-1%), оскільки учасники ринку намагались урахувати в ціні ймовірність можливого розпаду союзу ОПЕК+ через розбіжності між Саудівською Аравією та ОАЕ. Ціни на кольорові метали скористалися деякою підтримкою від дій китайського центробанку. Водночас, покращені очікування врожаю зернових у США тиснули на ціни на кукурудзу (-10%) і пшеницю (-6%).

Погляд ICU: Цього тижня ринки шукатимуть нових підтверджень економічного відновлення від періоду публікацій фінансової звітності за 2кв21, який починають великі американські банки. Також у вівторок вийдуть червневі дані з інфляції у США, яка за попередніми очікуваннями прискориться на 0.5 в.п. у порівнянні з травнем. У Китаї виходить низка економічних даних, зокрема динаміка ВВП за 2кв21, роздрібні продажі і промислове виробництво за червень, а також зовнішньоторговельна статистика - всі ці дані, найімовірніше, свідчитимуть про подальше охолодження економічної активності, не в останню чергу через високі ціни на сировину.

Облігації: Ринки облігацій завмерли в очікуванні сигналів

Затишшя на облігаційних ринках зберігається, хоча мають місце й нові розміщення. Інвестори не поспішають вкладатися в українські борги, очікуючи змін як на світових ринках, так і в Україні.

Уже декілька тижнів поспіль активність інвесторів на внутрішньому ринку зменшувалася, через що скоротилися обсяги нових розміщень ОВДП. Два останні тижні Мінфін лише частково рефінансував свої виплати з погашень ОВДП і зараз має кілька тижнів, щоб надолужити це за рахунок нових розміщень. Але інвестори не поспішатимуть і цього разу.

За минулий тиждень на вторинному ринку обсяг угод з гривневими ОВДП зріс більш ніж удвічі, до 6 млрд грн, хоча при цьому доходності за тиждень майже не змінилися. Найбільше торгувалися облігації з погашенням наступного року.

А от ринок єврооблігацій не обійшовся без цікавих новин. Укрзалізниця розмістила п'ятирічні єврооблігації на $300 млн за ставкою 7.875%. Попит на них був удвічі більшим, що дозволило знизити ставку від початкових 8%.

З огляду на досить непростий минулий фінансовий рік для Укрзалізниці та загалом стримане ставлення інвесторів до емітента, отримання нової позики є досить позитивним результатом. Але враховуючи, що це квазісуверенний емітент, розміщення із приблизно 270 б.п. Спредом до українських єврооблігацій є достатньо великою премією для інвесторів. Тож на додачу до згаданого негативну роль могли зіграти також невисока ліквідність цінних паперів Укрзалізниці та малий обсяг нового випуску.

Погляд ICU: Загалом ситуація на ринках виглядає такою, що інвестори завмерли, очікуючи на подальший розвиток ситуації з пандемією як у світі, так і в Україні зокрема через низькі темпи вакцинації. Не дуже позитивні новини про рівень захворюваності в окремих країнах та ймовірність чергового карантину в Україні не сприяє активізації інвестицій нерезидентів. А на додаток і іноземці, і вітчизняні інвестори все більше очікують підвищення облікової ставки в липні, що може викликати досить низький попит на гривневі ОВДП і на завтрашньому аукціоні.

Наразі тривають переговори із МВФ щодо отримання наступного траншу за програмою Stand-by, а також виконавча рада МВФ погодилася із пропозицією найбільшого розподілу в історії фонду, що дозволить Україні отримати біля $2.7 млрд, які сприятимуть поповненню міжнародних резервів та можливості уряду розрахуватися за своїми боргами у вересні. Але поки не буде якісних позитивних новин інвестори усе ж продовжать стримано ставитися до українських боргів, але навряд чи влаштують їхній розпродаж. Це триматиме паузу в активності інвесторів ще більше.

FX: Валютний ринок збалансувався

Після низки коливань валютний ринок знайшов точку рівноваги близько 27.3 грн/$ і може продовжувати коливатися на цьому рівні й надалі, залишаючись у межах коридору 27-27.5 грн/$.

Після пікових перекосів між купівлею та продажем валюти клієнтами банків, що спостерігалися наприкінці червня, уже другий тиждень валютний ринок балансує переважно самостійно з незначними інтервенціями НБУ. Так минулого тижня НБУ викупив лише $20 млн у резерви, чим майже й не вплинув на збалансованість ринку. Тож курс гривні й надалі залишався неподалік 27.3 грн/$ та за підсумками тижня навіть укріпився на 0.3%.

Погляд ICU: Відсутність активності нерезидентів на ринку ОВДП через загальну низьку активність на світових фінансових ринках фактично дозволяє ринку балансуватися без їхнього впливу. Наразі іноземці навряд чи активізуються як з входом у нові гривневі активи, так і з виходом з них. Отримання позитивних новин щодо коштів МВФ має додати позитиву, особливо в умовах активізації аграріїв з експортом врожаю та продажем валюти. Може зрости і пропозиція валюти від нерезидентів, але не в найближчі тижні. Тому курс гривні коливатиметься і надалі неподалік від 27.3 грн/$.

Економіка: Споживча інфляція залишилася 9.5% р/р

Після стрімкого прискорення протягом попередніх місяців у червні споживча інфляція не змінилася на тлі затухання сплеску продовольчого компонента та зростання фундаментального інфляційного тиску. Як і раніше, ми очікуємо, що ці тенденції продовжаться в найближчі місяці та стануть підставою до підвищення Нацбанком облікової ставки до 8% наприкінці липня.

У червні споживчі ціни зросли на 0.2% м/м, а річна інфляція залишилася на рівні 9.5% р/р, що збіглося з консенсусною оцінкою Reuters (і трохи перевищило наш наукаст 9.3%). Результат червня був несуттєво вищим за квітневий прогноз НБУ - 9.2%. Водночас базова інфляція зросла до 7.3% р/р (з 6.9%), що досить суттєво перевищило квітневий прогноз НБУ - 6.7%.

Такий результат був зумовлений як подальшим зростанням цін на соняшникову олію (до 80% р/р), так і прискоренням інфляції за широким спектром товарів і послуг (зокрема послуг у сферах транспорту, відпочинку та культури, ресторанно-готельного бізнесу). Вірогідно, ключовим чинником було перенесення споживчого попиту на ці напрями після відкриття економіки та високі темпи підвищення заробітних плат.

Натомість знизилися темпи інфляції за компонентами, що зумовлювали підвищення інфляційного тиску в попередні місяці. Зокрема продовольча інфляція знизилася до 9.8% р/р з 10.5% р/р у травні насамперед внаслідок стрімкого падіння цін на яйця та фрукти. Також уповільнилося зростання цін на паливо - до 35% р/р.

Погляд ICU: Розворот продовольчої інфляції на тлі надходження нового врожаю та посилення фундаментального інфляційного тиску через стійкий споживчий попит та відкриття економіки були очікуваними та, імовірно, продовжаться в наступні місяці. Зокрема в червні індекс цін на рослинну олію FAO впав на 10% м/м, досягнувши 4-місячного мінімуму, а загальний індекс цін на продукти FAO знизився на 2.5% м/м.

Відповідно динаміка загального ІСЦ буде визначатися відносною потужністю цих факторів. Враховуючи високу питому вагу продовольчих товарів в кошику ІСЦ, сприятливі погодні умови та потенційно можливий вплив нових карантинних обмежень на споживчий попит, ми очікуємо, що до кінця року інфляція уповільниться, однак залишиться суттєво вищою за цільовий коридор НБУ.

Хоча на червневому засіданні НБУ залишив ставку незмінною, стійкість проінфляційних факторів, послаблення припливу портфельних інвестицій та відповідне послаблення обмінного курсу протягом останніх тижнів створюють передумови для подальшого підвищення ставки. Унаслідок ми очікуємо, що наступного тижня НБУ підвищить ставку на 50 б.п. до 8.0%.