ICU Weekly від 6 грудня

FX: Курс гривні стабілізується

Минулого тижня курс гривні коливався в коридорі 27-27.5/$ і найімовірніше залишиться в ньому й цього тижня.

Ситуація на валютному ринку поступово стабілізується, адже попри збереження домінування попиту, НБУ все менше виходить із інтервенціями, а курс гривні, схоже, знайшов рівень відносної стабільності.

Так, минулого тижня НБУ продав значно менше валюти, ніж тиждень раніше, всього $155 млн проти $630 млн, і відбулося це в понеділок та середу. В четвер він навіть купив традиційні $5 млн. Найбільше – майже $100 млн – НБУ продав у середу, коли відбулися погашення ОВДП та набрали чинності нові нормативи відкритої валютної позиції для банків. І відповідно цього дня купівля валюти клієнтами банків була на $175 млн більшою за продаж, а оборот ринку зріс більше ніж на $100 млн.

Погляд ICU: Наприкінці тижня ринок вже балансувався переважно самостійно з мінімальним втручанням НБУ, що може свідчити про те, що новий збалансований рівень майже віднайдено і особливих коливань курсу вже може не бути. Найімовірніше, цього тижня курс коливатиметься в межах все того ж коридору 27-27.5 грн/$ і подальший рух буде залежати від нерезидентів та експортерів, що вже, мабуть, витратили отримані через відшкодування ПДВ кошти.

Економіка: Парламент затвердив державний бюджет на 2022 рік

Парламент затвердив державний бюджет на 2022 рік із цільовим дефіцитом 189 млрд грн. За оцінками уряду, це еквівалентно 3.5% ВВП.

Очікується, що бюджетні доходи та витрати зростуть повільніше, ніж номінальний ВВП. Закон також передбачає і квазіфіскальну складову дефіциту бюджету. Зокрема, уряд отримав право надати державні гарантії на суму близько 35 млрд грн (3% від планових доходів) і капіталізувати Укрфінжитло на суму до 30 млрд грн для реалізації проєктів із термомодернізації житла. Дефіцит бюджету планується профінансувати за рахунок чистих запозичень на внутрішньому ринку у розмірі 99 млрд грн, чистих зовнішніх запозичень на суму 79 млрд грн та надходжень від приватизації на суму 8 млрд грн. Додатково міністр фінансів повідомив, що дефіцит бюджету поточного року суттєво зросте до 3.0-3.5% ВВП у грудні із 1% ВВП за результатами 11 місяців.

Погляд ICU: Цільовий дефіцит бюджету та граничні обсяги державних гарантій повною мірою відповідають зобов’язанням, які Україна взяла на себе в рамках програми співпраці із МВФ. Урядовий фінансовий план на наступний рік виглядає помірно консервативним. Проте залучення повного обсягу коштів на покриття дефіциту бюджету може бути ускладнене через нестабільну ситуацію на міжнародних ринках капіталу. Це означає, що Україна критично залежатиме від фінансування, яке залучатиме від міжнародних фінансових організацій. Тому для України вкрай важливо підтримувати програму співпраці МВФ Stand By, за якою уряд може отримати ще близько $2.2 млрд бюджетної підтримки наступного року. Загалом ми очікуємо, що фактичний дефіцит бюджету 2022 року буде дещо меншим ніж плановий, ймовірно нижче 3% ВВП.

Ринки: Омікрон і жорсткіша риторика ФРС випробують інвесторів

«Яструбина» промова голови ФРС і невизначеність через південноафриканський штам Омікрон нанесли головний удар по ринкових настроях минулого тижня.

Голова ФРС Джером Пауелл у своєму виступі натякнув на можливість завершення купівлі центробанком ринкових активів на кілька місяців раніше. Пауелл також заявив, що вже час переглянути тези про тимчасовість інфляції. Чергове підтвердження цього надійшло з Єврозони, де споживча інфляція в листопаді прискорилась до 4.9% з 4.1% у жовтні в річному вимірі й значно перевищила консенсус-прогноз 4.5%. Між тим ситуація навколо штаму Омікрон продовжувала тримати ринки в напрузі за відсутності нових суттєвих фактів про його відносну слабкість або небезпечність. Завершальним ударом по провідних фондових індексах світу стала п’ятнична публікація даних із зайнятості в США, згідно з якими в листопаді було створено 210000 робочих місць у порівнянні з очікуваними консенсусом 550000.

За підсумками тижня американські S&P 500 і Nasdaq Composite впали на 1.2% і 2.6% відповідно. Європейський індекс Euro Stoxx знизився на 0.3%, а глобальний FTSE All-World - на 1.2%. Дохідність десятирічних казначейських облігацій США впала на 13 б.п. до 1.34%, а індекс долара США - DXY – залишився майже незмінним на позначці 96.12. Незважаючи на весь ринковий негатив, індекс єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBIV, трохи підріс на 1% до 108.22.

На ринках сировини минулого тижня переважала негативна динаміка. Найбільше впали ціни на енергетичне (-12%) і коксівне вугілля (-14%) на тлі зростання вуглевидобутку і комерційних запасів вугілля в Китаї, а також посиленого наступу на цінове зростання китайських регуляторів. Знову під вагою страхів щодо Омікрону знижувалися ціни на нафту Brent (-4%). Водночас після чергового засідання країни ОПЕК+ вирішили не змінювати свої плани з поступового нарощування видобутку нафти, хоча не виключили такої можливості наступного разу.

Погляд ICU: Різке посилення жорсткої риторики ФРС продовжить тиснути на фондові індекси, особливо на акції так званих великих технологічних компаній, таких як Apple, Amazon, Alphabet та інших. Водночас дані звіту з зайнятості в США не були настільки слабкими, щоб похитнути очікування більш «яструбиних» дій ФРС, адже безробіття сягнуло своїх найнижчих рівнів із початку пандемії. Деякі спостерігачі також відзначають бажання достатньої кількості фондових менеджерів зафіксувати свої прибутки з наближенням кінця фінансового року. Незважаючи на це, велика група інвесторів продовжує спроби викупу активів у моменти значного зниження їхньої вартості. Це разом із невизначеністю ситуації навколо Омікрону може й надалі спричиняти підвищену волатильність на ринках. Цього тижня ринки продовжать слідкувати за новинами про Омікрон. Буде опубліковано листопадові дані зі споживчої інфляції в США. Наразі ринки очікують черговий виток її прискорення.

Облігації: Ставлення до українських боргів покращується

За минулий тиждень ставлення інвесторів до українських державних облігацій трошки покращилося, але про повернення до стабільності говорити ще зарано.

Вихід нерезидентів із українських гривневих облігацій триває, але його темп поступово уповільнюється. Якщо за попередні два тижні портфель скоротився на 2.5 та 1.6 млрд грн, то вже минулого тижня лише на 0.8 млрд грн. Посприяти могло і розміщення 6-річних паперів, але, найімовірніше, ослаблення гривні і підвищення дохідностей, що робить продаж ОВДП менш вигідним.

Але найімовірніше, що загальне ставлення інвесторів до України поступово покращується. Схоже, що вони поступово заспокоюються і оцінюють ризик російського вторгнення на трошки нижчому рівні. Через це, окрім зниження активності виходу нерезидентів з ОВДП, зріс інтерес до єврооблігацій та варантів. Так, варанти зросли в ціні до майже 95 після просадки ціни до 88 за тиждень до цього. А за єврооблігаціями дохідності знизилися на 30-55 б.п., до 6.24-7.85%, як за рахунок зниження дохідностей бенчмарку, так і звуження спредів. Через це ціни виросли до 95-110 з 93-107 за тиждень до цього.

Погляд ICU: Безпекова ситуація на кордоні залишається складною, але інвестори, схоже, менше зважають на неї з огляду на різні заяви та оцінки ситуації щодо можливого вторгнення і щодо того, коли воно може відбутися. Тож ціни на зовнішні борги поступово повертаються до рівнів, що були місяць тому, хоча повне відновлення потребуватиме ще чимало часу. А от на внутрішньому ринку шанси повернення нерезидентів зростають через вищі дохідності та слабшу гривню.