ICU Weekly від 12 червня 2023 року

Ринки: Ринки в очікуванні рішень ФРС і ЄЦБ по ставках

Протягом минулого тижня інвестори намагалися зважити шанси на підвищення ставок провідними центральними банками. Ринки переважно очікують червневої паузи в підвищенні ставок ФРС, утім, побоювання більш жорсткої подальшої політики регулятора посилилися.

Новини про зростання заявок на допомогу з безробіття в США попереднього тижня засвідчили подальше охолодження ринку зайнятості й укріпили очікування, що ФРС може незабаром поставити підвищення ставок на паузу. З іншого боку, негативне враження на ринки справили рішення центральних банків Австралії і Канади, які обидва, попри очікування паузи, підвищили ставки на 25 б.п. Найбільш несподіваним виявилося рішення Королівського банку Канади, який підняв ключову ставку до 4.75% - найвищого рівня за останні 22 роки.

Тим часом подальші свідчення слабшого глобального попиту надійшли з Китаю: травневі обсяги експорту країни знизилися значно швидше за прогнози. Обсяги імпорту теж знизилися, хоча й менше за очікування. Ціни китайських виробників у травні впали на 4.6% р/р – найбільше з 2016 р. Сигнали уповільнення глобальної економіки підвищують ризики рецесії, утім, також можуть сприяти рішенню центральних банків пом’якшити монетарну політику.

У результаті на ринках переважають очікування паузи в підвищенні ставок ФРС. Згідно з ф’ючерсними котируваннями станом на п’ятницю, трейдери оцінювали ймовірність паузи, як і тиждень тому, у 71%, у порівнянні з 40% два тижні тому. Водночас ринки залишаються майже впевнені в червневому підвищенні ставок ЄЦБ на 25 б.п., чому перш за все сприяє «яструбина» тональність коментарів керівництва центрального банку.

За підсумками тижня американські фондові індекси S&P 500 і Nasdaq Composite помірно зросли – на 0.4% і 0.1% відповідно. Глобальний All-World FTSE виріс на 0.6%. Водночас європейський Stoxx 600 втратив 0.5% через гірші настрої і негативні новини стосовно окремих компаній у складі індексу.

Більш песимістично оцінювали перспективи динаміки ставок учасники боргових ринків. Одним із головних їхніх побоювань є те, що навіть якщо у червні ФРС візьме паузу, то у липні підвищення доведеться поновити або навіть прискорити. Дохідності десятирічних казначейських облігацій США зросли за тиждень на 5 б.п. до 3.74%, а дворічних – на 10 б.п. до 4.60%.

Незважаючи на загальні слабкі дані імпорту в травні, Китай значно збільшив обсяги імпорту багатьох сировинних товарів, що підтримало їхні ціни минулого тижня. Винятком були ціни на нафту (-2%), над якими тяжіли страхи слабкого попиту і чутки про можливе послаблення санкцій проти Ірану. Послабити ці негативні фактори не допомогло ні зростання імпорту нафти в Китай, ні рішення Саудівської Аравії значно скоротити видобуток нафти в липні. Найбільше зросли за минулий тиждень ціни на природний газ у Європі – на 36%, імовірніше через те, що деякі ринкові гравці завбачили у попередньому падінні слушну нагоду для купівлі.

Погляд ICU: Наступного тижня визначальними подіями для ринків стануть рішення по ставках ФРС і ЄЦБ. Хоча більшість спостерігачів схиляється на користь паузи в підвищенні ставок ФРС, невизначеність остаточного рішення центрального банку зберігається. Подальші дії ФРС залишаються значною мірою залежними від інфляційних та інших макроекономічних даних. Дані індексу споживчих цін у США за травень буде оприлюднено за день до засідання ФРС. Значний вплив на ринки також матимуть супроводжувальні коментарі голови центрального банку, а також нові прогнози ставок членів його Федерального комітету з відкритого ринку.

Облігації: Нерезиденти переформатовують портфелі ОВДП

Нерезиденти продовжили збільшувати інвестиції у гривневі інструменти, водночас змінюючи строкову структуру портфеля.

Ринок ОВДП минулого тижня був не дуже активним як у первинному, так і вторинному сегментах. Первинний аукціон приніс бюджету лише 4.8 млрд грн, що є найменшим обсягом за майже два місяці. Найбільше коштів бюджет отримав від річних та півторарічних ОВДП. Більше деталей в огляді аукціону. На вторинному ринку обсяг торгів гривневими паперами скоротився майже удвічі, до 5.3 млрд грн, і був зосереджений в облігаціях із виплатою найближчого купону 13 вересня цього року – 34% усіх торгів гривневими ОВДП.

Водночас варто зазначити, що немалу активність на ринку проявляли нерезиденти. За підсумками середи – єдиного дня минулого тижня, коли портфель нерезидентів зріс – збільшення портфеля цієї групи інвесторів склало майже 2 млрд грн, але за підсумками тижня - всього 1.2 млрд грн.

Погляд ICU: Нерезиденти досить активно торгували облігаціями впродовж минулого тижня, вочевидь продаючи ті папери, що не дозволять репатріювати отримані доходи (з погашенням чи виплатою доходу влітку), але купуючи папери з купоном у вересні чи пізніше. Приріст портфеля в середу та аналіз торгів свідчать, що нерезиденти могли купувати облігації як на первинному аукціоні, так і на вторинному ринку. Оскільки приріст портфелів відбувся саме після розрахунків за підсумками аукціону, вони могли купувати облігації з виплатою купонів у грудні та січні. На вторинному ринку в цей же день було укладено великий обсяг угод з ОВДП, за якими виплата купону відбудеться 13 вересня цього року, і цей дохід вже можна буде репатріювати.

Облігації: Ціни єврооблігацій майже незмінні

Українські єврооблігації минулий тиждень продовжували котируватися на майже незмінних рівнях, які зафіксували попереднього тижня.

За минулий тиждень ціни українських єврооблігацій знизилися ще приблизно на один відсоток і залишилися в діапазоні 18-22 центи за долар із незначним розширенням діапазону цін паперів різної строковості до майже 11%. ВВП-варанти теж подешевшали приблизно на один відсоток і котирувалися минулої п'ятниці вже трошки нижче 29 центів за долар умовного номіналу.

Погляд ICU: Незначні зміни цін загалом відповідають глобальному тренду ринків, які розвиваються, про що свідчать незначні коливання індексу EMBI. Екологічна катастрофа, спричинена підривом окупантами Каховської ГЕС, практично не мала впливу на ціни єврооблігацій. Повідомлення західних медіа про початок контрнаступу української армії теж не змінили настрій інвесторів.

FX: Готівкова гривня залишається міцною

Попри розгортання екологічної катастрофи валютний ринок майже не реагував на новини.

Обсяги торгів валютою на міжбанківському валютному ринку майже не змінилися порівняно з попереднім тижнем. За чотири дні минулого тижня обсяг купівлі валюти клієнтами банків (юрсобами) зменшився на 2%, а продажу – зріс на 0.7%. Водночас інтервенції НБУ зменшилися на 37% до $292 млн.

Роздрібний ринок завершив минулий тиждень черговим незначним укріпленням курсу гривні. У 15 системно важливих банках у середньому воно склало трошки більше ніж 0.1% до 36.8-.37.4 грн/$. З початку року укріплення курсу загалом вже перевищує 8%.

Погляд ICU: Готівковий курс уже майже зрівнявся з курсом, що банки використовують для валютних карток, і в більшості банків уже вигідніше купувати готівку та поповнювати валютні рахунки, аніж купувати валюту на депозитні рахунки. Саме тому обсяги купівлі безготівкової валюти залишаються на досить низькому рівні, а співвідношення купівлі й продажу валюти на роздрібному ринку змінюється несуттєво. Тож у підсумку курс залишається міцним із незначними коливаннями. Ситуація на міжбанківському ринку залишається стабільною і з прийнятними обсягами інтервенцій НБУ.

Економіка: Інфляція продовжує стрімко уповільнюватися

Споживча інфляція уповільнилася до 15.3% р/р у травні порівняно із 17.9% у квітні, адже сприятливі ефекти високої бази порівняння залишалися потужними.

Місячна інфляція зараз практично повернулася до звичної довоєнної динаміки і склала 0.5% м/м у травні. Це означає, що в річному вимірі інфляція продовжує стрімко уповільнюватися, адже минулого року ціни зростали високими темпами через наслідки повномасштабної війни. Сповільнення цін спостерігалося практично за всіма групами товарів та послуг, що входять до споживчого кошика, але найбільш помітно на транспортні послуги – до 10.9% р/р у травні із 23.6% у квітні. Єдиним винятком стали послуги з охорони здоров’я – ціни на них прискорилися в річному вимірі.

Погляд ICU: Ми очікуємо, що інфляція продовжить уповільнюватися в наступних місяцях та може тимчасово наблизитися до 12% наприкінці літа, хоча потім знову дещо прискориться до кінця осені. Ключові фактори сповільнення інфляції залишаються незмінними – слабкий споживчий попит, укріплення готівкової гривні, покращення логістики та відносно стабільні тарифи на комунальні послуги. Водночас підвищення тарифів на електроенергію для населення з червня та податків на пальне з липня дещо стримає уповільнення споживчих цін. Ключовий невідомий параметр на сьогодні – це масштаб негативного впливу руйнування Каховської дамби. Воно матиме негативний вплив на пропозицію овочів та фруктів цього сезону, проте на цьому етапі складно оцінити його масштаб. Ми зараз вбачаємо, що інфляція наприкінці року може виявитися кращою за наш поточний прогноз 15-16%.

Економіка: Резерви НБУ зросли на 3.8% у травні

Валові резерви НБУ зросли в травні на 3.8% до $37.3 млрд завдяки стабільним припливам міжнародної фінансової допомоги.

Минулого місяця Україна отримала 1.5 млрд євро кредиту від ЄС, $1.25 млрд гранту від США та $0.4 млрд кредиту від Світового банку. Також чисті валютні запозичення уряду на внутрішньому ринку склали $0.3 млрд. Водночас НБУ витратив на інтервенції з продажу валюти близько $1.9 млрд – це помірний обсяг порівняно із середньомісячними показниками від початку великої війни.

Погляд ICU: Динаміка відновлення резервів НБУ перевищує всі прогнози, зроблені на початку року. Приплив міжнародної фінансової допомоги залишається значним та стабільним, у той час як витрати НБУ на інтервенції залишаються значно меншими, ніж обсяги отриманої допомоги. Наразі є хороші передумови для того, щоб резерви НБУ залишалися на рівні понад $35 млрд протягом усього 2023 року.

Економіка: Динаміка ВВП за 1кв23 перевищила очікування

У 1кв23 ВВП України зріс на 2.4% кв/кв у сезонно скоригованому вираженні, проте знизився на 10.5% у річному вимірі.

Погляд ICU: Показники економічного зростання у 1кв23 виявилися дещо кращими за наші очікування. Помітне відновлення виробництва відносно 4кв22 свідчить про поступове повернення економіки на траєкторію зростання завдяки значному покращенню безпекової ситуації. Швидкий ремонт енергетичної інфраструктури після російських масованих ракетних обстрілів узимку також відіграв визначну роль у підтриманні економічного відновлення. Ми зберігаємо наш прогноз зростання ВВП у 2023 році на рівні 2%, проте наразі позитивні ризики для нашого прогнозу є достатньо вагомими.