ICU Weekly від 31 січня

Ринки: Ринки під впливом жорсткішої ФРС, квартальних звітів та протистояння Заходу з Росією

Несподівано жорстка тональність інтерв’ю голови ФРС і зростання напруження у протистоянні Заходу з Росією помітно тиснули на вартість провідних глобальних фондових індексів, і тільки наприкінці тижня сильні фінансові результати компаній і позитивні макроекономічні дані допомогли дещо покращити настрої.

Минулої середи після засідання ФРС її голова Джером Пауелл підтвердив, що американський центробанк імовірно підніме ключові ставки в березні, а також завершить купівлі ринкових активів. Пауелл зазначив, що інфляція зараз знаходиться вище цільового значення ФРС, а проблеми з постачанням товарів є гострішими і більш тривалими, ніж очікувалось. Крім того, голова ФРС утримався від заперечень на питання, чи може центробанк розглядати підняття ставок кожного засідання цього року. Для ринків це означало суттєве зростання ймовірності того, що ФРС підвищить ставку більше ніж чотири рази протягом 2022 р., як до цього передбачалося консенсус-прогнозом, що спричинило розпродажі акцій на провідних ринках цього і наступного дня.

Водночас триває сезон оприлюднення фінансової корпоративної звітності за 4кв21, і станом на кінець минулого тижня відзвітували вже 168 компаній із індексу S&P 500. Згідно з даними Refinitiv, результати 77% цих компаній перевищили очікування консенсус-прогнозу, у тому числі Apple, Visa. Втім, мали місце і негативні сюрпризи, зокрема в компаній Western Digital, Chevron, Caterpillar. До того ж інвестори зараз більше фокусуються на прогнозах компаній щодо фінансових показників і перспектив бізнесу, і ці прогнози у багатьох випадках не були оптимістичними. Наприкінці тижня позитивний вплив квартальних звітів усе ж таки переважив. Також ринкові настрої підтримала публікація економічних даних США: ріст реального ВВП країни у 4кв2021 - 1.7% кв/кв – перевершив очікування, а дані про споживчі витрати і витрати на заробітну плату в США за грудень виявилися нижчими за прогнози.

У тижневому підсумку американські фондові індекси завдяки п’ятничному ралі змогли відіграти падіння попередніх сесій тижня: S&P 500 і Nasdaq Composite залишилися майже незмінними, +0.8% і 0% відповідно. Решта фондових індексів почувалися значно гірше, перш за все через загрози ескалації протистояння Заходу й Росії: європейський індекс Euro Stoxx впав на 1.4%, з найбільшими втратами у вартості акцій сектору високих технологій. Глобальний FTSE All-World знизився на 1.1%. Водночас зростання дохідностей десятирічних казначейських облігацій США знову залишилося майже незмінним, на 1 б.п. до 1.77%. Значно укріпився індекс долара США - DXY – на 1.7% до 97.27. Індекс єврооблігацій країн, що розвиваються, EMBIV, знизився на 0.2% до 105.

Сировинні ринки вчергове були жвавішими, ніж фондові ринки, і вкотре переважало зростання цін на енергоносії. Частково цьому сприяло напруження у відношеннях західних країн з Росією, що є одним із найбільших світових експортерів природного газу, нафти і вугілля. Також практично за кожним видом енергоносіїв зберігається обмежена пропозиція. Ціни на залізну руду продовжували зростати через спекулятивні сподівання на відновлення кредитного стимулювання в Китаї. Водночас через психологічний тиск через жорстку риторику ФРС знижувалися ціни на срібло, золото і платину, значно втратили у вартості ціни на мідь.

Погляд ICU: Перебуваючи під тиском ще більш жорсткої риторики ФРС з одного боку і підтримкою від результатів корпоративної фінансової звітності з іншого, ринки найближчим часом найімовірніше залишаться волатильними. Водночас збільшується можливість послаблення напруги у відносинах Росії та Заходу, особливо після заяв про відведення частини російських військ від російсько-українського кордону. Однак геополітичні ризики залишаються високими і ринки продовжать стежити за реакцією Росії на отримані на її вимогу відповіді від США та НАТО. Також у центрі уваги будуть заяви інших представників ФРС, що можуть пролити більше світла на найближчі плани американського центробанку.

Облігації: Нерезиденти виходять з ОВДП

Загальні негативні настрої через імовірне вторгнення Росії в Україну та очікування подальшого росту ставок за ОВДП спонукали нерезидентів до подальшого скорочення портфеля гривневих активів.

Портфель нерезидентів продовжує скорочуватися навіть із незначним прискоренням. За минулий тиждень портфель скоротився ще майже на 3 млрд грн, а з початку року скорочення портфеля вже складає понад 11 млрд грн. За даними НБУ, на вторинному ринку другий тиждень поспіль найбільше торгувалися ОВДП із погашенням у 2025 р., що були дуже популярні серед нерезидентів. За минулий тиждень обсяг угод із цим інструментом склав понад 4.3 млрд грн, або більше третини всього обороту гривневих ОВДП на вторинному ринку.

Висока активність вторинного ринку і продаж облігацій нерезидентами не сприяли інтересу інвесторів до первинного аукціону. З чотирьох запропонованих до розміщення випусків облігацій продаж двох не відбувся, оскільки емітент вирішив, що незначні обсяги коштів не варті підвищення ставок. До бюджету було залучено менш як 3 млрд грн за тримісячними ОВДП із підвищенням ставки відсікання на 55 б.п. До 11.5%. Більше деталей в огляді аукціону.

Погляд ICU: Наразі ситуація не сприятлива для збільшення вкладень іноземних інвесторів в ОВДП, і ми очікуємо, що в найближчі тижні портфель продовжить скорочуватися. Тут відіграватиме роль і збереження нестабільності в частині можливої російської агресії, і загальне зміщення інтересу інвесторів до доларових активів.

FX: Ринок єврооблігацій знову лихоманить

Минулий тиждень знову розпочався з різкого стрибка дохідностей єврооблігацій, але з поступовою зміною риторики Кремля ринок знову трошки заспокоївся.

У понеділок дохідності єврооблігацій із погашенням цього року стрибнули до 26% - вище ніж за тиждень до цього, – а от довші терміни обігу реагували на новини менш активно. Тому після зустрічі радників у нормандському форматі та надання Сполученими Штатами письмової відповіді Росії щодо пропозицій гарантій безпеки, настрої на ринку покращилися, а зміна Росією риторики на менш агресивну та заяви російського МЗС, що "Росія ні на кого нападати не збирається та вважає неприйнятною навіть думку про війну між народами", посприяла зниженню дохідностей у п'ятницю до рівня 9.7-16%.

Погляд ICU: Подальший розвиток ситуації на ринку єврооблігацій буде залежати від дій та заяв Росії. Оскільки наступна зустріч у нормандському форматі має відбутися наступного тижня, особливих змін цього тижня очікувати не варто. Дохідності єврооблігацій залишатимуться високими та волатильними і дуже відчутно реагуватимуть на будь-які новини чи заяви щодо України як збоку Росії, так і США чи країн НАТО.

FX: Гривня на семирічному мінімумі

Національна валюта минулого тижня тимчасово послабшала до свого семирічного мінімуму і неодноразово перетинала впродовж четверга рівень 29 грн/$. Але заспокоєння риторики Росії посприяло посиленню гривні в п’ятницю. Сьогодні вранці курс гривні продовжив укріплюватися.

Минулого тижня курс гривні переважно слабшав і сягнув у четвер 28.92 грн/$, а впродовж дня були ризики того, що курс може закріпитися на рівні, більшому за 29 грн/$. На користь національної валюти зіграли менш агресивна риторика Росії та значні інтервенції НБУ з продажу валюти. Але не менш важливим у п'ятницю стало те, що завершення місяця потребувало сплати щомісячних податків, а відшкодування ПДВ, схоже, вичерпалося в середу та більше не поповнювало обсяги доступних гривневих коштів.

Підвищений попит потребував чималих інтервенцій НБУ, і за чотири дні з резервів було продано $760 млн, що є найбільшим обсягом із березня 2020 р. – початку розгортання пандемії COVID-19, коли обсяг продажу валюти з резервів перевищив $1 млрд протягом одного тижня.

Після того як серед клієнтів банків пропозиція іноземної валюти в середу була меншою за попит на $346 млн, у четвер вже продаж ними валюти під кінець дня активізувався і, схоже, збільшився в п'ятницю. Тому тиждень гривня завершила на позитивній тенденції але з ослабленням за тиждень на 1.6% до 28.7 грн/$.

Погляд ICU: Цього тижня курс гривні й надалі буде дуже залежати від зовнішніх інформаційних потоків. Полегшення риторики та покращення очікувань сприятимуть нормалізації пропозиції і зменшенню дисбалансу між пропозицією та попитом серед клієнтів банків. Найімовірніше, курс гривні вже не поб'є найближчим часом минулотижневий рекорд ослаблення.

Економіка: Державний борг знизився до менше ніж 50% ВВП у 2021 р.

Державний борг України (прямий та гарантований) зріс минулого року на 8.5% у доларовому еквіваленті до $98 млрд. За нашими оцінками, відносно ВВП він складав трохи менше 50%, знизившись суттєво із 60.8% наприкінці 2020 р.

Частка зовнішнього боргу становила 58%, а валютного боргу (зовнішнього та внутрішнього) – 63% загального державного боргу. Витрати на обслуговування державного боргу склали 11.8% доходів державного бюджету минулого року. Кредити від МВФ становили 14.8% загального боргу.

Погляд ICU: Значне скорочення співвідношення державного боргу до ВВП минулого року було переважно обумовлено стрімким зростанням номінального ВВП (+28% р/р у доларовому еквіваленті) через високу інфляцію та відносно стабільний обмінний курс гривні. Значне скорочення рівня боргу – це дуже позитивний сигнал про покращення платоспроможності економіки. Проте все ще висока частка валютної складової у боргу – це ключовий ризик на сьогодні, оскільки девальвація гривні може помітно збільшити співвідношення боргу до ВВП знову. Ми вважаємо дуже ймовірним, що це співвідношення збережеться на рівні, меншому ніж 50% протягом усього 2022 р. за умови, що гривня не девальвує помітно відносно поточного курсу.