ICU Weekly Insight від 4 травня
ICU Research
Облігації: Відновилися розміщення ОВДП
Попри відновлення розміщень ОВДП минулого тижня та підвищення відсоткових ставок за ними портфель нерезидентів продовжував скорочуватися. Цього тижня банки можуть знову придбати облігації та спробувати отримати ще вищі ставки за ними.
Мінфін розмістив майже 5.4 млрд грн гривневих облігацій, а також додатково $164 млн валютних ОВДП, чим суттєво покращив фінансування бюджету перед борговими виплатами. Щоправда, для цього ставки за гривневими ОВДП були підвищені на 190 б.п. до 11.30%. Але за валютними - ставки практично не змінились. Більше деталей в огляді аукціону.
Дуже ймовірно, що гривневі ОВДП були придбані банками та використані для отримання кредитів з підтримки ліквідності від НБУ. Адже нетипово, що дата оплати за результатами аукціону встановлена на день пізніше ніж завжди, та збігається з днем проведення Національним банком тендеру з підтримки ліквідності. А втім, завдяки аукціону Мінфін залучив додатковий обсяг коштів у бюджет та міг сформувати резерв для погашення ОВДП у середу в обсязі 5.9 млрд грн.
Погляд ICU: Підвищивши ставки за гривневими ОВДП, Мінфін збільшив їхню привабливість для українських банків, які наразі мають можливість отримувати довгострокову ліквідність від НБУ зі значно нижчим рівнем відсоткової ставки, ніж дохід за ОВДП. З іншого боку, емітент зробив крок назустріч ринку, та вже цього тижня попит може бути не тільки від банків, особливо в умовах великих обсягів погашення. Однак імовірність, що ставки будуть ще підвищені, є низькою, і обсяги залученого фінансування можуть бути меншими. Що ж стосується нерезидентів, то зменшення їхнього портфелю може перевищити 2 млрд грн цього тижня через продаж облігацій та погашення гривневих ОВДП.
Облігації: НБУ підтримує ліквідність
Минулого тижня найбільший притік коштів у банківську ліквідність забезпечив НБУ, як купуючи валюту, так і через тендер. Завдяки цьому ліквідність залишилася поблизу 200 млрд грн. Такий рівень ліквідності на цьому тижні підтримає Держказначейство, зокрема через погашення гривневого боргу.
Національний банк став найбільшим донором ліквідності минулого тижня, надавши 6.9 млрд грн дев'яти банкам через тендер з підтримки ліквідності і ще 3.1 млрд грн через валютний ринок. Цих коштів було достатньо для того, щоб компенсувати більшу частину негативного впливу автономних чинників, що склав 14.2 млрд грн.
Завдяки збереженню настільки високого рівня ліквідності ставки овернайт на міжбанківському ринку знизилися до 7% річних (УІМС), а банки продовжують тримати переважну більшість короткострокової ліквідності в депозитних сертифікатах НБУ. За підсумками тижня у тижневі депсертифікати вкладено 118 млрд грн, а у депсертифікати ОН лише 20.5 млрд грн.
Погляд ICU: На цьому тижні ми не виключаємо, що НБУ може продавати валюту для задоволення надлишкового попиту від нерезидентів, що отримають погашення ОВДП та продовжать продавати їх на вторинному ринку. Тому притік ліквідності від НБУ може бути незначним або матиме місце лише в п'ятницю за результатами тендеру з надання 3-місячних та 5-річних кредитів з підтримки ліквідності. А от Держказначейство може знову збільшити видатки, особливо в середу, коли відбуватиметься погашення ОВДП та сплата доходу за ними. Тож загалом ліквідність залишиться поблизу 200 млрд грн, а вартість короткострокових гривневих коштів - нижче облікової ставки.
FX: Гривня короткочасно посилилась
Пауза у відшкодуванні ПДВ та необхідність сплати щомісячних податків збільшили пропозицію валюти та дозволили курсу гривні закріпитися нижче 27 грн/$. Водночас уже на цьому тижні через збільшення попиту курс гривні знову повернеться в коридор 27-27.5 грн/$.
Наприкінці квітня склалася тривала пауза у відшкодуванні ПДВ, коли впродовж п'яти днів воно практично не відбувалось. Це не тільки викликало коливання в ліквідності, але й збільшило пропозицію валюти на ринку та дозволило курсу гривні посилитися до 26.94 грн/$ за підсумками тижня. Відбулось це попри викуп НБУ з ринку $115.5 млн та значного обсягу відшкодування ПДВ у середу. За підсумками минулого тижня посилення гривні склало 0.7%.
Погляд ICU: Уже на цьому тижні ми очікуємо незначне послаблення гривні й повернення курсу в коридор 27-27.5 грн/$. Відбуватиметься це під тиском попиту з боку нерезидентів та частини вітчизняних інвесторів у ОВДП, що отримають чималі обсяги погашення та сплати доходу. Це навіть може викликати потребу продажу валюти Нацбанком, але в невеликих обсягах, а загалом ринок балансуватиметься самостійно. Позитивні новини в частині просування назустріч програмі з МВФ можуть додати позитиву ближче до кінця поточного тижня та теж підтримати гривню.
Економіка: Будівництво - перші ефекти карантину
Обсяги будівництва скорочуються через складнощі з транспортуванням та організацією роботи працівників в умовах карантину, а також через послаблений попит на тлі зростаючої невизначеності.
У березні обсяги будівництва впали на 11.6% р/р (порівняно з 0.6% р/р у січні-лютому). У І кварталі обсяги будівництва скоротилися на 5.5% р/р порівняно зі зростанням на 29% р/р у І кварталі 2019 року. Результат І кварталу був визначений падінням обсягів будівництва інженерних споруд (на 10.3% р/р) та житлових будівель (на 10.4% р/р), тоді як будівництво нежитлових будівель продовжило зростати (на 7.0% р/р).
Погляд ICU: Різке погіршення в березні може бути пояснене запровадженням для боротьби з пандемією превентивних заходів з 17 березня та режиму надзвичайної ситуації на всій території України з 25 березня. Хоча прямих обмежень на будівельні роботи не вводилось, активність у секторі постраждала від ускладнень з транспортуванням та організацією роботи працівників в умовах карантину, а також від послаблення попиту на тлі зростаючої невизначеності. Водночас ці негативні ефекти частково компенсувалися зростанням капітальних видатків зведеного бюджету (на 38% р/р).
Ми очікуємо, що падіння в галузі будівництва поглиблюватиметься в найближчі місяці на тлі пригніченого попиту з боку приватного сектору. Водночас капітальні видатки бюджету, зокрема за проектами "Великого будівництва", надаватимуть підтримку будівництву цього року.
Економіка: Стан поточного рахунку покращується завдяки падінню імпорту
Зниження імпорту енергоносіїв і продукції машинобудування та стійке зростання експорту продовольчих товарів, залізної руди та ІТ послуг поки що переважають падіння металургійного експорту.
У березні дефіцит поточного рахунку скоротився до $389 млн (порівняно з $526 млн у березні 2019 року). Це зумовило формування в І кварталі профіциту поточного рахунку в $244 млн (порівняно з дефіцитом у $150 млн у І кварталі 2019 року).
У І кварталі 2020 року експорт товарів і послуг зріс на 1.3% р/р внаслідок зростання експорту продовольчих товарів (5.9% р/р), залізної руди (11.2% р/р) та IT послуг (33.9% р/р). Однак зниження експорту металургійної продукції (на 15.1% р/р), послуг трубопроводного транспорту (на 23.1% р/р) стримувало загальні темпи зростання. Водночас імпорт товарів і послуг знизився на 4.4% р/р на тлі низьких світових цін на енергоносії, кволого імпорту продукції машинобудування та скорочення подорожей за кордон.
Відповідно до наших оцінок за даними НБУ перекази в березні трохи знизились - на 1.6% р/р, але загалом у І кварталі зросли на 7.9% р/р до $2.9 млрд.
У результаті дефіцит поточного рахунку за останні 12 місяців знизився до $0.9 млрд (0.6% ВВП за нашими оцінками) або до $3.8 млрд (2.4% ВВП за нашими оцінками), за винятком $2.9 млрд коштів від Газпрому, отриманих у грудні 2019 року. За останні 12 місяців дефіцит торгівлі товарами скоротився до $13.8 млрд (8.7% ВВП за нашими оцінками), тоді як профіцит торгівлі послугами зріс до $2.4 млрд (1.5% ВВП за нашими оцінками), а перекази були майже незмінні на рівні $12.2 млрд (7.7% ВВП за нашими оцінками).
Погляд ICU: Поки що сприятливі умови торгівлі та високий попит на продовольчу продукцію та послуги ІТ на тлі стійких переказів мають позитивний вплив на вітчизняний поточний рахунок. У наступні місяці ми очікуємо, що стан поточного рахунку підтримуватимуть подальша стійкість експорту продовольчої продукції та послуг ІТ, падіння цін на енергоносії, слабкий внутрішній попит на імпортні інвестиційні товари та споживчі товари довгострокового користування, а також обмеження на закордонні подорожі. Ці фактори дозволять компенсувати очікуване падіння грошових переказів і металургійного експорту.