ICU Weekly Insight від 3 серпня

ICU Weekly Insight від 3 серпня

ICU Research

FX: Курс гривні заспокоївся

За минулий тиждень курс гривні підвищився до 27.73 грн/$, змусивши НБУ навіть стримувати укріплення. Цього ж тижня ситуація на валютному ринку буде залежати від активності виходу нерезидентів з ОВДП та рівня рефінасування боргових виплат.

Після стабілізації ситуації на валютному ринку, що відбулася після рішення щодо облікової ставки та формування умов нового випуску єврооблігацій, минулого тижня гривня поступово посилювалася. Усього за тиждень гривня зміцніла на 0.4%, а НБУ двічі виходив на ринок для купівлі валюти в резерви, стримуючи більш значне укріплення курсу. Загалом обсяг інтервенцій був невеликим, лише $38 млн, і розділений на два дні - понеділок та середу.

Це означає, що, з одного боку, кошти від ОВДП, не реінвестовані на первинному ринку, не були у великому обсязі спрямовані на купівлю валюти. А з іншого - нерезиденти не були активними з виведенням коштів з України. Так загалом за минулий тиждень іноземці зменшили вкладення в гривневі ОВДП лише на 528 млн грн, що значно менше, ніж у попередні тижні, адже вони навряд чи були власниками облігацій, які погашалися минулого тижня.

Погляд ICU: Цього тижня Мінфін має сплатити 17.3 млрд грн за гривневими ОВДП, але це переважно погашення облігацій, розміщених у травні цього року, коли нерезиденти не купували нові ОВДП. Тому ми припускаємо, що іноземні інвестори можуть отримати лише близько 1 млрд грн виплат у вигляді доходу за різними ОВДП. Тож тиск на валютний ринок від нерезидентів може бути в разі збільшення виходу з ОВДП шляхом їхнього продажу на додаток до отриманого доходу. Але чималий попит на валюту можуть сформувати резиденти, які не будуть реінвестувати отримані виплати у нові гривневі ОВДП, а нададуть перевагу валюті чи валютним ОВДП. З огляду на це, ми очікуємо, що курс коливатиметься близько до рівня 28 грн/$.


Економіка: Зарплати продовжують відновлюватися

Заробітні плати продовжують активно зростати після просідання в березні-квітні, однак усе ще нижчі, ніж у лютому. У найближчі місяці очікуємо подальше відновлення в готельно-ресторанному бізнесі, транспорті та державному секторі, але надалі зростання реальних зарплат уповільниться.

Відповідно до опублікованих даних Держстату зростання номінальних та реальних заробітних плат у червні прискорилося до 7.4% р/р і 4.9% р/р відповідно. За нашими оцінками, з урахуванням сезонності середня номінальна зарплата в червні була все ще на 1.4% нижче порівняно з піком у лютому, а реальна - на 3.6%.

Найбільше порівняно з лютим сезонно-скореговані номінальні зарплати знизились у готельному та ресторанному бізнесі (на 34%), в операціях з нерухомим майном (на 10.7%), у фінансовому секторі (на 9.1%) та транспорті (на 8.6%). Натомість за цей же період зросли зарплати в медицині (на 6.6%), освіті (на 1.8%) та сільському господарстві (на 1.7%). Порівняно з локальним мінімумом у квітні середні зарплати виросли майже у всіх секторах, окрім державного управління, на динаміці якого позначилось обмеження зарплат на період карантину до 47 230 грн.

Погляд ICU: Динаміка зарплат демонструє відносно високу їхню гнучкість: у період карантину бізнес достатньо швидко адаптував їх до нових реалій, використовуючи такі варіанти, як скорочення робочого тижня, неоплачувані відпустки, обмеження виплат премій тощо. Тому негативні наслідки для рівня безробіття, як і під час попередніх криз, не повинні бути настільки значними, як у середньому в інших країнах.

У найближчі місяці очікуємо, що зростання реальних заробітних плат отримає позитивний імпульс від відновлення діяльності в готельно-ресторанному бізнесі та транспорті, а також, імовірно, і від скасування обмежень у державному секторі. Водночас подальше зростання реальних зарплат має уповільнитися порівняно з допандемічними темпами через відносну обмеженість трудової міграції та послаблення потенціалу зростання продуктивності праці. Різкі підвищення мінімальної заробітної плати матимуть лише короткострокові ефекти, які надалі нівелюватимуться зростанням інфляції та зниженням ефективності бізнесу.


Економіка: Поточний рахунок - зі значним профіцитом

У червні профіцит поточного рахунку зменшився порівняно з попередніми місяцями на тлі відновлення імпорту, але залишався на високому рівні. Відплив капіталу приватного сектору припинився, а завдяки отриманню урядом коштів від МВФ і ЄС міжнародні резерви сягнули $28.5 млрд.

У червні профіцит поточного рахунку ($0.8 млрд) був приблизно вдвічі меншим, ніж у попередні два місяці, але все одно досить високим. Унаслідок за 6М20 профіцит сягнув $6.7 млрд порівняно з дефіцитом $1.9 млрд за 6М19. Це було зумовлено тим, що надходження грошових переказів були досить стабільними - $5.4 млрд за 6М20 (менше лише на 4% р/р), тоді як баланс зовнішньої торгівлі перейшов до незначного профіциту (порівняно з дефіцитом $4.8 млрд за 6М19) через більшу стійкість експорту до наслідків коронакризи, а виплати доходів від інвестицій були мінімальними (на відміну від $4.7 за 6М19) через слабкі фінансові результати компаній з прямими інвестиціями.

У червні падіння експорту товарів і послуг уповільнилося до 9.2% р/р (порівняно з 25% р/р у травні). Переважно це спричинили нарощення поставок залізної руди та продукції хімічної галузі. Водночас падіння імпорту товарів і послуг уповільнилося до 25.4% р/р (порівняно з 40.1% р/р у травні). Насамперед це відбулося через суттєве відновлення попиту на імпорт продукції АПК, хімічної галузі та машинобудування. Однак витрати на подорожі та енергоносії залишалися значно нижчими, ніж у минулому році.

Профіцит поточного рахунку за останні 12 місяців зріс до $4.3 млрд (3% ВВП за нашими оцінками). За цей період дефіцит торгівлі товарами скоротився до $11 млрд (5.2% ВВП за нашими оцінками), тоді як профіцит торгівлі послугами зріс до $3.5 млрд (2.4% ВВП за нашими оцінками), а перекази були майже незмінні - на рівні $11.7 млрд (8% ВВП за нашими оцінками).

У червні за фінансовим рахунком після трьох місяців відпливу був зафіксований приплив капіталу ($0.2 млрд). Переважно це відбулося через отримання урядом ?500 млн макрофінансової допомоги від ЄС. Також приватний сектор, на відміну від трьох попередніх місяців, більше залучав іноземний борговий капітал, однак ПІІ скорочувалися через врахування збитків компаній з іноземним капіталом. З урахуванням надходження кредиту від МВФ міжнародні резерви зросли до $28.5 млрд.

Погляд ICU: Сприятливі умови торгівлі, стійкість обсягів грошових переказів та експорту послуг ІТ та продукції АПК, різке падіння імпорту та виплат доходів від інвестицій продовжують зумовлювати значний профіцит поточного рахунку. У наступні місяці ми все-таки очікуємо відновлення імпорту на тлі виходу економіки з карантину та повернення до дефіциту поточного рахунку. Однак, з високою імовірністю профіцит поточного рахунку за результатами року буде вище нашого червневого прогнозу ($1.5 млрд, 1.0% ВВП).


Облігації: Сезон великих виплат

Україна ввійшла в період великих боргових виплат, який триватиме і на початку вересня. Тому після випуску єврооблігацій у липні важливим залишається рефінансування принаймні більшої частини внутрішніх виплат.

Упродовж серпня держава має сплатити майже 29 млрд грн та $487 млн за внутрішнім боргом та ще близько $200 млн за зовнішнім, а у вересні при досить невеликих внутрішніх виплатах (близько 16 млрд грн) за зовнішнім боргом потрібно буде сплатити майже $2.2 млрд, і переважна частина цих виплат припадає на 1 вересня. І якщо після отриманих коштів у бюджет від МВФ та випуску єврооблігацій із зовнішніми виплатами проблем не має виникати, то з рефінансуванням внутрішніх виплат можуть виникати певні складнощі через низький попит на гривневі інструменти.

Погляд ICU: Станом на сьогодні на ЄКР знаходиться 51.7 млрд грн, що цілком дозволяє здійснити виплати без їхнього повного рефінансування і поступово залучати кошти в гривні, компенсуючи бюджету здійснені витрати. Саме таким чином відбулося погашення облігацій минулого тижня із залученням у гривні лише трохи більше половини від обсягу виплат. Аналогічно можуть завершитися цього тижня і розміщення ОВДП, у яких Мінфін планує запропонувати облігації строком від семи місяців до півтора року з відносно невеликими обсягами, але з уникненням значного підвищення відсоткових ставок за новими ОВДП.


Облігації: Ліквідність зросла до 153 млрд грн

Ліквідність поступово зростала впродовж минулого тижня завдяки конвертації готівки в резерви та відносно нейтральному впливу операцій з бюджетними коштами. Цього тижня ліквідність залежатиме від рівня рефінансування боргових виплат та конвертації банками резервів у готівку.

Часткове рефінаснування боргових виплат обсягом лише 7.1 млрд грн із 13.1 млрд грн виплачених коштів у національній валюті посприяло частковому відновленню ліквідності до рівня вище 150 млрд грн. Додаткову підтримку ліквідності надали платежі з відшкодування ПДВ, що сконцентрувалися минулого тижня: 2.9 млрд грн було відшкодовано у вівторок та 1.8 млрд грн у середу.

Загалом вплив Державного казначейства минулого тижня був майже нейтральним, адже боргові виплати та відшкодування ПДВ майже повністю компенсували відплив коштів через сплату щомісячних податків. Тому підсумок цих операцій склав 0.9 млрд грн відпливу коштів.

Найбільше ж на ліквідність вплинули операції банків з готівкою, що склали 3.6 млрд грн конвертації готівки в резерви. А от вплив НБУ склав лише 1 млрд грн припливу коштів через валютний ринок та лише 56 млн грн додаткового обсягу кредитів банкам.

Погляд ICU: Цього тижня ліквідність буде залежати від того, яку частину з 17.3 млрд грн виплат вдасться рефінансувати за рахунок розміщення нових ОВДП, а також від того, наскільки банки активізуються з конвертацією резервів у готівку, що є типовим для першої половини місяця. Додатковий вплив, але навряд чи великий, будуть мати операції НБУ на валютному ринку.


Report Page