ICU Weekly Insight від 12 травня

ICU Weekly Insight від 12 травня

ICU Research

Облігації: Рефінансування виплат за ОВДП

Минулого тижня Мінфін провів успішний аукціон, рефінансувавши всі виплати за старими випусками, ще й поповнивши бюджетні рахунки. Але вже цього тижня через відсутність великих виплат попит може зменшитися. Хоча через можливість отримати кредити НБУ банки можуть більше цікавитися новими випусками.

Минулого тижня Мінфін розмістив понад 10 млрд грн 3-місячних облігацій, залишивши ставку відсікання на рівні 11.3% (більше деталей в огляді розміщення). Ці облігації переважно купили українські банки, які за вирахуванням погашення збільшили свій портфель за минулий тиждень на 6.7 млрд грн. А от інші групи інвесторів традиційно зменшували свої портфелі. Особливо нерезиденти.

Погашення облігацій суттєво вплинуло на темп виходу нерезидентів з гривневих ОВДП, адже вони зменшили портфель на 2.3 млрд грн, що удвічі більше ніж тижнем раніше.

Тож переважним покупцем облігацій на аукціоні стали банки, але всупереч досить поширеній думці, що всі нові облігації були куплені за кошти кредитів НБУ, обсяги рефінансування були значно меншими.

Погляд ICU: Сьогодні Мінфін розміщує 3-місячні та піврічні облігації з погашенням у липні та листопаді. Це значно менш навантажені гривневими борговими виплатами місяці, ніж серпень. Тому навіть за досить високого попиту емітент матиме більше маневру в обсязі позик. Хоча ці всі залучення не вирішуватимуть питання фінансування бюджету цього року, адже потребуватимуть подальшого рефінансування ще цього року. Ми очікуємо, що за 3-місячним інструментом ставки не зміняться, а от за піврічним можуть бути встановлені на рівні 11.5-11.6% річних.


Облігації: Ліквідність близька до 200 млрд грн

Весь минулий тиждень ліквідність залишалась у діапазоні 190-200 млрд грн і лише у п'ятницю зросла вище 200 млрд грн. Цього тижня ліквідність коливатиметься поблизу цього рівня в залежності від операцій Держказначейства.

Присутність НБУ на валютному ринку та викуп надлишку пропозиції валюти посилив позитивний вплив автономних чинників. НБУ викупив валюти на понад 5.3 млрд грн, тоді як вплив автономних чинників був майже збалансованим, з притоком у банківську систему у сумі 1 млрд грн.

Відтік коштів з ліквідності був спричинений операціями банків з конвертації резервних грошей у готівку, що склали 10.1 млрд грн. Це типова тенденція для початку місяця, але такий обсяг є нетиповим для початку травня. Імовірно, дається взнаки карантин та витрати населенням більшого обсягу коштів на нагальні потреби. Водночас операції Держказначейства більшу частину тижня були досить збалансовані, але у п'ятницю обсяг бюджетних видатків зріс, і позитивний вплив операції бюджету склав 11.1 млрд грн за тиждень. Це дозволило компенсувати відтік коштів у готівку.

Додаткову підтримку ліквідності НБУ надав у п'ятницю, і з урахуванням наданих кредитів ліквідність зросла вище 200 млрд грн, хоча й лише трохи вище цього рівня. Загалом обсяг кредитів склав трохи більше 2.8 млрд грн - 0.5 млрд на три місяці та лише трохи більше ніж 2.3 млрд на строк від року до п'яти. Попри це, вартість міжбанківських кредитів ОН зросла та навіть у окремі моменти перевищувала облікову ставку НБУ.

Погляд ICU: Цього тижня ми очікуємо, що основний вплив на ліквідність матимуть операції Держказначейства, а вплив НБУ з валютою та банків з конвертації резервних грошей у готівку буде другорядним. Сальдо бюджетних операцій буде залежати від обсягів витрачання бюджетних коштів, адже розпочався період сплати квартальних податків і відтік коштів на бюджетні рахунки зросте. Тому ліквідність, можливо, і залишиться вище 200 млрд грн, але близько до цього рівня та, імовірно, короткочасно.


FX: Гривня посилюється

Курс гривні за минулий тиждень дещо посилився попри більший попит з боку нерезидентів та, імовірно, через потреби резидентів у гривневих коштах. Особливо це могло стосуватися секторів, що очікували послаблення карантину. Тож і цього тижня ми очікуємо досить міцний курс гривні, особливо за відсутності погашень ОВДП.

Минулого тижня Кабмін прийняв рішення про послаблення карантину для окремих секторів економіки, і цілком імовірно, що цей сегмент бізнесу розпочав завчасно готуватися до послаблень. А такі кроки потребували додаткових витрат, і цілком можливо - продажу валютних коштів для фінансування робіт та закупівель. Тож на валютному ринку більше переважала пропозиція валюти, навіть виплати за ОВДП та продаж нерезидентами облігацій не внесли свої корективи.

За підсумками минулого тижня посилення гривні склало 0.4%, а курс зміцнився до 26.81 грн/$. Відбулось це навіть попри чималий викуп валюти Нацбанком: майже $200 млн за тиждень, що є рекордом за останні чотири тижні.

Погляд ICU: Цього тижня ми не очікуємо особливих коливань курсу, а більше поступове його укріплення за участі НБУ на ринку з викупом надлишку пропозиції. Послаблення карантинних заходів посилюватиме продаж валюти як з боку бізнесу, так і споживачів його послуг. І головним чинником підтримки гривні буде початок періоду сплати квартальних податків у бюджет. Тож курс залишатиметься у коридорі 26.5-27 грн з поступовим рухом до його нижньої межі.


Економіка: Cпоживча інфляція продовжує дивувати

У квітні загальна інфляція в річному вимірі неочікувано сповільнилася, надаючи додаткові аргументи НБУ продовжувати свій цикл монетарного послаблення високими темпами.

Споживчі ціни в квітні зросли на 0.8% м/м, що значно нижче консенсусу та наших оцінок (1.8% Bloomberg та 1.5% ICU). Річна інфляція знизилася з 2.3% р/р у березні до 2.1% р/р, досягши найменшого рівня з 2013 року, і залишилася нижче цільового діапазону 5% +/- 1 п.п. 4-й місяць поспіль.

Такий результат визначила в основному дуже низька інфляція (або навіть дефляція для загального ІСЦ) протягом періоду з вересня 2019 року по лютий 2020 року, тоді як у березні-квітні ціни відновили зростання темпами близькими до 5%, якщо дивитися на сезонно скориговані аннуалізовані темпи зростання порівняно з попереднім місяцем (м/м ссат).

Декомпозиція за компонентами демонструє незначне прискорення інфляції на продукти харчування до 2.5% р/р, зумовлене цінами на фрукти та цукор, а також фармацевтичних препаратів, тоді як комунальні послуги та паливо тягнули загальну інфляцію донизу через різке зниження цін минулого місяця. Окрім цього, падіння цін на одяг та взуття в річному вимірі поглибилося порівняно з попередніми місяцями.

Базова інфляція в річному вимірі становила 3.1% р/р, залишаючись майже незмінною з січня. Однак базовий ІСЦ зріс на 6.1% м/м ссат у квітні, значно прискорившись порівняно з періодом низьких темпів зростання протягом періоду з вересня 2019 року по лютий 2020 року.

Погляд ICU: Зміна цін у цілому відповідала очікуванням щодо наслідків пандемії та карантину: стрімко зросли ціни на продукти харчування та фармацевтичну продукцію, на які спостерігався ажіотажний попит, тоді як падіння світових цін на енергоносії активно переносилося на місцеві ціни (палива, газу, комунальних послуг). Однак загалом, схоже, стиснення сукупного попиту поки що перевищує згасаючий ефект нещодавнього послаблення гривні.

У найближчі місяці, закладаючи відносно стабільну курсову динаміку та все ще пригнічений попит на тлі поступового послаблення карантинних заходів, ми бачимо переважаючі ризики для інфляційних прогнозів у бік зниження (відповідно до поточних прогнозів і ІСU, і НБУ інфляція прискориться до 6% до кінця 2020 року). Водночас висока частка продуктів харчування в кошику ІСЦ та важко передбачувані наслідки карантину для їхньої пропозиції зумовлюють надзвичайно високу невизначеність прогнозів та оцінок їхніх ризиків цього року.

Квітневі показники інфляції посилюють упевненість у продовженні Національним банком послаблення монетарної політики в червні. Більше того, якщо інфляція залишиться низькою в травні, зросте ймовірність того, що НБУ буде змушений опустити свою облікову ставку нижче оцінки нейтрального рівня 7%, щоб прискорити інфляцію до цільового рівня.


Економіка: Україна та МВФ переключаються на програму Stand by

Україна та МВФ перейшли у своїх переговорах з програми розширеного фінансування на Stand by, яка є коротшою, легшою для виконання та менш сфокусованою на структурних реформах, сприятливих для економічного зростання.

Під час чергового брифінгу прес-секретар МВФ Джеррі Райс оголосив, що в ході обговорення з Україною угоди перейшли на 18-місячну Stand by (SBA) з 3-річної програми розширеного фінансування (EFF), зважаючи на "на небачену невизначеність щодо економічних та фінансових перспектив і необхідність зосередити пріоритети політики на короткостроковому стримуванні та стабілізації". Також він додав: "Коли відбудеться відновлення, фокус може повернутися до проведення довгострокових структурних реформ в Україні, які необхідні для стимулювання сильнішого та інклюзивнішого зростання".

І Міністерство фінансів, і представник України у МВФ Владислав Рашкован підтвердили, що обсяг фінансування протягом наступних 18 місяців залишається незмінним (5 млрд дол).

Одночасно новою очільницею Місії МВФ в Україні з 1 травня 2020 року була призначена болгарка Іванна Владкова-Холлар, яка змінила на цій посаді Рона ван Рудена. Раніше вона працювала в Місіях МВФ у Молдові та Північній Македонії.

Погляд ICU: Перехід на коротшу програму повністю виправданий розвитком глобальної кризи через пандемію і карантин та пов'язану із цим величезну невизначеність. Ми не вважаємо, що умови для запуску програми змінилися: для цього залишається необхідним затвердження банківського закону. Але перехід до SBA може полегшити завдання влади успішно продовжувати програму та отримати наступні транші. Однак відступ від програми EFF з посиленим фокусом на структурних реформах може бути свідченням уповільнення чи призупинення проведення реформ, сприятливих для економічного зростання.



Report Page