ICU Weekly Insight від 7 вересня

ICU Weekly Insight від 7 вересня

ICU Research

FX: Гривня поступово послаблюється

Із початком нового місяця курс гривні послабився і цього тижня може змусити НБУ задовольняти надлишковий попит та продавати валюту з резервів. Ми очікуємо, що курс коливатиметься в межах коридору 27.5-28 грн/$.

Початок вересня охарактеризувався виплатою відсотків за ОВДП і значною мірою на користь нерезидентів за 5-річним випуском облігацій. Тому, безсумнівно, попит на валюту дещо зріс і спричинив послаблення гривні до 27.71 грн/$ за підсумками тижня. НБУ лише в п'ятницю вийшов на валютний ринок з інтервенціями з купівлі валюти на суму $11.5 млн.

Це найменший обсяг купівлі валюти за тиждень цього року, за винятком тижнів, коли НБУ взагалі не купував валюту. Аналогічний обсяг інтервенцій був наприкінці травня минулого року.

Погляд ICU: У вересні може збільшитись попит на валюту з боку імпортерів, які більш активно поповнюватимуть складські запаси з початком нового навчального року та сезону бізнес активності. Тому НБУ може навіть виходити на ринок із продажем валюти, щоб стримувати коливання курсу. Ми очікуємо, що курс тяжітиме до послаблення і надалі, але за участі НБУ на ринку залишиться міцнішим за 28 грн/$ і коливатиметься в межах 27.5-28 грн/$.


Економіка: Профіцит поточного рахунку за 7М20 досяг $7 млрд

У липні профіцит поточного рахунку зменшився порівняно з попередніми місяцями на тлі скорочення експорту, але фундаментальні фактори загалом були на користь зовнішньої позиції України. Натомість погіршення девальваційних очікувань стимулювало відплив капіталу.

У липні профіцит поточного рахунку ($0.4 млрд) був значно меншим порівняно з попередніми трьома місяцями. Торговий дефіцит зріс до $0.6 млрд, що є найвищим місячним рівнем цього року. Це відбулося насамперед через різке падіння експорту товарів, зокрема продукції ГМК, зернових і олійних.

За 7M20 профіцит поточного рахунку досяг $7 млрд порівняно з дефіцитом $2.9 млрд за 7М19, тоді як торговий дефіцит скоротився до $0.4 млрд з $6.3 млрд за 7М19. Експорт за 7М20 скоротився на 8% р/р переважно через зниження цін та обсягів продажів чорних металів, а також падіння транспортних послуг. Однак зниження імпорту за 7М20 року було набагато стрімкішим - на 21% р/р. Найбільший внесок забезпечили спад вартісних обсягів енергоносіїв, машин, обладнання та туристичних послуг. Крім того, виплати інвестиційного доходу впали на 88% через слабкі фінансові результати українських компаній з іноземним капіталом. Натомість приватні грошові перекази виявилися напрочуд стійкими, зменшившися лише на 5% р/р.

У липні за фінансовим рахунком відбулося повернення до відпливу капіталу ($0.4 млрд). Насамперед це відображало погіршення девальваційних очікувань, що призвело до збільшення іноземних активів резидентів на $0.9 млрд. Також, як і раніше, ПІІ скорочувалися через врахування збитків компаній з іноземним капіталом. Натомість уже третій місяць поспіль приватний сектор залучав іноземний борговий капітал, а цього місяця до нього приєднався і уряд через розміщення єврооблігацій.

Зведений платіжний баланс був з незначним дефіцитом, однак через здорожчання золота та резервних валют по відношенню до долара США міжнародні резерви продовжили зростати до відмітки $28.8 млрд.

Погляд ICU: Фундаментальні фактори продовжують грати на користь українських зовнішніх рахунків. Так сприятливі умови торгівлі, стійкість обсягів грошових переказів та експорту послуг ІТ, різке падіння імпорту та виплат доходів від інвестицій продовжують зумовлювати формування профіциту поточного рахунку. У наступні місяці ми все-таки очікуємо відновлення імпорту на тлі виходу економіки з карантину, а також зниження цін на залізну руду, що поверне поточний рахунок до дефіциту. Однак за результатами року профіцит поточного рахунку буде досить значним.

Натомість погіршення девальваційних очікувань продовжить тиснути на фінансовий рахунок. До кінця року на тлі відновлення припливу боргового капіталу ми очікуємо сальдо потоків капіталу близьким до нуля, можливо, навіть з незначним плюсом.


Економіка: НБУ залишив ставку на 6%

Очікувано, Правління НБУ вирішило залишити ставку без змін. Ми передбачаємо, що до кінця року НБУ триматиме ставку 6%, зайнявши очікувальну позицію, і буде змушений обережно підвищувати ставку наступного року на тлі посилення інфляційного тиску.

Рішення НБУ відповідало нашим очікуванням і прогнозам більшості аналітиків та учасників різноманітних опитувань, хоча приблизно третина опитуваних прогнозувала зниження ставки, найчастіше на 50 б.п.

За оцінками НБУ, така ставка на рівні 6% спрямована на забезпечення балансу між досягненням помірної інфляції та стимулюванням економіки. У своїй комунікації НБУ значну увагу приділив відновленню споживчого попиту та майбутнім підвищенням соціальних стандартів, розглядаючи їх як фактори прискорення інфляції в майбутньому. Комунікація щодо майбутніх рішень була збалансованою: НБУ навів фактори можливого пом'якшення монетарної політики (посилення негативного впливу коронавірусу на внутрішній попит і ділову активність) та її посилення (імовірне посилення інфляційних ризиків у 2021 р.)

Погляд ICU: Поки що функція реакції монетарної політики НБУ не зазнала суттєвих змін у зв'язку зі зміною керівництва (за останні 2 місяці з шести членів Правління на своїх позиціях залишилися лише двоє), і рішення залишити ставку виглядає цілком обґрунтованим з огляду балансу інфляційних ризиків і відновлення економіки.

Липневий прогноз НБУ передбачає утримання ставки на рівні 6% до середини 2021 р. і підвищення її до 6.5% надалі. Цей прогноз не враховує плани уряду щодо підвищення мінімальної зарплати в середньому на 30% наступного року, що, безумовно, матиме значущий проінфляційний вплив.

Однак, враховуючи все ще низькі показники поточної інфляції та крихкість відновлення економіки від коронакризи, імовірно, НБУ займе очікувальну позицію і до кінця року зберігатиме ставку до змін. Але на початку наступного року підвищення мінімальної зарплати та прискорення інфляції зроблять реакцію монетарної політики незворотною. Тому НБУ буде змушений підвищувати ставку раніше й сильніше, ніж передбачено в його липневому прогнозі. Водночас, на нашу думку, кроки з підвищення ставки будуть досить обережними, зважаючи на більший фокус на відновленні кредитування та підтримці економіки нового керівництва НБУ.


Облігації: Частка нерезидентів у ОВДП скоротилася до 10%

Інвестиції нерезидентів у ОВДП продовжили скорочуватися, і цього тижня частка в загальному обсязі ОВДП може опуститися нижче 10%.

Покупцями ОВДП на первинному аукціоні минулого тижня знову були українські банки, які збільшили свій портфель до 419 млрд грн, а частку в загальному обсязі - до 48.4%. Переважно саме через це, а не продаж облігацій, частка нерезидентів скоротилася до 10%, адже продали вони лише 0.7 млрд грн облігацій.

Додатково впливає на портфелі та структуру власників і зміна курсу гривні, збільшуючи переважно портфелі вітчизняних інвесторів. А от нерезиденти володіють на 98% гривневими облігаціями, тож при послабленні гривні скорочення їхньої частки прискорюється.

Погляд ICU: Цього тижня ми очікуємо подальше зменшення портфеля нерезидентів і ще більш швидке скорочення їхньої частки в загальному обсязі ОВДП. Основний вплив матимуть первинні розміщення та зміна курсу гривні, яка може продовжити поступове ослаблення і цього тижня.


Облігації: Ліквідність залишається стабільною

Загальний обсяг ліквідності в банківській системі продовжує коливатися близько 160 млрд грн із періодичною зміною структури. Цього тижня ліквідність може скоротитися до 155 млрд грн за рахунок інтервенцій НБУ та конвертації резервів у готівку.

Минулого тижня банки лише на один день змінили структуру ліквідності на користь коррахунків банків, зменшивши обсяг депсертифікатів до 107.5 млрд грн. Але вже до кінця тижня вкладення в депсертифікати повернулися вище 110 млрд грн.

Загалом перепади по ліквідності були незначними із мінімальним впливом НБУ та переважно нейтральним впливом автономних чинників. Банки за операціями з конвертації готівки в резерви мали нульовий вплив, а підсумок операцій Держказначейства теж мав майже нейтральний вплив на ліквідність. Тому тиждень банківська система закінчила із 164 млрд грн у ліквідності, що на 4 млрд грн більше ніж тижнем раніше.

Погляд ICU: Цього тижня банки збільшать конвертацію резервів у готівку, а от операції НБУ з валютою можуть спричинити додатковий відтік ліквідності, що разом з абсорбцією коштів на бюджетні рахунки може зменшити ліквідність до 155 млрд грн.