ICU Weekly Insight від 25 січня

FX: Курс гривні посилюється

Гривня наближається до кінця січня з дуже впевненим балансом на ринку і цього тижня може продовжити укріплення та навіть перетнути рівень 28 грн/$.

Минулого тижня активність нерезидентів на ринку ОВДП хоч і була непоганою, але не мала впливу на валютний ринок, вочевидь, через високий рівень реінвестування виплат чи ротації інвесторів. Тож курс гривні переважно коливався ближче до 28.25 грн/$ і лише наприкінці тижня став незначно посилюватися. Тиждень завершився на позначці 28.16 грн/$, що лише на 0.06% слабше ніж тиждень тому.

НБУ не втручався у курсоутворення ще з 12 січня. НБУ цього року продавав валюту лише раз 4 січня, а купував двічі - 6-го та 12-го січня. І кожного разу обсяг інтервенцій складав $20 млн. І ось вже майже два тижні НБУ дозволяє ринку балансуватися самостійно.

Погляд ICU: Завершення січня переважно проходить під впливом пропозиції валюти, хоч при активному відшкодуванні ПДВ експортери можуть мінімально продавати валюту для податкових платежів у бюджет. Але додаткову підтримку курсу гривні знову нададуть нерезиденти, настрої яких стабілізувалися на тлі відсутності різких заяв МВФ щодо регулювання цін на газ. Крім того, на рахунках уряду є достатній запас валюти, а відчутні виплати за зовнішнім боргом будуть тільки на початку березня. Тому ми очікуємо, що гривня знову піде на посилення, і цього тижня курс гривні до долара США може знову наблизитися до рівня 28 грн/$ чи навіть перетнути його.

Економіка: Промисловість повертається на допандемічну траєкторію

У грудні промислове виробництво зросло на 4.8% р/р, продемонструвавши додатній приріст у річному вимірі вперше з вересня 2019 р. Набраний економікою темп та сприятлива зовнішня кон'юнктура створюють солідне підґрунтя для економічної активності на початку цього року навіть в умовах карантинних обмежень.

У грудні падіння промислового виробництва в річному вимірі, що тривало з 4кв2019, змінилося зростанням на 4.8% р/р, порівняно з листопадом випуск зріс на 1.1% м/м с/с. Сплеск цін на глобальних ринках стимулював видобуток металевих руд (+20% р/р) та металургійне виробництво (+4.3% р/р). Завдяки стійкому внутрішньому попиту суттєво уповільнилося падіння випуску машинобудівної галузі, значно зросли обсяги виробництва текстилю, фармацевтичної та хімічної продукції. Крім того, погодні умови зумовили різке зростання обсягів виробництва енергетики - на 15.8% р/р.

Загалом за 2020 р. Промислове виробництво скоротилося на 5.2% р/р, випуск зріс тільки в хімічній та фармацевтичній галузях - на 4.7% р/р та 3.0% р/р відповідно.

Також у останні місяці покращилася ситуація в сільському господарстві: завдяки пізньому врожаю кукурудзи випуск у грудні зріс на 26% р/р. Однак загалом за 2020 р. Виробництво сільськогосподарської продукції скоротилося на 11.5% р/р.

Водночас внутрішній попит залишався стійким з липня: зростання роздрібного товарообороту в грудні становило 13.4%. А в цілому за 2020 р. - 8.4%. Як і в попередні місяці, погіршення ситуації із захворюваністю на коронавірус особливо не позначилося на купівельній спроможності споживачів на тлі продовження зростання доходів високими темпами. Хоча при цьому споживчі настрої залишалися досить пригніченими.

Погляд ICU: Високі показники грудня зумовлюють покращення оцінок ВВП за 2020 р. Наразі ми оцінюємо падіння на 4.2-4.4%, що є досить непоганим результатом у міжкраїнному порівнянні в коронакризовий рік. Стійкість вітчизняної економіки спричинена її структурою, досягненнями макрофінансової стабілізації в попередні роки та швидкою адаптацією населення та бізнесу до нових умов діяльності.

Ці ж фактори, на нашу думку, продовжуватимуть позитивно впливати на економічну активність і в цьому році. До того ж дуже сприятлива кон'юнктура на глобальних ринках продукції ГМК і АПК продовжуватиме стимулювати виробництво та приплив валюти в країну в 1п21. Відновлення глобальної економіки з 2кв21 на тлі широкомасштабної вакцинації має надати додатковий поштовх для експорту.

Стійким має залишатися і внутрішній попит. Крім того, хоча вакцинація в Україні, імовірно, розпочнеться набагато пізніше ніж у сусідніх країнах і не буде такою масштабною, вона дозволить уникнути суворих карантинних обмежень наступного осінньо-зимового сезону.

Унаслідок ми підтверджуємо нашу оцінку економічного зростання цього року на рівні 5.6%.

Економіка: НБУ залишив ставку на рівні 6%

НБУ продовжив тримати ставку на рівні 6% з червня минулого року. Новий макроекономічний прогноз НБУ передбачає старт підвищення ставки вже на наступному засіданні в березні. Однак ми бачимо високу вірогідність того, що підвищення ставки буде відтерміновано, можливо, навіть до 3кв21.

Після зростання інфляції до 5% у грудні НБУ прогнозує, що інфляція вже в 1кв21 перевищить цільовий діапазон, усередині року коливатиметься на рівні 8-9% і на кінець року знизиться до 7.0% (порівняно з 6.5% у жовтневому прогнозі). Вища інфляція, ніж передбачалося раніше, пояснюється більш стрімким відновленням споживчого попиту та подорожчанням продовольчих товарів і енергоносіїв на тлі зростання витрат бізнесу на оплату праці. Повернення до цільового діапазону передбачається в 1п22.

Збереження ставки незмінною на тлі підвищення інфляції НБУ пояснив тимчасовим характером проінфляційних факторів, слабкою інвестиційною активністю та пригніченими настроями бізнесу на тлі посилення карантину, а також балансом ризиків, серед яких виділив потенційний приплив портфельних інвестицій і відповідне зміцнення обмінного курсу.

Надалі прогноз НБУ передбачає підвищення процентної ставки в березні до 6.5% і у квітні до 7%, а також подальше утримання ставки на цьому рівні впродовж двох років (у попередній прогноз НБУ закладав підвищення цього року ставки до 7.5% з подальшим її зниженням протягом 2022 р. до 6.5%).

Однак у своїй комунікації щодо майбутніх рішень НБУ також зазначив і можливість не підвищувати ставку під час наступних засідань, якщо вплив фундаментальних проінфляційних факторів з боку споживчого попиту та погіршення інфляційних очікувань буде компенсований припливом капіталу.

Також варте уваги покращення Нацбанком оцінки ВВП за минулий рік до 4.4%. З урахуванням останніх даних щодо промисловості та торгівлі за грудень (див. Попередній розділ) це виглядає навіть песимістично. Прогноз зростання ВВП на 4.2% у 2021 р. І на 3.8% у 2022 р. Залишився без змін.

Погляд ICU: Рішення НБУ було очікуваним для переважної більшості аналітиків, зокрема і для нас. Однак останні опитування демонстрували вже збільшення вірогідності підвищення ставки, що врешті було відображено й у прогнозі НБУ.

Водночас ми все ще бачимо досить високу ймовірність того, що підвищення ставки буде відтерміноване на 2кв21, а можливо, навіть і на 3кв21. За нашими оцінками, протягом найближчих місяців продовжиться приплив портфельних інвестицій у досить значних обсягах, що стимулюватиме зміцнення обмінного курсу й відповідно стримуватиме інфляцію. Враховуючи тимчасовий характер поточного сплеску інфляції і показник базової інфляції все ще нижчий за 5%, це дасть підстави НБУ продовжити утримувати ставку. І лише всередині року, після того, як відновлення економічної активності на тлі зниження ризиків пандемії матиме більш стійкий характер, а приплив портфельних інвестицій уповільниться, НБУ розпочне цикл підвищення ставки.

Облігації: Рекордний портфель ОВДП у фізичних осіб

Активні розміщення широкого спектра облігацій дозволили інвесторам збільшити свої вкладення в ОВДП, а фізичним особам досягнути чергового рекорду. Цього тижня знову можуть активізуватися нерезиденти, але й вітчизняні інвестори продовжать збільшувати портфелі облігацій.

Минулого тижня Мінфін розміщував гривневі ОВДП з термінами обігу від трьох місяців до шести років. Завдяки погашенню майже 12 млрд грн ОВДП міністерству вдалося зібрати чималий попит та рефінансувати всі погашення. Через обмеження обсягу розміщення 3-місячних облігацій за ними було різко знижено відсоткові ставки, а довші терміни обігу, навпаки, навіть отримали незначне підвищення ставок для збільшення обсягів запозичень. Більше деталей у огляді аукціону.

Більшість груп інвесторів за минулий тиждень збільшили вкладення в державні облігації. Так нерезиденти придбали додаткові 0.9 млрд грн облігацій, небанківські установи 0.5 млрд грн і так само, як і фізичні особи, встановили черговий рекорд за обсягами ОВДП у своїх портфелях за всю історію.

Зокрема фізичні особи після невеликого спаду портфелів у 2020 році знову збільшили вкладення і вже володіють облігаціями на майже 12 млрд грн. Серед них 4.6 млрд - це гривневі ОВДП, що теж є рекордним обсягом.

Погляд ICU: Цього тижня пропозиція облігацій буде обмежена термінами обігу від п'яти місяців до трьох років, тож і попит може бути меншим. Звісно, з одного боку, Мінфін вже не потребує великих залучень, адже вже отримав достатньо коштів для рефінансуванння всіх гривневих погашень січня. І саме це може бути однією із причин встановлення обмежень на короткі терміни обігу. А з іншого - нерезиденти можуть збільшити свій попит на ОВДП та спонукати Мінфін залучити більше коштів для накопичення резервів на виплати в наступні місяці.

Крім того, Мінфін продовжуватиме спроби знизити вартість запозичень, Насамперед, через обмеження обсягів короткострокових позик, зменшуючи премію до облікової ставки. Але також може відхиляти більше дорогого попиту та знизити ставки на декілька базисних пунктів і за довшими термінами обігу, наближаючи їх до показників вторинного ринку.

Облігації: Ліквідність залишається високою

Низький збір податків і достатні обсяги коштів для бюджетних видатків посприяли притоку коштів від Держказначейства та зберегли ліквідність високою. Цього тижня ліквідність коливатиметься через сплату щомісячних податків та відшкодування ПДВ.

За минулий тиждень приплив коштів від Держказначейства склав 3.8 млрд грн, адже виплати за ОВДП були переважно рефінансовані, а збір доходів залишався досить невеликим: лише 9 млрд грн за тиждень і 29 млрд грн з початку року. Через низький попит на готівку банки збільшили резерви на 0.4 млрд грн.

Саме це й стало основною причиною зростання ліквідності за минулий тиждень на 3.6 млрд грн до 191 млрд грн. Адже НБУ майже не впливав на ліквідність у банківській системі, і надав банкам лише 256 млн грн тримісячних кредитів, при тому що банки погашали в п'ятницю 0.7 млрд грн отриманих раніше кредитів.

Погляд ICU: Ліквідність продовжить коливання близько 190 млрд грн цього тижня, через те що податкові платежі та відшкодування ПДВ не завжди збігатимуться, а НБУ й надалі мінімально впливатиме на ліквідність, зокрема і через валютний ринок (див. коментар нижче). Динаміка ліквідності в банківській системі залежатиме від обсягів сплачених податків, обсягу відшкодування ПДВ та того, скільки коштів у банківську систему надасть НБУ через валютний ринок та нові кредити банкам. І саме операції НБУ можуть втримати ліквідність стабільною.