ICU Weekly Insight від 17 серпня

ICU Weekly Insight від 17 серпня

ICU Research

FX: Гривня посилюється

Потреба в гривневих коштах для податкових платежів спонукала платників податків до більш активного продажу валютних коштів, що надало додаткову підтримку гривні та призвело до її укріплення. Цього тижня валютний ринок залежатиме від продажу валюти резидентами для податкових платежів, а також від активності нерезидентів на ринку ОВДП із виходом із гривневих облігацій.

Початок періоду квартальних податків спонукав НБУ більш активно купувати валюту на ринку та збільшити викуп зі звичайного обсягу для поповнення резервів у $20 млн на день до $143 млн у четвер та $223 млн за тиждень. Головними продавцями валюти могли бути великі платники податків, серед яких, імовірно, був і НАК "Нафтогаз України", і великі аграрні компанії, що вже отримують валютні кошти від продажу врожаю цього року на експорт.

Додаткова пропозиція валюти дала черговий поштовх до укріплення гривні, і викуп валюти Нацбанком лише стримував цей рух. Тому в підсумку до кінця тижня гривня посилилася на 0.97% до 27.335 грн/$.

Погляд ICU: Цього тижня ми очікуємо, що рух курсу гривні збережеться саме через податкові платежі та продаж виручки аграріями. На противагу цьому притоку валюти можуть стати нерезиденти, що купуватимуть валюту за рахунок продажу гривневих ОВДП, але баланс ринку буде на користь пропозиції. Тож НБУ буде викуповувати принаймні $20 млн на день, а в окремі дні можливо й більше. Унаслідок курс гривні буде стримано посилюватися, але навряд чи перетне позначку 27 грн/$.


Економіка: Річна споживча інфляція без змін - 2.4% р/р

У липні річні зміни ІСЦ і базового ІСЦ залишилися низькими, однак сезонно скориговані показники демонструють посилення інфляційного тиску. Надалі річна інфляція поступово зростатиме та повернеться до цільового коридору НБУ восени.

Споживчі ціни в липні знизилися на 0.6% м/м, а річна інфляція залишилася незмінною на рівні 2.4% р/р. Базова інфляція також не змінилася, залишаючися близько 3% р/р з початку року, а базовий ІСЦ в липні знизився на 0.1% м/м. Обидва показники з початку року закріпились на рівні нижче цільового діапазону НБУ 5% +/- 1 в.п.

Незмінність річної інфляції в липні визначали компенсуючий вплив двох груп факторів. З одного боку, завдяки відновленню світових цін на нафту та газ внутрішні ціни на паливо та газ зросли відповідно на 3.4% м/м та 7.5% м/м. Унаслідок річний темп падіння сповільнився до 21.5% р/р (з 26.5% р/р у червні) для палива та до 43.0% р/р (з 52.5% р/р у червні) для газу. З іншого боку, продовольча інфляція сповільнилася до 3.5% р/р після стрибку до 4.2% р/р у червні. Такий результат був переважно спричинений різким уповільненням росту цін на яйця до 14% р/р (з 55% р/р у червні), а інфляція таких продуктів, як м'ясо, риба, молочні товари та цукор також сповільнилася.

Хоча інфляція в річному вимірі залишилася низькою, останні декілька місяців зростання цін прискорилося: до 7-8% м/м ссат (сезонно скориговані аннуалізовані темпи зростання порівняно з попереднім місяцем) для загальної інфляції та до 5-6% м/м ссат для базової інфляції.

Погляд ICU: Загалом показники інфляції поки що залишаються близькими до нашого червневого прогнозу, який передбачав поступове прискорення ІСЦ до 4.2% р/р до кінця року. Однак липневий показник, імовірно, не відображає наслідків знецінення гривні (як до долара США, так і до інших валют торгових партнерів), що відбулося в останню декаду місяця. Це може пришвидшити очікуване зростання інфляції. Водночас липнева інфляція підтверджує нашу думку про те, що тиск з боку попиту залишається слабким, а стрімке зростання зарплат та роздрібної торгівлі в червні може бути тимчасовим явищем.


Економіка: ВВП впав на 11.4% р/р у 2кв20

Значне падіння ВВП було очікуваним на тлі впливу пандемії коронавірусу та карантинних обмежень. Надалі економіка поступово відновлюватиметься.

Оперативна оцінка ВВП за 2кв20 передбачувано продемонструвала негативний вплив поширення коронакризи та карантинних обмежень: ВВП скоротився на 9.9% кв/кв (с/с дані) та на 11.4% р/р. Унаслідок сезонно скорегований ВВП впав до показника попереднього локального мінімуму 2кв15.

За нашими оцінками, найбільше падіння ВВП спостерігалось у квітні (близько 13%), надалі економічна активність пожвавлювалася по мірі відкриття економіки, і в червні темпи падіння ВВП скоротилося до 8%.

Держстат опублікує детальний розподіл ВВП за компонентами та номінальні значення 18 вересня.

Погляд ICU: Оперативна оцінка ВВП загалом була близькою до оцінок Мінекономіки та НБУ (11.0% р/р) і трохи гірше оцінок ICU та консенсусного прогнозу Bloomberg (10.5% р/р).

Головним чинником стрімкого падіння ВВП були карантинні обмеження, які в Україні були одними з найжорсткіших у світі протягом квітня-травня. Однак уже в червні обмеження швидко пом'якшувались, а економічна активність відновлювалась. Водночас більше 1 в.п. у квартальну цифру падіння ВВП було забезпечене фактором пізнішого початку збору врожаю зернових.

Попри суворість карантинних обмежень, відносно обмежені обсяги фіскальних стимулів та фактор пізнього збору врожаю падіння ВВП було менш глибоким, ніж у середньому в ЄС (14.4% р/р). Хоча за цим показником Україна й поступилася більшості країн Центрально-Східної Європи та Росії.

Ключовими факторами такої стійкості української економіки, що різко контрастує, наприклад, з кризою 2008-09 років, були її структурні характеристики, зокрема, низька питома вага сфери послуг, покращення умов торгівлі (різке падіння цін на енергоносії, особливо на тлі більш стійких цін на руду, метали та продукцію АПК), відсутність макроекономічних дисбалансів через проведення виваженої монетарної та фіскальної політики в попередні роки тощо.

З урахуванням швидкого скасування карантинних обмежень ми очікуємо відносно стрімке відновлення економіки й бачимо більше позитивних ризиків для нашого червневого прогнозу падіння ВВП цього року на 6.7% навіть в умовах зростання кількості захворювань за останні тижні.


Облігації: Переважає первинний ринок ОВДП

Минулого тижня банки більше віддавали перевагу короткостроковим ОВДП на первинному ринку, ніж придбанню облігацій у нерезидентів. Цього тижня через пропозицію на первинному аукціоні більш тривалих термінів обігу за короткостроковими ОВДП акцент може зміститися на вторинний ринок.

На аукціоні 11 серпня Мінфін розмістив 5 млрд грн ОВДП, які були придбані одним учасником. Це були облігації з погашенням ще цього року, що могло бути більш привабливо для банків, ніж середньострокові папери, котрі могли пропонуватися нерезидентами на вторинному ринку. Більше про це розміщення в огляді аукціону.

Унаслідок банки збільшили портфель ОВДП за минулий тиждень на 1.2% до 422 млрд грн, з урахуванням валютних ОВДП, або до 48.5% у загальному обсязі ОВДП в обігу. А нерезидентський портфель зменшився лише на 0.8 млрд грн до 89 млрд грн та складав 10.3% у загальному обсязі ОВДП в обігу за номінальною вартістю.

Погляд ICU: Цього тижня Міністерство планує запропонувати облігації від 189 днів обігу, що може бути менш привабливо для банків. Тому ми очікуємо збільшення купівлі ними ОВДП у нерезидентів, які можуть активізуватися з виходом через укріплення гривні.


Облігації: Ліквідність залишається стабільною

Із початком сплати квартальних податкових платежів ліквідність у банківській системі залишалася стабільною, тобто вище 150 млрд грн, і цього тижня може знизитися до цього рівня через абсорбування коштів на бюджетні рахунки.

Минулого четверга активізувалася сплата квартальних податків, переважно в четвер та п'ятницю, коли через податкові органи до бюджету надійшло 3.2 та 2.9 млрд грн відповідно. Але через збільшення видатків, всього на бюджетні рахунки було абсорбовано лише 0.8 млрд грн за тиждень. Відплив тривав і через конвертацію банками резервів у готівку, яка склала минулого тижня 6.9 млрд грн.

Такий відплив коштів переважно компенсувався операціями НБУ на валютному ринку з викупу валюти, через які банківська система отримала 6.1 млрд грн. Тож унаслідок загальний обсяг ліквідності в банківській системі коливався в межах 151-157 млрд грн, а у п'ятницю зріс до 159.6 млрд грн.

Погляд ICU: Цього тижня триватиме сплата квартальних податків і може бути ще більшою, тому загальний обсяг ліквідності може скоротитися та буде залежати від того, чи будуть використовуватися для сплати валютні кошти і який обсяг валюти буде викуплено НБУ, та який обсяг видатків буде здійснено з бюджету. А додатковий вплив матимуть розміщення ОВДП та їхній обсяг. Тому ми очікуємо незначного скорочення ліквідності до рівня, наближеного до 150 млрд грн.



Report Page