Хто такі self starters?🤔

Всі вже давно звикли до того, що в професійній діяльності важливо правильно використовувати прикметники описуючи характеристики людини, або вимоги до посади. Людина, яка не підкреслює те, що гарно вміє комунікувати, справлятися з труднощами, вирішувати складні проблеми, працювати в команді, а тим більше швидко навчатись, тупо не має шансів в сьогоднішньому корпоративному світі отримати адекватну роботу через відділи кадрів, які стоять на смерть на стражі ефективного найму! Я вже не буду говорити про те, як вас цими прикметниками будуть міряти і мучати при спробі кар’єрного росту. Це все зараз називають модними термінами як soft skills або emotional intelligence. Я насправді вважаю це все науками не точними, і успіх таких програм нажаль напряму залежить від адекватності та емоційного інтелекту людей, які займаються вимірюванням, що дає їм доволі високу імовірність на невдачу. 

Але поговорити я хочу не про сумне, а про практичне. Зараз дуже популярним прикметником, який використовують в резюмешках, і описах цікавих посад, є слово “self starter”, яке не має адекватного перекладу на українську мову. Означення є наступним: людина, яка побачивши потребу, починає роботу або здійснює проект за власною ініціативою, не потребуючи того, щоб про неї сказали, чи заохочували. Не дивно, що в нас немає такого слова, бо в нас таких людей майже не існує🤣

За всю свою професійну кар’єру я бачила дуже мало таких людей і випадків, хоче кожне друге резюме має переконання про амбінтість, вмотивованість та продуктивність власника.

Розкажу про один такий приклад. Один час в мене працювала особистий асистент. В мене для неї завжди було дуже багато задач, голубих та різних, і вона з більшість прекрасно справлялась, а де не справлялась було не так критично. Одного разу вона привезла мені річ, яку вона купила подумавши, що та мені точно знадобиться, хоча я про таке навіть не просила. Це була дивна штука рожевого кольору.

Так от вона розказала, що це спрей для чистки моніторів, обмотаний траниною для чистки моніторів, який залазить в пластиковий чохол, шоб зайвий раз не бруднитись. І вона бачила, який в мене вічно бруднющий монітор, і вирішила, що така штука мені стане в нагоді. При тому вона запевнила, що якшо мені того не треба, то вона поверне покупку в магазин. Це було саме круте, що вона зробила за весь час, що працювала в мене. Те, про, що я навіть не просила, але що мені було потрібно.

І сьогодні витираючи свій брудний монітор цією рожевою байдою, я згадую про цю людину, яка тепер навчається в Авcтрії на роботі своєї мрії, і я точно знаю, що в неї все вийде. Тому не тупіть, хочете швидко розвиватись і стати крутим спеціалістом, котрого всі радять: шукайте проблеми, які потребують вирішення і беріть ініціативу в власні руки, а не чекайте коли вам про неї скажуть!