How Viber got Rakuten as its surname

Напевне, не знайти українця, який би не чув про вайбер – статистика говорить, що у 2021 році вайбер можна було знайти у 97% смартфонів українців. Нам він відомий в першу чергу як у мобільний застосунок, в якому можна спілкуватися, обмінюватися картинками, ну і в чаті однокласникам наспамити стікерами, поки вони домашку роблять.

Вперше вайбер побачив світ (чи світ вайбер) 2 грудня 2010 року. Але чому він взагалі з’явився на світ? Справа в тому, що один із засновників вайберу, Талмон Марко, намагався знайти ефективніший спосіб спілкування із його тоді дівчиною (тепер дружиною). Він жив у Нью-Йорку, а вона в Гонконзі, через що їм доводилось багато спілкуватись по телефону. Дзвінки закордон штука не дешева (бачили тарифи у київстара?), тому Талмон вирішив знайти краще рішення.

Спочатку вайбер взагалі не генерував прибутків, лише на третій рік після додавання у застосунок функції Viber Out та магазину стікерів він став на шлях монетизації. Фундаментом для продовження діяльності вайберу на перших етапах його існування були інвестиції сім’ї та близьких друзів засновників. Переломний момент стався у 2014 році, коли японська компанія «Rakuten» повідомила, що придбала його за 900 мільйонів доларів (нарешті дійшли до японців у цьому тексті). Але хто ці ракутенівці і нащо їм знадобився вайбер?

Взагалі, з японської «Rakuten» означає «оптимізм», а сама компанія є величеньким технологічним конгломератом. Конгломерат – це коли одна юридична особа складається з кучки різних компаній, які займаються економічною діяльністю в різних галузях (одним словом: і фламенко танцювати уміють, і оперу співають, і пейзаж вам намалюють). І повірте, конгломерат цей правда величенький: його доходи сягають чотирнадцяти мільярдів доларів, у них кілька десятків тисяч співробітників, офіси по всьому світу і більше сімдесяти різних сервісів. Сервіси оптимістів можна поділити на три галузі: інтернет-сервіси, фінансово-технічні та мобільні. До інтернет-сервісів відноситься електронна комерція (сюди відноситься платформа «Rakuten Ichiba» – вона в Японії як «Amazon» у США!), застосунок для комунікації (наш улюблений вайбер), застосунок для доставки їжі та багато іншого. У фінансово-технічному Ракутен займається банківської діяльністю, страхуванням і створенням електронних гаманців. А от в мобільній галузі ракутен навіть телефони намагались створювати!

Починав Ракутен саме з «Rakuten Ichiba», коли вони ще навіть не називались ракутеном. Першою назвою компанії було «MDM», реєстрація компанії відбулась 7 лютого 1997 року. Перейменування компанії трапиться лише за два роки, а поки перед вами ще зовсім мала компанія із лише шістьома співробітниками.

Щоб краще зрозуміти, що собою представляє «Rakuten Ichiba», вам варто лише згадати українську платформу «Rozetka». Обидві платформи є маркетплейсами формату B2B2C (Business-to-Business-to-Consumer, Бізнес-до-Бізнесу-до-Покупця) – бізнес має можливість через платформу (інший бізнес) продавати свої товари покупцям. Таку саму модель має «Amazon», «Prom» та багато інших маркетплейсів. Іншим, відмінним від маркетплейсу, буде приклад із сервісом «Glovo»: вони доставляють товари іншого бізнесу (ресторанів, продуктових магазинів) покупцям, з чого дохід отримують обидва бізнеси.

В Японії «Rakuten Ichiba» активно користується 70% населення, а на платформі присутньо більше 142 мільйонів різних товарів від 40 тисяч різних бізнесів. В 2008 році Ракутен створили свою першу платформу електронної комерції поза Японією – «Taiwan Rakuten Ichiba» (Тайвань).

Іншим маркетплейсом Ракутена є «Rakuten Rakuma». Це платформа формату C2C (Consumer-to-Consumer, Покупець-до-Покупця). В Україні найбільш відомим маркетплейсом такого формату є «OLX». Одна особа має можливість продати непотрібну нову чи вживану річ іншій, а маркетплейс в свою чергу збирає продавців та покупців в одному місці та структуризує розміщені товари для легшого пошуку з продажем. Пращуром цієї моделі комерції, коли ще не було інтернету, було розміщення оголошень в газетах, журналах та на телебаченні (легендерне «Продам гараж» у вас на паркані біля дому теж є таким прикладом).

В 2009 році Ракутен почали поглиблювати своє розширення додаванням нових фінансових послуг: тоді з’явились «Rakuten Bank» (онлайн-банкінг) та «Rakuten Edy» (електронні гроші).

Крім цих всіх бізнес-напрямків у компанії є ще дещо цікаве: власний маскот. В Японії мати персонажа-представника компанії нормальне явище, ба більше є маскоти, які представляють цілі префектури та міста. Ракутен же представляє панда, яку звати Окаймоно («Okaimono Panda» буквально означає «шопінг-панда»), вона весела і оптимістична (продовжує філософію компанії по оптимізму) та ніколи не може вибрати, що купити. Зовсім нещодавно Окаймоно отримала своє особисте аніме в честь свого одинадцятого дня народження (обрані англійські хлопчики на одинадцятий день народження потрапляють у Гоґвортс, а японські маскоти отримують своє аніме). Озвучка панди дісталась Ікуе Отані – акторці, яка озвучувала Пікачу («Pokemon Series»), Тоні Тоні Чоппера («One Piece»), Моргану («Persona 5») та багатьох інших персонажів.

Зараз Ракутен, крім старих напрямків, у 2023 році також почав працювати над платформою «Rakuten AI for Business» разом із «OpenAI» (організацією, яка відома розробкою «ChatGPT» та «DALL-E») для знаходження нових методів використання штучного інтелекту у бізнесі.

В січні 2024 року Ракутен відкрили офіс в Києві та планують доєднатися до «Дія.City». У перші дні повномасштабного вторгнення Хіроші Мікітані, голова компанії, зробив пожертву в розмірі 1 мільярда єн (при тодішньому курсі це було майже 9 мільйонів доларів) українському уряду. Ці дії підкреслюють, що Ракутен бачить потенціал в українському ринку, тому, побачимо, може, вони спробують запропонувати нам щось нове до вже популярного вайберу.