Хотинська фортеця
Хотин із старовинною фортецею, що височить серед скель над плесом Дністра, належить до тих українських міст, які набули значення символів національної слави. В анналах європейської історії він став пам'ятним місцем звитяги багатьох народів.
В українців Хотин асоціюється передусім з невмирущим подвигом славетного Запорозького Війська на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним у 1621 р. Поляки лишаються блискучою перемогою Яна Собєського над турками в 1673 р., оспіваною Генриком Сенкевичем. З Хотином пов'язані важливі сторінки історії Молдови, Росії, Туреччини, Австрії, Румунії. Тому й закономірно, що у вітчизняних і найвідоміших зарубіжних енциклопедіях обов'язково знайдеться бодай декілька таких гасел, як "Хотин", "Хотинська фортеця", "Хотинська війна", "Хотинський мир", "Хотинське повстання" тощо.
На жаль, найдавніші писемні свідчення про Хотин, як і про більшість давніх українських міст, загинули у лихолітті ординських навал. Лише починаючи з XIV ст., невпинно зростає потік інформації про Хотинську фортецю - замок над Дністром, яка у світлі літописів і документів виступає як важливий стратегічний і адміністративний осередок князівства Молдови. Поряд із замком існував торгово-ремісничий центр, у якому збиралися міжнародні ярмарки.
Особливо вагому роль Хотин відігравав у боротьбі проти османської експансії, яка вперше розбилася об стіни його замку у 1476 р. Перебудований у XVI ст., він став однією з найпотужніших фортець у Східній Європі. Через це Хотин не раз ставав ареною запеклих битв, передусім між Річчю Посполитою і Туреччиною. Особливо драматичні події відбулися тут восени 1621 року, які увійшли у світову історію під назвою Хотинської війни. Об'єднані війська Польщі, Литви та запорозьких козаків на чолі з гетьманом П. Сагайдачним зупинили одне з найбільших турецьких нашесть, вкривши себе нев'янучою славою. Ворог був змушений підписати Хотинський мир і відступити.
На початку 90-х років XX ст. після проголошення державної незалежності України почався період відновлення визначних пам'яток України. У 2000 р. тодішній голова Кабміну, а згодом Президент України та гетьман українського козацтва Віктор Ющенко підписав Постанову за № 1539 про створення на базі Хотинської фортеці державного історико-архітектурного заповідника "Хотинська фортеця". Почався новий етап в її історії. Це етап напруженої праці колективу заповідника на чолі із заслуженим працівником культури України Людмилою Пастух зі створення сучасного формату комплексу споруд. За цей час освоєно 6,02 млн гривень на ремонтно-реставраційні роботи.
За період з 2002 р. по 2007 р. фортецю відвідало понад півмільйона туристів, для яких проведено 1,8 тис. екскурсій. З метою популяризації та збільшення потоку туристів розроблено такі заходи: проводяться виставки, тематичні вечори, уроки пам'яті, дитячі фестивалі; публікуються статті, готуються виступи на радіо і телебаченні. Щорічно проводяться міжнародні наукові конференції, видаються матеріали цих конференцій. З метою поширення інформації про історію замку постійно збільшується кількість рекламної продукції, зокрема в 2005 р. надруковано путівники "Хотин - 1000 років" чотирма мовами (польська, українська, англійська, російська), буклет "Хотинська фортеця 13-19 століть" двома мовами (українською, польською), міні-путівники та ін.
Сьогодні можна проїхати весь тисячолітній Хотин, навіть не підозрюючи, який скарб зберігає він на березі повноводного Дністра. За "охоронця" править пам'ятник герою Хотинської війни 1621 року гетьману Петру Сагайдачному, встановлений біля входу до твердині. Далі тягнеться кілометровий високий земляний вал Нової фортеці, зведений у 1718 р. за проектами французьких інженерів. І лише за ним оку відкривається запаморочлива панорама 700-річної Старої фортеці, з дитинства знайомої за улюбленими фільмами, серед яких "Три мушкетери", "Стріли Робін Гуда", "Айвенго", "Чорна Стріла".
Білокам'яні готичні вікна та масивний портал прикрашають замковий храм. Нині в його підвалинах міститься діорама Хотинської битви 1621 року, перемога козаків у якій врятувала Західну Європу від вторгнення яничар. Здавалося б, що могли зробити проти 400-тисячного війська Османа II 57 тис. поляків та 40 тис. козаків? Хан самовпевнено прогнозував: під стінами Хотина у війську козацькому він буде снідати, а у фортеці, у війську польському - обідати. Не вийшло: запеклі бої тривали п'ять тижнів, полягла половина вояків - та фортеця лишилася нескореною.
Та це було давно. Нині Хотинська фортеця радо приймає тисячі туристів, які їдуть сюди за дивом - і назавжди закохуються в замок-кінозірку. 7 липня 2007 р. Хотинська фортеця стала номінантом всеукраїнської акції "7 чудес України", а 21 серпня 2007 р. її оголошено переможцем акції і визнано одним із семи чудес України.