Характеристика злочину зловживання владою - Государство и право курсовая работа

Главная

Государство и право
Характеристика злочину зловживання владою

Об’єкт складу злочину, передбаченого ст. 364 Карного Кодексу України, і кваліфікуючі ознаки. Об’єктивна та суб’єктивна сторони зловживання владою або службовим становищем. Відмінність зловживання владою або службовим становищем від суміжних злочинів.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Характеристика злочину зловживання владою
Розділ 1. об'єктивні ознаки зловживання владою або службовим становищем
1.1 Об'єкт складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України
1.2 Об'єктивна сторона зловживання владою або службовим становищем
Розділ 2. Суб'єктивні ознаки та кваліфіковані види складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України
2.1 Суб'єкт зловживання владою або службовим становищем
2.2 Суб'єктивна сторона зловживання владою або службовим становищем
2.3 Кваліфікуючи та особливо кваліфікуючи ознаки
2.4 Відмінність зловживання владою або службовим становищем від суміжних злочинів
Однією з гарантій успішного функціонування держави і громадянського суспільства є створення належних умов для ефективної діяльності державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування та підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності. Результативність такої діяльності на сьогодні в Україні значним чином зменшена негативними політичними, економічними, правовими та іншими змінами, а також станом злочинності. Істотною ланкою у ланцюгу названих факторів є зловживання службових осіб наданою їм владою або службовим становищем. За даними статистики МВС Офіційний сайт Міністерства Внутрішніх Справ України : [Електронне джерело] ]http://mvs.gov.ua/mvs/control/mvs/control/main/uk/publish/article/img/common/uk/publish/article/374130 України, протягом 2008-2010 рр. серед усіх зареєстрованих злочинів в Україні, діяння, передбачені ст. 364 КК України, становили в середньому 1,4%. У 2009 р. зареєстровано 4621 зловживання владою або службовим становищем, тобто їх рівень (2005 р. - 7285, 2006 р. - 6827, 2007 р. - 5979, 2008 р. - 5834) залишається досить високим. Дуже часто зловживання владою або службовим становищем є тим засобом, за допомогою якого службова особа вчинює інший, більш тяжкий злочин задля досягнення бажаного злочинного результату. З використанням службового становища часто вчинюються такі злочини, як викрадення в особливо великих розмірах; незаконна приватизація державної чи комунальної власності; ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів; приховування злочинів тощо. Зловживання владою або службовим становищем також сприяє розвитку організованої злочинності.
Метою даної курсової роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів правового регулювання кримінальної відповідальності за зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України). Для досягнення мети були сформульовані та виконані наступні завдання:
· проаналізувати об'єктивні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України;
· дослідити поняття та ознаки зловживання владою або службовим становищем;
· охарактеризувати суб'єктивні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України;
· проаналізувати кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України;
· дослідити відмінність зловживання владою або службовим становищем від суміжних складів злочину.
Об'єктом курсової роботи є кримінально-правова регламентація відповідальності за зловживання владою або службовим становищем у КК України. Предметом - теоретичні і прикладні проблеми кримінальної відповідальності за зловживання владою або службовим становищем.
У теорії кримінального права питанням відповідальності за посадові злочини приділялась значна увага. Ці питання були предметом спеціальних досліджень таких, зокрема, науковців, як П.П. Андрушко, О.Ф. Бантишев, Б.В. Волженкін, А.В. Галахова, О.О. Дудоров, А.А. Жижиленко, Б.В. Здравомислов, В.Ф. Кириченко, М.Й. Коржанський, М.Д. Лисов, Ю.І. Ляпунов, П.С. Матишевський, М.І. Мельник, А.Б. Сахаров, О.Я. Свєтлов, В.І. Соловйов, А.Н. Трайнін, М.І. Хавронюк, П.С. Яні та ін. На рівні кандидатської дисертації була захищена робота Хашева В.Г. у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України у 2007 році.
Методи курсової роботи. Для досягнення поставлених мети і завдань у роботі було використано такі методи: формально-логічний (при встановленні змісту окремих юридичних термінів та формулювань); системно-структурний (використовується для поглибленого дослідження нормативних положень); порівняльно-правовий .
Структура курсової роботи обумовлена її метою та завданням, і складається зі вступу, двох взаємопов'язаних розділів, які включають відповідні підрозділи, висновків та списку використаних джерел.
Розділ 1. об'єктивні ознаки зловживання владою або службовим становищем
1.1 Об'єкт складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ці положення поширюються на всіх без винятку службових осіб, незалежно від того, чи є вони представниками законодавчої, виконавчої або судової гілок влади, виконують свої службові обов'язки у державному чи громадському апараті, в органах місцевого самоврядування або на окремих підприємствах, в установах і організаціях. Не має також значення службове становище особи, відомча чи галузева належність органу, сфера його діяльності або форма власності, на підставі якої створені та здійснюють свою діяльність ті чи інші організації.
У доктрині вітчизняного кримінального права домінуючою є позиція, що об'єктом злочину є суспільні відносини. Аналіз структури суспільних відносин (суб'єкти, предмет, соціальний зв'язок) як родового об'єкта злочинів у сфері службової діяльності дозволяє зробити висновок про те, що існує протиріччя: різні за змістом відносини мають однакову кримінально-правову охорону. Тобто злочини, передбачені розділом ХVII Особливої частини КК, можуть посягати на два родові об'єкти : перший - суспільні відносини, що визначають і регулюють зміст правильної роботи апарату органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх підприємств, установ чи організацій щодо реалізації завдань, які стоять перед цими органами; другий - суспільні відносини, що визначають і регулюють зміст правильної роботи апарату підприємств, установ чи організацій недержавних форм власності щодо реалізації завдань, які стоять перед ними. Частиною родового об'єкта є авторитет державних і громадських організацій та інших структур, що розуміється як визнання, впливовість, престиж, якому за природою може заподіюватися шкода Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка.- К.: Атіка, 2005.- С. 841. . Задоя К.П. пропонує розглядати родовий об'єкт злочинів у сфері службової діяльності як суспільні відносини соціального управління, в яких суб'єкти управління реалізують керуючий вплив, що надається їм в результаті особливих процедур, передбачених правовими актами, здійснюється у межах та в спосіб, що передбачені правовими актами, й забезпечується можливістю застосування правових наслідків за ухилення від дії такого впливу Задоя К. П. Об'єкт перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК) як злочину у сфері службової діяльності / К. П. Задоя // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - 2008. - Випуск 39. - С. 537. .
У підручнику з кримінального права професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація родовим об'єктом зазначено суспільні відносини, що забезпечують нормальну діяльність державного та громадського апаратів, а також апарату управління підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності Кримінальне право України: Загальна частина / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. професорів М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. -- Київ--Харків: Юрінком Інтер--Право, 2007. - С. 371. .
Ці діяння належать до так званих загальних видів злочинів, вчинених у сфері службової діяльності (далі -- службові злочини), безпосереднім об'єктом кожного з яких є суспільні відносини, що забезпечують нормальну службову діяльність в окремих ланках державного чи громадського апарату, а також апарату управління підприємств, установ та організацій. Проте чимало норм КК встановлюють відповідальність за так звані спеціальні види службових злочинів (наприклад, статті 162, 210, 238, 284, 351, 371--373, 375 КК), вчинення яких також зумовлено службовим становищем суб'єкта, але їх основним безпосереднім об'єктом є інші суспільні відносини (особисті права і свободи людини та громадянина, господарська діяльність, власність, інтереси правосуддя тощо). Тому в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» від 26 грудня 2003 р. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 15 „Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень” від 26.12.2003р. - Законодавство „ЛІГА”. зазначено, що кваліфікація таких діянь ще й за статтями 364--370 КК можлива лише за наявності реальної сукупності загальних та спеціальних видів службових злочинів.
Безпосередній об'єкт зловживання владою або службовим становищем Хашев В.Г. визначає як суспільні відносини, що визначають і регулюють правильний, в інтересах служби, порядок здійснення службовою особою державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування, або апарату підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, своїх повноважень, визначених законодавством та нормативними актами щодо реалізації завдань, які стоять перед відповідним органом, а також авторитет цього органу Хашев В.Г. Інтереси служби в контексті зловживання владою або службовим становищем: проблема визначення // Підприємництво, господарство і право.- 2002. - №1. - С. 85-86.. Окрім цього, Хашев В.Г. виділяє додатковий факультативний об'єкт - охоронювані законом блага громадян, що в багатьох випадках допомагає визначити основний чи спеціальний склад службового зловживання.
При визначенні безпосереднього об'єкта таких злочинів, виходячи з розподілу управлінської праці взаємопов'язаних і взаємодіючих ланок апарату управління, кожна з яких має відносну самостійність і виконує чітко визначені функції, за основу слід брати функціональну ознаку. Отже, безпосереднім об'єктом злочинів у сфері службової діяльності є правильна діяльність державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, окремої організації, установи, підприємства (незалежно від форми власності), зміст якої визначається законодавством України, а також авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій.
Предмет є факультативною ознакою складу злочину зловживання владою або службовим становищем і його треба визначати, виходячи з того, у який спосіб службова особа спричиняла шкоду об'єкту.
1.2 Об'єктивна сторона зловживання владою або службовим становищем
Згідно ст. 364 КК України зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян В редакції Закону N 3207-VI від 07.04.2011. - www.rada.gov.ua .
КК 2001 р. вживає термін "службова особа", яке за своїм змістом є ідентичним поняттю "посадова особа", що вживалось у КК 1960 р. Назва розділу XVII Особливої частини КК 2001 р. Видається більш вдалою за ту, яку мала відповідна глава КК 1960 р. (глава VII Особливої частини КК "Посадові злочини"), оскільки, по-перше, суб'єктами окремих злочинів, передбачених у цьому розділі (давання хабара), можуть бути і не службові особи, і, по-друге, низка злочинів, які можуть бути вчинені лише службовими особами, знаходяться за межами розділу XVII.
Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364) з об'єктивної сторони полягає в діянні (дії чи бездіяльності), що: 1) вчинюється з використанням влади або службового становища; 2) здійснюється в межах наданих особі службових повноважень; 4) суперечить інтересам служби; 5) визнається закінченим із моменту заподіяння істотної шкоди чи спричинення тяжких наслідків; 6) перебуває у причинному зв'язку з зазначеними наслідками Кримінальне право України: Загальна частина / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. професорів М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. -- Київ--Харків: Юрінком Інтер--Право, 2007. - С. 371. .
Службове зловживання - це завжди протиправне використання службовою особою наданої їй влади або службового становища. Тому ним визнається не будь-яке діяння службової особи, а лише таке, яке обумовлено його службовим становищем і пов'язане зі здійсненням нею своїх службових (владних) повноважень. Характер та обсяг службових повноважень, коло службових обов'язків визначають компетенцію службової особи, яка встановлюється відповідними нормативними актами: законами, постановами, положеннями, статутами, інструкціями тощо.
Конкретні форми службового зловживання є дуже різноманітними. Найпоширенішими на практиці є: незаконна експлуатація праці підлеглих в особистих інтересах; зловживання службовим становищем у процесі приватизації державного майна, реєстрації суб'єктів господарської діяльності, видачі ліцензій на право заняття такою діяльністю; нецільове використання фінансових коштів, службових приміщень, обладнання, транспорту; потурання злочинам та їх приховування тощо. В усіх цих випадках діяння може бути кваліфіковано за ст. 364 КК лише за умови, якщо відповідальність за його вчинення не передбачено іншими -- спеціальними -- нормами КК (наприклад, ч. 2 ст. 149, ст. 159, ч. 2 ст. 191, ст. 210, ч. 2 ст. 256, ч. 2 ст. 308). Таким чином, з об'єктивної сторони цей злочин може мати такі форми: 1) зловживання владою, що завдало істотної шкоди; 2) зловживання службовим становищем, що завдало істотної шкоди Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: Учебник / Под редакцией заслуженного деятеля науки и техники Украины, доктора юридических наук, профессора Е.Л. Стрельцова.-- X.: ООО «Одиссей», 2002. -- с. 121. .
Під зловживанням владою слід розуміти умисне використання службовою особою, яка має владні повноваження, всупереч інтересам служби своїх прав щодо пред'явлення вимог, а також прийняття рішень, обов'язкових для виконання іншими фізичними чи юридичними особами. Зловживати владою може як представник влади, так і службова особа, яка виконує організаційно-розпорядчі обов'язки, оскільки остання також має владні повноваження, що розповсюджуються на підпорядкованих їй осіб Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка.- К.: Атіка, 2005.- С. 843. .
Зловживання службовим становищем - це будь-яке умисне використання службовою особою всупереч інтересам служби своїх прав і можливостей, пов'язаних з й посадою. У цілому зловживання, службовим становищем - це більш широке поняття, воно охоплює зловживання владою, оскільки використовувати всупереч інтересам служби службова особа може і владні права та можливості, якщо вона ними наділена.
Зловживання владою або службовим становищем передбачає наявність взаємозв'язку між службовим становищем винного і його поведінкою, яка виражається в незаконних діях або бездіяльності. Службова особа при зловживанні у будь-якій формі прагне скористатися своїм службовим становищем, яке передбачає як наявність передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами повноважень (прав і обов'язків), так і наявність фактичних можливостей, які надає їй сам авторитет посади (її загальновизнана вага, важливість, впливовість).
Словосполучення всупереч інтересам служби передбачає, що службова особа не бажає рахуватися з покладеними на неї законом чи іншим нормативно-правовим актом обов'язками, діє всупереч їм, не звертає увагу на службові інтереси. Про поняття цієї ознаки детальніше див. коментар, викладений у Загальних положеннях до цього розділу.
Під інтересами служби слід розуміти, насамперед, інтереси держави взагалі, і крім того, інтереси певного органу, підприємства, установи або організації, що не суперечать, не протиставляються інтересам держави. Тому дії службової особи, вчинені у вузьковідомчих інтересах на шкоду загальнодержавним інтересам чи інтересам інших підприємств, установ та організацій, також можуть визнаватися вчиненими всупереч інтересам служби.
До обов'язкових ознак об'єктивної сторони трьох злочинів у сфері службової діяльності (зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень і службової недбалості) належить також настання суспільне небезпечних наслідків у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам, юридичних осіб. Вказана шкода може полягати у заподіянні як матеріальної шкоди, так і шкоди нематеріального характеру.
Відповідно до п. 3 примітки до ст. 364 істотною шкодою, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Із змісту п. З примітки до ст. 364 випливає, що істотна шкода повинна обчислюватися у вказаних розмірах, незалежно від форми та виду вини, якими характеризується психічне ставлення винного до суспільне небезпечних наслідків, а також незалежно від того, чи була вона результатом діяння, що призвело до втраченої вигоди чи до прямого зменшення наявних фондів.
Істотною шкодою, якщо вона має нематеріальний вимір, можуть визнаватися порушення політичних, трудових, житлових та інших прав і свобод людини і громадянина, підрив авторитету та престижу органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, порушення громадського порядку, створення обстановки, що утруднює установі, організації, підприємству здійснення основних функцій тощо Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гаврик та ін.; За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я, Тація. - Вид. третє, переробл. і доповнен. - Х.: ТОВ „Одіссей”, 2006. - С. 986. .
Істотна шкода, якщо вона полягає у заподіянні шкоди нематеріального виміру, - категорія оціночна. Питання про те, чи є така шкода істотною, вирішує орган досудового слідства, прокурор або суд з урахуванням конкретних обставин справи і в межах своєї компетенції. Така істотна шкода, як створення обстановки, що утруднює установі, організації, підприємству здійснення основних функцій, може виражатися у призупиненні виробничих процесів, діяльності окремої ланки чи підприємства, організації, установи в цілому, створенні суттєвих перешкод у їх роботі. Істотна шкода у вигляді порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина може полягати в суттєвому їх обмеженні, забороні їх реалізовувати відповідно до закону тощо Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка.- К.: Атіка, 2005.- С. 849. .
Судова практика, як правило, визнає істотною шкодою вчинення винним або іншими особами іншого злочину або його приховування завдяки зловживанню ним службовим становищем. В умовах ринкової економіки підрив авторитету, скажімо, комерційного банку в результаті зловживання службовим становищем однією із його службових осіб може призвести до втрати клієнтів, розірвання угод на банківське обслуговування, що також слід визнавати істотною шкодою.
Істотною шкодою, якщо вона полягає у заподіянні фізичної шкоди, слід визнавати умисні насильницькі дії, які потягли за собою завдання фізичного болю, заподіяння, як правило, легкого чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень або були пов'язані з незаконним позбавленням волі, незаконним введенням в організм особи наркотичних засобів тощо.
Службове зловживання належить до злочинів із матеріальним складом і за ч. 1 ст. 364 КК визнається закінченим із моменту заподіяння істотної шкоди правам, свободам та інтересам фізичних чи юридичних осіб або державним чи громадським інтересам. Відсутність таких наслідків має оцінюватися за спрямованістю умислу винного і може свідчити про наявність або незакінченого злочину, або дисциплінарного проступку.
Розділ 2. Суб'єктивні ознаки та кваліфіковані види складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України
2.1 Суб'єкт зловживання владою або службовим становищем
Суб'єктом зловживання владою або службовим становищем може бути лише службова особа. Загальне поняття службової особи дано у п. 1 примітки до ст. 364 КК України. Зокрема, КК визнає Службовими особами у статтях 364, 365, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Для цілей статей 364, 365, 368, 368-2, 369 цього Кодексу до державних та комунальних підприємств прирівнюються юридичні особи, у статутному фонді яких відповідно державна чи комунальна частка перевищує 50 відсотків або становить величину, що забезпечує державі чи територіальній громаді право вирішального впливу на господарську діяльність такого підприємства. Службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.
Представники влади - це, зокрема, працівники державних органів та їх апарату, які наділені правом у межах своєї компетенції ставити вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості. До представників влади належать, зокрема, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, судді, прокурори, слідчі, оперативний склад СБУ, працівники міліції і податкової міліції, інспектори державних інспекцій, лісничі, військові коменданти та інші Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка.- К.: Атіка, 2005.- С. 847. .
Організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції, зокрема, виконують керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ та організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо) Там само. .
Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження у тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо Там само. .
Не вважаються службовими особами працівники підприємств, установ і організацій, які виконують професійні (адвокат, лікар, вчитель, викладач тощо), виробничі (наприклад, водій) або технічні (друкарка, технічний секретар, охоронник, провідник вагонів тощо) функції. Такі працівники можуть визнаватися службовими особами лише за умови, що поряд з цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'язки.
Так, у справі №1-46/07 Єдиний державний реєстр судових рішень - http://reyestr.court.gov.ua/Review/5103548 Старосамбірський районний суд Львівської області визнав винним за ст . 365 ч. 1 підсудного ОСОБА_1, який працюючи директором приватного сільськогосподарського підприємства „Нива” в с. Болозів Старосамбірського району Львівської області і будучи службовою особою, за попереднім зговором з сільським головою с. Болозів Старосамбірського району Львівської області ОСОБА_2, умисно перевищив свої повноваження без рішення загальних зборів підприємства, реалізував в жовтні 2004 року зі складу ПСП „Нива” 4855 метрів погонних газових труб на суму 8717,66 грн., давши вказівку головному бухгалтеру ОСОБА_3 виписати накладну за №1 від 07.02.2005 року для передачі цих труб на баланс Болозівської сільської ради, хоча фактично труби сільській раді не передавались, чим заподіяв істотну шкоду державі. Підсудний ОСОБА_1, винним себе визнав у пред”явленому звинуваченні повістю у вчиненому злочині розкаявся, погодився з показами, які давав на досудовому слідстві свідок і доказами зібраними по кримінальній справі
Громадянин СПДФО - може бути визнаний службовою особою, а значить і суб'єктом злочинів у сфері службової діяльності лише тоді, коли у нього реально виникає можливість виконання вказаних у п. 1 примітки до ст. 364 обов'язків. А це можливо у випадку, коли такий громадянин на умовах трудового договору наймає працівників для сприяння йому у здійсненні підприємницької діяльності. За таких обставин він набуває організаційно-розпорядчих повноважень стосовно найманих працівників (право ставити перед ними певні завдання, визначати розмір заробітної плати, розпорядок робочого дня, застосовувати дисциплінарні стягнення тощо). Зазначене не поширюється на випадки, коли сприяння громадянину - суб'єкту підприємницької діяльності здійснюється на умовах цивільно-правового договору підряду, а не трудового договору.
Власника приватного підприємства, який не має найманих працівників, не можна визнати службовою особою, оскільки функціями службової особи не може охоплюватись керівництво самим собою чи своїм власним майном. Кримінально-правова оцінка участі такого власника приватного підприємства у вчиненні злочину у сфері службової діяльності (за винятком давання хабара) можлива лише з урахуванням положень інституту співучасті.
Відповідно до п. 2 примітки до ст. 364, службовими особами визнаються не лише громадяни України, а й іноземці або особи без громадянства, які виконують обов'язки, зазначені в п. 1 цієї примітки.
Особа є службовою не тільки тоді, коли вона виконує відповідні функції чи обов'язки постійно, а й тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальним повноваженням за умови, що зазначені функції чи обов'язки покладені на неї у встановленому законом порядку правомочним органом або правомочною службовою особою. Зайняття певної посади або доручення тимчасово виконувати відповідні обов'язки повинно бути оформлено відповідним рішенням (наказом, розпорядженням, постановою тощо).
Аналіз поняття службової особи, визначеного в примітці 1 до ст. 364 КК України, дає підстави зробити висновок, що цим поняттям охоплюються службові особи не тільки державних органів, а й інших недержавних організацій незалежно від форми власності, що є виправданим з точки зору боротьби із злочинами, вчинюваними службовими особами незалежно від сфери їх діяльності: господарської, управлінської, правосуддя та ін. Визнання особи службовою, на мій погляд, не може залежати тільки від форми власності, на основі якої створена та функціонує організація, в якій особа здійснює обов'язки, зазначені у п.1 примітки до ст. 364 КК, і не може визначатися тільки тією чи іншою формою власності.
Вирішальне значення тут, на мою думку, мають: 1) зайняття особою постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях певної посади; 2) ці посади пов'язані з виконанням чітко визначених у законі обов'язків (організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських), які покладені на службову особу, або коли вона виконує такі функції за спеціальним повноваженням. Зміст виконуваних функцій та обов'язків, про які йдеться в примітці до ст. 364 КК, конкретизовано в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26 квітня 2002 р. № 5 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26 квітня 2002 р. № 5 - Законодавство „ЛІГА”. .
З наведеного випливає, що в законодавстві має бути уніфіковане визначення поняття службової особи, зміст якого уявляється вдалим саме в кримінальних кодексах України, Республіки Білорусь, Естонської Республіки, Азербайджанської Республіки. Це пояснюється тим, що в усіх випадках вчинення зло
Характеристика злочину зловживання владою курсовая работа. Государство и право.
Дипломная работа по теме Кондоминиум как форма собственности
Эссе по теме Сказки индейцев Северной Америки: сравнительный анализ
Сочинение Со Старым Словом
Реферат: Виды антиоксидантов полимерных материалов
Статья: Непрерывная подача чернил
Лабораторная Работа Виды Изменчивости
Оформление Сочинения Огэ
Контрольная Работа Номер 15 Итоговая
Реферат: Культура и религия понятие и происхождение
Курсовая работа по теме Управління маркетинговою діяльністю
Сочинение На Тему Мир Воды
Каким Должен Быть Предприниматель Эссе
Сочинение по теме Обломовщина
Контрольная работа: Правовые аспекты оплаты труда
Отчет по практике: Отчет по практике на примере Сбербанка
Курсовая работа по теме Формирование творческого отношения к слову на уроках русского языка в начальной школе
Контрольная Работа 2 Класс Уравнение
Курсовая работа: Понятие законотворчества. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа по теме Развитие чувства юмора у дошкольников средствами изобразительного искусства
Реферат На Тему Физиология Коры Больших Полушарий
Поняття конституційного права України - Государство и право контрольная работа
Особенности учета затрат на оплату труда и социальное обеспечение труда - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Государство и самоуправление. Основные подходы и понятия - Государство и право реферат