Характеристика видового складу тварин літоралі р. Случ в межах м. Березного - Биология и естествознание дипломная работа

Главная

Биология и естествознание
Характеристика видового складу тварин літоралі р. Случ в межах м. Березного

Природно-екологічні умови Березнівського району. Біологічні особливості видового складу тварин - гідробіонтів річки Случ. Облік водної ентомофауни. Кількісна оцінка видового складу тварин літоралі р. Случ. Методика дослідження тварин літоралі р. Случ.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ
Характеристика видового складу тварин літоралі р. Случ
Тема бакалаврської роботи: Характеристика видового складу тварин літоралі р. Случ в межах м. Березного.
Структура бакалаврської роботи складається з трьох розділів та додатків і містить 3 таблиці, 1 діаграму, 1 рисунок, викладених на 59 сторінках, і 5 рисунках та 12 фото, винесених у додатки.
Мета дослідження: вивчити фауністичні особливості та видовий склад тварин літоралі річки Случ в межах м. Березного.
Об'єкт дослідження: тварини літоралі річки Случ.
Предмет дослідження: : фауна та особливості життєдіяльності тварин прибережної зони досліджуваної території.
- ознайомитись з природно-екологічними умовами Березнівського району;
- ознайомитися з гідробіологічною характеристикою річки Случ;
- розглянути методики дослідження, набути навичок збирання та обліку матеріалу ;
- вивчити біологічні особливості тварин, поширених на досліджуваній території;
- скласти систематичний перелік видів району дослідження;
- дослідити видове різноманіття безхребетних тварин з метою визначення ступеня забрудненості річки Случ, яка протікає в м. Березному.
Ключові слова: водні екосистеми, літораль, ентомофауна, гідробіонти.
Актуальність роботи. Тваринний світ досить різноманітний. Тварини, а особливо безхребетні, зустрічаються майже у всіх біосферних оболонках.
В даний час посилено освоювання різних екосистем, значна частина досліджень припадає на водні екосистеми. Тварини поширені у всіх середовищах існування: вони є й у ґрунті, і у воді, і в повітрі. Багато з них можуть бути показниками якості навколишнього середовища. Досить багата видова різноманітність організмів внутрішніх водойм. Внутрішню водойму можна розглядати як свого роду екосистему, в якій відбуваються процеси життєдіяльності та безпосередньої взаємодії між водними організмами.
Досить цікавим представниками фауни є представники водного середовища існування. У залежності від глибини водойми і її чистоти залежить кількість видів тварин. У прибережній, мулистій і більш чистій воді кількість видів більше, ніж у глибоких і забруднених місцях. Більшість безхребетних та хребетних тварин мешкають лише в чистих водоймах. Вивчення безхребетних є дуже важливим для науки. Вони складають більше 99% всіх видів тварин, і хоча в данний час описані і мають значення менше 1 млн видів, загальне число видів, що населяють нашу Землю, можливо, перевищує 30 млн. Більшість видів безхребетних чекають відкриття і опису, а серед вже відомих науці лише частина вивченні по-справжньому глибоко.
Особливу увагу привертають літоральні гідроценози, які характеризуються високими показниками біопродуктивності та видового різноманіття. Зоопланктон прибережних мілководь є компонентом цих екосистем, входячи до колообігу речовин та трансформації енергії. Більшість представників зоопланктону є консументами першого та другого порядків (Тимохина, 1983). На вищих трофічних рівнях зоопланктон являє собою основу кормової бази молоді риб. Відомо багато методів відлову та подальшого дослідження водних тварин, але більшість з них не дають можливості досконалого вивчення його екологічних особливостей, оскільки розроблені, в основному, для дослідження кормової бази представників класу риб. Тому існує нагальна потреба пошуку нових методів для отримання інформації про поширення та екологічні особливості водних тварин та риб як рівноцінних компонентів гідроценозів. Вивчення видового складу тварин літоралі річки Случ важливе ще й тому, що саме вони домінують у багатьох водних біоценозах. Пріоритетне значення має дослідження цих угруповань саме в межах маловивчених територій міста Березного.
Актуальність теми дослідження зумовлена недостатнім рівнем відомостей про фауністичний склад, біологічні особливості видового складу тварин - гідробіонтів річки Случ.
Дані про динаміку видового складу й чисельності тварин досліджуваної території необхідні для оцінки якості води, впливу забруднень на організми і біосистеми. Результати дослідження можуть використовуватися при створенні банку даних по флорі та фауні тварин водойм України. Дані про кількісний аналіз водних тварин, а саме круговійчастих інфузорій і їх ролі в очистці води являються основою для розробки технології доочистки міських стічних вод методом біофільтації.
Мета дослідження: вивчити фауністичні особливості та видовий склад тварин літоралі річки Случ в межах м. Березного.
Об'єкт дослідження: тварини літоралі річки Случ.
Предмет дослідження: фауна та особливості життєдіяльності тварин прибережної зони досліджуваної території.
- ознайомитись з природно-екологічними умовами Березнівського району;
- ознайомитися з гідробіологічною характеристикою річки Случ;
- розглянути методики дослідження, набути навичок збирання та обліку матеріалу ;
- вивчити біологічні особливості тварин, поширених на досліджуваній території;
- скласти систематичний перелік видів району дослідження;
- дослідити видове різноманіття безхребетних тварин з метою визначення ступеня забрудненості річки Случ, яка протікає в м. Березному.
Наукова новизна роботи. Вивчено видовий склад тварин літоралі р. Случ в межах м. Березного, вперше в практиці гідробіологічних досліджень проведені досліди на даній території, застосовані методики дослідження гідробіонтів та систематична обробка матеріалу.
Практичне значення полягає в тому, що його результати можуть бути використані як навчальний матеріал з курсу зоології безхребетних та хребетних тварин; студентами при подальших наукових дослідженнях та під час проходжння комплексної навчальної практики.
За допомогою видань Фауна України ми дізнаємося про найбільш поширених представників тваринного світу в Україні, їхнє біологічне значення, території розповсюдження, екологію, описується велика кількість представників, які поширені у водоймах України [27].
За допомогою класичних видань Жизнь животных ми дізнаємося про систематику тварин, спосіб життя, розвиток та розмноження окремих представників, таких як риб, комах, молюсків, бабок [15].
У навчальному посібнику Ковальчука Г. В. "Зоологія з основами екології" подано матеріал з основ екології тварин з екологічним описом головних систематичних груп їх. Висвітлено питання філогенії, морфології, фізіології, етології, охорони тварин, ролі у біоценозах та значення їх для людини. У посібнику описано анатомо-морфологічні особливості красуні блискучої, коромисла великого, водолюба великого, скорпіона водяного, жаби ставкової та озерної [17].
Значну увагу вивченню та визначенню комах водойм, які найпоширеніші на території України, приділили В. М. Єрмоленко та З. Ф. Ключко у посібнику "Визначник комах". У визначнику описано комах як корисних, так і шкідливих у сільському і лісовому господарствах, а також комарів-паразитів та переносників збудників хвороб свійських тварин і людини. Подана систематика рівнокрилих та різнокрилих бабок, одноденок, водолюбів, плавунців, водяних скорпіонів та комарів.
Викладено відомості про методику дослідження екосистем малих річок, про річкову долину та її утвори, водні рослини та тварини у методичних вказівках "Досліджуємо малі річки" Р. Хімка. Наведено різні методи вивчення літоралі та прибережної зони річки, її гідробіологічну структуру.
Досить суттєві дослідження були проведені М. Ф. Мателешко (1994) по вивченню фауни та екології водних твердокрилих. Описується будова та способи розмноження родини Хребтоплави, родини Водяні скорпіони та родини Водомірки.
У книзі Н.Б. Щербиної " Дивовижне у світі тварин " зустрічаємо докладні розповіді, коротенькі повідомлення, цікаві малюнки присвячені життю найрізноманітніших тварин. У книжці три розділи «Найцікавіше з життя водяних тварин», «На суші і в воді», «Найцікавіше з життя на суші». З них ми дізнаємося про те незвичайне, що помітили вчені в житті різних представників тваринного світу [33].
Із літературних джерел Панфимова Д. В. “В мире насекомых” Акимушкина И. И. “Мир животных” дізнаємося про систематику тварин, спосіб життя, розвиток та розмноження окремих представників[1,2].
Географія Рівненської області” Коротуна І. М. та “Природа Ровенськой области” Геренчука К. И. допоможе нам дізнатися про фізико-географічне положення, природу, населення, господарство та екологію Рівненської області. У посібнику подана детальна характеристика території Березнівського району, природоохоронні об'єкти, рослинність та тваринний світ Березнівщини.
Про природоохоронні об'єкти Рівненської області та Березнівського району розповідає Т. Л. Андрієнко в книзі "Край лісів та імлистих боліт", описує райони, які потребують охорони, та тварин, занесених до Червоної книги України, що зустрічаються на даній території [3].
З науково-пізнавального посібника "Географія Надслучанського краю" В. Лашти дізнаємося про мальовничі краї Березнівщини, природні екосистеми, тварин, які мешкають у річках та лісах, описується флора та фауна регіонального ландшафтного парку "Надслучанський".
1.2. Природно-екологічні умови Березнівського району
Березнівський район розташований у східній частині Рівненщини і межує на заході з Житомирською областю, на півночі - з Сарненським та Рокитнівським районами, на сході - з Костопільським районом та на півдні - з Гощанським та Корецьким районами Рівненської області. Площа району складає 1,7тис. км 2 . Територія відноситься до басейну р.Прип'ять, розчленована долинами річок Случ, Бобер, Вілія, Видринка, Серегівка, Стави та іншими невеликими річечками та струмками [12].
Місто Березне розміщене на плоскій рівнині, на лівому березі річки Случ. Віддалене від обласного центру м. Рівне 62 кілометри, до м. Львова - 340 кілометрів, до м. Житомир - 205 кілометрів. Віддаль до найближчої залізничної станції Моквин - 18 кілометрів (рис. 1).
Основною водною артерією є річка Случ, внутрішньорічний розподіл стоку якої складає весною 53%, влітку і восени - 30%, взимку - 17%. Рівні води в річках протягом року змінюються, найбільш повноводні річки весною в період повеней, які в окремі роки продовжуються всього лише декілька днів, в інші - інколи місяць і більше. Під час весняної повені води виходять з берегів та затоплюють заплави. Іноді від дощів рівень води в річках підвищується і в літній період. Взимку водний режим річок більш стабільний. Льодостав на р.Случ в середньому триває 80 днів. Живлення річок змішане - атмосферне (опади) та підземне (грунтові води та джерела); переважає атмосферне - за рахунок танення снігу та дощів (фото 1).
На гідрологічний режим річок впливають болота, які є природними акумуляторами стоку, що дещо послаблюють весняну повінь і затримують спад високої води, одночасно впливаючи на рівні грунтових вод прилеглих територій, значна частина з яких осушена, що негативно відобразилось на загальному гідрологічному режимі річок, водойм, лук, а також на зміні умов зростання рослин, в тому числі і занесених до Червоної книги України, який на більшій частині території району характеризується як достатньо вологий з близьким заляганням грунтових вод. А це у комплексі з іншими факторами в тій чи іншій мірі впливає на напрямок грунтоутворюючих процесів, які в свою чергу впливають на формування умов зростання рослинності та характер сільськогосподарського виробництва. Загалом площа боліт району складає близько шести тисяч гектарів [20].
Грунти району здебільшого дерново-підзолисті різного ступеню розвитку підзолистого процесу. Зволоження території, типи грунтів та рослинності і в цілому ландшафти мають поліський характер. Є виходи кристалічних порід у вигляді грив, а також гранітні поля, які представляють собою більш або менш вирівнені ділянки.
Значну роль у геоморфологічній будові району відіграють річкові долини, які в місцях неглибокого залягання кристалічних порід мають характер долин прориву. Загалом рельєф території району в основному рівнинний. Мікрорельєф досить розвинений і складається із чередування невеликих пагорбів, горбів, впадин та знижень у вигляді котловин, заплав, річок, улоговин, блюдцеподібних боліт.
Клімат - помірно континентальний. Найбільш холодними місяцями є січень і лютий, а найтеплішими - липень і серпень.
Середньобагаторічна температура складає +6 о …+9 о С із значними відхиленнями в окремі роки. Середня багаторічна температура літніх місяців у липні складає +18 о …+19 о С. Абсолютна мінімальна температура повітря спостерігалася в січні місяці - -31 о С, максимальна - в липні-серпні - +38 о С. З вересня починається істотне зниження температури, хоча стійкий перехід через 0 о С відбувається в листопаді-грудні.
Температурний режим взимку дуже нестійкий. Мороз часто змінюється періодами потепління від 0 о С до +11 о С, що викликає танення снігу.
Тривалість стійких морозів в середньому 66 днів (від 14 грудня до 17 лютого). Останні весняні заморозки в середньому закінчуються в 3-ій декаді квітня. Періодичні пізні весняні та ранні осінні заморозки наносять шкоду сільському та лісовому господарствам. Тривалість вегетаційного періоду - від 195 до 205 днів. Суттєву кліматоутворюючу роль тут відіграє вітер, середня швидкість якого становить 3.1-4.8 м/с, іноді досягаючи 10.0-15.0 м/с, що завдає збитків сільському і лісовому господарствам, спричинюючи вітровали, буреломи, видування та вилягання посівів.
Кліматичні умови району характеризуються достатньою кількістю опадів, яка в середньому складає 630 мм, що сприятливо впливає на розвиток рослинності та формування гідрологічного режиму річок. Проте в окремі роки кількість опадів різко скорочується (до 400 мм), що вимагає додаткового зволоження сільськогосподарських культур. Сніговий покрив може спостерігатися з 20 грудня по 5 березня. Сніг лежить в середньому 65 днів. Товщина снігу може досягати від 6 до 25 см. Відносна вологість повітря складає 78-79%.
Мережа природно-заповідного фонду району характеризується переважно заказниками місцевого значення, які в 2000 р. були включені в заказну зону Надслучанського регіонального ландшафтного парку.
На даний час вона складає 867,7 га. Станом на 01.01.2006 р. в районі 25 об'єктів природно-заповідного фонду, з яких 2 - загальнодержавного значення, решта - місцевого.
Найбільшим природно-заповідним об'єктом району є Надслучанський регіональний ландшафний парк, площа якого 17271 га. Решта природно-заповідного фонду району утворюють 1553,4 га [12].
Серед найцінніших природно-заповідних територій району можна виділити Березнівський дендрологічний парк, загально-зоологічний заказник "Урочище "Брище", "Надслучанський регіональний ландшафтний парк", ландшафтний заказник "Соколині гори", геологічний заказник "Марининсько-Устянські граніти", ботанічна пам'ятка природи "Страусове перо" та ін. В цілому в районі сформована мережа ПЗФ, яка охоплює найцінніші території та окремі ділянки району для збереження їх в природному стані, охорони рідкісних рослин і тварин, занесених до Червоної книги України. При цьому найкраще вивчено флору регіонального ландшафтного парку "Надслучанський", деяких інших об'єктів, чим необхідно завдячити дослідженням, проведеним комплексною лабораторією наукових основ заповідної справи НАН України та Мінекоресурсів України і Національним університетом водного господарства та природокористування (НУВГП) під керівнитством д.б.н., проф. Андрієнко Т.Л. та к.с.-г .н., доц. Грищенка Ю.М.
Таким чином заповідний світ Березнівщини є невіддільною частинкою нашої рідної України, адже в усі часи мандрівників вабили її м'який клімат, неповторні краєвиди, багатий рослинний і тваринний світ та цікава історія. Більшість цього природного надбання притаманна і Рівненській області, і Березнівському району зокрема, який має потужний природний і біоресурсний потенціал [20].
1.3. Гідробіологічна характеристика річки Случ
Територія досліджень охоплює Березнівський район, до складу якого входить невелика кількість річкових систем, різноманітних за своїм походження. Одним з них є річка Случ, яка починається на Подільській височині, поблизу села Червоний Случ Гальчинецької сільради Теофіпольського району; в пониззі тече Поліською низовиною і протікає вждовж міста Березного. Ширина долини від 0,2 -- 0,8 км у верхів'ї, до 5 км у нижній течії, річища -- від 5 до 50 м, найбільша -- 110 м. Живлення переважно снігове і дощове. Замерзає в грудні, скресає в березні. Судноплавна на 290 км [11].
Береги Случі та її притоків (Тня, Бобер, Ікопоть, Хомора, Корчик та ін.) здавна вкриті цікавими природними, історичними та архітектурними пам'ятками. Серед них замок - фортеця князів Острозьких, шикарний садибний маєток у Самчиках, руїни замків-фортець на високих скелях у Новоград-Волинському, Корці та Губкові. Але найбільш привабливу, а інколи перехоплюючу подих, атракцію вправляють природні пам'ятки створені самою річкою [14].
Більшу частину свого шляху до Горині води Случі вели запеклу боротьбу з цупкими, здавалося б вічними, кристалічними породами Українського щита. Завдяки цьому протистоянню у верхній і середніх течіях річки з'явилася V-подібна (в середньому півкілометрова завширшки) долина з безліччю мальовничих куточків [28].
У річці Случ виділяють три частини, які можна розглядати як окремі екосистеми:
ь глибоководна частина - профундаль;
Найбільш заселена живими організмами - літораль. Прибережні зони Случа є їхніми головними трофічними областями. Окрім напівзанурених рослин, у водоймі живуть придонні організми, які складають бентос, та планктон, що плаває у товщі води. Продукція річки часто лімітується нестачею біогенних мінеральних речовин. Річ у тім, що життя зосереджене у верхніх шарах води, де є достатньо сонячного світла, а мінеральні речовини надходять з придонних шарів. Верхні та нижні прошарки води розділені між собою так званим термоклином, що особливо чітко проявляється у водоймі. Термоклин перешкоджає вертикальному водообміну та призводить до дефіциту мінеральних речовин у поверхневих шарах води [22].
Літораль характеризується наявністю великої кількості прикріплених рослин - марофітів. Фауна представлена комахами та їх личинками. Багата і фауна хижаків (фото 2).
У прибережній частині Случа звичайними є такі види риб як плітка, краснопірка, лин, короп, лящ. Хижі риби представлені щукою, окунем. Придонна частина р. Случ майже не має рослин, вода мало рухома і зберігає протягом майже всього року температуру +4° С. Фауна таких місць збіднена. Вона представлена в основному личинками комарів-дзвонців та молюсками.
У пелагіалі рослини представлені плантктоном із синьозелених, діатомових та зелених водоростей, макрофітами, що плавають (елодея, рдести). Усі живі організми мають різноманітні пристосування, що допомагають їм утримуватися в товщі води. У рослин - це парашутоподібні вирости, крапельки жиру в тілі, тварини активно плавають. Тут багато хижих коловерток, веслоногих рачків та циклопів.
Рослинний та тваринний світ р. Случ у багатьох випадках визначається наявністю у воді поживних речовин. У прибережній частині річки ростуть звичайні для цих місць очерети, комиші, лепешняки та стрілолист. У товщі води плавають елодея, латаття. При зростанні швидкості течії до 0,3-0,6 м/сек. та більше товща води вже не зростає. Для річки планктон не характерний, оскільки зноситься течією.
Річкова ентомофауна досить різноманітна. Тут чимало водяних комах та їхніх личинок. Часто зустрічаються рачки-бокоплави. Вздовж течії річки спостерігається своя закономірність у розподілі іхтіофауни. У нижній її частині, де течія сповільнюється, до складу іхтіофауни входять лящ, короп, щука та верховодка. У прибережній зоні добре прогріваються численні найпростіші, коловертки, гілчастовусі і веслоногі ракоподібні.
Деякі тварини здатні відфільтровувати харчові частки різної величини. Видобуток їжі шляхом осадження суспензії здійснюють багато гідробіонтів. У більшості седиментаторів на передньому кінці тіла знаходиться ловча лійка, оточена війками або щупальцями [22].
Багато безхребетних тварин - фільтратори і седиментатори прісноводні, донні і пелагічні (двостулкові молюски, ракоподібні й ін.) - у процесі живлення пропускають через порожнини або уздовж тіла величезні маси води. Відфільтровуючи і седиментуючи поживні речовини, тварини сприяють підвищенню прозорості води.
гідробіонт ентомофауна річка видовий
Рис. 1. Схема вертикального розрізу дна р. Случ
1 -- літоральна зона (а -- напівводяні рослини, б -- плаваючі рослини, в -- занурені рослини); 2 -- субліторальна (перехідна зона); 3 -- профундальна зона
Разом з тим діяльність тварин-біофільтраторів сприяє формуванню мулистих відкладень, де поселення двостулкових молюсків і інших прикріплених тварин утворять щільні бар'єри, та самоочищенню водойми.
Трофічні ланцюги прісноводних екосистем р. Случ короткі через відсутність багатої кормової бази. Вони починаються з автотрофних рослин та закінчуються в пасовищних трофічних ланцюгах хижими рибами, а в детритних трофічних ланцюгах - мікроорганізмами.
Чинники забруднення р. Случ в межах м. Березного. Скидні води енергетичних підприємств сприяють тепловому забрудненню і є згубними для життя гідробіонтів. Вживані в сільському господарстві пестициди і добрива потрапляють у водойму і створюють у ряді випадків надлишок мінеральних речовин. Особливо небезпечними для тварин є аміак і солі амонія, які навіть в невеликих концентраціях викликають їх загибель [28].
З промисловими стоками у річку поступають важкі метали, хлорорганічні сполуки, пестициди, нафтопродукти і багато інших речовин.
Особливу небезпеку представляють сполуки оксидів азоту і сірки, ТЕЦ, що містяться у викидах автотранспорту і хімічних підприємств, які випадають у вигляді кислотних дощів.
У р. Случ падає показник рН, що спричиняє за собою біологічні наслідки. При рН 6,5-6,0 гинуть ракоподібні, молюски, ікра риб і земноводних, при рН 6,0-5,0 наступає загибель риб - коропа, плітки, окуня і щуки. Подальше зниження рН до 4,5 і нижче приводить до знищення всякого життя.
Найбільш характерний тип забруднення річки у місті Березному - скидання в неї великих мас органічних речовин, що розкладаються, і біогенних елементів, також сприяючих зростанню маси органіки у водоймі. Таке забруднення приводить, насамперед, до замулювання дна, збільшення кормової бази детритоядних тварин і мікроорганізмів, зниження кількості розчиненого у воді кисню. Саме ці чинники безпосередньо змінюють склад співтовариства. Паралельно із звичайною органікою, але в менших дозах, люди забруднюють річку в місті Березному отрутохімікатами, нафтопродуктами, солями металів, теплом, шумом, радіацією і електромагнітним випромінюванням. Загальна картина забруднення водойми досить складна, тому потрібно розробити охоронні заходи та методи боротьби із забрудненням даної території [20].
2.1 Методика дослідження тварин літоралі р. Случ
Збір матеріалу був проведений протягом літньо-осіннього періоду 2010 р. Умовно досліджувана територія була поділена на 5 ділянок: початок м. Березного, центр міста, зона присадибних угідь, територія Березнівського лісгоспу, кінець міста. Принципом поділу слугувало територіальне розміщення та характер русла та оточення ділянки. Було проведено 10 проб, досліджено 30 видів тварин. Збори проводилися ентомологічним та водним сачками, також на кожній ділянці проводився ручний збір молюсків і інших малорухливих тварин із занурених у воду рослин і інших об'єктів.
Для збору матеріалу використовували таке обладнання:
-відро для збирання живого матеріалу;
-скляний стакан для дрібних тварин;
-набір пробірок з плоским дном і пробками;
Процес узяття проби здійснювали у різних місцях р. Случ в межах м. Березного на поверхні води, серед водяних рослин і на рослинах, на дні, на підводних каменях, на корчах тощо. Виловлювали тварин водним сачком, складовими якого є ручка та мішок. Спочатку ловили тварин, які плавали на поверхні водойм. Для цього занурювали сачок у воду отвором мішка до поверхні води, підводили його під тварин і швидким рухом витягували сачок з тваринами [26].
Щоб зібрати тварин, які живуть серед заростей або тримаються ближче до дна, сачок занурювали у воду, і як тільки пропливала комаха чи її личинка, швидким рухом сачка ловили її. Кілька разів проводили сачком між рослинами праворуч і ліворуч від себе, роблячи рухи як під час косіння. Змінюючи напрям руху сачок піднімали угору. Коли з сачка стікала вода, його вивертали у відро, а звідти тварин вибирали у банки з водою, а частину фіксували у 4%-му розчині формаліну або 70%-му спирті. [13].
Збір матеріалу проводили і на водяних листках, які уважно оглядали, а знайдених тварин пінцетом переносили у банки з водою. Усе виловлене в банки етикетували, записували дату, місце збору, температуру повітря та води, хмарність, силу вітру, годину дня. Зібраний матеріал визначали до - роду, а найбільш поширених - до виду [30].
За наявності течії більшість видів риб трималися на малозарослих і зарослих ділянках прибережної зони річки Случ, якщо вони потрапляли на чисті ділянки, то розміщувалися біля дна й у товщі води.
Збирання личинок і лялечок комах проводили стандартними методами, при цьому проводили декілька проб, за результатами яких розраховували середню кількість личинок та лялечок на 1м 2 .
Частковий аналіз фізичних властивостей води р. Случ проводили при використанні декількох показників - колір, запах, прозорість. Температуру води в місцях розвитку преімагінальних стадій визначали спиртовим термометром. Хімічні показники води (рН, розчиний кисень) визначали при допомозі експрес-лабораторії.
Для визначення видового складу тварин, чисельності та біомаси застосовували методи кількісного обліку.
Проведення кількісного обліку тварин вимагає кількох етапів:
1) відбору проб на р. Случ у встановлених точках за допомогою спеціальних знарядь лову (планктонні сітки, батометри, дночерпаки тощо);
3) первинного сортування проб на місці, їх транспортування та зберігання;
4) камерального опрацювання проб: визначення видового складу; вибіркового вимірювання представників різних вікових груп одного виду; підрахунку організмів різних видів у пробі (під бінокуляром чи мікроскопом) з застосуванням спеціальних мікроскопічних методик;
5) арифметичних та статистичних розрахунків, що в підсумку дають чисельність окремих популяцій та сумарну чисельність організмів на кожній окремій ділянці та у водному об'єкті в цілому;
Одноразовий кількісний облік дає лише випадкову вибірку, з якої не можна робити остаточних висновків щодо поширення різних видів тварин, чисельності популяцій [29].
Тому для одержання вірогідних даних відбирали проби на встановлених ділянках регулярно з інтервалами 10 днів. Тоді отримали інформацію про зустрічаємість видів, їх домінування на різних ділянках, динаміку популяцій водних тварин і встановили реальну картину змін їх чисельності, що відбувався протягом певного періоду.
2.2 Збір та облік водної ентомофауни
Личинок комах ряду Бабки (Odonata) збирають за допомогою гідробіологічного сачка або скребка. Мішок сачка краще пошити із капронової сітки з розміром комірок 2-3 мм, а каркас зробити із міцного дроту діаметром 5-6 мм, щоб він не згинався під навантаженням. Для вилову фітофільних наяд достатньо кілька разів провести сачком по водним заростям, а іноді просто вручну витягнути із води стебла рослин. Донних мешканців захоплюють з ґрунтом, який потім слід добре промити. Потрібно також звернути увагу на камені у воді, під якими можуть знаходитися личинки. Гарні результати дає поступовий перегляд вмісту сачка чи скребка в кюветі з чистою водою. Зібраних живих личинок вміщують в склянку або пластикову тару разом із рослинами та ґрунтом і невеликою кількістю води. Також личинок можна транспортувати у сирому моху. Оскільки бабки - активні хижаки нерозбірливі в харчуванні, не слід тримати в одній судині наяд Рівнокрилих (Zygoptera) та Різнокрилих (Anisoptera). Іноді личинок, призначених для колекції, фіксують на місці збору в 70-80 % спирті.
Живих наяд перед фіксацією в лабораторних умовах бажано заморити, занурюючи в гарячу воду. Донні форми слід відмити від бруду та мулу. Покриви великих наяд проколюють тонкою голкою в кількох місцях для сприяння осмотичним процесам. Личинок фіксують в 80 % спирті, до якого можна додати трохи формаліну [21].
Оскільки достовірно визначити вид можливо лише личинок 2-х, рідше 3-х останніх стадій, бажано доростити молодих наяд в лабораторних умовах. Личинок тримають по одній особині в кожній посудині серед рослин і ґрунту, взятих з водойми. Личинок слід регулярно годувати відповідним живим кормом, а для реофілів (личинки, що мешкають в проточних водоймах), крім того, необхідно забезпечити необхідну аерацію. Личинок, яким притаманний донний спосіб життя, слід годувати тваринами, що зариваються у ґрунт (дрібні малощетинкові черви, зокрема трубковик (Tubifex), личинки комарів-хірономід, так званий “мотиль”, тощо).
Корисно крім личинок збирати імаго, літаючих над річкою, що може дати можливість перевірити результати визначення личинок. Імаго відловлюють звичайним ентомологічним повітряним сачком великого діаметру та довгою ручкою. Імаго заморюють етил-ацетатом, ефіром чи хлороформом.
Під час виконання бакалаврської роботи дослідження проводилися в польових та прибережних умовах.
В ході роботи використовувалися наступні засоби індивідуального захисту: плащ гумовий, фартух гумовий, чоботи гумові, рукавиці латексні.
Безпосередньо перед початком робіт ми одягали індивідуальні засоби захисту, ознайомлювалися з завданням дослідження та прогнозом погоди, проходили цільовий інструктаж з охорони праці [37].
Під час пересування берегом дотримувались наступних правил безпеки:
- заборонялося перестрибувати з каменя на камінь;
- в темний час доби здійснювали підсвічування шляху ліхтарем;
Після закінчення роботи здійснювали чищення засобів індивідуального захисту та спецодягу, після чого складували у відведене для них місце.
Після контакту з рибою, жабами, личинками комах руки ретельно промивалися теплою водою з милом.
Добір загиблої риби і мулу в місцях загибелі здійснювали в целофанові мішки, що зав'язували, чи в іншу тару, що закривається.
Проби води відбираються в герметичну тару. Забороняється брати з
Характеристика видового складу тварин літоралі р. Случ в межах м. Березного дипломная работа. Биология и естествознание.
Современные Науки О Земле Эссе
Реферат: Культура Византии IV-XIV вв. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа: Активные методы обучения персонала. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат Окончание Досудебного Процесса Рк
Контрольная работа по теме Отрасли современной криминологии
Реферат: Світ 3D ефектів
План Сочинение Про Зиму
Астана Ел Жүрегі Эссе
Практическое задание по теме Содержание договора и подразделение его на виды (Контрольная)
Реферат: Шифры простой замены
Реферат по теме Управление без страха и упрека
Реферат: Технология производства фаршированных колбас
Контрольная работа по теме Экологическая безопасность
Сочинение Рассуждение На Основе Прочитанного Текста
Реферат: Система философско-эстетических взглядов А. Камю
Реферат: Опис OrCAD 9.2
Дипломная работа по теме Политический терроризм
Истина Принадлежит Человеку Эссе
Лекция по теме Теория государства иправа. Проблемно-тематический курс
Реферат: Music Today Essay Research Paper RAVE CULTURE
Естественнонаучная картина мира в исторической динамике культуры - Биология и естествознание реферат
Развитие зоогеографии - Биология и естествознание курсовая работа
Биохимия ферментов - Биология и естествознание презентация