Характеристика товарного ринку на прикладі ТОВ "Галинка" - Маркетинг, реклама и торговля дипломная работа

Главная

Маркетинг, реклама и торговля
Характеристика товарного ринку на прикладі ТОВ "Галинка"

Поняття та економічний зміст ринків, їх класифікація. Передумови і умови функціонування ринкових відносин. Загальна характеристика ТОВ "Галинка". Аналіз його фінансового стану, ефективності товароруху. Шляхи удосконалення товарного ринку підприємства.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
РОЗДІЛ 1 СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВАРНОГО РИНКУ
1.1 Поняття та економічний зміст ринку
1.2 Передумови і умови функціонування ринкових відносин
1.3 Класифікаційні ознаки та види ринків
1.5 Форми та методи регулювання товарного ринку
1.6 Види ринкових процесів на товарному ринку
РОЗДІЛ 2 ТОВАРНОГО РИНКУ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «ГАЛИНКА»
2.1 Загальна характеристика підприємства ТОВ «Галинка»
2.2 Аналіз фінансових результатів та фінансового стану ТОВ «Галинка»
2.3 Аналіз ефективності товароруху ТОВ «Галинка»
2.4 Шляхи удосконалення товарного ринку торговельного підприємства ТОВ «Галинка»
Підґрунтя розвитку людського суспільства становить матеріальне виробництво, створення матеріальних благ. Щоб жити, людям потрібні їжа, одяг, житло тощо. Щоб мати такі матеріальні блага, вони мають виробляти їх. Усе необхідне для виробництва їх дає природа. Щоб пристосувати багатства природи для задоволення своїх потреб людині треба працювати. В межах кожного суспільства здійснюється взаємодія людини з природою, в якій суб'єктом виступає людство, а об'єктом -- природа. У процесі цієї взаємодії людина видозмінює речовину природи й пристосовує її для задоволення своїх потреб. Така взаємодія означає процес праці, що охоплює три головні елементи:
Якщо процес праці розглядати з позиції його результату -- продукту, то він виступає як процес виробництва, а засоби й предмети праці -- як засоби виробництва. Отже, жодне виробництво неможливе без засобів виробництва. Забезпечення виробництва засобами й предметами праці як речовими чинниками процесу відтворення є загальною й обов'язковою умовою його функціонування.
Функціональне призначення процесу виробництва -- створити продукти, які задовольняють потреби людини, тобто призначені для споживання. Як без виробництва не може бути споживання, так і без споживання виробництво втрачає сенс. Між виробництвом і споживанням існують тісний взаємозв'язок та певні залежності, що виявляються й опосередковуються процесами розподілу та обміну. Економічним підґрунтям будь-якого виробництва є суспільний поділ праці та взаємний обмін його результатами (продуктами праці). За певних умов обмін продуктами набуває форми обміну товарами. Він пов'язаний із відокремленням конкретних виробництв одне від одного, а також торгівлі -- від виробництва.
Таким чином, проблема полягає не тільки в теоретичному обґрунтуванні розвитку взаємопов'язаних процесів сутності товарного ринку, але і у ринковій адаптації вітчизняних торговельних підприємств до цих процесів. Особливу гостроту набула ця проблема в торгівлі.
Теоретико-методологічні засади товарного ринку у різних галузях і сферах економіки висвітлені у працях зарубіжних і українських вчених: Абалкіна Л., Геєця В., Еванса Дж., Леві М., Котлера Ф., Ємельянова А., Никонова А., Лукінова І., Онищенко О., Кент Т.
До числа науковців, у працях яких досліджені окремі теоретичні і прикладні аспекти безпосередньо в сфері торгівлі, можна віднести В. Апопія, С. Бабенка, М. Байдакова, А. Бренвальда, Н.Голошубову, І. Королькова, Л. Лігоненко, А. Мазаракі, І. Маринич, Ш. Опельбаума, Г. Панкратова, С. Саркісяна, А. Фрідмана, Ю. Хомяка, Л. Фролову.
Таким чином, наукового обґрунтування потребують теоретичні положення сучасного розвитку процесів товарного ринку підприємств торгівлі, методичні засади забезпечення їх ефективності і оптимальності, прикладні аспекти організації цих процесів із врахуванням особливостей ринку і перспектив соціально-економічних перетворень.
Мета і завдання дослідження полягають в обґрунтуванні науково-теоретичних засад процесів товарного ринку та дослідження факторів формування попиту в роздрібній торгівельній мережі.
Досягнення поставленої мети обумовлено вирішенням таких завдань:
- розкриття суті, цілей та завдань вивчення і форми попиту споживачів на товари в роздрібному торгівельному підприємстві;
- з'ясування принципів вивчення та форм попиту в роздрібній торгівельній мережі;
- виявлення та критична оцінка факторів, що впливають на формування попиту споживчих товарів у роздрібній торгівельній мережі;
- аналіз практики вивчення та форм попиту споживачів на товари роздрібного торгівельного підприємства;
- обґрунтування необхідності і напрямів удосконалення попиту споживання на роздрібному торгівельному підприємстві.
Об'єктом дослідження є торговельне підприємство ТОВ «Галинка» на основі його фінансової звітності.
Предметом дослідження є процеси товаропостачання в роздрібній торгівлі і теоретико-методологічні засади формування сучасних моделей роздрібних торгівельних підприємств на споживчому ринку.
Теоретичною і методологічною основою дослідження э наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, сучасні теорії товаропостачання в різних сферах економіки.
Дослідження грунтується на сукупності методів наукового пізнання. Абстрактно-логістичний та інституціонально-еволюційний методи використано для розкриття сутнісних характеристик процесів товаропостачання, виявлення та оцінки тенденцій і соціально-економічних наслідків їх розвитку.
Методи економічного, економіко-статистичного, економіко-математичного аналізу, математичного моделювання та прогнозування застосовано для оптимізації процесів спеціалізації і концентрації, прогнозування структурних змін у роздрібній торгівлі, оцінки динаміки і тенденцій їх розвитку.
Структурно робота складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.
РОЗДІЛ 1 СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВАРНОГО РИНКУ
1.1 Поняття та економічний зміст ринку
Головні питання суспільного виробництва: що виробляти (які товари та послуги й скільки), як виробляти (за допомогою яких засобів виробництва) та для кого виробляти (хто їх споживатиме) в кожній економічній системі розв'язують по-різному. Світовий досвід вирізняє дві основні форми організації економіки: командну та ринкову.
У ринковій економіці, за висловом А. Сміта, «незрима рука» ринку об'єднує виробників і споживачів у єдину економічну систему, підпорядковує виробництво суспільним потребам. Це зумовлює необхідність чіткого усвідомлення сутності категорії «ринок», передумов та умов його формування та функціонування, механізму дії.
Розвиток суспільного поділу праці, економічна відокремленість суб'єктів господарювання за різних форм власності, необхідність обміну продуктами праці стали об'єктивними причинами виникнення ринку.
Поняття «ринок» формувалося та змінювалося разом із розвитком суспільного виробництва. Спочатку це був базар, площа, де відбувався обмін. Поглиблення поділу праці, розвиток товарного виробництва спричинюють ускладнення й розширення між- господарських зв'язків, формування самостійної сфери товарного обігу.
Ринок виступає як форма господарських зв'язків між товаровиробниками та споживачами шляхом купівлі-продажу товарів. Здійснення цих актів пов'язане із певними організаційно-правовими й економічними відносинами.
Як економічна категорія ринок -- це сукупність відносин, що виникають у сфері обігу внаслідок купівлі-продажу товарів.
Товарно-грошові відносини, здійснювані за допомогою ринку, передбачають господарські зв'язки з доведення товару до споживача (виробництво-ринок-споживач) та зворотні (споживач-ринок-виробництво). Зворотний зв'язок характеризується рухом грошових коштів і відповідної інформації про потреби й платоспроможний попит споживачів.
Матеріальним підґрунтям ринкових відносин є рух товару і грошей, що відбувається на засадах вільної взаємовигідної угоди за умов конкуренції.
Наслідком ринкових відносин є задоволення платоспроможного попиту споживачів (покупців), відшкодування витрат і отримання прибутку продавцями (товаровиробниками і посередниками).
Конститувальними параметрами ринку виступають попит, пропозиція, ціна, кон'юнктура, рівновага.
Кон'юнктура (лат. conjunctura, від conjungo -- з'єдную) -- це економічна ситуація на ринку, яка характеризується співвідношенням між попитом і пропозицією, рухом цін і товарних запасів у кожен момент часу. Оптимальним станом кон'юнктури є рівновага, тобто такий рівень кон'юнктури, за якого досягнуто рівність між попитом і пропозицією за обсягом і структурою товарів, у межах яких виробник і споживач мають намір продовжувати поставки і закупівлі, причому лише за такою рівноважною ціною.
Обов'язковими атрибутами ринку є конкуренція, монополія, олігополія.
Під конкуренцією розуміють змагальність між товаровиробниками за вигідніші умови виробництва й збуту товарів. Це та сила, що змушує виробництво і ринок досягати рівноваги. Взаємодія попиту, пропозиції й ціни за умов конкуренції визначає виникнення механізму ринкового саморегулювання.
Рівень конкуренції залежить від кількості суб'єктів ринку: товаровиробників, продавців, покупців (споживачів).
Монополія означає такий стан ринку, на якому є один постачальник певних товарів і послуг.
Олігополія характеризується груповою монополією, коли панівне становище на ринку або в окремій галузі виробництва посідає значна кількість великих фірм (підприємств), що ведуть між собою переважно нецінову конкуренцію.
Ринок виконує важливі економічні функції, до яких належать:
узгоджувальна -- узгоджує асортиментну структуру виробництва та споживання економічних ресурсів; балансує попит та пропозицію за обсягом і товарною структурою;
регулювальна -- регулює пропорції між виробництвом і споживанням шляхом встановлення цінових еквівалентів для обміну товарів;
оцінювальна -- виявляє цінність товару за допомогою визначення не лише кількості витраченої праці, а й її віддачі, порівнює витрати і результати;
стимулювальна -- мотивація виробників до підвищення ефективності виробництва, створення товарів із найменшими витратами та отримання прибутку, реалізації у виробництві науково-технічних досягнень;
ощадна -- забезпечує економічність споживання, скорочення витрат обігу як у сфері виробництва, так і в сфері споживання.
Завдяки виконанню цих функцій ринок формує структуру й обсяг пропозиції та попиту, врівноважує їх, забезпечує збалансованість економіки, «викидає» неконкурентоспроможні підприємства, морально застарілі вироби та виробництва.
1.2 Передумови й умови функціонування ринкових відносин
За адміністративно-командної економічної системи, із характерними для неї централізованим управлінням на всіх рівнях, монополією державної власності та жорстким розподілом товарних ресурсів, про функціонування повноцінного ринку годі було й казати.
Щоб подолати наявні в економіці деформації й розбудувати соціально-зорієнтоване ринкове господарство, в Україні треба розв'язати низку проблем.
Першочерговим завданням є роздержавлення та демонополізація економіки, зокрема й товарного обігу. Це дасть змогу впровадити різні форми власності й господарювання та вільну конкуренцію між суб'єктами господарювання.
Формування конкурентного середовища вимагає наявності достатньої кількості продавців та покупців, насиченості ринку товарами. Для розв'язання цієї проблеми потрібна структурна перебудова економіки, подолання її дефіцитного характеру та незбалансованості.
Важливим є поступовий відхід від затратної моделі ціноутворення, формування механізму ринкового ціноутворення, створення умов для суб'єктів ринку самостійно встановлювати ціни, вільно маневрувати ресурсами та капіталами.
Безперешкодний рух товарів можливий за умови створення ринкової фінансово-кредитної та грошової інфраструктури, гарантування рівних умов для вливання капіталів у будь-яку сферу інвестування.
Розв'язання цих завдань сприятиме створенню умов для функціонування ринку як невід'ємної частини національної економіки.
Серед таких найсуттєвіших умов виокремлюють:
1) рівноправність усіх форм власності та господарювання, економічну незалежність суб'єктів господарювання, їхню економічну свободу та рівність стосовно всіх питань господарювання;
2) наявність і доступність достовірної й повної інформації про ринок;
3) здатність контрагентів ринкових відносин впливати на рівень цін;
4) наявність достатньої кількості продавців і покупців на ринку товарів, можливість вибору для суб'єктів ринкових відносин і конкуренції між ними;
5) існування розвиненої системи підприємництва, а також горизонтальних, зокрема й зовнішньоекономічних зв'язків, що переважатимуть над вертикальними;
6) наявність законодавчої бази функціонування ринку, зокрема антимонопольного, податкового, торгівельного законодавства;
7) створення сучасної ринкової інфраструктури.
Наявність та дотримання цих загальних умов забезпечують нормальне функціонування ринкових відносин, стабільність усієї ринкової системи.
1.3 Класифікаційні ознаки та види ринків
Тому з огляду на мету дослідження обирають конкретні кл асифікаційні ознаки і розробляють відповідну класифікацію. У теорії маркетингу вирізняють ринок ресурсів (ринки сировини, валютні ринки та ринки праці); ринок товарів та послуг; ринок виробників; ринок споживачів; ринок посередників.
Іншу класифікацію використовують у політичній економії. Розширені класифікації пропонують професори А.В. Войчак і В.Я. Кардаш. Незважаючи на певні відмінності й розбіжності в цих класифікаціях, їх поєднує спільність найістотніших класифікаційних ознак: економічне призначення об'єктів ринку, географічне розташування, суб'єкти ринку, характер співвідношення попиту і пропозиції, рівень розвитку конкуренції тощо (див. табл. 1.1).
Економічне призначення об'єктів ринку
Функціональне призначення об'єктів ринку
Ринок товарів виробничо-технічного призначення
Фізико-хімічні та конструктивні особливості об'єктів ринку
Обсяги та методи продажу об'єктів ринку
Характер співвідношення попиту та пропозиції
У таблиці 1.1 наведено класифікацію ринків за найвживанішими класифікаційними ознаками.
Більшість із перелічених ознак характеризує особливості об'єкта ринкових відносин. Найдетальніше диференційовано ринок товарів та послуг (у подальшому -- товарний ринок). Це зумовлено як значними обсягами цього ринку, так і його впливом на стан інших ринків. Адже саме на цьому ринку здійснюється обіг речових чинників виробництва, задовольняється попит людини в предметах споживання. Саме тут відбувається інтеграція ринків сировини, робочої сили та капіталу, закладаються підвалини розвитку продуктивних сил. Визначаючи потреби в товарах та послугах, цей ринок впливає на розподіл інвестиційних ресурсів, виявляє найпривабливіші галузі для залучення капіталів, сприяє створенню нового або вдосконаленню наявного виробництва. Разом із тим на його розвиток справляють вплив інші ринки, перш за все ринок капіталів, робочої сили тощо. Цей взаємозв'язок формує певну структуру інтегрованої ринкової системи, порушення якої веде до зміни ситуації у загальній економічній системі.
Економічне призначення об'єктів ринку товарів і послуг полягає у забезпеченні попиту людини в предметах особистого споживання та суспільного попиту в речовинних чинниках виробництва. Це зумовлює суттєві відмінності товарного ринку від інших видів.
Об'єкти товарного ринку представлені в конкретній матеріально-речовій формі, характеризуються певними фізико-хімічними та якісними показниками, мають кількісну та вартісну оцінку. За умов ринкової економіки виробник (постачальник, продавець), з метою реалізації своєї продукції, звертає увагу на ті товарні властивості її, що найбільше цікавлять споживача. Утім, ці властивості далеко не завжди є показниками якості й безпеки продукції. У такому разі держава покладає на себе функції посередника між виробником (постачальником, продавцем) і споживачем стосовно питань безпеки продукції для життя, здоров'я та майна людей або довкілля, які законодавчо перебувають під її контролем. Ці показники й вимоги зафіксовано в державних і галузевих стандартах України, технічних умовах, санітарних нормах та правилах, інших нормативних документах. Загальноприйнятим засобом підтвердження відповідності продукції або послуг встановленим до них вимогам стандартів або інших нормативних документів є сертифікація продукції та послуг. За допомогою цієї процедури третя, незалежна від виробника і споживача сторона письмово засвідчує, що продукція (послуга) відповідає необхідним вимогам.
Завдяки сертифікації вдається наблизити до прийнятного рівня усувний ризик, що є джерелом завдання шкоди здоров'ю людей, збереженню майна й довкіллю, а також створити умови для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародній, економічній, науково-технічній співпраці та міжнародній торгівлі. Без сертифіката, що засвідчує відповідність потенційно небезпечної продукції встановленим нормативним вимогам, неможливо торгувати нею в економічно розвинених країнах світу.
Товарний ринок за допомогою власних механізмів саморегулювання впливає на техніко-економічні показники товарів, що надходять до сфери обігу. Акумулюючи попит споживачів, вивчаючи їхні запити, товарний ринок справляє тиск на виробників з метою формування відповідної пропозиції.
Взаємодія регулювального впливу держави й ринкового механізму на якісні та кількісні показники об'єктів ринкових відносин розширює можливості товарного ринку. Його діяльність виходить за межі сфери обігу, поширюється на процеси виробництва та споживання.
З огляду на функціональне призначення об'єктів товарного ринку їх поділяють на товари особистого споживання й товари виробничо-технічного призначення. Особливості індивідуального та колективного споживання зумовлюють розбіжності в поведінці індивідуальних та організованих споживачів. Відповідно до цих особливостей складається споживчий ринок і ринок товарів виробничо-технічного призначення. В теорії маркетингу ринок товарів виробничо-технічного призначення асоціюється із поняттям «ринок підприємств». Порівняно зі споживчим ринком останній вражає своїми розмірами, адже охоплює величезну грошову масу та кількість одиниць товару. Щоб виготовити кінцеву продукцію підприємства укладають чимало угоди стосовно закупівлі речовинних чинників виробництва зі своїми постачальниками. Тобто здійснення однієї купівлі кінцевим споживачем передбачає спершу виконання великої кількості окремих закупок підприємствами.
Ці ринки становлять водночас єдиний товарний ринок, на якому здійснюються акти купівлі-продажу товару в матеріально-речовій формі й одночасно реалізуються супутні послуги, видовий склад яких зумовлює характер споживання товару та функціональне призначення його. Надання цих послуг найчастіше є продовженням процесу виробництва у сфері обігу.
Попри подібність споживчого ринку та ринку товарів виробничо-технічного призначення між ними існують суттєві відмінності. Головні з них зумовлені структурою попиту та пропозиції, організацією ринкових процесів, різновидами рішень та процесом їх прийняття.
Товарний ринок, на відміну від інших видів ринку, охоплює надзвичайно різноманітний і широкий асортимент товарів, так званий торговельний асортимент. Торгівельний асортимент характеризує сукупність товарів виробничо-технічного призначення й особистого споживання, що перебувають у сфері обігу, незалежно від місця збереження їх.
Найповніший систематизований і класифікований асортимент містить державний класифікатор продукції та послуг (ДКПП). Як складова Державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації він набув чинності в Україні 1998 року. Розгорнений асортимент товарів та послуг, які перебувають в обігу, налічує близько 20 млн найменувань.
Торгівельний асортимент складається з товарних груп і товарних одиниць, які пропонують покупцям і називають товарним асортиментом. Під останнім розуміють групу однойменної продукції, конкретизованої у назвах, видах, ґатунках, розмірах, артикулах тощо. Наприклад, продукція «вугілля кам'яне» характеризується аналогічними функціонально-корисними властивостями, особливостями виготовлення, продажем певній цільовій групі покупців, реалізацією однотипними каналами розподілу в межах встановленого діапазону цін. Змістовно товарна група відповідає однойменному класифікаційному угрупуванню ДКПП, яке послідовно поділяється на класи, категорії, підкатегорії, типи. Товарна одиниця торгівельного асортименту відповідає класифікаційному угрупуванню «тип».
Питома вага окремих товарних груп і товарних одиниць у загальному обсязі торговельного асортименту характеризує його структуру.
Сучасному товарному ринку притаманний значний динамізм структури торговельного асортименту, і найбільше це стосується ринку товарів виробничо-технічного призначення, бо невідповідність його структури споживчому попиту спричинює накопичення зайвих товарних запасів, штучний дефіцит на інші потрібні споживачам товари. Наявний у сфері обігу торговельний асортимент, власне, є пропозицією товарів. Він має бути ширшим за попит, який фактично склався на ринку, щоб задовольнити всі потреби споживачів і сприяти просуванню на ринок нових товарів. Фіксуючи зміни в структурі торговельного асортименту, товарний ринок сигналізує підприємцям про задоволення потреб у конкретних товарах, падіння попиту на них та необхідність виведення на ринок нових товарів.
Товарний ринок найуспішніше функціонує за умов відкритої економічної системи, яка передбачає вільне переміщення товарів і капіталів як усередині держави, так і за її межі. Водночас він є сферою, в якій державне регулювання є найефективнішим. Саме через товарний ринок держава акумулює й вилучає кошти та матеріальні ресурси на розв'язання загальнодержавних, і зокрема, соціальних завдань.
2.5 Форми та методи регулювання товарного ринку
Створення соціально зорієнтованого ринкового господарства можливе лише за умови гнучкого поєднання регулювального впливу держави із дією механізму ринкового саморегулювання. Державне регулювання здійснюється з метою створення сприятливих умов для ефективного функціонування всіх суб'єктів ринкових відносин і реалізації державної економічної політики.
Конкретні умови соціально-економічного розвитку, стан кон'юнктури ринку та стратегічні орієнтири держави зумовлюють необхідність використання різноманітних методів регулювання (рис. 1.1). Теорія державного регулювання економіки класифікує їх за формами та засобами впливу і поділяє за:
формами впливу -- методи прямого та непрямого впливу;
засобами впливу -- правові, адміністративні, економічні та пропагандистські методи.
Кожен із названих методів ґрунтується на використанні сукупності певних важелів (інструментів) регулювання.
Інструментом прямого економічного впливу на суб'єктів ринкових відносин є державне замовлення.
Державне замовлення визначає обсяг виробництва та закупок певних товарів за кошти державного бюджету, розміщується серед виконавців на конкурсних засадах та оформлюється у вигляді державного контракту. Водночас державне замовлення є інструментом адміністративного регулювання. Воно є обов'язковим для підприємств, які цілком або частково перебувають у державній власності, а також для підприємств-монополістів.
Рис. 1.1. Класифікація методів державного регулювання
До важливих інструментів прямого впливу належать товарне квотування обсягів виробництва та продажу окремих видів товару й ліцензування певних видів діяльності.
Останні мають адміністративно-правовий характер. У законодавстві України та відповідних нормативних актах визначено види діяльності, що підлягають ліцензуванню. Так, Закон України «Про підприємництво», ухвалений у 1991 році, передбачає 11 видів діяльності, для здійснення яких потрібна ліцензія. Але впродовж наступних років кількість їх зросла до 112, до того ж ліцензування поширилося майже на 1000 видів робіт. Це стало істотною перешкодою на шляху розвитку малого й середнього бізнесу, гальмом ринкових перетворень. З огляду на це у 1997 році було ухвалено Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про підприємництво», згідно з яким кількість видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, скоротилася до 42. Закон визначає, що ліцензуються лише ті види діяльності, які становлять потенційну небезпеку здоров'ю людини, довкіллю та безпеці держави. Наприклад, «виробництво, ремонт та реалізація спортивної, мисливської, вогнепальної зброї та боєприпасів до неї», «виробництво та реалізація лікарських препаратів» тощо.
Товарне квотування означає встановлення для суб'єктів ринку певної долі у виробництві й реалізації товару і здійснюється з метою створення конкурентного середовища, запобігання монополізації ринку, стабілізації цін на внутрішньому ринку.
Суттєвим важелем економічного впливу є норми та нормативи, які визначають органи державного управління. Під нормою розуміють певну міру (взірець), наприклад, науково обґрунтовану міру суспільно-необхідних витрат ресурсів на виготовлення одиниці продукції певної якості. Норматив -- поелементна складова норми, що характеризує відносну кількість використаних у виробництві (споживанні) товарів (ресурсів) на будь-яку одиницю виміру, скажімо на одну гривню виготовленої продукції, на душу населення тощо. За допомогою норм і нормативів здійснюють планово-економічні розрахунки у сферах виробництва, товарного обігу, споживання.
Невиконання суб'єктами господарської діяльності встановлених норм і правил тягне за собою застосування до них штрафних санкцій у вигляді штрафів, пені, неустойки тощо. Санкції -- це передбачені нормативними актами заходи примусового впливу, спрямовані на покарання суб'єктів ринку, які не виконують встановлені правила діяльності.
Важлива роль у регулюванні товарного ринку належить стандартам і сертифікатам.
Стандарт -- це нормативно-технічний документ, який встановлює єдині обов'язкові вимоги щодо типів, розмірів, якості норм та інших основних властивостей товару. Сертифікат (від лат. certus -- безсумнівний і facio -- роблю) -- документ, що посвідчує той чи той факт (наприклад, сертифікат якості). Дотримання державних стандартів є обов'язковим для всіх суб'єктів товарного ринку; не сертифікований відповідно до встановлених правил товар вилучається з обігу.
Інструментом прямого адміністративного регулювання також є ціни. Таке регулювання має на меті запобігання руйнівному впливу вільного ціноутворення на економіку, а також соціальний захист людини. Державне регулювання здійснюють шляхом встановлення фіксованих цін на найважливіші товари та послуги, застосування граничних цін або граничних коефіцієнтів підвищення їх, запровадження механізму декларування зміни цін тощо.
Для розвиненої ринкової економіки характерним є застосування економічних інструментів регулювання ринку. Надаючи суб'єктам ринку право самостійного і вільного господарювання, держава створює такі економічні умови, що спонукають їх діяти в руслі загальнодержавних інтересів.
Економічне регулювання здійснюють через відповідну фіскальну, бюджетну, податкову, грошово-кредитну, амортизаційну на інші напрями державної економічної політики.
Суттєвим важелем фіскальної політики є державні закупівлі товарів та послуг, а також податки.
Державні закупівлі здійснюють з метою забезпечення державних потреб у продукції (роботах, послугах) за рахунок бюджетних коштів. Бюджетні видатки також йдуть на фінансування охорони здоров'я, потреб науки й освіти, оборони, соціальних та інвестиційних програм.
Податкова політика має на меті наповнення державного бюджету й стимулювання науково-технічного прогресу, здійснення структурних перетворень, реалізацію інноваційних стратегій. Її здійснюють за двома напрямами:
визначення видів податків і встановлення ставок оподаткування;
надання податкових пільг окремим суб'єктам господарювання.
Види податків, порядок обчислення та сплати їх регулює Податковий Кодекс України, а також відповідні нормативні акти.
У регулюванні товарного ринку особливу роль відіграє грошово-кредитна політика, що охоплює грошову емісію, операції із державними цінними паперами, зміни норми обов'язкових резервів та облікової ставки.
Завдяки цим інструментам держава збільшує або зменшує грошову масу, що перебуває в обігу, й у такий спосіб безпосередньо впливає на ділову активність суб'єктів ринку.
Конче важливим для розвитку товарного ринку є здійснення ефективної амортизаційної політики. Запровадження механізму прискореної амортизації сприяє розвитку нових видів ринкових процесів, швидшому оновленню виробничого обладнання й устаткування.
Взаємодію держави як регулювальної системи й товарного ринку як об'єкта регулювання схематично можна зобразити так (див. рис. 1.2).
Рис. 1.2. Взаємодія механізмів регулювання товарного ринку
де В Т -- важелі впливу на кількість, якість та безпеку товарів;
Т -- обсяг товару, що надходить в обіг;
В у -- важелі державного впливу на стан товарного ринку;
І -- інформація про стан і тенденції зміни товарного ринку;
В гк -- важелі впливу на обсяг грошової маси на товарному ринку;
В з -- вплив зовнішнього середовища;
Г -- вихід керованої системи, матеріальні та фінансові ресурси на державні потреби.
Досвід ринкових перетворень в Україні свідчить, що державне регулювання товарного ринку має чітку межу й за певних обставин може стати суттєвою перешкодою на шляху його розвитку. Це зумовлює потребу в оптимальному поєднанні регулювального впливу держави із дією механізмів ринкового саморегулювання. Серцевиною цього механізму є ринкове ціноутворення за умов конкуренції.
В економічній теорії та практиці ринкового господарювання відомо чимало моделей і методів ціноутворення. Так, В. Я. Кардаш аналізує чотири моделі ціноутворення: «середні витрати плюс прибуток», «забезпечення цільового прибутку», «ціна відчуття цінності товару», «ціна за аналогією».
За всієї різноманітності методів ціноутворення вони мають спільну рису -- ціна має відшкодувати витрати виробництва та обігу й забезпечити створення прибутку власникові товару. Важливою характеристикою ринку є те, що ринкова ціна формується під впливом співвідношення попиту і пропозиції за умов конкуренції. За наявності великої кількості покупців і продавців кожен із них не в змозі помітно вплинути як на загальний обсяг пропозиції, так і на ринкову ціну. Тож для отримання прибутку, товаровиробник змушений шукати шляхи підвищення конкурентоспроможності власної продукції, скорочення витрат на її виготовлення. Завдяки цьому конкуренція стає могутнім стимулом технічного прогресу, виведення на ринок нових
Характеристика товарного ринку на прикладі ТОВ "Галинка" дипломная работа. Маркетинг, реклама и торговля.
Реферат по теме Операции по реализации ценных бумаг. Особенности налогообложения
Реферат: Грушевский и его вклад в культуру и историю Украины
Выбор Человека Сочинение
Эссе На Тему Библиотека Как Социальный Институт
Абай Құнанбайұлы Поэмалары Эссе
Курс Лекций На Тему Макроэкономика
Реферат по теме Социальное обеспечение как функция государства
Курсовая работа по теме Разработка измерительной системы уровня и концентрации жидкости
Сочинение На Тему Личность И Государство
Курсовая работа: Соціально-психологічні чинники адиктивної поведінки підлітків
Доклад по теме Глиптика
Толық Адам Эссе
Практические Работы По Географии Дронов
Реферат: Пражская наступательная операция Великой Отечественной войны. Скачать бесплатно и без регистрации
Проблемы Мира Реферат
Гдз Контрольная Работа 5 3
Право Обеспечение Граждан Реферат
Курсовая работа: Конкурентная стратегия ЗАО банк "Русский Стандарт". Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Синезеленые водоросли – продуценты токсических вещест. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа по теме Составление и поиск путей совершенствования симментальской породы скота
Бюджетирование в системе управленческого учета - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Разработка микропроцессорной системы контроля и управления доступом - Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника курсовая работа
Доказывание по делам о расторжении брака и признании брака недействительным - Государство и право курсовая работа