HK G3: Оскар "За кращу роль другого плану" серед стрілецької зброї родезійської армії

У п'ятидесятих, після вибору набою 7.62х51 в якості унітарного в НАТО, країни новоствореного альянсу почали процес переозброєння своїх армій на гвинтівки, що стріляли б цим набоєм. Більшість країн НАТО прийняла на озброєння бельгійську гвинтівку FN FAL. Гвинтівка продавалась бельгійцями величезними партіями, а права на її виробництво радо надавались союзникам. Американці ж надали перевагу власній М14. Серед країн, які були зацікавлені в FAL, була і ФРН.

Німці закупили декілька тисяч гвинтівок в Бельгії і були неймовірно ними задоволені. Вони бажали отримати у FN права на виробництво, аби розгорнути його на своїй території. Втім, бельгійці мали дуже хорошу пам'ять: вони не бажали передавати своє творіння тим, хто десяток років тому захопив їх країну, присвоїв їх майно та розробки, а також розгорнув кампанію терору. ФРН опинилося в складній ситуації: закупати гвинтівки за кордоном вони не хотіли, виробляти FAL вони не мали прав, а переозброюватись було необхідно. Єдиною альтернативою FAL була американська м14. Але її застарілий дизайн абсолютно не влаштовували німців: довелося шукати інші варіанти.

Водночас, група німецьких зброярів, що під час існування Третього Рейху працювала в компанії Маузер, розробляли власну гвинтівку- СЕТМЕ. Ідеї, що лежали в її конструкції, були не новими: перші прототипи того, що в майбутньому стане G3, були закладені ще у 1945 році. Програш німців у Другій Світовій не дав втілити в життя проекти розробників. Натомість, вони знайшли притулок в Іспанії, де реалізували старий німецький проект з метою переозброєння іспанської армії.

Іспанці (хоча, скоріше, німці в Іспанії) радо надали ФРН права на виробництво СЕТМЕ. Виготовляти гвинтівку почала нова компанія Heckler & Koch. Надалі, саме ця компанія, видоюючи все можливе з конструкції СЕТМЕ, розробить всім відомий MP-5 і купу інших зразків. Втім, це вже мало стосується питання Родезії.

В Африку гвинтівка G3 потрапила в першу чергу завдяки португальцям. Португальці мали власний варіант G3, що вироблявся під назвою m/961. Португальські солдати в Мозамбіку, східному сусіді Родезії, були озброєні саме цією гвинтівкою.

В ПАР також була велика кількість G3: понад 100 000 одиниць були закуплені та прийняті на озброєння під назвою R2. Південноафриканці використовували її для оснащення військового резерву та сил територіальної оборони. Річ у тім, що G3 виготовлялась методом штампування, а тому була дещо дешевше свого бельгійського конкуренту. Завдяки цьому, G3 в ПАР отримала репутацію "FN FAL для бідних". Прочитавши останнє речення, поціновувачі зброярської тематики мали б посміхнутися: в наші дні слово "дешевий" та назва "Heckler & Koch" пишуться виключно з часткою "не". Але тоді, в 60-тих, все було геть не так.

Коли в Родезії почалася війна і виникли проблеми з озброєнням, у військах магічним чином з'явилася певна кількість G3. Португалія та ПАР, як вірні друзі та надійні союзники, не залишили сусідів в біді.

Продукт німецьких інженерів родезійцями, по аналогії з ПАР, використовувався в обмежених кількостях і на других ролях. Вояки надавали перевагу FALам, на їх думку значно більш досконалішим. І вони мали на це причини.

Зброярі, що проектували гвинтівку G3, мали на меті створити дешеву, надійну, точну і легку у виробництві зброю. Зі своєю задачею вони впоралися на відмінно. Втім, серед переліку вимог хтось забув дописати слово "зручну". З точки зору ергономіки гвинтівка була далекою від ідеалу: якщо з невдалою формою прикладу, дещо неприємним спусковим гачком, що при пострілі віддавав в палець, а також не найвдалішими прицільними засобами ще можна було змиритися, то от відсутність затворної затримки та дуже незручну перезарядку ігнорувати у родезійців не вийшло. Крім того, були й більш серйозні проблеми: у жаркому африканському кліматі гвинтівка мала схильність швидко перегріватися, а тоненька пластикова цівка не могла впоратися із функцією тепловідводу: існували ризики опікти руку. Самі цівки через перегрів швидко починали несамовито люфтити. Це навіть змусило армію відверто колхозити спеціальні накладки на цівку, що були покликані вирішити таку проблему. Ці недоліки хоч і були не такими критичними, та все ж мало хто хотів з ними миритися. Особливо при наявності альтернатив.

Втім, було б несправедливо сказати, що G3 в усьому програвав FALу. Вони були рівні в практичній точності та надійності, при цьому німець був дещо легшим. G3 була компактнішою за FAL на цілих 7,5 см. Можливо, саме через цю невеличку різницю в довжині і вазі G3 був популярним у підлітків, жінок і Скаутів Грея, для яких ці 7,5 см мали значення. Крім того, при меншій вазі HK був набагато більш контрольованішим при веденні автоматичного вогню. Щоправда, родезійці надавали перевагу поодиноким пострілам.

На питання яка ж гвинтівка все-таки краща, зуміла відповісти історія: від FN FAL відмовилися більшість країн-експлуатантів і його рідко можна зустріти хоч десь поза межами країн третього світу. HK G3 ж, своєю чергою, до цього дня використовується як основна гвинтівка в деяких країнах світу, а її спадкоємці, такі як MP5, займають почесні місця у списках найкращої зброї у світі.

Історія G3 ще далека від свого завершення: деякі країни, як от Швеція, почали загадуватися над питанням модернізації гвинтівки для використання в сучасних умовах.