Гіперборея - Україна Ч.1

Рекомендую ознайомитися зі статтею пана Acratoforus’а по темі.

У різних народів на різних етапах їх розвитку виникає доволі нетривіальна задача – створення націотворчого міфу. Чомусь прийнято вважати, що цим страждають виключно так звані «малі народи». Бо от у них комплекс меншовартості, їх великі імперії в дитинстві ставили у куток на гречку й от вони від злості придумують ошалівші історії про те що вони насправді древні та круті. А от імперські гігачади таким не страждають, їм для підтвердження свого права мокати голови в унітаз передісторій не потрібно. Таке уявлення про буття народів не проходить перевірку навіть дивлячись на наших сусідів. Двоє з них вважають себе нащадками Римської імперії попри колосально різну долю. Румуни по причині самоназви й перебування пару десятиліть у чорта на рогах на дальніх рубежах імперії. Московити по причині шлюбного союзу свого царя з політичним трупом, у якої було колись знатне родове ім’я пов’язане з Другим Римом. Британці знають, що їх в спільну ораву об’єднала Королева Боудіка, а німці колись пишались своєю звитягою в Тевтобурзькому лісі, хоча там участь приймав лише один германський племінний союз – херуски. Національний міф кста необов’язково має бути чимось реально історичним і фізично можливим. Китайці стартують свою історію з такого собі «жовтого імператора», який і розмовляв одразу з народження і на драконах літав і навіть філософію оцього от вашого Лао Цзи придумав ще до появи власне Лао Цзи. Звинувачувати китайців у меншовартості я би в їх присутності не ризикнув.

А як там справи у нас із національним міфом? Від кого ж ми пішли?

З Київською Руссю все ясно – очевидно наші слони, від яких ми перейняли столицю, тризуб та майдани (але першим майданом пишатись не можна через закон №1770, тоді кияни прогнали з міста один цікавий етнос). З антами теж понятно, але не так епічно. З сарматами нас випередили поляки зі своїм сарматизмом у 16 столітті й звісно ж спаскудили ідею так, що вже у 18 ст. цей термін став синонімом дикунства. Скіфи – це щось дуже ідеологічно близьке (розбивали першу армію світу ще до того як стало мейнстрімом розбивати другу), але якось теж примітивно (чергові степові кочівники) + якщо вірити грекам, то під час походів Македонського вони жили й на території сучасного Узбекистану. Від Трипілля ми маємо лише золото, в якому з трипільського лише назва (гляньте нашу спільну З Марічкою роботу по темі тут і тут). Навіть жодної легенди.

З легендою про справжню країну-предка українців нам допомогли греки, а точніше один конкретний грек – Геродот. У своїй «Історії» він перераховує так називаємі «землі за північним вітром», або ж землі бога Борея – він у греків відповідав власне за вітер, причому дуже конкретний вітер – північний. Тут власне захована перша зачіпка за локацію чудо-країни. А саме Гіпербореї. Де жили могутні й довершені люди, молились Аполону, вміли літати, читати думки та загалом нескучно проводили час.

Ми достеменно не знаємо як далеко на північ ходив Геродот, але з того, що знаємо, то найпівнічніша точка, де він був (або казав, що був), то це якраз землі скіфів на території сучасної України десь вверх по гирлу Південного Бугу. Відповідно, для нього «краєм світу», за яким би десь мав уже сичувати Борей було сучасне Поділля або Північне Причорномор’я, тобто Гіперборея так чи інакше пролягала десь на наших просторах. Але аргументи за теорію – це в наступній частині, зараз же цікаво хто взагалі першим з україців додумався до існування надкраїни надлюдей там де надлюди живуть досі – в Україні.

Авторство концепції найчастіше приписують Ігорю Каганцю – без перебільшення легенді вітчизняного шизолору, який ще відомий тим, що ототожнював аріїв зі слов’янами (класика) та приписував Ісусу Христу створення аріянської церкви (тут не описка. Не аріанська. Аріянська. Так, на честь аріїв). Він не був прям першим-першим, але за це напишу згодом. Так чи інакше з Каганцем ця теорія асоціюється в першу чергу й саме він її доволі докладно описав у своєму блозі «Народний оглядач» в 2007 році. Причому теми Гіпербореї він торкнувся коли пояснював як з’явились українці та «Україна» як назва.

Значить слідкуйте за руками (і північними вітрами). Десь за 25 тисяч років до нашої ери в Європі з’являються кроманьйонці – наші й не тільки наші предки. Де було знайдено найбільше стоянок кроманьйонців? В Україні. До чого тут взагалі кроманьйонці? Ну, до того, що в них суттєво відрізняється форма черепа від тих же неандертальців і відрізняється в кращу сторону. Настільки в кращу, що вони змогли у формування своїх мов, одну з яких автор називає «бореальна». Далі. По одному з варіків перекладу, який надав, увага, Рене Генон, слово «Борія» означає «Земля вепра». До чого тут вепр? По деяким фольклористичним розмірковуванням вепр – символ українців, наш національний тотем. От людина випередила свій час пишучи, що вепр – не лише символ України, а й білої раси загалом. В кінці є правильний посил: «Свиня — це звучить гордо». Окрім того зв’язок українців з чотирикопитними базюками пояснюється нашою геральдикою та купою бронзових статуеток знайдених під час розкопок. Прикол з вепрами взагалі зайшов доволі далеко. Я пригадую як навіть у моєму рідному КНУ один поважний викладач безапеляційно оголосив свиню символом українства. У виключно позитивній конотації звісно.

Окрім апеляцій до тотемів деякі діячі вправляються в «задорновщині», без неї бут ніяк. От є слово «Гіперборея». Що би воно мало означати? Сучасний «гіпербореїст» Сергій Піддубний разом із спільнотою альтернативної лінгвістики «Код Мови» дає наступне пояснення: з Бореєю все ясно, це на честь грецького бога Борея. А от Гіпер….це Дніпр! Він же Ніпр, він же БОРисфен. Як вам такий поворот? Можна звісно зробити «вумний» вираз обличчя і сказати, що мов Дніпро не лише в Україні тече, а на території всіх трьох «братських» країн, але знову ж таки навряд чи Геродот свого часу ходив аж так далеко.

Ті ж дописувачі з «Коду мови» дають і зовсім імбове пояснення української сутності держави надлюдей. Отже:

1.    Гі – гора, господар

2.    Пер – першість

3.    Бо – Бог (який саме не уточнюється)

4.    Р – енергія

5.    Е – щедрість (шо?)

6.    Я – Я (давайте, заримуйте в коментарях, вам же хочеться)

Короч, всі слова – це буквально ми. Власне й остаточний висновок авторів теорії звучить так: «Достеменно не відомо чи існувала Гіперборея, але якщо існувала, то без нас там точно не обійшлось». Ні додати, ні відняти.

Але подібні історії та тлумачення зараз з’являються настільки часто, що вже й Каганець у спільноті віруючих в Гіперборею вважається «офіціозником» (по-нашому «санітаром») та «жидівським псевдонауковцем» (не жарт, в наступних частинах переповім). Зовсім інша справа – це займатись подібною творчістю в менш вільному суспільстві, а саме в СРСР. Власне ймовірно перший автор теорії не був ані шизоісториком, а ні просто істориком, а ні міським божевільним, а ні якимось недооціненим культурним діячем. Він був біологом. А ще він був руснею (оце так поворот) і працював в ОДПУ (спец.орган при Раді народних комісарів, який займався контр-розвідкою, оцими всіма пошуками шпигунів у совку). Щоправда, замість того, щоб шукати ворогів народу, Олександр Барченко займався різною біологічною творчістю. А саме водив до свого кабінету в Сімферополі випадкових місцевих і проводив на них досліди: то якісь вібрації до голови підключав, то радіацію пускав.

Робив це під легендою що він ніби як вивчає методики шифрування засновані на реакціях тіла на різні подразники. Мовляв, тепер навіть необов’язково передавати шпигунам якісь записки з таємними посланнями – можна їх просто пару разів током лупонути і от скільки разів дьорнеться – такий і шифр. Азбука Вольт_зе так називаєма. Допускаю, що йому дозволили займатись такою дурістікою не скільки через специфічні уявлення радянських діячів про біологію, стільки через те, що їм було байдуже як людей мучити.

Реальна ж причина досліджень ще більш ахова – Барченко намагався викликати у піддослідних приступи телепатії!

До чого тут Гіперборея і Україна?

Барченка вочевидь не дуже вражала концепція «саветскава чєловєка», бо у вільний час він захоплювався різною езотерикою та дослідженням древніх цивілізацій. Надто древніх. І розповіді того ж Геродота та деяких інший авторів про чудо-людей з чудо-Гіпербореї його вкрай надихали. Локацією його дослідів став Крим, бо саме так Барченко й ідентифікував локацію гіперборейців «по Геродоту». Плюс до нього якимось дивом потрапили візантійські хроніки, зокрема ті, де Патріарх Фотій у 9 ст. називає руські війська «грозою гіперборейською».

До чого тут телепатія?

Вище я переповідав, що Гіперборею по легендам населяли літуни й телепати. Окрім цього, Барченко дуже своєрідно інтерпретував деякі наскельні написи в кримських печерах, де типу одні люди ніби як змушують інших…танцювати. Казав же я, що весело гіперборейці час проводили! От що би ви наказували робити свої знайомим, якби вміли їм телепатично щось наказувати? Курсову за вас писати? Поприбиратись в хаті? Он люди й без оцих ваших гейфонів розважатись уміли.

Барченко прям реально вірив, що от-от і він зловить першого телепата-нащадка гіперборейців і не лише задовольнить свою жагу знань, а й «родіні» допоможе. Власне людина працювала в ОДПУ ще з часів зародження контори при Дзержинському й працював аж до 1938 року. «Родіна» оцінила науковий доробок Барченка – у 1938 році його розстріляли за шпигунство на користь Британії.

Загалом як пише в своїй блискучій роботі пан Acratoforus кожен народ хотів мати свою Гіперборею. Адже дійсно приємно було б мати у власній історії час коли вони були крутими, перемагали ящерів, досліджували космос на ракетах класу «Жидобор-1» та загалом не сумували аж поки не зникли у зв’язку з випитими пігулками якою-небудь природньою катастрофою.

У наступній частині пройдемось детальніше по античній та пізнішій писанині, офіційній археології та звісно ж будемо шукати на карті звідки був Zахід гіперборейців до України й де ж вони тут жили й телепатично травили анекдоти. Буде інтєрєсно.