Гіпербола як засіб створення комічного ефекту в англомовній прозі - Иностранные языки и языкознание курсовая работа
Главная
Иностранные языки и языкознание
Гіпербола як засіб створення комічного ефекту в англомовній прозі
Характеристика гіперболи як стилістичного засобу реалізації комічного в англійській літературі, її стилістичне поле. Специфіка репрезентації комічного за допомогою гіперболи у творі Джером К. Джерома "Three Men in a Boat (To Say Nothing of The Dog)".
посмотреть текст работы
скачать работу можно здесь
полная информация о работе
весь список подобных работ
Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Гіпербола - це стилістичний прийом, оснований на особливому характері якісного та кількісного перебільшення більшої чи меншої міри ознаки якогось об'єкта на рівні слова, словосполучення, складного синтаксичного цілого, речення, тексту, метою якого є підсилення виразності [4, 120]. Дуже часто гіпербола використовується як засіб створення комічного ефекту в художньому тексті, що допомагає розкрити багатство асоціативних відтінків поетичного мовлення, посилює та увиразнює його емоційне та оцінне забарвлення, вказує на домінантні ознаки авторського стилю.
Отже, актуальність теми даної курсової роботи полягає в тому, що цілісного, комплексного аналізу використання гіперболи як засобу створення комічного в англомовній прозі ще не проводилось.
Щодо видів гіперболи, то цей стилістичний прийом, як і інші тропи, буває загальномовним та індивідуально-авторським. Загальномовні гіперболи перейшли у розряд інтенсивів завдяки підвищеній частотності їх використання та набули яскраво вираженого номінативного характеру. Варто зазначити, що механізми створення індивідуально-авторських гіпербол та загальномовних доволі схожі і стимулюються однаковими процесами.
Гіпербола як стилістичний прийом виконує такі функції:
3) посилення емоційного впливу на читача;
4) яскраве виділення певної сторони зображуваного явища.
До семантичного поля гіперболи може входити лексика із суміжних тематичних груп, експресивні синоніми та синоніми, що виражають інтенсифікацію. Крім того, опорними словами для створення гіперболи можуть виступати нейтральні слова.
Щодо синкретизму гіперболи з іншими тропами, то цей стилістичний прийом тісно взаємодіє з порівнянням та метафорою. Порівняння та метафора можуть виконувати функції перебільшення, гіпербола ж приймає форму метафори чи порівняння. Взаємодія гіперболи з іншими тропами базується на співставленні несумісних у кількісному відношенні предметів та їх ознак. Основою такої взаємодії є використання семантичного механізму порівняння, що лежить в основі метафори та гіперболи, двох понять, котрі мають певні спільні ознаки та при цьому перебільшуються.
У курсовій роботі також розглядаються емосеми, які найчастіше зустрічаються у конотативному компоненті значення фразеологічних одиниць, побудованих на гіперболі. Розрізняють емосеми презирства, зневаги, несхвалення, іронічності, нейтральності, комічності та емосему схвалення.
Мета курсової роботи полягає в розгляді гіперболи як засобу створення комічного ефекту в англомовній прозі.
Відповідно до зазначеної мети виникає необхідність вирішення таких завдань:
2) дати загальну характеристику гіперболи як стилістичного прийому;
3) дослідити стилістичні функції гіперболи;
5) визначити семантичне поле гіперболи;
6) проаналізувати основні принципи синкретизму гіперболи;
7) розглянути фразеологічні одиниці, побудовані на гіперболі;
8) виділити елементи комічного у художніх текстах англійської літератури.
Об'єктом дослідження є гіпербола в англійській літературі.
Предметом дослідження є репрезентація комічного ефекту за допомогою гіперболи у творчості Джером К. Джерома та Ч. Діккенса (на матеріалі творів “Three Men in a Boat (To Say Nothing of The Dog)”, “The Posthumous Papers of The Pickwick Club”, “Dombey and Son”).
Наукова новизна дослідження пов'язана з відсутністю спеціальних робіт, що присвячені функціонуванню гіперболи як засобу створення комічного ефекту в англомовній прозі.
Теоретична цінність курсової роботи полягає в тому, що в ній охарактеризовано функціонування гіперболи як засобу створення комічного ефекту, визначено принципи синкретизму гіперболи.
Практична цінність роботи полягає у можливості використання її результатів у розробці спецкурсів, семінарів та практичних занять з стилістики та англійської літератури.
Курсова робота складається зі вступу, основної частини, що містить два розділи, висновків та списку використаних джерел.
1.1 Загальна характеристика гіперболи як стилістичного прийому
Гіпербола - це стилістичний прийом, оснований на особливому характері якісного та кількісного перебільшення більшої чи меншої міри ознаки якогось об'єкта на рівні слова, словосполучення, складного синтаксичного цілого, речення, тексту, метою якого є підсилення виразності [4, 120].
Гіперболу досліджують ще з давніх часів, тому що вона є важливим елементом поетики. Існує багато точок зору з приводу “лінгвістичного статусу” гіперболи. ЇЇ розглядають як:
Найчастіше гіперболу розглядають як різновид тропа. Тропи - це звороти, в яких слова вживаються в переносному значенні і використовуються з метою підсилення емоційності та виразності мови. Термін троп виник в античній риторичній системі. Цей термін аналізували Трифон, Арістотель, Квінтиліан, Цицерон, Гермоген та інші. Трифон, александрійський філолог епохи Августа, вперше ввів даний термін, виділяючи метафору, гіперболу та мейозис. Квінтиліан зазначав: “Троп - це зміна одного значення слова в інше, в якій відбувається збагачення значення”. З позиції неориторики троп - це семантична транспозиція, що відзначається семантичною несумісністю мікро- та макротекстів [1, 200].
Гіперболу як троп розуміє Арістотель, називаючи її метафорою. Арістотель стверджує, що при створенні гіперболи необхідно врахувати глибинне значення явища.
Проте гіперболу не можна плутати з простим перебільшенням, яке може виражати емоційний стан мовця. Наприклад, “ I ' ve told you fifty times ” не є гіперболою, тобто стилістичним прийомом перебільшення, а лише таким перебільшенням, яке виражає емоційний стан мовця. У розмовній мові, яка завжди емоційно прикрашена, такі перебільшення є досить поширеним явищем: “ I beg a thousand pardons ” ; “ scared to death ” ; “ tremendously angry ” ; “ immensely obliged ” ; “ I ' ll give the world to see him ” [27, 76]. Їх іноді називають розмовними гіперболами. Такі гіперболи є надбанням мови. Перебільшення тут основані, головним чином, на взаємодії двох типів лексичних значень слів. Предметно-логічне значення слів “ thousand ” , “ tremendously ” набувають емоційного відтінку. Хоча гіперболи як стилістичний прийом та як виражальний засіб мови створюютья за однією семантичною моделлю, все-таки вони відрізняються за змістом та функціями, які виконують. Гіпербола є наслідком процесів, які відбуваються у свідомості індивіда. Оскільки мова не володіє адекватними засобами вираження всього спектру духовних переживань людини, гіпербола допомагає проаналізувати навіть несвідомі на перший погляд вчинки. Таким чином, проявляється відношення індивіда до світу. Це особливо стосується писемного тексту і тут можна говорити про особливу мовну картину світу письменника. Але використання гіперболи у художньому творі в більшій мірі залежить від таких факторів як літературний напрям, жанр та інше. І тут вже проявляється ідіолект окремого автора, який буде характеризуватися різною частотністю вживання стилістичного прийому гіперболи у художніх творах.
У художньому тексті гіпербола виступає, з одного боку, як засіб відтворення ретроспективних переживань автора, а з іншого - як засіб формування емоцій, які ще не відчував читач, тобто емоції читача виникають в результаті напруженої продуктивної роботи його психіки. Але сам вибір гіперболічної ознаки вже обміркований, продуманий автором і спрямований на створення єдиного потоку різноманітних вражень, які є спільними для всіх читачів. Саме це відрізняє використання гіперболи у художньому тексті від випадкової, стихійної у розмовній мові [4, 56].
Академік Виноградов розглядає гіперболу як закон мистецтва, який доводить до найбільшої ясності та чіткості те, що існує в житті. Крім того, питанням поняття гіперболи та її емоційним значенням займався і О.О. Потебня. Він вважає, що гіпербола - це результат певного оп'яніння почуттям, що заважає бачити речі в їхніх справжніх розмірах. Саме тому її дуже рідко використовують люди з спокійною спостережливістю. На думку О.О. Потебні, якщо згадуване почуття не може заволодіти слухачем, то гіпербола стає звичайною брехнею [13,355].
Гіпербола характеризується певними ознаками, які виділяють її з ряду інших стилістичних прийомів. Одна з них це зіткнення та комбінація двох ознак - реальної та гіперболічної. Це створює певну напругу висловлювання, викликаючи переосмислення реальної ознаки за рахунок гіперболічної. Таким чином досягається висока міра інтенсивності. В основі механізму створення гіперболи лежить розумова операція, яка передбачає суб'єктивне відтворення у свідомості ознак навколишнього середовища. Крім того, у гіперболі функція перебільшення нерозривно пов'язана з функцією образності. Ці дві функції доповнюють одна одну і можуть бути об'єднані в єдину функцію гіперболізації (тобто образного перебільшення). У зв'язку з цим, гіперболу відносять до образних стилістичних прийомів.
У гіперболі відбувається зіткнення звичайного, природнього та неможливого, нереального та гротескного між явищами та предметами. У гіперболі реалізуються одночасно два значення: основні, предметно-логічні та контекстуально-емоційні значення слів.
Варто зазначити, що у гіперболі, більше ніж в інших стилістичних прийомах, проявляється різниця між емоційним значенням та емоційним забарвленням. У гіперболі слова зберігають своє предметно-логічне значення, проте алогічність надає всьому висловленню емоційного відтінку.
Щодо видів гіперболи, то цей стилістичний прийом, як і інші тропи, буває загальномовним “ sea of tears ” , “ I have million things to do ” , “ I have a ton of homework ” , “ he is as skinny as a toothpick ” , “ her brain is the size of a pe a” та індивідуально-авторським “ frozen with horror ” , “ running faster than the speed of light ” [27, 98]. Загальномовні гіперболи перейшли у розряд інтенсивів завдяки підвищеній частотності їх використання та набули яскраво вираженого номінативного характеру. Варто зазначити, що механізми творення індивідуально-авторських гіпербол та загальномовних доволі схожі і стимулюються однаковими процесами. В основі авторських гіпербол лежать наступні елементи:
1. Незвичні способи назви міри певної ознаки. Це може бути характеристика короткого періоду чи кількості.
2. Ознака поняття, яка суттєва для розуміння об'єкту.
Ступінь об'єктивності індивідуально-авторських гіпербол значно вищий порівняно з мовними, оскільки в них використовуються конотації, які відображають індивідуальне сприйняття світу. Крім того, цей ступінь збільшується завдяки випадковості використання гіперболічної мовної форми, хоча фонові знання або контекст забезпечують можливість її декодування та тлумачення. Індивідуально-авторські гіперболи неможливо передбачити, оскільки їх створення залежить від здатності суб'єкту вичленити аналогії, фантазувати, використовувати різноманітні способи на позначення нереальності. Тому гіперболи в більшості оригінальні [9, 110].
Слід визначити основні функції, які виконує гіпербола як стилістичний прийом:
6) посилення емоційного впливу на читача;
7) яскраве виділення певної сторони зображуваного явища.
Перш за все, вищезазначені функції необхідні для того, щоб вказати на винятковість властивості або якості людей, природних явищ, подій та речей. Гіперболи привертають увагу читачів, заставляючи їх по-новому поглянути на зображуване, відчути його особливу роль та значення. Письменники, використовуючи гіперболи, підкреслюють умовність створюваного ними світу. Крім того, гіперболи надають читачам додаткову інформацію про авторське ставлення до зображуваного, наприклад, возвеличення, ідеалізацію або, навпаки, насмішку, іронію та сарказм. Письменник, використовуючи гіперболу, завжди розраховує на те, що читач зрозуміє перебільшення як навмисний стилістичний прийом. Іншими словами, художня гіпербола передбачає взаємоузгодженність між творцем гіперболи та читачем. Вони обидва розуміють, що дане висловлення має певний підтекст та погоджуються, що це є одна з форм як яскраво та емоційно виразити ставлення до описуваних явищ.
Отже, в ситуації, коли послідовність, поступовість підсилення або послаблення якоїсь ознаки набуває характеру явного, навмисного підсилення/послаблення, виникає стилістичний ефект перебільшення, тобто гіперболізація. Такий художній засіб перебільшення, яке з точки зору реальних можливостей здійснення є сумнівним або просто неможливим. Цей стилістичний прийом допомагає розкрити багатство асоціативних відтінків поетичного мовлення, посилює та увиразнює його емоційне та оцінне забарвлення, вказує на домінантні ознаки авторського стилю.
Ми розглядаємо гіперболу як стилістичний прийом, який несе в собі яскраво виражену прагматичну функцію. Суть, виражена гіперболою, не відповідає реальності, реальним параметрам об'єкта, однак при цьому відображає важливу для автора (суб'єктивно важливу) сторону чи аспект реальності.
У питанні структурної відповідності літоти та гіперболи ми спираємось на точку зору Л.П. Крисіна: “применшення предмета - це не що інше, як перебільшене зображення малих розмірів предмета” [9, 98]. Тобто, він розглядає применшення ознаки певного об'єкта як різновид гіперболи.
Семантичне поле, в якому представлена гіпербола, виділене на основі того, що його одиниці організовуються “міжсловесними” опозиціями, котрі спираються на якісні семи в значенні одиниць. У ядрі поля із семантикою перебільшення розміщені одиниці, які позначають найвищий ступінь. У периферійну зону входять мовні одиниці, у яких семантична ознака та ступінь її вираження є не основними, а факультативними [12, 230].
Варто зауважити, що не тільки семантичні, але й синтагматичні відношення впливають на склад та структуру гіперболи. Гіпербола може включати слова із суміжних тематичних груп, експресивні синоніми та синоніми, що виражають інтенсифікацію. Проте опорними словами поруч виступають нейтральні слова, наприклад, “ good - bad ” . Гіпербола виражає суб'єктивну оцінку реалій дійсності та характеризується складною часовою та просторовою семантикою. М.М. Бахтін зазначає: “Відбувається злиття просторових та часових ознак. Час ущільнюється, простір інтенсифікується, втягується в рух часу, сюжету, історії. Ознаки часу розкриваються в просторі, а простір осмислюється та вимірюється часом. Саме таким зіткненням та злиттям ознак характеризується художній хронотоп” [2, 389]. Слід зазначити, що особливості побудови гіперболи відображають специфіку індивідуальної творчої манери, ідіостилю. Гіпербола виражає стан суб'єкта в аспекті вольової сфери, виходячи із здійснення ним певних дій. В основі гіперболізації лежить механізм контрасного співставлення, що визначає характер співвідношення компонентів: гіперболічна міра набагато більша за реальну міру ознаки предмета, явища чи дії. Можна зробити висновки, що до семантичного поля гіперболи може входити лексика із суміжних тематичних груп, експресивні синоніми та синоніми, що виражають інтенсифікацію. Крім того, опорними словами для створення гіперболи можуть виступати нейтральні слова.
1.3 Основні принципи синкретизму гіперболи
Думка про внутрішній зв'язок різних видів троп була вперше висвітлена в античності. І.В. Арнольд зазначає: “Форми зображення невід'ємні одне від одного та переходять одна в одну” [1, 320].
На даний час широко розповсюджена думка про те, що одні тропи можуть входити до інших в якості їх складової частини. Сам факт взаємодії тропів є природним наслідком їхньої генетичної та функціональної спільності. Порівняння, метафора та гіпербола знаходяться в тісних зв'язках. Порівняння та метафора можуть виконувати функції перебільшення, гіпербола ж приймає форму метафори чи порівняння. Взаємодія гіперболи з іншими тропами базується на співставленні несумісних у кількісному відношенні предметів та їх ознак. Основою такої взаємодії є використання семантичного механізму порівняння, що лежить в основі метафори та гіперболи, двох понять, котрі мають певні спільні ознаки та при цьому перебільшуються.
Взаємодія тропів була предметом спостережень лінгвістів та отримала в їх роботах різні назви: синтетичні тропи, синкретичні, стилістичні конвергенції. Гіперболізація ознаки за рахунок співставлення двох різних понять розглядається багатьма дослідниками як гіперболічна метафора, порівняння, епітет.
При взаємодії гіперболи з тропами гіперболічна міра в якості семантичного компонента входить до складу значення слова та реалізується у формі метафори, порівняння, епітета. І.В. Арнольд стверджує, що з точки зору мовної форми гіпербола представляє той чи інший вид тропа: просте порівняння, метафору, в якій можуть фігурувати як іменники, так і прикметники [1, 47]. А. Вежбицька вважає, що гіпербола не стоїть поруч з порівняннями, метафорами та епітетами. Вона швидше за все є принципом їхньої роботи, внутрішньої організації, а порівняння, епітети та інші тропи допомагають виконати функції гіперболи [3,15].
Декодування синкретичних тропів є непростим процесом, йому може сприяти варіативний повтор цих засобів. У ряді оповідань британського письменника Ділана Томаса метафори є багатозначними, вони включають гіперболічні та метонімічні компоненти, як в оповіданні “A Story” при зображенні одягу і зовнішності головного персонажа: “ the loud check meadow of his waistcoat ” [27, 127]. Це словосполучення можна класифікувати як метафору “ waistcoat ” - “meadow” , так і гіперболу “ waistcoat ” > “ big as meadow ” ). Оборотні тропи у контексті всього оповідання актуалізують перш за все гіперболічну ознаку - перебільшення розміру жилета: “ the gravy scented mountain meadow of my uncle's waistcoat ” ; “ my uncle's mountainous waistcoat ” [27, 136]. Тобто інваріантом цих тропів слід вважати гіперболічну метафору “ the mountain meadow of waistcoat ” .
Синкретизм у системі тропів особливо виразно проявляється при використанні авторами тропів кількості, зокрема гіперболи. В оповіданні Д. Томаса “A Story” перші два абзаци являють собою стилістичну конверген-цію, зокрема тут функціонують 10 гіперболічних тропів: “ he was toо big for everything except the great black boats of his boots ” ; “ he billowed out over the furniture ” ; “ the forest fire of his hair crackled ” [27, 127]. Як можна побачити, синкретизм досягається завдяки взаємодії двох тропеїчних компонентів - метафори і гіперболи “boats of boot s ” , де актуалізуються одночасно два значення - подібності чобіт до човнів та їх величезного розміру. Такі тропи можна охарактеризувати як гіперболічні метафори. Крім того, синкретизм може актуалізуватися завдяки розширенню сталих гіперболічних словосполучень. В одному з оповідань Д. Томаса гіперболічна метафора “ a forest of umbrellas ” , яка не є оригінальною, отримує лівостороннє розширення “a mushroom forest of umbrellas” [27, 117], що надає образу наочності. Методологічна проблема відмінності між метафорою, порівнянням та гіперболою викликає дискусію не одне десятиліття. Зокрема, А. Вежбицька аналізує глибинну структуру цих тропів і робить висновок, що гіпербола ближче до метафори, ніж порівняння, завдяки наявності стверджувального елемента у глибинній структурі [27, 13]. На нашу думку, проблема полягає у відсутності власної структури гіперболи. За незначними винятками, гіперболічні тропи утворюються за структурою порівняння, метафори або епітету: “ boats of boots ” ; “ mountainous waistcoat ” ; “ she was as pale as the Snow Palace in which she had always lived ” [27, 68]. Згадаймо також сталі компаративні словосполучення “ as white as snow ” , “ as brave as a lion ” , “ as clear as crystal ” . Тобто, певний синкретизм притаманний тропам кількості. А вже справою автора є актуалізувати взаємодію тропеїчних компонентів, підсилити, додати нові семантичні нюанси. Можна погодитися з Б.Н. Жантуріною, що наявність синкретичних тропів яскраво демонструє взаємодію і взаємозвязок у системі засобів вторинної номінації, коли для позначення одного явища або поняття сполучаються як різні, так і семантично близькі види тропеїчного переносу [5, 6]. Наведені приклади показали, що синкретичні тропи становлять певну складність при інтерпретації тексту, а також являють собою перекладознавчу проблему, оскільки перекладач повинен врахувати і передати всі семантичні нюанси оригіналу. У цьому плані перекладознавчий аспект аналізу синкретичних образних засобів є перспективним. Разом з тим синкретизм у системі тропів сприяє багатозначності образних засобів, він часто відображає оригінальну картину світу у стислій формі, сприяє отриманню естетичного задоволення від тексту.
1.4 Проблема значення фразеологічних одиниць, побудованих на гіперболі
Для кращого розуміння ролі механізму гіперболи у формуванні гіперболічних фразеологічних одиниць детально розглядаються макрокомпоненти фразеологічного значення, а також їхні складові.
Як план вираження, так і план змісту фразеологічних одиниць, що базуються на гіперболі, характеризуються комплексністю свого значення. Це зумовлено поєднанням сигніфікативно-денотативного і конотативного макрокомпонентів.Ознакою сигніфікативно-денотативного макрокомпонента значення гіперболізованих фразеологізмів є порушення поєднання смислового зв'язку об'єкта та вказаної гіперболічної міри ознаки. У формуванні фразеологічного значення беруть участь не тільки об'єктивні якості денотата, але й суб'єктивне ставлення людини до нього [6, 22]. Наприклад, гіперболічна фразеологічна одиниця “ to get ( have ) butterflies in one ' s stomach ” (нервуватись, переживати) відразу привертає увагу читача своєю неординарністю [26, 543]. Підкреслюється почуття страху чи тривоги. Крім того, відбувається одночасна реалізація лексем, яка сприяє номінації двох непоєднуваних ознак.
У складі конотативного макрокомпонента значення фразеологічних одиниць, що базуються на гіперболі, виділяють змінну сукупність його складових. У складі їхньої конотації виділені такі компоненти, як експресивність, інтенсивність, емотивність та оцінка [10, 20].
В основі оціночного компонента конотації гіперболічних фразеологічних одиниць лежить закріплене в мові ставлення до названого об'єкта, яке проявляється в схваленні, засудженні або навіть у відсутності виражених емоцій. Загальноприйнятим вважається поділ на негативний, позитивний та нейтральний компоненти значення. У фразеологізмі “ at death ' s door ” (на порозі смерті) негативна оціночна сема компонента death поширюється на всю фразеологічну одиницю. Це робить зміну значення в сторону позитивної чи нейтральної оцінки неможливою. Фразеологічна одиниця “ to be in the seventh heaven ” ( бути на сьомому небі від щастя) у своєму компонентному складі має слово “ heaven ”, що володіє яскраво вираженою позитивною оцінкою. Це сприяє передачі позитивної оцінки значенню всього фразеологізму.
Емотивність гіперболічних фразеологічних одиниць виражає глибоке проникнення у людську свідомість. Емотивність являє собою оцінку об'єкта, яка відображає спектр емоцій, почуттів та переживань людини. Шкала емотивності фразеологічних одиниць, побудованих на гіперболі, включає в себе сім основних емосем значення: презирство, зневага, несхвалення, іронія, нейтральність, комічність та схвалення. Розглянемо емосеми, які найчастіше зустрічаються у конотативному компоненті значення фразеологічних одиниць, побудованих на гіперболі. Емосема презирства виражає крайній ступінь неповаги до когось, засудження, наприклад, “ a beggar on horseback ” - вискочка [6, 19].
Емосема зневаги виражає високомірне, позбавлене будь-якої поваги та уваги ставлення до чогось, наприклад, “ to have nothing between one ' s ears ” - нерозумна людина.
Емосема несхвалення пов'язана з негативною оцінкою дії, явища чи предмета, наприклад, “ to make no bones about smth ” - не соромитись, не церемонитись.
Емосема іронічності - це тонка насмішка, виражена в прихованій формі. Прикладом може бути така фразеологічна одиниця “ to be / get / grow too big for one ' s boots ” - зазнаватись, задирати носа.
Нейтральний оціночний компонент характеризує фразеологічні одиниці, в яких відсутнє яскраво виражене схвалення або засудження. Фразеологічним одиницям з позитивним оціночним компонентом характерне поняття схвалення. Емосема схвалення вказує на конкретні характеристики предмета, явища чи дії, що викликають похвалу. Прикладом може бути фразеологічна одиниця “ to have a green thumb ” - бути досвідченим садоводом. Емосема комічності вказує на особливе комічне ставлення до предмета, дії чи явища, наприклад, “ a little bird told me that ” - сорока на хвості принесла [6, 23].
Гіперболічна інтенсифікація міри ознаки описуваного предмета, явища, дії чи стану лежить в основі образності фразеологічних одиниць і сприяє появі семи інтенсивності в їх семантиці, наприклад, фразеологічна одиниця “ to be on a cloud ” (шаленіти від щастя, бути на сьомому небі від щастя).
Отже, інтенсивність значення гіперболічних фразеологічних одиниць вказує на відхилення міри ознаки об'єкта від норми, що закріплена у свідомості людини. Саме тому фразеологічні одиниці, що побудовані на гіперболі, є високо експресивними. Основним завданням фразеологічних одиниць, що передають крайній ступінь інтенсифікації ознак слід вважати не досягнення номінативної функції, а емоційний вплив на читача.
Метафоричні та метонімічні трансформації семантики фразеологічних одиниць нерідко супроводжуються гіперболізацією образа [20, 115]. Гіперболічне перенесення будується на навмисному перебільшенні ознаки, що є основою асоціативного поєднання значення фразеологізму зі значенням його прототипа [19, 72]. Фразеологічні одиниці, побудовані на гіперболі, володіють особливою виразністю, що породжує нереальний, гротескний характер гіперболічного образу. Для семантики гіперболічних фразеологізмів характерне вираження крайнього ступеня якогось явища чи дії:
1. Вираження крайнього ступеня інтенсивності виконання дії: “ to din into smb ' s ears ” - повторювати, нагадувати комусь багато [26, 629]. У міжмовному плані фразеологізми даної групи є лексико-семантичними варіантами внаслідок лексичного варіювання дієслівних компонентів та їх різнокореневого складу, відмінностей у морфологічному оформленні змінних компонентів, які викликають зміни у синтаксичній структурі фразеологічних зворотів.
2. Вираження крайнього ступеня величини:
а) “ from ear to ear ” - до вух (посмішка);
б) “ up to the ears ” , over ears ” , “ over head and ears ” , ” up to the eyes ” - по самі вуха. У даному випадку відбувається співпадіння аспектної організації та загального значення [10, 36].
3. Вираження крайнього ступеня кількості:
а) “ can / could be counted on the fingers of one hand ” - можна порахувати на пальцях однієї руки.
4. Вираження крайнього ступеня близького розташування в просторі:
б) “ before one ' s eyes ” - прямо перед очима;
в) “ under one ' s nose ” - перед самим носом.
Варто зазначити, що формальними показниками гіперболічних фразеологізмів є лексеми-інтенсифікатори, в ролі яких виступають або числівники, або такі слова, як “ all ” , “ whole ” , “ everybody ” . Однак суть семантичних трансформацій фразеологізмів, сила їхньої експресії закладені в нашаруванні асоціативних ознак, які пов'язують фразеологічні одиниці з їх прототипами. Це можуть бути метафоричні асоціації, як, наприклад, у лексико-синтаксичних варіантах фразеологічних одиниць: “ cry one ' s eyes out ” , “ set one ' s eyes at flow ” , “ pipe one ' s / the eye ” - виплакати всі сльози, заливатися слізьми [10,68].
Основу гіперболічного переосмислення прототипа фразеологізму можуть складати також і метонімічні асоціації: “ not to lift / move / raise / stir a finger ” - палець об палеці не вдарити. Міжмовні відповідники даного фразеологізму є лексико-морфологічними варіантами. Глобальна трансформація прототипа поданої групи фразеологічних одиниць супроводжується актуалізацією семи organ of work. Інтенсифікатором вираження крайнього ступеня бездіяльності у фразеологічних зворотах є заперечення, що представлене заперечною часткою not. “I will not lif t a finger to save this reptile ” [17, 149].
Ряд фразеологізмів, що виражають крайній ступінь інтенсивності виконання дії, представлений трьома антонімічними групами:
1) “ to be all eyes ” - пильно дивитися;
2) “ to have eyes at the back of one's head ” - бачити, помічати все навколо;
3) “ with all one's eyes ” , “ with all the eyes in one's head ” - пильно, зосереджено;
4) “ to strain one's eyes ” - напружувати очі;
5) “ if you had half an eye ” - якби ви не були такі сліпі;
II. 1) “ to be all ears ” - уважно слухати;
2) “ to strain one ' s ears ” - прислухатись, нашорошити вуха;
3) “ to put on merchant ' s ears ” - робити вигляд, що нічого не чуєш.
III. 1) “ to have one's hands full ” - бути занятим по горло;
2) “ to give/ put one's/ the last hand to smth ” - робити останні штрихи, закінчувати;
3) “ not to lift a hand ” , “ not to do a hand's turn ” - не поворушити й пальцем [26, 43].
Порівняльно-типологічний аналіз вивчених фразеологічних одиниць, які будуються за допомогою гіперболічної моделі преосмислення компонентного складу, підводить до такого висновку: використання гіперболи у фразеологічних одиницях допомагає виразити крайній ступінь зображення певної ознаки. Відповідно до цього, фразеологічні одиниці поділяються на чотири групи: ФО, що виражають крайній ступінь інтенсивності дії; величини предмета, явища; кількості; близького розташування в просторі. Крім того, основу гіперболічного переосмислення прототипа таких фразеологічних одиниць складають як метафоричні, так і метонімічні асоціації.
РОЗДІЛ 2. ГІПЕРБОЛА ЯК СТИЛІСТИЧНИЙ ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМІЧНОГО В АНГЛІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ
2.1 Вираження елементів комічного в художньому тексті
Комічне відіграє в художній літературі особливу роль. Проте при своїй різноаспектності цей феномен залишається маловивч
Гіпербола як засіб створення комічного ефекту в англомовній прозі курсовая работа. Иностранные языки и языкознание.
Математика 4 Класс Канакина Контрольные Работы
Реферат: Особенности начисления налога на добавленную стоимость при ввозе товаров на таможенную территори
Реферат по теме Система применения удобрений для севооборота
Дипломная работа по теме Словесные методы обучения как условие развития творческого воображения младшего школьника
Реферат по теме Место страхования в системе финансов
Подростковая Преступность Реферат
Реферат: Дуговая электросталеплавильная печь
Отчет по практике по теме Изучение структуры управления предприятия ООО 'ПромАвтоматика'
Реферат: Особенности работы менеджеров в кризисных ситуациях. Скачать бесплатно и без регистрации
Коркыт Ата Накыл Создерынын Тарбиелык Маны Эссе
Сочинение по теме Уильям Сомерсет Моэм. Театр
Реферат: Метафора Рикёра. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат по теме Бюджет
Реферат: Банковский бизнес и автоматизация
Курсовая работа: Маркетинговое планирование инноваций. Скачать бесплатно и без регистрации
Дипломная работа по теме Проблемы пациента с переломом шейного отдела позвоночника и реализация программы сестринских вмешательств в условиях ФГБУ 'Приволжский федеральный медицинский исследовательский центр' Министерства здравоохранения Российской Федерации
Реферат: Самоменеджмент как способ эффективного функционирования организации
Что Такое Любовь Сочинение 6 Класс
Курсовая Работа Цена Москва
Реферат: Конституционное право 10
Полевое описание разреза скважины - Геология, гидрология и геодезия контрольная работа
Коллективный договор как локальный нормативный акт - Государство и право дипломная работа
Роль закона в развитии государства - Государство и право эссе