#Ґіки_Рекомендують: S.T.A.L.K.E.R.: Clear Sky

Сигнал на КПК. Викид за 30 секунд. У всіх сталкерів зазвичай це проходить добре, але не в тебе.

Марення. Мігрень. Ти блюєш кров'ю прямо на підлогу, всередині усе ніби... горить. Думки постійно плутаються. Як тебе звати? Ти вже збожелів? Чому ти досі живий?

Проте все ж ти живий і щоб припинити це все та жити без страху перетворитися на психа з перекошеним обличчям, ти повинен виконати контракт, оплата за який буде твоє життя. Ти професійний найманець, ти зможеш знайти цю людину, тобі потрібно знати лише псевдо... Стрілець.

Вистачило козакам з GSC буквально року, щоб створити та випустити у 2008 році нову гру з легендарної серії. Зважаючи на те, який обсяг роботи вони виконали, то не обійшлося без енергетиків та життя не те що в спартанських, а студентських умовах. Проте, як то кажуть "Поспішиш — "Електру" розрядиш". Тож в цій рецензії ми і поговоримо про те, чому цю частину вважають провальною. На старті у нас сюжет.

Сюжет стартує в 2011 році, приблизно за пів року до початку подій "Тіні Чорнобиля". В Зоні на болотяній території група вчених проводить польові дослідження. Разом з ними перебуває одягнений в плащ та озброєний "Винторізом" сталкер на псевдо Шрам (часом його називають "найманцем"). Один з учених заявляє, що так званий "викид" відбудеться не скоро, але поява наляканого табуну мутантів, які тікали до окраїн Зони від чогось, відразу стривожила дослідників. Лише коли група побачила, як на них насувається надзвичайної сили ударна хвиля подібна до вибуху атомної бомби, вони взялись тікати, але вже було запізно...

Лише один Шрам приходить до тями на базі загадкового угрупування "Чисте небо". Його очільник на прізвище Лебедєв та заступник, професор Каланча, ведуть діалог про те, як сталкеру вдолося пережити такий потужний "викид". Коли вони помічають, що найманець опритомнів його одразу ж відправляють на порятунок від мутантів кількох сталкерів, які охороняли форпост на півночі від бази. Проте, стається повторний "викид" і знову всі на форпості, крім Шрама, гинуть.

Суть цих "викикдів" зводиться до сплеску аномальної та радіаційної активності в Зоні. Проте, не зважаючи на їх серйозність, врятувати життя людині може укриття в підвалі, землянці чи навіть будинку. Також викидам характерна особливість наносити серйозні ушкодження нервовій системі людини. Сама причина виникнення "викидів" невідома і до моменту гри вони в Зоні відбувались раз на кілька місяців, але зараз вони активізуються щодня, якщо й не кілька разів на день. У висновку кожен новий "викид" розширює Зону і, очевидно, що ще трохи і кожне незначне розширення обернеться катастрофою вже за рік.

"Чисте небо" складається з незалежних вчених, які присвятили свої жття дослідженню Зони і попри відсутність відповідних пристроїв, Лебедєв та Каланча висувають теорію. Вона полягає в тому, що Зону можна сприймати як живий організм, який намагається "відригнути" із себе паразитів, якими вона вважає людей. Проте, якщо до цього в Зоні були люди і її реакція була в межах норми, то значить зараз люди зайшли занадто далеко і намагаються пробратися до її центру. Лебедєв каже, що в інтересах Шрама зупинити це, бо, як виявилось, кожен викид руйнує нервову систему найманця навіть попри те, що він перебує в укритті. Шрам не бачить для себе іншого вибору і вирішує знайти людину, яка так відчайдушно прагне потрапити до центру Зони.

В порівнянні з попередньою частиною геймплей значно зімнився і нині гра стала максимально хардкорною і не дає жодного права на помилку. З іншого боку, бойова система зрушила в кращу сторону й графіка стала красивішою відносно приквелу. Основою бойової системи стала можливість модифікації зброї. На відміну від ТЧ, де можна було знайти унікальні види зброї на кшталт скорострільного АК-74, тут тепер можна було самостійно налаштувати не лише скорострільність вашої ластівки, а калібр, точність, настильність, нідійність чи просто відремонтувати. Отже, з ремонту і почнемо.

Техніки у цій грі мають різноманітні спеціальності і хоч усі вони можуть лагодити зброю гравця, деякі з них мають фах саме у конкретному виді зброї. До прикладу, технік "Чистого неба" спеціалізується на пістолетах-кулеметах, а технік "Свободи" на снайперській зброї. Відповідно, ці знання можна поповнювати шляхом пошуку флешок з інформацією про модифікації.

Загалом, усі угрупування мають свої особливості: контрольована територія, головна база, техніки, торговці, провідники, ключові персонажі, бармени. До прикладу, бармени завжди торгують їжею та напоями, а торговці — зброєю та бронезахистом. Інколи, хтось з цих двох може торгувати інформацією та здавати локації схованок.

До речі, про схованки, тепер їх не можна знімати з тіл, як це було в ТЧ. Натомість, тепер вони стали свого роду купленою інформацією або винагородою за виконану місію.

Продовжуючи тему персонажів. Провідники дозволяють швидко переміщуватися між локаціями, а деякі ключові персонажі можуть поговорити з вами на цікаві теми. Для прикладу, сталкер на псевдо Інквізитор може багато розповісти про основи полювання і навіть показати свій "звіриненець" — приміщення з опудалами вбитих ним мутантів. Тут навіть є тир, де можна за гроші покращити свої навички в стрільбі чи навпаки — постріляти на гроші і зі ставок заробити чималу суму.

Проте, не очікуйте, що все буде, як у приквелі. Тут все геть інакше і лише зрідка ви зможете зустріти персонажів, яких бачили в ТЧ. У знайомих нам угрупувань нові лідери, з'являється багато нових сталкерів у знайомих нам, з минулої частини, локаціях. Зміниться перелік доступних та недоступних локацій. В сюжеті це пояснюють тим, що через останній викид з'явились аномальні поля, які перекрили дороги до раніше обжитих сталкерами місць. Не відомо, чи ті хто знаходився там раніше вижили чи загинули. За рахунок цього у грі значно посилюється атмосфера безвиході.

Вагомим плюсом є так звана війна угрупувань — масштабне протистояння між різними групами сталкерів. Найбільшими з них є війни між "Чистим небом" і "Ренегатами" (сталкери-вигнанці), вільними сталкерами й бандитами, "Обов'язком" і "Свободою". Практично в кожне з цих угрупувань можна вступити, що дасть доступ до нових можливостей, але обірве контакти з вже ворожими групами. При цьому, взаємна ненависть настільки сильна, що навіть якщо ви просто вдягаєте костюм "Обов'язку", то бійці "Свободи" одразу стануть вашими ворогами. Врешті, війна угрпувань зводиться до захоплення територій, які контролюють бійці ворожих угрупувань і ці захоплення відбуваються аж до самої бази противника.

Окрім цього, система другорядних квестів пережила немало змін. Тепер їх в рази менше і видають їх командири окремих груп. До прикладу, одному з командирів "Чистого неба" на Болотах потрібно буде знайти модифікований ПМ. Іший сталкер на Янтарі попросить знайти для нього рідкісний артефакт "Пурпурова квіточка". Під кінець взагалі потрібно буде знайти покинутий Т-64 в Рудому лісі та зняти з нього танковий ПКМ. За все це також можна отримати немалу винагороду.

Також, у грі змінилась система пошуку артефактів. Вони стали буквально невидимими для людського ока і щоб їх знайти треба використовувати детектори артефактів. Таких детекторів є всього три види: "Відгук", "Ведмідь", та "Велес" (від найгіршого до найкращого). Чим кращий детектор, тим дорожчі артефакти від може знайти. Аналогічно, змінились і артефакти. Деякі в ТЧ назавжди залишилися аутентичними і в ЧН не були додані, а деякі навпаки — перекочували з ТЧ у ЧН в новій іпостасі. Якщо в ТЧ "Медуза" була радіоактивною, то в ЧН вона виводить радіацію. Іноді є унікальні артефакти, які в ТЧ не з'являлись. Наприклад, артефакт "Пузир", який виводить радіацію.

Натомість до мінусів можна віднести такі особливості: надлишкова футуристичність, надлишкова хардкорність і одночасно простий, але заплутаний сюжет. Крім того, у ранньому сюжеті ЧН спиралось на так званих "клонів" (людей, яких клонувала аномалія). За сюжетом нам взагалі потрібно було грати за двійника Шрама, поки його оригінал був у Прип'яті. Звісно ж, це не пройшло безслідно — на Кордоні є живий лідер сталкерів на псевдо Батько Валер'ян, але в той же час його труп можна знайти на інших локаціях. Канонічним, в свою чергу, є саме варіант із живим Валер'яном, а таких випадків у грі ще безліч. Тому зміна сюжету з клонами на переслідування загадкової групи сталкерів пішла грі лише на користь.

Інша проблема — хардкорність. Як щодо кулеметника на Кордоні, кулі якого наскрізь пробивають дерева, а сам кулемент вбиває гравця з одного пострілу, майже не вимагає перезарядки та ще й снаперськи точний? Треба бути справді вправним гравцем, щоб здолати такого хлопця. Або як щодо, що коли противник кидає у вас гранату, то вона автоматично телепортується вам під ноги? Не дуже круто, чи не так...

Проте, як би там не було, а саме ця частина вабить гравців своїм колоритом. В ТЧ чогось не вистачало і це додали в ЧН. Гру сварили саме за проблеми складності і футуристичності, але по факту це і є Зона. Це не стільки аналог Fallout, скільки аналог науково-фантастичної гри на кшталт Half-Life. Дуже важливим є також те, що багато помилок саме з цієї частини гри врахували і виправили під час розробки "Поклику Прип'яті". Вердикт? Вдягай дорожчий протигаз та купуй кращий дозиметр. Цей похід в Зону не добровільний, від нього залежить твоє життя!

Автор: Денис @samum01

Редакторка: Розумієнко Варвара

Дизайнерка обкладинки: Софія, @ghosttt_08