#Ґіки_Рекомендують: Prototype 2

Було наївно думати, що все закінчиться на тому авіаносці. Здавалося, що нам вдалося перемогти епідемію, але через все повернулося з новою силою. Хто стоїть за цим? Мерсер. Принаймні, так стверджують "Чорна Варта" та "Гентек". Але чи варто їм довіряти, особливо після того, як вони мали нас захищати, але замість цього вивезли в невідомому напрямку половину нашого табору?

Сиквел гри Prototype не змусив себе довго чекати. Вже через рік після виходу приквелу, Activision та Radical Entertainment представили продовження історії, в якому культового антигероя Алекса Мерсера замінив менш злочинний антигерой на ім'я Джеймс Хеллер. Гра була випущена на консолі та ПК в 2012 році і, незважаючи на критику з боку фанатів через фінал (але це вже спойлери), заслужила почесне місце серед окремих жанрів в Інтернеті. Однак слава сиквелу не врятувала Radical Entertainment від закриття, і фанати залишилися у вічному стазисі, сподіваючись, що одного дня буде оголошено анонс третьої частини.

Сюжет гри Prototype 2 розгортається через рік після подій попередньої частини. У кінці першої гри епідемія вірусу була зупинена і видавалося, що людство перемогло. Однак, Алекс Мерсер, єдиний носій вірусу, так і не був знайдений «Чорною Вартою» і залишився на волі. Рік пізніше Нью-Йорк стикається зі спалахом нової епідемії, що стала відома як "Вірус Мерсера". Вона виходить за межі Манхеттена і охоплює всі п'ять боро міста, включаючи Квінс, Бруклін та Бронкс. "Чорна Варта" розуміє, що не може приховуватися, і розпочинає відкриту війну з місцевим населенням. Аморальні принципи групи призводять до загострення конфлікту з місцевими жителями, і "Чорна Варта" розпочинає каральні дії проти населення: викрадення та використання громадян у жахливих експериментах "Гентек" під прикриттям пошуку вакцини, на що американський уряд закриває очі. У результаті місто розділяється на три нові регіони, що отримали назву Нью-Йорк Зеро:

Жовта зона – боро Бронкс. Нетрі, епідемія локалізована та її слідів практично немає. Постійні військові патрулі з військовими базами.

Зелена зона – боро Квінс та Бруклін. Більш престижний район. Але деякі окремі частини Зеленої зони все ще залишаються під карантином, там бродять заражені, а з Манхеттену мутанти риють нори, намагаючись прорватись в Зелену зону.

Червона зона – острів Манхеттен. Справжнє пекло, де панує вірус. Будівлі буквально зруйновані під вагою сотень тисяч тон біомаси, а вулицями бігають мутанти. Тим не менш, навіть тут деякі люди змогли знайти спосіб вижити, а військові змогли утримати рубіж оборони в кількох точках. Саме Червона зона стала нульовою зоною спалаху вірусу.

Джеймс Хеллер – ветеран Іракської війни та сержант Корпусу морської піхоти США. На початку епідемії, коли він перебував у відрядженні в Іраку, його дружина Колетт та донька Амайя жили в Червоній зоні. Повернувшись додому, Хеллер дізнався, що обидві загинули від інфекції Вірусом Мерсера.

Попри рекомендації психотерапевта, командування "Чорної Варти" призначає Хеллера командиром патрульної групи морських піхотинців у Червоній зоні. Під час патрулювання їх БТР отримує значні пошкодження від Алекса Мерсера. Єдиним вцілілим залишається Хеллер, який повідомляє центр про напад на екіпаж. Проте він не є бійцем "Чорної Варти" і відмовляється виконувати наказ про очікування евакуаційного транспорту, вирішивши самостійно битися з Мерсером.

Під час бою з Хеллером, Мерсер насолоджується тим, як безрезультатні спроби суперника зазнавають невдачі, але він не намагається його вбити і, здавалося б, перевіряє здібності сержанта. В одному з темних провулків Хеллер нарешті зустрічається з Алексом, який свідомо інфікує Хеллера вірусом. Але це робиться не з метою вбивства, а з метою перетворення на схожу істоту. Після цього Хеллера знаходить група "Чорної Варти", яка транспортує його в Жовту зону для проведення досліджень.

Під час експерименту на військовій базі між персоналом виникла суперечка, якою Хеллеру вдалося скористатися, щоб втекти. Під час хаосу, він зустрівся з Мерсером. Алекс затримав Хеллера, але пояснив, що не він вбив сім'ю Хеллера. Виявилося, що вірус був створений компанією "Гентек", а не Мерсером, як вважалося раніше. Ці дані Алекс пояснив Хеллерові, зазначивши, що весь конфлікт відбувається не через епідемію, а через тестування біологічної зброї на жителях Нью-Йорка. Мерсер називає уряд та "Гентек" винними у смертях цивільних, які "Чорна Варта" могла б запобігти, якби не була залучена до розробки біологічної зброї разом із компанією "Гентек".

Мерсер запропонував Хеллеру спільну місію - знищити «Гентек» та «Чорну Варту». Проте, для цього необхідно підготуватись та вдосконалити свої здібності. Хеллер опинився на роздоріжжі і має зробити важкий вибір - відкинути Мерсера та знищити свого творця, не вірячи його переконливим аргументам, оскільки Алекс сам інфікований, або довіритись Мерсеру, який віддав Хеллеру такий дар і вступити разом з ним у війну проти «Чорної Варти» та «Гентек».

У порівнянні з приквелом, сеттинг гри "Prototype 2" пройшов безліч вагомих змін. Тепер Нью-Йорк Зеро складається з трьох окремих локацій, а світ став більш живим. Гравець може почути діалоги людей, спостерігати їх реакцію на хаос, який сіє головний герой, бачити розміщені всюди агітаційні плакати "Чорної Варти" та партизан. Люди гріються біля вогнищ у нетрях, а військові на базах віджимаються, стрибають та качають прес. Сюжетних місії стало менше, однак кожне завдання супроводжується якісними діалогами та додатковими івентами, що дозволяють отримувати бали еволюції. Система балів також змінилась – тепер це не гроші, а досвід, який дозволяє головному герою отримувати нові рівні.

У грі Prototype 2 з кожним отриманим рівнем гравець може розвивати свої характеристики, такі як живучість, мобільність, регенерація, стелс та біомаса (надлишок здоров'я, який можна витрачати на особливі атаки). Другим фактором покращень є мутації, які головний герой може отримувати після зачистки окремих районів зон. Для цього йому потрібно шукати так звані «чорні ящики», які містять аудіозаписи з КПК загиблих оперативників «Чорної Варти», а також знищувати польові пости – групи вчених «Гентек» у супроводі військових. Другий метод отримання покращень полягає у виконанні місій, які можна отримати з внутрішньої мережі «Чорної Варти» – «BlackNet». Мутації надають головному героєві особливі покращення, такі як збільшення сили удару та куленепробивної шкіри.

Заражені та військові в цій частині гри мають більше варіацій, а гравцю доступні більше видів зброї. Наприклад, з часом можна отримати ракетні чи кулеметні установки з гелікоптерів і танків. Бої проти всіх противників тепер мають більш кривавий характер: загалом гра стала темнішою. Випробування з минулої частини залишилися, проте тепер вони доступні тільки для істинних піратів або тих, хто купив гру в Steam з доповненням «RadNet». Незважаючи на це, така додаткова опція не надає якихось переваг гравцю, а лише дозволяє отримати жартівливі перки, такі як вибухові удари чи нульова гравітація. Особливо радує система балансу, де всі сили стали універсальними. Наприклад, якщо в приквелі лезо використовувалось для знищення абсолютно всього, то після відкриття нових видів сил, воно стало неефективним у боротьбі з військовою технікою, а кігті можна розвинути на одному рівні з лезом. Це стосується й інших видів сил.

Вагомою перевагою серії є те, що вона не концентрується на зомбі-апокаліпсисі, а зосереджується на особистих переживаннях людей, етиці, моралі (включаючи дилему вагонетки), і залишає місце для дискусій. «Чорна Варта» виконує завдання геноциду, набираючи оперативників із в'язниць, а їхня жорстокість не має меж. Наприклад, з «чорних ящиків» можна почути розповіді про те, як солдат отримав догану за те, що врятував цивільну жінку від зґвалтування, або як інший солдат застрелив дитину з аутизмом на очах у матері, і як група солдат спалила вантажівку з безхатченками. З іншого боку, «Чорна Варта» є останнім та єдиним оплотом оборони, який може стримати епідемію. Крім того, є навіть і особлива фішка у вигляді чорно-білих катсцен. Хоча поворотів сюжету менше, ніж у приквелі, вони все ж достатньо цікаві.

У Prototype 2 повторюються логічні неточності приквелу. Військові бази, як і у першій частині, все ще насичені детекторами вірусів, тому у деяких місцях головний герой не може бути постійно. Але це не заважає йому проникати на військові бази та безпечно знаходитись там, наближаючись до верхівки "Чорної Варти" і залишаючись непоміченим. Є проблеми зі стелсом: у деяких місцях ця механіка покращилася (можна приховано поглинати не лише за спиною, але й спереду), а десь спрощена (показується, хто вас бачить). Суб'єктивно, деякі моделі NPC виглядають не дуже вдало:

Крім цього, у грі з'явилась більша різноманітність серед інфікованих, де звичні мисливці замінені дебоширами, але вони, на жаль, не мають чогось нового, крім моделі. Ці інфіковані повністю подібні за поведінкою і анімаціями до своїх "предків". Але з'явилося більше мутантів та фауни, що зробило гру більш насиченою.

Одним з недоліків гри є простота. На найвищому рівні складності Prototype 2 можна успішно пройти лише з однією смертю. У боях також є підказки та гравцеві дається близько 1-2 секунди, щоб натиснути ту чи іншу кнопку, наприклад, для ухилення від атаки чи блокування.

Моя особиста думка полягає в тому, що у порівнянні з приквелом, у цій грі менше уваги приділяється сюжету. Всі події тепер подаються дуже прямолінійно, з метою зрозуміти головний сюжет, навіть якщо відкинути більшість деталей. У першій частині гри сюжет був цікавішим, оскільки мав своєрідну "секретну гілку". Крім того, у приквелі була розповідь не лише про головного героя Алекса Мерсера, але і про "Чорну Варту" з "Гентек". У Prototype 2 історія більше стосується лише Хеллера. Однак, незважаючи на всі ці мінуси, гра має свої переваги порівняно з оригіналом, і я б рекомендував зіграти в неї, особливо якщо хочете насолодитися кумедними фразами Хеллера.