#Ґіки_Рекомендують: Far Cry 2
KMA’s GeekLab
Загадка: як називається гра про стереотипну Африку? Правильно: Far Cry 2, тому сьогодні ми поговоримо про цю відеогру та чому її так сильно недооцінили.

Два роки після виходу приквелу минули й права на серію передали канадцям з Ubisoft, тому на жаль, чи на щастя, ніяких монстряк в африканській пустелі ми не зустрінемо, якщо звичайно людина не є тим самим монстром…
Енівей, у 2008 році гра вийшла на пекарні, але кляті америкоси від свого земляка Джека Карвера у першій частині завищили своє почуття власної важливості до таких висот, що зі своїми Fallout 3 і GTA IV змусили Far Cry 2 загубитись десь серед усілякого шлаку, серед якого саме ця гра була несправедливо затаврована. Проте давайте по черзі.

Сюжет розгортається у неназваній африканській країні, яка жила й не тужила у стабільності, поки державу не накрило ресурсне прокляття і про ride wife life good можна було забути. Тисячі бандитів і найманців стікались з усіх кутків планети, аби повоювати за алмази, але в результаті групки найманців об’єднались у дві організовані банди, які, прикриваючись ідейністю, продовжили бійню за алмази.

Перші хлоп’ята називали себе "Об’єднаний Фронт Визволення і Праці" і виступали за націоналістичні ідеї. Складались вони переважно з місцевих, поки їхні ідейні вороги були прибічниками панафриканізму і називали себе "Союз народного спротиву". Умовно називатимемо їх Фронт і Союз. В принципі, змінювало це мало чого, тому що обидві групи були маргіналізованими африканцями чи найманцями, які воювали не за ідею країни, а за контроль над родовищами алмазів.

Лишається одне але. Хтось має відповісти за розпал цієї війни й винного знаходять. Неочевидно, ним стає колишній американський військовий, який йменує себе Шакалом і користуючись давніми зв’язками, зміг зробити себе міфічною постаттю на чорному ринку зброї. Саме він постачає зброю обом групам і таким чином наживається на війні.

Головний герой – найманець чи агент спецслужб, який отримав завдання ліквідувати Шакала. За останньою інформацією, торговець зброєю перебуває саме в цій африканській країні. Прибувши в містечко Пала під прикриттям туриста, протагоніст швидко підхоплює малярію і під час приступу приходить до тями в одному з готелів в компанії з Шакалом. Він розповідає, що знає, навіщо головний герой приїхав сюди й залишає його помирати в номері. Проте, магія сценарію рятує протагоніста і той знову приходить до тями в момент, коли у місті порушується режим припинення вогню між Союзом та Фронтом.
Опинившись під перехресним вогнем, герой тікає з міста і потрапляє в один з польових штабів однієї з організацій, лейтенант якої вирішує взяти героя до себе на роботу як простого головоріза. Від безвиході, протагоніст погоджується і тепер перед ним стоїть дві задачі: ліквідувати Шакала, що автоматично припинить громадянську війну і залишить дві групи без матеріального забезпечення, а разом із цим знайти людину, яка може врятувати героя від малярії.

Поговорімо про геймплей. Тепер у головного героя є лише 4 слоти під зброю, при цьому вони завжди під конкретний клас зброї: мачете, додаткова зброя (пістолети, обрізи), основна зброя (гвинтівки, автомати, кулемети) і спеціальна зброя (міномети, гранатомети, вогнемети й подібне). Як ви розумієте, зброї в грі маса і її можна добути одним єдиним методом, проте про нього згодом. Бойова система зазнала багатьох змін. Перш за все – це покращений стелс, хоча він тут теж не на високому рівні, бо не забуваймо, яка це серія.
В боях дуже багато екшну, вороги можуть переміщуватись і викликати підкріплення. Поранені противники намагатимуться спертись об опору і не стрілятимуть в головного героя, поки той не повернеться до них спиною. Інколи поранених товариші можуть намагатись витягнути з поля бою. Аптечки у вигляді шприців тепер можна переносити прямо у себе. Якщо отримати серйозне поранення (менше ніж 20% здоров’я), то можна обробити рану і запуститься унікальна анімація: від витягнутого цвяха з руки до вправлення вивихнутої ноги. Ай…

Щоб не бігати голим африканською саванною, була додана система магазинів та валюти у вигляді алмазів, яку можна заробляти різними методами: від виконання сюжетних завдань від Фронту і Союзу до замовних вбивств і просто пошуку алмазів по країні. Зброя в магазинах купується за ті ж алмази, а інколи продавці зброї в магазинах можуть дати замовлення на знищення конкурентів, за виконання яких в асортименті з’являється нова зброя.

Також не варто забувати про різноманітний транспорт: джипи, багі, фургони з малокаліберними й великокаліберними кулеметами, човни з кулеметами та просто стаціонарні гранатомети з кулеметами. З’являється питання: «А чому я просто не можу брати зброю з убитого противника?». А я у відповідь скажу, що зброя ворогів завжди стара і якщо стріляти з неї надто довго, то вона з часом зноситься й буквально розірветься в руках.

У гру додали систему друзів, які з'являтимуться з часом. Якщо головний герой отримає смертельне поранення, то з деяким шансом друг може врятувати його і витягнути з поля бою. Друг також може отримати поранення, його можна врятувати, припинити страждання кулею або навіть фатально помилитися з дозуванням ліків.

Друзі можуть дізнатись про якусь місію і запропонувати свою допомогу, що може полегшити виконання завдання, покращить авторитет головного героя і дасть йому нових товаришів. Також наші друзі можуть бути не просто найманцями, а цивільними у підпіллі, які займаються постачанням ліків проти малярії.

Тепер власне за що гру не полюбили. Як уже було сказано раніше, потенційний успіх Far Cry 2 затьмарили багато інших ігор, як та ж GTA IV. До того ж контроверсійною є «реалістичність» гри. З одного боку, ти підриваєш машину, і вона від вибуху злітає, наче на реактивній тязі, на 3-4 метри у висоту. З іншого боку, цей вибух призводить до початку програвання швиденької музики з африканськими мотивами, десь у степу починають в паніці бігати антилопи із зебрами, а суха трава загоряється. За декілька хвилин усе перетворюється на величезну пожежу, і водночас на вибух приїжджає патруль бойовиків, які вступають з тобою в перестрілку. Проте підліт машини на 3 метри у висоту все зводить нанівець…

Графіка – слабке місце гри. Для 2008 року можна пробачити низьку якість текстур. Проте не зникає враження, неначе гру робили сценаристи Breaking Bad, оскільки як там зробили стереотипний Альбукерке, так і тут зробили стереотипну Африку. У грі й вода коричневого кольору, і пісок коричневого кольору, і трава приблизно такого ж відтінку, і усе навкруги коричневого кольору.
Інша проблема – різка зміна контрастів. Різниця між першою і другою частиною просто величезна. Перша частина – про бій з найманцями й мутантами на острові у Тихому океані під драйвові треки, у той час, як друга частина розповідає про якихось там солдатів удачі й жахи війни у найтемніших відтінках в африканських країнах-родовищах алмазів. Це і стало однією з причин, чому гра не стала такою популярною, як перша частина, а популярність Far Cry під егідою Ubisoft підскочила лише з третьої частини.

Один побачив краєвид,
А другий дивиться..."
Не придумав риму, проте непоганий краєвид, який під час війни типу як снайперська позиція. Ну зрозуміли, так? Тонко, дуже тонко, не кожен зрозуміє)
Атмосфера – головна особливість і фішка гри. Все спирається не просто на вбивство й шутерну складову, а на жахи громадянської війни в Африці. Багато хто вбачає у грі алюзію на фільм "Кривавий алмаз" і "Падіння "Чорного Яструба". Люди воюють просто за дорогоцінне каміння. Це можна побачити у тому, що, наприклад, простого священника розстрілюють за нелегальне постачання ліків проти малярії та укриття біженців. Інший випадок демонструють у тому, як головний герой мусить знайти для біженців підроблені паспорти, аби вони втекли з країни й наостанок залишили йому ліки. Ще страшніше це чути. У грі можна постійно знаходити записи, в яких африканський журналіст бере інтерв’ю в Шакала, який у цих інтерв’ю розповідає про власні нестандартні погляди на війну і хоче моралізувати продаж зброї.
Також гру можна похвалити за зміну концепції на відкритий світ і більшу меланхолійність, я б навіть сказав безвихідь в атмосфері, коли ситуація стає лише гіршою з кожним днем в усіх аспектах, коли навіть тисячі алмазів не покращать твого становища. Постійні зради, жахи війни вперемішку з екшном і відносною для такого року реалістичністю створюють експериментальну, хоча й провальну, квінтесенцію, яку і прозвали Far Cry 2. Якщо ти хочеш відчути себе найманцем, який за карбоване срібло виконає брудну роботу й повирізає неприятелів у стилі африканського Джона Уіка, то ця гра для тебе.

P.S. Тільки провакцинуйся від малярії… Про всяк випадок… А, і ще. Міжнародні конвенції там пустий звук, тільки правникам про це ані слова, тсс…
Автор: @samum01
Редактор: @hordii_lysenko