Гвіздецьке нафтове родовище - Геология, гидрология и геодезия курсовая работа

Главная

Геология, гидрология и геодезия
Гвіздецьке нафтове родовище

Коротка історія геолого-геофізичного вивчення та освоєння родовища. Літолого-стратиграфічна характеристика розрізу, його тектоніка та промислова нафтогазоносність. Фізико-хімічні властивості пластових флюїдів. Геолого-технічні умови експлуатації пластів.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

1. Загальна характеристика родовища
1.1 Географо-економічна характеристика
1.2 Коротка історія геолого-геофізичного вивчення та освоєння родовища
1.2 Літолого-стратиграфічна характеристика розрізу
1.6 Гітрогеологічна характеристика розрізу
2. Детальна характеристика продуктивного горизонту
2.1 Фізико-літологічна характеристика розрізу
2.2 Фізико-хімічні властивості пластових флюїдів
2.4 Геолого-технічні умови експлуатації свердловин і пластів
3. Охорона надр і навколишнього середовища
Курсовий проект з курсу “Нафтогазопромислова геологія і геологічна розробка нафтових і газових родовищ”, тема “Детальна геолого промислова характеристика покладів нафти або газу” ставить перед собою мету закріпити наші знання з теоретичного курсу і одержати навики самостійної практичної роботи і узагальнення первинних геолого-промислових матеріалів для детального вивчення геолого промислової характеристики конкретного покладу газу конкретного родовища. Ці дані пізніше використовують при підрахунку запасів і проектуванні раціональної розробки.
Основна задача при підготовці і виконанні курсового проекту полягає в зборі первинного матеріалу, який і буде основою самостійної роботи.
Вихідними матеріалами для складання курсового проекту є геолого промислова документація НГВУ Надвірнанафтогаз, а також науково-технічні звіти.
При написанні даного курсового проекту ми повинні освоїти елементи науково-дослідної роботи і навчитися використовувати їх на практиці, що в подальшому знадобиться на самостійній виробничій практиці.
1.З агальна характеристика родовища
1.1 Географо-економічна характери стика
Гвіздецьке нафтове родовище розміщене на території Богородчанського і Надвірнянського районів Івано-Франківської області.
В геоморфологічному відношенні даний район охоплює передгір'я Карпат, яке переходить на північний-схід на рівнину. Рельєф в межах родовища горбисто-рівнинний з відмітками +380 - +580м.
Загальний нахил місцевості з північного-сходу на південний-схід. Найбільш крупними ріками є Бистриця Солотвинська і Бистриця Надвірнянська. Кількість води в них залежить від інтенсивності випадання опадів.
Клімат району помірно-контенинтальний. Річна кількість опадів - 700-900 мм. Середньорічна температура коливається від +5 до +7 0 С. Абсолютні мінімальні і максимальні температури коливаються від +35 0 С для літніх місяців, і -30 0 С для зимового періоду.
В районі родовища добре розвинута сітка шосейних і залізних доріг. Північно-східну частину родовища пересікає залізна дорога, яка з'єднує міста Львів-Івано-Франківськ-Надвірна-Рахів; шосейні дороги, які з'єднують місто Надвірна з містами Івано-Франківськ, Богородчани, Коломия, Делятин, Яремча та інші. Більшість населених пунктів сільського типу зв'язані між собою гравійними і покрашеними ґрунтовими дорогами.
Даний район досить густо заселений. Найбільш крупні населені пункти - міста Богородчани, Надвірна, села Солотвино, Старуня, Жураки, Дзвіняч, Гвізд, Молодків та інші.
1.2 Коротка історія геолого-геофізичного вивчення та освоєння родовища
Основою для постановки глибинного пошукового буріння послужили результати сейсморозвідувальних досліджень, проведених у 1959 році на площі Дзвиняч - Делятин Бендерським В.Я. та Ейбергом Ю.Я., а також варіоиетричних досліджень проведених у 1959 році Гоптовим І.З. Одночасно з сейсморозвідувальними роботам, бурилися структурно-пошукові свердловини глибиною 800-1000 м.
З 1958 року на площі Старуня-Гвізд почалося буріння глибинних розвідувальних свердловин. Одна із свердловин - №40 Старуня, закладена на північний-схід від Старунської складки, в 1962 році розбурили флішеві відклади нової складки, яка отримала назву Гвіздецької. При випробуванні нижньоменілітової підсвіти із свердловини був отриманай приплив газу і конденсату. У з'язку з отриманням припливу газу і конденсату із нижньоменілітових відкладів Гвіздецької складки і виходячи із результатів сейсморозвідувальних і польових геологічних дослідженнях, в 1963-ому році НГВУ склало проект розвідки Гнізд з метою розвідки Гвіздецької і Північно-Гвіздецької складок на Старунському і Битківському блоках. В 1963-ому році нафтогазоносність Гвіздецької складки була підтверджена випробуванням свердловини №55, яка дала фонтанний приплив нафти з середньоменілітової підсвіти з дебітом 142 т/добу на 8 мм штуцері. В 1964 році була доведена нафтогазоносність еоценових відкладів випробуванням свердловини №100.
1.3 Літолого-страти графічна характеристика розрізу
В будові родовища Гвізд присутні відклади крейдового, палеогенового і неогенного віку в складі глибинної складки другого структурного ярусу Внутрішньої зони Передкарпатського прогину.
В розрізі Гвіздецької складки розкриті знизу вверх відклади стрийської (верхня крейда), ямнецької (палеоцен), манявської, вигодської, Бистрицької (еоцен), менілітової (олігоцен), воротищенської (міоцен) світ.
Відклади стрийської світи (К 2 st) на площі Гнізд розкриті на незначну товщину одної свердловини №100, а також одинокими свердловинами на сусідніх площах Пнів, Битків. Відклади даної світи складені ритмічним чергуванням пісковиків, алевролітів, аргілітів.
Розкрита товща світи коливається від 115 м в Гвіздецькій складці до 477 м на площі Пнів і 261 м на площі Битків.
Гвізд пройдений свердловиною №100 в інтервалі 2222-2243 м. Даний інтервал керновим матеріалом не охарактеризований, тому опис ямнецьких відкладів приведено по аналогії з відкладами глибинної складки Битківського родовища, де вони представлені аргілітами з пісковиками і алеаролітовими прошарками, товщиною до 5 мм.
Товщина світи на площі Гвізд складає 21 м.
В еоценовому комплексі північного схилу Карпат Внутрішньої зони добре виділяються три товщі - внизу і вверху дві товщі зеленого ритмічного флішу під назвою манявської і бистрицької світ і розділяючі їх масивні і грубошаруваті пісковики вигодської світи.
Розріз манявської світи представлений ритмічним чергуванням зеленувато-сірих пісковиків, алевролітів з 10 метровим строкатим горизонтом в підошві і з рідкими незначними по товщі (5-20 см) прошарками мергелів у верхній частині світи.
Відклади Вигодської світи на Гвіздецькій складці розкриті в 10 свердловинах.
Товщина світи змінюється від 77 м (св. 125) до 130 м (св. 80).
Дещо збільшена товща в свердловині №201 до 174 і до 203 м в св.№130 імовірно за рахунок крутого падіння крилів складки.
Відклади Бистрицької світи на площі Гвізд розкриті в 15 свердловинах,причому повністю пройдені в 10 свердловинах. Розкрита їх товщина змінюється від 51 м (св. 125) до 110 м (св. 206).
На даній площі авторам вдалося розчленувати Бистрицьку світу на три горизонти (знизу верх):
1. алевролітовий - представлений ритмічним чергуванням алевролітів, аргілітів і пісковиків з перевагою алевролітів;
2. аргілітовий - у вигляді зелених незвивистих аргілітів і глин з пілпорядкованою кількістю прошарків пісковиків і алевролітів;
3. в верхній частині розрізу незначний по товщині 15-28 м глобігериновий горизонт, який представлений чергуванням сірих мергелів з пачками тонкоперешаруватих чорних аргілітів і тонкоплитчастих алеаролітів. Раніше він відносився до шешорського горизонту.
Горизонт чітко виділяється на каротажних діаграмах в більшості розрізів свердловин і є добрим кореляційним репером.
Олігоценовий відділ представляють тільки відклади менілітової сіти.
В загальній схемі виділяють три підсвіти: нижньоменілітову, середньоменілітову і верхньоменілітову.
На площі Гвізд верхня частина менілітових відкладів розмита і в геологічній будові складки приймають участь нижньоменілітова, середньоменілітова підсвіти і лиш деяка частина (10-70 м) верхньоменілітових відкладів.
Нв сусідній Старунській площі розмиву піддалися відклади нижньоменілітової підсвіти. Причому, глибокий розмив спостерігається вузькою смугою вздовж сходу складки, в районі свердловин 20,10,15 -Старуня, де нижньоменілітова підсвіта розмита до клівського горизонту.
Нижньоменілітова підсвіта (Р 3 ml 1 )
На даній плоші виділяються чотири горизонти: 1) шешорський,
2) нижніх роговиків, 3) клівських пісковиків, 4) 2-х зеленувато-сірих аргілітів.
Аргілітів горизонт, який на інших площах розташований між горизонтами нижніх роговиків і клівських пісковиків тут не чітко виражений, місцями відсутній.
Шешорський горизонт розташований в підошві нижньоменілітової аідсвіти і представлений масивними сірими пісковиками з прошарками тонко плитчастих алевролітів і чорних не вапнякових аргілітів.
Товщина горизонту від 28 м (св. 201) до 63 м (св.206).
Нижньороговиковий горизонт представлений пачкою тонкошаруватих смугастих силіцитів, які чергуються з чорними аргілітами. Цей горизонт є витриманим по площі і добре виділяється на каротажних діаграмах усіма свердловинами, що його розкрили. Товщина даного горизонту коливається в межах 15 м (св. №50) до 33 м (св. №105).
Горизонт клівських пісковиків складений, в основному, пісковиками з прошарками алевролітів і аргілітів. Для нього характерне лінзоподібне залягання пісковиків, які є продуктивними на Гвіздецькій площі. Товщина даного горизонту коливається від 34 м (св. №201) до 69 м (св.№200).
Горизонт других зеленувато-сірих аргілітів представлений зеленувато-сірими, слюдистими не вапняковими аргілітами малопотужніми прошарками зеленувато-сіріх пісковиків. Товщина коливається в межах 50-103 м.
Розкрита товщина нижньоменілітової підсвіти складає 179-301 м.
Середньоменілітова підсвіта ( P 3 vl 2 )
Складається із темно-сірих вапнякових аргілітів які при вивітрюванні світліють і отримують сталево-сірий колір. Аргіліти чергуються з вапняковими голубовато-сірими пісковиками, слюдистими.
Інколи зустрічаються крупні сидеритові конкреції. Дана підсвіта на площі Гнізд є основним продуктивним горизонтом.
Товщина середньоменілітової підсвіти на площі Гвізд складає 40-135м.
Верхньоменілітова підсвіта ( P 3 ml 3 )
На площі Гвізд верхньоменілітова підсвіта місцями розмита і в розрізі присутня тільки незначна її частина від декількох до 70 м. Представлена переважно аргілітами.
Верхня частина олігоценового відділу поляницької світи (Р 3 pl) в межах Гвіздецької складки розмита, томуу в розрізах свердловин не зустрічаються.
Неогенові відклади на площі Гнізд широко розповсюджені і мають багаточичельні виходи на денну поверхню. Представлені вони тут воротищенською і стебницькою світами.
Залягають неузгоджено на відкладах менілітової світи і характеризуються різкою фаціальною мінливістю. Відклади даної світи поділяються на нижньоворотищенську, слобідську або підсвіту слобідських конгломератів і верхньоворотищенську підсвіти.
Нижньоворотищенська підсвіта ( N 1 vr 1 )
Складена аргілітами і глинами, часто соляними, з прошарками пісковиків і алевролітів. Всі породи сильно перем'яті.
Товщина нижньоворотищенської підсвіти коливається в широких межах від 30 до 1300 м.
Представлена переважно грубоуламковими породами. В склад підсвіти входять пісковики, аргіліти, глини і доломіти, які залягають у вигляді малопотужних прошарків серед грубоуламкових порід.
Товщина слобідської підсвіти також коливається в широких межах від 240 до 1900 м.
Верхньоворотищенська підсвіта ( N 1 vr 3 )
Відклади верхньоворотищенської підсвіти площі Гвізд представлені двома фаціями: глинисто-соленоний і піщано-глинисто-добротовський. Перехід з однієї фації в другу поступовий.
Глинисто-соленосні відклади верхньоворотищенської підсвіти представлені товщею соленосних глин і аргілітів, які вміщають рідкі прошарки пісковиків. Вся маса порід сильно насичена сіллю і гіпсом, які є цементуючою речовиною.
Піщано-глиниста фація характеризується тонкошаруватим чергуванням аргілітів, пісковиків і алевролітів, інколи зустрічаються прошарки мергелю. Товщина відкладів добротовської фації складає 220-1900 м.
Відклади світи узгоджено залягають на осадках воротищенської світи. Спостерігається поступовий перехід від воротищенських відкладів до стебницьких. В розрізі перехідної товщі є багато сірих аргілітів і глин, які змінюються червоними. Для стебницьких відкладів характерний червоний і розовий колір і сильна вапняковість.
Літологічні стебницькі відклади представлені чергуванням глин і аргілітів червоних, червоно-бурих, рідше зеленувато-сірих і пісковиків бурова то-сірих, бурих і грязно-сірих.
Товщина стебницких відкладів в межах описаної площі досягає 800 м.
Представлені глинами і сірими суглинками, в'язкими, з прошарками піску, місцями складені із алювіального і делювіального крупного щебню.
Товщина їх міняється від 5 до 30 м.
На теперішній час загально прийнятий поділ Прикарпатського прогину на дві зони: внутрішню і зовнішню.
Внутрішня зона по схемі В.В.Глушко в межах Українських Карпат в свою чергу поділяються на дві підзони: Покутсько-Бориславську і Самбірську.
Покутсько-Бориславська підзона є головною зоною нафтонакопичення в східних Карпатах, до якої приурочено і Гвіздеціке родовище. Представляє собою антиклінорій складної будови (шириною 10-15 км), яка простягається вздовж північно-східного схилу Карпат і складається із лінійно-витягнутих складок, зазвичай перекинутих або зрізаних і насунутих одна на одну в північно-східному напрямку.
Південно-західні крила цих складок значно пологіші північно-східних.
По простяганню шарніри складок антиклінорію ундулюють і сам він пересікається поперечними скидо-зсувами, які проходять один від другого на порівняно невеликій відстані (від 1 до 7,15 км).
Амплітуда вертикального зміщення скидо-зсувів коливається від декілька десятків до 1000 м і горизонтального досягає до3-4 км.
Все це обумовило блокову будову антиклінорію, що затрудняє простежування окремих ліній антиклінальних складок на велику відстань. Лінійно витягнуті антиклінальні складки групуються в більш крупніші тектонічні елементи - три структурних яруси. Найбільш вивченими в структурному відношенні є верхній ярус складок, а залягаючий під ним другий і третій яруси вскриваються незначною кількістю свердловин (за виключенням вивчаємого району) і про їх будову можна судити в більшості випадків лиш на основі загально-геологічних уявлень.
Гвіздецька складка розміщена в межах Надвірнянської депресії яка на північному заході примикає до Майдан-Івано-Франківського підняття, а на південному сході межує з Микуличин-Коломийським підняттям.
Зовнішня границя Бориславсько-Покутської підзони зазвичай співпадає з лінією, оконтурюючою з північного сходу смугу суцільного розповсюдження нижньоміоценової соленосної товщі і співпадає з лінією досить масивного насуву, по якому весь антиклінорій насунутий на моласи Самбірської підзони. Його південно-західна границя на даний час точно не встановлена, приблизно вона проводиться на північно-східній границі розповсюдження Сколевської скиби.
З південного заходу Бориславсько-Покутська підзона частково перекрита насунутими на неї відкладами скибової зони Карпат, які складаються із оровської і берегової скиб.
По мірі накопичення фактичного матеріалу по глибокому бурінню появилась можливість простежувати (у внутрішній зоні прогину) окремі лінії складок на досить великі відстані. В досліджуваному районі виділяються декілька ліній антиклінальних складок, які групуються нами в два структурних яруси.
Г.Н. Доленко, Б.І. Ярош та ін. (1970 р.) відображають три яруси складок з трьома підзонами: Бориславською, Трускавецькою і Дрогобицькою.
Міжплощадна кореляція розрізів свердловин дає підставу віднести Гвіздеціку складку до групи складок другого структурного ярусу. Крім неї, до другого ярусу складок у цьому районі відносяться такі складки, як Старунська, Пас ічнянська, Бухтовецька; кожна х них відносяться до окремої лінії складок. Північно-східна лінія складок, до якої, крім Гвіздецької, відносяться складки - Дзвинячська, Делятинська, утворює дугу, опуклою стороною повернену до Зовнішньої зони. Найбільш висунута частина цієї лінії складок розташовується в районі Гвізда і Дзвиняча.
Наявність поперечних скидо-зсувів викликала необхідність районування Бориславсько-Покутського антиклінорію на окремі блоки, тектонічні ділянки. Ті самі блоки найчастіше іменуються по різному, у той же час в одноіменні назви вкладається різний зміст. При описі тектонічної будови ми в основному використовуємо найменування блоків і крупних порушень прийнятих первісному підрахунку запасів.
Гвіздецька складка являє собою перекинуту до північного сходу вузьку антикліналь близьку до меридіонального простягання. Північно-східне крило складки круте (65-70 0 ), південно-західне пологіше, зрізане насуванням Старунської складки, підтверджується даними буріння свердловин №205 і №214. при первинному підрахунку запасів ця частина структури була недорозвідана й авторами підрахунку запасів передбачалося, що південно-західне крило навантажується під Старунську складку. Таке трактування будови площі є основною причиною завищення її розмірів.
Ширина Гвіздецької складки складає 800-900 м на півночі і до півдня розширюється до 1400 м. По замкнутій ізогіпсі - 2400 м, яка проведена по покрівлі еоценонових відкладів складки, досягає 12 км у довжину.
Північна частина складки ускладнена диз'юнктивним регіональним (Солотвинським) порушенням, що підсікається свердловинами №№ 95 і 105.
По цьому порушенню північна частина складки (Солотвинський блок) відстала і майже цілком ховається під насунутою на неї Старунскою складкою. За даними буріння і геологічних побудов вертикальна амплітуда насуву складає 400 м, горизонтальна - 700 м. У межах південної частини складки і при первісному підрахунку запасів виділялося два блоки Старунський, що займає центральне положення і Битківський розташований на півдні. Одержання додаткового матеріалу не дає підстави для виділення двох блоків, тому ми їх поєднуємо в один Старунський блок.
Найбільш піднята частина складки розташована в Старунському
блоку в районі свердловин №№ 100 і 206, де покрівля средньоменілітових
відкладів знаходиться на абсолютних відмітках -1028,8 і -1047,4 м. Висока складка по покрівлі еоценових відкладів оцінюється в 1000 м.
Північному-заході Гвіздецька складка відокремлюється від сусідньої Дзвиняцької, Манявським поперечним порушенням, амплітуда якого визначається в 400 м. Порушення підсікає свердловину № 135 -Гвізд. На південому-сході Старагорського порушення, що розділяє Старунський і Делятенський блоки в межах Гвіздецької лінії складок не виявлене.
Промислова нафтогазоносність родовища Гвізд приурочена до менілітових і еоценових відкладів Старунського блоку Гвіздецької складки .
У розрізі воротищенських відкладів родовища Гвізд немає досить потужних і потриманих піщаних пластів. Останні залягають у виді лінз, дуже обмежених по розміру. Скупчення нафти і газу в них зустрічаються рідко, мають вторинний характер і не представляють практичного інтересу. Ці відклади випробовуралися в свердловинах № 30 і 217, однак у них припливу не отримано.
Південно-західніше родовища Гвізд на площі Старуня ще з 60 років минулого століття із воротищенских відкладів вироблявся видобуток озокериту. Одночасно з колодязів, глибина яких досягала 60 м, вироблявся . видобуток нафти в кількості близько 100 тонн у рік. Такий кустарний видобуток продовжувався майже до кінця ХЇХ століття. Перша свердловина "Греве-1", глибиною 180м була пробурена в 1885 році, з якої було стримано кілька бочок нафти. Надалі на площі Старуня було пробурено ряд свердловин, у яких з воротищенських відкладів були отримані незначні припливи нафти.
Зупинимося нижче на характеристиці нафтогазоносності менілітових, еоценових, палеоценових і верхньокрейдових відкладів Гвіздецької складки.
За даними промислово-геофізичних досліджень у верхньоменілітових відкладах складки Гвізд колектори не виділяються. Не виділяються колектори також в горизонті других, зеленувато - сірих аргілітів нижньоменілітової підсвіти і у відкладах бистрицької світи еоцену. Необхідно відзначити, що в свердловинах №№ 130, 201, 204, 207 і 218 при випробуванні средньоменілітових відкладів захоплено фільтром чи перфорацією від 16 до 25 м верхньоменілітових відкладів, а в свердловинах №№ 55-ст, 204, 207, 212, 213, 220 І 221 - від 16 до 40 м. відкладів горизонту других зеленувато-сірих аргилітів нижньоменілітової підсвіти. При випробуванні нижньоменілітових відкладів у свердловині № 50 захоплено фільтром 20м бистрицьких відкладів, а в свердловині № 200 у відкритому стовбурі 83 м бистрицьких відкладів. Крім цього, при випробуванні вигодських відкладів у свердловині № 40-Ст охоплено перфорацією 34 м бистрицьких відкладів.
Середньоменілітові відклади Старунського блоку Гвіздецької складки випробувалися в свердловинах №№ 45-Ст, 50-Сг, 55-Ст, 70,75, 80, 200, 201, 202, 204, 207, 212, 213, 218, 220 і 221. Припливи нафти отримані в свердловинах №№ 50-Ст, 55-Ст, 80, 200, 201, 203, 204, 207, 212, 218 і 221 ( у свердловині № 80 з інтервалу 1911-1925м нижньоменілітових відкладів отриманий приплив нафти з дебітом 3 т/добу; після прилучення до них средньоьменілітових відкладів дебіт нафти збільшився до 36 т/добу). Мінімальний приплив нафти з дебітом 1 т/добу отримана в свердловині № 218, а максимальний - з дебітом 142 т/добу в свердловині першовідкривачці №55-Ст. Приплив води з нафтою отриманий у свердловинах №№50-Ст і 75, що розкрили водонафтовий контакт. У свердловині № 50-Ст після встановлення цементного моста для ізоляції контурної води з верхньої частини середньоменілітових відкладів отриманий приплив безводної нафти.
У свердловині № 220 при випробуванні середньоменілітових відкладів отриманий приплив води з плівками нафти. З метою визначення водовідачі горизонту двічі вироблявся термокаротаж. Для визначеная місця припливу води проводилися також дослідження за допомогою глибинного витратоміра, отримано приплив води в інтервалі 1660-1667м. Вода є контурною. Припливи контурних вод отримані також у свердловинам №№ 45-Ст і 213.
У свердловинах №№ 40-Ст, 100, 202 і 206 середньоменілітові відклади не випробовувалися. За даними промислово-геофізичних досліджень середньоменілітові відклади в свердловинах №№ 100, 202 і 206 нафтогазоносні.
У свердловині № 90, що розкрила менілітові відклади складки Гвізд на глибииі 1495м (каротажем охоплені тільки міоценові відклади до глибини 1450 м), у 1964 році при вибої 1514м (абс.відмітка-996м) почалося газопроявленя.
У средньоменілітовому покладу могли існувати умови для незначного виділення газу у виді газової шапки.
Надалі буріння свердловин не вдалося підтвердити існування газової шапки в середньоменілітових відкладах. У свердловині № 100 середньоменілітові відклади за даними БКЗ нафтоносні (на приплив не випробувалися). Висота газової шапки менше 33м. У зв'язку з незначними розмірами газової шапки практично нею можна знехтувати.
Міжіншім і менілітові відклади Старунського блоку Гвіздецької складки випробувалися в свердловинах №№ 40-Ст, 50-Ст, 70,80,105, 200, 202, 203, 205,206 і 218.
У нижньоменілітових відкладах нафтогазоносними є клівскі горизонти, нижньороговиковий і шешорский, що обєднюються в один продуктивний горизонт.
Припливи нафти отримані в свердловинах №№ 80,202 і 218 з дебітами відповідно 3,9 і 6 т/добу. Приплив нафти і води получені в свердловині № 206.
У сверлловині № 40-Ст при випробуванні інтервалу 2535-2555м клівського горизонту отриманий приплив газу і конденсату. Дебіт газу на 5
мм штуцері d=6,33 мм шайби складав 660 - 1136 м / добу. Свердловина
викидала конденсат, питома вага якого складала 0,7742 г/см .
Дебіт газу складав 14 тисяч м /добу, конденсату з нафтою 6,7 м/добу, води пластової 6 м 3 /добу на 8мм штуцера, а потім у процесі подальшого дослідження на тім же 8 мм штуцера дебіт газу складав 28 тисяч м/добу, конденсату з нафтою 15 м/добу і води 15 м/добу. Питома вага суміші конденсату і нафти складав 0,8099-7см. За даними промислово-геофізичних досліджень нижньоменілітові відклади з глибини 2594 м, обводнені,
У свердловинах №№ 55, 100, 201 і 220 нижньоменілітові відклади не випробувалися. За даними промислово-геофізичних досліджень верхня частина розрізу нижньоменілітових відкладів у свердловинах №№ 55 і 201 нафтогазоносна, а нижня обводнена ( по свердловині № 220 характер флюїдоутримання визначити неможливо). У свердловині № 100 весь розріз нижньоменілпових відкладів нафтогазоносний.
Еоценові відклади Старунського блоку Гвіздецької складки випробувати ся в свердловинах №№ 40-Ст, 80, 100,105, 201, 202, 206, 218
У еоценових відкладах продуктивними є вигодська і манявська світа, що поєднуються в один продуктивний горизонт.
Припливи нафти з еоценових відкладів отримані в свердловинах №№ ] 00, 201 і 202 з дебітами відповідно 75,7 і 18т/добу. Приплив нафти і води Отриманий у свердловині № 218 при випробуванні інтервалу 1962-2028м відкладів вигодської світи. За даними промислово-геофізичних досліджень розріз еоцена в згаданій свердловині до глибини 2025м нафтогазоносний ( інтервал 2025-204 Ом закаротирований). Вода є пластова, підошвена. З огляду на викладене, приплив води може бути отриманий нижче глибини 2025м/абс. відмітка 1572м).
За даними промислово-геофізичних досліджень весь розріз еоценових відкладів обводнений у свердловинах №№ 40-Ст, 80 і 105. При випробуванні їх у згаданих свердловинах отримані припливи підошвених вод.
За даними промислово-геофізичних досліджень весь розріз еоценових відкладів у свердловині № 100 нафтогазоносний. Нафтогазоносна є також розкрита частина розрізу еоценових відкладів у свердловинах №№ 201 і 202, а в свердловинах № 206 у розкритій частині еоценових відкладів колектори відсутні.
Палеоценові і верхньокрейдові відклади Гвіздецької складки розкриті тільки свердловиною № 100, однак через те, що вони не закориктовані, судити про наявність у них колекторів і їх флюїдоутримання не представляється можливим.
Флішеві відклади Гвіздецької складки в межах Солотвинського блоку розкриті тільки свердловиною № 130. У процесі її буріння при проходці серодньоменілітових відкладів спостерігалися нафтогазопрояви у виді розгазувания глинистого розчину і плівки нафти на останньому. Нижче глибини 2180м спостерігалося також водопроявяення. Менілітові відклади розкривалися на глинистому розчині питомої ваги 1,30-1,83г/см.
За даними промислово-геофізичних досліджень середньоменілітові відклади в свердловині № 130 нафтогазоносні до глибини 2179м, а з глибини 2180м обводнені. Обводнені також усі нижньо менілітові і еоценові відклади.
При випробовуваннні еоценових і нижньоменілітозих відкладів з інтервалів відповідно 2696-2770 і 2413-2427 м припливу не отримано Обидва об'єкти розкривалися куммулятивною перфорацією. Виклик припливу вироблявся заміною глинистого розчину на воду і шляхом зниження рівня останньої компресором.
При випробуванні средньоменілітових відкладів з інтервалом 2124-2166м, також розкривався куммулятивною перфорацією, після заміни глинистого розчину на воду і зниження її рівня за допомогою компресора на устя свердловини спостерігалося виділення горючого газу.Зметою збільшення припливу була зроблена соляно-кислотна обробка інтервалу перфорації, після якої про інтервал випробування отриманий приплив високомінералізованої води з дебітом 1,5 м 3 /добу при періодичному фонтануванні і приплив газу з дебітом 500м~/добу хоча за даними промислово- геофізичних досліджень інтервал перфорації нафтогазоносний. Після проведення ізоляційних робіт з інтервалу 2124-2166м отриманий приплив газу з дебітом 142 м /добу.
На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що менілітові і еоценові відклади сильно заглинизовані в процесі буріння і тому з еоценових і нижньоменілітових відкладів припливу не отримано, а з інтервалу 2124-2166 м середньоменілітових відкладів отриманий слабкий приплив газу. Однак, середньоменілітові відклади в межах інтервалу перфорації слід вважати нафтогазоносними, а одержання при випробуванні їх слабого припливу газу при великій депресії на пласт пов'язана низькою в'язкістю газу в порівнянні з нафтою.
1.6 Гідроге ологічна характеристика розрізу
В гідрогеологічному відношенні родовище Гвізд вивчене недостатньо.
Усі свідчення по гідрогеології отримані в результаті буріння і випробування свердловин, а також у процесі експлуатації родовища.
У результаті досліджень установлено, що:
1) сучасний вигляд підземних вод Внутрішньої зони Передкарпатського прогину сформувався в результаті впливу цілого комплексу факторів, серед яких одні мали більше значення, наприклад, фаціальний характер порід, інші - менше, але вирішальну роль у формуванні гідрогеологічних особливостей тієї зони варто визнати за тектонічними факторами;
2) контурні води нафтогазових родовищ знаходяться в зоні значно уповільненого водообміну, де існують сприятливі гідрохімічні умови для
нагромадження і збереження покладів вуглеводнів;
3) нафтогазові поклади являють собою замкнуті гідродинамічні
Гідрохімічна характеристика родовища
На родовищі Гвізд при випробуванні свердловин, припливи пластових вод отримані із середньо-нижньоменілітових і еоценових відкладі Гвіздецької складки, а також з менілітових відкладів Сенвинського блоку згаданої складки. Крім цього припливи вод одержані із середньоменілітових відкладів Старунського блоку Гвіздецької складки при експлуатації середньоменілітового покладу, а також в процесі буріння із воротищенських відкладів.
Найякісніші проби води одержані із свердловин №№75 і 220, в інших пластова вода в деякій мірі розбавлена технічною. По даних цих свердловин в середньоменілітових відкладах Старунського блоку Гвіздецької складки поширені води хлоркальцієвого типу з мінералізацією 331-332 г/л і коефіцієнтом метаморфізації - відО,79 до0,82. У водах міститься незначна кількість сульфатів І гідрокарбонатів, вміст яких складає 0,02-0,03% екв. Вміст кальцію в них складає 7,22-9,05% екв.
Припливи вод із еоценових відкладів Старунського блоку Гвіздецької складки одержані в свердловинах №№40-Ст і 218. Поширені води хлоркальцієвого типу з мінералізацією 271-320г/л ікоефіцієнтом метаморфізац 0,71-0,78. У водах міститься 0,1-0,03% екв сульфатів; 0,01-0,03% екв гідрокарбонатів і 9,8-11,53% екв кальцію.
Води являються підошвенними і залягають нище ВНК еоценового покладу.Мінералізація води у ВНК складає 271 г/л.
В пластових водах мініліових і еоценових покладів Гвіздецької складки розчинені гази складені і
Гвіздецьке нафтове родовище курсовая работа. Геология, гидрология и геодезия.
Количество Баллов За Сочинение Егэ Русский
Административное Право Дипломная Работа
Курсовая Работа По Теории Государства И Права Нормы Права
Реферат: Мировые ресурсы никеля
Контрольная работа по теме Автоматизация складского хозяйства на примере ЗАО "Голографическая индустрия"
Курсовая Работа На Тему Генезис Экономической Теории
Методика Написания Вступления На Итоговом Сочинении
Реферат: Cпособы преобразования комплексного чертежа, применение при изображении предметов
Владимир Мономах Написал Сочинение
Контрольная работа: Ярославський іконопис XVII століття
Реферат по теме Оценка и управление производственными рисками
Организация И Методика Проведения Лабораторной Работы
Практическая Работа Основные Функции
Сочинение По Творчеству Лермонтова Демон
Реферат: Кроссворд
Реферат: Ливонское королевство
Контрольная работа по теме Индустриализация в СССР: планы, реальность, итоги
Курсовая работа по теме Разработка презентации эксплуатации цветного струйного принтера средствами PowerPoint
Реферат по теме Бред Питт
Курсовая работа по теме Естественные монополии и методы регулирования их деятельности
Учет основных средств - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Тютюнові вироби - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда контрольная работа
Учет операций в валюте и движений денежных средств на счетах и в кассах предприятия - Бухгалтерский учет и аудит реферат