Господарський комплекс Щвейцарії. Курсовая работа (т). География, экономическая география.
💣 👉🏻👉🏻👉🏻 ВСЯ ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!
Похожие работы на - Господарський комплекс Щвейцарії
Нужна качественная работа без плагиата?
Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу Без плагиата!
1. Роль та значення
господарського комплексу у розвитку економіки Швейцарії
. Передумови розвитку та
розміщення господарського комплексу Швейцарії
. Сучасна галузева
структура і рівень розвитку господарського комплексу Швейцарії
. Територіальна
структура господарства території Швейцарії
. Участь Швейцарії у
міжнародному територіальному поділі праці та економічних зв’язках
. Проблеми та
перспективи розвитку та розміщення продуктивних сил Швейцарії
Актуальність теми. Розміщення
продуктивних сил Швейцарії і регіональна економіка цього регіону як важлива
комплексна галузь економічної науки вивчає специфічні, просторові
закономірності організації територіальних господарських систем (коротко -
територіальну організацію господарства) регіонів різних масштабних рангів з
метою їх раціоналізації, підвищення ефективності господарювання та досягнення
соціально-економічного прогресу.
Важливим під час написання курсової
роботи є визначення об'єкту та предмету дослідження.
Об’єктом є регіональний розвиток
господарського комплексу Швейцарії.
Предметом курсової роботи є
особливості розміщення та розвитку господарського комплексу Швейцарії.
Метою курсової роботи є виявлення та
комплексне вивчення основних напрямків розвитку та становлення господарства в
Швейцарії. Зовнішні зв’язки Швейцарії з іншими державами і вплив цих зв’язків
на розвиток господарства в самій державі, аналіз статистичних даних та
дослідження динаміки росту (спаду) продуктивних сил країни.
v Проаналізувати роль
та значення господарського комплексу у розвитку економіки Швейцарії.
v Дослідити
передумови розвитку та розміщення господарського комплексу Швейцарії:
історичні, природні, демографічні, екологічні.
v Розкрити особливості
сучасної галузевої структури та рівня розвитку господарського комплексу Швейцарії.
v Розкрити
взаємозв’язок територіальної структури господарства Австралії.
v Визначити фактори
участі Швейцарії
у міжнародному територіальному поділі праці та економічних зв’язках.
v Вивчити проблеми та
перспективи розвитку та розміщення господарського комплексу Швейцарії.
В основу дослідження вищезазначених
проблем покладено загальнонаукові та спеціальні наукові методи дослідження:
діалектичний метод пізнання з системно-структурним підходом до вивчення
матеріалу та одержання висновків, історичний, порівняльний, загально логічний.
Інформаційним джерелом статистичних
даних курсової роботи є дані і сайти, а також економічні видання періодичної
статистики.
.
Роль
та значення господарського комплексу у розвитку
економіки Швейцарії
Господарський комплекс будь якого
рівня є складною економічною системою, сукупністю технологічно і економічно
взаємопов’язаних виробництв і підприємств.
Господарський комплекс складається
із просторових соціально-економічних підсистем: адміністративних одиниць,
економічних районів, спеціальних економічних зон тощо.
Основними видами структури
господарства країни та регіону є:
· організаційно-управлінська.
На основі структури формуються сфери
виробничої діяльності - матеріальна (промисловість, сільське господарство,
будівництво, транспорт та зв'язок виробничого призначення) та нематеріальна
(виробництво соціальних, наукових, інформаційних, інституційних послуг).
Функціональну структуру господарства
представляють міжгалузеві комплекси - сукупність галузей та виробництв,
об’єднаних коопераційними та інтеграційними зв’язками з переробки сировини і
виготовлення кінцевої продукції. Кожен міжгалузевий комплекс включає
спеціалізовані, допоміжні та обслуговуючі галузі. Виділяють такі міжгалузеві
комплекси: паливно-енергетичний, гірничо-металургійний, хімічний,
машинобудівний, лісопромисловий, будівельний, агропромисловий, транспортний,
комплекс з виробництва промислових товарів народного споживання.
Отже, така структурна схема
господарського комплексу передбачає цілісну структуру господарства
[3].
Офіційна назва країни - Швейцарська
Конфедерація. Швейцарія - держава в Центральній Європі з територією 41,3 тис.
кв. км.
Рис.
1. Розташування Швейцарії на карті Європи [23].
За площею вона посідає 130 місці у світі. На
півночі вона межує з Німеччиною (довжина кордону - 334 км), на заході - з
Францією (довжина кордону - 573 км), на півдні - з Італією (довжина кордону -
740 км), на сході - з Австрією (довжина кордону 164 км) і Ліхтенштейном
(довжина кордону - 41 км). Північний кордон частково проходить по Боденському
озеру і Рейну, який починається в центрі Швейцарських Альп і утворює частину
східного кордону. Західний кордон проходить горами Юра, південний -
італійськими Альпами і Женевським озером.
Рис. 2.
Країни з якими межує Швейцарія [23].
До складу Конфедерації входять 23 кантони
або 20 кантонів і 6 напівкантонів: Ааргау - Aargau (Argovie ), Аппенцелль -
Appenzell , Базель - Basel (Basel), Берн - Bern (Bern), Вале - Valais (Валліс -
Wallis), Во - Vaud (Ваадт - Waadt), Гларус - Glarus ( Glaris ), Граубюнден -
Graubunden (Grisons), Женева - Geneve (Genf), Золотурн - Solothurn (Soleure),
Люцерн - Luzern (Lucerne), Нойшатель - Neuchatel (Neuenburg), Санкт-Галлен -
St.Gallen (St.Gall), Тіччіно - Ticino (Тессін - Tessin ), Тургау - Thurgau
(Thurgavie), Унтервальден - Unterwalden, Урі - Uri, Фрібург - Fribourg
(Freiburg), Цуг - Zug (Zoug), Цюріх - Zurich, Шафгаузен - Schaffhausen
(Schaffhousen), Швюц - Schwyz, Юра - Jura.
У Швейцарії можна виділити чотири райони -
Північну Швейцарію, Західну, Центральну і Південну.
Найгустіше заселена та найбільш економічно
розвинута Північна Швейцарія (кантони Базель, Аргау, Цюріх, Санкт-Галлен,
Гларус, Тургау). Це найрівнинніший район країни. Він займає північну частину
Швейцарського плоскогір'я, лівий берег Рейну, а на півдні заходить у передгір'я
Альп.
Західна Швейцарія (кантони Берн, Невшатель,
Фрібург, Во, Женева) більш гориста, ніж північ країни. Цей район містить у собі
центральну і південну частини Швейцарського плоскогір'я. З заходу до нього
примикають хребти Юри, зі сходу - Альпи.
Центральна Швейцарія (кантони Люцерн, Швіц, Урі
та Унтервальден) відрізняється суворістю своїх ландшафтів. Район включає
північні схили Альп і Фірвальдштетське озеро.
Найбільший, але водночас рідко населений район
країни - Південна Швейцарія. Він містить у собі кантони Граубюнден, Тічино і
Вале. Природа Південної Швейцарії надзвичайно мальовнича та різноманітна. Тут
найвищі гірські хребти, широкі полонини і великі озера Лугано й Лаго-Маджоре.
Державний устрій. Швейцарія -
федеративна парламентська республіка.
Глава держави - президент. У
Швейцарії президент обирається Федеральними зборами з числа членів Федеральної
ради (уряд) терміном на один рік без права переобрання на наступний термін.
Президент є також главою уряду. Основними функціями президента є: прийом
високих іноземних гостей і ведення засідань Федеральної ради.
Законодавча влада. Законодавча влада
належить Федеральним зборам (Bundesversammlung - Assemblee Federale - Assemblea
Federale, які складаються з двох палат: нижньої - Національної ради
(Nationalrat - Conseil National - Consiglio Nazionale) і верхньої - Ради
кантонів (Standerat - Conseil des Etats - Consiglio degli Stati) [11].
Виконавча влада здійснюється на
колегіальній основі президентом і урядом (Федеральною радою - Bundesrat -
Conceil Federal - Consiglio Federale), що складається з 7 федеральних радників
(начальників федеральних департаментів), які обираються Федеральними зборами на
4 роки.
Федеральний Верховний суд є вищим
федеральним судовим органом. При обранні суддів Федерального Верховного суду
Федеральний парламент забезпечує представлення в суді всіх офіційних мов
держави. До складу федерального суду входять 26-28 суддів і 11-13 присяжних, що
засідають в окремих приміщеннях у залежності від характеру розглянутої справи.
Члени суду обираються федеральними зборами терміном на шістьох років.
Економіка Швейцарії - одна з
найстійкіших економік у світі. Її політика тривалої грошової безпеки і
політичної стабільності зробила Швейцарію безпечною гаванню для інвесторів, створюючи
економіку, яка зростає більше і більше залежно від стійкого потоку іноземних
інвестицій. Через невелику територію країни і високу трудову спеціалізацію,
промисловість і торгівля - ключі до швейцарського економічного розвитку.
Швейцарія досягла одного з найвищих рівнів прибутку на душу населення у світі,
з низьким рівнем безробіття і низьким дефіцитом бюджету. Сектор послуг також
почав відігравати істотну роль в економіці. Крім того, економіку Швейцарії за
даними Всесвітнього економічного форуму у 2010-2011 роках було визнано найбільш
конкурентоспроможною.
Деякі результати цього форуму подані
в таблиці 1.
Всесвітній економічний форум:
рейтинг глобальної конкурентоспроможності у 2010-2011 рр.
Глобальна конкурентоспроможність у 2010-2011
рр.
Глобальна конкурентоспроможність 2009-2010 рр.
За даними цієї таблиці можна зробити
висновок, що економіка Швейцарії стабільно розвивається в останні 2 роки, так
як Швейцарія за підсумками вже двох таких форумів посідає перше місце за
показником конкурентоспроможності економіки. Це говорить також про те, що уряд
проводить правильну державну політику щодо підтримання економіки країни на
належному рівні та забезпечення їй подальшого розвитку.
Господарський комплекс Швейцарії займає важливе
місце у світовому господарстві та в економіці країни. Головні галузі
промисловості: металообробка і машинобудування, зокрема, прецизійне
верстатобудування, виробництво транспортних засобів і текстильного
устаткування, електромашинобудування, а також хімічна, біохімічна,
фармацевтична (15% експорту медикаментів у світі), текстильна, годинникова (50%
світового експорту) та харчова промисловість. Виробляється алюміній, цемент,
електроенергія, барвники, чавун, сталь, кокс. Також важливу роль в економіці
країни відіграють такі галузі як туризм, банківська справа та страхування.
Характерними особливостями
промисловості Швейцарії є її велика залежність від зовнішніх джерел сировини,
спеціалізація на виробництві високоякісної дорогої продукції (в окремих галузях
експортна квота коливається від 80% до 90%).
Близько 12% площі Швейцарії
використовується під ріллю і ще 28% для екстенсивного розведення великої
рогатої худоби та виробництва молочних продуктів. Приблизно третина території
країни зайнята непродуктивними землями (принаймні непридатними для
землеробства), особливо в кантонах Урі, Вале і Граубюнден, і чверть - вкрита
лісами. Не дивно, що 40% продовольчих товарів доводиться імпортувати. У той же
час Швейцарія забезпечує себе пшеницею, а м'ясо-молочна продукція виробляється
в надлишку. Основні землеробські кантони - Берн, Во, Цюріх, Фрібург та Аргау.
Головними сільськогосподарськими культурами є пшениця, картопля і цукровий
буряк.
Швейцарські банки мають репутацію
найсолідніших у світі. Загальна кількість банків у країні - понад 400.
Є дві взаємопов'язані банківські
системи: державна система, яка включає Швейцарський національний банк і банки
кантонів, і система приватних банків. Швейцарський національний банк, який
почав свою діяльність в 1907 році, є єдиною фінансовою установою, яка випускає
національну валюту. Швейцарський франк - одна з найстабільніших у світі валют.
Національний банк контролюється федеральною владою і має великий вплив на
економічну політику Конфедерації [16].
Система приватних банків Швейцарії у
1990-х роках складалася з кількох великих комерційних банків, які входили до
"великої четвірки": "Швайцерішер банкферайн" (ШБФ),
"Швайцеріше банкгезельшафт" (ШБГ), "Швайцеріше
кредитанштальт" і "Швайцеріше фольскбанк". У 1997 році
"велика четвірка" перетворилася на "велику трійку", після
об'єднання ШБГ с ШБФ. Діють також 28 кантональних банків, сотні регіональних і
ощадних банків, фінансових компаній та інших банків, 20 з яких належать
іноземцям.
Вкладників завжди приваблювали
швейцарські банки: згідно з швейцарським банківським законом 1934 року, банкам
забороняється надання інформації про своїх клієнтів без їхньої згоди. Під
тиском урядів інших держав були прийняті постанови, якими дозволяється
розкриття таємниці вкладів, особливо коли вкладники перебувають під слідством у
зв'язку з валютними злочинами, такими, як підробка грошових знаків і торгівля
конфіденційною інформацією. Після тривалих дебатів уряд Швейцарії наприкінці
1990-х років дозволив також розкривати таємницю вкладів у зв'язку з розшуком
коштів, які належали жертвам нацистського геноциду.
Швейцарія - один з провідних
фінансових центрів Європи. Адже близько третини всіх світових приватних
капіталів, які знаходяться поза межами країн, проходять через швейцарські
банки. За міжнародною класифікацією республіка належить до фінансових центрів,
які мають досконалу систему регулювання та контролю фінансового ринку. В
управлінні швейцарських банків знаходиться третина всіх світових активів (гроші
та цінні папери - близько 4 трлн. доларів США). Крім того, тут розміщені
штаб-квартири більшості провідних енергетичних та інвестиційних компаній,
щорічно укладається понад 70% всіх контрактів в енергетичній галузі. До Берна
прислухаються в таких міжнародних банківських установах, як Світовий банк,
Європейський банк реконструкції та розвитку [2].
Туризм в Швейцарії оснований на
використанні рекреаційних ресурсів і є вагомим джерелом збільшення доходів та
росту національної. В бюджет Швейцарії за рахунок туризму надходить 1 500 000
000$ щорічно, що являється важливою його складовою.
У списку країн за рівнем прибутку
від туризму, опублікованому в 2008 році Світовою Організацією Торгівлі (СОТ),
Швейцарія займала 19-те місце. А по кількості приїжджаючих туристів, число яких
дорівнювало 8,4 млн., Швейцарія стола на 27-му місці.
Десять найбільших компаній Швейцарії
входять до числа 500 провідних компаній світу. В їх числі: Novartis AG (з
капіталізацією 155 млрд. шв. фр.), Nestle AG (141 млрд. шв. фр.), F. Hoffmann -
La Roche AG (112 млрд. шв. фр.), Swisscom (35,2 млрд. шв. фр.), АВВ АG (21,4
млрд. шв. фр.) [17].
Рівень внутрішнього валового
продукту (ВВП) країни є одним з найважливіших показників розвитку та
економічної успішності країни.
За ВВП Швейцарія посідає 38 місце в
світі за даними на 2009 рік. ВВП Швейцарії та динаміка його росту в період з
2005 по 2009 рік показано в таблиці 1.
ВВП та динаміка росту ВВП Швейцарії за
2005 - 2009 рр.
*Джерело: №25
в списку використаної літератури
На таблиці 2
показано, що в період з 2005 року по 2008 рік спостерігався значний приріст
ВВП, а у 2009 році відбувся незначний спад. Графічне представлення таблиці 1
представлено на графіку
Не менш важливим показником
економічного розвитку країни є показник ВВП на душу населення, представлений в
таблиці 3.
ВВП Швейцарії на душу населення за
2005 - 2009рр.
Абсолютний приріст ВВП на душу населення, млн.
дол.
*Джерело: №25 в списку використаної
літератури
За таблицею 3
видно, що абсолютний приріст ВВП Швейцарії найбільший був у 2006 році, а у
останні роки відбувається незначне падіння показника, так як у 2009 році
приріст ВВП був від’ємним. Це звичайно мало певний негативний влив на економіку
країни, але незначний.
Переглянувши всі економічні
показники Швейцарії, що впливають на стан економіки даної країни можна зробити
висновок, що Швейцарія посідає одне з перших місць в Європі за показниками
економічного розвитку. За результатами рейтингу Всесвітнього економічного
форуму економіка Швейцарії у 2010 році зайняла перше місце за
конкурентоспроможністю. Це свідчить про те, що економіка даної країни виявилася
стійкою до економічних коливань в контексті економічної кризи останніх років.
Тож, можна зробити припущення про подальшу стабільність та міцність економіки
даної країни, що забезпечить їй значний потік іноземних інвестицій.
. Передумови розвитку та
розміщення господарського комплексу Швейцарії
Передумови розвитку та розміщення
відіграють важливу роль у подальшому розвитку господарського комплексу країни.
Передумови розвитку та розміщення господарського комплексу Швейцарії такі:
історичні, природні та демографічні.
Швейцарія - внутрішньоматерикова
частина, яка не має виходу до Світового океану, від Середземного моря її
видокремлюють 150 - 200 км території Італії. На заході Швейцарія межує із
Францією , на сході - з Австрією та Ліхтенштейном , на північному сході з ФРН ,
на півдні - з Італією . Загальна довжина кордонів становить країни становить
1852 км. Сусідство Швейцарії з економічно розвиненими країнами світу забезпечує
економічне співробітництво, потоки експорту та імпорту товарів з цими країнами
світу.
Дата заснування Швейцарської
Конфедерації - 1 серпня 1291 року, коли три лісові кантони (землі) - Урі, Швіц
і Унтервальден, захищаючи незалежність від австрійських Габсбургів, уклали
оборонний союз («вічний союз») в рамках «священної Римської імперії». До речі,
назва Швейцарії походить від назви одного з цих кантонів - Швіца.
Те, що конфедерація була сильною,
засвідчив 1315 рік, коли горці лісових округів Урі, Швіц і Унтервальден
зіткнулися з військами, які перевершували Габсбургів і їх союзників. У 1332-1353
роках міста Люцерн, Цюріх і Берн, сільські громади Гларус і Цуґ уклали окремі
угоди з трьома округами, що об'єдналися, утворивши ряд конфедерацій.
Після початку Першої світової війни
виникла загроза національній єдності Швейцарії: франкомовні швейцарці в
основному симпатизували Франції, а німецькомовні - Німеччині. Чотирирічна
мобілізація лягла важким тягарем на економіку країни, відчувався дефіцит
промислової сировини, зростало безробіття, не вистачало продовольства. Початок
Другої світової війни застав населення країни більш згуртованим: мало хто у
Швейцарії вітав нацизм. Однак у стратегічному відношенні стан конфедерації був
більш вразливим, оскільки вона знаходилася в оточенні тоталітарних держав. Та
Швейцарія у війнах завжди дотримувалась нейтралітету, тому її економіка
страждала не так сильно, як у країн, які були втягнуті у війну.
Природно - ресурсний потенціал
Швейцарії відзначається унікальністю.
Рельєф. Швейцарія - гірська країна,
в якій найбільшу частину території займають Альпи і лише на півдні розташовані
невеликі ділянки низовин. У державі знаходиться найбільша центральна частина
Альп.
Для Швейцарії характерна велика кількість гір.
Висота найбільшого гірського піку - піку Дюфур -
більше чотирьох з половиною тисяч метрів(4634 м) . Гори займають всю центральну
і в значного ступеня південну і східну частини країни. Долини Рони і
Рейнуділять Швейцарські Альпи на дві майже паралельні групи гірських хребтів,
що тягнуться з південного заходу на північний схід. Найвища частина Альп
складена кристалічними породами. Альпи складені
гранітами, гнейсами, вапнякими та іншими твердими породами. Для них характерні
різкі форми рельєфу: унікальні стрімчаки та скелі, глибокі ущелини.
Високогірні області покриті вічними снігами і льодовиками. Найбільший з цих
льодовиків і один з найбільших в Європі - Алечській.
Між Бернськімі Альпами і Юріївною
від протікаючого по межі з Німеччиною Рейну до
Женевського озера тягнеться хвилясте невисоке Швейцарське плоскогір'я (висота
400-600 м), що є найнаселенішою
частиною країни. меліорації.
Клімат. У Швейцарії переважає
вологий, на плоскогір’ї - помірно теплий, у горах - холодний клімат. Добові
температури у низинах взимку в середньому коливаються від -10 до -16оС, влітку
вони збільшуються до +27оС і вище. У січні-лютому при високому тиску над
Альпами переважає ясна холодна погода, сприятлива для занять зимовими видами
спорту. Весною, влітку та восени віють фени (теплі сухі вітри, що дують зі
сходу на південний схід). У зв’язку з великими висотами у Швейцарії випадає
багато опадів: на узбережжі Женевського озера - 1040 мм, в Давосі - 1500 мм, на
південному сході - 970 мм.
Ріки, ліси й озера. Швейцарія
славиться своїми озерами, яких на її території налічується майже 600..
Найкрупніші з них - Женевське і
Бодеськоє. Далі йдуть Невшательськоє, Лаго-Маджоре, Фірвальдштетськоє (озеро
чотирьох
каналів),
Цюріхське і озеро Лугано. Походження їх в основному тектонічно-льодовикове.
Береги облямовані лісистими горбами
або скелястими горами, схили яких обриваються прямо у воду. Крупні озера -
не
тільки місця паломництва туристів, вони виконують важливу роль в судноплавстві
і меліорації.
Річки такої невеликої країни, як
Швейцарія, належать басейнам трьох морів: Північного, Середземного і Чорного. У
Альпах починаються такі крупні річки, як Рейн і Рона. З них же беруть початок
притока Дунаю р. Інн, а також притока По - р. Тічино. Більшість із них
бурхливі, багатоводні, мають водоспади та пороги, тому не придатні для
судноплавства. Через таку особливість річок, Швейцарія має багаті
гідроенергетичні ресурси.
Ліси займають близько 24% території.
Також крупну частину країни займають субальпійські і альпійські луги.
Швейцарський національний парк багатозначний. Тут багато резерватів і
заповідників.
Мінеральні ресурси. Країна не багата
на мінеральні ресурси. У надрах залягають невеликі поклади вугілля, залізних
руд та дрібні родовища графіту, тальку й асфальту. У верхів’ях Рони та долинах
Рейну на кордоні з ФРН видобувають кам’яну сіль, що повністю задовольняє
потреби країни. Значними є запаси будівельної сировини: піску, глини, каменю.
Існує припущення, що в Альпах є небагаті родовища уранових руд.
Рослинні і тваринні ресурси. Країна
розташована в зоні європейських широколистих лісів. Ліса Швейцарії займають
близько 1/4 території країни. На Швейцарському плоскогір'ї знаходяться масиви
широколистих лісів (з дуба, бука, ясена, в'яза, клена, липи). На південному
схилі Альп росте каштан. На висоті понад 2000 метрів переважають хвойні ліси з
ялини, ялиці, сосни і модрини. В долинах - зарості вільхи. Вище (до 2800 м)
розташовані субальпійські та альпійські луки, де навесні розцвітають крокуси і
нарциси, влітку - рододендрони, ломикамені, горечавки і едельвейси.
У горах із ссавців зустрічаються
сарна, куниця, заєць-біляк, альпійський бабак, кам'яний козел, лисиця; із птахів
- беркут, глухар, дрізд, пищуха, стриж, сніжна куріпка, на берегах рік та озер
- чайки, у їхніх водах - форель, голець, сиг, харіус та інша риба. Фауна і
природні ландшафти охороняються у Швейцарському національному парку Енгадин і в
лісових масивах Алеч і Дерборанс.
Населення. Становлення швейцарської
нації є історично складним процесом, зумовленим поєднанням різних етнічних
груп.
У Швейцарії немає єдиної етнічної
етнічної спільноти. Кожний з чотирьох швейцарських народів (германошвейцарці,
франкошвейцарці, італошвейцарці та реторороманці) відрізняється національною
самосвідомістю. Водночас кожний мешканець країни усвідомлює не тільки свою
етнічну і кантональну належність, а й державну спільність, що виражається в
єдиній самоназві і культурі. Загальна кількість населення країни у липні 2010
року становила 7,623,438 млн.і займає 95 місце серед країн світу за цим
показником.
Іноземці у Швейцарії становлять
близько 20% населення (1 млн. 424 тис. осіб).
Національності, які проживають на
території Швейцарії у 2009 р.
Яку
частку становлять від усіх іноземців, %
*Джерело: №23
в списку використаної літератури
В таблиці 4 показано, що найбільше в
Швейцарії проживає італійців, югославів та португальців. Тобто найбільше
вихідців з тих країн, які мають кордони з Швейцарією.
Мови народів Швейцарії належать до
двох мовних груп: романської (французька, італійська та ретороманська) і
німецької. Незважаючи на різноманітність населення, у Швейцарії відсутня
національна ворожнеча. Тому що за конституцією всі народи рівноправні, а їх
мови офіційні. Офіційні мови - німецька (користується 64% населення),
французька (19% населення), італійська (8% населення), ретороманська (0,6%
населення).
В Швейцарії також поширено багато
діалектів.
Рис 3. Мовні діалекти Швейцарії [23].
На рисунку 3 показано, що найпоширенішими
діалектами є німецькі. Німецька мова - найпоширеніша. Її місцевим діалектом -
алеманнським (швіцердюч) - користуються 73% швейцарських громадян і 64%
населення країни.
Англійська мова поширена у Швейцарії
скрізь.
Французькою мовою користуються,
переважно у західних кантонах. У кантонах Берн, Фрібург і Вале розмовляють і
німецькою, і французькою.
Італійською розмовляють переважно у
кантоні Тічино.
Ретороманська мова поширена тільки в
гірському кантоні Граубюнден.
Пересічний швейцарець володіє своєю
рідною мовою, англійською і розуміє ще одну з офіційних мов.
Вікова структура населення подана у
таблиці 5.
Вікова структура населення Швейцарії
станом на 2010 рік
Таблиця 5 свідчить, що найбільшу
кількість в країні складає населення працездатного віку, що має суттєвий вплив
на економіку країну, яка значною мірою залежить від кількості наявних трудових
ресурсів.
Країна заселена нерівномірно.
Середня густота населення становить 154 особи на км2. На Швейцарському плато та
у північно-східній частині країни, де зосереджено майже ¾
усіх
мешканців країни, вона сягає 250 осіб/км2, на гірські райони припадає від 25 до
50 осіб/км2.
Більша частина швейцарців мешкає у
містах, однак великих міст не багато: Цюріх (339 тис.), Берн (335 тис.), Женева
(173 тис.), Базель (171 тис.), Лозанна (114 тис.). Більшість міст країни
нараховує менше 20 тис. жителів. Населені пункти у сільській місцевості мають
розгалужену інфраструктуру. Широка індустріалізація Швейцарії, розвиток
туризму, скорочення частки населення зайнятого у сільському господарстві,
зменшує різницю між сільським і міським способами життя. Навіть у невеликих
селищах нині будують престижні готелі та житлові будинки.
Сфери зайнятості населення Швейцарії
*Джерело: №
8 в списку використаної літератури
З таблиці 6 видно, що найбільше
робочої сили зосереджено у сфері послуг. Це цілком закономірно, оскільки ця
сфера у Швейцарії є однією з найбільш розвинених та потужних.
Рівень безробіття в Швейцарії у 2007
році сягав 2,3%, що показує наскільки розвиненою є ця країна, адже тільки
країни з добре розвиненою економікою можуть досягти таких показників.
Безробіття тісно пов’язане з
економічним розвитком.
Графік 2. Крива рівня безробіття в
Швейцарії у 1990-2009 рр. [5].
Подивившись на криву безробіття,
можна зробити такі висновки після досягнення
історичного "високого" рівня безробіття в 1997 році (5,2%), рівень
безробіття скоротився до 1,7% у 2001 році, та знову почав рости аж до 2004
(3,9%). Після декількох років постійного зниження (2008: 2,6%), він знову виріс
до 3,7% в 2009 році.
Швейцарія мала всі необхідні
передумови для розвитку господарського комплексу. Країна займає вигідне
географічне положення, демографічні передумови. Природо-ресурсний потенціал
країни не багатий, але місцеві ландшафти вражають своєю красою, тому не дивно,
що найбільшого розвитку в Швейцарії набула сфера послуг, а саме найбільшого
розвитку набула галузь туризму. Тож, вдало скориставшись перевагами свого
географічного положення та вдало розташувавши підприємства, Швейцарія змогла
створити міцний господарський комплекс.
3.
Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарського комплексу Швейцарії
Промисловість. Швейцарія - високо
розвинута індустріальна країна. Завдяки високій якості швейцарські товари
користуються попитом на світовому ринку. Країна є одним з провідних
науково-технічних центрів світу. У Швейцарії розміщено чимало науково-технічних
осередків інших держав. Високий рівень життя швейцарського населення був
досягнутий завдяки широкомасштабного розвитку різних галузей промисловості.
Світову популярність завоювала швейцарська годинна промисловість,сконцентрована
переважно в західній частині країни (Ла-Шо-де-Фон, Невшатель, Женева) та
Шаффхаузене, Туні, Берні та Ольтене. Для промисловості Швейцарії характерно
немасове виробництво високоякісних виробів на експорт. Країна спеціалізується
на виробництвах високоякісних дорогих виробів, що вимагають небагато
сировини,але великої праці. Такому розвитку промисловості сприяло й те, що
країна має у своєму розпорядженні достатньо висококваліфікованої робочої сили.
Паливно-енергетичний комплекс.
Країна змушена завозити рідке паливо і вугілля. Потреби в електроенергії
Швейцарія цілком покриває за рахунок власних ресурсів. Кожного року близько 37
% електроенергії в Швейцарії виробляється на АЕС, 50 % на ГЕС, решта 13 % на
ТЕС з нафти, що імпортується. Більшість ГЕС знаходиться в Альпах, де створено
більше 40 штучних озер - водосховищ. За ініціативою «зелених» будівництво нових
АЕС тимчасово припинене, проте в перспективі Швейцарія не збирається поки
згортати програму атомної енергетики.
Машинобудування. Ця галузь
спеціалізується на виробництві високоякісних готових виробів. Специфічною
галуззю є годинникова промисловість. Щорічно випускається приблизно 63 - 65
млн. одиниць годинників (47 % від світово продукції) на майже 1800
підприємствах. Лідерами світової годинникової промисловості є «Омега»,
«Лангердорф» і «Таван». Електротехнічна галузь виробляє гідротурбіни.
Швейцарське машинобудування досягло значних успіхів і в розвитку електроніки.
Текстильне машинобудування спеціалізується на випуску ткацьких верстатів,
мотальних, прядильних, в’язальних , трикотажних і вишивальних машин. На даний
момент діє 60 підприємств, які спеціалізуються на текстильному машинобудуванні,
найбільші з яких «Рюти», «Заурер»). Швейцарія є виробником зброї (системи і
компоненти озброєння для танків, артилерії та піхоти, цивільні й військові
літаки та гелікоптери).
Хімічна промисловість. Галузь
зорієнтовано здебільшого на виробництво складних хімічних сполук: барвників,
засобів для боротьби зі шкідниками, фармацевтичних препаратів, ароматичних
речовин, фотоматеріалів. Найбільшими хімічними фірмами країни є «Сібі-Гейгі»,
«Сандоц» та «Гофман ля Роше».
Фармацевтична промисловість
Швейцарії випускає вітаміни, сульфаміди, антисептичні та тонізуючі зас
Похожие работы на - Господарський комплекс Щвейцарії Курсовая работа (т). География, экономическая география.
Дипломная Работа На Тему Дидактические Игры
Доклад: Взгляды Е. Д. Поливанова на сущность языка и на методологию языкознания в 20-30-е годы
Реферат: Системы небесных координат
Реферат по теме Цыганский язык и глоттохронология
Контрольная работа по теме Анализ преимуществ и недостатков крупных российских предприятий
Курсовая Работа На Тему Международные Неправительственные Организации
Реферат На Тему Особливості Реклами На Місці Продажу
Сочинение Письмо Маме На День Матери
Выведение Нового Товара На Рынок Рефераты Скачать
Реферат по теме Витамины, их роль в обмене веществ
Курсовая работа по теме Разработка базы данных для методического кабинета ГБОУ СПО СО 'Каменск-Уральский радиотехникум'
Музыка Поколений Реферат
Реферат: Правила по отношению к аргументам и ошибки, с ними связанные. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа: Политический PR на примере партии "Единая Россия". Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: The Boldness Of Courage Essay Research Paper
Отчет По Практике На Тему Характеристика Ооо "Прогресс Автолайн"
Реферат: Загальна характеристика запитань. Структура запитань
Реферат по теме Понятие конкретной жизненной ситуации, ее роль в механизме преступного поведения
Реферат Государственное Регулирование Научной И Наукоемкой Сферы
Реферат: Основы рынка ценных бумаг Роль клиринговой палаты на фондовой бирже
Реферат: Становление философии
Реферат: Трансфармацыя інфармацыйнай прасторы Польшчы
Реферат: Аксиологическое содержание правовых норм