Господарські злочини - Государство и право дипломная работа

Главная

Государство и право
Господарські злочини

Поняття та види господарських злочинів. Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської та бюджетної систем України. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності господарюючих суб'єктів.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Поняття та види господарських злочинів
Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської та бюджетної систем України
Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності господарюючих суб'єктів
Господарські злочини, які посягають на інтереси торгівлі та сфери побуту
Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів
Злочини у сфері обслуговування споживачів
Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна
ВВР - Вісник Верховної Ради України (офіційне видання);
ОВУ - Офіційний вісник України (офіційне видання);
ЗУ - Закони України (збірник Законів України)
2. Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської та бюджетної систем України
2.1. Виготовлення, зберігання, використання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, документів на переказ або засобів доступу до банківських рахунків чи державних цінних паперів
Фальшування грошей та інші незаконні операції з підроб-леними грошима посягають на кредитно-фінансову та еко-номічну систему України, на добробут народу.
Таке посягання заподіює у фінансово-кредитній та еко-номічній сфері велику суспільно-небезпечну шкоду тому, що у ринковій економіці вся сукупність господарських зв'язків реалізується через механізм системи вартісних відносин. Гроші у процесі товарообліку не тільки підтверджують су-спільне значення витрат на виробництво товару, а й визнача-ють відповідність даного товару суспільним потребам. Та-ким чином, гроші виступають не лише втіленням вартості при обміні, а й визначенням їх кількісного виміру у конкрет-ному товарі. Гроші використовуються як еквівалент при об-міні товарів, тому, що вони: а) є законним платіжним засо-бом, декларованим державою як гроші; б) кількісно обмеже-ні в обігу, а право емісії належить тільки державі; в) можуть легальне обмінюватися на різні товари.
Створення в Україні остаточно сформованої грошової системи з постійною національною валютою вимагає засто-сування всіх необхідних заходів її захисту.
Для забезпечення належного захисту національної валю-ти від підробок в Україні у березні 1994 р. був введений у дію банкнотно-монетний двір, який використовує найсучас-ніші технології, системи комп'ютерної графіки, виготовлен-ня оригінальних і друкарських форм та захищених фарб. Це -друкарські лінії, що включають офсетні машини «Супер Сімултан-312» і машини інтагліо друку «Супер Орлов Інта-гліо», контроль якості продукції на машині «Нота-Чек»; це -лінії автоматичної обробки банкнот «Кутпак-2» та близько 250 одиниць технологічного устаткування, виготовленого провідними фірмами Німеччини, Австрії, Італії.
Банкнотно-монетний двір виконує замовлення на виготов-лення банкнот, різних видів цінних паперів і документів суворого обліку. Це облігації внутрішньої державної ощад-ної позики, розрахункові та грошові чеки Національного банку України, приватизаційні сертифікати, марки акцизного збору на тютюнові вироби та алкогольні напої, сувенірні поштові марки. Усі цінні папери, що виготовляються банкнотно-монетним двором мають найсучасніші засоби захисту від підроблення. У банкнотно-монетному дворі створено монетне виробництво, де карбуються монети масового обігу, пам'ятні та ювілейні монети з золота, срібла та інших металів. У квітні 1997 р. прийнята в експлуатацію фабрика банкнотно-го паперу (м. Малин Житомирської обл.). Технологічні пото-ки фабрики дозволяють виготовляти високоякісне волокно як із бавовни, так і з бавовняного лінту. Папір виготовляється на циліндровій (крутлосітковій) папероробній машині. Техноло-гічне обладнання дає змогу виготовляти банкнотний та захи-щений папір із круглосітковим локальним багатотонованим водяним знаком, двома захисними стрічками, захисними во-локнами, планшетами та іншими елементами захисту. Папір проходить стовідсотковий контроль якості. Усіма технологіч-ними процесами керують комп'ютери.
Банкноти та цінні папери друкуються з використанням сучасних технологій, що виключають можливість підроб-лення. Для цього використовуються захищені види паперу та фарб, спеціальні технології виготовлення друкарських форм і друку, відповідні умови виробництва.
Папір. Для банкнот і цінних паперів має різноманітні властивості, круглосіткові двотонові та багатотонові водяні знаки, захисні стрічки, кольорові та флуоресціюючі волок-на, реакцію на хімічні розчинники.
Фарби. Спеціальні захищені фарби, якість яких суворо контролюється: видимі та невидимі в інфрачервоних про-менях, кольорозмінні під дією хімічних розчинів та інші.
Дизайн. Під час розробки дизайну використовуються традиційне мистецтво гравера та найсучасніша система комп'ютерної графіки для отримання різноманітних склад-них гільйошних візерунків.
Друкарські форми. Спеціальні технології виготовлення оригінальних та композитних фотоформ, робочих друкар-ських форм для сухого офсетного та інтагліосетного, інтагліо друку.
Способи друку. Орловський офсетний та інтагліосетний друк на машинах «Супер Сімуліан-312», орловський бага-токолірний інтагліо друк на машинах «Супер Орлов Інтагліо», нумераційний друк на ротаційних машинах «Супер Нумерота-212».
Контроль якості. Автоматичний контроль якості на машині «Нота-Чек».
Фінішні операції. Порізка, обандеролювання та паку-вання банкнот на автоматичній лінії «Кутпак-2».
Система безпеки. Система безпеки забезпечує контроль за збереженням паперу та готової продукції, міжоперацш-ний контроль за напівфабрикатами.
Банкноти виготовлені на спеціальному білому папері, що не флуоресціює в ультрафіолетових променях, із захис-ною стрічкою і з багатотонованим водяним знаком, роз-ташованим у вільному від друку місці, що повторює порт-рет, надрукований на лицьовому боці банкноти. Розмір банкнот - 133 х 66 мм.
1. Водяний знак - видиме на білій площині банкноти, у разі розглядання її проти світла, зображення в різних тонах (світліших та темніших від паперу), що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти.
2. Захисна стрічка - стрічка з позитивним мікротекстом слова «Україна» - у банкнотах номіналом 5 гривень та «ві-конна» металізована у банкнотах номіналом 20 гривень.
3. Суміщений малюнок - малюнок, розташований в од-ному місці на лицьовому та зворотному боках банкноти. Всі його елементи збігаються та доповнюють один одного за розглядання банкноти проти світла.
4. Райдужний друк - поступовий перехід одного кольо-ру захисної сітки, виконаної суцільними лініями без розри-вів, до іншого (захисна сітка з обох боків банкноти).
5. Антисканерна сітка - розміщені під різними кутами тонкі лінії, які за копіювання чи сканування банкноти мо-жуть утворювати на копії «муар» (елементи захисної сітки з обох боків банкноти).
6. Мікротекст - напис безперервно повторюваного сло-ва «Україна», абревіатури «НБУ», які можна прочитати за допомогою збільшувального скла.
7. Рельєфні елементи - елементи друку, що виступають над поверхнею паперу, шершавість яких відчувається на до-тик кінчиками пальців (портрет і написи, номінал цифрами, кодоване зображення, знак для сліпих на лицьовому боці).
8. Приховане (латентне) зображення - зображення номі-налу цифрами, що видно за розглядання банкноти на рівні світла у разі її повороту на 45 градусів.
9. Знак для сліпих - рельєфний елемент, розміщений у лівому нижньому куті банкноти, який відчувається на до-тик кінчиками пальців і визначає номінал банкноти.
10. Орловський друк (офсетний та інтагліо) - це різкий перехід фарби від одного кольору до іншого без розриву та зміщення ліній малюнка.
Такі ж засоби захисту використовуються і при виготов-лені цінних паперів. Див.: Лютий І. О. Грошово-кредитна політика в умовах перехід-ної економіки.- К., Атіка, 1999.- С, 75-76.
Незважаючи на такі ретельні засоби захисту, практика знає чимало спроб підробки грошей та цінних паперів.
Предметами фальшування можуть бути:
- державні казначейські білети і білети Національного банку України;
- державні цінні папери (акції, облігації, векселі, серти-фікати та ін.) - ст. 2 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 р.
Для відповідальності за фальшування грошей чи цінних паперів не має юридичного значення спосіб їх виготовлен-ня. Склад злочину утворює будь-який спосіб, якщо він дає змогу досягти злочинної мети - збуту фальшивих купюр чи паперів. Грубе, невдале фальшування, яке розраховане на передачу таких фальшивок неосвіченим чи особам з фізич-ними вадами, утворює склад іншого злочину - шахрайства (ст. 190КК).
Підробка грошових знаків - це і фальсифікація грошової купюри меншої цінності на купюру більшої цінності, наприк-лад, купюри цінністю в 10 гривень на купюру в 100 гривень.
Збутом фальшивих грошових знаків чи цінних паперів є випуск їх в обіг як особою, що їх виготовила, так і тією особою, яка їх не підробляла, не виготовляла, незалежно від того, звідки вони до неї потрапили, але за умови, що ця особа усвідомлює факт випуску в обіг фальшивих грошей.
Фальшування грошей або цінних паперів, а також їх збут є злочином умисним, оскільки фальшування грошей вчиню-ється з метою випуску їх в обіг. Підробка грошей чи цінних паперів з іншою метою, наприклад, для колекції, демонстра-ції своєї майстерності складу злочину не утворює.
Частина 2 ст. 199 КК передбачає підвищену відпові-дальність у випадках вчинення цього злочину:
- за попередньою змовою групою осіб;
- особою, раніше судимою за виготовлення чи збут під-роблених грошей чи цінних паперів (за наявності судимості за попередній злочин);
Відповідальність за фальшування грошей та цінних па-перів настає з шістнадцяти років.
Якщо дії, передбачені ст. 199 КК, були вчинені організо-ваною групою або у особливо великому розмірі, то скоєне кваліфікується за ч. З ст. 199 КК.
Згідно з приміткою до ст. 199 КК фальшування грошей чи Інші незаконні операції, відповідальність за які передбачена ст. 199 КК, вважаються вчиненими у великому розмірі, якщо сума підробки у двісті І більше разів перевищує неоподатко-вуваний мінімум доходів громадян; в особливо великому розмірі - якщо сума підробки у чотириста і більше разів пе-ревищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Карається виготовлення, зберігання, придбання, пере-везення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї:
за ч. 1 ст. 199 КК - позбавленням волі на строк від трьох до семи років;
за ч. 2 ст. 199 КК - позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років;
за ч. З ст. 199 КК - позбавленням волі на строк від вось-ми до дванадцяти років з конфіскацією майна.
2.2. Незаконні дії з фінансовими документами
Діяння, передбачене ст. 200 КК, посягає на фінансово-кредитну систему України.
Склад злочину утворюють різні незаконні дії з фінансо-вими документами:
а) підробка документів на переказ грошових коштів;
б) підробка платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, а також;
в) придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту підроблених документів на переказ грошових коштів чи платіжних карток; або
Згідно з приміткою до статті 200 КК документами на пе-реказ є документи у паперовому або електронному вигляді, що використовуються банками чи їх клієнтами для передачі доручень або інформації на переказ грошових коштів між суб'єктами переказу грошових коштів (розрахункові доку-менти, документи на переказ готівкових коштів, а також ті, що використовуються при проведенні міжбанківського пе-реказу та платіжного повідомлення, інші).
Кваліфікованими є діяння з фінансовими документами, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 200 КК).
Незаконні дії з фінансовими документами вчинюються умисно, з метою їх використання чи збуту.
Відповідальність за незаконні дії з фінансовими доку-ментами настає з шістнадцяти років.
Караються незаконні дії з фінансовими документами:
за ч. 1 ст. 200 КК - штрафом від п'ятисот до тисячі не-оподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбав-ленням волі на строк до трьох років;
за ч. 2 ст. 200 КК - позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Контрабандою називається незаконне переміщення товарів, валюти, цінностей та інших предметів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.
Контрабанда посягає на монополію зовнішньої торгівлі, підриває економіку держави, громадську безпеку і здоров'я людей.
Предметами контрабанди є товари, валюта, історичні та культурні цінності, а також предмети, що вилучені із віль-ного обігу - зброя, отрути, радіоактивні, вибухові речовини і т. п.
Об'єктивно контрабанду утворює одне з можливих діянь по незаконному переміщенню через митний кордон Украї-ни предметів контрабанди, вчинене:
- у великих розмірах - на суму, яка у тисячу і більше ра-зів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян;
- стосовно заборонених для ввозу/вивозу предметів: іс-торичних і культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припа-сів до неї), а також контрабанда стратегічно важливих си-ровинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення їх за межі України.
Таким чином, ст. 201 КК передбачає два види контрабан-ди, що є злочином: а) незаконне переміщення через митний кордон України товарів, валюти і цінностей (крім історичних і культурних), вчинене у великих розмірах; б) незаконне пе-реміщення через митний кордон України, незалежно від кількості і вартості, спеціальних предметів - історичних і культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактив-них і вибухових речовин, зброї і боєприпасів (крім гладкост-вольної мисливської зброї і бойових припасів до неї), а та-кож контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, т одо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення їх за межі України.
Кваліфікованою визнається контрабанда, яка була вчи-нена організованою групою, тобто групою, що створила спеціальну організацію для зайняття контрабандою, або особою, раніше судимою за контрабанду (ч. 2 ст. 201 КК).
Контрабанда - злочин умисний, умисел прямий -- суб'єкт має мету порушити митний кордон і прагне досягнути її.
Відповідальними за контрабанду є осудні особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.
за ч. І ст. 201 КК - позбавленням волі на строк від трьох де семи років з конфіскацією предметів контрабанди;
за ч. 2 ст. 201 КК - позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років - з конфіскацією предметів контрабан-ди та з конфіскацією майна.
2.4. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
Ухилення від повернення валютної виручки в Україну з-за кордону посягає на фінансово-кредитну систему України.
Згідно зі ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного контролю» від 19 лютого 1993 року ВВР.- 1993- № 17 - ст. 184 резиденти України зо-бов'язані декларувати у Національному банку України свої валютні цінності, що знаходяться за межами України, а За-коном України від 23 вересня 1994 р. «Про порядок здійс-нення розрахунків в іноземній валюті» встановлено обов'язок резидентів зараховувати виручку в іноземній ва-люті на свої валютні рахунки в уповноважених банках ЗУ,- Том 7,- К., 1997- С. 369 .
а) ухилення від повернення в Україну на рахунки в іно-земній валюті від реалізації на експорт товарів (послуг);
б) приховування будь-яким способом виручки в інозем-ній валюті, товарів чи інших матеріальних цінностей.
Частина 2 ст. 207 КК передбачає посилену відповідаль-ність, якщо таке діяння було вчинено повторно (два і біль-ше разів) або групою осіб, або якщо предметом злочину була виручка у великому розмірі, тобто така, яка у тисячу і більше разів (за курсом Національного банку України) перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Частина 3 ст. 207 КК передбачає відповідальність за особ-ливо кваліфікований вид цього діяння, якщо приховувана виручка в іноземній валюті у три тисячі і більше разів пере-вищувала неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Частина 1 статті 207 КК містить формальний склад злочину, і діяння вважається закінченим з настанням строку, встановленого законодавством України для повер-нення в Україну виручки в іноземній валюті. Ухилення від повернення в Україну виручки в іноземній валюті чи приховування такої виручки у великих (ч. 2 ст. 207 КК) або у особливо великих розмірах (ч. З ст. 207 КК) містить матеріальний склад злочину. Таке діяння вважається за-кінченим з моменту, коли розмір валютної виручки досяг-нув таких величин, які вказані у пунктах 1 і 2 примітки до ст. 207 КК.
Ухилення від повернення чи приховування виручки в іноземній валюті вчинюється умисно. Умисел може бути переважно побічний, оскільки суб'єкт має мету зберегти для себе виручку, а не заподіяти шкоду фінансово-кредитній системі України. Така шкода для винного - бай-дужий результат його дій.
Відповідальними за ухилення від повернення в Україну чи приховування валютної виручки є посадові особи під-приємств, установ та організацій незалежно від форм влас-ності, а також всі інші особи, які займаються підприємни-цькою діяльністю і мають прибутки, виручку в іноземній валюті за кордоном.
Відповідальність за ухилення від повернення в Україну чи приховування валютної виручки настає з шістнадцяти років.
Карається ухилення від повернення виручки в інозем-ній валюті:
за ч. 1 ст. 207 КК - штрафом у розмірі від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років;
за ч. 2 ст. 207 КК - обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк до трьох років;
за ч. З ст. 207 КК - позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Діяння, передбачене ст. 208 КК, посягає на фінансово-кредитну систему України.
Порядок і умови відкриття валютних рахунків регулю-ються Положенням про порядок надання ліцензій на від-криття юридичними особами-резидентами України рахун-ків в іноземних банках, яке затверджено постановою Прав-ління Національного банку України від 5 травня 1999 р. № 212 ОВУ.- 1999.- № 20 ст. 907 .
Положенням передбачено, що резиденти України мо-жуть мати рахунки в іноземній валюті за кордоном лише за наявності дозволу Національного банку України. Дозвіл на відкриття рахунків в іноземній валюті за кордоном оформ-ляється у формі ліцензії.
Склад злочину утворюють - відкриття або використання за межами України валютних рахунків без дозволу Націо-нального банку. Стаття 208 КК містить формальний склад злочину - діяння визнається закінченим з моменту відкриття або використання будь-яким способом валютного рахунку за кордоном, незалежно від настання злочинних наслідків.
Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків, вчинене повторно або групою осіб, кваліфікується за ч. 2 ст. 208 КК.
Незаконне відкриття чи використання валютних рахун-ків за межами України вчинюється умисно.
Відповідальними за незаконне відкриття чи використан-ня валютних рахунків за межами України є всі осудні осо-би, що досягли віку шістнадцяти років і які є громадянами України і постійно проживають на території України, як приватні, так і посадові особи.
Карається незаконне відкриття або використання за ме-жами України валютних рахунків:
за ч. 1 ст. 208 КК - штрафом від п'ятисот до тисячі не-оподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправни-ми роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках;
за ч. 2 ст. 208 КК - позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років та позбавленням права обіймати певні поса-ди чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на за-значених вище рахунках.
2.6. Порушення законодавства про бюджетну систему України
Діяння, передбачене ст. 210 КК, є спеціальним видом зловживання владою чи посадовими повноваженнями (ст. 364 КК).
Законом України від 5 грудня 1990 р. «Про бюджетну систему України» Закони України. - Том 1.- 1996- С. 51-54 порушен-нями законодавства про бюджетну систему визнаються ви-користання коштів державного бюджету на цілі, не перед-бачені Законом про Державний бюджет України або в обся-гах, що перевищують межу видатків, затверджену Законом про Державний бюджет України.
а) використання посадовою особою бюджетних коштів не за їх призначенням чи у більших обсягах, ніж було передбачено;
б) недотримання вимог щодо використання видатків бюджету (скорочення чи непропорційне використання), якщо ці дії були вчинені з бюджетними коштами у великих розмірах, тобто на суму у тисячу і більше разів більшу не-оподаткованого мінімуму доходів громадян.
Злочин визнається вчиненим при обтяжуючих обставинах, якщо його було вчинено повторно (вдруге) або групою осіб чи у особливо великих розмірах (коли розмір бюджетних коштів становить три тисячі і більше неоподаткованих міні-мумів доходів громадян) і кваліфікується за ч. 2 ст. 210 КК (п. 2 примітки до ст. 210 КК).
Порушення законодавства про бюджетну систему Украї-ни вчинюється умисно. Помилка у використанні бюджетних коштів складу злочину не утворює.
Відповідальними за порушення законодавства про бю-джетну систему є посадові особи, які наділені повноважен-нями розпоряджатися бюджетними коштами.
Перелік посадових осіб, які є розпорядниками коштів державного бюджету, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 8 січня 2000 року № 13 «Про вдоско-налення системи головних розпорядників коштів держав-ного бюджету» ОВУ.- 2000,- № 2.- Ст. 36 .
Відповідальність за порушення законодавства про бю-джетну систему України настає з шістнадцяти років.
Карається порушення законодавства про бюджетну си-стему України:
за ч. 1 ст. 210 КК - штрафом від ста до трьохсот неопо-датковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого;
за ч. 2 ст. 210 КК - обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2.7. Видання нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку
Видання нормативних актів, які змінюють доходи і видат-ки бюджету, є спеціальним видом порушення Закону про бюджетну систему України від 5 грудня 1990 р. в редакції від 28 квітня 1995 р. Закони України.- Том 1- К.,- 1996.- С. 65-69 , яким передбачено, що бюджети всіх рівнів повинні виконуватися у тих самих обсягах, які затверджені відповідною радою.
Склад злочину утворює видання нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету у великих розмірах (див. пункт 2 примітки до ст. 210 КК).
Нормативними актами, якими змінюється розмір дохо-дів чи видатків бюджету, всупереч встановленому законом порядку обсягах, можуть бути постанови, накази, розпоряд-ження, інструкції, якими встановлюються обов'язкові для невизначеного кола осіб правила поведінки, тобто які є обов'язковими для виконання їх всіма підпорядкованими підприємствами, установами чи організаціями.
Якщо предметом діяння були бюджетні кошти у особли-во великому розмірі (див. пункт 3 примітки до ст. 210 КК), то злочин кваліфікується за ч. 2 ст. 211 КК.
Видання нормативних актів, які змінюють доходи і ви-датки бюджету всупереч Закону, вчинюється умисно, вида-ти нормативний акт необережно неможливо.
Суб'єктами відповідальності за ст. 211 КК є посадові осо-би органів виконавчої влади, які наділені повноваженнями видавати чи затверджувати нормативні акти, якими змінюю-ться порядок і умови формування чи використання бюджет-них коштів. Видання таких актів посадовими особами, які не мають повноважень на видання таких актів, утворює сукуп-ність злочинів, передбачених ст. 211 і ст. 365 КК.
Відповідальність за видання нормативних актів, які змі-нюють доходи і видатки бюджету всупереч закону, настає з шістнадцяти років.
Карається видання нормативно-правових або розпоряд-чих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупе-реч встановленому законом порядку:
за ч. 1 ст. 211 КК - штрафом від ста до чотирьохсот не-оподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправни-ми роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до чо-тирьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
за ч. 2 ст. 211 КК - позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язко-вих платежів (ст. 212 КК України) є одним із найбільш шкідливих господарських злочинів. По-перше, цим діянням руйнується формування фінансових надходжень у держав-ний бюджет, і держава стає неспроможною виконувати свої соціальні функції.
По-друге, вся соціальна сфера не має фінансового забез-печення (лікарі, вчителі, пенсіонери, студенти та всі ін.).
По-третє, суб'єкти несплати податків отримують неви-правдані прибутки і мають змогу тиснути на ринку своїх сумлінних конкурентів. У зв'язку з цим обов'язок сплачува-ти податки є конституційним. Ст. 67 Конституції України встановлює обов'язок кожного громадянина (іноземця та особу без громадянства у відповідних до закону випадках) сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановле-них законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майно-вий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. Законом України від 25 червня 1991 р. «Про систе-му оподаткування» в редакції від 2 лютого 1994 р. Голос України.- 1994, 1 квітня. подат-ком, збором, іншим обов'язковим платежем до бюджету і внеском до державних цільових фондів називається обов'язкова сплата до бюджету відповідного рівня (держав-ного, місцевого тощо) або до державного цільового фонду зобов'язаними особами в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Порядок і розміри сплати податків та інших обов'яз-кових платежів суб'єктами підприємницької діяльності, а також строки їх сплати, встановлюються законами України, декретами Кабінету Міністрів та інструкціями Міністерства фінансів і Головної податкової інспекції.
Ст. 212 КК України передбачає кримінальну відпові-дальність за ухилення від сплати податків:
1) способом неподання податкових декларацій та розра-хунків;
2) приховування (заниження) об'єктів оподаткування. Відомості Верховної Ради України.- 1992.-№ 23.- Ст. 333.
Законом України від 21 лютого 1992 р. «Про оподатку-вання доходів підприємств і організацій» Детальніше про ухиляння від сплати податків і приховування об'єктів оподаткування див.: П. Т. Гега. Правові основи податкової системи, правопорушення, проблеми, рішення. К, 1996.- С. 62-92., Брич Л. П., Наврацький, В. О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні.- Київ, 2000. встановлена що-квартальна сплата податку поданням податкової декларації І розрахунків із внесенням до неї авансових внесків подат-ків до бюджету у розмірах, передбачених фінансовими роз-рахунками підприємницької діяльності за рік.
Порядок і строки сплати інших податків встановлюють-ся декретами Кабінету Міністрів, наприклад, декретами «Про акцизний збір» Там само.- 1993.-№ 10.-Ст. 82. , «Про місцеві податки і збори» Там само.- 1993.-№30.-Ст. 336. , «Про податок на прибуток підприємств і організацій» Там само.- 1993.- № 10.- Ст. 76 , «Про по-даток на добавлену вартість» Там само.- 1993- № 2.- Ст. 78. та ін.
Порушення встановленого порядку і строків подання декларацій про доходи і несплата податків є об'єктивною стороною діяння, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України. Для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 212 КК України досить встановити і доказати що декларація не була подана в уста-новлений строк умисно, і що з цієї причини податок не бу-ло сплачено.
Приховування (заниження) об'єктів оподаткування є способом зменшення платежів або способом ухилення від сплати податків частково чи у повному обсязі.
Згідно з чинним законодавством України об'єктами оподаткування є:
1) доходи (прибутки), додана вартість продукції, товарів;
3) обороти з реалізації товарів (робіт, послуг);
4) митна вартість імпортних товарів;
5) вартість послуг за встановлення та розміщення рек-лами та деякі ін.
Діяння кваліфікується за ч. 1 ст. 212 КК України у ви-падках заподіяння державі ухиленням від сплати податків шкоди у значних розмірах.
Значних розмірів визнається шкода, яка у тисячу і біль-ше разів перевищує встановлений законодавством неоподат-ковуваний мінімум доходів громадян.
Заподіяння несплатою податків менших розмірів тягне за собою адміністративну відповідальність. Згідно з ч. 7 ст. 25 Закону України «Про оподаткування доходів підприємств і організацій» на посадових осіб, винних у несплаті податків, приховуванні (заниженні) доходу або об'єктів оподаткуван-ня, накладається адміністративний штраф у розмірі серед-ньомісячної заробітної плати, а за такі самі дії, вчинені про-тягом року після накладення адміністративного стягнення у розмірі двох середньомісячних заробітних плат. Відомості Верховної Ради України,- 1992.-№ 23.-Ст. 333.
У тих випадках, коли приховування об'єктів оподатку-вання поєднується з посадовим фальшуванням документів, діяння кваліфікується лише за ст. 212 КК України. Сукуп-ності злочинів (ст. 33 КК України) при цьому не утворю-ється тому, що фальшування документів (ст. 366 КК Украї-ни) є способом, частиною об'єктивної сторони діяння, пе-редбаченого ст. 366 КК України. За ст. 212 КК України кваліфікуються дії лише посадових осіб і суб'єктів підпри-ємницької діяльності, на яких покладені обов'язки подава-ти декларації про доходи, складати бухгалтерські звіти, ба-ланси, вести розрахунки, пов'язані з обчисленням і сплатою податків,- керівники підприємств і організацій, їх заступ-ники, головні бухгалтери, інші посадові особи, на яких по-кладені такі
Господарські злочини дипломная работа. Государство и право.
Почему Нельзя Забывать Историю Родной Страны Сочинение
Курсовая работа по теме Проблемы применения норм иностранного права
Курсовая Работа На Тему Правительство Российской Федерации
Потери От Нескоординированной Работы Сотрудников Курсовая
Курсовая работа: Особенности Я-образа у подростков
Реферат На Тему Апитерапия
Курсовая работа: Сущность и содержание командно-административной экономики
Курсовая работа по теме Теоретико-практический подход к стратегическому управлению предприятиями малого бизнеса
Реферат по теме Теория Хорни
Курсовая работа: Аудит расчетов по оплате труда
Контрольная Работа По Немецкому 5 Класс Аверин
Курсовая работа по теме Организация учебной деятельности младших школьников с особыми образовательными потребностями
Лекарственные Формы Реферат Заключение
Эссе 2022 Русский
Реферат На Тему Цивилизация Древнего Востока
Контрольная работа: Анализ специфики политического лидерства В.И. Ленина. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа по теме Страховий ринок України
Курсовая Работа На Тему Инновационная Деятельность И Проблемы Ее Финансирования: К Вопросу Использования Венчурного Капитала
Сочинение Время Перемен 11 Класс Итоговое
Реферат по теме Дифференциальный диагноз заболеваний суставов
Административно-правовые нормы и отношения - Государство и право контрольная работа
Хемосинтез - Биология и естествознание презентация
Проект отработки запасов нижних горизонтов основной рудной залежи Орловского месторождения - Геология, гидрология и геодезия дипломная работа