Гнів Божий

Сьогодні «Моссад» вважається однією з найефективніших розвідок у світі. Ця структура дозволяє Ізраїлю контролювати ситуацію на Близькому Сході. Саме вона заважає ядерній програмі Ірану. Моссад прославився і покаранням злочинців: ізраїльській розвідіці вдалося викрасти нацистського злочинця Айхмана. Створення «Моссаду» припало в грудні 1949 року після першої арабо-ізраїльської війни. Моссад на рівні з армією став стовпом безпеки та суверенітету Ізраїлю в складних геополітичних умовах. Найкраще його роль описав його засновник, перший директор Реувім Шілоах:

«Ізраїльська розвідка повинна виконувати роль гаранта безпеки євреїв по всьому світу. Таємна діяльність повинна ґрунтуватись на сучасних технологіях, використовувати найновіші досягнення в області шпигунства, підтримуючи зв'язки з дружніми службами».

В гарантії безпеки входять безліч обов’язків: боротьба з тероризмом, запобігання розробці неконвенційної зброї ворожими країнами, репатріація євреїв, ліквідація нацистських злочинців та терористів.

Теракт в Мюнхені та обурення Ізраїлю

5 вересня 1972 під час Олімпійських ігор в Мюнхені палестинські терористи з групування «Чорний вересень» провели напад на олімпійське містечко, в якому проживала делегація Ізраїлю. Під час нападу о 4-й ранку було вбито 2 спортсмена. Німецька поліція прибула на місце подій майже одразу та почала переговори. Однак вони закінчились фатально: було вбито всіх заручників (9 спортсменів), двох поліцейських та трьох терористів. Терористи вибрали досить вдалий час та місце для атаки. Німеччина вдруге в історії приймала літню Олімпіаду. Змагання в Мюнхені в 1972 р. мали реабілітувати німців за проведену нацистами Олімпіаду 1936 в Берліні. До того ж, між ФРН та Ізраїлем на той момент залишались складні стосунки. Місце проведення Олімпіади було недалеко від концтабору Дахау. Під час перемовин представники Ізраїлю пропонували ліквідувати терористів, але німецький уряд їх не послухав.

Троє терористів, що вижили, були затримані. Однак вже через деякий час палестинські терористи захопили борт Люфтганзи та висунили ультиматум уряду ФРН. Німці виконали умови та звільнили терористів, причетних до нападу в Мюнхені. Спалахнуло обурення серед громадян Ізраїлю, оскільки злочинці були непокарані. Уряд Голди Меїр розумів, що звільнення терористів загрожувало новими нападами. 

Операція «Гнів Божий»

Це стало тригером до створення «Комітету Х», який координував операцію «Гнів Божий». Ця операція тривала 20 років, однак всіх злочинців настигла кара. Прямі виконавці теракту були вбиті вже за два роки. В ході операції були ліквідовані представники Організації Визволення Палестини в Італії та Франції. Найскладнішою була ліквідація організатора Мюнхенського теракту Саламе. Йому вдавалося втікати від «Моссаду», однак і він був підірваний у Бейруті. Також варто зазначити, що від дій «Моссаду» постраждали і невинні люди в ході операції.

Географія цієї операції досить обширна. Шпигунські дії відбувались в Лівані, Іраці, Ірані, Швейцарії, Норвегії, Франції, Італії, Британії. Агентурна мережа Моссаду була досить ефективна і завжди знала про пересування та місцезнаходження терористів.

Операція «Гарібальді»

Трагедія Голокосту сильно вплинула на державотворення Ізраїлю, тому нацистські злочинці були ціллю №1 для «Моссаду». Одним з таких був Арнольд Айхман, який був офіцером гестапо, відповідальним за вирішення «єврейського питання». В 1945 році йому вдалося покинути Рейх та переїхати до Аргентини. Там він продовжив своє життя вже під іншим іменем. Айхман працював на заводі Mercedes-Benz у Буенос-Айресі. Його викрили у 1957р.

Є дві версії, хто його викрив: Лотар і його донька Сільвія Герман чи Тувія Фрідман. Однак сама операція була проведена у 1960р. Агенти «Моссаду» прослідкували за Айхманом та вивчили його розпорядок дня. Коли колишній офіцер гестапо повертався додому, його спіймали і перевезли до орендованого завчасно приміщення. Там агенти провели допит та пересвідчились, що перед ними нацистський злочинець. Вони змусили написати Айхмана записку, що він не проти виїзду з Аргентини. Однак цього було недостатньо, а служби Аргентини могли їх звинувачити у викраденні та незаконному вивезені людини за кордон. Уряд Ізраїлю відправляє перший рейс з Тель-Авіва до Буенос-Айреса, за допомогою якого переодягнутого Айхмана вивозять з країни. Далі його чекали суд та страта.

«Моссад» та його секрети

Так власне в чому полягає успішність політичної розвідки Ізраїлю? По-перше, це ефективна структура всього силового блоку та розвідки зокрема. «Моссад» чітко координує свою діяльність з контррозвідкою, військовою розвідкою, секретним відділом поліції через координаційний центр «Вараш», що підзвітний прем’єр-міністру. Сама зовнішня розвідка поділена на декілька відділів, який чітко виконує свою функції: збір інформації, аналіз, психологічна війна, ліквідація терористів та інше.

По-друге, «Моссад» активно співпрацює з ЦРУ (розвідка США) та Мі6 (Британія). Для цього існує окремий відділ координації з іноземними розвідками. Варто уваги і те, що Моссад активно працює над своєю секретністю. Постійно в розвідці працює 1-2 тисячі офіцерів і велика кількість завербованих агентів за кордоном. «Моссад» також має ефективний інструмент освіти: академія «Мідраш», в якій викладають діючі агенти. 

Що робити Україні?

Тепер повернемось в Україну і подивимось, що нам належить зробити. Перше - це глобальна реформа силового блоку. Діяльність ГУР, СБУ та МВС немає перетинатись і конфліктувати. Наприклад, «Моссад» координує боротьбу з пропагандою та дезінформацією, кібербезпеку та аналітику. В нашому випадку існує окремий Центр боротьби з дезінформацією при РНБО, кібербезпекою опікаються СБУ та Мінцифри, а аналітика розпорошена по всім силовим відомствам. Така розкиданість заторможує процеси, а час - дуже важливий ресурс, навіть у мирні часи.

Варто визначити, кому напряму буде підчинятись нова розвідка, бо від цього залежить баланс сил. Президент має забагато важелів впливу на силовий блок (МВС, СБУ, МО, РНБО, прокуратура). Цей вплив часто буває деструктивний через непотизм та кумівство. Через президентський тиск генеральним прокурором ставала людина без освіти (кейс Луценка), а друг дитинства президента Баканов зараз очолює СБУ. Такі кадрові призначення є абсолютно неефективними, а іноді є шкідливими.

Також варто чітко врегулювати діяльність РНБО. Цей орган немає чіткої регуляції, тому як і Офіс/Адміністрація/Секретаріат/Підставте свій варіант Президента може виконувати будь-які функції, втручаючись в діяльність інших органів. Друге - це активна співпраця з американською та британською розвідкою. Ця кооперація має бути стратегічним пріорітетом і продовжитись після війни. До того ж ми вже маємо приклад спільних операцій. На жаль, він був саботований Офісом Президента. Тому логічним є і наступне - повністю вичистити апарат від російських агентів, таких як Татаров, або сумнівних особистостей як Єрмак та Подоляк. 

Висновки

Україні варто створити свій «Моссад» для справедливого покарання всіх злочинців, що не тільки особисто вбивали в Бучі, а й давали накази або проводили пропаганду та виправдовували геноцид. Помста має бути співрозмірною, адже банальна логіка та історичний приклад єврейського народу, який у свій час теж постраждав від геноциду, доводять, що абсолютне зло неможливо подолати мирним шляхом за допомогою міжнародних інституцій. Дивлячись на приклад Ізраїлю, потрібно створити нову розвідку з чіткими функціями та структурою. Україні необхідно продовжувати співпрацю з іноземним розвідками та боротись з рашистськими агентами і знищувати терористів. Після таких перетворень можемо сподіватися на те, що одного дня українські розвідувальники будуть масово ліквідовувати рашистів, які цинічно знищували українців в Бучі, Ірпені, Маріуполі, а вони навіть не встигатимуть боягузливо пискнути «я проста іспалнял пріказ». Інтерпретуючи слова вже згаданого Ревіума Шілоаха, нам теж потрібні «люди, які відчувають огиду до вбивств, але яких, тим не менш, можна навчити вбивати».

Автор статті: Антон Школовий, дописувач «Зони відповідальності».

Читайте також:

• Після подій в Бучі російські ліберали знову показали своє справжнє обличчя. Вони знову кажуть: “что не все так однозначно”. Про те, чому вони так кажуть, читайте у статті Що не так з російським лібералізмом: навальний, собчак, варламов, кац.
• Кровожерливість та садизм завжди були притаманні російській армії. Які ще злочини вчинила рф ви можете дізнаєтесь у статті Воєнна методика росіян – успіх в залежності від сили брехні.