Глава 1

Я щойно узгодила з пекарнею час, коли зможу прийти й приготувати торт, як раптом мій мисливський годинник двічі подає звуковий сигнал.

Перед очима з’являється нагадування, яке я додала раніше. Вже квітень, а це означає, що мені треба готуватися до дня народження Сайлуса!

Мс

Торт є, але ще треба подумати про подарунок для нього…

Дорогою додому я проходжу повз новий магазин.

Біля його входу, оформленого в казковому стилі, стоїть кілька плюшевих іграшок. На плакаті рекламується нова акція магазину.

“Фабрика плюшевих іграшок відкрилася! Створіть свою власну іграшку! Кількість матеріалів обмежена…”

Перше, що спадає мені на думку, як не дивно, – це плюшева іграшка, схожа на Сайлуса.

Мс

Лідер Онікайнуса у вигляді плюшевої іграшки... Як мило! Його пухкі щічки та велика голова...

Чим більше над цим думаю, тим більше переконуюся, що цей подарунок – чудова ідея. З упевненістю відчиняю двері.

Щойно заповнюю форму бронювання, отримую нове завдання від Асоціації.

Біля Зони N109 зафіксовано коливання енергії. Сідаю на мотоцикл і вирушаю до вказаного місця.

Мс

Енергія надзвичайно нестабільна…

Сходжу з мотоцикла та оглядаю місцевість. Раптом із кущів вилітає зграя птахів, і я обертаюся.

Мс

Сайлус?.. Він знає, що що я перебуваю за межами зони N109?

Відповідаю на дзвінок.

Сайлус

Там якісь нові пейзажі, яких я ще не бачив, сонечко?

Мабуть, це щось захопливе, раз ти так на це задивилася.

З мого телефону доноситься ревіння мотоциклетного двигуна. Я повертаюся в бік звуку і бачу поруч знайому постать.

Мс

Ми ще не у Зоні N109, тут діють обмеження швидкості.

І, здається, ти вже їх порушив. То це ти налякав птахів?

Сайлус

Я в цьому не винен і провину на себе брати не буду.

Мотоцикл зупиняється поруч зі мною, і Сайлус кидає мені маленьку коробку.

Сайлус

Я знаю, що ти шукаєш, тож вже про це подбав. Те, що тобі потрібно, – ось тут.

Це квадратний медіаплеєр у ретро-стилі. Піднімаю його і бачу, як крізь щілини пробивається світло протокору.

Сайлус

Комахи, які люблять докучати Онікайнусу, знову почали дзижчати.

Займатися ними – марна трата часу.

Сайлус опирається на свій мотоцикл і простягає мені руку.

Сайлус

Я примчав сюди, щоб подивитися з тобою на захід сонця.

Мс

А я думаю, ти просто проїжджав повз.

Беру його за руку і сідаю на мотоцикл.

З висоти небо здається ще ширшим, ніж раніше. Вдалині по горизонту розливається помаранчеве світло заходу сонця.

Мс

Не знала, що тобі подобається дивитися на заходи сонця.

Сайлус

Коли я побачив, що хтось затрималася за межами Зони N109, подумав, що вона хоче мене запросити.

Мс

Ну, якщо ти цього бажаєш...

Я приймаю його пропозицію.

Мс

Ви згодні подивитися зі мною на захід сонця, пане Сайлусе?

Сайлус

Я думав, ти скажеш: «Гей! Гей, Сайлусе! Я чула, що сьогодні буде захід сонця, і це трапляється лише раз на тридцять років! Ти ж нізащо не відмовишся подивитися його разом зі мною, правда?»

Мс

Невже я справді звучу так загрозливо?

Жартома обіймаю його за шию і роблю вигляд, ніби душу. Потім кладу підборіддя йому на плече.

Тихо очікуючи, сподіваюся побачити чудовий захід сонця. Але вітер посилюється, і погода починає змінюватися.

Темні хмари затуляють сонячне світло, і повітря стає вологим. Скоро починається дощ.

Мс

Квітневу погоду важко передбачити...

Намагаюся приховати легке розчарування.

Мені надягають шолом, я поправляю його й опускаю візор.

Сайлус

Тільки не знімай. Ми ж обидва не хочемо, щоб ти намокла під дощем і застудилася.

Сайлус вовтузиться з музичним плеєром, і в повітрі лунає заспокійлива мелодія.

Сайлус

У дощових хмар є свій шарм, і це ідеальний час, щоб послухати музику.

Мс

Дуже гарна мелодія. Не очікувала, що у тих хлопців такий гарний смак.

Шум дощу стає ідеальним супроводом до пісні. Розслабляюся і слухаю разом із ним.

Тільки-но я починаю з нетерпінням чекати на наступну мелодію, як плеєр зависає. У моїх вухах лунає противний тріск.

Сайлус

Здається, він зламався після вбирання протокору. Хочеш разом продовжити подорож?

Заїдемо до магазину в Зоні N109, щоб витягнути протокор. Після цього зможеш забрати його собі.

Мс

Гаразд.

Зістрибую з мотоцикла, знімаю шолом і надягаю його йому на голову.

На своїх мотоциклах ми їдемо до Зони N109, поки бліде світло згасає. Нас оточує лише суцільна темрява.

Присутність Сайлуса змушує мене знову задуматися, як відсвяткувати його день народження.

Мс

(Люк і Кіран уже більше місяця як запланували все.)

(Я їм не поступлюся.)

Кидаю погляд на нього. Чому б мені не влаштувати цього року тихий, спокійний день народження?

Мс

(Якщо ми зробимо щось на кшталт поїздки Зоною N109 у дощову ніч під спокійну музику...)

Дивлюся на дорогу попереду, а будівлі пролітають повз нас. Але чогось усе ще бракує.

(Подорож має закінчитися в романтичному місці...)