Геолого-економічне обґрунтування доцільності ведення експлуатаційних витрат на розробку родовища - Геология, гидрология и геодезия курсовая работа

Геолого-економічне обґрунтування доцільності ведення експлуатаційних витрат на розробку родовища - Геология, гидрология и геодезия курсовая работа




































Главная

Геология, гидрология и геодезия
Геолого-економічне обґрунтування доцільності ведення експлуатаційних витрат на розробку родовища

Географо-економічна характеристика району досліджень. Загальні риси геологічної будови родовища. Газоносність і стан запасів родовища. Методика подальших геологорозвідувальних робіт на Кегичівському родовищі та основні проектні технологічні показники.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

1. Загальна характеристика та геологічна будова об'єкта дослідження
1.1 Географо-економічна характеристика району досліджень
1.2 Загальні риси геологічної будови родовища
1.3 Газоносність і стан запасів родовища
1.4 Коротка історія розробки родовища
2. Теоретичні основи геолого-економічної оцінки запасів та ресурсів газу
2.1 Методика подальших геологорозвідувальних робіт на Кегичівському родовищі та проектні технологічні показники
2.2 Теоретично-методичні основи ГЕО
3. Економічна оцінка геологорозвідувальних робіт на газ та конденсат
3.1 Обґрунтування капітальних вкладень у ГРР
3.2 Визначення експлуатаційних витрат на розробку родовища
3.3 Визначення показників економічної ефективності інвестицій
Неефективна та затратна економіка України, технологічно відстале виробництво, недосконалі механізми господарського управління, інерція мислення керівників підприємств та багато інших факторів вимагають докорінної перебудови всієї господарської системи держави як на макро- так і на мікрорівнях.
Геолого-економічна оцінка нафтогазорозвідувальнпх робіт проводиться з метою визначення ефективності виробничих процесів на геологорозвідувальних роботах, а також прогнозування промислового значення їх результатів. Така оцінка може здійснюватися на замовлення державних органів управління, надкористувачів, геологорозвідувальних підприємств для вирішення таких задач:
- обгрунтування доцільності та черговості проведення геологорозвідувальних робіт;
- поділу запасів і ресурсів за їх промисловим значенням;
- обгрунтування черговості введення розвідувальних родовищ в розробку;
- формування статутних фондів підприємств для спільної розробки родовищ нафти і газу;
- визначення частки майна при спільній інвестиційній діяльності;
- визначення орендної плати за користування родовищами, покладами, нафтовим і газовими свердловинами;
- визначення вартості геологічної інформації тощо.
Геолого - економічній оцінці виділяють дві складові: геологічну і економічну.
Геологічною складовою є обґрунтування очікуваних геологічних результатів ГРР і розробка багатоваріантного сценарію проведення пошуково розвідувальних робіт та розробка промислових скупчень нафти і газу.
Економічною складовою є розрахунки для визначення фінансового результату інвестицій в реалізацію вибраного варіанта проведення ГРР.
Геолого - економічній оцінці підлягають результати
- геологорозвідувальних робіт, що вже отримані, і ті. що очікується отримати внаслідок виконання
- проектного обсягу конкретних робіт. Така оцінка виконується з детальністю, що залежить від стадії нафтогазорозвідувальних робіт, тобто ступеня геологічної вивченості об'єкта робіт.
Метою даної курсової роботи є засвоєння навиків з виконання геолого-економічного обґрунтування доцільності ведення експлуатаційних витрат на розробку родовища.
Основні завдання курсового проекту зведені до наступних:
- зібрати та провести аналіз фондових та літературних матеріалів з району досліджень;
- обґрунтувати систему техніко-економічних показників для проведення геолого-економічної оцінки родовища нафти і газу;
- розрахувати капітальні вкладення у розробку родовища нафти і газу;
- розрахувати експлуатаційні витрати на видобуток нафти і розчиненого газу;
- розрахувати собівартість та рентабельність продукції;
- розрахувати грошові потоки, включаючи врахування фактору часу (дисконтування);
- розрахувати термін окупності інвестицій у розробку родовища нафти і газу;
- визначити величину податків і відрахувань у бюджет.
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА КЕГИЧІВСЬКОГО РОДОВИЩА
1.1 ГЕОГРАФО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ
Кегичівське родовище розташоване в Кегичівському районі Харківської області на відстані 35 км від м Красноград.
У легкій промисловості виділялись такі виробництва, як хутрове, переробки вовни, текстильне, швейне та трикотажне.
Багато зусиль трудящі Харківщини доклали до створення інфраструктури, а особливо транспортного забеспечення міст і селищ. Споруджується і експлуатується (три лінії) метрополітен. Міста і селища зв'язуються новими маршрутами залізничного і автобусного руху. Високу потужність має Харківський аеропорт.
Сьогодні, Харківщина - одна з найбільш індустріально розвинених областей України. В структурі промислового виробництва переважають машинобудування та металообробка, електроенергетика, паливна та харчова промисловості.
У сільськогосподарському секторі області 2,391 млн. гектарів угідь, серед яких 1,952 млн. гектарів займають орні землі. У рослинництві переважає вирощування зернових культур, у тому числі кукурудзи, а також цукрових буряків і соняшнику. В тваринництві розвинене м'ясо-молочне скотарство, свинарство, птахівництво.
Харчову та переробну промисловості представляють 18 галузей, найважливіші з яких - м'ясна, молочна, цукрова, борошномельне-круп'яна.У загальному обсязі валової продукції області 44% займають особисті господарства громадян і фермерські господарства.Харківщина є батьківщиною багатьох фундаментальних наукових досліджень. В Харкові уперше було розщеплено атом, досліджено природу надпровідності, створено перший радіотелескоп, розроблено основи теорії коливань у плазмі, процесів розсіювання повільних нейтронів у кристалах. Тут були створені школи танко- і тракторобудування, турбобудування.
Північно-Східний район багатий на різноманітні корисні копалини. Із паливно-енергетичних ресурсів тут є природний газ, що виявлений в усіх областях району, але основні промислові запаси зосереджені в Харківській області (Шебелинківське, Хрестищенське, Кегичівське, Мелехівське, Єфремівське та інші родовища).
У Північно-Східному економічному районі знаходиться 47 міст, у тому числі 19 обласного підпорядкування та 102 містечка, з яких половина розташована у Харківській області. Пересічна людність міського поселення в регіоні складала 27197, що є більшим на 13% від аналогічного показника в Україні.
1.2 ЗАГАЛЬНІ РИСИ ГЕОЛОГІЧНОЇХ БУДОВИ РОДОВИЩА
Залягаючий на кристалічному фундаменті комплекс осадових порід, які приймають участь в геологічній будові Кегичівського родовища, представлений палеозойськими, мезозойськими та кайнозойськими відкладами. Даних про будову кристалічного фундаменту дуже мало. По сейсмічних дослідженнях він залягає на глибині близько 15 км.
Палеозойська група представлена відкладами девонської, кам'яновугільної та пермської систем. Так як відклади девонської системи не будуть розкриті на площі проектних робіт, опис їх не проводиться.
Відклади кам'яновугільної системи представлені нижнім, середнім та верхнім відділами.
В складі нижнього відділу виділяються турнейський, візейський та серпухівський яруси.
По літології в турнейських відкладах виділені піщана (С1tа), карбонатна (С1tb) та піщано-карбонатна товщі (С1tc-d).
Піщана товща (С1tа) представлена пісковиками від світло- до темно-зелено-сірих, різнозернистими, кварцевими, глинистими, міцносцементованими, тріщинуватими з прошарками алевролітів та аргілітів темно-сірих та сірих слюдистих, вапняків сірих кристалічних. Товщина пластів пісковиків від десятих долей метра до 10 м. Пористість пісковиків 1-12%, проникність 0-200 мД. Загальна товщина піщаної товщі 90-500 м.
Карбонатна товща (С1tb) неузгоджено залягає на відкладах (С1tа). Представлена в основному вапняками тріщинуватими, часто тріщини виповнені кальцитом; в нижній частині з прошарками карбонатних дрібнозернистих пісковиків та алевролітів, в верхній та середній частині з прошарками карбонатних дрібнозернистих пісковиків та алевролітів, аргілітів. Пористість вапняків може бути 4-8%. Товщина карбонатної товщі до 500 м.
Піщано-карбонатна товща (С1tc-d) розвинута невсюди. Складена вона аргілітами з прошарками пісковиків, вапняків, алевролітів.Товщина 0-200 м.
Загальна товщина турнейських відкладів до 1200 м.
Залягають візейські відклади на підстилаючихнеузгоджено. Ярус ділиться на нижньо та верхньовізейськіпід'яруси.
Нижньовізейськийпід'ярус (С1v1) розкритий в об'мі ХІІІ та ХІVмікрофауністичних горизонтів ДДЗ.
Літологічний під'ярус представлений двома товщами: нижня - переважно карбонатна, прибережно-морська складає літологічну пачку В-26; верхня - глиниста з прошарками алевролітів та пісковиків, утворена в віддаленій зануреній зоні шельфу та складає літологічні пачки В-25 та В-24.
Літологічна пачка В-26 представлена різнозернистими пісковиками.
Літологічні пачки В-25 та В-24 представлені аргілітами та алевролітами з шарами пісковиків, товщиною 5-10 м. Пісковики сірі та темносірі, переважно дрібнозернисті, літологічно не витримані на площі. Товщина нижньовізейських відкладів близько 800 м.
Верхньовізейськийпід'ярус (С1v2). В межах ярусу виділені ХІІ а, ХІІ та ХІ мікрофауністичні горизонти ДДЗ.
ХІІ а мікрофауністичний горизонт складений пісковиками, алевролітами, аргілітами та рідкими прошарками вапняків.
Пісковики в розрізі горизонту малопомітні, вони світло-сірі та сірі, середньо-дрібнозернисті, кварцеві, хвилястошаруваті, щільні з дрібним вугільним детритом.
Пісковики та алевроліти складають літологічні пачки В-21, В-22, В-23. Літологічні пачки В-23-22 представлені глинами, що чергуються з пісковиком (5-8 м), алевролітами та аргілітами. Шари пісковиків мають лінзовидний характер, часто заміщаються аргілітами та алевролітами.
ХІІ мікрофауністичний горизонт складений пластами пісковиків, алевролітів та аргілітів, що чергуються, з малопотужними прошарками вапняків. Прошарки пісковиків та алевролітів згруповані в літологічні пачки В-20, В-19, В-18 та В-17.
Літологічна пачка В-20 представлена алевролітами та аргілітами з пластом пісковика товщиною до 15 м в середній частині розрізу.
Літологічна пачка В-19 представлена пісковиками, алевролітами, аргілітами з рідкими прошарками вапняків. Пісковики в основному представлені трьома шарами товщиною до 3-14 м.
Літологічна пачка В-18 представлена, в основному пісковиками товщиною до 25 м, а також аргілітами та алевролітами.
Літологічна пачка В-17 представлена пластами пісковиків товщинами до 6-15 м. Пласти пісковиків мінливі, часто заміщуються алевролітами та аргілітами.
Товщина відкладів ХІІ горизонту 350-370 м.
ХІ мікрофауністичнийгоризогт складений переважно аргілітами з пачками та прошарками пісковиків, алевролітів та вапняків. Товщина відкладів мікрофауністичного горизонту 380-400 м.
Загальна товщина візейських відкладів до 700 м.
Відклади неузгоджено залягають на верхньовізейських і діляться на нижній і верхній під'яруси.
Нижньосерпухівський під'ярус (С1s1) літологічно складений переважно аргілітами, які чергуються з алевролітами, з прошарками пісковиків та рідкими прошарками вапняків.
Аргіліти темно-сірі, дрібно та середньозернисті з лінзовидними включеннями матеріалу. Товщина шарів пісковиків до 10 м.
Вапняки темно-сірі, глинисті, з значним вмістом детриту та рідкими залишками фораменіфер. Товщина відкладів під'ярусу180 м.
Верхньосерпухівськийпід'ярус (С1s2) складений аргілітами, алевролітами та пісковиками з рідкими прошарками вапняків.
Аргіліти та алевроліти подібні до вищевказаних. Вапняки темно-сірі до чорних, глинисті, детритові.
Пісковики кварцеві, сірі та світло-сірі, дрібно- та середньозернисті з глинисто-карбонатним цементом. Пісковики невитримані по площі, заміщуються щільними породами. Товщини окремих шарів можуть сягати 40 м.
Товщина верхньосерпухівських відкладів 520 м.
Представлений відкладами башкірського та московського ярусів.
Літологічно ділиться на нижню глинисто-карбонатну товщу та верхню глинисто-піщану.
Глинисто-карбонатна товща складена аргілітами темно-сірими з прошарками потужніх до 15 м. приховано кристалічних, темно-сірих вапняків, пісковиків та алевролітів.
Глинисто-піщана товща складена чергуванням пісковиків з аргілітами, алевролітами. Товщина окремих шарів пісковиків сягає 50 м. Загальна товщина башкірського ярусу сягає 1300-1400 м.
Представлений аргілітами, пісковиками та алевролітами, що чергуються.
Пісковики сірі, кварцеві, різнозернисті, міцні, піщанисті, щільні, слюдисті, алевритисті. Товщина відкладів московського ярусу 650-700 м.
Представлений відкладами касимівської і гжельської світ.
Літологічно представлений чергуванням буро-коричневих глин, пісковиків кварцевих, зеленувато- та темно-сірих, червонувато- та жовтувато-бурих з обвугленими рослинними рештками; алевролітами буро-коричневими, шаруватими, товщини пачок пісковиків часто сягають 40-50 м..
Товщина відкладів верхнього карбону 1500-1700 м.
Відклади пермської системи представлені представлені теригенними породами Асельського ярусу. Асельський ярус за літостратиграфічними критеріями включає картамиську, микитівську та слов'янську світи.
Межує з араукаритовою свитою верхнього карбону по покрівлі карбонатного пласта Р8. Вона являє собою червоноколірну алевроглинисту товщу, що містить піщані тіла і проверстки вапняків, останні відіграють роль стратиграфічних реперів. Товщина картамиської світи змінюється в межах 200-300 м.
Микитівськасвіта представлена циклічним чергуванням прошарків доломітів і глинистих карбонатів. Вапняки сірі, темно-сірі, глинисті, з значним вмістом детриту та рідкими залишками фораменіфер.
Відклади тріасової системи з кутовим неузгодженням залягають на пермських.
Вони являють собою потужну континентальну товщу піщано-глинистих порід, яка за фаціально-літологічними ознаками ділиться на:
піщано-глинисту, піщану, піщано-карбонатну та глинисту.
Товщина піщано-глинистої товщі 130-180 м.
Піщано-карбонатна товща представлена чергуванням строкатобарвних глин з прошарками зелено-сірих та строкатих пісковиків та вапняків. Товщина сягає 50-60 м.
Відклади системи залягають неузгоджено на тріасових. Представлені вони середнім та верхнім відділами.
Представлений байоським, батським ярусами, складеними пісками та глинами з прошарками пісковиків та алевролітів. Товщина відкладів байоського ярусу - 50-80 м, батського - 100-110 м.
Представлений келовейським, оксфордським та кімеріджським ярусами.
Складений двома пачками порід. Нижня - пачка пісковиків з прошарками сірих і темно-сірих глин, верхня - зеленувато-сірі глини з прошарками вапняка.\
Представлений глинами чорними та зелено-сірими, алевритистими з прошарками вапняків зелено-сірих, глинистих. Товщина ярусу 95-105 м.
Представлений в основному глинами зелено-сірими з прошарками вапняків. Товщина ярусу 140-160 м.
На розмитій поверхні юрських відкладів залягають породи крейдової системи, яка представлена нижнім і верхнім відділами.
Представлений світло-сірими пісковиками, пісками та глинами сірими, темно-сірими, в верхній частині розрізу з шарами вуглистих глин. Товща відкладів 70-80 м.
Верхньокрейдові відклади представлені сеноманським, туронським, коньякським, сантонським та маастрихтським ярусами.
Представлений в основному, пісками сірими та зелено-сірими, кварцево-глауконітовими. В верхній частині ярусу виділяється пласт піщанистого зеленувато-сірого вапняку. Товщина ярусу 50-60 м.
Туронський, коньякський, сантонський та маастрихтський яруси (K2t-m).
Літологічно - це біла крейда з прошарками зеленуватих мергелів з багаточисельними залишками фауни. Товщина верхньокрейдових відкладів біля 200 м.
Відклади палеогенової системи залягають трансгресивно на розмитій поверхні верхньокрейдових та представлені палеоценовими, еоценовими і олігоценовими відділами.
Відклади представлені пісками та пісковиками сірих та зелено-сірих кольорів, вапняками з прошарками темно-сірих щільних глин. Товщина 140-150 м.
Представлена в нижній частині зеленосірими глинами. Вище по розрізу глини заміщуються пісками та пісковиками зелено-сірими, кварцево-глауконітовими. Товщина світи - 70-130 м.
Розвинута тільки на водорозділах та представлена полтавською світою, горизонтом строкатих глин. Полтавська світа (N1pt) складена жовтими та темно-сірими дрібнозернистими пісками.
Представлена лесовидними суглинками жовто-сірого та буро-сірого кольору, глинами червоно-бурими та пісками сірими різнозернистими.
Товщина відкладів неогенової та четвертинної систем 40-65 м.
Дніпрово-Донецька западина входить в склад крупного надпорядковогоПрип'ятсько-Дніпрово-Донецького прогину.
Дніпрово-Донецька западина - це кам'яновугільно-кайнозойська синекліза, що залягає на пізньодевонськомурифті, тобто це рифтогенна структура.
Північний борт ДДЗ - це монокліналь шириною 10-120 км, де поверхня докембрійського фундаменту занурюється на південь від 0 до 5 км.
Південний борт представляє собою більш вузьку (0-60 км) і більш круту ніж північний борт монокліналь. З заглибленням поверхні фундаменту на північ і з північного заходу на південний-схід до 4 км чітко виділяються Чорнобильський, Трактемирівсько-Черкаський, Кременчуцько-Білоцерківський виступи фундаменту.
Осьова зона розташована між происьовими розломами. Тут в поверхні кристалічного фундаменту розвинуті крупні Срібненський, Лютенський, Чутовський, Розпашновсько-Миронівський прогини, а в осадових утвореннях - Солохівсько-Диканська, Глинсько-Розбишівська і інші антикліналі.
Західна границя ДДЗ проводиться по Прип'ятському прогину. Родовище приурочено до північно-прибортової зони ДДЗ.
Геофізичними роботами в 1953 р була виявлена Павлівська структура, а в 1958-1960 рр сейсморозвідкою і структурно-пошуковим бурінням у відкладах пермі і верхнього карбону встановлене приштокове Кегичівське підняття. В розрізі палеозою структура є похованням міжкупольним підняттям. По покрівлі продуктивного горизонту А-6-7 це брахіантикліналь субширотного простягання, східна перикліналь якої зруйнована Павлівським соляним штоком. Кути падіння пластів південного крила змінюється від 15 до 23°, північного - від 5 до 13°. Розміри структури в межах ізогіпси - 2700 м.
1.3 ГАЗОНОСНІСТЬ І СТАН ЗАПАСІВ РОДОВИЩА
Кегичівська площа розташована в високоперспективній зоні, промислова нафтогазоносність якої пов'язана з поліфаціальним комплексом нижньопермських та верхньокарбонових відкладів. До теперішнього часу промислові поклади встановлені в відкладах микитівської, картамиської та араукаритової світ в межах даної зони.
Перспективи нафтогазоносностi пошукового об'єкту визначаються масштабами нафтогазонакопичення в регiонi, закономiрностямирозмiщення уже розвiданих покладiв i локальними факторами нафтогазоносностi розглядуваного об'єкту.
На основi геолого-геофiзичних матерiалiв по розглядуванiй зонi встановлено, що розкриття продуктивної товщi на площi запроектованих робiт очiкується з горизонтів микитівської, картамиської та араукаритової світ. Лiтологiчно продуктивна товща представлена чергуванням пiсковикiв, алевролiтiв, аргiлiтiв i рідше вапнякiв. Покришкою для пiщано-алевролiтового комплексу служать аргiлiтові утворення. Товщина пластiв-колекторiв на площi для окремих горизонтiв буде складати вiд 15 до 100 м. Покришками мiж горизонтами в цьому районiслужать породи-покришки, представленi тонко вiдмiченими аргiлiтовими i ущільненими алевролiтовими рiзностями. Товщини покришок, якi розділяють продуктивнi горизонти, складають 10-20 м.
Дослідно-промислова експлуатація покладів микитівської світи розпочалася в 1965 р. З 1971 р в експлуатації перебуває 5 свердловин. Режим їх розробки газовий. Початкові запаси покладу микитівської світи 3817 млн. м3 ,початковий пластовий тиск 31.4 МПа, робочий - 10.6 Мпа. З березня 1988 р після завершення розробки покладу А-3(видобуто 3436 млн. м3 газу, або 90% початкових запасів газу) резервуар світи використовується як підземне сховище газу.
1.4 КОРОТКА ІСТОРІЯ РОЗРОБКИ РОДОВИЩА
До 1952 року усі дослідження, що проводилися на території району, носили регіональний характер, маючи на меті загальне вивчення будови Дніпровсько-Донецької западини.
Вивчення геологічної будови даного району розпочалося у 1952 році геологічною зйомкою масштаба 1:100000.
Геофізичними роботами в 1953 р була виявлена Павлівська структура, а в 1958-1960 рр сейсморозвідкою і структурно-пошуковим бурінням у відкладах пермі і верхнього карбону встановлене при штокове Кегичівське підняття.
В розрізі палеозою структура є похованням міжкупольним підняттям. По покрівлі продуктивного горизонту А-6-7 це брахіантикліналь субширотного простягання, східна перикліналь якої зруйнована Павлівським соляним штоком.
Дослідно-промислова експлуатація Кегичівського родовища розпочалась з розробки покладів микитівської світи в 1965 р. З 1971 р в експлуатації перебуває 5 свердловин. Режим їх розробки газовий. Початкові запаси покладу микитівської світи 3817 млн. м3 ,початковий пластовий тиск 31.4 МПа, робочий - 10.6 Мпа. З березня 1988 р після завершення розробки покладу А-3(видобуто 3436 млн. м3 газу, або 90% початкових запасів газу) резервуар світи використовується як підземне сховище газу. Залишкові запаси становлять 381 млн. м3 газу.
2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ГЕО ЗАПАСІВ ТА РЕСУРСІВ ГАЗУ
2.1 МЕТОДИКА ПОДАЛЬШИХ ГЕОЛОГО-РОЗВІДУВАЛЬНИХ РОБІТ НА РОДОВИЩІ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ
Експлуатаційні свердловини Кегичівського родовища характеризуються різною продуктивністю. Початкові робочі дебіти свердловин становлять -11тис. м3/добу. В процесі розробки родовища робочі дебіти знизились за рахунок виснаження пластової енергії до 9 тис. м3/добу.
Розробка покладів газу з конденсатом з 2014 по 2019 роки здійснюватиметься 5 свердловинами, з 2020 по 2023 році - 6 свердловинами, 2024 - 2026 році - 7 свердловинами, у період з 2027 по 2035 роки - 9 свердловинами, починаючи з 2037 по 2039 роки експлуатація здійснюватиметься 6 свердловинами, а з 2040 по 2041 - 4, ще два роки лише 2 свердловинами. У 2020 році планується пробурити свердловину №14, глибиною 2100м. А в 2024 р. - свердловину № 17, глибиною 2150 м.
Основним резервом підтримання видобувних можливостей родовища та довивчення покладів є раціональне використання наявного фонду свердловин. Доцільним є відновлення для експлуатації ліквідованих пошуково-розвідувальних свердловин або добурювання нових свердловин чи переведення свердловин з інших продуктивних горизонтів. У зв'язку з цим протягом 2020 і 2024 років добурили по одній свердловині . Також у 2027 році відбувається переведення свердловини в експлуатацію з нище залягаючи горизонтів, оскільки вони не є ефективними.
З 2014 року проводяться поновлення та планово-попереджувальні ремонти обладнання. Проведені ремонтно-профілактичні заходи забезпечують потрібну якість очищення і безперебійність, і безаварійність роботи системи збору, підготування і подачі газу.
Cвердловини працюють за колекторною схемою збору. Ефективність її очевидна як з огляду на охорону навколишнього середовища, так і зменшення затрат на підключення свердловин з УКПГ.
Починаючи з 2036 року планується провести ряд ліквідацій свердловин у зв'язку зі зниженням річного рівня видобутку. Так у 2036 році планується ліквідувати 3 свердловини, у 2039 - 2, а в 2042 - також 2 свердловини.
Прогнозні технологічні показники розробки Кегичівського родовища наведені в таблиці 2.1.
2.2 ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ГЕО
родовище геологічний газоносність технологічний
Згідно проведеного аналізу результатів техніко-економічних розрахунків розробки Наріжнянського родовища підраховані запаси вуглеводнів за промисловим значенням та ступенем техніко-економічного вивчення віднесені до групи балансових (вірогідних) та позабалансових (потенційно-економічних); обгрунтовані за детальною геолого-економічною оцінкою (ГЕО-1) та попередньою геолого-економічною оцінкою (ГЕО-2); за ступенем геологічного вивчення - до групи розвіданих. Балансові запаси (код класу 111+221) приурочені до центральної частини покладу .
Геолого-економічна оцінка (ГЕО) геологорозвідувальних робіт була проведена як комплексний аналіз результатів геологічного та техніко-економічного вивчення перспективних горизонтів відкритого родовища з метою встановлення промислового значення очікуваних запасів газу та показників економічної ефективності довгострокових капітальних вкладень (інвестицій), необхідних для реалізації конкретного проекту ГРР на газ. При цьому геологічне вивчення об'єктів ГРР передбачено визначення їхньої геологічної будови та умов залягання покладів газу в надрах, кількості, якості та фізико-хімічних властивостей вуглеводнів в надрах і на поверхні для обґрунтування проектних рішень щодо способу та систем їх видобування.
В структурі ГЕО зазвичай виділяється дві складові - геологічна й економічна.
Геологічною складовою ГЕО є обґрунтування очікуваних геологічних результатів ГРР і розроблення багатоваріантного сценарію проведення пошуково-розвідувальних робіт і розробки промислових скупчень нафти і газу.
Економічною складовою ГЕО є розрахунки для визначення фінансового результату використання капітальних вкладень в реалізацію вибраного варіанта проведення ГРР.
В процесі гелогорозвідувальних робіт було визначено,що проводилась детальна геолого-економічна оцінка (ГЕО-1) з метою визначення рівня економічної ефективності виробничої діяльності нафтогазовидобувного підприємства, створення або реконструкція якого передбачається, та доцільності інвестування робіт з його облаштування для видобутку вуглеводнів. ГЕО-1 проводилась на підставі розвіданих запасів нафти і газу та подавалась у вигляді техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) параметрів для їх підрахунку. Детальність техніко-економічних розрахунків і надійність фінансових показників ГЕО-1 забезпечували прийняття рішення про інвестування без додаткових досліджень. А також попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО-2) для обґрунтування економічної доцільності промислового освоєння відкритого родовища газу та інвестування геологорозвідувальних робіт з його розвідки і підготовки до розробки. ГЕО-2 проводилась на підставі розвіданих запасів і оформлялась як техніко-економічна доповідь (ТЕД) про доцільність подальшої розвідки, в тому числі дослідно-промислової розробки родовища (покладу). При цьому оцінка ефективності інвестицій визначається з урахуванням витрат на геологорозвідувальні роботи, видобуток і підготовку вуглеводневої сировини до транспортування. Техніко-економічні показники визначалися розрахунками з використанням конкретних вихідних даних та даних доведеної аналогії.
Геолого-економічна оцінка родовищ нафти і газу - це встановлення їх промислової цінності й економічного ефекту від видобутку сировини на ближню і дальню перспективу (економічна оцінка) на основі визначення кількості та якості запасів нафти і газу, умов їхнього залягання та вилучення (геологічна оцінка). В процесі ГЕО відкритих нафтових і газових родовищ проводиться визначення економічної доцільності подальшої розвідки й підготовки запасів до промислової розробки. Для родовищ нафти і газу оцінка результатів ГРР виконується за схемою ГЕО-2 та ГЕО-1.
Геологічна оцінка газоконденсатно-перспективного об'єкта та родовища проводиться на матеріалах проведеного комплексу геолого-геофізичних досліджень, результатів буріння та випробування свердловин, які узагальнюються при підрахунку ресурсів або запасів нафти і газу. Інтерпретація одержаних даних із врахуванням вимог, що враховують особливості родовищ, а також умов, що забезпечують рентабельність видобутку, раціональне використання надр і охорону довкілля є підставою для прогнозних висновків про перспективи нафтогазоносності надр досліджуваної території. Науковою основою для вироблення таких висновків щодо перспектив нафтогазоносності окремих регіонів, зон, площ і родовищ є вчення про закономірності формування і розміщення скупчень нафти і газу в земній корі. Принципи якісного і кількісного прогнозування нафтогазоносності надр розглядалися в попередніх розділах підручника.
Економічна оцінка газоконденсатно-перспективного об'єкта та родовища базується на результатах підрахунку ресурсів чи запасів нафти, газу і конденсату та розрахунків цінності одержаної продукції та витрат на її видобування. При цьому проводиться аналіз показників, які визначають ефективність капітальних вкладень на відкриття родовища чи підготовку його до промислового освоєння (питомі капітальні витрати, загальна сума та терміни окупності капвкладень, рентабельність на вкладені засоби тощо) та ефективність розробки родовища (оптимальні робочі дебіти свердловин, видобуток нафти і газу та його собівартість, прибуток і рентабельність розробки тощо).
Промислова значущість родовища встановлюється кондиціями на газ і конденсат, тобто сукупністю вимог до якості та кількості нафти і газу в надрах, параметрів для підрахунку їх запасів і гірничо-геологічних умов розробки відкритих покладів.
На основі результатів ГЕО родовища провели віднесення запасів покладів до балансових та позабалансових :
– балансові запаси ,які на момент підрахунку можна економічно ефективно видобувати і використовувати за умови застосування сучасної техніки і технології видобутку та переробки вуглеводневої сировини, що забезпечують дотримання вимог раціонального використання надр і охорони навколишнього середовища;
– позабалансові запаси,видобуток і використання яких на момент оцінки є економічно недоцільним,але в майбутньому вони можуть стати об'єктом промислового значення.
За ступенем геологічної вивченості запаси газу віднесені до група розвіданих запасів категорії С1, яка характеризується детальною вивченістю, що забезпечує отримання вихідних даних для економічного обґрунтування доцільності подальших робіт з організації промислової розробки.
Основними показниками економічної ефективності освоєння об'єкта є: чистий дисконтований дохід, індекс дохідності, внутрішня норма рентабельності, термін окупності. Ефективність інвестицій визначається як для підприємства (державного чи недержавного), так і для держави, яка отримує дохід у вигляді податків і платежів.
Для всіх об'єктів оцінка базувалася на критеріях і показниках кінцевої економічної ефективності для ланок всього ланцюга використання надр.. Показники і критерії економічної ефективності підлягають визначенню за даними доведеної аналогії або за розрахунками.
3. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИХ РОБІТ НА НАФТУ
3.1 ОБГРУНТУВАННЯ КАПІТАЛЬНИХ ВКАДЕНЬ У ГРР
Під капітальними вкладеннями розуміють матеріальні,грошові та трудові витрати на створення нових, а також на розширення,реконструкцію і модернізацію діючих основних засобів на
Геолого-економічне обґрунтування доцільності ведення експлуатаційних витрат на розробку родовища курсовая работа. Геология, гидрология и геодезия.
Обращение Граждан В Органы Местного Самоуправления Реферат
Реферат: Политическая реклама 7
Практическая Работа По Информатике Икт
Реферат: Марксизм в ХХ веке. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: На чём держится мир?. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат по теме О психофармакологии
Курсовая работа: Кредитное обязательство кредитный договор,товарный и комерческий кредит
Курсовая работа по теме Экономико-финансовая характеристика КСУП 'Слуцкий племптицезавод', снижение себестоимости продукции
Курсовая работа по теме Проектирование пассивной противопожарной защиты производственного здания
Доклады На Тему Жестокая Борьба За Власть В Киеве
Реферат: Ethical Look At Computer Viruses Essay Research
Реферат: Производственные процессы. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Мнение о продвижении товара. Скачать бесплатно и без регистрации
Роль Руководителя В Конфликте Реферат
Курсовая Работа На Тему Буддизм
Реферат по теме Основные вопросы педагогики
Реферат: Формы правления в учении М. М. Щербатова
Реферат: Шакарим Кудайбердиев. Скачать бесплатно и без регистрации
Диссертация Методика Развития Мышления
Реферат по теме Анализ системы документооборота на предприятии
Учетная политика предприятия на примере ООО "Домостроитель Московской области" - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа
Учет товаров (на примере ИП Панев А.Г.) - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Влияние дикоросов Дальнего Востока на продуктивность пчелосемей - Биология и естествознание дипломная работа


Report Page