GeeksAboutStudios: Studio Ghibli

GeeksAboutStudios: Studio Ghibli

Anastasiia Doroshenko

Легендарні "Віднесені привидами", "Мандрівний замок", "Принцеса Мононоке" та "Мій сусід Тоторо" були зняті саме цією студією. Її називають японським аналогом студії Disney, а імена її засновників відомі в усьому світі. Так, мова йде про Studio Ghibli!

Історія

Колись давно, у 1983 році, Міядзакі й Такахата найняли аніматорів студії Topcraft для створення аніме "Навсікая з Долини Вітрів". За два роки Topcraft збанкрутувала і більша частина її робітників стали основним штатом новоутвореної студії (1965). Президентом компанії став продюсер Тосіо Судзукі. Studio Ghibli була заснована для випуску виключно повнометражних стрічок високої якості (хоча два аніме-серіали в неї все ж є), що досить ризиковано, адже від успіху кожного фільму залежала доля компанії. Дебют студії відбувся у 1986 році з виходом аніме "Небесний замок Лапута". А от "Навсікаю з Долини Вітрів" постійно помилково вказують у списку робіт Ghibli, хоча вона і вийшла двома роками раніше, ніж студія взагалі існувала.

Хаяо Міядзакі, Тосіо Судзукі та Ісао Такахата

Назву "Ghibli" запропонував Хаяо Міядзакі, на його думку вона відображала ідею його студії - стати "подихом свіжого вітру у анімаційній індустрії". Цю назву мала італійська модель літака, а любов великого аніматора до авіації досить відома - літаки неодноразово з'являються у його роботах. Саме ж ім'я моделі має лівійське походження: у цій мові "ghibli" перекладається як "сироко". До речі, назва правильно звучить саме як "Ґіблі", хоча японською і промовляється як "Дзібурі".

Той самий літак Caproni Ca.309 «Ghibli»

Світову популярність студії принесли два аніме 1988 року - "Мій сусід Тоторо" та "Могила світлячків". Саме тоді Тоторо став маскотом Studio Ghibli, з'явився на логотипі, а продаж товарів з ним став джерелом додаткового прибутку.

При студії у жовтні 2001 створили парк-музей, де знаходяться експонати, пов'язані з роботами Ghibli, а також проходять унікальні покази короткометражок студії. У музеї розповідають історію анімації та інколи проводять виставки інших анімаційних студій.

У 2014 році Хаяо Міядзакі заявив про свій остаточний вихід на пенсію. Його останньою роботою стало аніме "Здійнявся вітер". Незабаром студія призупинила свою роботу, щоб вирішити подальшу долю і шлях компанії. Було точно лише те, що вона продовжить існувати в якості торгової марки. Та у 2016 Studio Ghibli взяла участь у створенні стрічки "Червона черепаха", а за рік і Міядзакі вирішив повернутися до студії і випустити нове аніме. Анонсована назва - "Kimitachi wa dou ikiru ka?" ("Як життя?"). Вихід планували приурочити до Олімпійських ігор у Токіо (2020), та робота просувається дуже повільно і випуск перенесли на невизначений час.

Персоналії

Хаяо Міядзакі, один з співзасновників студії Ghibli, народився 5 січня 1941 року. Його батько та дядько керували фабрикою з виготовлення деталей до літаків, так почалась любов майбутнього аніматора до авіації. Він з дитинства цікавився манґою і пробував малювати сам, а натхнення черпав з робіт відомих манґак, зокрема Осаму Тедзуки.

На шлях аніматора Міядзакі спочатку наштовхнуло перше повнометражне аніме "Легенда про білу змію", а укріпився у своєму рішенні він після перегляду радянського мультфільму "Снігова королева".

Кадр з аніме "Хайді, дівчинка з Альп". Впізнаєте?)

Починав він у студії Toei Animation в якості художника-фазувальника. Там познайомився з Ісао Такахатою, разом вони створили профспілку аніматорів з метою домогтися покращення умов праці.

У 1969 вперше була надрукована манґа Хаяо Міядзакі. До 1982 року разом з колегами (зокрема з Такахатою) він працює над багатьма аніме, серед яких "Летючий корабель-привид", "Люпен III", "Хайді, дівчинка з Альп" (з циклу "Кінотеатр світових шедеврів"), малює манґу, міняє кілька студії та створює власну - A Pro.

У 1982 році випускають його мангу "Навсікая з Долини Вітрів", за рік він екранізує її, і ще за два роки засновує Studio Ghibli.

Ісао Такахата, народився 29 жовтня 1935 року, був режисером, продюсером і співзасновником студії Ghibli. Зацікавився анімацією в дитинстві, коли побачив французький мультфільм "Король і птах", та працювати хотів більше над сценарієм, аніж над візуальною складовою.

Був у штаті Toei Animation майже з початку її існування. Його дебют як режисера відбувся 1968 році з роботою "Принц Півночі". На той момент Такахата вже був знайомий з Міядзакі, який взяв участь у створенні першого аніме колеги.

У 70-х роках вони вдвох працюють у Nippon Animation, яка займається випуском аніме з серії "Кінотеатру світових шедеврів" (для цього циклу Такахата зняв аніме "Анна з Зелених Дахів"). Миле дитяче аніме Ісао Такахати "Велика панда і маленька панда" вийшло у 1972 році, саме коли у Токійський зоопарк завезли двох панд з Китаю. Завдяки успіху стрічки через рік було випущено її продовження.

Найвідоміший фільм Studio Ghibli, режисером якого не був Міядзакі, - це "Могила світлячків" (1988) Такахати, сумний фільм, що оповідає історію двох сиріт наприкінці Другої Світової війни в Японії. Цей фільм став єдиним фільмом студії, який компанія Disney відмовилася розповсюджувати.

Серед інших відомих робіт цього режисера - "Ще учора", "Мої сусіди Ямада" та "Війна танукі в періоди Хейсей і Помпоко".

Помер Ісао Такахата 5 квітня 2018 року від раку легенів. Останнє, над чим він працював - "Казка про принцесу Каґую" та "Червона черепаха".

Окремо можна згадати автора багатьох саундтреків до аніме студії Ghibli - Джо Хісайші, одного з найвідоміших японських композиторів. Його мелодії до цих фільмів - це часто переосмислення, пародії або наслідування світових шедеврів. До співпраці Джо запросив Міядзакі ще працюючи над "Навсікаєю".

Стиль

Хоча кожен режисер студії і розробляє сюжети на теми, цікаві йому особисто, спільним лишається одне - в кожну історію вкладається величезна кількість старань. Сильною стороною Ghibli вважається створення якісних фільмів, які обов'язково несуть у собі якусь ідею. Саме тому вони ніколи не випускають сиквелів до своїх успішних робіт.

Одна з рис, притаманних Studio Ghibli - це реалістичне зображення персонажів, як їх зовнішності, так і характеру. Героїв не можна поділити на поганих і хороших, за кожною ключовою (а інколи і не тільки) фігурою криється особистість, з власними мотивами та цілями.

Незважаючи на те, що студія мала намір розповсюджувати роботи нових талантів, більшість її аніме створені саме засновниками. А їх стилі сильно відрізняються один від одного. Що стосується Хаяо Міядзакі, його героїв легко уявити разом, ніби усі вони живуть у одному спільному світі. Аніматор намагається дотримуватися єдиної форми та гами кольорів. Автентичний стиль - ще одна причина популярності аніме Міядзакі.

У своїх стрічках він підіймає питання взаємовідносин людини і довкілля, теми фемінізму та пацифізму, проблеми сім'ї і кохання. При чому родина у Міядзакі - це не обов'язково люди, пов'язані кров'ю. Згадайте лише Хоула, Софі, Майкла, Кальцифера, Хіна та Відьму Пустирищ. Вони жили разом під одним дахом, а їх стосунки побудовані на взаємній підтримці та відповідальності один за одного (особливо між першими чотирма персонажами). Ну чим не сім'я?

У більшій частині аніме Хаяо Міядзакі центральними героями стають жінки та дівчата. Кікі, Сан, Навсікая, Софі, Сіта - їх історії не обертаються навколо чоловіка, в них свій шлях, проблеми, продуманий і складний характер.

Хоча в більшості аніме оптимістичний фінал, кінцівку буває важко передбачити. Складнощі не зникають немов за помахом чарівної палички, за події минулого доводиться відповідати і для досягнення щасливого майбутнього герою потрібно заплатити певну ціну.

В свою чергу Ісао Такахата був схильний до експериментів з виглядом кінцевого продукту. Він не боявся використовувати нові методи, в тому числі і цифрові (на відміну від Міядзакі, який притримувався традиційних технік). Хоча режисер і був тісно пов'язаний з творчим процесом, він вважав, що створення аніме по своїм малюнкам накладає певні обмеження у вигляді власного стилю і навичок. Тому в його обов'язки входило збирати разом талановитих людей і направляти їх бачення історії. Через це так важко буває сказати, що "Мої сусіди Ямада" і "Казка про принцесу Каґую" - роботи одного режисера.

Такахата надавав перевагу екранізації літературних творів - від романів до коміксів. Їх події переважно відбуваються у реальному світі, зокрема в Японії, твори часто посилаються на її культуру, особливо народні казки, поезію, міфологію та історію. 

Стиль Ghibli надихає багато творців. Розробники ігор Kids With Sticks намагалися зробити гру з графікою аніме Міядзакі. Найбільшою проблемою для них стало створення фонів. При роботі над грою вони провели невелике дослідження і виокремили ключові характеристики, притаманні фоновим малюнкам стрічок Ghibli. Рекомендуємо вам почитати їх оригінальний пост на цю тему.

Повнометражні роботи

Люди часто помилково приписують авторство студії Ghibli дуже багатьом роботам. Та ж "Навсікая з Долини Вітрів", була створена Міядзакі і Такахатою, але вийшла ще коли Studio Ghibli просто не існувала. Тим не менш, зараз це аніме показують саме під цим лейблом. А зараз хотілося б перелічити повнометражні стрічки, створені цією студією, в тому порядку, в якому їх випускали:

  1. Небесний замок Лапута (1986)
  2. Могила світлячків (1988)
  3. Мій сусід Тоторо (1988)
  4. Служба доставки Кікі, юної відьми (1989)
  5. Ще учора (1991)
  6. Порко Россо (1992)
  7. Тут чутно океан (1993)
  8. Війна танукі в періоди Хейсей і Помпоко (1994)
  9. Шепіт серця (1995)
  10. Принцеса Мононоке (1997)
  11. Мої сусіди Ямада (1999)
  12. Віднесені привидами (2001)
  13. Повернення кота (2002)
  14. Мандрівний замок (2004)
  15. Сказання Земномор'я (2006)
  16. Рибка Поньо на кручі (2008)
  17. Позичайка Аріетті (2010)
  18. Зі схилів Кокуріко (2011)
  19. Здійнявся вітер (2013)
  20. Казка про принцесу Каґую (2013)
  21. Спогади про Марні (2014)
  22. Як поживаєте (ще не вийшов)

І мультфільм 2016 року "Червона черепаха", над яким працювало багато студій, серед яких і Ghibli.


Report Page