Geek recommends: Samurai Champloo

Уяви Японію. Якщо уявиш її у період середньовіччя, то, скоріш за все, у голові спалахнуть образи самураїв, кімоно, гори Фудзіяма, рису, катани, гейші, картини Хокусая та сакури. Сучасна Японія також асоціюється із сакурою і Фудзі, однак до них додаються роботи, надшвидкі потяги, хмарочоси, аніме культура, Фукусіма та Міядзакі.

А що існувало між цими епохами? Як і чим жили японці на зламі віків? Як відбулася ця разюча метаморфоза країни Сонця?

Не гарантую, що "Самурай Чамплу" повноцінно відповість на усі ці питання. Проте ти точно заповниш прогалину в образі Японії яскравими історіями.

Samurai Champloo - аніме від Шінічіро Ватанабе (режисера "Ковбоя Бібопа") та студії Manglobe. На жаль, вона збанкрутувала у 2015 році, однак команда встигла подарувати нам багато чудових стрічок на початку 2000-них. До них належить і Чамплу, який вийшов на екрани у 2004 році.

Аніме переносить нас у епоху Едо, а саме занепад самураїв, їх культури та світогляду, зникнення додзьо, юкат та усього звичного. Японія змінювалася, відкривала кордони та почала як губка вбирати культуру гайдзінів.

У такий час змін живе головна героїня аніме, дівчина на ім'я Фу. Дівчисько-підліток без дому та прихистку підробляє офіціанткою, щоб хоч якось себе прогодувати. В один день у ресторані вчиняють бійку двоє хлопців, Муген та Дзин, які ще й умудрилися розізлити місцеву банду та чиновника. Їх хапає варта та засуджує до страти, однак Фу вдається врятувати хлопців. Натомість вона висуває умову - Муген та Дзин допомагають їй знайти її зниклого батька, про якого Фу пам'ятає лиш те, що він пахне соняшниками.

Дивний початок, чи не так? Спочатку мотивація героїв не була мені зрозумілою - троє людей кинули все та пішли подорожувати Японією й шукати невідому людину, яка, можливо, вже й померла давно. Нічого їх разом не тримає, скоріш навпаки, персонажі занадто різні, зі своїми принципами. Згодом стає зрозуміло, що це не проблема, адже трьом героям нічого втрачати, нікуди йти, немає кого триматися. Зараз буде лірика, однак вони як три листочки на воді - то чому б їм не пливти разом, раз є русло?

І спостерігати за цією історією на диво цікаво.

Я сідала дивитися аніме з відчуттям, ніби я прийшла послухати казочку на ніч :) Кожна серія розповідає окрему історію, чи то період з життя покинутого додзьо, чи то вигадана байка про перший у Японії матч з бейсболу (не факт, що вона вигадана!). Епізоди пронизані тогочасною культурою, побутом, думками, ідеями - атмосферність аніме вам забезпечена.

Незважаючи на автономність, серії не втрачають основної сюжетної лінії. Вона плавна, однак серйозна, ви не знайдете тут напружених сюжетних поворотів, однак історія не дасть розслабитися.

Взаємодія Фу, Мугена та Дзина неймовірно захоплива. Частково через те, що кожен з них не залежить від інших, взагалі має власні погляди на життя та й просто не цурається свого егоїзму. Однак вони все одно подорожують разом, самі не розуміють чому.

Особистості у Самураї Чамплу харизматичні та вольові, це стосується як головних, так і другорядних персонажів. Самовпевнений Муген та відчужений Дзин сильні не тільки тому, що чудово володіють катанами. Фу приймає рішення більш впевнено та зважено, ніж більшість дорослих, хоча їй 15. В той же час вони потрапляють у халепи з систематичною регулярністю, часто жебракують, приймають сумнівні рішення та просто поводять себе, м'яко кажучи, легковажно.

З часом нам розкривають історії, болі та радощі кожного, разом з характером та особливостями. Фу, Дзин та Муген сваряться, розходяться, потім знову зустрічаються, рятують один одного, працюють, тікають, зустрічають різних людей на шляху і йдуть далі разом. Ці пригоди і є основою Самурая Чамплу.

Чим можна доповнити самурайський бойовик? Автори вирішили поєднати його з хіп-хопом! Це додало серіалу дуже незвичну динаміку, особливо це видно у битвах - вони стали ритмічними, а рухи чимось нагадують танці. До речі, Самурай Чамплу відомий своїми самурайськими поєдинками, і це не просто так - ти затамовуєш подих із кожним порухом катани.

Ще одне. Саундтрек. Він божественний. Змішайте традиційні японські музичні інструменти, ритм та стиль хіп-хопу і трохи джазу, і у вас вийде тема Самурая Чамплу. А ще краще перейдіть на лінком нижче і насолодіться вухами.

Проте, незважаючи на усе вищесказане, стиль розповіді та розгортання подій є дуже плавним та навіть повільним. Через це дуже багато глядачів кидають перегляд, адже їм банально стає нудно.

Я персонально не вважаю це аніме повільним - скоріш це ми занадто швидкі. Після екшонових стрічок останніх років складно сприймати неквапливу розповідь Самурая Чамплу. Однак якщо налаштуватися на його ритм, то ви отримаєте неповторне задоволення.

Звісно, я дуже рекомендую це аніме до перегляду. Поєднання модерну та традицій, нового і старого, чудових персонажів, життєвих історій та запаху соняшників - гадаю, це має відчути кожен.