Гайд першака

Перший курс – це завжди про зміни, до яких треба швидко звикати. Ми створили цей гайд, щоб максимально полегшити життя першокурсника. Він допоможе тобі швидко ввійти в курс справ і зорієнтуватися, що тут і до чого.

Проте запам'ятай найважливіше: не намагайся вивезти все самостійно. Твої куратори та старшокурсники вже пройшли через усе це, тому якщо виникають питання або ти просто не знаєш, що робити – одразу йди до них.

План

• Організаційна частина
  – Загальна екосистема
  – Розклад
  – Комунікація та платформа
  – Записи пар
  
• Оцінювання
  – Шкала
  – Рейтингова система оцінювання
  – Типи поточного контролю
  – Додаткові (заохочувальні) бали
  – Типи семестрового контролю
  – Календарний контроль
  
• Стипендії
  – Академічна
  – Соціальна
  – Іменна (персональна)
• Куди звертатися з проблемами?
• Дозвілля
  – Студентське самоврядування
  – Гуртки та клуби
  – Спорткомплекс
  – Локації Кампусу
  
• Корисні ресурси

Організаційна частина

Загальна екосистема

Навчальний процес в університеті відрізняється від шкільного. Тож тримай базу, яку необхідно розуміти для початку:

• Групи замість класів: тепер ти навчаєшся в академічній групі зі студентами виключно твоєї освітньої програми. Ви разом проходитимете всі пари, а за внутрішню організацію та комунікацію відповідатиме староста вашої групи;
• Потоки замість паралелей: на лекціях твоя група об'єднується з іншими групами вашої освітньої програми у великий потік. Це означає, що в одній лекційній аудиторії матеріал одночасно слухатимуть кілька десятків, а то й понад сотня студентів;
• Аудиторії замість навчальних класів: забудь про один закріплений кабінет на весь день. Кожне заняття проходить у різних локаціях – від величезних лекційних залів для кількох груп до вузькоспеціалізованих лабораторій, які часто знаходяться в різних корпусах;
• Викладачі замість вчителів: головна різниця полягає в тому, що в університеті, на відміну від школи, вихованням ніхто не займається. Ти тут для того, щоб навчатися;
• Пари замість уроків: навчальне заняття в КПІ триває дві академічні години (по 45 хв кожна). З урахуванням 5-хвилинної перерви між півпарами, усього одне заняття триває 95 хвилин.
  Якими бувають пари? Навчальні заняття діляться на три основні типи:
  – Лекції: проходять у великих аудиторіях для всього потоку (або в онлайн-конференції, якщо безпекова ситуація не дозволяє провести лекцію очно). Викладач (лектор) дає теорію, а ти слухаєш і конспектуєш;
  – Практики (семінари): проводяться лише для твоєї групи. Тут ви виконуєте завдання за лекційним матеріалом. Часто лекції та практики можуть вести різні викладачі;
  – Лабораторні роботи: практика з використанням обладнання, реактивів або специфічного софту на ПК. Результат роботи потрібно показати викладачу та захистити.

↑ повернутись до плану ↑

Розклад

Що треба знати про відвідування та розклад?

• Розклад пар: зазвичай він стабільний на весь семестр (зміни бувають, але це рідкість). Знайти його можна на сайті розкладу. Там же є інформація про тип заняття, викладача та місце проведення у форматі [номер корпусу]-[номер аудиторії];
• Розклад сесії: графік екзаменів затверджується і публікується не пізніше ніж за місяць до початку сесії. Між екзаменами тобі обов'язково мають дати щонайменше 2 вільні дні на підготовку;
• Відвідування: за пропуск пар не мають права знімати вже набрані бали чи не зараховувати нові. Проте пам'ятай, що студенти зобов'язані відвідувати навчальні заняття, передбачені графіком.

↑ повернутись до плану ↑

Комунікація та платформа

Важливо заздалегідь дізнатися, яким чином твоя група зможе взаємодіяти з викладачем. Це може бути чат у телеграмі, робоча пошта тощо. У налагодженні комунікації мають допомогти студентські куратори та академічний куратор твоєї групи.

Також на першому занятті варто уточнити, на якій платформі викладач викладе РСО, завдання до лабораторних робіт чи комп'ютерних практикумів й інші навчальні матеріали. Зазвичай це Moodle або Classroom.

↑ повернутись до плану ↑

Записи пар

(Актуально лише для дистанційного формату проведення занять)

Записи занять – це дуже зручна річ, коли у студентів за певних форс-мажорних обставин нема можливості відвідати пару.

Деякі викладачі роблять записи самостійно та публікують їх на відкритих платформах (YouTube чи Google Drive). Обов’язково нагадуй їм про це, аби зберегти весь матеріал предмета для тих, хто не зміг доєднатися.

Якщо ж викладач не записує заняття, ти можеш робити це самостійно. Але пам'ятай про етику: по-перше, завжди запитуй дозволу у викладача. По-друге, ці записи – виключно для вашого внутрішнього чату. Виставляти їх у відкритий доступ без згоди викладача заборонено через авторські права.

↑ повернутись до плану ↑

Оцінювання

Шкала

Як оцінюються знання? В Україні діє європейська стандартизована система оцінювання. За кожен предмет ти заробляєш бали (від 0 до 100), які потім переводяться у літерні оцінки:

95-100 – А (відмінно);

85-94 – B (дуже добре);

75-84 – C (добре);

65-74 – D (задовільно);

60-64 – E (достатньо);

Менше 60 – F (незадовільно – привіт, додаткова сесія);

Менше 60 без права перескладання – Fx (недопущено – доведеться доздавати борги, щоб отримати допуск).

↑ повернутись до плану ↑

Рейтингова система оцінювання

Рейтингова система оцінювання (РСО) – це чіткий перелік завдань, за виконання яких і формується твоя оцінка за семестр чи рік.

Кожен викладач має донести до студентів цей алгоритм на першому навчальному занятті.

У РСО зазначаються:

• види та критерії оцінювання заходів поточного та семестрового контролів;
• граничні терміни проходження заходів поточного контролю в асинхронному режимі (за умови їх використання);
• умови допуску здобувача до семестрового контролю;
• умови отримання заохочувальних балів.

↑ повернутись до плану ↑

Типи поточного контролю

Поточний контроль – це оцінювання твоєї роботи протягом усього семестру. Воно може відбуватись у різних форматах, нижче наведені приклади заходів поточного контролю:

• лабораторні роботи/комп'ютерні практикуми (ЛР/КП): практичне завдання із чітко визначеною умовою та дедлайном, іноді з необхідністю захисту – відповіді на запитання викладача, щоб довести розуміння матеріалу;
• модульна контрольна робота (МКР): нічим не відрізняється від шкільних контрольних;
• (типова) розрахункова (графічна) робота (РР/ТРР/РГР): від лабораторної відрізняється значно більшим об’ємом, через що не слід відкладати її виконання;
• робота на практичних заняттях та семінарах: розв'язування задач, підготовка презентацій та рефератів.

↑ повернутись до плану ↑

Додаткові (заохочувальні) бали

Окрім балів, що складають 100-бальну шкалу, існують додаткові заохочувальні. З однієї дисципліни може бути максимум 10 додаткових балів. Найчастіше їх можна отримати за активність на лекціях, наукову діяльність (участь у конкурсах, олімпіадах), додаткові завдання (підготовка доповідей, презентацій) тощо.

↑ повернутись до плану ↑

Типи семестрового контролю

Семестровий контроль – це фінальний підсумок твого навчання з дисципліни наприкінці семестру (тобто сама сесія). Він проходить у формі заліку, екзамену або захисту курсової роботи.

1) Залік
Оцінка за залікові дисципліни – це сума балів, які ти заробляєш протягом семестру. Проте є випадки, коли доведеться писати залікову контрольну роботу (ЗКР).
Це відбувається, якщо:
– усі умови допуску виконано, але не набрано мінімальні 60 балів;
– прохідний бал набрано, але ти хочеш покращити свою оцінку.
Нюанс: правила зарахування ЗКР залежать від конкретного РСО. Фінальною оцінкою може стати або виключно результат за саму контрольну (тоді семестрові бали повністю анулюються), або ж більша з двох оцінок – за ЗКР чи за семестр. Обов’язково уточни цей алгоритм у викладача заздалегідь!

2) Екзамен
Оцінка за дисципліни з цим типом семестрового контролю складається з двох частин:
– твої бали, набрані за семестр (зазвичай 40-50);
– екзамен в кінці семестру (зазвичай 50-60).
У викладача варто запитати про наявність «автомату», тобто можливості отримання задовільної оцінки (⩾ 60 балів) без складання екзамену.
Нюанс: на деяких дисциплінах ти можеш без екзамену отримати всі 100 балів, на інших – лише набрати мінімальні 60, а десь така опція взагалі відсутня, отже, цей аспект необхідно уточнювати у викладача.

3) Курсова робота
Тут оцінка формується за одну роботу, яку ти робиш весь семестр. Усі вимоги, складові оцінки та можливі теми мають бути надані одразу, разом із силабусом. Оцінка також складається з двох частин:
– стартова складова: вчасність здачі, якість та об’єм роботи;
– складова захисту: усна бесіда, під час якої ти представляєш роботу та відповідаєш на запитання викладача.

↑ повернутись до плану ↑

Календарний контроль

Календарний контроль (КК) – це своєрідний проміжний «чекпоінт» твого навчання, який проводиться для моніторингу того, як ти виконуєш навчальний план згідно з графіком. Грубо кажучи, це перевірка, чи не накопичено в тебе занадто багато боргів.

Як це працює?

• Календарний контроль з кожної дисципліни проводиться двічі на семестр;
• щоб отримати позитивну оцінку (бути атестованим), твій поточний рейтинг із предмета має становити не менше 50% від максимально можливих балів на час проведення такого контролю;
• якщо йдеться про курсову роботу, умовою отримання позитивної оцінки є просто дотримання графіка виконання, який визначено в силабусі;
• усі результати календарного контролю екзаменатор вносить у відповідний модуль в системі «Електронний кампус», де ти зможеш їх побачити.

Важливо: незадовільний результат навіть двох календарних контролів з предмета не є підставою для недопущення тебе до семестрового контролю (заліку чи екзамену).

Якщо до початку сесії борги відсутні, а передбачені РСО викладача умови допуску виконані, тебе допустять до складання іспиту. Тож календарний контроль – це радше сигнал для тебе, що час братися за голову і здавати лабораторні.

Детальніше про оцінювання читай в Положенні про систему оцінювання результатів навчання та в Положенні про поточний, календарний та семестровий контроль результатів навчання.

↑ повернутись до плану ↑

Стипендії

У КПІ студенти бюджетної форми навчання мають можливість отримувати стипендії трьох типів:

• Академічна;
• Соціальна;
• Іменна (персональна).

Академічна

Академічна стипендія призначається за твої успіхи в навчанні. Вона буває звичайною (мінімальною) та підвищеною. Також навчання за деякими спеціальностями передбачає додатковий бонус до розмірів базової та підвищеної стипендій.

Рейтинги стипендіатів формуються заново після кожної сесії.

Щоб отримувати академічну стипендію, ти маєш відповідати трьом критеріям:

1. Навчатися виключно за кошти державного бюджету;
2. Закрити сесію без жодної академічної заборгованості (без «допки»);
3. Потрапити в ліміт стипендіатів. Стипендію отримує лише частина студентів з рейтингу (зараз це до 40% бюджетників на курсі твоєї спеціальності).

Як рахується рейтинговий бал?

Твій рейтинг не є просто середнім арифметичним усіх оцінок. Він розраховується за спеціальною формулою:

Рейтинг = 0.95 × Середній бал успішності + 0.05 × Додаткові бали

• Середній бал успішності: середній бал за всі дисципліни семестру;
• Додаткові бали: це бали за твою активність поза парами. Їх нараховують за написання наукових статей, перемоги в олімпіадах та спортивних змаганнях, офіційне волонтерство, а також за активну роботу в студентському самоврядуванні та гуртках.

Хто отримує стипендію у першому семестрі?
Оскільки середній і додаткові бали вирахувати неможливо, адже навчання тільки-но почалося, стипендія призначається на підставі конкурсного бала, здобутого під час вступу.

Отже, до першої сесії стипендію отримують 40% першокурсників відповідно до рейтингу під час вступу на свою спеціальність.

Як отримати підвищену академічну стипендію?

Підвищену стипендію отримують не більше 25% від загальної кількості стипендіатів. Обов'язкова умова для цього – рейтинговий бал вище 85.

Наприклад, якщо на спеціальності навчається 100 бюджетників і 75 із них «закриють» усі дисципліни в основну сесію, то академічну стипендію отримає 40 студентів (40% від 100), які посіли найвищі рейтингові позиції. З цих 40 стипендіатів 10 (25% від 40) отримають підвищену стипендію за умови, що їхній рейтинг успішності вище 85 балів. Округлення здійснюється завжди в менший бік.

Окремо слід зауважити, що першокурсники не претендують на підвищену стипендію до першої сесії.

↑ повернутись до плану ↑

Соціальна

Соціальна стипендія призначається студентам із пільгових категорій (діти-сироти, учасники бойових дій та їхні діти, ВПО тощо). Оформлюється через спеціальні заяви та надання підтверджувальних документів.

Для оформлення соціальної стипендії звертайся до деканату свого підрозділу.

↑ повернутись до плану ↑

Іменна (персональна)

Іменні стипендії призначаються студентам-відмінникам, які найбільше відзначилися в навчальній та науковій роботі, а також вчаться на бюджеті. Кандидатури на їх отримання визначаються стипендіальною комісією університету.

Сюди входять стипендії Президента України, Верховної Ради, Кабміну, Київського міського голови, а також іменні стипендії видатних вчених чи гранти від компаній-партнерів. Виплати тут значно вищі, але й отримують їх одиниці – за виняткові успіхи в навчанні, науці чи активну розбудову університету.

Детальніше про стипендію читай на сайті КПІ.

Детальніше про розміри виплат та списки стипендіатів читай на сайті ДСР (ДНВР).

↑ повернутись до плану ↑

Куди звертатися з проблемами?

З деякими викладачами можуть виникати непередбачувані ситуації, що можуть поставити тебе в «незручне» становище, або навіть порушувати твої права.

Якщо в тебе виникли подібні проблеми, звертайся до студентських чи академічного кураторів, деканату, студради підрозділу або до бота студради КПІ.

↑ повернутись до плану ↑

Дозвілля

Студентське самоврядування

Студентське самоврядування – це твоя можливість впливати на життя в університеті, організовувати круті події та прокачувати власні скіли.

У студентського самоврядування КПІ є безліч форматів, де ти можеш знайти своє місце:

• стати старостою: висувай свою кандидатуру на перших зборах групи, завойовуй довіру одногрупників і ставай головним зв’язковим між ними та викладачами;
• пройти конкурсний відбір: найшвидший старт для першокурсника – долучитися до департаментів Студради КПІ чи студради твого факультету/інституту. Заповнюй анкету, проходь невелику співбесіду та ставай частиною команди;
• доєднатися до студентського об'єднання: ідеально для тих, хто хоче розвивати конкретне хобі, створювати інженерні проєкти чи просто тусити в тематичних клубах. Зазвичай достатньо просто заповнити анкету або прийти на відкриту зустріч;
• балотуватися на виборах: якщо відчуваєш у собі лідерський потенціал, можеш взяти участь у прямих таємних виборах на посаду президента, голови студради підрозділу чи делегата Конференції студентів.

Слідкувати за новинами студентського самоврядування можна в телеграм-каналі студентства.

Детальніше про студентське самоврядування читай в Положенні про студентське самоврядування.

↑ повернутись до плану ↑

Гуртки та клуби

Якщо ж хочеш здобути нові навички та просто круто провести вільний час, долучайся до гуртків або клубів – їх у КПІ близько 180.

Твоя спеціальність не має значення. Ти можеш долучитися до роботи гуртка, діяльність якого відмінна від твого основного процесу навчання. Тобто навчаючись на факультеті електроніки, можна брати участь у гуртках соціогуманітарного напрямку.

Детальніше про гуртки читай на сайті КПІ.

↑ повернутись до плану ↑

Спорткомплекс

Велика перевага КПІ – центр фізичного виховання та спорту. Для мешканців гуртожитків і тих, хто живе поблизу кампусу, це ідеальна можливість тримати себе в тонусі без зайвих витрат часу на дорогу.

• вибір секцій: у нас працюють секції з футболу, волейболу, баскетболу, настільного та великого тенісу, боксу, боротьби, атлетизму та багатьох інших напрямків;
• змагання: показуй круті спортивні результати, проходь відбір до університетських команд і ставай тим, хто захищатиме честь КПІ на престижних спортивних турнірах.

Окремо слід зауважити, що для студентів КПІ усі спортивні секції безкоштовні.

Детальніше про спортивні секції можна дізнатись в телеграм-каналі та на сайті Спорткомплексу.

↑ повернутись до плану ↑

Локації Кампусу

Кампус нашого університету настільки великий, що тут насправді можна жити, вчитися, працювати й відпочивати, не виходячи за його межі. Про всі цікаві точки та локації написати в межах одного гайду складно, тож щоб було хоча б приблизне розуміння основних КПІшних локацій, ось головні з них:

• Перший корпус: та сама історична будівля з вежами, яку можна побачити на більшості фотографій і куди приходять подавати документи. Тут розташована адміністрація університету, проходять урочисті події, а архітектура всередині нагадує Гоґвортс;

• Бібліотека (Науково-технічна бібліотека): стійкий центр знань, інтелектуальний, безпечний, інклюзивний освітній простір, надійний партнер академічної спільноти;

• Смарт-укриття (CLUST Space): Безпечний та комфортний простір, який працює і як укриття під час тривог, і як повноцінний коворкінг, щоб навчальний процес не зупинявся. Знаходиться в бібліотеці;

• Площа Знань: найбільша вільна ділянка на території КПІ, до якої примикають 7-й корпус, центр культури та мистецтв і бібліотека. Тут проходять наймасштабніші заходи;

• Поляна (сквер ім. Олени Теліги): культова локація перед 12-м корпусом. У теплу пору року тут збираються сотні студентів. Це місце для душевних розмов, співання пісень, нових знайомств та розпиття живчику;

• Сосновка (сквер «Сосновий»): менш відоме місце за Поляну, але не менш душевне. Знаходиться біля малого спортивного ядра за будівлею бібліотеки. Завдяки соснам дуже зручно ховатися від сонця в спеку.

↑ повернутись до плану ↑

Корисні ресурси

• Студентство КПІ 🇺🇦 – телеграм-канал органів студентського самоврядування КПІ;
• Студрада КПІ – бот зворотного зв'язку Студради КПІ;
• Хелпік – помічник-навігатор для КПІшників від ДСР (ДНВР);
• Канали та чати студентсва підрозділів – інформаційні ресурси та чати студентсва підрозділів;
• Канали та боти підрозділів КПІ – зв'язок із деканатами підрозділів;
• Студентські об'єднання – перелік студентських об'єднань на сайт Студради КПІ;
• ДСР (ex ДНВР) 🇺🇦 – телеграм-канал Департаменту студентського розвитку КПІ (раніше – Департамент навчально-виховної роботи, назву департаменту було змінено);
• ДСР (ДНВР) – сайт Департаменту студентського розвитку КПІ;
• Розклад – розклади занять, сесії та викладачів;
• Електронний Кампус – автоматизована інформаційна система КПІ, що надає доступ до методичного забезпечення навчальних дисциплін, результатів поточного контролю та іншої важливої інформації;
• На хвилі Політеху – телеграм-канал з інформуванням про всі актуальні події та заходи освітнього, наукового, розважального, соціального та інших спрямувань, що відбуваються в КПІ;
• Спорткомплекс (тгк) – телеграм-канал Спорткомплексу КПІ;
• Спорткомплекс (сайт) – сайт Спорткомплексу КПІ;
• Студмістечко КПІ ім. Ігоря Сікорського – телеграм-канал студміста КПІ;
• Зворотний зв'язок Студмістечко КПІ – бот зворотного зв'язку студміста КПІ;
• Студмісто – сайт студміста КПІ;
• Освітній глосарій КПІ – узагальнення поняттєво-термінологічного апарату вищої освіти;
• Положення про систему оцінювання результатів навчання в КПІ;
• Положення про поточний, календарний та семестровий контроль результатів навчання в КПІ;
• Положення про студентське самоврядування КПІ;
• 10 додаткових балів до рейтингу однієї з дисциплін на вибір у першому семестрі.

↑ повернутись до плану ↑