GTK Boxer: клич мене модульність

Сучасні колісні бронетранспортери це досить цікава річ. Якщо раніше вони були переважно легкими машинами з кулеметним озброєнням, які служили для доставки піхоти на поле бою, то зараз ця тенденція спадає. Дедалі рідше ми бачимо канонічні БТР і дедалі частіше — «сараї», озброєні автогарматами та протитанковим озброєнням. З'явився навіть такий термін, як «колісна БМП»

Попит на таке неподобство спонукав виробників військової техніки створювати досить варіативні машини. На те саме шасі без особливих змін можуть бути встановлені різні бойові модулі. Та взагалі створюють вже аж ніяк не БТР, а саме колісну платформу, яку можна використовувати під найбільш різноманітні задачі. Чого тільки не демонструють виробники на своїх восьмиколісних візках у гонитві за зацікавленністю клієнта. Це і є та славнозвісна модульність: можливість озброїти, захистити чи оснастити відповідним обладнанням машину без серйозних переробок, свого роду конструктор. З усієї цієї одноманітної багатофункціональності виділяється платформа Boxer.

Сьогодні ми знаємо про Boxer як про спільний проект Нідерландів та Німеччини, але далеко не всі в курсі, що ідея створення нового бронетранспортера спочатку опрацьовувалась Францією та Німеччиною ще у 1993-му році. Взагалі, історія нашого героя досить довга, більшу її частину становлять організаційні питання і всякого роду тяганини, тому пройдемося тільки основними віхами. 1996-го до згаданої «парочки» приєдналася Великобританія. Після цього всі три країни встановили умови співробітництва та вимоги до машин для своїх армій, серед яких були високий рівень захищеності та мобільності, а також великий заброньовий обсяг у 11 м3. В цю ініціативу вписалися два великі об'єднання виробників військової техніки: Eurokonsortium, відомий також як ARGE-GTK (у складі з GKN, Krauss Maffei, MaK/Rheinmetall, Wegman і GIAT), і Team International (до нього входили Vickers Defence Systems, Alvis , Henschel, Kuka та Panhard & Levassor).

Кожен із учасників вирішував завдання по вирішенню потреб трьох різних армій по-своєму: ARGE-GTK пропонували машину зі змінними модулями корисного навантаження, тоді як Team International передбачали створення трьох різних версій однієї машини під різні вимоги. Вибір "євротрійки" впав на ARGE-GTK.

Чому саме вони — історія заплутана, що супроводжувалася навіть судовими позовами, але теми статті це не особливо стосується, тому не будемо заглиблюватися.

У вересні 1999-го року несподівано Франція вийшла з гри, щоб зайнятися суто своїм проектом — VBCI, того ж року було підписано контракт на створення 8 дослідних зразків (по чотири для Німеччини і Британії) на загальну суму 70 млн фунтів. Перші машини мали виготовлятися протягом двох наступних років, але корективи внесло появу нового члена програми — Нідерландів. Таким чином, перший БТР був виготовлений аж 2003 року.

Цей рік був цікавий і тим, що Великобританія потроху переосмислюватиме бачення нової машини, що в результаті призвело до її виходу з програми. Так Boxer став німецько-голландським проектом і приблизно водночас отримав звичну нам назву. До речі про «подвійне громадянство», навряд чи тепер можна пов'язати Boxer з голландцями, бо за час роботи з бронетранспортера німецький Rheinmetall поглинув партнера в особі Stork, зробивши його своєю філією.

До 2008 року машини проходили випробування на надійність, а в 2009 році перші Boxer для бундесверу зійшли з конвеєра. Звертаємо вашу увагу на те, що машина описується переважно в розрізі німецької армії, з оглядами на інші варіанти.

Взагалі інфомації не багато, але Boxer має різні конфігурації: A0, A1, A2, A3. Говорити про A0 годі, бо їх зробили 56 штук армії Німеччини і швидко переробили в A1, отже можна вважати A1 початковим серійним варіантом. Його відрізняє від «нульового» наявність кулеметної установки: у A1 вона встановлена ​​на платформі висотою 300 мм, щоб виключити колишній «мертвий кут» при стрільбі (мабуть, був ризик потрапити по члену екіпажу, що висунувся з люка, лол).

З цієї версії, до речі, встановлено додатковий пласт протимінного захисту на днищі та систему постановки перешкод для дистанційно-керованих СВП. Стосовно Boxer A2 – зовнішніх змін не надто багато. Здебільшого оновили начинку. Так, командир отримав джойстик для керування кулеметною установкою (щоправда, засоби спостереження все одно залишилися тільки у навідника), механік-водій отримав систему огляду з додатковими камерами та моніторами, з'явилася система пожежогасіння у десантному відділенні, покращили засоби зв'язку та інші невеликі доопрацювання. Ця версія розроблена в 2016 році на основі «афганського досвіду», і до цього рівня переробляють всі німецькі машини сімейства (перші серійні A2 з'явилися в бундесвері аж в 2019-му). Максимальна маса Boxer A1 та A2 становить 36,5 тонн.

Найбільш "топовим" є "Боксер" з 816-сильним двигуном, що має позначення A3. Його максимальна маса дорівнює рекордним для колісних ББМ 38,5 тоннам, і поки що цей "малюк" з новим мотором в жодній армії світу не значиться. У наші дні, купуючи Boxer, замовник може отримати або Boxer у версії A2, або A3.

Треба підкреслити, що недарма написано «максимальна маса», оскільки цифри 36,5 та 38,5 тонн не означають маси БТР. Це маса, до якої можна довести машину, і БТР аж ніяк не найважчий варіант сімейства. Тож говорити про те, що БТР важить стільки, скільки важив танк умовно 60 років тому (теж мені диво), не варто.

Корпус Boxer виготовлений із сталі високої твердості та оснащений до того ж модулями керамічного захисту AMAP зовні. Внутрішня стінка покрита комплексом AMAP-L для погашення остаточного впливу осколків у разі пробиття зовнішньої броні. За наявною інформацією, бронетранспортери Boxer німецької армії спочатку були захищені відповідно до стандарту НАТО STANAG 4569 level 4. Це означає, що БТР тримає постріли 14.5-мм кулемета і осколки 155-мм ОФC!

Однак виходить дивно, що машина з таким стандартним рівнем захисту важить набагато більше своїх конкурентів, тому багато хто підозрює Boxer у наявності набагато більшого рівня захисту. Та й опосередковані чинники говорять про це. До високої маси, наприклад, можна додати і той факт, що Boxer переміг в австралійському тендері LAND 400 Phase 2, де однією з вимог до захисту машин був 6-й рівень STANAG 4569, а це захист від 30-мм ОБПС у лобовій проекції(!) За неофіційними даними, Boxer відповідав усім вимогам замовника. Отже, можна припустити, що Boxer можна захистити "по максимуму", якщо треба. Інше питання — чи треба це.

Щодо протимінного захисту – тут все добротно. По-перше, V-подібне днище. По-друге, протимінна стійкість посилена за рахунок додаткового листа на днищі машини, а за рахунок того, що модуль корисного навантаження має свій слой, виходить, що днище БТР подвійне. По-третє, не обійшлися без протимінних сидінь та постановщика перешкод для СВУ. Цікаво також те, що для підвищення стійкості до вибухів, при створенні корпусів Boxer, використовується технологія згинання бронелістів, щоб уникнути зварних швів у місцях найбільш сильного впливу вибухової хвилі. З урахуванням, знову ж таки, австралійського тендеру, машина теоретично витримує 10 кг тротилового еквіваленту під колесом та днищем.

Окрім «звичайного» захисту, німець може похвалитися можливістю встановлення КАЗ (Комплекс Активного Захисту). З комплексів, що публічно демонструвалися на бронетранспортері, можна виділити німецький AMAP-ADS і ізраїльський «Трофі».

Говорити про озброєння досить важко для будь-якого сучасного БТР, якщо ми не беремо до уваги конкретну комплектацію конкретної армії світу. Зараз будь-яку сучасну колісну платформу без перебільшення можна озброїти чим завгодно... Якщо говорити про канонічний бронетранспортер бундесверу на платформі Boxer, то він озброєний дистанційно-керованою установкою FLW-200 з 12,7-мм кулеметом. Модуль є створінням компанії KMW, він оснащений лазерним далекоміром, денним та тепловізійним каналами і може обертатися на 360 градусів. Кут нахилу озброєння змінюється від -15 до +70 градусів. Боєкомплект - 100 пострілів (перевозимий більше).

Командир німецького Boxer теж не обділений дисплеями. У нього два дисплеї, один з яких у складі системи управління сухопутними військами, блок управління різними системами, засоби зв'язку та ін.

З версії A2, як було зазначено вище, командир може брати управління ДПУ на себе.

Екіпаж бронетранспортера складає три особи: механік-водій, стрілок-навідник та командир. БТР Boxer німецької армії може транспортувати 7 десантників (є також версії і для 8 пасажирів). Спішування проводиться через аппарель, що знаходиться позаду. У самій апарелі є дверцята, які можна відкрити окремо. Загалом тут класика жанру для західних БТР.

Рух майже 37-тонної машини забезпечується двигуном MTU/Rolls Royce 8V 199 TE20 потужністю в 720 кінських сил, що працює у тандемі з автоматичною трансмісією. Винятком є ​​(будуть) 38,5-тонні Boxer A3, про які було сказано вище. Поки що такі машини тільки плануються до постачання до армії Великобританії. Двигун і трансмісія разом утворюють моноблок, тому заміна моторно-трансмісійної установки на Boxer — справа півгодини, і впорається з цим будь який адмін ТГ-каналу. Швидкість такої махіни по шосе може перевалювати за сотню кілометрів на годину, а максимальний запас ходу — понад 1000 кілометрів.

Машина здатна долати сходинку до 80 сантиметрів, траншеї глибиною до 2 метрів, підйоми 30 градусів (60%) і поперечний ухил (крен) 17 градусів (30%). У жодній конфігурації герой статті, нажаль, не має можливості плавати.

З чотирьох пар коліс у рулі беруть участь лише дві передні. Радіус повороту при цьому 21 метр. З використанням системи підгальмовування коліс одного з бортів цей показник може бути скорочено до 16 метрів. Тут хочеться помітити, що ці цифри найбільш поширені, але на сайті виробника, де вказані характеристики Boxer A3, дана цифра в 7,5 метрів при використанні системи підгальмовування. Можливо, що цю систему добре доопрацювали, а можливо, так і було завжди. Стверджувати правильність того чи іншого джерела не беремося і залишаємо цю інформацію на ваш розсуд.

Окрім іншого, Boxer оснащений централізованою системою автоматичного підкачування коліс, яка регулює тиск у шинах залежно від дорожнього покриття. О, та ще! Шини оснащені спеціальними вставками, які дозволяють пересуватися на спущених колесах протягом 30 км. з максимальною швидкістю 50 км/год.

Ну і, звичайно, говорячи про такі універсальні платформи, необхідно хоча б коротко торкнутися основних варіантів машини, що експлуатуються користувачами Boxer, крім бронетранспортера. Насправді вони в різних арміях світу також можуть відрізнятися в дрібницях, але в ці нетрі влазити не будемо.

Перейдемо до найцікавішого – модульності. Це головна "фішка" Boxer, що відрізняє його від більшості колісних ББМ. Справа в тому, що машина складається з двох частин: модуль шасі та спецмодуль. Перший, загальний для всього сімейства, включає саму колісну платформу з двигуном, ходовою частиною, паливною системою (ємність 562 літра) і відділенням управління, а другий, змінний, має різні конфігурації, що залежать від призначення машини. Хочеш БТР – встанови «будку» від БТР, хочеш медичну машину – встанови відповідний модуль.

Найголовніше, що все це робиться менш ніж за годину, якщо ти маєш кран вантажопідйомністю до 8 тонн або відповідні домкрати в кількості чотирьох одиниць. З'єднання модулів досить просте і не відрізняється у різних спецмодулів. Взагалі краса.

Виникає питання: а в чому реальний профіт, крім вау-ефекту та виділення на тлі конкурентів за дуже однотипним та перенасиченим ринком? Поговоримо про переваги такої конструкції.

Перше, що спадає на думку — підвищення мобільності. Boxer - машина добре захищена від куль, уламків та мін, що має великий заброньовий об'єм для забезпечення місткості. Ці переваги мають зворотний бік медалі – великі габарити та масу. Якщо своїм ходом умовний бронетранспортер ще абияк, теоретично, доїде дорогами загального користування, то в умовах залізничних перевезень, що вимагають дотримання жорстких норм габаритності та вантажопідйомності, виникають трабли. Тут конструкція німця відкриває свої переваги. Зважаючи на те, що спецмодуль у машини знімний, його можна транспортувати окремо, благо маса і розміри це дозволяють. Тоді і шасі, що звільнилося, стане менше і легше.

Авіатранспорт пред'являє ще жорсткіші масо-габаритні вимоги до машин. Найчастіше військові вантажі в країн НАТО (а саме вони розглядалися спочатку як користувачі «Боксера») переміщуються літаками типу C-130 або A400M. Туди «цілком» Boxer не влізе. Та й багато хто не влізе, але Boxer, як найважчий, явно у прольоті. Зате окремо модуль шасі та спецмодуль можна транспортувати. Так, знадобиться два літаки, але це краще, ніж не перевезти нічого. Оптимальним варіантом може бути використання трьох літаків: двох з шасі та одного з модулями корисного навантаження до них.

Ще одним суттєвим плюсом такого «конструктора» є той факт, що не обов'язково привозити на підприємство всю машину для ремонту, обслуговування чи модернізації. Скажімо, йде в армії програма по оновленню озброєння та електронної начинки біля парку БТР/БМП. Звичайні машини довелося б везти на завод у тому вигляді, в якому вони є. У випадку ж з Boxer досить легко забрати спецмодулі, які, до речі, і на вантажівках можна перевозити.

Погодьтеся, транспортувати 8 тонн дешевше та простіше, ніж 25-38 т (тут я маю на увазі масу середньостатистичного сучасного БТР).

Ну чи, припустимо, потрапив ворожий боєприпас до десантного відділення, яке підлягає ремонту чи заміні. Модульна конструкція і тут допоможе. Просто заміни спецмодуль на новий, а зі старим розберуться у відповідному порядку. Аналогічно і у разі ураження модуля шасі.

Конструктивна особливість Boxer дозволяє полегшити розробку нової техніки, що за час існування машини активно демонструється. Суть у тому, що при створенні якоїсь допоміжної машини на кшталт БРЕМ або чогось типу колісного танка, артустановки, СПТРК досить просто розробити модуль корисного навантаження до наявного шасі.

Конструкція Boxer також дозволяє проводити ротацію в парку техніки. Наприклад, у нас є БТРи та медичні машини. Перші явно експлуатуються більше других, отже їх шасі швидше зношуються. Тоді теоретично, при досягненні бронетранспортером певного пробігу, можна просто «махнутися» відповідними модулями медмашини та бронетранспортера, заощадивши таким чином на ремонті. Так, це лише теоретично, але така можливість передбачена, і в масштабі армії невеликої гордої країни ця надлишкова функція була б доречною.

Звичайно, Boxer не чудова машина, у якої все ідеально. Ті ж великі розміри і маса залишають бажати кращого, хтось взагалі від неплаваючого БТР впадає у непритомність… До того ж ці два параметри видаються граничними для машини такого класу, так що рости далі нікуди, а якщо вирости — можна втратити в мобільності. Проте щодо мобільності вже зараз є питання до німця. Незважаючи на купу пропозицій щодо вирішення проблем з транспортуванням різним транспортом, порівняно з легшими, але все ще добре захищеними машинами, за низкою параметрів Boxer залишається у прольоті. Також можна помітити, що всі переваги такої конструкції обнулюються за відсутності відповідної матеріально-технічної бази, можливості вкладатися у зміст «модульності». ІМХО, в умовах нашої війни проти рф техніка такого сімейства взагалі не розкрила б свого потенціалу. Тож, здавалося б, універсальна машина потребує певних умов, щоб бути універсальною. Але чи недолік це? Швидше,нюанс.

Так що Boxer – машина неоднозначна. З одного боку, це величезний монстр, з можливо навіть надлишковим захистом (якщо говорити про нього як базу для деяких типів техніки, так точно), який навряд чи сприймається як нормальний БТР. З іншого боку, в наш час тренд такий, і Boxer пропонує великі можливості не тільки в рамках одного класу техніки. Ви можете сказати, що багато хто може у такі перетворення, подивися на Patria AMV. Але Boxer може ще більше. І в цьому його ізюминка.

P.s. в основному ми розглядали німецький варіант бронетранспортера Boxer як найпоширеніший. Однак, звичайно, експортні машини можуть мати свої нюанси щодо «оформлення», озброєння та ін.

А на цьому в мене все!

Якщо ви маєте якісь претензії, пропозиції, виправлення або просто хочете похвалити мене за статтю - ласкаво прошу у коменти до оригінального посту або приватні повідомлення, конструктивну критику сприймаю дуже позитивно :)

Окрему подяку висловлюю автору канала Marxman за обкладинку для цієї статті.

Також, якщо маєте бажання підтримати проєкт і подальше написання статей - ось реквізити для донату.