ГРУДЕНЬ 2023

ROBERTH GALBRAITH — THE RUNNING GRAVE

З кожною книгою Роулінг (а це вона під псевдонімом, так) пише все менше детективи і все більше просто драматичні спостереження світу. Цього разу це культи, хибні звинувачення і небезпечність фрази “живи і дай жити іншим”. В цю осінь дві дуже хороші книжки повторили мені одне і те саме: щоб бути хорошою людиною, часто мало просто не робити зло. Треба ще і активно докладатись і робити добро.

Ідеально.

SEBASTIAN FITZEK — DIE THERAPIE

Місцями трошки наївний, але непоганий психологічний трилер, який не отримав від мене хорошу оцінку тільки через твіст, що я особисто ненавиджу. Раджу ознайомитись з автором, це німецькомовна трилерна зірочка, яку в нас видають у м’якій зручній палітурці.

MEGHAN QUINN — RESTING SCROOGE FACE

Надто солодка коротка історія про любов напередодні Різдва. Більше всього викликала відчуття “не вірю!”, а персонажі примудрились вибісити всі, хоча було їх і не багато.

Виходила українською як “Мій милий Скрудж”.

BROM — KRAMPUS: THE YULE LORD

Критично нудна історія про Крампуса і Санту, яка неймовірно бісить потугами в креативність. Але якщо ви хочете поговорити про те, як язичництво жорстоке, а християнство — ще більш жорстоке, але з милим обличчям, то книжка може і сподобатись.

СВІТЛАНА ТАРАТОРІНА — ЛАЗАРУС

Одна з найбільш здивувавших мене книжок року, писала про неї тут.

ФЕННІ ФЛЕГГ — РІЗДВО З ЧЕРВОНИМ КАРДИНАЛОМ

Щоб стати щасливішими, треба просто переїхати в ідеалістичне маленьке містечко з хорошою погодою, ніде не працювати і опікуватись пораненою дитиною.

Мила і несподівано жорстока книжка, яку, нажаль, мені надто складно було прикласти до себе — тому що неможливо прикладати до тіла маленькі міста Америки, коли рідні маленькі міста потерпають від ракет.

Авторку відкладаю на краще майбутнє. 

ANIA AHLBORN — THE SHUDDERING

Зимовий жахастик про групу друзів, які їдуть в гірський будинок і зустрічаюсь монстрів. Був би цікавішим, якби монстри були загадковіші, але все одно непоганий: атмосфера зимового лісу, приємні персонажі і криваві подробиці — все як треба.

FREIDA MCFADDEN — NEVER LIE

Ще одна божевільна книжка від Фріди МакФадден, неймовірно дика, динамічна і чудова. 

EMMA HAUGHTON — THE DARK

Вбивство на полярній станції, в головній ролі — ненадійна оповідачка. Хоча я і вгадала вбивцю буквально на початку книжки, все одно було добре: атмосфера гнітюча і холодна, а розслідування включає всі улюблені речі типу старих листів, відео і загадкових обірваних фраз.

Найкращий зимовий трилер.

ГІЗЕР ГУДЕНКАУФ — ГОСТЯ ПРОТИ НОЧІ

Нуднуватий трилер, який мав бути зимовим, але навіть це виявилось обманом — основні події відбуваються у флешбеках, які потерпають від літньої спеки. 

Читається легко, інших плюсів не знайшла. 

ELIZA CLARK — THE PENANCE

Книжка в стилі true crime ніби-то про трьох дівчат, які заживо спалили четверту, а насправді — про глибинне коло пекла, яким є підлітковий вік. Неймовірна, відчужена і жорстока книжка, порізала мені душу на частини, а я і рада була.

JANICE HALLET — THE CHRISTMAS APPEAL

Непряме різдвяне продовження першої книги авторки, The Appeal, всі події якої розгортаються в електронних листах, смс і месенджерах. Рекомендую обидві, це абсолютно нетипові детективи, в яких  можна закохатись і зненавидіти всіх персонажів, жодного разу з ними напряму не контактувавши. 

KILEY REID — SUCH A FUN AGE

Двоє білих людей голосно сперечаються, хто з них більший расист, не даючи чорній дівчині вставити і слово. Одна з найкращих книжок року.

DARCY COATES — DEAD OF WINTER

Моя улюблена авторка жахастиків про привидів написала зимовий трилер, і вийшло в неї чудово! Так, я знову вгадала вбивцю, але як же весело і бурхливо написано. 

Дівчина їде з хлопцем в гірський будиночок в складі туристичної групи, і тут хтось як починає всіх вбивати! 

Динамічно, страшно, холодно — я задоволена.

ОЛЕКСІЙ КОВАЛЕНКО — ПЛАНЕТА ГРИБІВ

Місцями надто вже деталізована книжка про гриби. З одного боку, написано легко і актуальні жарти тішать, з іншого — в книзі про гриби все-таки очікуєш картинки грибів, а не мемні картинки (деякі з яких, підозрюю, використані без згоди авторів оригіналу). Не кажучи вже про те, що автора носить між жартиками і інфодампами латинських назв грибів, які можна і в вікі подивитись. 

Зрештою, я так і не змогла зрозуміти, що ця книжка мала зробити: потішити мене чи зробити спеціалістом по грибах, і вийшло в неї — ні те ні се. 

A.A. MILNE — THE RED HOUSE MYSTERY 

Напружений вінтажний детектив — відвертий, трошки наївний і при цьому чудово-логічний. Дуже сподобалось.

ДАНТЕ — БОЖЕСТВЕННА КОМЕДІЯ 

Чоловіка водить по світу спочатку його улюблений поет, а потім — дівчина мрії. Масштабна і незамінна, але не моя улюблена класика.