Фольклорно-етнографічний зміст монографії Оскара Кольберґа "Покуття" - Литература курсовая работа

Главная

Литература
Фольклорно-етнографічний зміст монографії Оскара Кольберґа "Покуття"

Оскар Кольберґ - визначний польський фольклорист і етнограф другої половини ХІХ століття. Фольклорно-етнографічна монографія про західноукраїнський регіон - Покуття. Наукова вага зібраного матеріалу. Характерні образи старовинних покутських колядок.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Серед скарбів, які зібрала українська фольклористика за два століття історії свого розвитку, помітне місце займають також праці іноземних збирачів і дослідників народної словесності. Одним з них є визначний польський фольклорист і етнограф другої половини ХІХ ст. Оскар Кольберґ. Його збирацька діяльність сягала далеко за межі етнічної польської території. Оскільки західні регіони України тривалий час входили до складу королівської Польщі, то закономірно, що й вони опинилися у полі зору цього дуже працьовитого і ретельного збирача матеріалів фольклористичного, етнографічного, етномузикологічного змісту. Серед фольклористично-етнографічних праць О.Кольберґа найвизначнішим є чотиритомний фольклористично-етнографічний корпус, присвячений одному з західноукраїнських регіонів ? Покуттю. Ця праця особливо зацікавила мене ще й тим, що я є уродженка того регіону. Моє рідне село Воронів якихось 9 км від старовинного ярмаркового села Чортовець. Саме в цьому селі був маєток польського дідича і відомого у Польщі вченого-археолога, історика Владислава Пшибиславського, члена Краківської Академії наук і великого приятеля О.Кольберґа. Під час своїх експедицій О.Кольберґ кватирував у В.Пшибиславського, а той своєму гостю організовував поїздки до навколишніх сіл та підказував інформаторів і кореспондентів. Можна сказати, саме в спілці праці цих двох науковців стала можливість створити багатоаспектне і розмаїте своїм змістом зібрання фольклорного етнографічного, краєзнавчого матеріалу.
«Покуття» О.Кольберґа потребує глибокого вивчення фольклористами, етнографами, лінгвістами, етнокульторологами. Для своєї курсової роботи я вибрала тільки одну грань того скарбу народної словесності, який записав учений. Це старовинні колядки, що на сьогодні уже повністю вийшли з місцевого колядкового репертуару, мають в своєму змісті дуже старовинні поетичні образи, мотиви, поетику і стилістику. Твори цього жанру недостатньо вивчені фольклористами новішого часу. Головна причина була в тому, що у так званій радянській фольклористиці за ідеологічними настановами фольклорні твори, пов?язані з традиційною релігійною обрядовістю, обходили мовчанкою чи тільки згадкою, але не вважали за потрібне вивчати. До того ж на сьогодні фольклорно-етнографічні монографії О.Кольберґа, видані, зрозуміло, польською мовою, ніхто в Україні не переклав, не перевидав, а тексти українського фольклору залишилися друкованими в польській транскрипції. Чи не єдиним винятком видання фольклорних творів з Покуття, у записах О.Кольберґа в українській транслітерації, є збірник «Казки Покуття», що його підготував фольклорист із Закарпаття І.В.Хланта. Оскар Кольберґ. Казки Покуття / Упорядкування, підготовка текстів, вступна стаття, примітки та словник І.В.Хланти. ? Ужгород: Видавництво «Карпати», 1991. На жаль, з тих же ідеологічних настанов атеїстичного марксизму у згаданому виданні не поміщено три казки, що у четвертому томі Кольберґової праці йдуть під № 2, 49 ? «Cуrka i pasierbica», «Trzy zagadki», ? а також казка під № 50 , тому що, мовляв, є варіантом казки «Мудра дівчина». Такі купюри зроблено тільки через те, що головним образом у казці виступає Матір Божа. У цьому виданні також порушені мовні особливості оригіналу, тому фольклорні тексти у ньому не є автентичними, а саме видання далеке від академічних вимог.
В загальному про наукову спадщину О.Кольберґа і за його життя, і пізніше писали європейські вчені різних країн. З українських фольклористів маємо окремі висловлювання у працях І.Франка, М.Сумцова, В.Гнатюка, Ф.Колесси та ін.. У минулому столітті найбільше згадок про Кольберґа знаходимо у працях В.А. Юзвенко Юзвенко В.А. Українська народна поетична творчість у польській фольклористиці ХІХ ст. / АН УРСР. Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етногр. ім. М.Т. Рильського. ? К.: Вид-во АН УРСР, 1961. ? 132 с; Юзвенко В. 66 томів фольклорного зібрання Оскара Кольберґа // Нар. Творчість та етнограф. ? 1969. ? № 6. ? С. 25-29; Юзвенко В.А. Нове народження фольклористичних праць О.Кольберґа. // Слов?янське літературознавство і фольклористика. ? К., 1970. ? Вип. 6. ? С. 92-94; Юзвенко В.А. Польський фольклорист Оскар Кольберґ ? збирач і дослідник української народної поетичної творчості // Нар. Творчість та етнограф. 1961. ? № 2. ? С. 65-71., а також З.Є. Болтарович Болтарович З. Оскар Кольберґ і Україна // Записки Наукового товариства імені Шевченка. ? 1922. ? Т. 223. Праці секції етнографії та фольклористики. ? С. 218-230.. Широке тло українсько-польських літературно-фольклористичних взаємин розкривають праці Р.Ф. Кирчіва Кирчів Р.Ф. Український фольклор у польській літературі. Період романтизму / АН УРСР. Ін-т суспільних наук. ? К.: Наук. думка, 1971. ? 275 с; Кирчів Р.Ф. Україніка в польських альманахах доби романтизму / Львів.держ. ун-т ім.. І.Франка. Ін-т суспільних наук. ? К.: Наук. думка, 1965. ? 131 с. . Дещо докладніші відомості і міркування зокрема про працю О.Кольберґа Покуття маємо у вступній статті І.В. Хланти до збірника казок Хланта І.В. Оскар Кольберґ і казки Покуття // Казки Покуття. ? Ужгород: Видавництво «Карпати», 1991. ? С. 17-28.. Останнім часом більш предметно і конкретніше про фольклорно-етнографічний корпус монографії О.Кольберґа «Покуття» зустрічаємо у статтях молодої дослідниці Ірини Збир Збир Ірина. «Покуття» Оскара Кольберґа в рецепція Івана Франка : полеміка чи діалог? // Народознавчі зошити. ? Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2006. ? № 4. ? С. 23-28; Збир Ірина. Календарно-обрядова поезія Покуття у записах Оскара Кольберґа :жанрово-тематичний аспект // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 37. ? Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка 2006. ? С. 348-357.. У її огляді календарно-обрядової поезії Покуття є в загальному також і побіжна характеристика колядок та щедрівок.
У своїй курсовій роботі ставимо завдання більш конкретно і предметно зупинитися на зв'язках О.Кольберґа з покутськими інформаторами, на його перебуванні в регіоні, на співпраці з місцевими краєзнавцями, на відгуках рецензентів про його праці (Розділ І. Оскар Кольберґ і його монографія про Покуття), докладніше охарактеризувати записаний колядковий репертуар (Розділ ІІ. Покутський колядковий репертуар у складі календарної пісенності), проаналізувати тематику і головні мотиви покутських колядок та щедрівок, їх поетичні образи, мотиви, композицію, метрично-строфічну та ритмо-мелодійну структуру, стилістику і поетичний синтаксис, а також фонетично-морфологічні та лексичні особливості мови (Розділ ІІІ. Характерні мотиви й образи старовинних покутських колядок).
Важливим компонентом роботи вважаю додаток текстів колядок в українській транслітерації. Важливим тому, що Оскар Кольберґ дуже ретельно намагався латинською графікою передати фонетичні особливості покутського говору, а це не завжди адекватно можна було здійснити латинкою та ще й за нормами польського правопису. При цьому, зрозуміло, траплялися окремі помилки, які треба буде виправляти у майбутньому українському виданні збірників. Власне, практичний сенс своєї роботи я бачу в тому, що вона може прислужитися до такого українського перевидання, тим більше, що у 2014 році сповниться 200 років від дня народження цього визначного славіста-народознавця. Нема сумніву, що в Польщі цей ювілей, а також у слов?янському світі буде належно відзначено, і було б дуже своєчасним до цієї дати в Україні видати українською мовою усі монографії О.Кольберґа з українським фольклорно-етнографічним змістом.
У структурі роботи є також відповідні висновки та бібліографія використаних джерел.
Р озділ І. О скар Кольберґ і його монографія про покуття
Ще з XVI століття серед польської інтелігенції були вчені, які цікавилися українським побутом, звичаями, народними піснями, і цей інтерес поглиблювався у наступні століття. Це було закономірно, бо у той час українські землі перебували в складі польської держави, яка активно колонізувала захоплені території. З часом зацікавлення життям і побутом українців у колах польських інтелігентів зростало і найбільше воно проявилося у ХІХ столітті, коли таке зацікавлення уже мало пряме відношення до етнографії і фольклористики як важливих народознавчих наук. Серед польських фольклористів та етнографів-професіоналів, які вивчали в тому числі й українську етнокультуру, чільне місце належить дослідникові із світовим іменем Оскару Кольберґу. Оскар Кольберґ (повне ім'я при народженні: Оскар Герик Кольберґ) ?- видатний польський фольклорист, етнограф, музикознавець і менше знаний як композитор, займає одне з центральних місць в історії слов'янського народознавства. Він народився 22 лютого 1814 р. в містечку Пшисуха тодішнього Опочинського повіту. Його родовід по батьковій лінії бере початок у Німеччині. Серед його представників було багато освічених людей різного фаху. Батько, Юліуш Кольберґ був інженер за фахом, викладав у Варшавському університеті, любив поезію, цікавився мистецтвом, навіть сам пробував сили в поезії, перекладав твори польських поетів німецькою мовою. В колі знайомих родини Кольберґів були відомі діячі науки та мистецтва, поети, музиканти - Т.Ленартович, К.Бродзінський, Ф.Шопен, К.Вуйцицький. Отже, вже сама атмосфера батьківського дому сприяла пробудженню народознавчих зацікавлень майбутнього етнографа і фольклориста. До того ж початкова домашня музична освіта О.Кольберґа ще більше прихиляла його зацікавлення до народної музики і пісні, яку в домі Кольбергів особливо цінували й любили . Не випадково спогади майбутнього дослідника сягають часів, коли він захоплено слухав пісні, що їх співала малому хлопчині ненька-селянка. З роками захоплення музикою міцніє.
Щоб поглибити і удосконалити знання з музики, Оскар Кольберґ у 1834 році їде до Берліна, де навчається два роки. Повернувшись додому, займається творчою роботою і дає уроки музики. Він - автор низки пісень, етюдів, опери «Король пастухів», основаної на народному мелосі. Від захоплення народною піснею, результатом якого було видання збірки “Pieњni ludu” (1842), і композиторської діяльності О.?Кольберґ дуже швидко перейшов до серйозного, глибокого вивчення поетичної творчості й культури польського народу, якому присвятив усе своє життя. Захоплення музикою було однією з причин, що спонукала молодого композитора почати збирати народні пісні. У 1839 році він почав збирати і записувати музичний фольклор. У народній музиці Кольберґ-композитор шукав натхнення для власної композиторської творчості, бо саме у народній музиці відчув найбільшу безпосередність, яскравість і простоту, без всякої штучності.
Спочатку О.Кольберґ записував народні пісні, мелодії до танців в околицях Варшави, а пізніше в інших місцевостях Польщі. Фольклорист ставив перед собою завдання систематично й цілеспрямовано збирати й публікувати народні пісні. Так, у 1842 році побачила світ підготовлена ним збірка «Pieњni ludu polskiego», а в 1857 році - друга збірка народних пісень з такою ж назвою. Важливою позицією фольклористичної діяльності Кольберґа стає його переконання, що народна пісня живе у широкому етнокультурному середовищі, що без глибокого контексту з цим середовищем, вона як і інші елементи народної культури, виглядає відірваною. Тому вчений не тільки збирає фольклорний пісенний матеріал, але й досліджує обряди, звичаї народу, його матеріальну культуру. Продовжуючи записувати народні пісні, О.?Кольберґ поступово усвідомлює, що навіть музичний супровід народних мелодій призводить лише до спотворення їх природного звучання, а тому активно переключається на одночасний запис тексту та мелодії пісні. Він також усвідомлює значення варіантів, їх естетичну і наукову цінність. Хоч і не завжди Кольберґ фіксує також місця побутування варіантів. Вивчаючи побут, культуру польського народу, О. Кольберґ, як він сам зазначав, не пропускав нагоди збирати пісні та записи, що стосуються українців, чехів, словаків. У 1856 р. вчений здійснив свою першу подорож в Україну, на Східне Поділля. За 25 літ кропіткої дослідницької праці він здійснив 11 подорожей в Україну. Його дослідження охопило різні регіони України - Східне та Західне Поділля, Карпати й Прикарпаття, Волинь. У деяких місцевостях учений бував по кілька разів. На Покуття, наприклад, приїжджав дев'ять разів, до Львова - сім, у село Задвір'я, що на Львівщині, - тричі, у Бариш біля Бучача - чотири рази. Під час цих подорожей він зібрав величезний фольклорний та етнографічний матеріал. Україні присвячено 8 томів : «Рokucie», «Cheіmskie» і видані посмертно «Przemyskie» та «Woіyn» .
О. Кольберґ розумів наукову вагу зібарного ним матеріалу. 20 лютого 1879 року в листі до польської письменниці Северини Духінської, після вже десятої подорожі в Україну і у зв'язку з затримкою листовної відповіді на її лист через перевантаження роботою, писав : « Все ж таки тішить мене, що і мої збирання у чомусь могли б в майбутньому стати в пригоді. Вважаю, що вартість їх головно полягає в схопленні живих типів, як і у точному відтворенні, так аби могли служити на користь науки і мистецтва. Сумніваюся, однак, чи вдасться мені всі зібрані впродовж багатьох років матеріали опублікувати. Тому що їх занадто багато, а разом з тим дуже мало заохоти, особливо в нашім краї, хіба що Академія своєю поміччю підтримає видавництво. А про те, вважаю, чималою користю було б, якби всі частини Польщі, Литви і Русі подібним способом опрацьовані, надруковані, до чого мої зібрання без сумніву додали б найвідповідніший контингент». Korespondencja Oskara Kolberga. Dzieіa wszystkie. ? Wrocіaw-Poznaс, 1966. ? T.65. ? Cz.II. ? S.221.
Особливо плідними були поїздки Оскара Кольберґа на галицьке Покуття у 1867-1868, 1870, 1876-1877 та 1880 рр. Тут він провів величезну збирацьку роботу. В значній мірі його продуктивній праці на Покутті сприяв учений, археолог і етнограф, член Комісії Антропологічно-Археологічно-Етнографічної Академї Наук у Кракові Владислав Пшибиславський (1830 -1908 рр.), який мав маєток у великому старовинному покутському селі Чортовець, тепер Городенківського району, Івано-Франківської області. В. Пшибиславський і сам займався науковими дослідженнями з археології та етнографії, робив розкопки у наддністрянських селах (Городниця та інші), мав своїх кореспондентів серед місцевих жителів. У нього і перебував за всіх поїздок Оскар Кольберґ, з ним листувався і підтримував дружні зв'язки. В. Пшибиславський був головою комітету, який готував етнографічну виставку Покуття в Коломиї. До складу цього комітету входили місцеві польські освічені дідичі та урядовці Ян Ґреґорович (заступник В. Пшибиславського), Майрицій Ґловацький (секретар комітету), Ян Шумлянський (скарбник), Ян Адольф Матейко, Вільгельм Шауер, Титус Слонєвський, Леопольд Вайґель та інші. До збирання етнографічного матеріалу було залучено багатьох місцевих кореспондентів, освічених людей, як, скажімо, Василь Юрченко, студент права в Чернівецькому університеті, який проживав в селі Іспас тодішнього Коломийського повіту.
Оскар Кольберґ одним із перших виявив серйозний інтерес до обрядів, звичаїв, народнопоетичної творчості Покуття - цієї дуже цікавої з історичного й етнографічного погляду території, що вславилася як мальовничими краєвидами, поетичними звичаями, мелодійною пісенністю, так і сердечністю, відвертістю, волелюбністю народу, і особливо діями народних месників -опришків. Щоб якнайповніше дослідити цей край, зібрати найбільше матеріалу до вже згаданої виставки в Коломиї, Оскар Кольберґ залучив до збирацької роботи багатьох аматорів. А в 1876 році домігся, щоб сюди була відправлена експедиція Краківської академії наук. Таким чином вчений доклав чимало зусиль до організації етнографічної виставки Покуття, що відбулася в 1880 р. у Коломиї. Він брав якнайактивнішу участь у зборі та систематизації речового матеріалу, розробив сценарій та склав каталог виставки, здійснював загальне наукове керівництво. Істотно поповнилася новими записами збірка фольклорних та етнографічних матеріалів О.Кольберґа з Покуття. Дослідник щедро черпав інформацію із записів численних кореспондентів та праць своїх попередників. О.Кольберґ був добре обізнаний з джерельною базою дослідження. Повз його увагу не пройшла навіть найменша замітка у пресі.
Як уже було згадано, неоціненну допомогу О.Кольберґові надавали Владислав Пшибиславський з Чортовця, Владислав Шамловський з Бариша, Антон й Олена Голембйовські з Гарасимова, Адам Скібіцький з Городенки та інші місцеві жителі, які своєю гостинністю, підтримкою та допомогою у налагоджуванні контактів з місцевим населенням сприяли активній збирацькій роботі і всебічному вивченню духовної культури українців Покуття. В особі В.Пшибиславського О.Кольберг знайшов справжнього сподвижника і товариша, який не тільки гостинно приймав фольклориста у своєму домі, а й став порадником та одним з ініціаторів збирання усної народної творчості в покутському регіоні. Наприклад, з приводу записаного в Чортівці за допомогою В.Пшибиславського весілля О.Кольберґ вважав за потрібне порівняти з іншими записами, які він отримав з цього краю у Кракові, щоб «образ весілля був повнішим» Korespondencja Oskara Kolberga. Dzieіa wszystkie. ? Wrocіaw-Poznaс, 1966. ? T.65. ? Cz.II. ? S.104. Лист О.Кольберґа до В.Пшибиславського 5.ІІ.1878.. Особливо уважним був Кольберґ до точності і повноти весільних пісень.
Зі свого боку, В.Пшибиславський, як учасник етнографічної виставки в Коломиї, розумів важливість Кольберґової дослідницької праці на Покутті. «Ваше вміле керівництво тією нашою виставою має велике значення, ? писав В.Пшибиславський з Чортівця О.Кольберґові 21 квітня 1880 року; ? більше спізнення з прибуттям вашим дуже вразливо відчув би наш коломийський комітет». Korespondencja Oskara Kolberga. Dzieіa wszystkie. ? Wrocіaw-Poznaс, 1966. ? T.65. ? Cz.II. ? S.352.
З В.Пшибиславським та іншими кореспондентами з Покуття О.Кольберґ не поривав зв'язків. Він продовжував листування з одним із найактивніших своїх дописувачів та збирачів фольклору в регіоні В.Юрченком, який надсилав йому багато цінного матеріалу, зокрема казки й інші прозові та пісенні твори покутського фольклору з села Іспас на Коломийщині. Учений підтримував зв'язки з іншими представниками інтелігенції регіону, зокрема дружинами, дочками та домашніми вчителями тих власників маєтків, де йому доводилось зупинятися. Вони надсилали О.Кольберґові власні записи пісень з мелодіями, цікавилися творчими справами та запитували про його наступний візит. Показовим є такий факт, про який пише О.Кольберґ до В.Пшибиславського в листі 23 сепня 1879 року : «Мій приятель, пан Рибковський, художник, який вже декілька років проживає у Відні робить артистичні прогулянки на Буковину для збирання потрібних йому типів. Я звернув його увагу і на Покуття. Зрештою (чого ти, напевно, не вважатимеш за зло) я просив його аби по дорозі вступив і до Шановного Пана, в домі котрого як і будь-де знайде для себе відповідний матеріал. Малювати він буде селян, їх одяг, хати, пожитки, різні групи і пейзажі, словом все, що для художника, як і етнографа може бути придатне. Рекомендуючи йому такого діяльного в тих речах, як пан, провідника, маю переконання, що навзаєм і пан также знайде собі в його товаристві приємність». Korespondencja Oskara Kolberga. Dzieіa wszystkie. ? Wrocіaw-Poznaс, 1966. ? T.65. ? Cz.II. ? S.250.
Готуючи зібраний матеріал до друку, Оскар Кольберґ старанно вивчав його, знайомився зі збірниками народнопоетичної творчості, літературою, в якій висвітлювалась історія та етнографія краю. Ось чому праця «Покуття» достовірно відображає широку картину побуту й культури регіону. Як і інші видання О. Кольберґа, чотиритомний корпус етнографічно-фольклорного матеріалу «Покуття» має усталену вченим структуру.
Спочатку автор характеризує місцевість, населення, подає відомості про мову, досліджує одяг, їжу, житло, господарство, види транспорту та промисли. Далі описує звичаї та обряди, вміщує зразки народнопоетичної творчості всіх жанрів, включаючи нотний матеріал і танці. Подано, наприклад, типи чоловічого і жіночого одягу з таких місцевостей, як Обертин, Печеніжин, Верхній Березів, Борщівський повіт, Снятинщина та інші. Оскільки у той час територіальне окреслення етнографічного регіону Покуття не мало чітких меж, то й Борщівський повіт, який тоді зачисляють уже до Західного Поділля, був прилучений. О.Кольберґ прагнув детально описати обрядовість регіону, наприклад, весільний ритуал він подав із семи місцевостей, а саме : Чортовець, Жуків, Городенка, Городниця, Іспас, Коломия, Ясенів Пільний. У кількох варіантах подано похоронний обряд із Чортівця, з околиць Городенки. Все це складає зміст першого тому «Покуття».
У другому томі вміщено народні пісні різних жанрів. Їх нараховується 512. О.Кольберґ класифікує їх за групами, хоча його класифікація не зовсім точна. Іноді однорідні пісні занесені в різні групи.
До третього тому ввійшли описи танців: коломийки, аркана, чабана, вертака, серпня та інших. Тут подано характеристику музичних інструментів. Привертає увагу величезна кількість коломийок з нотами - 741 пісня і 102 нотні записи. З приводу цього дослідниця З.Є.Болтарович справедливо відзначає : « В літературному відношенні цей том О.Кольберґа стояв на рівні зі збірниками Я.Головацького та П.Чубинського, в музичному - перевершував їх багатством мотивів, записаних самим автором ». Болтарович З.Є. Україна в дослідженнях польських етнографів ХІХ ст. - К.: Наук. думка, 1976. - С.87. Чільне місце у третьому томі відведено народній демонології. Подані оповіді відображають світогляд народу, насамперед віру в надприродні сили (відьми, чорти, опирі, мавки, вовкулаки). У різноманітних повірях, пов'язаних з сільськогосподарськими роботами (посівом, обробітком грунту), відтворено прагнення хлібороба гарантувати добрий урожай.
Четвертий том «Покуття» складають українські народні казки. Їх чимало -- 77 . У цьому томі опубліковано також 205 загадок, записаних у Чортівці та Городенці. Коли порівняти це зібрання українських загадок з попередніми публікаціями, виявиться, що і в цьому жанрі вчений досяг значних успіхів і піднявся до рівня ліпших фольклористів та етнографів свого часу. За кількістю загадок це зібрання можна зарахувати до числа найбільших поряд з публікаціями М.Номиса (500 загадок), П.Чубинського (320), О.Сементовського (300), які вийшли у світ у 1890 році. Як слушно зауважує В.А. Юзвенко, «Покуття» -- «це найкращий збірник української народної прози у польській фольклористиці, який за поетичною цінністю опублікованих зразків належить до класичних видань українського фольклору». Юзвенко В.А. Українська казка в публікаціях польських фольклористів ХІХ ст. // Міжслов'янські фольклористичні взаємини. - К.: Видавництво АН УРСР, 1963. - С. 135.
Збірник «Покуття», незважаючи на столітню давність, майже невідомий широкому читачеві. Справа в тому, що він був опублікований як академічне видання, в якому коментар О.Кольберґа поданий польською мовою, а твори українського фольклору українською мовою, але латинською графікою, що звичайно для сприймання українським читачем є незручним. До всього Кольберґів корпус «Покуття» вже давно став бібліографічною рідкістю, він відсутній у багатьох академічних бібліотеках. Зрозуміло, українцям давно пора його перевидати за сучасними академічними вимогами українською мовою, зі збереженням усіх характерних особливостей оригіналу, оскільки ця унікальна праця має велике наукове і пізнавальне значення, засвідчує багате розмаїття високої етнокультури українців краю. Таке перевидання могло б слугувати морально-етичному вихованню молоді і популяризації скарбів творів нашого народного генія.
Окремо слід наголосити на важливості збірника для вивчення живої української мови другої половини ХІХ століття. Записуючи фольклорні твори, О.Кольберг звертав увагу на мовну специфіку, територіальні відмінності мовлення, які й прагнув докладно графічно відобразити, хоч це на той час було дуже проблематично, бо Україна не мала ще тоді належно унормованого правопису. Зрозуміло, полякові, який практично не володів українською мовою, мовно-літературне оформлення збірників «Покуття» було неабиякою проблемою. Не міг не позначитися у мові збірників вплив польської мови, особливо на інтерпретацію автором окремих українських звуків і звукосполучень. І все-таки фольклорист досить точно записував лексичні, граматичні і синтаксичні форми, властиві українським говіркам Гуцульщини, зокрема Покуття.
Кольберґів чотиритомний корпус збірників «Покуття», який був виданий у Кракові впродовж семи років ( 1882 - 1889 ), одразу привернув увагу учених-славістів. Зрозуміло, на нього особливу увагу звернув молодший сучасник Оскара Кольберґа Іван Франко. У працях І. Франка, його листах ми часто знаходимо відгуки і згадки про працю польського фольклориста й етнографа. На третій том «Покуття», що вийшов у Кракові 1888 року, Іван Франко написав окрему рецензію, яка була опублікована 1889 року у польському журналі «Kwartalnik historyczny». Увесь корпус збірників О.Кольберґа І.Франко називає «чудовою етнографічною працею». Правда, у стислій рецензії він зауважує, що третій том «значно поступається перед двома першими з погляду новизни і багатства зібраних матеріалів». Франко І. «Pocucie». Зібр. тв.: у 50-ти т. - К.: Наук. думка, 1980. - Т. 27. - С. 348 Коротку передмову у цьому томі до танців українського народу на Покутті І.Франко називає «дуже гарною і змістовною розвідкою». Далі у рецензії І.Франко зробив конкретні посутні зауваження щодо добору фольклорних творів, їх розміщення, паспортизації та якості записів. З критичних зауважень видно, що Франко представляє у фольклористиці й етнографії, порівняно із автором рецензованої праці, уже новішу методику опрацювання і упорядкування фольклорно-етнографічного матеріалу. Видно і відмінність Франкового та Кольберґового розуміння особливостей коломийкових пісень: Кольберґ розумів коломийку як дворядкову строфічну мініатюру, Франко ? брав до уваги коломийкові в'язанки, які називав піснями, чого у розміщенні матеріалу не завжди враховував Кольберґ. І.Франко віддав належне О.Кольберґу щодо передачі фонологічної точності фольклорних текстів: «Транскрипція українських текстів у п. Кольберга загалом дуже влучна і свідчить про високо розвинутий у автора слух і відчуття діалекту. Можна сміливо сказати, що тільки з появою «Покуття» українці одержали можливість пізнати справжню фонетику цього дуже характерного діалекту, бо дотеперішні етнографічні збірники з цих околиць (Головацький ) фальшували і затирали фонетику недоречним етимологічним правописом». Франко І. «Pocucie». Зібр. тв.: у 50-ти т. - К.: Наук. думка, 1980. - Т. 27. - С. 349 Це важливе зауваження І.Франка, оскільки правописна проблема у той час була дуже гострою, велися дискусії про етимологічний та фонетичний правописні принципи. Разом з тим Франко робить суттєве зауваження щодо методу збирацької роботи О.Кольберґа. Тут мають місце деякі непорозуміння між І.Франком і О.Кольберґом, оскільки О.Кольберґ вважав за непотрібне називати місцевість фіксації у збірниках, які стосуються одного етнографічного регіону, а не конкретного села, тому польський вчений відповідав на зауваження І.Франка у тому розумінні, що у першій частині тому не приділяє уваги музиці і ритму танців, а переймається піснями, яких у цій частині майже немає. Оскар Кольберґ зазначає : «Нікому з давніших збирачів народної творчості не спало на думку назвати коломийки піснями, короткими приспівками, які під час танцю найчастіше імпровізуються. Вони можуть групуватися у цілі цикли, а також існувати і самостійно». Збир Ірина. «Покуття» Оскара Кольберґа в рецепція Івана Франка : полеміка чи діалог? // Народознавчі зошити. ? Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2006. ? № 4. ? С. 23-28 Тому недоречним видається О.Кольберґові зауваження І.Франка щодо строфіки коломийки, адже вона, на думку польського вченого, повторюється ритмом танцю, а також традицією даної місцевості. Як бачимо, має місце непорозуміння : О.Кольберґ обмежує поняття коломийки строфікою, а І.Франко мислить її як пісенну в'язанку.
Ці всі розбіжності у поглядах І.Франка та О.Кольберґа можна пояснити тим, що у тогочасній фольклористиці ще не було сформульовано чіткої класифікації систем жанрів, не існувало вимог щодо паспортизаії матеріалу. До того ж, О.Кольберґ працював у Краківській академії наук, де вочевидь, існували дещо інші підходи і методи дослідження фольклорного матеріалу. Оскар Кольберґ користувався роботою численних дописувачів і кореспондентів, котрі не завжди були добре проінформовані щодо збору усної народнопоетичної творчості.
Та все ж зібраний ним матеріал не раз слугував і самому І.Франкові єдиним практичним підґрунтям при написанні праць з фольклору та етнографії. І.Франко стверджував, О.Кольберґ «поставив на міцну основу студії польської етнографії на територіях». Франко І. Вибрані статті про народну творчість. - К., 1955. -С.238. Рецензуючи зібрання фольклорних матеріалів на Волині Софії Рокоссовської, польської фольклористки, які видала антропологічна комісія Краківської Академії наук в 11 томі свого збірника «Wiadomoњci komisji antropologicznei» в Кракові 1887 р., І.Франко писав: «Було б дуже бажаним, якби антропологічна комісія подала ініціативу до етнографічного дослідження цих околиць, якби для них було зроблено бодай стільки, скільки зробив пан Кольберґ для Покуття». Франко І. Przyczynek do etnografii ludu ruskego na Wolyniu. Зібр. тв.: у 50-ти т. - К.: Наук. думка, 1980. - Т. 27. - С. 211. Як бачимо, Кольберґів корпус «Покуття» Франко вважав добрим прикладом цілісного вивчення регіонального етнокультурного масиву.
І.Франко високо цінував працьовитість та багатство зібраного Кольберґом матеріалу. Кольберґа високо цінили і Франкові учні ? фольклористи, зокрема Володимир Гнатюк. Вказуючи на неперевершені заслуги О.Кольберґа в історії польської фольклористики, який стоїть «о ціле небо висше від інших його земляків-етнографів» Гнатюк В. ЗНТШ. - Т. LXIV. - С.40. , В.Гнатюк особливо відзначає його внесок у вивчення побуту і культури українського народу. О.Кольберґ, як український етнограф, має безпер
Фольклорно-етнографічний зміст монографії Оскара Кольберґа "Покуття" курсовая работа. Литература.
Сочинение Пушкин Лицеист 6 Класс
Доклад по теме Бизнес–план развития открытого акционерного общества "Ресторан "Арбат" на 2007 год
Контрольная Работа Номер 9 Среднее Арифметическое
Реферат по теме Социальная защита населения в г. Тюмень
Метод отраслевых коэффициентов (метод отраслевой специфики, метод отраслевых соотношений)
Контрольная работа: Характеристика системы показателей эффективности использования основных фондов предприятия общественного питания
Темы Рефератов По Финансовому Менеджменту
Принципы Проведения Парентерального Питания Реферат
Сочинение По Теме Общество
Й. Хёйзинги и Х. Ортега-и-Гассета
Курсовая работа по теме Особенности продвижения артистов в интернет
Контрольная работа: Производство каменных работ
Контрольная работа по теме Воздействие на человека электромагнитных полей и механических колебаний
Контрольная работа: Застосування методу Монте-Карло для кратних інтегралів
Реферат: The Use Of History Essay Research Paper
Реферат по теме Неформальные отношения в организации
Реферат: Поле власти и порнография
Реферат по теме Бухучет и отчетность в ООО Иркут
Реферат: Essay On Coleridge Essay Research Paper Question
Контрольная Работа По Алгебре 11 Класс Александрова
Результаты государственной экспертизы условий труда - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда дипломная работа
Посредничество во взяточничестве: проблемы теории и правоприменения - Государство и право статья
Биологически активные добавки - Кулинария и продукты питания презентация