Фізична реабілітація при переломах хребта - Медицина дипломная работа

Главная

Медицина
Фізична реабілітація при переломах хребта

Анатомія, механізми та патогенез пошкоджень хребта та спинного мозку. Методи лікування і фізичної реабілітації переломів хребта. Ушкодження тораколюмбарного відділу. Використання методики електромагнітного поля низької частоти у відновному лікуванні.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Міністерство освіти і науки України
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ
« Фізична реабілітація при переломах хребта »
Студентки Мартинової Крістіни Олегівни
Спеціальність 7.010202 «Фізична реабілітація»
Міністерство освіти і науки України
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ
ЗА ВД АН Н Я НА КВАЛ І Ф І КАЦ ІЙНУ Р О БОТУ
На тему « Фізична реабілітація при переломах хребта »
Студентки V курсу спеціальності 7.010202 - «Фізична реабілітація»
Тема кваліфікаційної роботи затверджена ректором від __.___.______
Кваліфікаційна робота виконується на матеріалах ОЛВЛ.
План кваліфікаційної роботи та термін подання розділів науковому керівникові :
Розділ I - Анатомія, механізми та патогенез пошкоджень хребта та спинного мозку.
Розділ II - Методи лікування і фізичної реабілітації переломів хребта.
Розділ III - Практична частина. Використання електромагнітного поля низької частоти у відновному лікуванні при переломах хребта.
Термін подання завершеної роботи на кафедру - __. ___.______
Завідувач кафедри ________________________________
Завдання підготував науковий керівник Соболь М. П.
Завдання одержала студентка Мартинова К.О.
Науковий керівник: Соболь М. П. __________
Виконання кваліфікаційної роботи студенткою V курсу спеціальності 7.010202 «Фізична реабілітація»
1. Складання плану, бібліографії і вивчення інструкцій та літературних джерел
2. Виконання розділу І кваліфікаційної роботи
3.Збирання матеріалу в Обласній лікарні відновного лікування
9. Висновки і пропозиції. Доповідь за результатами досліджень в ОЛВЛ за матеріалами по яким виконана робота
11. Попередній захист дипломної роботи
12.Доопрацювання зауважень комісії попереднього захисту
13.Оформлення роботи, одержання зовнішньої рецензії і відгуку на роботу
14.Здача кваліфікаційної роботи до захисту на ГЕК
Науковий керівник: Соболь М. П. __________
Переломы позвоночника относятся к наиболее тяжелым повреждениям опорно-двигательного аппарата. Основными методами их лечения являются - оперативное и консервативное. Хирургические методы воздействия хотя и весьма совершенны, но далеко не всегда и не при всех видах переломов позвоночника показаны. В связи с этим, особенно большое значение имеют развитие и совершенствование консервативных методов лечения. Ряд таких методов уже получил достаточно широкое применение в современной медицине лечения данных травм. Среди них заслуживает внимание и методы физической реабилитации, в том числе и электоромагнитное поле низкой частоты. При широком исследовании их воздействия на восстановительный процесс человека и удачном совмещении, можно добиться прогрессивных результатов лечения переломов позвоночника с локализацией в шейном, грудном и поясничном отделах.
Переломи хребта відносяться до найважчих пошкоджень опорно - рухового апарату. Основними методами їх лікування є - оперативне і консервативне. Хірургічні методи дії хоча і досить досконалі, але далеко не завжди і не при всіх видах переломів хребта показані. У зв'язку з цим, особливо велике значення мають розвиток і вдосконалення консервативних методів лікування. Ряд таких методів вже одержав достатньо широке застосування в сучасній медицині лікування даних травм. Серед них заслуговують на увагу і методи фізичної реабілітації, у тому числі електромагнітне поле низької частоти. При широкому дослідженні їх дії на відновний процес людини, і вдалому поєднанні, можна досягти прогресивних результатів лікування переломів хребта з локалізацією в шийному, грудному та поперековому відділах.
The breaks of spine behave to the most heavy damages of oporno- of motive vehicle. The basic methods of their treatment it is been - operative and conservative. The surgical methods of influence though are very perfect, but far not always and not at all types of breaks of spine shown. In this connection, an especially large value is had development and perfection of conservative methods of treatment. The row of such methods already got wide enough application in modern medicine of treatment of these traumas. Among them deserves attention and methods of physical rehabilitation, including the elektoromagnitnoe field of low frequency. At wide research of their affecting restoration process of man and successful combination, it is possible to obtain the progressive results of treatment of breaks of spine with localization in neck, pectoral and lumbar departments.
Розділ I Анатомія, механізми та патогенез пошкоджень хребта та спинного мозку
1.1 Коротка анатомія хребта й спинного мозку
1.1.1 Анатомічні особливості шийних хребців
1.2 Механізми хребтово-спинномозкової травми
1.2.1 Травматичні ушкодження нижньошийних відділів хребта С3 - С7 хребців
1.2.2 Ушкодження тораколюмбарного відділу хребта
1.2.3 Патогенез травми спинного мозку, періодізація травматичної хвороби спинного мозку. Спинний шок
1.3 Ушкодження хребта та спинного мозку
1.3.1 Ушкодження краніовертебральної області
1.3.2 Ушкодження грудного та поперекового відділів хребта
1.3.3 Компресійні ушкодження хребта
Розділ II Методи лікування і фізичної реабілітації переломів хребта
2.1 Методи лікування шийного відділу хребта
2.2 Методи лікування грудного і поперекового відділу
2.2.1 Метод одномоментної репозиції
2.2.2 Метод одномоментного вправлення
2.3 Фізична реабілітація на стаціонарному етапі
2.3.1 Лікувальна фізична культура шийного відділу
2.3.2 Лікувальна фізична культура грудного і поперекового відділу
2.4 Фізична реабілітація на санаторно-курортному етапі
2.5 Методика електромагнітного поля низької частоти
Розділ III Практична частина. Використання методики електромагнітного поля низької частоти у відновному лікуванні при переломах хребта
Актуальність роботи. Переломи хребта відносяться до числа найбільш тяжких катастроф, які можуть спіткати абсолютно здорову людину в процесі його життя. Вони є одним з найтяжчих пошкоджень опорно-рухового апарату. Тяжкість переломів хребта обумовлено тією функцією, яку він несе в людському організмі будучи становим хребтом людського тіла.
Роль хребта не обмежується функцією об'єднуючого опорного початку людського тіла. Він є також футляром, сховищем спинного мозку і його елементів - особливо ніжного і уразливого формування, без нормальної функції якого неможлива повноцінна життєдіяльність людини. Збереження хребта забезпечує нормальну функцію складних нервових зв'язків, здійснювані спинним мозком і його елементами в організмі людини, порушення якого так часто виникає при переломах хребта.
Згідно літературним даним, переломи хребта складають 1,7 - 2 до 17,7% .
Не дивлячись на велику роботу, яка проводиться в нашій країні по боротьбі з травматизмом, число випадків перелому хребта за останнє десятиліття зростає, особливо в статистиці травматизму від засобів міського транспорту. Більше половини переломів хребта супроводжуються пошкодженням спинного мозку. Ці переломи складають близько 20%.
Залишається високою і смертність. Згідно даним, смертність при переломах шийного відділу хребта рівна 33,3%, грудного - 8,3%, поперекового - 6,2%.
Приведені статистичні дані наочно ілюструють тяжкість переломів хребта.
Проаналізував літературу я зрозуміла, що проблема переломів хребта не досить глибоко висвітлена в літературі, тому вважаю, що моя робота досить актуальна.
Цілі роботи. 1.Розгляд теоретичних даних про анатомо - функціональні
особливості, механогенезу, клініці, діагностиці різних видів переломів хребта в шийному, грудному і поперековому відділах.
2. Визначення теоретичних аспектів загальноприйнятої схеми лікування хворих з переломами хребта різної локалізації ( шийний, грудний, поперековий відділи).
3.Обгрунтування застосування реабілітаційних методів для ведення хворих з переломами хребта в шийному, грудному і поперековому відділах.
4. Визначити ефективність використання електромагнітного поля низької частоти, зокрема в комплексі з методами фізичної реабілітації у хворих з неускладненими компресійними переломами хребта з локалізацією в шийному, грудному та поперековому відділі.
Задачі роботи.1.Теоретично обгрунтувати механізми пошкодження хребта, клініку і діагностику переломів хребта
2. Розглянути ефективність індивідуалізації методів лікування при різних видах переломів хребта ( консервативне і оперативне лікування )
3. Показати ефективність застосування лікувальної фізичної культури, масажу, фізіотерапії в клініці переломів хребта на стаціонарному етапі реабілітації
4. Показати ефективність курортологічних методів реабілітації на санаторний - курортному етапі
5. Дати детальну характеристику фізіологічного впливу електромагнітного поля низької частоти
6. Дослідити ефективність використання електромагнітного поля низької частоти
7. Запропонувати курс лікування на основі електромагнітного поля низької частоти в клінічних умовах.
Об'єкт дослідження. Ефективність використання електромагнітного поля низької частоти з методами фізичної реабілітації при переломах хребта з локалізацією в шійному, грудному та поперековому відділах.
Предмет дослідження. Електромагнітне поле низької частоти та методи фізичної реабілітації в відновному лікуванні хворих з даною патологією.
Наукова новизна.1. На підставі вивчених механізмів та клініки пошкодження хребта розроблений алгоритм фізичної реабілітації хворих з переломами хребта.
2.Розроблена та науково обґрунтована комплексна програма фізичної реабілітації, в яку включена методика електромагнітного поля низької частоти, яка дозволяє усунути больовий синдром, контрактуру, порушення кровообігу в місці пошкодження хребта
3. Доведена вища ефективність комплексної методики фізичної реабілітації хворих з переломами хребта з включенням електромагнітного поля низької частоти по порівнянню з традиційною методикою.
Теоретична значущість. Результати дипломної роботи розширюють теоретичні знання в області фізичної реабілітації хворих з переломами хребта, з локалізацією в шійному, грудному та поперековому відділі. В дипломній роботі сформована концепція використання електромагнітного поля низької частоти в комплексі з фізичною реабілітацією для успішного проведення відновного лікування хворих.
Анатомія, механізми й патогенез пошкоджень хребта й спинного мозку
1.1. Коротка анатомія хребта та спинного мозку
Хребет складається з 31-34 хребців: 7 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових, 2-5 куприкових (мал. 1.1). Це дуже рухливе утворення за рахунок того, що на всьому його протязі є 52 явних суглоба.
Хребець складається з тіла й дужки, має суглобні, поперечні й остистий відростки. Тіло хребця з губчатої речовини, що являє собою систему кісткових поперечин, що розташовуються у вертикальному, горизонтальному й радіальному напрямках. Тіла хребців і їхніх відростків з'єднані між собою волокнисто-хрящовими пластинками й потужним зв'язковим апаратом. Хребет утворює 4 кривизни: шийний лордоз, грудний кіфоз, поперековий лордоз і крижово-куприковий кіфоз. Сусідні хребці в шийному, грудному та поперековому відділах з'єднані зчленуваннями та безліччю зв'язок . Одне зі зчленувань перебуває між тілами хребців (синхондроз), два інших являють собою явні суглоби, що утворені між суглобовими відростками хребців. Поверхні тіл двох суміжних хребців з'єднуються між собою хрящем, між 1-м та 2-м шийними хребцями хрящ відсутній.
Усього хрящів у хребті дорослої людини 23. Загальна висота всіх хрящів є 1/4 довжини хребта не вважаючи крижової кістки та куприка. Міжхребцеві хрящі складаються із двох частин: зовні розташовується волокнисте кільце, у центрі - желеподібне ядро, що має відому еластичність. Міжхребцевий хрящ переходить в тонку пластинку гиалінового хряща, що покриває кісткову поверхню.
Міжхребцеві диски з'єднують тіла хребців, забезпечуючи рухливість, відіграючи роль еластичних подушок. Проміжки між дужками сусідніх хребців на всьому протязі, виключаючи міжхребцеві отвори, затягнуті жовтими зв'язками, а проміжки між остистими зв'язками - міжостистими зв'язками.
1.1.1 Анатомічні особливості шийних хребців
Перші два шийних хребці є сполучною ланкою між черепом і хребтом. Перший шийний хребець (С1 - атлант) прилягає до основи черепу. Він складається з передньої й задньої дуги, що з'єднані між собою бічними масами, на передній поверхні дуги атланта розташовується горбик, а на задній - ямка зубу, що служить для зчленування з передньою поверхнею зубоподібного відростку 2-го шийного хребця. На бічних масах розташовуються суглобні площадки: верхні - для зчленування з мищелками потиличної кістки, нижні - для зчленування з верхніми суглобними відростками С2-хребця. До шорсткості внутрішньої поверхні бічних шийок атланта кріпиться поперечна зв'язка атланта.
Другий шийний хребець (С2 - аксис) має масивне тіло, дугу й остистий відросток. Угорі від тіла відходить зубоподібний відросток. Збоку від зубоподібного відростку розташовуються верхні суглобові поверхні, що зчленовуються з нижніми суглобовими поверхнями атланта. Аксис складається з дуги, коренів дуги. На нижній поверхні коренів дуги та безпосередньо на дузі є нижні суглобові поверхні для зчленування з верхніми суглобовими поверхнями дуги С3. Від задньої поверхні С2 відходить потужний остистий відросток.
Зубоподібний відросток аксиса розташовується вертикально від тіла і є його продовженням. Зубоподібний відросток має голівку й шийку. Попереду на голівці є округлої форми суглобова поверхня для зчленування з ямкою зуба на задній поверхні передньої дуги атланта. Позаду на зубоподібному відростку знаходиться задня суглобова поверхня для зчленування з поперечною зв'язкою атланту.
Нижні шийні хребці (С3-С7) мають низьке з великим поперечним діаметром тіло.
Верхня поверхня тіл увігнута у фронтальній площині, а нижня - у сагітальній. Бічні ділянки, що піднімаються над верхньою поверхнею тіл утворюють місяцеподібні, полу місяцеподібні або гачкоподібні відростки. Верхні поверхні коренів дуг утворять глибоку верхню хребетну вирізку, а нижні поверхні - слабко виражену нижню хребетну вирізку. Верхня й нижня вирізки двох сусідніх хребців формують міжхребцевий отвір.
Позаду від хребцевих отворів розташовуються суглобові відростки. У шийних хребцях границя між верхніми та нижніми суглобовими відростками невиразна. Обидва суглобові відростки утворюють єдиний кістковий масив циліндричної форми, що видається зовні від кореня дуги й являється паралельно скошеними кінцями - (звідси їх назва - косі відростки). Скошені ділянки відростків і є суглобові поверхні. Суглобові поверхні верхніх суглобових відростків обернені нагору й дорзально, а суглобові поверхні нижніх відростків - вниз і латерально. Суглобові поверхні плоскі, округлої форми.
За суглобовими відростками розташовується дуга хребта, що закінчується остистим відростком. Остисті відростки 3-5-го шийних хребців короткі, слабо нахилені донизу й роздвоєні на кінцях.
У поперечних відростках 1-6-го хребців розташовується отвір поперечного відростка, через який проходить хребетна артерія.
З'єднання черепа й шийного відділу хребта (суглоб голови) характеризується великою міцністю й рухливістю. Умовно його поділяють на верхні та нижні суглоби голови.
Потилично-хребцевий суглоб (верхній суглоб голови) - парний, утворений суглобовими поверхнями мищелків потиличної кістки й верхніми суглобовими ямками бічних мас атланта. Суглобова сумка натягнута слабко та кріпиться до країв суглобових хрящів, мищелків і бічних мас.
Атланто-аксиальний суглоб (нижній суглоб голови) - складається із чотирьох відособлених суглобів. Парний суглоб розташований між нижніми суглобовими поверхнями бічних мас атланта та верхніми суглобовими поверхнями аксиса, два непарних суглоби знаходяться: перший - між передньою суглобовою поверхнею зубоподібного відростку й суглобовою ямкою на задній поверхні передньої дуги атланту; другий - між задньою суглобовою і поперечною зв'язкою атланта.
Капсули парного атланто-аксиального суглобу натягнуті слабко, тонкі, широкі, еластичні й дуже розтяжні. Зчленування нижніх шийних хребців від С2 до С7 здійснюються за рахунок парних бічних міжхребцевих суглобів і з'єднань тіл за допомогою міжхребцевих дисків.
Міжхребцеві суглоби є ніжними суглобами між верхніми та нижніми суглобовими відростками кожних двох хребців, що зчленовуються. Суглобні поверхні плоскі, капсули тонкі й вільні, фіксуються по краях суглобових хрящів. У сагітальній площини суглоби мають вигляд щілини, що розташованна похило спереду нагору.
Міжхребцеві диски - складне анатомічне утворення, що розташоване між тілами хребців та виконує важливу опорно-рухову функцію. Диск складається із двох гиалінових пластинок, м'якотного ядра та фіброзного кільця. М'якотне ядро являє собою желатиноподібну масу із хрящових і сполучнотканих клітин.
Фіброзне кільце складається з дуже щільних сполучнотканих пластинок, що переплітаються та розташовуються концентрично навколо м'якотного ядра. У поперековому відділі передня частина фіброзного кільця значно товстіша й щільніша, ніж задня.
Краї міжхребцевого диску попереду та з боків злегка виступають за межі тіл хребців. Випинання диска в просвіт хребетного каналу в нормі не буває.
Передня прокольна зв'язка, що проходить по вентральній поверхні хребта облягає передню поверхню диска, не зростаючись із нею, у той час як задня повздовжня зв'язка інтимно пов'язана із зовнішніми кільцями його задньої поверхні. Хребці з'єднуються між собою завдяки міжхребцевому диску, повздовжнім зв'язкам, а також за допомогою міжхребцевих суглобів, які зміцнюються щільною суглобовою капсулою. Міжхребцевий диск із прилеглими до нього хребцями утворює своєрідний сегмент рухів хребта. Рухливість хребта в основному обумовлена міжхребцевими дисками, які складають від 1/4 до 1/3 загальної висоти хребета. Найбільший обсяг рухів доводиться на шийний та поперековий відділи хребта. Деякі ортопеди розглядають міжхребцевий диск, разом з тілами хребців, що примикають, як своєрідний суглоб або напівсуглоб.
Еластичність диска в силу існуючого тургору його тканин забезпечує йому роль своєрідного амортизатору при перевантаженнях і травмах, а також пристосовність хребта до тяги й різноманітних умов функціонування як у нормі, так і при патології.
Міжхребцевий диск позбавлен судин, вони присутні лише в раннім дитинстві, а потім відбувається їхня облітерація. Харчування тканин диска здійснюється із тіл хребців шляхом дифузії й осмосу.
Всі елементи міжхребцевого диска досить рано, починаючи із третього десятиліття життя людини, починають піддаватися процесам дегенерації. Цьому сприяють постійні навантаження через вертикальне положення тулуба й слабкі сепаративні можливості тканин диска.
Важливе місце в анатомічних утвореннях хребта, що грають роль у його статиці й біомеханіці, займає зв'язковий апарат і насамперед жовта зв'язка, що досягає найбільшої потужності в поперековому відділі. Зв'язка складається з окремих сегментів, що фіксують дужки двох суміжних хребців. Починається вона від нижнього краю вище розміщеної дуги й закінчується у верхнього краю нижче розміщенної , нагадуючи по розташуванню сегментів черепичне покриття. Товщина її коливається від 2 до 10 мм.
Внутрішня поверхня хребта покрита окістям, а між нею та твердою мозковою оболонкою виконаний клітковиною епіндуральний простір, у якому проходять вени, що утворюють сплетіння, що анастомезує з екстра-вертебральними венозними сплетеннями, верхньою та нижньою порожніми венами.
Спинний мозок розташований усередині хребетного каналу, його довжина - 40-50 см, маса біля 34-38 г. На рівні 1-го поперекового хребця спинний мозок стоншується, утворюючи мозковий конус, верхівка якого відповідає у чоловіків нижньому краю L1, а в жінок - середині L2. Нижче L2 - хребця попереково-крижові корінці утворюють "кінський хвіст".
Протяжність спинного мозку значно менше довжини хребта, тому порядковий номер сегментів спинного мозку та рівень їх положення, починаючи з нижнього шийного відділу, не відповідає порядковим номерам і положенню однойменних хребців (мал. 1.2). Положення сегментів відповідно до хребців можна визначити в такий спосіб. Верхні шийні сегменти спинного мозку розташовані на рівні відповідному до їх порядкового номеру тіл хребців. Нижні шийні й верхні грудні сегменти лежать на 1 хребець вище, ніж тіла відповідних хребців. У середньому грудному відділі ця різниця між відповідним сегментом спинного мозку й тілом хребця збільшується вже на 2 хребці, у нижньому грудному - на 3. Поперекові сегменти спинного мозку лежать у хребетному каналі на рівні тіл 10-11-го грудних хребців, крижові й куприкові сегменти - на рівні 12-го грудного та 1-го поперекового хребців.
Спинний мозок у центральній частині складається із сірої речовини (передній, бічний і задній роги), а на периферії - з білої речовини. Сіра речовина тягнеться безупинно уздовж усього спинного мозку до конуса. Зпереду спинний мозок має широку передню серединну щілину, ззаду - вузьку задню серединну борозну, що розділяє спинний мозок навпіл. Половини з'єднані білою та сірою комісурами, що представляє собою тонкі спайки. По центру сірої спайки проходить центральний канал спинного мозку, що сполучується зверху з IV шлуночком. У нижніх відділах центральний канал спинного мозку розширюється й на рівні конусу утворює термінальний (кінцевий) шлуночок, який сліпо закінчується. Стінки центрального каналу спинного мозку вистелені епіндемою, навколо якої перебуває центральна желеподібна речовина.
У дорослої людини центральний канал у різних відділах, а іноді й на всьому протязі заростає. По передньобічній і задньобічній поверхнях спинного мозку розташовуються неглибокі поздовжні передньобічні й задньобічні борозни. Передня бічна борозна є місцем виходу із спинного мозку переднього (рухового) корінця й границею на поверхні спинного мозку між передніми бічним канатиками. Задня бічна борозна - місце проникнення в спинний мозок заднього чутливого корінця.
Середня величина діаметру поперечного перерізу спинного мозку дорівнює 1 см; у двох місцях цей діаметр збільшується, що відповідає так званим стовщенням спинного мозку - шийному та поперековому.
Шийне стовщення сформувалося під впливом функцій верхніх кінцівок, воно довше та об'ємніше. Функціональні особливості поперекового стовщення нерозривно пов'язані з функцією нижніх кінцівок, вертикальною позою.
Спеціальні симпатичні центри, при участі яких здійснюється скорочення внутрішнього сфінктера уретри, прямої кишки, а також розслаблення сечового міхура розташовуються на рівні 3-4-го поперекових сегментів, а парасимпатичні центри, від яких бере початок тазовий нерв, на рівні 1-5-го крижових сегментів спинного мозку. За допомогою цих центрів відбувається скорочення сечового міхура й розслаблення сфінктера уретри, а також розслаблення внутрішнього сфінктера прямої кишки. На рівні 2-5-го крижових сегментів розташовуються спинальні центри, що беруть участь у здійсненні ерекції.
Сіра речовина на протязі спинного мозку праворуч і ліворуч від центрального каналу утворює симетричні сірі стовпи. У кожному стовпі сірої речовини розрізняють передню його частину (передній стовп) і задню частину (задній стовп). На рівні нижнього шийного, всіх грудних і двох верхніх поперекових сегментів (від С8 до L1-L2) спинного мозку сіра речовина утворить бічне випинання (бічний стовп). В інших відділах спинного мозку (вище С8- і нижче L2-сегментів) бічні стовпи відсутні.
На поперечному зрізі спинного мозку стовпи сірої речовини з кожної сторони мають вигляд рогів. Виділяють більш широкий передній ріг і вузький задній ріг, що відповідають передньому й задньому стовпам. Бічний ріг відповідає бічному стовпу сірої речовини.
У передніх рогах розташовані великі нервові корінцеві клітки - рухові (еферентні) нейрони. Задні роги спинного мозку представлені переважно більш дрібними клітками - у складі задніх або чутливих корінців до них направляються центральні відростки псевдоуніполярних кліток, розташованих у спинномозкових (чутливих) вузлах.
З великих радикулярних рухових кліток виходять аксони для іннервації поперечносмугастої мускулатури тіла. Представництво поперечносмугастого м'яза в передньому розі формується у двох або більшому числі нейромірів, що пов'язане із проходженням корінців з декількох прилеглих нейромірів. Корінці утворять кілька нервів, що іннервують різні м'язи. Вставні нейрони рухових ядер широко поширені на передньому розі разом з дендритами рухових кліток, утворюють поле з 6-7 шарів спинного мозку. Ці нейрони групуються в ядра, кожне з яких контролює іннервацію певної групи м'язів. Центр діафрагмального нерва розташований в області 4-го шийного сегменту.
Бічний ріг складається з 2-х пучків: латерального із симпатичних нейронів від рівня 8-го шийного до рівня 3-го поперекового сегментів, медіального - з парасимпатичних нейронів від рівня 1-го грудного й 3-го крижового сегментів. Зазначені пучки забезпечують симпатичну та парасимпатичну іннервацію внутрішніх органів. Аксони, що утворять вегетативні центри відходять від нейронів бічного рога. Симпатичні клітки (центр Якобсона) розташовуються в бічних рогах 8-го та 1-го грудних сегментів спинного мозку.
Розрізняють 3 типи рухових нейронів передніх і бічного рухових рогів:
Перший тип - великі L-нейрони, з товстими аксонами й більшою швидкістю проведення. Вони іннервують кістякові м'язи, і їхні аксони закінчуються в так званих білих м'язових волокон, утворюючи товсті нейромоторні одиниці, що викликають швидкі й сильні скорочення м'язів.
Другий тип - малі L-мотонейрони, з більш тонкими аксонами, що іннервують червоні м'язові волокна, для яких характерні повільні скорочення й ощадливий рівень м'язового скорочення.
Третій тип - гамма-мотонейрони, з тонкими й повільно провідними аксонами, які іннервують м'язові волокна усередині м'язових веретен. Пропріорецептивні імпульси з м'язових веретен передаються по волокнах, що переходять у задній корінець і закінчуються у малих мотонейронах.
Ультраструктурні дослідження виявили, що спинний мозок оточений по периферії глиальним базальним шаром, крім зон входження корінців. Внутрішня поверхня глиального базального шару покрита астроцитними бляшками. Переваскулярний простір, сформований мережею сполучнотканних утворень, містить колагенові волокна, фібробласти й Швановські клітки. Границі переваскулярного простору становлять: з однієї сторони ендотелій сосудів, з іншого боку - гліальний базальний шар з астроцитами. У міру наближення до поверхні спинного мозку преваскулярні простори розширюються, починаючи з рівня венул. Територія спинного мозку повністю перебуває в безперервних границях гліального базального шару. Від бічної поверхні спинного мозку відходять передні й задні корінці які перфорують дуральний мішок, утворюючи з нього для себе оболонку, що супроводжує їх до міжхребтового отвору. На рівні виходу корінців з дурального мішку тверда оболонка утворює для них воронкоподібної форми кишеню, забезпечуючи їм вигнутий хід і усуває можливість їхнього розтяжіння або появи складок. Загальна кількість м`якотних і безм`якотних волокон у задніх корінцях значно більша, ніж у передніх, особливо на рівні сегментів які іннервують верхні й нижні кінцівки. Дуральна воронкоподібної форми кишеня у своїй найбільш звуженій частині має два отвори, через які виходять передні й задні корінці. Отвори розмежовані твердими й павутинними оболонками, і за рахунок зрощення останніх з корінцями не відбувається витікання ліквору по ходу корінців. Дистально від отвору тверда оболонка утворює міжрадикулярну перетинку, завдяки якій передні й задні корінці йдуть роздільно. Дистальні спинномозкові корінці зливаються та покриті загальною твердою мозковою оболонкою. Сегмент корінця між виходом зі спинного мозку та радикулярним отвором твердої й павутинної оболонок є власне корінцем. Сегмент між отворами твердої оболонки та входом у міжхребцевий отвір - це радикулярний нерв, а сегмент усередині хребетного отвору - спинномозковий нерв.
Кожній парі спинномозкових корінців відповідає сегмент (8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових).
Шийні, грудні й перші чотири поперекові корінці виходять на рівні відповідного до нумерації диска.
Кожний спинномозковий нерв ділиться на 4 гілки:
Перша - задня гілка призначена для глибоких м'язів спини й потиличної області, а також шкіри спини і потилиці.
Друга - передня гілка бере участь в утворенні сплетень: шийного (С1-С5), плечового (С5-С8 і D1), поперекового ( 1-5-го), крижового (1-5-го).
Передні гілки грудних нервів - це міжреберні нерви.
Менінгальна гілка вертається через хребетний отвір у хребетний канал і бере участь в іннервації твердої мозкової оболонки спинного мозку.
Передній корінець містить товсті й тонкі волокна. Товсті відходять від м'язових волокон, проходять через передні в задній корінець, звідки проникають у спинний мозок, включаючись у шляхи больової чутливості.
М'язова територія, що інервується переднім корінцем, утворює міотом, що не збігається повністю зі склеро- або дерматомом.
З декількох корінців формується нерв. У задніх корінцях є аксони псевдоуніполярних клітин, що утворюють спинномозкові вузли, що розташовуються в міжхребцевих отворах.
Задньокорінцеві волокна при вступі в спинний мозок підрозділяються на медіальнолежачі волокна, що вступають у задній канатик, де вони діляться на висхідні й спадні, від яких відходять колатерали до мотонейронів. Висхідна частина волокон іде до кінцевих ядер довгастого мозку. Латеральна частина заднього корінця складається з волокон, які закінчуються на вставних клітинах своєї або контрлатеральної сторони, проходячи задню сіру спайку, на великих клітинах гомолатеральної сторони заднього рогу, чиї аксони утворять пучки нервових волокон передніх канатиків або закінчуються прямо на мотонейронах передніх стовпів.
Задній корінець містить чутливі волокна дерматоми, а також волокна що іннервують склеротом. Сегментарна іннервація може бути варіабельною.
1.2 Механізми хребтово-спинномозкової травми
Травма хребта та спинного мозку є різноплановою патологією, що характеризується різними механізмами, рівнем, ступенем ушкодження кісткових і невральных структур. В аналізі хребтово-спинальної травми виділяються рівень ураження, уражені структури ( м`ягкотканно-зв'язкові, кісткові, невральні), механізм ушкоджен
Фізична реабілітація при переломах хребта дипломная работа. Медицина.
Сочинение по теме «Братковский» язык
Сочинение Описание Картины Октябрь Левитана
Реферат: Внешняя политика в годы правления Ивана грозного
Банкротство сельскохозяйственных организаций.
Контрольные Работы По Английскому 10 Класс Спотлайт
Реферат На Тему Мотивационные Теории: Понятие И Классификация
Реферат На Тему Правовая Социализация Личности
Реферат: Дисковая система IBM PC. Скачать бесплатно и без регистрации
Доклад: Проблемы взаимопонимания и взаимоотношения между людьми
Реферат На Тему Правовое Положение Овд Районов,Городов
9 Вал Сочинение
Год Культуры Диссертация
Дипломная Работа На Тему Экономические И Юридические Стороны Internet
Реферат по теме Пассифлора инкарнатная
Конспекты лекций: Античное искусство
6 Класс Пушкин Маша И Дубровский Сочинение
План-конспект урока-семинара по русскому языку в 11 классе на тему: "Лингвистический анализ текста"
Курсовая работа: Островная Арктика
Сочинение По Пословице Мал Золотник Да Дорог
Без Книг Сочинение
Основы естествознания - Биология и естествознание шпаргалка
Требования безопасности к организации работ и рабочих мест при работе с магнитно-резонансным томографом - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат
Помехоустойчивое кодирование - Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника презентация