Фітосанітарний стан посівів та урожайність кукурудзи після різних попередників в п’ятипільних сівозмінах - Сельское, лесное хозяйство и землепользование дипломная работа

Главная

Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Фітосанітарний стан посівів та урожайність кукурудзи після різних попередників в п’ятипільних сівозмінах

Продуктивність рослин та фітосанітарний стан посівів кукурудзи за різного розміщення її в сівозміні. Біологічна характеристика кукурудзи. Забур’яненість посівів кукурудзи залежно від попередників. Урожайність кукурудзи після різних попередників.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Завідувач кафедри, доктор с.-г. наук
На здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „Спеціаліст”
спеціальність 7.130.102 - „Агрономія”
охорони праці _____________доцент Березовський А.П.
економіки ________________доцент Кепко В.М.
Розділ 1. Продуктивність рослин та фітосанітарний стан посівів кукурудзи за різного розміщення її в сівозміні
2.1. Ботанічна і біологічна характеристика кукурудзи
2.2. Особливості гібриду кукурудзи Колективний 244 МВ
Розділ 3. Умови та методика проведення досліджень
3.2. Кліматичні особливості місця досліджень та погодні умови
3.4. Агротехніка вирощування кукурудзи в досліді
3.5. Методика проведення досліджень
4.1. Запаси доступної вологи в грунті після різних попередників
4.2. Забур'яненість посівів кукурудзи залежно від попередників
4.3. Ушкодженість рослин кукурудзи кукурудзяним метеликом
4.4. Вплив попередників на ураженість рослин кукурудзи пухирчастою сажкою
4.5. Урожайність кукурудзи після різних попередників
Розділ 5. Економічна ефективність вирощування кукурудзи в п'ятипільних сівозміна
Розділ 6. Організація роботи з охорони праці при виконанні робіт на посіві і збиранні кукурудзи
Розділ 7. Охорона навколишнього природного середовища при вирощуванні кукурудзи після різних попередників в короткоротаційних сівозмінах
Список використаних джерел літератури
Кукурудза, як зернова культура, в світовому зерновому балансі після рису і пшениці займає третє місце. Важко собі уявити виробництво тваринницької продукції на високому рівні без використання кукурудзяного силосу при годівлі великої рогатої худоби, а в свинарстві і птахівництві - без кукурудзяного зерна [1, 2].
Кукурудза - культура різнобічного використання. Із загальносвітового виробництва її зерна на годівлю худобі використовують 60%, більше 25% - для харчового призначення, а остання частка використовується для промислової переробки [3].
Ось чому необхідність вирощування і стабільного виробництва зерна є однією з основних проблем агропромислового комплексу. У розв'язанні цього завдання виключна роль належить кукурудзі, одній з найурожайніших культур [4]. Але кукурудза може розкрити свої потенційні можливості лише при застосуванні належного рівня агротехніки [5].
В зв'язку із змінами форм власності господарювання в сільськогосподарську практику вводяться короткоротаційні сівозміни з вузькою спеціалізацією [6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13].
Для підвищення ефективності використання землі в структурі посівних площ таких сівозмін вводяться високопродуктивні зернові культури, серед яких значну частку займає кукурудза.
Вивчення реакцій кукурудзи на її місце в сівозмінах короткої ротації та вплив насичення сівозміни кукурудзою на фітосанітарний стан посівів і стали метою наших досліджень.
Продуктивність рослин та фітосанітарний стан посівів кукурудзи за різного розміщення її в сівозміні
Зважаючи на те, що серед зернових культур кукурудза є чи не найеластичнішою до агрофону культурою, то за належної агротехніки її можна вирощувати і в монокультурі, і в беззмінному посіві, і в сівозміні після широкого набору попередників [14]. При цьому кукурудза забезпечує відносно високі і стійкі за роками врожаї.
За біологічними властивостями кукурудза відноситься до культур, які найекономніше витрачають воду. Якщо на утворення одиниці сухої речовини озима пшениця, ячмінь і овес за даними В.С. Цикова [15] використовували 600-800 одиниць води, то кукурудза використовує лише 250-400 одиниць. Але не зважаючи на це, за відносно високого врожаю зерна і стебел на його утворення витрачається, порівняно з іншими зерновими, значно більша кількість вологи - від трьох до шести тисяч тон на гектар посіву. Ось чому в умовах нестійкого і недостатнього зволоження зони Лісостепу попередники для кукурудзи насамперед оцінюють за залишковими запасами ґрунтової вологи, хоч цей критерій є необов'язковим для попередників переважної більшості ярих культур і зернових в тому числі [16].
Серед найпоширеніших попередників кукурудзи найбільше висушують кореневмісний шар грунту рослини цукрових буряків, тому й запаси ґрунтової вологи у більшості випадків залишається після цього попередника на час сівби кукурудзи найменшим. Так, в стаціонарному досліді Драбівської дослідної станції [15], якщо запаси доступної вологи в півтораметровому шарі грунту на час сівби кукурудзи після озимої пшениці, гороху, кукурудзи на силос і кукурудзи складали відповідно 215, 215, 222 і 219 мм, то після цукрових буряків - лише 205 мм. Крім цього з приведених даних видно, що кращі умови вологозабезпечення посівів складається в повторних посівах кукурудзи. Останнє підтверджується і дослідженнями кафедри загального землеробства Уманського державного аграрного університету [17], згідно яких на час сівби кукурудзи запаси доступної вологи в шарі грунту 0-100 см при повторному вирощуванні її в середньому за 10 років були на 14 мм більшими порівняно з ланкою, де кукурудза розміщувалась після одного з найкращих попередників - озимої пшениці.
В районах достатнього зволоження Лісостепу цукрові буряки відносяться до кращих попередників для кукурудзи на зерно, а сама кукурудза як і ярі зернові колосові відноситься до групи допустимих попередників [18] в усіх підзонах.
Так, якщо урожайність кукурудзи в дослідах Ерастівської станції після озимої пшениці складала 37,8-38,4 ц/га, то при розміщенні кукурудзи після ярого ячменю урожайність її знижувалась до 32,7-33,7 ц/га [19].
Негативно реагувала кукурудза на розміщення її після цукрових буряків і соняшнику в дослідах Красноградської станції, де її урожайність складала відповідно 30,9 і 30,0 ц/га, тоді як після озимої пшениці урожайність кукурудзи була на 2,4-3,3 ц/га вищою. Якщо кукурудзу розміщували повторно, або вирощували беззмінно, то її урожайність складала відповідно 31,9 і 30,2 ц/га [20]. Таким чином, урожайність беззмінної кукурудзи практично не відрізнялась від її урожайності при розміщенні після цукрових буряків і соняшників.
Про значне зниження урожайності кукурудзи в повторних посівах свідчать дані кафедри загального землеробства Уманського ДАУ [21]. Якщо різниця між урожайністю кукурудзи, розміщеної після гороху, ячменю та цукрових буряків за три роки досліджень не перевищувала 0,8-3,9 ц/га, то в повторних посівах урожайність кукурудзи проти перелічених попередників знижувалась від 5,3 до 9,2 ц/га.
При оцінці попередників кукурудзи важливе значення має фітосанітарний стан посівів культури.
Якщо в посівах кукурудзи після озимої пшениці і цукрових буряків у дослідах Інституту зернового господарства УААН [25] в середньому за 10 років налічувалось на 1 м 2 відповідно 10,4 і 14,7 шт. бур'янів, то після кукурудзи їх чисельність зросла до 42,5 шт. або була більшою відповідно на 309 і 189 %.
В дослідженнях кафедри загального землеробства Уманського ДАУ [22] у посівах кукурудзи в ланці горох-озима пшениця-кукурудза було 29,8 шт./м 2 бур'янів, а в посівах третьої кукурудзи в ланці кукурудза-кукурудза-кукурудза в середньому за чотири роки забур'яненість була вищою більше ніж у два рази і досягала 94,2 шт./м 2 . Таке значне підвищення забур'яненості повторних посівів відбувалося за рахунок просо видних бур'янів - плоскухи звичайної, мишіїв сизого та зеленого - специфічних засмічувачів кукурудзи. Так, якщо частка цих бур'янів при вирощуванні кукурудзи після озимої пшениці складала біля 77%, то в повторних посівах вона зростала до 90%. Цьому сприяла не лише пристосованість просо видних бур'янів до технології вирощування кукурудзи, а й позитивна реакція насіння цих бур'янів на присутність у грунті кореневих решток кукурудзи, виділення з яких стимулювали це насіння до проростання. В публікації також відзначається, що цьому помітно сприяли і сприятливі виділення в грунт фізіологічно активних речовин рослинами кукурудзи.
Про перевагу злакових бур'янів над дводольними в посівах кукурудзи підкреслюють в своїй публікації А.П. Царьов та Е.П. Денисов [23].
На тип засміченості впливають і способи сівби культури-попередника для кукурудзи. Так, за даними А.М. Марущак [24] посіви кукурудзи мали нижчу забур'яненість після стерньових попередників (12,4-12,5 шт./м 2 ) і вищу - після проспаних (26,6-32,4 шт./м 2 ).
Різне місце кукурудзи в сівозміні позначалося і на інших елементах фітосанітарного стану її посівів - ураженість рослин кукурудзяним метеликом і пухирчастою сажкою.
Найбільше уражувались кукурудзяним метеликом та пухирчастою сажкою повторні посіви.
Так, якщо ураженість рослин кукурудзи пухирчастою сажкою при розміщенні її після цукрових буряків складала 2,15% [22], то в повторному посіві вона вже піднімалась до 4,78%, а на третій рік повторного вирощування - до 6,12%. Це ж стосується ушкодження рослин кукурудзи кукурудзяним метеликом, частка яких у названих варіантах складала відповідно 6,8, 10,2 і 12,8% в середньому за 6 років досліджень.
В дослідженнях Т.О. Кравець [25] качани кукурудзи уражувались пухирчастою сажкою в повторних посівах в 3,5 рази більше, ніж при розміщенні цієї культури після озимої пшениці і в два рази більше порівняно з посівами кукурудзи після цукрових буряків.
Але не зважаючи на це, вирощування кукурудзи в повторних посівах рекомендовані значною кількістю наукових установ. Таке розміщення кукурудзи рекомендують Інститут землеробства УААН [26] та Інститут кормів УААН [11] для селянських або фермерських господарств. В Інституті зернового господарства УААН [14] вважають, що в лісостепових районах кукурудзу можна віднести навіть до кращих попередників для кукурудзи поряд з озимою пшеницею, зернобобовими та картоплею, в той час як після цукрових буряків кукурудзу за даними цього ж інституту можна сіяти лише в роки з достатніми запасами ґрунтової вологи на час сівби. В районах достатнього зволоження Лісостепу цукрові буряки відносять до кращих попередників для кукурудзи на зерно, а сама кукурудза, як і зернові колосові, відноситься до групи допустимих попередників [18] в усіх зонах.
Значна кількість даних досліджень стосується кукурудзи, яка розміщувалась в довгоротаційних сівозмінах. Вияснити як буде вести себе кукурудза в короткоротаційних сівозмінах стало завданням наших досліджень.
2.1. Ботанічна і біологічна характеристика кукурудзи
Кукурудза (Zea mays L.) - важлива кормова культура, що вирощується на зерно силос і зелену масу. Є однодомною, роздільностатевою, перехреснозапильно однорічною рослиною.
За своїми біологічними особливостями кукурудза теплолюбна культура відноситься до пізніх строків сівби. Оптимальні умови для проростання насіння складаються при прогріванні грунту на глибину загортання насіння - в Степу це 5-7 см, в Лісостепу - 4-5 см [27] на 10-12 О С [28]. За даними Інституту зернового господарства УААН [28] оптимальний тепловий режим для кукурудзи складається тоді, коли середньодобова температура повітря в періоди „сівба-сходи”, „сходи-викидання волоті”, „викидання волоті-формування зерна”, „налив-повна стиглість зерна” знаходяться відповідно в межах 13-16, 20-22, 24 і 20-22 О С.
Порівняно з іншими зерновими кукурудза вважається посухостійкою культурою, в якої, згідно даних Інституту землеробства УААН [29], транспіраційний коефіцієнт складає 280-350. Проте відносно висока продуктивність даної культури супроводжується значним споживанням води при формуванні врожаю. Сумарне водоспоживання в кукурудзи коливається в широкому діапазоні - від 300 до 400 мм. Рівень урожайності кукурудзи в значній мірі визначається як запасами ґрунтової вологи на початку вегетації, так і кількістю опадів за травень-серпень [30]. В Лісостепу України середньобагаторічні запаси доступної для рослин води в метровому шарі грунту на час сівби складають 160 мм [30], чого цілком достатньо для кукурудзи на початкових етапах розвитку.
На відміну від більшості зернових культур кукурудза потребує посиленого мінерального живлення аж до дозрівання [31]. Кукурудза відноситься до культур, яка слабкіше від інших зернових реагує на попередники.
2.2. Особливості гібриду кукурудзи Колективний 244 МВ
Гібрид Колективний 244 МВ одержаний від схрещування простого лінійного гібриду Піонер 3978 М (материнська форма) з сортом Шиндельмайзер МВ (батьківська форма). За вегетаційним періодом він відноситься до типу середньоранніх гібридів (група стиглості ФАО 250).
Рослина високоросла (220-240 см), коефіцієнт кущіння 1,4-1,6, стебло стійке до полягання і ламкості [32]. Вихід зерна біля 80%. На кожній рослині нормально розвивається в середньому 1-1,5 початка.
Засухо- та холодостійкість гібриду високі. Середньостійкий до пухирчастої сажки, стійкий до фузаріозу початків і кукурудзяного метелика.
Гібрид Колективний 244 МВ відрізняється вигідним насінництвом, тому що його материнська форма - простий гібрид Піонер 3978 М високоврожайний і добре пристосований до механізованого збирання.
Розділ 3. Умови та методика проведення досліджень
Ґрунтовий покрив дослідного поля представлений чорноземом опідзоленим важкосуглинковим на лесі. Профіль грунту глибокогумусований і досягає глибини до 80-130 см. Вміст гумусу становить 3,3-4,0%. Цей тип грунту має слабокислу реакцію ґрунтового середовища, насичений основами на 85-95%, серед яких переважає кальцій.
Фізичні та гідрологічні властивості грунту дослідної ділянки (табл. 3.1) свідчать про те, що вони в цілому сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур.
Фізичні і гідрологічні властивості грунту
З поглибленням щільність грунту незначно підвищується, але не виходить за межі оптимальних параметрів щільності для більшості сільськогосподарських культур.
3.2. Кліматичні особливості місця досліджень та погодні умови
Клімат - помірно-континентальний і за основними елементами погоди характерний для підзони нестійкого зволоження Лісостепу України. За даними метеостанції Умань середньорічна температура повітря становить близько 7,9 О С і значно коливається в окремі роки. Середня кількість опадів за вегетаційний період складає 291,5 мм, але вони нерівномірно розподіляються в часі.
Вегетаційний період продовжується біля 205 днів, а період активної вегетації сільськогосподарських культур (при температурі вищій за 10 О С) - 160-165 днів.
Зимовий період характерний частими відлигами, коли температура піднімається до плюс 8-10 О С. Танення снігу починається в першій половині березня. На холодний період року припадає 20-25% річної суми опадів. Початком весняного сезону вважається дата стійкого переходу середньодобової температури повітря через 0 О С - це приблизно 15-20 березня. В першій декаді квітня середньодобова температура повітря долає рубіж +5 О С, а в кінці квітня - плюс 10 О С, але ще в травні спостерігаються заморозки. Початком літа вважають дату переходу середньодобової температури через +15 О С - це десь з середини травня. В окремі роки літом спостерігаються посушливі періоди (високі температури повітря, втрати ґрунтової вологи, бездощів'я).
Осінь наступає після переходу середньодобової температури повітря через +10 О С в бік низьких температур. Коли середньодобова температура повітря стає нижчою за +5 О С, то це ознака того, що вегетаційний період завершився. В роки досліджень метеорологічні умови представлені в таблиці 3.2. В 2004 році сумарна кількість опадів склала 598,3 мм, що на 8,7% менше від середньобагаторічної норми, яка складає 633 мм. В квітні, травні і червні кількість опадів порівняно з нормою була меншою відповідно у 4, 2,3 і 2,9 рази, що свідчить про несприятливий початковий період вегетації. Але завдяки ґрунтовим запасам вологи і дещо підвищеним середньодобовим температурам повітря для кукурудзи склалися сприятливі умови для росту і розвитку.
В 2005 році сумарна кількість річних опадів досягнула 611,7 мм, що лише на 21,7 мм менше норми, а середньорічна температура була вищою від норми на 0,4 О С.
Відносна вологість повітря наближалась до нормативного показника. Але ці погодні умови для кукурудзи виявились гіршими, ніж в попередньому році.
Метеорологічні умови в роки проведення досліджень (за даними метеостанції Умань)
Температура і відносна вологість повітря - середні за рік
Для вивчення взято п'ять варіантів з такими попередниками кукурудзи:
Ланки з кукурудзою взято з п'ятипільних сівозмін.
Повторність досліду - трикратна. Площа посівної ділянки - 168 м 2 , облікової - 80 м 2 . розміщення варіантів у досліді - систематичний.
3.4. Агротехніка вирощування кукурудзи в досліді
Після збирання гороху і ячменю поле оброблялось дисковими лущильниками на глибинку 6-8 см, а після кукурудзи - дисковими боронами на глибину 10-1 см в два сліди.
Зяблевий обробіток після всіх попередників здійснювався плугом з передплужниками на глибину 20-22 см.
Допосівний обробіток включав ранньовесняне вирівнювання поля боронами, допосівну культивацію і передпосівну культивацію на глибину 5-6 см. Сівбу проводили сівалкою СПУ-6.
Догляд за міжряддями кукурудзи здійснювався культиватором КРН-4,2 починаючи з глибини 8-10 см і закінчуючи глибиною 5-6 см. При вирощуванні кукурудзи гербіцидів і інших засобів захисту рослин не застосовували. Мінеральні добрива вносились під основний обробіток в дозі N 60 P 60 K 60 .
3.5. Методика проведення досліджень
1. Вологість грунту визначалась термостатно-ваговим методом з подальшим перерахунком на доступні запаси вологи в грунті.
2. Забур'яненість посівів на початку та в кінці вегетації кукурудзи визначалась кількісним методом рамкою 70х70 см в чотирикратній повторності.
3. Ураженість кукурудзи пухирчастою сажкою та пошкодження рослин кукурудзяним метеликом визначалась під час огляду 100 облікових рослин на ділянці.
4. Урожайність кукурудзи визначалась суцільним методом - збиранням і зважуванням качанів з облікової площі, визначенням виходу зерна і його вологості з перерахунком до 16%-ної вологості.
5. Статистична обробка даних урожайності кукурудзи проводилась методом дисперсійного аналізу [33].
4.1. Запаси доступної вологи в грунті після різних попередників
На урожайність всіх сільськогосподарських культур, в тому числі і на урожайність кукурудзи впливають запаси доступної для рослин вологи, які накопичуються в період від збирання попередника до сівби культури. Можна передбачити, що більше вологи на час сівби кукурудзи буде спостерігатись на полях, де вирощуються культури з невисоким водоспоживанням та де від збирання попередника до сівби культури залишається більший проміжок часу.
З попередників кукурудзи, які вивчаються в досліді, найраніше збирається горох на основну продукцію, за ним ячмінь ярий, потім кукурудза і найпізніше - цукрові буряки.
Які запаси доступної вологи формуються після цих попередників в метровій товщі грунту на час сівби кукурудзи свідчать дані таблиці 4.1.
Запаси доступної вологи під кукурудзою після різних попередників в 2005 році, мм
Якщо взяти верхній 20-сантиметровий шар грунту, то найвищий запас доступної вологи на час сівби кукурудзи спостерігається після ячменю ярого, гороху, повторної кукурудзи і кукурудзи - відповідно 36,2, 34,4, 33,4 і 32,9 мм. Після цукрових буряків цей показник був найнижчим і склав 29,9 мм. Слід відмітити, що цих запасів вологи в шарі 0-20 см було цілком достатньо для одержання дружних сходів кукурудзи.
Але якщо взяти всю товщу метрового шару грунту, то запаси доступної вологи в ній теж були найнижчими після цукрових буряків.
Так, якщо після ячменю ярого запаси доступної вологи в метровому шарі грунту прийняти за 100%, то після гороху їх було 97,7%, цукрових буряків - 68,2%, кукурудзи і кукурудзи повторної відповідно 83,1 і 81,4%. Таким чином, проти контрольного варіанту запаси доступної вологи після цукрових буряків були нижчими на 31,8%. Можна також відзначити, що запаси доступної вологи при розміщенні кукурудзи після кукурудзи і повторної кукурудзи (коли кукурудза на одному місці вирощується третій рік) практично не відрізнялися між собою, що свідчить про можливість розміщувати цю культуру повторно.
В процесі росту і розвитку не дивлячись на невисокий коефіцієнт транспірації кукурудза на час викидання мітелок використала значну частину вологи. Так, на контрольному варіанті в метровому шарі грунту залишилось вологи порівняно з весняними її запасами лише 24,1%, після гороху - 30,0%, після цукрових буряків - 49,3%, після кукурудзи і повторної кукурудзи - відповідно 43,4 і 43,7%. Таким чином, більше води використала кукурудза, розміщена в сівозміні після ячменю ярого і гороху і майже однаково після просапних попередників.
На час повної стиглості запаси доступної вологи в метровій товщі грунту завдяки атмосферним опадам і меншому споживанню вологи в останній фазі органогенезу навіть підвищились, але найнижчими були після кукурудзи розміщеної після цукрових буряків.
Кількість спожитої кукурудзою води залежить не лише від її запасів у грунті, а і від наявності в грунті поживних речовин. Там, де їх більше, то і використання вологи ефективніше. Про це свідчать розрахунки, результати яких приведені в таблиці 4.2.
Сумарне водоспоживання кукурудзи в 5-пільних сівозмінах після різних попередників у 2005 р.
З них видно, що найменшим сумарним водоспоживанням відзначається кукурудза, яка висівалась в сівозміні після гороху і цукрових буряків, де на кожний центнер урожаю витрачено відповідно 57,4 і 60,4 тонн води. На нашу думку, це пов'язано з тим, що після гороху створюється для кукурудзи краще азотне живлення, а після цукрових буряків - впливає післядія внесених під них добрив. У всіх інших варіантах для задоволення потреб у живленні кукурудза використовувала води більше.
4.2. Забур'яненість посівів кукурудзи залежно від попередників
По мірі інтенсифікації землеробства і зростання можливостей регулювання водного і поживного режимів грунту зростає значення біологічних факторів чергування культур. Серед таких, які стимулюють збільшення виробництва зерна, бур'яни залишаються одним із найбільш негативних факторів. Так, втрати врожаю від бур'янів в середньому досягають 10,3% від валового збору сільськогосподарських культур [34].
Різні культури неоднаково реагують на забур'янення посівів. Краще протистоїть бур'янам озима пшениця, дещо слабше конкурує з бур'янами ячмінь ярий [35]. В посівах кукурудзи, як і інших просапних культур, створюються добрі умови для розвитку бур'янів. Це пояснюється тим, що тут вони менше, ніж на посівах культур вузькорядного способу сівби, пригнічуються культурними рослинами (мають більше світла і більшу площу живлення). Тому кількість бур'янів у посівах кукурудзи залежить від виду культур, які являються її попередником.
В нашому досліді (табл. 4.3) найнижчою забур'яненість посівів на початку вегетації відзначалась кукурудза, розміщена після ячменю ярого (контрольний варіант), де на кожному метрі квадратному нараховувалось лише 8 бур'янів.
Забур'яненість посівів кукурудзи на початку вегетації в 2004 році
Коли попередником були цукрові буряки, то засміченість посівів кукурудзи зростала на 5 бур'янів на кожному квадратному метрі. Але ця забур'яненість була незначною порівняно з посівами кукурудзи після гороху і в повторних посівах. Так, проти контрольного варіанту, в якому попередником для кукурудзи був ячмінь ярий, у варіанті з горохом забур'яненість зростала майже в 4,6 рази, після цукрових буряків, на полі яких велась більш інтенсивна боротьба з бур'янами, забур'яненість зросла лише в 1,6 рази, а в посівах кукурудзи після кукурудзи в перший рік повторного посіву і на другий рік повторного посіву кількість бур'янів зросла відповідно в 6,8 і 7,9 рази. Це свідчить, що розміщення кукурудзи декілька років підряд на одному і тому ж полі приводить до зростання кількості бур'янів всіх видів і особливо багаторічних, серед яких провідне місце займає осот рожевий. Серед загальної кількості бур'янів більшість належить просовидним видам.
Відомості про ступінь засміченості посівів сільськогосподарських культур бур'янами є досить важливими для розробки інтегрованої системи боротьби з ними. В цій системі провідне місце належить визначенню двох основних показників: економічного порогу шкодочинності бур'янів і економічного порогу доцільності застосування хімічних заходів боротьби з бур'янами.
Визначення цих показників стосовно до умов правобережної України [36] показує, що на посівах кукурудзи при запланованій урожайності її зерна 45 ц/га економічний поріг шкодочинності бур'янів складає 28 шт./м 2 , а економічний поріг доцільності застосування гербіцидів - 38 шт./м 2 .
Таким чином, облік бур'янів (табл. 4.3) показує, що в посівах кукурудзи після ячменю ярого, гороху і цукрових буряків кількість бур'янів менша за економічний поріг шкодочинності, чого не можна сказати про повторні посіви кукурудзи.
В процесі механічного догляду за посівами забур'яненість кукурудзи на час її збирання помітно зменшилась (табл. 4.4).
Забур'яненість посівів кукурудзи на час збирання в 2004 р.
Але не зважаючи на це, можна знову констатувати той факт, що вищою забур'яненістю відзначались посіви кукурудзи після кукурудзи в перший і другий рік вирощування на одному і тому ж полі.
Найменшою загальна кількість бур'янів була на контролі, після цукрових буряків і гороху.
Розширення посівних площ та насичення сівозмін кукурудзою приводить до підвищення зборів фуражного зерна, але одночасно погіршує фітосанітарний стан посівів через повторні посіви цієї культури, які сприяють ушкодженості рослин кукурудзяним метеликом і ураженості пухирчастою сажкою.
4.3. Ушкодженість рослин кукурудзи кукурудзяним метеликом
Курудзяний (стебловий) метелик (Pyrausta nubilalis) пошкоджує кукурудзу, а із бур'янів надає перевагу щириці, осоту, курячому просу. Гусениці прогризають ходи в стеблах, ніжках і стержнях качанів. До часу збирання кукурудзи личинки знаходяться переважно в нижній частині стебла, тому переважна їх частка після збирання знаходиться на полі в стерні [37].
Облік ушкоджених кукурудзяним метеликом рослин кукурудзи показав (табл. 4.5), що найменше їх було у варіантах, де ця культура розміщувалась після попередників мало споріднених з кукурудзою, тобто після цукрових буряків, гороху та ярого ячменю.
Вплив попередників на ушкодженість рослин кукурудзи кукурудзяним метеликом в 2005 році
По мірі накопичення післяжнивних решток кукурудзи на полі за рахунок її повторних посівів кількість ушкоджених рослин зростала до 10,1-13,7%, проти 6,3-7,8% після інших попередників. Таким чином, найбільшого розповсюдження цей шкідник набуває при наявності в сівозміні повторних посівів кукурудзи.
4.4. Вплив попередників на ураженість рослин кукурудзи пухирчастою сажкою
Збудник пухирчастої сажки кукурудзи - гриб Ustilago maydis. З'являється у вигляді пухлин. Найбільшої шкоди завдає при ураженні качанів, внаслідок чого вони стають недорозвиненими. Джерелом інфекції є гали, що залишаються на полі і післяжнивні рештки, в яких зимують хламідоспори гриба. Спори добре зберігаються в галах у грунті на глибині 20-24 см [38].
Ураженість рослин кукурудзи пухирчастою сажкою спостерігалась у всі роки та у всіх варіантах досліду, але вона була різною (табл. 4.6) і залежала від розміщення культури в сівозміні, тобто від попередника.
Також розвитку хвороби сприяла часта зміна посушливої і дощової погоди.
Так, в більш вологому 2004 році розвиток хвороби був помітно вищим, а в сухішому 2005 році - нижчим.
Ураженість рослин кукурудзи пухирчастою сажкою залежно від попередника, %
Але це загальна тенденція. Якщо аналізувати ураженість рослин пухирчастою сажкою по варіантах досліду, то чітко видно, що найменшою вона в обидва роки досліджень була при розміщенні кукурудзи після гороху і складала 1,8-2,2%. На контрольному варіанті і після цукрових буряків ураженість сажкою складала в середньому відповідно 2,8 і 5,1% і коливалась по роках від 2,4 до 3,1% і від 4,4 до 5,8%. І знову ж погіршення фітосанітарного стану посівів кукурудзи за рахунок пухирчастої сажки різко наростало в повторних посівах. Так, якщо в контрольному посіві ураженість хворобою в середньому за 2 роки складала 8,3%, то на третій рік вирощування кукурудзи на одному місці цей показник зростав до 15%.
4.5. Урожайність кукурудзи після різних попередників
Маючи достатньо високий потенціал при належній агротехніці кукурудза може забезпечити високий урожай не лише після кращих попередників, а і в умовах повторного посіву. Але не дивлячись на це, в наших дослідних варіантах ця культура помітно реагує на розміщення її після культур інших видів.
Урожайність кукурудзи після різних попередників в короткоротаційних сівозмінах, ц/га
Із представлених в таблиці 4.7 результатів обліку урожаю видно, що продуктивність кукурудзи була вищою практично у всіх варіантах досліду в 2004 році і нижчою - в 2005 році. Урожайність кукурудзи різнилась і залежно від попередників. Так, в 2004 році стеблестій кукурудзи був вирівняний за сприятливих умов погоди. Урожайність культтури в контрольному варіанті (після ячменю ярого) досягнула 55,0 ц/га. Розміщення кукурудзи після зернобобового попередника у варіанті 2 дозволило підняти урожайність фуражного зерна до 70,2 ц/га, або на 14,8 ц/га вище проти контролю. Статистичний аналіз даних урожайності (додатки А і Б) свідчать, що ця прибавка є істотною, тому що в багато разів перевищує НІР 05 =2,2 ц/га. Розміщення кукурудзи після цукрових буряків і в повторному посіві привело до істотного зниження урожайності відповідно на 2,6 і 2,3 ц/га. Слід відмітити, що в цьому році посіви кукурудзи на третій рік (варіант 5) на тому самому полі дали можливість сформувати істотно вищу урожайність, ніж після цукрових буряків і кукурудзи і навіть тенденційно були вищі за врожайність кукурудзи одержаної на контрольному варіанті.
Найкращим в 2005 році був теж варіант, в якому кукурудза розміщувалась після гороху і де врожайність її склала 66,0 ц/га, що істотго вище проти урожайності, яка одержана в інших варіантах. При НІР 05 = 4,1 ц урожайність кукурудзи, розміщені в сівозміні після ячменю ярого (контроль), цукрових буряків і в повторних посівах, була практично однаковою.
Таким чином, кукурудзу в п'ятипільних сівозмінах без зниження її урожайності можна розміщувати
Фітосанітарний стан посівів та урожайність кукурудзи після різних попередників в п’ятипільних сівозмінах дипломная работа. Сельское, лесное хозяйство и землепользование.
Реферат: Теория происхождения жизни
Реферат: Живопись
Заключение В Дипломной Работе Клише
Реферат: Формирование и организация использования средств производства предприятия
Реферат по теме Общие институты древнекитайского права
Упражнение Лабораторной Работы Относится К Методам
Реферат: New York Essay Research Paper NEW YORK
Дипломная работа по теме Фізична реабілітація хворих після операцій на органах черевної порожнини
Реферат По Эхз Скачать
Реферат: Interesting Facts Of The Crucible Essay Research
Реферат: The Rise And Fall Of The Third
Анализ И Диагностика Внутренней Среды Курсовая
Контрольная работа по теме Судебная система РФ. Источники права
Управленческий Учет Производственной Деятельности Курсовая
Реферат На Тему Запорізька Січ
Сочинение На Тему Любовь В Музыке
Курсовая работа по теме Материально-производственные запасы предприятия
Нужна Ли Идеология В 21 Веке Эссе
Реферат: Деньги как всеобщее средство обмена в философии зимммеля
Реферат: Характеристика Норвегии
Особенности волевой сферы студентов первого и пятого курсов - Психология курсовая работа
Планирование и экономическая оценка эффективности цепей поставок кондитерских изделий - Маркетинг, реклама и торговля курсовая работа
Автоматизированная система защиты и контроля доступа в помещения - Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника дипломная работа