Фінансовий контроль операцій з основними засобами комунального підприємства. Дипломная (ВКР). Финансы, деньги, кредит.
👉🏻👉🏻👉🏻 ВСЯ ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!
Похожие работы на - Фінансовий контроль операцій з основними засобами комунального підприємства
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Нужна качественная работа без плагиата?
Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу Без плагиата!
"Фінансовий
контроль операцій з основними засобами комунального підприємства"
на
матеріалах Комунального підприємства "Ямпільський
райсільгоспкомунгосп", м. Ямпіль Вінницької області
Розділ
1.
Науково-теоретичні
засади фінансового контролю операцій з основними засобами комунального
підприємства
1.1
Основні
засоби як об'єкт фінансового контролю
1.2
Організація
та планування фінансового контролю операцій з основними засобами
1.3
Організаційно-економічна
характеристика комунального підприємства "Ямпільський райсільгоспкомунгосп"
Розділ
2.
Інформаційне
забезпечення та методичні прийоми фінансового контролю операцій з основними
засобами комунального підприємства
2.1
Економіко-правовий
аналіз законодавчо-нормативної бази та огляд теоретичних джерел з питань
фінансового контролю операцій з основними засобами
2.2
Оцінка системи бухгалтерського обліку як інформаційної бази фінансового
контролю операцій з основними засобами в комунальному підприємстві
"Ямпільський райсільгоспкомунгосп"
2.3
Організаційно-інформаційна
модель контролю основних засобів на комунальному підприємстві
Розділ
3.
Методика фінансового контролю операцій з основними засобами на базі
комунального підприємства "Ямпільський райсільгоспкомунгосп"
3.1
Методика
фінансового контролю операцій з основними засобами Комунальне підприємство
"Ямпільський райсільгоспкомунгосп"
3.2
Аналітичні
методи фінансового контролю операцій з основними засобами Комунальне
підприємство "Ямпільський райсільгоспкомунгосп"
3.3
Методика
фінансового контролю операцій з основними засобами Комунальне підприємство
"Ямпільський райсільгоспкомунгосп" в умовах застосування
інформаційних технологій обробки економічної інформації
Перехід України до ринкових відносин
виявив необхідність створення нових економічних інститутів, регулюючих
взаємовідносини різних суб'єктів підприємницької діяльності, серед яких
особливе місце займають інститути фінансового контролю. Але в умовах ринкових
відносин і різних форм власності фінансово-господарський контроль діяльності
підприємств набуває іншого змісту, оскільки виникла нова форма
фінансово-господарського контролю - аудиторський контроль. Головною метою
фінансового-контрольних інститутів в умовах ринкових відносин є забезпечення
контролю за достовірністю інформації, що відображається в бухгалтерській і
податковій звітності. При цьому дані про використання майна, грошових коштів,
проведення комерційних операцій та інвестицій суб'єктів господарської
діяльності можуть бути з однаковим ступенем об'єктивності перевірені як
контрольно-ревізійними службами, так і незалежним аудитом.
Аудит, у свою чергу, виявляє
недоліки в діяльності об'єкту, що перевіряється, він вказує керівництву на
недосконалість окремих ланок його механізму. Суб'єкт управління використовує
отриману від аудитора інформацію для прийняття ефективних управлінських рішень.
На кожному підприємстві аудиту
підлягають основи засоби. Вони складають виробничі ресурси та є частиною
активів підприємства. Використання основних засобів у процесі господарської
діяльності та нарахування амортизації безпосередньо впливає на собівартість
продукції та визначення фінансового результату.
За сучасних умов проблематичним є
питання відновлення та відтворення основних засобів. За часи розвитку
економічної науки було приділено мало уваги формування концепцій з приводу
даного питання.
Важливим фактором для ефективного
використання та збереження основних засобів є створення дієвого механізму
внутрішнього аудиту з урахуванням організаційно-правової форми підприємства,
вимог чинного законодавства та умов, як 1 ' диктує сучасна економіка.
Дослідженням розвитку аудиту й
обліку основних засобів приділяли велику увагу як вітчизняні так і зарубіжні
вчені. В основному вони займалися адаптації українських стандартів
бухгалтерського обліку до міжнародних. Серед вчених виділимо таких: Коблянська
О. І., Ткаченко Н.М., Гордієнко Н.І., Іванова Н.А.^ Кулаковська Л.П., Савченко
В.Я., Усач Б.Ф., Чернелевський Л.М. Шкіря Н.Л.
Однак, незважаючи на постійні
дослідження науковців, існують розбіжності у концепціях вчених з питань обліку
та аудиту основних засобів. Потребують подальшого дослідження та удосконалення
положення бухгалтерського обліку та методолопчн 1 засади аудиту
основних засобів. Необхідно звернути увагу на удосконалення таких аспектів:
оформлення операцій пов'язаних з рухом основних засобів первинними документами,
достовірне відображення основних засобів у фінансовій звітності, правильне
визначення первісної, справедливої та залишкової вартостей об'єктів основних
засобів, правильне та достовірне нарахування амортизації.
Недоліком, який може призвести до
порушення достовірності обліку та аудиту основних засобів -
це
постійні зміни до нормативно-правових актів та податкового законодавства.
Таким чином, актуальність теми
зумовлена тим, що снує невизначеність та суперечливість теоретичних засад
обліку та аудиту основних засобів. Дослідження у роботі проводились на основі
існуючі методологічної, теоретичної та нормативно-законодавчої бази в аспекті
розвитку ринкових відносин.
В процесі дослідження сформульованої
теми необхідно розглянути наступні питання:
- визначити основні
аспекти в сутності основних засобів та процесу
визначення
їх вартості;
- формулювання
сутності контролю з погляду управління об'єктами основних засобів;
- визначити
основні етапи та послідовність фінансового контролю та аудиту основних засобів;
- охарактеризувати
організаційно-економічну характеристику базового комунального підприємства
"Ямпільський райсільгоспкомунгосп";
- провести
огляд законодавчих нормативно-правових актів та теоретичної бази з приводу
обраної теми та проаналізувати останні публікації;
- провести
аналіз організаційно-інформаційної моделі аудиту та фінансового контролю
об'єктів основних засобів;
- дослідити
методи фінансового контролю та аудиту основних засобів на прикладі
комунального
підприємства
"Ямпільський
райсільгоспкомунгосп";
- провести
аналіз забезпеченості базового підприємства основними засобами та відслідкувати
їх динаміку;
- запропонувати
шляхи вдосконалення контролю та аудиту основних засобів, що б в результаті
привело до їх ефективнішого використання; Об'єктом дослідження є комунальне
підприємство "Ямпільський райсільгоспкомунгосп".
Предметом дослідження є основні
засади аудиту основних засобів комунального підприємства "Ямпільський
райсільгоспкомунгосп".
При написанні дипломної роботи
використовувались такі методи: аналіз та синтез порівняння, систематизація,
узагальнення, проведення соціально- економічних досліджень, кількісні.
В якості нормативно-правових джерел
були використані Закони України, Постанови Кабінету Міністрів^ Міністерства
фінансів. Були використані останні публікації вітчизняних та зарубіжних
економістів у сфері обраної теми.
Дипломна робота складається із
вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаної літератури
та додатків.
У першому розділі розглянуто
науково-теоретичні засади фінансового контролю операцій, пов'язаних з рухом
основних засобів. Другий розділ присвячений розгляду інформаційного
забезпечення та методичних прийомів фінансового контролю основних засобів на
комунальному підприємстві "Ямпільський райсільгоспкомунгосп". У
третьому розділі розглянуто методи аудиту операцій з основними засобами на комунальному
підприємстві "Ямпільський райсільгоспкомунгосп" та наводиться аналіз
основних показників. У висновку вказані основні засади та пропозиції з приводу
вдосконалення автоматизації внутрішнього контролю операцій з основними
засобами.
За обсягом дипломна робота займає 98
сторінок
друкованого тексту, який супроводжується таблицями, додатками та літературними
джерелами.
Розділ 1.
Науково-теоретичні
засади фінансового контролю операцій з основними засобами комунального
підприємства
1.1 Основні засоби як об'єкт фінансового
контролю
Ефективне використання основних
засобів дозволяє підприємству плідно організувати свою роботу, підвищити
продуктивність праці. Тому керівництву необхідно постійно збільшувати
ефективність використання цих необоротних активів вдосконалювати та покращувати
інтенсивність їх використання. Це можна забезпечити виконуючи дієвий фінансовий
контроль як в межах підприємства, так і зовнішніми контролюючими органами. Для
проведення результативного фінансового контролю необхідно розуміти сутність основних
засобів та механізм їх обліку та порядок нарахування амортизації, розрізняти
різні види вартостей активу та за якою саме вони відображаються у фінансовій
звітності. Порядок відображення основних засобів та операцій з ними визначено у
Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 ^Основні засоби".
Основні засоби є елементом
необоротних активів. Необоротні активи - це активи підприємства, які придати
для використання протягом періоду, який є тривалішим за 12 місяців чи один
операційний цикл, тобто усі ті, які не є оборотними [57].
Основні засоби, в свою чергу, - це
необоротні матеріальні активи, які підприємство використовує у процесі своєї
діяльності та які, як очікується, будуть задіяні протягом періоду, який
перевищує один рік або один операційний цикл.
Основні засоби експлуатуються
підприємством для:
- використання
у виробничих процесах чи для доставки готової продукції, товарів або надання
послуг;
- експлуатації
адміністративним та іншим персоналом фірми та надання певних соціальних функцій
[31].
Відповідно до П(с)БО 7 група
основних засобів - це сукупність подібних за певними характеристиками,
призначенням та умовами експлуатації матеріальних активів. Є десять груп
основних засобів:
- капітальні
витрати на поліпшення земель;
- інструменти,
прилади та інвентар;
До складу основних засобів, в якості
об'єкта контролю, можуть бути зараховані незавершені капітальні інвестиції. До
них відносять витрати з будівництва, покупки, поліпшення, ремонту основних
засобів з початку і до завершення усіх робіт до монтажу основного засобу та
введення його в експлуатацію.
Об'єкт основних засобів - це
завершений пристрій з певними пристосуваннями, окремий предмет, який має
самостійно експлуатуватись. Якщо певний об'єкт основних засобів містить в собі
ще запасні частини, які мають різний термін експлуатації, то кожен з цих частин
може визначатись в обліку як автономний.
Зарахування основних засобів на
баланс відбувається на основі акта приймання-передачі (внутрішнього
переміщення) та за первісною вартістю. Цей показник дорівнює сумі грошових
коштів, які були сплачені при їх придбанні чи витрачені при їх виробництві або
справедливій вартості активів, переданих в обмін на основні засоби, тобто це
фактична собівартість активу. В залежності від того, яким шляхом основний засіб
потрапив на підприємство (придбання за грошові кошти, виробництво, безоплатне
отримання, обмін на подібний чи неподібний об'єкт), то первісна вартість також
може визначатись по різному. Первісна вартість основних засобі в&які
надійшли на підприємство шляхом безоплатного отримання рівнозначна справедливій
вартості активу на число отримання. Якщо основні засоби вносяться до статутного
капіталу підприємства, то первісна вартість визначається та погоджується самими
засновниками. Якщо основні засоби переводяться з оборотних активів чи готової
продукції, то основою для визначення їх вартості є П(с)БО 9 "Запаси"
та 16 "Витрати". Якщо основні засоби отримуються шляхом обміну на
подібний об'єкт, то первісною вартістю виступатиме залишкова вартість
переданого об'єкта. Але, якщо залишкова вартість переданого об'єкта буде
більшою за його справедливу вартість, то головною для зарахування на баланс
буде справедлива вартість об'єкта переданого об'єкта. При цьому різниця
зараховується до витрат звітного періоду. Якщо основний засіб обмінюється на
неподібний об'єкт, тобто при проведенні часткового обміну, то його первісна
вартість буде дорівнювати буде рівносильна справедливій вартості переданого
активу, але будуть враховуватись усі грошові суми та їх еквіваленти, що були
передані або отримані під час обміну. Усі операції проводяться з урахуванням
витрат, які зараховуються до первісної вартості. Первісна вартість включає
наступні витрати:
- фактично
сплачені суми постачальникам або підрядчикам за надані активи чи виконані
роботи;
- реєстраційні
збори, сплачені мита та податки тощо сплачуються при придбанні основного
засобу;
- видатки
на страхування ризиків під час доставки та видатки транспортній організації;
- витрати
на введення в експлуатацію ( монтаж, налагодження, установка);
- усі
інші витрати, які можуть бути понесені під час приведення основного засобу до
стану, в якому він буде готовий до експлуатації та принесення безпосередньої
вигоди [24].
Первісна вартість об'єктів основних
засобів може зростати відповідно до витрат, які були понесені під час
поліпшення об'єкта ( модернізація, ремонт, добудова, реорганізація,
реконструкція тощо) Але, також, вона може зменшуватись при частковій ліквідації
основних засобів. Результатом таких маніпулювань з первісною вартістю об'єктів
може бути збільшення або зменшення очікуваних економічних вигід від їх
експлуатації у майбутньому.
У процесі експлуатації основні
засоби зменшують свою корисність, тобто втрачається економічна користь в сумі
перевищення залишкової вартості над очікуваним відшкодуванням. Відповідно на
основні засоби нараховується амортизація. Це поступовий процес списання
вартості активу протягом періоду його корисного використання, який визначається
фірмою під час визнання цього активу, та перенесення її на товар™ який був
виготовлений за його допомогою. Яким саме методом нараховується амортизація
підприємство визначає самостійно в установчих документах [25].
Під час використання даного виду
активу та нарахування амортизації, основні засоби зменшують свою вартість та
відображаються у фінансовій звітності уже за залишковою вартістю. Цей показник
дорівнює різниці первісної вартості та зносу, нарахованого у звітному періоді.
У валюту балансу враховується саме залишкова вартість.
Якщо на дату складання балансу
залишкова вартість основних засобів значно різниться від їх первісної чи
справедливої вартості то підприємство може провести їх переоцінку. При цьому,
якщо основний засіб є приналежним до певної групи, то переоцінка
проводитиметься по всій груп основних засобів. Не можуть бути переоціненими
малоцінні та швидкозношуючі необоротні матеріальні активи та бібліотечн 1
фонди, якщо їх амортизація проводиться шляхом нарахування суми зносу у розмірі
50% у перший та останній місяці їх використання.
Переоцінена вартість основних
засобів - це вартість, яка розраховується множенням первісної об'єкта основних
засобів, суми його зносу на певний індекс переоцінки, який, в свою чергу,
розраховується діленням справедливої вартості активу на його залишкову
вартість.
Основні засоби можуть також бути
відремонтовані та поліпшені, тобто може проводитись модернізація, добудова та
реконструкція. Після завершення ремонту має бути оформлений акт приймання-здач :
виконаних робіт.
Вибуття (ліквідації) основних
засобів відбувається шляхом списування з балансу активу після його продажу,
ліквідації безплатній передачі, повного зіпсування, нестачі основних засобів
або з інших причин, які призвели до зменшення вартості активу [26].
Ліквідаційна вартість основних
засобів - це грошові суми, інші акти або будь-як вигоди, як підприємство
сподівається отримати від списання основного засобу після завершення періоду
його корисного використання, віднімаючи при цьому витрати, які були понесені на
його ліквідацію.
Протягом строку корисної
експлуатації основних засобів на них нараховується амортизація. Строк корисного
використання - певний період часу, протягом якого, як очікується, експлуатація
основних засобів буде приносити певну користь^, на яку розраховували під час
придбання або виробництва основного засобу. Цей період самостійно визначається
підприємством, установою, організацією. На термін корисного використання
впливає не лише фізичний знос, а й моральне старіння. Суть морального зносу
полягає в наступному: з часом з'являються нові удосконалені моделі обладнання,
на фоні яких уже закуплені є не такими продуктивними та менш прибутковими.
Амортизація - це періодичне
перенесення вартості основного засобу на виготовлений, з його допомогою,
продукт або послугу. Вона нараховується у вигляді зносу на вартість, яка
амортизується. Знос - це сума, яка вираховується згідно з обраним методом
нарахування амортизації 1 списується періодично, як правило, кожного
місяця. Під час визначення цього періоду мають бути врахований фізичний та
моральний знос, що очікується; час використання основного засобу з урахування
його можливостей та потужностей та будь-які строки, що можуть обмежувати період
використання [17].
Амортизація нараховується на об'єкти
основних засобів згідно з визначеним строком їх корисної експлуатації.
Нарахування починається з першого місяця експлуатації, у наступному місяці уже
змінюється строк корисного використання та вартість, на яку нараховується знос,
за вирахуванням попереднього списання частини вартості основного засобу.
Припинення нарахування амортизації відбувається у наступному місяці після того,
в якому основний засіб вибув або переведений на ремонт, реконструкцію або
модернізацію.
Амортизація нараховується різними
методами, які самостійно обираються підприємством установою, організацією та
зазначаються в установчих документах (рис. 1.1).
Прямолінійний - метод, згідно з яким
сума амортизації визначається шляхом ділення вартості, яка амортизується, на
період корисного використання певного об'єкта основних засобів.
Зменшення залишкової вартості -
метод, згідно з яким річна сума амортизації визначається шляхом множення
залишкової вартості об'єкта основних засобів на початок звітного періоду або
початкової вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми
амортизації. Ця річна норма амортизації визначається як різниця між одиницею та
результатом кореня ступеня сумарної кількості років корисного використання
об'єктів об'єкта основних засобів з результату від ділення ліквідаційної
вартості об'єкта основних засобів на його первісну вартість.
Прискореного зменшення залишкової
вартості - метод, згідно з яким річна сума амортизації вираховується шляхом
множення залишкової вартості об'єкта основних засобів на початок звітного
періоду або початкової вартості на початок періоду нарахування амортизації та подвоєної
річної норми амортизації, яка вираховується, згідно з терміном корисного
використання об'єкта основних засобів.
Кумулятивний - метод, згідно з яким
річну суму амортизації вираховують шляхом множення вартості, яка амортизується
та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт обчислюється шліхом
ділення загальної кількості років, які залишаються до кінця корисного
використання основних засобів на сумарну кількість числа років його корисної
експлуатації.
Виробничий - метод, згідно з яким
річна сума амортизації обчислюється шляхом множення фактичного місячного обсягу
продукції, робіт, послуг на виробничу ставку амортизації. Виробничу ставку
амортизації обчислюють підраховують шляхом діленням вартості, яка амортизується
на загальний об'єм товарів, робіт, послуг, які підприємство планує виробити
експлуатуючи об'єкт основних засобів [57].
Продуктивність праці та швидкість її
зростання безпосередньо залежать від технічного стану основних засобів та
ефективності їх використання. Підвищення якості основних засобів та
ефективності їх експлуатації інтенсивним шляхом є найважливішими умовами для
покращення результатів діяльності підприємства, збільшення кількості та
покращення якості випущеної продукції. Тому контроль за використанням основних
засобів є важливим у забезпеченні стабільної діяльності підприємства. Одним із
напрямів такого контролю є контроль за технічним станом та умовами використання
основних засобів. Якісний та результативний контроль дозволить виявити нові
резерви для створення додаткової змінності роботи основних засобів, знайти
можливості для їх оновлення та модернізації, впровадження новітніх технологій,
що, загалом, призведе до підвищення якості усієї роботи підприємства від
виробних відділів до адміністративних.
Основними завданнями контролю
операцій з основним засобами є перевірка:
- вірності
визнання матеріального активу основним засобом;
- реальності
та правдивості оцінки" переоцінки та дооцінки основних засобів;
- правдивості
відображення результатів проведення інвентаризації на рахунках бухгалтерського
обліку;
- вчасності
та вірності документального оформлення операцій з основними засобами та
правильність внесення даних до процесів надходження та вибуття в облікових
реєстрах;
- правильності
нарахування амортизації, та повноти її включення до витрат виробництвам
- правильності
нарахування і списання зносу об'єктів основних засобів;
- правильності
та своєчасносте оформлення та відображення переоцінки, дооцінки, ремонту,
списання та ліквідації об'єктів основних засобів. Згідно завдань фінансового
контролю операцій з основними засобами
обираються об'єкти, джерела
інформації, способи перевірки операцій з основними засобами та порядок
узагальнення результатів контролю (рис. 1.2).
Об'єкти перевірки включають
інвентарні об'єкти основних засобів, стан їх збереження та використання^
відображення у бухгалтерському обліку, перевірка норм зносу та процес його
нарахування [35].
Основний засіб,який може підлягати
контролю, тобто, інвентарний об'єкт - це об'єкт, який є закінченим пристроєм,
окремим об'єктом, який має усі пристосування і запаси-' частини та який готовий
до виконання своїх функцій, для яких призначений певний окремий об'єкт.
Інвентарні об'єкти фінансового
контролю визначаються згідно з нормативно-правовою базою та обліковою
інформацією, яка використовується у процесі проведення фінансового контролю
операцій, пов'язаних з рухом основних засобів.
В якості інформаційного забезпечення
контролю можуть слугувати: - типова класифікація основних засобів;
- планово-нормативна
інформація з використання і ремонті основних засобів;
- нормативно-довідкова
документація з нарахування і використання амортизації;
- нормативно-правова
документація з обліку і списання основних засобів;
- технічна
документація інвентарних об'єктів;
- первинні
документи з обліку основних засобів;
- регістри
оперативно-технічного х бухгалтерського обліку;
- звітність
про наявність і використання основних засобів [31]. Контроль та перевірка
технічних характеристик та умов експлуатації
основних засобів, правильність
аналітичного і синтетичного обліку основних засобів, своєчасність та точність
відображення в обліку операцій, пов'язаних із введенням їх в експлуатацію,
вибуттям, нарахуванням зносу і амортизації основних засобів дасть можливість
працювати підприємству без виникнення можливих аварійних ситуацій протягом
усього терміну використання, а також допоможе визначити допустимі обсяги
виробництва продукції чи послуг, на які будуть використовуватися основні
засоби.
Отже, забезпеченість підприємства
основними фондами є однією з головних умов успішного його розвитку. Склад,
структура, стан та ефективність використання основних засобів і будуть
визначати виробничі можливості підприємства. Ефективне управління основними
засобами дозволить нарощувати виробничі потужності та обсяги реалізації
підприємства. Саме аудит і допомагає забезпечити контроль за збереженням та
ефективним використанням основних фондів.
.2 Організація та планування фінансового
контролю операцій з основними засобами
Планування є одним із найважливіших
етапів контролю. Суб'єкт, який здійснює перевірку зобов'язаний чітко
прогнозувати, контролювати й обліковувати процеси своєї діяльності для того,
щоб забезпечити на кожній стадії роботи найбільш ефективні процедури [32].
Планування - це процес здійснення
річної аудиторської стратегії. Воно здійснюється на початковій стадії
перевірки, і його основною метою є надання контролюючими суб'єктами
підприємствам і організаціям різних форм власності ефективних послуг у
встановлений термін. Це означає належне виконання цими суб'єктами
функціональних обов'язків на високому рівні фахових стандартів [37].
- розробленні
загального плану аудиту з визначенням очікуваного обсягу, графіків та термінів
проведення аудиту;
- підготовці
аудиторської програми з встановленням обсягу, видів та послідовності проведення
аудиторських процедур, достатніх для збору аудиторських доказів та формування
обґрунтованої думки про достовірність фінансової звітності підприємства.
Аудиторська організація повинна
почати планувати проведення робіт до написання листа - зобов'язання і до
укладення договору з економічним суб'єктом про проведення аудиту.
Планування є початковим етапом
роботи аудитора.
Обсяг планування залежить від:
розмірів економічного суб'єкта, складності аудиторської перевірки, досвіду
роботи аудитора з певним економічним суб'єктом, знання бізнесу клієнта. Процес
планування містить декілька пов'язаних між собою етапів (рис.13)
Завданням аудитора на етапі
планування є визначення стратегії, тактики та обсягу аудиторської перевірки.
Тобто, аудитор повинен: по-перше - встановити оптимальний шлях організації
перевірки, базуючись на довгострокових прогнозах розвитку як фірми-клієнта, так
і взаємовідносин аудитора з нею у майбутньому; по-друге - ідентифікувати
сукупність засобів та прийомів для досягнення поставленої клієнтом цілі;
по-третє - оцінити кількість та ступінь деталізації аудиторських процедур,
визначити витрати часу та коштів, необхідність залучення спеціалістів,
експертів, можливість надання супутніх послуг тощо.
При підготовці загального плану і
програми аудиторської фірми необхідно встановити прийнятний для неї рівень
істотності та аудиторські ризики, що дають підстави вважати бухгалтерські
документи достовірними.
Загальний план проведення аудиту має
служити керівництвом при здійснення програми аудиту. У ньому аудитор має
передбачити терміни проведення аудиторських робіт та скласти графік їх
проведення, зазначити дату надання звіту чи аудиторського висновку.
У загальному плані аудиторська
організація визначає спосіб проведення аудиту на підставі результатів
попереднього аналізу, оцінки надійності та ефективності системи внутрішнього
контролю та оцінки ризиків проведення аудиту
Згідно вказаних завдань аудиту та
методів його проведення розробляють програму аудиту. Програма є інструментом
реалізації плану, виступає як інструкція по проведенню перевірки, засобом
контролю якості праці всіх членів аудиторської групи; так як має детальний опис
сутності аудиторських процедур.
Програма аудиту є частиною
загального плану аудиту і являє собою детальний перелік змісту аудиторських
процедур, необхідних для практичної реалізації плану аудиту. Програма служить
детальною інструкцією для асистентів аудитора, а для керівників аудиторської
групи та фірми - засобом
контролю якості роботи.
Програма аудиту є складовою робочої
документації аудитора та містить значну частину аудиторських доказів, як
потрібні для того, щоб підтвердити та обґрунтувати професійну думку аудитора.
Також документ містить аудиторські процедури, які необхідно виконати під час
перевірки.
Аудитор під час підготовки програми
аудиту має враховувати певні фактори та особливості аудиторської роботи (рис.
1.З.).
Підготовка програми аудиту є
важливим етапом у процесі підготовки до проведення безпосередньої перевірки.
Також цей документ є ще й важливим тому, що в ньому зазначаються усі методи та
контрольні процедури, які будуть використовуватись аудитором.
Програма складається у вигляді
таблиці та поділяється на певні розділи. З кожного розділу програми складаються
документально-оформлені висновки, які є підґрунтям для формування та
висловлювання професійної думки аудитора в аудиторському звіті або висновку.
Висновки аудитора по кожному розділу
аудиторської програми, документально відбиті в робочих документах, є фактичним
матеріалам для складання аудиторського
звіту для керівництва економічного суб'єкта та аудиторського висновку, а
також необхідний для формулювання об'єктивної думки аудитора про достовірність
бухгалтерської звітності.
По закінченні процесу планування
аудиту загальний план та робоча програма мають бути відповідно оформлені
документально та завізовані.
Згідно усіх особливостей роботи
аудитора та діяльності досліджуваного підприємства запропонуємо програму
проведенню аудиту основних засобів на комунальному підприємстві
"Ямпільський райсільї оспкомунгосп" із зазначенням усіх
використовуваних методів (таб. 1.1).
Таблиця 1.1.
Програма аудиту основних засобів на комунальному підприємстві "Ямпільський
райсільгоспкомунгосп"
Мета і завдання аудиту основних засобів
Попереднє знайомство з підприємством, оцінка
систем контролю та
Похожие работы на - Фінансовий контроль операцій з основними засобами комунального підприємства Дипломная (ВКР). Финансы, деньги, кредит.
Курсовая работа: Национальная модель социально-экономического развития РБ и актуальные проблемы теории и практики социальной работы
Реферат по теме Формирование гражданского общества в России
Сочинение Чудесный Собор 8 Класс
Доклад по теме Реки Нигера: Мопти
Курсовая работа: Бизнес план ресторана
Что Такое Счастье Сочинение 5 Класс
Реферат: Процеси державотворення на України
Курсовая работа: Иностранные инвестиции и роль государства в их регулировании
Анализ хозяйственной деятельности предприятия на примере ООО Стройэлектромонтаж
Реферат На Тему Місцеві Органи Виконавчої Влади
Реформа Александра 2 Реферат
Курсовая Тема Уголовная Ответственность
Реферат: The Truth About Anabolic Steroids Essay Research
Обязательное Пенсионное Страхование Курсовая Работа
Реферат: Орнамент Буковини
Классификация кардиомиопатий. Этиология дилатационной кардиомиопатии (дкмп)
Аттестационная Работа На Тему Роль Сказки В Речевом Развитии Дошкольников
Реферат На Тему Менеджмент И Предпринимательство
Реферат: Онегин и Печорин как герои своего времени. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая Работа На Тему Управление Человеческими Ресурсами
Сочинение: Сила и народные истоки характера Катерины в пьесе Островского Гроза
Реферат: Церковная музыка (XVIII век)
Реферат: Социально-экономическое развитие Ботсваны