Фінансові показники і важелі підвищення ефективності використання основних засобів. Курсовая работа (т). Финансы, деньги, кредит.
👉🏻👉🏻👉🏻 ВСЯ ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!
Похожие работы на - Фінансові показники і важелі підвищення ефективності використання основних засобів
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Нужна качественная работа без плагиата?
Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу Без плагиата!
Національний
університет біоресурсів і природокористування України
«ФІНАНСОВІ
ПОКАЗНИКИ І ВАЖЕЛІ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ»
Розділ
1. Теоретико-методичні засади аналізу основних засобів
.1
Економічна сутність основних засобів, їх оцінка та класифікація
.2
Методичні прийоми та методи аналізу основних засобів
Розділ
2. Аналіз основних засобів на прикладі ТОВ ім. О.Г. Бузницького
.1
Фінансово-економічна характеристика ТОВ ім. О.Г. Бузницького
.2
Аналіз стану та ефективності використання основних засобів на підприємстві
Розділ
3. Шляхи підвищення ефективності використання основних засобів
Виробничо-господарська діяльність та
фінансовий стан підприємства багато в чому залежать від забезпеченості
основними засобами та їх використання. Фінансовий стан підприємства
характеризується розміщенням його коштів та джерел їх утворення. Основними
засобами є матеріальні активи, які підприємство утримує для використання їх у
процесі виробництва, постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам
або для здійснення адміністративних функцій.
Основні засоби зазвичай займають
основну питому вагу в загальній сумі основного капіталу підприємства. Від їхнього
стану, оснащеності та ефективності використання багато в чому залежать
результати діяльності підприємства: випуск продукції, її собівартість,
рентабельність, прибуток, а також стійкість фінансового становища.
Підвищення ефективності використання
основних засобів підприємств є одним з основних питань у період переходу до
ринкових відносин. Від вирішення даної проблеми залежить фінансовий стан
підприємства та конкурентоспроможність його продукції на ринку.
Вивчення теоретичних положень,
опублікованих праць вітчизняних і зарубіжних вчених свідчать, що облік та
аналіз основних засобів в останній час ускладнився, а ряд проблем негативно
знижує ефективність використання основних засобів. До переліку таких проблем
відносяться:
проблеми вдосконалення системи амортизації;
проблема інформаційного забезпечення
управління матеріально-технічною базою, що представлено на підприємстві
системою обліку, аналізу;
проблеми аналізу ефективності
використання основних засобів і можливості її прогнозування;
проблеми складності оцінки основних
засобів, які полягають у виборі вартості, за якою слід їх вимірювати.
Метою даної курсової роботи є
розробка заходів щодо удосконалення аналізу наявності, руху та використання
основних засобів підприємства в сучасних економічних умовах в Україні.
Для досягнення поставленої мети
необхідно вирішити наступні завдання: економічний облік нормативний організаційний
розглянути економічну сутність
основних засобів як об’єкта обліку і аналізу;
розкрити класифікацію основних
засобів;
провести аналіз та огляд нормативної
бази;
розглянути організаційно-економічну
характеристика досліджуваного підприємства;
розглянути методи визнання та оцінки
основних засобів;
розглянути методи та методичні
прийоми аналізу наявності, руху та використання основних засобів;
провести аналіз наявності, руху та
основних засобів.
Для вирішення завдань
використовувалися такі методи дослідження: аналіз - для деталізації і
розчленування об'єкта дослідження на окремі важливі складові елементи; синтез -
для узагальнення розрізнених аспектів методики аналізу та контролю засобів;
статистичні та аналітичні розрахунки - для дослідження факторної облікової
інформації; порівняння - для зіставлення даних підприємства у динаміці;
табличний - для наочного зображення результатів дослідження.
Предметом дослідження є методика
аналізу основних засобів на підприємстві. Об’єктом дослідження є ТОВ ім. О.Г.
Бузницького, Київської області, Миронівського району.
Джерелами інформації послужили:
Закони України, наукові літературні джерела, статут підприємства,
нормативно-довідкова література, річні звіти, баланс та статистична звітність
основних економічних показників роботи бази дослідження ТОВ ім. О.Г.
Бузницького.
Розділ 1. Теоретико-методичні засади
аналізу основних засобів
.1 Економічна сутність основних
засобів, їх оцінка та класифікація
Для діяльності підприємствам
необхідні основні засоби, які неодноразово беруть участь у виробничому процесі,
а також переносять частинами свою вартість на продукт, не змінюючи при цьому
своєї речовинної-натуральної форми.
Загальні питання організації обліку
та використання основних засобів висвітлені у працях відомих вітчизняних учених
- економістів: Бутинця Ф. Ф., Валуєва Б.І., Голова С. Ф., Жилкіна Л. В.,
Гуцайлюка З. В., Кужельного М.В., Єфіменка В.І., Кірейцева Г.Г., Лінника В.Г.,
Рудницького В.С., Ткаченка Н.М., Сопко В.В., Смоленюка П.С. та зарубіжних - А.
Бакаева, Л. Ронштейна, В. Керімова, В. Чернова, Л. Котенко, Н. Чебанова, В.
Сотнікова та ін.
Від ефективного використання
основних засобів залежить фінансовий стан, а також конкурентоспроможність
підприємства. Організація використання основних засобів також впливає на
технічний рівень, якість та надійність продукції.
Модернізація та реконструкція
основних засобів, особливо знарядь праці, підвищують технічну озброєність праці
та є важливою умовою випуску якісної продукції з меншими затратами праці,
зростанню продуктивності праці та зниження собівартості продукції.
Роль основних засобів в процесі
праці визначається тим, що в своїй сукупності вони утворюють виробничо-технічну
базу і визначають можливості підприємства з випуску продукції, рівень технічної
озброєності праці.
В зв’язку з цим, основні засоби є
частиною виробничих засобів, яка речовинно втілено засобах праці, зберігає
протягом тривалого часу свою натуральну форму, переносить по частинах вартість
на продукцію і відшкодовується тільки після проведення декількох виробничих
циклів.
Поняття “основні засоби” має
неоднозначне трактування, що зумовлює вчених-економістів досліджувати цей дану
категорію відповідно до конкретної галузі, потреб аналізу, управління тощо.
Огляд економічної літератури дає
можливість стверджувати про існування низки визначень категорії “основні
засоби”.
Бутинець Ф.Ф. вважає, що основні
засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у
процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду
іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних
функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше
одного року (або операційного циклу, якщо він перевищує один рік) [7 , с.125].
На думку Ковальова Д., основні
засоби - матеріальні активи, які підприємство формує з метою використання їх у
процесі виробництва чи постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду
іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних
функцій і очікуваний термін корисного застосування яких перевищує рік [42, с.
13].
Цал-Цалко Ю.С. стверджує. що основні
засоби - засоби праці (активи), які багаторазово беруть участь у виробничому
процесі, зберігаючи при цьому первину матеріально-речову форму, і поступово
зношуючись, переносять свою вартість на заново створений товар [39, с. 162].
Отже, більшість авторів під
основними засобами розуміють матеріальні активи підприємства. Деякі дослідники
вважають, що основні засоби - це матеріальні активи, які використовуються лише
у виробничому процесі, тобто більше ні на що вони не впливають, а це невірне
тлумачення, адже основні засоби використовуються підприємством у всій його
господарській діяльності.
Відповідно до п.4 П(С)БО 7,
основними засобами є матеріальні активи, які підприємство утримує з метою
використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг,
здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і
соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання
(експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший
за рік) [53 , п. 4].
Згідно міжнародних стандартів
фінансової звітності будь - який актив повинен відповідати критеріям:
) існує ймовірність того, що
підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням
цього об’єкта;
) його вартість можливо достовірно
визначити [42, п. 4].
Відповідно до з п. 6 МСФЗ 16 “Основні
засоби”, основними засобами є матеріальні активи, які:
) утримує підприємство для
використання у виробництві або постачанні товарів і наданні послуг, для надання
в оренду іншим особам або для адміністративних цілей;
) будуть використані, як очікується,
більше одного року.
Огляд нормативно-правових актів з
розкриття сутності основних засобів дає можливість стверджувати, що в них
розглядають дані об’єкти для здійснення діяльності суб’єктом господарювання
тривалий період часу. Крім того, в Податковому кодексі України виділено
вартісний критерій, по якому об’єкти можуть бути віднесені до складу основних
засобів (табл. 1.1).
Для цілей фінансового аналізу
основні засоби класифікуються за окремими класифікаційними ознаками.
Під класифікáцією
(англ. сlаssіfісаtіоn походить від лат. сlаssіs - клас і fасіо - роблю)
розуміють багатоступінчастий, послідовний поділ певної сукупності з метою
систематизації, поглиблення і отримання нових знань щодо членів поділу. Тобто,
розподіл основних засобів на певні групи за визначеними класифікаційними
ознаками необхідний для розуміння й забезпечення необхідною достатньою та
вчасною інформацією різних груп користувачів для різних цілей.
Таблиця 1.1 - Розкриття сутності
поняття “основні засоби” в нормативно-правових актах
матеріальні активи, у тому числі запаси
корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі,
незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування,
бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не
перевищує 6000 грн., невиробничих основних засобів і нематеріальних активів),
що призначаються платником податку для використання у господарській
діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 грн. і поступово
зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк
корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію
становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік)
матеріальні активи, які підприємство/установа
утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або
постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для
здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк
корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або
операційного циклу, якщо він довший за рік)
матеріальні об’єкти, які утримують для
використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг, для
надання в оренду іншим або для адміністративних цілей та використовуватимуть,
за очікуванням, протягом більше одного звітного періоду
В табл. 1.2. наведено класифікацію
основних засобів за окремими класифікаційними ознаками.
За натурально-речовинною ознакою
основні засоби підрозділяються на: будинки, спорудження, передатні пристрої,
машини й устаткування, транспортні засоби, інструмент, виробничий і
господарський інвентар, робоча і продуктивна худоба і т.д.
Таблиця 1.2 - Класифікація основних
засобів
- власні; - орендовані; - передані в оренду
- нові; - відремонтовані; - модернізовані;
- частично ліквідовані
Залежно від участі у процесі виробництва
- амортизуються; - не амортизуються
Основні виробничі засоби
використовуються у сфері матеріального виробництва, неодноразово беруть участь
у виробничому процесі, поступово зношуються, а їх вартість переноситься на
вироблену продукцію частинами в міру зношення.
Невиробничі основні засоби - житлові
будинки, дитячі та спортивні установи, інші об'єкти культурно-побутового
призначення, які знаходяться на балансі підприємства. На відміну від виробничих
основних засобів вони не беруть участь в процесі виробництва, а їх вартість
зникає в споживанні.
Невиробничі основні засоби не
роблять безпосереднього впливу на обсяг виробництва і продуктивність праці, але
їх функціонування пов'язане з поліпшенням добробуту працівників підприємства,
підвищенням матеріального і культурного рівня їх життя, що, в кінцевому
рахунку, впливає на результати діяльності підприємства.
Групування основних засобів для
цілей фінансового обліку:
капітальні витрати на поліпшення
земель;
Для основних засобів є така
характерна ознака як знос, який поділяється на:
Фізичний знос - це втрата основного
капіталу під дією природи або використання. В результаті чого він втрачає свої
якості і придатність. Відшкодування фізичного зносу основних засобів
здійснюється шляхом амортизації.
Моральний знос - це знос капіталу,
при якому подальша експлуатація буде збитковою. При моральному зносі необхідно
частково або повність оновити процес виробництва. Основою морального зносу
основного капіталу є науково-технічний прогрес, який змушує виробників до
переоснащення виробництва.
Визначення вартості основних засобів
є одним з найголовніших етапів обліку основних засобів, оскільки в залежності
від того наскільки вірно буде визначена вартість залежать подальші операції.
Придбані (створені) основні засоби
зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку
основних засобів є об'єкт основних
Об'єкт основних засобів - закінчений
пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно
відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій,
чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного
призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування керування та
єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а
комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно [11].
Якщо один об'єкт основних засобів
складається з частин, які мають різний строк корисного використання
(експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку
як окремий об'єкт основних засобів [53].
Первісна, або історична вартість
основних засобів - це фактична вартість їх придбання або фактичні витрати на
створення даних засобів. Первісна вартість основного засобу може бути збільшена
на величину витрат, пов’язаних з таким його поліпшенням, за якого збільшується
майбутня економічна вигода від використання цього засобу. [2]
Згідно П (С) БО 7 "Основні
засоби", первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких
витрат:
суми, що сплачують постачальникам
активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих
податків);
реєстраційні збори, державне мито та
аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на
об'єкт основних засобів;
суми непрямих податків у зв'язку з
придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються
підприємству);
витрати зі страхування ризиків
доставки основних засобів;
витрати на установку, монтаж,
налагодження основних засобів;
інші витрати безпосередньо пов'язані
з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання
із запланованою метою.
У загальному вигляді первісну
вартість можна представити у вигляді формули :
Т- витрати на транспортування, грн;
М- витрати на установку та монтаж
обладнання, грн.
Методи оцінки основних засобів в
основному залежать від джерел їхнього надходження на підприємство. Первісна
вартість безоплатно отриманих основних засобів відповідає їх справедливій
вартості на дату отримання.
Справедлива вартість активу - це
сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов’язання в
результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами[21].
Залишкова вартість основних засобів
- це їхня первісна (або переоцінена) вартість, зменшена на ту частину, яка вже
перенесена на готову продукцію у вигляді амортизаційних відрахувань. Залишкову
вартість називають балансовою вартістю основних засобів, оскільки з трьох статей
основних фондів лише вона враховується при розрахунку підсумку балансу[76].
У додатку до П(С)БО 19 наведено
визначення справедливої вартості окремих видів основних засобів (табл. 1.3):
Таблиця 1.3 - Визначення
справедливої вартості основних засобів
Ринкова вартість. У разі відсутності даних про
ринкову вартість - відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання)
за вирахуванням суми зносу на дату оцінки
Відновлювальна вартість (сучасна собівартість
придбання) за вирахуванням суми
Ліквідаційна вартість - це сума
коштів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основного
засобу після закінчення строку його корисного використання за вирахуванням
витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією) цього засобу. Під строком корисного
використання основного засобу розуміють такий очікуваний період часу, протягом
якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством [38]. За своєю
суттю ліквідаційна вартість є межею, після досягнення якої використовувати
об'єкт недоцільно або неефективно.
.2 Методичні прийоми та методи
аналізу основних засобів
При сучасному високому технічному
рівні виробництва величина, прогресивність та технічний стан основних
виробничих засобів, значною мірою визначають потенційні можливості та
потужність виробництва.
Таким чином постає потреба в аналізі
забезпеченості виробництва основними засобами, їх технічного стану і
ефективності використання, а також оцінку їх впливу на обсяги виробленої
продукції і виконання плану виробництва.
забезпеченість основними засобами
підприємства і його структурних підрозділів - відповідність величини, складу і
технічного рівня засобів потребам в них;
виконання завдання зі зростання і
оновлення основних засобів;
ступінь використання основних
засобів і факторів, що впливають на її рівень;
оцінка ступеня використання
виробничої потужності та устаткування.[23]
У відповідності з цими завданнями
аналіз основних засобів проводиться в таких напрямках:
наявність, стан і рух основних
засобів;
Інформаційною базою аналізу є
статистична звітність: форма № 1-м "Баланс"; форма № 5 "Примітка
до річної фінансової звітності" - річна; паспорт окремих видів
устаткування та інші внутрішньовиробничі документи.
Аналіз стану та ефективності
використання основних засобів досліджуваного підприємства передбачає проведення
наступної аналітичної роботи:
. Аналіз обсягів та динаміки
основних засобів.
. Аналіз складу та стану основних
засобів.
. Аналіз ступеня зносу основних
засобів.
. Аналіз інтенсивності відновлення
основних засобів.
. Аналіз ефективності використання.
Аналіз починається з вивчення
наявності основних засобів, їхньої динаміки та структури.
Основні засоби підприємства
поділяються на виробничого та невиробничого призначення.
Виробничу потужність підприємства
визначають виробничі засоби. Крім того, прийнято виділяти активну частину
(робочі машини й обладнання) і пасивну частину основних засобів, а також окремі
підгрупи відповідно до їхнього функціонального призначення.
Така деталізація допомагає виявити
резерви підвищення ефективності використання основних засобів на основі
оптимізації їхньої структури. Великий увага при цьому приділяється
співвідношенню активної і пасивної частин, силових і робочих машин, оскільки
від їхнього оптимального поєднання багато в чому залежать фондовіддача,
рентабельність фондів і фінансовий стан підприємства.
Курівництво об’єкту дослідження ТОВ
ім. О.Г.Бузницького відмовилося надавати необхідні дані для проведення даного
аналізу. В зв’язку з цим неможливо провести оптимізацю їхньої структури для
підвищення ефективності використання на основі деталізації основних засобів.
Процес аналізу основних засобів
також можливий за допомогою горизонтального та вертикального аналізу балансу на
основі даних звітності форми № 1-м «Баланс».
У процесі вертикального, або
структурного аналізу активів визначається питома вага активів за їх цільовим
використанням, ступенем ліквідності, рівнем дохідності, а також склад та
структура кожного виду активів: кредитного портфеля, портфеля цінних паперів,
високоліквідних та інших активів. Вертикальний аналіз структури балансу дає
змогу робити висновки про перерозподіл вкладень у різні види активів і про
зміни джерел фінансування підприємства. Результати цього аналізу
використовуються в процесі оцінки якості складу активів та їх оптимізації.
Вони, як правило, оформляються в таблиці та графічно у формі секторних або
стовпчикових діаграм. [10]
Показники стану й ефективності
використання основних засобів можна об'єднати в три групи, які включають:
) оцінку відповідності їх наявної
кількості за складом і структурою нормативним потребам підприємства;
) розрахунок показників
інтенсивності руху та якісного стану основних засобів;
) аналіз показників рентабельності
основних засобів.
Основними прийоми аналізу основних
засобів є :
Горизонтальний (часовий) аналіз -
порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом. У процесі даного
аналізу виявляється відхилення звітних показників від базових, визначаються
події, що спричинили виявлені відхилення і вносяться рекомендації щодо корегування
окремих напрямків діяльності підприємства.
Вертикальний (структурний) аналіз -
визначення структури основних засобів з оцінюванням впливу різних факторів на
величину їх зміни. Такий аналіз дає можливість визначити найвагоміші складові в
структурі основних засобів.
Трендовий аналіз - порівняння кожної
з позицій звітності з показниками попередніх періодів та визначення тренду,
тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу
індивідуальних особливостей окремих періодів. На основі екстраполяції можливо
визначити перспективне значення основних показників ефективності використання
основних засобів.
Порівняльний аналіз - аналіз за
окремими показниками стану, складу та ефективності використання основних
засобів цієї організації порівняно з середніми показниками. В американській
економічній літературі порівняння фактичних результатів зі встановленими
завданнями відносяться до контролю, а порівняння варіантів можливих рішень або
фактичного виконання з можливими варіантами - до економічного аналізу [23].
Факторний аналіз - це методика
визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник. За
різними класифікаційними ознаками відокремлюють різні типи факторного аналізу.
Проводиться за допомогою моделювання ( детермінованого та стохастичного).
Детермінований (функціональний ) і
стохастичний аналіз - залежно від досліджувального виду зв’язку між фактором
(факторами) і результативними показником. Жорстко детермінованим
(функціональним) залежностям притаманне те, що кожному значенню фактора
відповідає певне невипадкове значення результатної змінної величини (функції).
Такі залежності називають функціональними. Зв’язок називається стохастичним
(імовірним), якщо кожному значенню факторної ознаки відповідає множина значень
результатної ознаки, тобто певний статистичний розподіл. Цей вид залежності
характеризується тим, що кожному значенню змінної величини фактора відповідає
не одне, а кілька значень величини функції. Такі залежності називають
кореляційними [40].
Індукція - це форма умовиводу, де на
підставі знання про окреме робиться висновок про загальне. Дедукція означає
перехід від загального до окремого. Одноступеневий і багатоступеневий аналіз -
залежно від кількості досліджувальних рівнів підпорядкованості факторів [20] .
Статичний і динамічний аналіз -
аналізуються дані станом на якусь дату, період або зміни даних у часі , тобто в
динаміці [27]. До статистичного аналізу належать визначення структури основних
засобів станом на початок або кінець звітного періоду, до динамічного - аналіз
змін показників ефективності використання основних засобів у часі.
Ретроспективний і перспективний
(прогнозний) аналіз - відповідно вивчення впливу факторів у минулому або
прогнозування їх впливу.
Балансовий прийом - використовується
для відображення двох груп взаємозв'язаних і урівноважених економічних
показників. Він використовується для аналізу використання робочого часу,
аналізу сировинних і матеріальних ресурсів. Балансовий метод може бути
використаний для оцінки забезпеченості підприємства основними фондами і
особливо їх активної частини - устаткуванням, машинами, приладами.
На підставі даного прийому
визначається система показників, які характеризують рух основних засобів,
зокрема:
* коефіцієнт зносу основних засобів
визначається як відношення суми зносу за весь період функціонування основних
засобів до їх первісної вартості
* коефіцієнт оновлення основних
засобів (Кон) характеризує частку введених у дію основних засобів за певний
період у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду.
* коефіцієнт вибуття основних
засобів (Кв) характеризує частку виведених основних засобів за певний період у
загальній вартості основних засобів на початок звітного періоду.
До показників, що характеризують рух
основних засобів, крім вищезазначених, відносяться:
коефіцієнт ліквідності основних
засобів
коефіцієнт (темп) приросту вартості
основних засобів ,
Показники руху основних засобів
можна оцінювати у цілому за сукупною вартістю основних засобів, за активною
частиною і окремими видами (групами) основних засобів.
Для оцінки ефективності використання
основних засобів використовується система показників - загальні і часткові.
Найбільш узагальнюючим показником
використання основних засобів є фондовіддача, яка є відношенням вартості
виробленої продукції до первісної середньорічної вартості основних виробничих
засобів.
Вона показує загальну віддачу від
використання кожної гривні, витраченої на основні виробничі засоби, тобто
ефективність цього вкладення коштів, її зростання дає змогу знижувати обсяг
нагромадження й відповідно збільшувати частку фонду споживання.
Фондовіддача характеризує необхідну
величину основних засобів для виробництва продукції заданої величини, або
скільки основних засобів закладено в кожній гривні виробленої продукції. Якщо
при незмінній кількості товарної продукції протягом облікових періодів показник
не змінюється, то немає необхідності збільшувати основні засоби - треба їх
тільки вдосконалювати.
Не менш важливим фактором поліпшення
використання основних виробничих фондів є фондомісткість - це величина,
обернена до фондовіддачі. У звичайних умовах господарювання фондовіддача
повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість -до зменшення.
Фондомісткість показує, скільки потрібно витратити основних фондів на виготовлення
одиниці продукції. Важливим показником, який певною мірою характеризує
забезпеченість підприємства основними фондами, є фондоозброєність.
Фондоозброєність визначається як відношення вартості основних виробничих фондів
до середньооблікової чисельності працівників основної діяльності (робітників)
та характеризує ступінь технічної оснащеності праці [14].
Розділ 2. Аналіз основних засобів на
прикладі ТОВ ім. О.Г. Бузницького
.1 Фінансово-економічна
характеристика ТОВ ім. О.Г. Бузницького
Товариство з обмеженою
відповідальністю імені О.Г. Бузницького, на прикладі якого буде досліджено
облік та аудит основних засобів, засноване Установчим Договором від 2 травня
2004 року у м. Миронівка, Київської області.
ТОВ ім. О.Г. Бузницького самостійно
планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, керуючись завданнями
засновника, попитом на вироблювану продукцію, виконувані роботи, послуги та
необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку підприємства. Є
юридичною особою та являється суб’єктом малого підприємництва.
Створено з метою здійснення
виробничо-господарської, підприємницької та комерційної діяльності в інтересах
суспільства, одержання прибутку та задоволення на цій основі потреб засновника
та членів трудового колективу.
Є юридичною особою, має рахунки в
установах банків, круглу печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним
кодом та штамп, необхідні для ведення підприємницької діяльності.
У своїй діяльності керується чинним
законодавством України, підзаконними нормативними актами, актами місцевих
органів влади і управління та Статутом.
Товариство розташоване у Київській
області, м. Миронівка, вул.Степова 1Б.
Підприємство орендує 99 га землі,
які розташовані у Миронівському та Білоцерківському районах..
Земельні ділянки знаходиться в зоні
Лісостепу, де клімат помірно-теплий, середньо зволожений, характеризується
холодною зимою і жарким, а іноді сухим літом. Середньорічна температура
становить +10°С. Настання заморозків припадає приблизно на 2 - 8 жовтня. Зима
розпочинається у другій половині листопада. Період із стійким сніговим покривом
триває 95 - 103 дні. Середня дата закінчення весняних приморозків відноситься
до 23 - 30 квітня. На рік припадає 20 днів з сильним вітром(більше 15м/с). Літо
триває 95-115 днів. Середньорічна кількість опадів 534 мм.
Ґрунти в районі чорноземи, типові
мало гумусні та слабо гумусні на лесових
Похожие работы на - Фінансові показники і важелі підвищення ефективності використання основних засобів Курсовая работа (т). Финансы, деньги, кредит.
Реферат: Лидерские качества – необходимые качества для менеджеров высшего звена
Опера Реферат По Музыке 7 Класс
Реферат: Формирование выразительной письменной речи как важнейшего компонента литературных способностей учащихся 6х классов
Контрольная работа по теме Организация внешнеторговых операций
Сочинение На Тему Слова Дружба
Реферат: Основы маркировки металлов и металлопродукции
Курсовая работа по теме Динамика представления о стиле межличностных отношений психолога
Реферат: The Types Of Ruin A Revolution In
Контрольная работа по теме Атеросклероз как медико-социальная проблема
Реферат: Phillippe Pinel And The Advent Of The
Реферат по теме Основные свойства и состав почвы
Контрольная Работа На Тему Розвиток Регіональної Та Соціальної Політики Єс
Реферат по теме Роль народного художественного творчества в становлении и развитии личности
Страховые Взносы Реферат
Учитель Домашнего Обучения 8 Вида Сочинение
Курсовая работа: Расчет аппарата воздушного охлаждения Последовательность расчета
Реферат по теме Пористость нефтеводогазосодержащих пород
Реферат по теме Делинквентное поведение
Чуковский Собрание Сочинений В 15 Томах
Реферат На Тему Почему Я Хочу Выбрать Профессию Медсестры
Похожие работы на - Фінансовий стан ПАТ 'Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе'
Реферат: Страхование в Украине 2
Реферат: Понятие архитектуры