Енергоатом стане приватним?
Інна Совсун
Навіть не знаю, як вам це сказати, але Юлія Тимошенко маніпулює. Ніколи раніше і от знову.
«Ми все одно будемо оголошувати правки по Енергоатому, тому що це хамство під час війни починати процес приватизації Енергоатома»
Читаємо перше речення законопроєкту по Енергоатому: «Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади утворення та функціонування акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, 100 відсотків акцій якого належать державі і не підлягають приватизації».
Норми про заборону приватизації повторюються ще кілька разів у законопроєкті, проте це не заважало ЮВТ 22 рази сказати про приватизацію під час кількагодинного голосування її поправок.
Але це не єдині маніпуляції, що пролунали в залі. Тимошенко кілька разів згадувала про французьку EDF.
EDF (Électricité de France) — одна з найбільших енергогенеруючих компаній у світі, яка управляє портфелем генеруючих потужностей на понад 120 гігават у Європі, Південній Америці, Північній Америці, Азії, Близькому Сході та Африці. Найбільш важливий актив компанії — французькі атомні електростанції.
84% EDF знаходиться у власності, решта — у руках приватних власників. Минулого року уряд Франції вирішив повернути компанію під свій повний контроль.
Звісно, у таких випадках націоналізація не означає фактично "конфіскацію". Це означає викуп компанії. І ось викуп 16% акцій компанії коштуватиме платникам податків Франції майже €10 млрд. Таку суму витратять задля лише 16% акцій.
От на цьому і наголошувала Тимошенко: мовляв, дивіться, Франція націоналізує оператора АЕС, а Україна хоче навпаки – приватизувати.
Але є одне але. Точніше, аж два. По-перше, як я вже писала вище, приватизовувати Енергоатом ніхто не планує. Навпаки, ми хочемо привести його до стандартів, які зроблять можливим ефективне управління компанією.
По-друге, французький EDF не перетворюють із корпоратизованої компанії на аналог нашого "державного підприємства" епохи "червоних директорів" (яким зараз по факту є український Енергоатом). Зміна структури власності EDF не впливає на корпоративне управління компанії. І власне для того, аби Енергоатом мав таку саму модель управління як EDF, i треба провести належну корпоратизацію.
Він є і лишатиметься у державній власності. Тут немає ніяких різнобачень, як би не хотілося цим зманіпулювати Юлії Тимошенко. Але в наших інтересах, щоб такий державний гігант управлявся ефективно і прозоро. Для цього й потрібне корпоративне управління: з незалежною та професійною Наглядовою Радою, Правлінням та правом держави мати функції акціонера. Контролювати, щоб все було в порядку. Стратегічне підприємство працювало як годинник, а держава отримувала прибуток.
Бо так, як було і є зараз, працювати не може. Нагадати, що Енергоатом роками був de facto в управлінні російського шпигуна Деркача? І усіх це влаштовувало? Невже справді таку модель управління треба залишати?
Зрештою, депутати з зали розійшлись: було очевидно, що голосів обмаль і спікер закрив засідання. Тобто голосування за сам законопроєкт відбудеться на наступному засіданні парламенту.
Перефразовуючи ЮВТ — це хамство під час війни так відверто маніпулювати.