Елизавета 89 фото
Елизавета 89 фото
Доступ к информационному ресурсу ограничен на основании Федерального закона от 27 июля 2006 г. № 149-ФЗ «Об информации, информационных технологиях и о защите информации».
Будущий король Георг VI с женой и первенцем
Юная Елизавета, тогда еще и не мечтавшая о троне
Елизавета со своим дядей, тогда еще кронпринцем Эдуардом
Сестры Елизавета (справа) и Маргарет
Свадьба принцессы Елизаветы и Филиппа Маунтбеттена, 20 ноября 1947 года
Елизавета и Филипп с первенцем — принцем Чарльзом, 1948 год
Супруги со старшими детьми — Чарльзом и Анной
Елизавета с дочерью Анной и внуком Питером
Свадьба принца Чарльза и Камиллы Паркер-Боулз, 2005 год
Свадьба принца Уильяма и Кейт Миддлтон, 2011 год
Королева на похоронах принца Филиппа, 17 апреля 2021 года
Одевайтесь только так: 5 моделей обуви, которые безупречно сочетаются с брюками
Станете моложе: оттенок волос, который легко замаскирует морщины — попробуйте его весной
20 главных трендов весны и лета 2023: самый полный гид
Наследник Романовых: как выглядит четырехмесячный князь Александр Георгиевич
Это не модно: 5 признаков пальто, которые выдадут отсутствие вкуса (и чем их заменить)
Ваш браузер устарел, поэтому сайт может отображаться некорректно. Обновите ваш браузер для повышения
уровня безопасности, скорости и комфорта использования этого сайта.
Обновить браузер
Букингемский дворец официально подтвердил информацию: Елизавета II ушла из жизни в возрасте 96 лет. Вспоминаем самые яркие моменты из жизни покойной Королевы Великобритании.
Британская монархиня родилась в 1926-м году, при появлении на свет малышка была названа Елизаветой Александрой Марией. Такое сложное, тройное имя тогда еще принцесса получила в наследство от матери, бабушки и прабабушки, хотя изначально родители планировали назвать девочку Викторией. В ту пору о ее восхождении на престол не приходилось и мечтать — ее отец был младшим сыном короля, так что Елизавета оказалась третьей в очереди на Корону после дяди и папы, и это ожидание могло бы затянуться на всю жизнь. Судьбу принцессы изменила Любовь. Ее дядя, небезызвестный король Эдуард, не дожидаясь официальной коронации, отрёкся от престола, возжелав заключить брак с разведенной простолюдинкой , и на троне оказался отец Елизаветы Георг VI, а затем и она сама. В день смерти отца к 25-летней Елизавете подошла ее младшая сестра, принцесса Маргарет, и сказала: «Это значит, что ты станешь королевой? Бедняжка!».
Кстати, с сестрой Маргарет королева была очень дружна. Сестра быстро смирилась с тем, что ей престола не видать как своих ушей и с головой окунулась в разного рода увеселительные мероприятия. Елизавета к выходкам младшенькой относилась благосклонно и поддерживала не слишком удачливую в личной жизни принцессу до самой ее смерти в 2002-м году.
Если Маргарет блистала красотой, то Елизавета — умом. С детства будущая королева отличалась небывалой тягой к знаниям и усидчивостью, в ее арсенале уже в юности было несколько иностранных языков, среди которых французский, его Елизавета знает в совершенстве. Так же в расписании принцессы значились история конституции, религиоведение и правоведение. Не так уж плохо для хорошенькой и совсем молоденькой девушки, согласитесь? Не говоря уже о том, что в возрасте всего одиннадцати лет Елизавета стала скаутом, а затем и морским рейнджером.
С началом Второй Мировой Елизавета без лишних разговоров решила отправиться на фронт в качестве медсестры, однако отец строго настрого запретил девушке даже думать об этом, наследнице престола первой очереди подвергать свою жизнь опасности не полагалось. Недолго думая, будущая королева завербовалась во вспомогательные женские части королевских вооруженных сил, где получила квалификацию водителя грузовика и даже сумела к концу войны получить звание младшего командира.
Вообще, жизни английской королевы могла позавидовать любая земная женщина — все у Елизаветы складывалось более чем удачно, никаких трагедий, никаких катастроф. Даже с будущим мужем она познакомилась еще в глубоком детстве, а точнее в возрасте 8-и лет. Филипп, сын греческого принца был вынужден покинуть родную страну, будучи совсем маленьким — путь до Англии ему пришлось преодолеть в коробке из-из-под апельсинов. Отец Елизаветы брак с обнищавшим аристократом не одобрял, однако девушка всегда обладала железной волей — мало того, что она, судя по слухам, сама сделала Филиппу предложение, так еще и убедила непреклонного отца в необходимости этого брака . До вступления на престол Елизавета родила в 1948 году принца Чарльза, а в 1950-м — принцессу Анну. Спустя десять лет королевская чета обзавелась еще двумя детьми — сыновьями Эдвардом и Эндрю.
Тяжелые времена наступили для Елизаветы много позже, когда дети уже выросли, обзавелись собственными детьми и, казалось бы, вполне были адаптированы к взрослой самостоятельной жизни. Однако отпрыски беспрекословно подчиняться матери отказывались. Анна развелась с супругом, Эндрю тоже не пожелал продолжать отношения с женой, а Чарльз и вовсе у всех на виду крутил роман с Камиллой Паркер-Боулз, вместо того чтобы наслаждаться семейной жизнью с Дианой. Невзирая на железный характер матери, дети у нее вышли весьма романтичными натурами. Однако и эти страсти улеглись, жизнь вошла в привычную колею.
В 2002-м году в период празднования 50-летия пребывания на троне Елизавета практически в одночасье потеряла и мать, и сестру, которая по официальной версии умерла от хронических заболеваний, а по слухам – от затяжного алкоголизма.
В 2005 году Елизавета смирилась с упрямством старшего сына и дала-таки свое монаршее согласие на его брак с женщиной, которую он любил вот уже почти 35 лет. Свадьба сына прошла в апреле, незадолго до дня рождения самой Елизаветы.
В 2011-м королева женила старшего внука. За свадьбой Кейт Миддлтон и принца Уильяма следил с замиранием сердца весь мир, так же, как когда-то восхищенные почитатели наблюдали за церемонией бракосочетания Дианы и Чарльза. В отличие от родителей, правда, у Уильяма, хоть и не без некоторых погрешностей, семейная жизнь протекает счастливо. Внук Елизаветы уже трижды отец, а королева души не чает в правнуках с правнучкой, всякий раз устраивает малышам приятные сюрпризы, дарит подарки, да и вообще ведёт себя как самая обычная, совсем не венценосная бабушка.
Кстати, в 89 лет королева установила и возрастной рекорд среди британских монархов: отныне она — старейший правитель Великобритании. А после смерти 91-летнего короля Саудовской Аравии Абдаллы ибн Абдул-Азиза Аль Сауда Елизавета II также является старейшим монархом в мире.
Юбилейный для Елизаветы 2021 год начался сразу с двух радостных событий — на свет появились еще два королевских правнука (внучки монаршей четы — Евгения и Зара — стали мамами мальчиков). Однако сразу после пополнения в семье Королеву ждала главная трагедия ее жизни — 9 апреля скончался ее муж, принц Филипп, брак с которым продлился 73 года. Но Елизавета мужественно перенесла эту поистине невосполнимую утрату — лично приняв участие в организации похорон самого близкого человека. Таких, какими их спланировал и видел именно он.
На следующий день после похорон мужа Елизавету засняли за рулем автомобиля — покидающей Виндзорский замок. В очередной раз весь мир склонил голову перед стоицизмом и силой духа этой хрупкой женщины, являющей собой воплощение монархии. 8 сентября Елизавета II ушла из жизни — эра самого любимого монарха Великобритании официально завершилась.
Сетевое издание MarieClaire.ru (МариКлэр.ру) - официальный сайт журнала MARIE CLAIRE
Регистрационный номер ЭЛ № ФС 77 - 80952
Зарегистрировано Федеральной службой по надзору в сфере связи,
информационных технологий и массовых коммуникаций (Роскомнадзор) 23.04.2021 18+
Учредитель: Общество с ограниченной ответственностью "Шкулёв Медиа Холдинг"
Контактные данные для государственных органов (в том числе, для Роскомнадзора):
Эл. почта: marieclaire@sholding.ru телефон: +7(495) 633-5-633
Copyright (с) ООО «Шкулёв Медиа Холдинг», 2023.
Любое воспроизведение материалов сайта без разрешения редакции воспрещается.
Фотографуйте свою місцеву культуру, допомагайте Вікіпедії й вигравайте!
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Elizabeth Alexandra Mary
Елізабет Александра Мері
Генеалогічне древо (дерево предків і нащадків)
Bond, Jennie (2006). Elizabeth: Eighty Glorious Years. London: Carlton Publishing Group. ISBN 1-84442-260-7
Bousfield, Arthur; Toffoli, Gary (2002). Fifty Years the Queen. Toronto: Dundurn Press. ISBN 1-55002-360-8
Bradford, Sarah (2012). Queen Elizabeth II: Her Life in Our Times. London: Penguin. ISBN 978-0-670-91911-6
Brandreth, Gyles (2004). Philip and Elizabeth: Portrait of a Marriage. London: Century. ISBN 0-7126-6103-4
Briggs, Asa (1995). The History of Broadcasting in the United Kingdom: Volume 4. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-212967-8
Campbell, John (2003). Margaret Thatcher: The Iron Lady. London: Jonathan Cape. ISBN 0-224-06156-9
Crawford, Marion (1950). The Little Princesses. London: Cassell & Co.
Hardman, Robert (2011). Our Queen. London: Hutchinson. ISBN 978-0-09-193689-1
Heald, Tim (2007). Princess Margaret: A Life Unravelled. London: Weidenfeld & Nicolson. ISBN 978-0-297-84820-2
Hoey, Brian (2002). Her Majesty: Fifty Regal Years. London: HarperCollins. ISBN 0-00-653136-9
Lacey, Robert (2002). Royal: Her Majesty Queen Elizabeth II. London: Little, Brown. ISBN 0-316-85940-0
Macmillan, Harold (1972). Pointing The Way 1959—1961 London: Macmillan. ISBN 0-333-12411-1
Marr, Andrew (2011). The Diamond Queen: Elizabeth II and Her People. London: Macmillan. ISBN 978-0-230-74852-1
Neil, Andrew (1996). Full Disclosure. London: Macmillan. ISBN 0-333-64682-7
Nicolson, Sir Harold (1952). King George the Fifth: His Life and Reign. London: Constable & Co.
Petropoulos, Jonathan (2006). Royals and the Reich: the princes von Hessen in Nazi Germany. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-516133-5
Pimlott, Ben (2001). The Queen: Elizabeth II and the Monarchy. London: HarperCollins. ISBN 0-00-255494-1
Roberts, Andrew; Edited by Antonia Fraser (2000). The House of Windsor. London: Cassell & Co. ISBN 0-304-35406-6
Shawcross, William (2002). Queen and Country. Toronto: McClelland & Stewart. ISBN 0-7710-8056-5
Thatcher, Margaret (1993). The Downing Street Years. London: HarperCollins. ISBN 0-00-255049-0
Trudeau, Pierre Elliott (1993). Memoirs. Toronto: McLelland & Stewart. ISBN 0-7710-8588-5
Williamson, David (1987). Debrett's Kings and Queens of Britain. Webb & Bower. ISBN 0-86350-101-X
Wyatt, Woodrow; Edited by Sarah Curtis (1999). The Journals of Woodrow Wyatt: Volume II. London: Macmillan. ISBN 0-333-77405-1
Єлизаве́та II ( Елізабет Александра Мері Віндзор , англ. Elizabeth II, Elizabeth Alexandra Mary Windsor ; 21 квітня 1926, Мейфер , Лондон , Англія , Британська імперія )— королева Сполученого Королівства та 14 країн Співдружності націй [a] [b] [9] [10] . Правила 70 років і сім місяців, найдовше з усіх британських монархів .
Народилася в Мейфері (Лондон) першою в родині герцога і герцогині Йоркських (пізніше король Георг VI і королева Єлизавета ). Батько зійшов на престол у 1936 році після зречення престолу своїм братом, корони Едуарда VIII , що зробило Єлизавету II імовірною спадкоємицею. Здобула приватну освіту вдома та розпочала виконання державних обов'язків під час Другої світової війни , служачи у жіночому допоміжному територіальному корпусі (першою з жінок королівської родини служила у війську). У листопаді 1947 року вступила в шлюб із Філіпом Маунтбеттеном , колишнім принцом Греції та Данії. Шлюб тривав 73 роки до смерті чоловіка у квітні 2021 року, у ньому Єлизавета II народила чотирьох дітей: Чарльза, короля Сполученого Королівства , Анну, принцесу Великої Британії , принца Ендрю, герцога Йоркського і принца Едварда, графа Вессекського .
Після смерті батька в лютому 1952 року 25-річна Єлизавета стала правлячою королевою семи незалежних країн Співдружності: Великої Британії , Канади , Австралії , Нової Зеландії , Південної Африки , Пакистану та Цейлону (нині Шрі-Ланка ), а також Главою Співдружності націй . У країнах Співдружності королеву представляли генерал-губернатори , яких вона призначала. Єлизавета II правила у статусі конституційного монарха протягом великих політичних змін, як-от конфлікт у Північній Ірландії , деволюція у Сполученому Королівстві, деколонізація Африки , а також вступ Сполученого Королівства до Європейських Співтовариств і вихід із Європейського Союзу . Кількість підвладних їй територій змінювалася з часом, коли деякі володіння отримували незалежність, а деякі ставали республіками. Її численні історичні візити і зустрічі включають державні візити до Китаю в 1986 році, Росії в 1994 році, Республіки Ірландія у 2011 році, а також візити до п'яти римських пап.
Серед важливих подій її правління — коронація Єлизавети II у 1953 році та святкування її срібного (1977), золотого (2002), діамантового (2012) та платинового (2022) ювілеїв. Єлизавета II жила і правила найдовше з британських монархів, була найстарішою і найдовше правлячою главою держави , а також другим за тривалістю правління суверенним монархом у світовій історії. Час від часу вона стикалася з республіканськими настроями та критикою королівської родини у ЗМІ, особливо після розпаду шлюбів її дітей, її annus horribilis у 1992 році та смерті її колишньої невістки Діани, принцеси Уельської у 1997 році. Проте підтримка монархії у Сполученому Королівстві залишалася незмінно високою, як і її особиста популярність. Єлизавета II померла 8 вересня 2022 року згідно з оцінками експертів та офіцїйною причиною смерті є старість або лейкемії(синяки на руках).
Елізабет Александра Мері Вінздор народилася на Бретон-Стріт, 17 у Лондоні 21 квітня 1926 року в родині принца Альберта, герцога Йоркського, та герцогині Йоркської ( Єлизавети Боуз-Лайон , майбутньої королеви-матері ). Хрещена в Музичній кімнаті Букінгемського палацу Космо Ленгом, архієпископом Йоркським, 29 травня того ж року. Хрещеними батьками принцеси були: Георг V , королева Мері , принцеса Мері, граф Стратморський, герцог Конноутський та леді Елфінстоун. Свої імена вона отримала на честь матері, королеви Олесандри Данської — прабабусі по батьківській лінії, та королеви Мері — бабусі. У родині її називали пестливим ім'ям «Лілібет» (Lilibet).
Як онука короля по чоловічій лінії отримала титул британської принцеси — її Королівська Високість принцеса Елізабет Йоркська. На момент народження займала 3-тє місце в порядку престолонаступництва , після дядька Едуарда — принца Уельського , та батька — герцога Йоркського, молодшого брата — принца Уельського . На той час ніхто не вважав її майбутньою королевою.
Єлизавета росла, оточена любов'ю та піклуванням рідних. Здобула домашню освіту, переважно з гуманітарним нахилом. Її гувернанткою була Меріон Кроуфорд , відома як « Crawfie ». Вивчала історію під керівництвом С. Г. К. Мертена з Ітона та сучасні мови, особливо французьку . Релігійне навчання проходила в архієпископа Кентерберійського .
Король Едуард VIII зрікся престолу, королем став батько Єлизавети II, який узяв собі ім'я Георга VI . У такий спосіб принцеса Єлизавета стала спадкоємицею за припущенням ( Heiress presumptive ). Вона не отримала титули герцогині Корнуельської та принцеси Уельської через те, що якби в королівській сім'ї народився хлопчик, то він став би попереду принцеси в черзі на престолонаступництво.
Друга світова війна почалася, коли принцесі Єлизаветі виповнилося 13 років. Її з молодшою сестрою Маргарет евакуйовано до Віндзору . Розробляли також плани евакуації принцес до Канади, але мати — королева Єлизавета заявила: « Діти нікуди не можуть їхати без мене, я ніколи не залишу короля, а король ніколи не залишить своєї країни ».
У воєнний час принцеса організовувала пантоміми із дітьми персоналу Королівського дому у Віндзорі. У 1940 році вона зробила своє перше радіозвернення під час Дитячої години Бі-Бі-Сі , в якому зверталася до евакуйованих дітей.
У 13 років познайомилася з Філіпом Маунтбаттеном , кадетом Дартмутського військово-морського училища, сином грецького принца Андрія і листувалася з ним протягом його служби в Королівському флоті.
У 1945 році Єлизавета II переконала батька дозволити їй зробити свій безпосередній внесок у перемогу. Вона приєдналася до Жіночої допоміжної територіальної служби, де вивчилася на водійку та була відома як № 230873 лейтенант Елізабет Віндзор. Це стало першим випадком в історії королівської родини, коли жінка служила у військовому підрозділі.
Перший закордонний візит Єлизавета Вінздор здійснила у 1947 році, відвідавши Південну Африку з батьком. На честь свого повноліття (21 рік) вона виступила з радіозверненням до Співдружності та Британської імперії:
Я проголошую перед вами, що все моє життя, буде воно довгим чи коротким, має бути присвячене служінню вам і нашій великій імперській сім'ї, до якої ми всі належимо.
20 листопада 1947 р. Єлизавета одружилася з герцогом Единбурзьким Філіпом (при народженні принцом Грецьким і Данським), своїм чотириюрідним братом (як і Єлизавета, він праправнук короля Данії Кристіана IX ) та праправнуком королеви Вікторії . Багато хто виступав проти шлюбу через православність Філіпа, відсутність у нього статків і те, що його сестри одружилися з німецькими принцами, які були прихильниками нацистів . Мати Єлизавети також була проти і навіть, як свідчать останні біографії, називала Філіпа «гуном». [ джерело? ]
Після одруження резиденцією герцогської пари став Кларенс-хаус , але з 1946 до 1953 р. чоловік перебував в основному на Мальті , де проходив службу як офіцер Королівського флоту. Принцеса Єлизавета жила з ним з 1949 до 1951 року на Мальті, оселившись на віллі Гуардаманджа, яку близько 1929 року придбав лорд Маунтбаттен Бірманський .
14 листопада 1948 року народила першу дитину — Чарльза ІІІ . Раніше, спеціальною відкритою грамотою, король дарував право дітям герцога Единбурзького та принцеси Єлизавети, герцогині Единбурзької, іменуватися принцами. 15 серпня 1950 року народила доньку — принцесу Анну .
Здоров'я батька Єлизавети протягом 1951 року погіршувалось, і вона взяла на себе виконання деяких його офіційних обов'язків. Того ж року відвідала Грецію , Італію , Мальту. У жовтні здійснила поїздку до Канади та відвідала президента США Гаррі Трумена . У січні 1952 року здійснила з чоловіком тур Австралією та Новою Зеландією, повернувшись через Африку. Новина про смерть короля Георга VI 6 лютого 1952 року від раку легенів застала подружжя у Кенії .
Єлизавета перебувала в готелі «Трітопс Готел» неподалік Найробі , коли отримала повідомлення про смерть батька. Це було вперше після Якова I , коли монарх успадкував престол, перебуваючи поза межами Великої Британії. Коли їй повідомили, вона збиралася обідати з сером Горасом Герном, головою Верховного Суду Кенії, який пізніше супроводжував королівське подружжя до Великої Британії. На запитання Асистента і Особистого секретаря нової королеви, як вона хоче, щоб її називали , відповіла: «Єлизавета, звичайно».
Проголошення Єлизавети королевою Таємною радою Великої Британії відбулося у вівторок, 7 лютого 1953 року у Сент-Джеймському палаці . Окреме проголошення зробила Таємна рада у Канаді того ж дня.
24 березня 1953 року, незадовго до коронації, від раку померла бабуся Єлизавети — королева Мері. Як повідомлялось, її останньою волею було, щоб через траур коронацію не відкладали.
Коронація Єлизавети II, одна з найпишніших в історії, відбулася 2 червня 1953 року у Вестмінстерському абатстві . Це була перша коронація, що транслювалася телебаченням, хоча спочатку ідея телетрансляції мала багато противників, які вважали, що вона
Летние развлечения двух зрелых блядей
Галерея 3001043
Телки кончающие на камеру (72 фото) секс фото