Електропостачання групи цехів механічного заводу. Курсовая работа (т). Физика.
💣 👉🏻👉🏻👉🏻 ВСЯ ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!
Похожие работы на - Електропостачання групи цехів механічного заводу
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Нужна качественная работа без плагиата?
Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу Без плагиата!
ПЗ: 117 с., 9 рисунків, 21 таблиця, 15 джерел.
Об’єкт проектування - електрична мережа механічного заводу
Мета роботи - розробка електричної мережі 10 кВ та вибiр
основного обладнаня для електропостачання(силові трансформатори, комутаційна
апаратура 110кВ та 10кВ), а також провiдникiв i захисних апаратiв, які б
задовольняли основним техніко-економічним вимогам та відповідали вимогам
апаратів захисту.
До електричної мережі відносяться кабельні лінії
електропередачі,ПЛ, розподільчі пристрої ГЗП та КТП. Основним призначенням
мережі, що проектується, є надійне забезпечення споживачів електроенергією
відповідної якості згiдно ПУЕ. Схема електричної мережі утворюється в
результаті об’єднання окремих вузлiв мережі з урахуванням послідовності їх
з’єднань. Мережа буде обладнана устаткуванням, яке відповідає сучасним
техніко-економічним вимогам до яких відносять забезпечення надійності в
експлуатації, компактності, екнономічності, зручності обслуговування, безпеки
при експлуатації та виконанні ремонтних робіт на електроустаткуванні.
КАТЕГОРІЯ НАДІЙНОСТІ, КОЕФІЦІЄНТ ПОПИТУ, РОЗРАХУНКОВЕ
НАВАНТАЖЕННЯ, КОМПЛЕКТНА ТРАНСФОРМАТОРНА ПІДСТАНЦІЯ, КОМПЕНСУЮЧИЙ ПРИСТРІЙ,
КОРОТКЕ ЗАМИКАННЯ, ЯКІСТЬ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ,СЕКЦІЯ, ВИМИКАЧ, ВЛАСНІ ПОТРЕБИ.
. Коротка характеристика споживачів
. Світлотехнічний розрахунок
. Розрахунок силових навантажень
. Вибір напруги зовнішнього електропостачання і
напруги внутрішньозаводського розподілу електроенергії
. Вибір кількості та потужності цехових
трансформаторів
. Побудова картограми навантажень і визначення
координат розміщення приймального пункту електроенергії заводу
. Вибір кількості і потужності силових
трансформаторів ГЗП з урахуванням компенсації реактивної потужності
. Розрахунок струмів КЗ. Вибір повітряної лінії
110 кВ та електричних апаратів
. Вибір перерізів КЛ внутрішньозаводського
електропостачання
. Вибір електричних апаратів ЗРП-10кВ
. Визначення доцільності компенсації реактивної
потужності
. Вибір електричних апаратів РП-10кВ
штампувального цеху
. Релейний захист силових трансформаторів ГЗП
. Формування фонду заробітної плати працівників
заводу
. Охорона праці та безпека в надзвичайних
ситуаціях
КТП - комплектна трансформаторна підстанція;
ПУЕ - правила улаштування електроустановок;
Прискорення НТП висуває високі вимоги до базових галузей
економіки країни, якою є енергетика. Виробництво, передача і раціональний
розподіл електроенергії набувають все більшого значення. Для підвищення
технічного рівня і якості продукції необхідно спрямувати зусилля на покращення
якості електроенергії в найкоротші терміни, підвищення надійності системи
електропостачання. Це основне завдання проектування та експлуатації сучасних
систем електропостачання промислових підприємств.
Раціонально спроектована система електропостачання
промислового підприємства повинна задовольняти ряду вимог:
високим надійності і економічності роботи;
безпеці та зручності в експлуатації обладнання;
забезпеченню необхідної якості електроенергії
відповідних рівнів напруги та ін.
Повинна також передбачатися необхідна гнучкість системи, що
забезпечує можливість розширення при розвитку підприємства без істотного
ускладнення і здорожчання первинного варіанту. Таким чином фактори, які
необхідно враховувати при проектуванні електропостачання підприємства, підвищує
вимоги до кваліфікації інженерів електриків. Питання раціонального
електропостачання не повинні вирішуватися у відриві від загальної енергетики
району.
Систему електропостачання промислового підприємства умовно
можна розділити на внутрішньозаводське та цехове електропостачання. Для
забезпечення економічної та надійної роботи мереж промислового підприємства
необхідно вибрати: раціональну кількість вузлів навантаження, оптимальну
потужність трансформаторів ГЗП та КТП, а також вирішити питання компенсації
реактивної потужності. Також необхідно дотримуватися вимог техніки безпеки і
враховувати умови виробництва.
. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА СПОЖИВАЧІВ
Даний механічний завод спеціалізується на виготовленні
металевих деталей та конструкцій різного декоративного профілю.
Основне виробництво проходить у зварювальному, механічному,
пресовому та штампувальному цехах. Допоміжними у виробництві є фарбувальний
цех, та станція нейтралізації. Метал для подальшого виробництва та металобрухт
зберігається у складах.
Основне обладнання яке задіяне у технологічному процесі - це
металообробні, свердлильні, фрезерні, токарні верстати, автомати дугового зварювання,
преси, верстати для холодного кування, скручування,тиснення, гільйотинні
ножиці, роликові ножиці, абразивно-відрізні верстати. Допоміжне обладнання:
печі опору, сушильні камери, галтувальні барабани, холодно висадочні автомати,
установки вентиляції, кран-балки, шліфувальні верстати.
Металеві заготовки та прокат зі складів потрапляє у
механічний цех, де на волочильному верстаті виготовляються листи сталі і на
ножицях їм надають необхідну форму. Потім металеві пластини та профіль
потрапляють до пресового цеху, де на пресах з них виготовляються декоративні
металеві елементи методом холодного штампування та волочіння. У штампувальному
цеху відбувається процес гарячої штамповки деталей - перед поданням деталей на
преси печі опору нагрівають металеві заготовки до температури, необхідної для
надання пластичності заготовці. Після цього розігріті металеві заготовки
транспортують до пресів де з них виготовляють декоративні металеві вироби. У
штампувальному цеху також виготовляють металеву фурнітуру на холодно-висадочних
автоматах та галтувальних барабанах, для скріплення майбутніх деталей, та
власних потреб виробництва.
Механічний цех також здійснює обробку готових деталей на
верстатах. На свердлильних верстатах роблять отвори у деталях, які потім
потрапляють на інші верстати: плоскошліфувальні, безцентрово-шліфувальні для
шліфовки або фрезерні та токарні верстати для фрезування пазів, отворів високої
якості.
У зварювальному цеху основною метою є сортування та подальше
з’єднання окремих металевих деталей у цілісні конструкції. Окремі деталі
зварюються ручними автоматами для дугового зварювання. Крім того зварювальний
цех здійснює наплавлення металу на деталі, для відновлення їх форми при
деформації чи руйнуванні окремих їх частин. Деформовані деталі які не можна відновити,
а також виробничий брак розрізається на зручні для транспортування частини та
зберігається на складі до відправлення їх у я кості металобрухту на
металургійні підприємства.
У фарбувальному цеху готові відсортовані деталі фарбують у
спеціальних фарбувальних камерах, та висушуються у сушильному приміщенні при
високій температурі.
На території заводу також розміщена станція нейтралізації,
основне завдання якої розділення водно-масляної емульсії, яка утворюється під
час роботи металообробних верстатів. У приміщенні встановлені сепаратори які
розмішують емульсії відділяючи воду з вищою щільністю від масла. Масло що
відділилося знову використовується для змащування деталей машин, що
обертаються, а вода надходить до верстатів у якості охолодження для розігрітих
поверхонь, що контактують із заготовкою під час виробництва.
Таблиця 1.1 - Дані електричних навантажень заводу
Таблиця 1.2 - Перелік обладнання штампувального цеху
Згідно до ДБН В.2.5-28-2006 “Штучне і природне освітлення.
Норми проектування у виробничих приміщеннях”, використовують три види
освітлення: робоче, аварійне та евакуаційне. Ці види відрізняються за рівнем
освітлення.
Робоче освітлення є обов’язковим для всіх приміщень незалежно
від їх призначення. Робоче освітлення має найвищий рівень освітленості.
Аварійне освітлення для даного цеху є необхідним. Так як у
випадку відключення освітлення дії персоналу в темряві можуть призвести до
вибуху, пожежі чи до довготривалого порушення технологічного процесу.
Вихідні дані: А = 42 м; В = 120 м; Н = 8 м
Для заданого приміщення вибираємо систему загального
освітлення з рівномірним розташуванням джерел світла.
Для приміщень висотою більш 6 м використовують газорозрядні
лампи високого тиску, які мають велику світловіддачу та світлопередачу, тому за
джерело світла приймаємо лампи ДРЛ.
Для системи евакуаційного освітлення використовуються лампи
накалювання.
Для евакуаційного освітлення використовуємо світильники для
ламп накалювання типу «Універсаль».
При розрахунку освітленості враховується коефіцієнт запасу.
Він враховує те, що з часом світловий потік джерела світла знижується від
забруднення ламп. Для виробничих приміщень із нормальним середовищем К з =1,4.
В системі загального освітлення світильники розташовують над
освітлювальною поверхнею рівномірно - правильними симетричними рядами,
створюючи при цьому відносно рівномірну освітленість по всій площі. При виборі
відстані між світильниками необхідно знайти таке, що забезпечило б найменшу
встановлену потужність освітлювальної установки і достатню для практичних умов
рівномірність освітлення.
2.1 Розрахунок освітлення
штампувального цеху
Розрахункова висота приміщення визначається за формулами:
(2.1)
де h = 8 м -
висота приміщення;c= 0,7 м -
висота підвісу світильника; Р = 0,8 м - висота поверхні з нормованою
освітленістю.
Відстань між світильниками в ряду та відстань між рядами складають:
(2.2)
(2.3)
де λ
- крива сили світла, для КСС типу
Г коефіцієнт λ
= 0,8 ÷ 1,1.
Відстань від крайнього ряду до стіни цеху;
(2.4)
(2.5)
Визначимо кількість світильників в ряду:
(2.6)
(2.7)
Перерахуємо відстань між світильниками в ряду:
(2.8)
(2.9)
Перевіримо умову рівномірності світильників:
(2.10)
(2.11)
Визначимо загальну кількість світильників:
(2.12)
Рисунок2.1 - План розміщення світильників у цеху
(2.13)
Для
приміщень, в яких прийнято загальне рівномірне освітлення горизонтальних
поверхонь, освітлення розраховують методом коефіцієнта використання світлового
потоку. Згідно цього методу розрахункову освітленість на горизонтальній
поверхні визначають, враховуючи світловий потік, що падає від світильників
безпосередньо на поверхню і віддзеркалений від стін, стелі і самої поверхні.
(2.14)
де - світловий потік одного світильника, лм;
-
нормативна освітленість для класу зорових робіт;
- коефіцієнт використання світлового потоку,
який визначається в залежності від індексу приміщень, коефіцієнта
віддзеркалення стін та робочої поверхні, а також від висоти приміщення.
Приймаємо лампу типу ДРИ-250 з номінальним початковим світловим потоком
. Вибираємо світильники типу ГСП-18-250.
(2.15)
Знаходимо похибку рівня освітленості, яка має знаходитись в межах (-10
÷ +20)%:
(2.16)
(2.17)
2.1.1 Розрахунок освітлювального навантаження
Розрахунок навантаження освітлювальної мережі проводиться методом
коефіцієнта попиту.
Розрахункове навантаження живильної освітлювальної мережі визначаються
добутком встановленої потужності ламп на коефіцієнт попиту , а для газорозрядних ламп - ще й множенням на
коефіцієнт , що враховує втрати потужності в пускорегулювальній
апаратурі (ПРА).
(2.18)
де - розрахункове навантаження освітлювальної мережі,
кВт;
-
сума номінальних потужностей усіх ламп цеху, кВт;
-
коефіцієнт втрат потужності в пускорегулювальній апаратурі;
Розрахункове навантаження за реактивною потужністю
визначається:
(2.19)
де - розрахункова реактивна потужність освітлювальної
мережі, кВАр;
-
коефіцієнт реактивної потужності.
(2.20)
2.2 Розрахунок електричного навантаження
освітлювальної мережі
Методом питомої потужності розрахуємо установлену потужність освітлення
кожного приміщення, а розрахункову потужність освітлення кожного приміщення
визначимо методом коефіцієнта попиту.
Для освітлення заводських приміщень використані люмінесцентні лампи та
лампи ДРЛ в залежності від висоти приміщення.
З [9] вибираємо значення нормативної освітленості робочої поверхні для
кожного приміщення заводу (Е НОРМ , лк)
Методом питомої потужності розрахуємо встановлену потужність освітлення
кожного приміщення:
де S і - площа і-го приміщення, м 2 ;
Р ПИТ.і - питома потужність освітлення і-го приміщення, яка
залежить від висоти приміщення, типу джерела світла, площі приміщення, її
значення вибираємо з [2], Вт/м 2 .
Це значення наведено при освітленості 100 лк, тому необхідно його
перерахувати у відповідності до нормативної освітленості приміщення:
Розрахункова потужність освітлення кожного приміщення:
(2.33)
К ПРА - коефіцієнт, що враховує втрати потужності у
пускорегулювальній апаратурі, для ДРЛ - К ПРА = 1,1; для ЛЛ - К ПРА
= 1,2.
tgφ і, - коефіцієнт реактивної потужності і-го споживача, для ламп ДРЛ - tgφ і, = 1,33; для ЛЛ - tgφ і, =
1,73.
Всі отримані результати зводимо до таблиці 2.2
Таблиця 2.1 - Результати розрахунку електричного навантаження
освітлювальної мережі заводу.
№ S м 2 Н м Джерело світла Е НОРМ
лк Р ПИТ Вт/м Р УСТ кВт К П К ПРА tgφ і
3.1 Розрахунок навантажень
штампувального цеху напругою 0,4 кВ
Цей метод установлює зв'язок між розрахунковим навантаженням
і індивідуальними показниками режиму роботи ЕП. За розрахункове активне
навантаження приймають його півгодинний максимум, який визначається на всіх
рівнях розподільчих і постачальних мереж за коефіцієнтами використання і
максимуму номінальної активної потужності робочих електроприймачів. Залежно від
нерівномірності режиму роботи ЕП умовно поділяються на ЕП з постійним (при К В
≥ 0,6 та ТВ = 100%), і змінним (при К В < 0,6 або ТВ ≠
100%), графіком навантажень. Далі визначається сумарна середня потужність за
найбільш завантажену зміну для кожної групи однорідних за режимом роботи ЕП:
(3.1)
(3.2)
де К В - коефіцієнт використання для кожного ЕП,[1].
Для ЕП з повторно-короткочасним режимом роботи паспортну потужність
необхідно привести до відносної тривалості включення, яка дорівнює одиниці:
(3.3)
Розрахункове навантаження вузла, до якого входить кілька трифазних
приймачів зі змінним графіком навантаження, визначаються за сумарною середньою
потужністю за найбільш завантажену зміну за коефіцієнтом максимуму K М :
(3.4)
(3.6)
де n Е - ефективне число електроприймачів.м - коефіцієнт
максимуму, який визначається за середньозваженим значенням коефіцієнта використання
К ВСЗ та ефективним числом ЕП n Е .
(3.7)
(3.8)
Розрахунок проводився методом упорядкованих діаграм за допомогою ЕОМ.
Вихідні данні для розрахунку наведено в таблиці 3.1
Таблиця 3.1 - Вихідні дані для розрахунку електричних навантажень
методом упорядкованих діаграм
Результати розрахунку наведено в таблиці 3.2 та в додатку Б
Таблиця 3.2 - Результати розрахунку електричних навантажень
3.2 Розрахунок навантажень
споживачів напругою 0,4 кВ заводу
Розрахунок навантажень споживачів напругою 0,4 кВ проводимо
методом коефіцієнту попиту:
(3.1)
(3.2)
де Р УСТ.і - встановлена активна потужність і-го
споживача, наведена у завданні, кВт;
К П.і - коефіцієнт попиту і-го споживача, наведений у [12];
tgφ і - відношення розрахункової реактивної потужності і-го споживача до
активної, у завданні наведено значення cosφ.
Результати розрахунків зводимо у таблицю 3.3
Таблиця 3.3 - Результати розрахунку навантаження споживачів напругою
0,4 кВ заводу.
3.3 Розрахунок сумарного
навантаження заводу
Сумарне розрахункове навантаження кожного споживача напругою
0,4 кВ:
(3.3)
Результати заводу зводимо до таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 - Результати розрахунку навантажень споживачів напругою 0,4
кВ
Сумарне навантаження заводу визначаємо з урахуванням
коефіцієнта одночасності збігання максимумів навантаження К О =0,9 :
(3.5)
(3.6)
Розрахункова повна потужність заводу, кВА:
(3.7)
Економічно обґрунтоване значення реактивної потужності дозволене до
споживання заводом з енергосистеми у години максимального навантаження:
(3.8)
де tgφ ОПТ = 0,25 - коефіцієнт
реактивної потужності, що задається енергосистемою;
. ВИБІР НАПРУГИ ЗОВНІШНЬОГО ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ І НАПРУГИ
ВНУТРІШНЬОЗАВОДСЬКОГО РОЗПОДІЛУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ
Джерело живлення заводу - підстанція енергосистеми з двома
трансформаторами АТДЦТН - 250000/220/110/10.
Розрахуємо напругу зовнішнього електропостачання за формулою Стілла:
(4.1)
де l - відстань від заводу до джерела живлення: l = 18 км.
Вибираємо стандартну напругу електропостачання - 110 кВ.
Для внутрішньозаводського розподілу електроенергії доцільно
використовувати напругу 10 кВ.
. ВИБІР КІЛЬКОСТІ ТА ПОТУЖНОСТІ ЦЕХОВИХ ТРАНСФОРМАТОРІВ
силовий навантаження напруга трансформатор
Вихідними даними для вибору цехових трансформаторів є Р РОЗР.і ,
змінність роботи та категорії споживачів.
Вибір кількості трансформаторів визначається розрахунковими
навантаженнями та категорією електроприймача.
Розрахуємо кількість та потужність трансформаторів зварювального цеху
(№ 6 відповідно на плані). У цеху переважну кількість складають споживачі ІІ-ї
категорії за надійністю електропостачання, тому приймаємо кількість
трансформаторів КТП n т = 2.
Вибір потужності трансформатору виконуємо за активною потужністю з
урахуванням пропускної здатності трансформатора за реактивною потужністю:
(5.1)
де - оптимальний коефіцієнт завантаженості
трансформатору, залежить від кількості трансформаторів та категорійності
електропостачання споживачів. Для двотрансформаторної підстанції з
електроприймачами ІІ та ІІІ категорії .
За довідником [3] приймаємо трансформатор найближчої стандартної
потужності 2хТМ-400/10.
Розрахуємо пропускну здатність трансформатора за реактивною потужністю:
(5.2)
Розрахуємо втрати реактивної потужності у трансформаторі, кВАр:
Розрахуємо потужність компенсуючих пристроїв на боці НН:
Обираємо компенсуючий пристрій - 2хУКРП-0,4-200-20 У3
Перевіряємо трансформатори за режимом роботи. Для цього знаходимо
значення коефіцієнтів завантаження у нормальному та післяаварійному режимах
роботи.
Значення коефіцієнтів завантаження у НР та ПАР лежать у допустимих
межах.
Вибір кількості та потужності трансформаторів інших КТП проводимо
аналогічно і результати зводимо до таблиці 5.1.
Таблиця 5.1 - Результати вибору кількості та потужності
цехових трансформаторів
6. ПОБУДОВА КАРТОГРАМИ НАВАНТАЖЕНЬ І ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ
РОЗМІЩЕННЯ ПРИЙМАЛЬНОГО ПУНКТУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ЗАВОДУ
Для знаходження координат центру електричних навантажень
побудуємо картограму електричних навантажень. Вона зображується на генплані у
вигляді кіл з радіусом R і у масштабі:
(6.1)
де m = 0,5 кВт/м 2 - масштаб навантаження.
Результати розрахунку зводимо до таблиці 6.1
Таблиця 6.1 - Вихідні дані для знаходження центру та картограми
навантаження.
Координати центру електричних навантажень:
(6.2)
(6.3)
де Р Р.КТП.і - активне навантаження і-ї КТП, кВт;
Х і ,У і - координати розташування і-ї КТП, м.
Оскільки встановлення ГЗП у центрі навантажень є технологічно не
вигідним, то розташовуємо ГЗП не в центрі навантажень, а переносимо його до
більш зручного для розміщення місця.
Рисунок 6.1 - Картограма навантажень цехів заводу та місце
розміщення ГЗП.
. ВИБІР КІЛЬКОСТІ І ПОТУЖНОСТІ СИЛОВИХ ТРАНСФОРМАТОРІВ ГЗП З
УРАХУВАННЯМ КОМПЕНСАЦІЇ РЕАКТИВНОЇ ПОТУЖНОСТІ
Для техніко-економічного порівняння обираємо 2 варіанти
виконання головної знижувальної підстанції(ГЗП). Кількість встановлюваних
трансформаторів залежить від категорії ЕП за надійністю.
Для живлення заводу з ЕП переважно ІІ категорії, можливе
застосування однотрансформаторної ГЗП (І варіант), або двотрансформаторної ГЗП
(ІІ варіант). При першому варіанті, обов’язково передбачається складський
резерв трансформаторів, для швидкого відновлення роботи підстанції.
Потужність трансформаторів вибирається з урахуванням
установки компенсуючих пристроїв, на стороні 0,4 кВ (НКУ).
Визначимо розрахункову потужність трансформатора:
(7.1)
де n T = 2 - кількість трансформаторів ГЗП;
-
оптимальний коефіцієнт завантаження трансформатора:
- для двотрансформаторної ГЗП;
- для однотрансформаторної ГЗП;
Перший варіант - однотрансформаторна КТП.
Обираємо найближче більше стандартне значення потужності трансформатора
6300 кВА, трансформатор ТМН-6300/110. Трансформатор має такі параметри: , ,
, ,
, ,
.
Другий варіант - двотрансформаторна КТП.
Обираємо найближче більше стандартне значення потужності трансформатора
4000 кВА, трансформатор ТМН-4000/110. Трансформатор має такі параметри , ,
, ,
, ,
.
Для техніко-економічного порівняння розглядається два варіанти
трансформаторної підстанції, схеми яких приведені на рисунку 7.1.
В першому варіанті встановлюємо однотрансформаторну підстанцію.
Перевагою даного варіанту є те, що однотрансформаторна підстанція
дешевше двотрансформаторної, але в післяаварійному режимі після відключення
трансформатора втрачає живлення все підприємство.
В другому варіанті встановлюємо двотрансформаторну підстанцію, яка
дорожче однотрансформаторної, але в після аварійному режимі при відключенні
одного з трансформаторів підприємство отримуватиме живлення через другий
трансформатор, що допускає роботу в режимі перенавантаження.
Рисунок 7.1 - Графічне зображення варіантів КТП
Техніко-економічне порівняння варіантів проводиться шляхом
визначення наведених витрат по формулі:
(7.2)
де Е Н = 0,12 - нормативний коефіцієнт ефективності
капітальних вкладень;
-
капітальні витрати для і-го варіанта;
-
експлуатаційні витрати для і-го варіанта;
-
збиток від перерви електропостачання для і-го варіанта;
(7.3)
де К ТР - вартість трансформатора ГЗП, грн.;
К ВИМ - вартість високовольтних вимикачів, грн.;
Експлуатаційні витрати визначаються по формулі:
(7.5)
де К А , К ОБ - коефіцієнти відрахування на
амортизацію та обслуговування, згідно з [6] відповідно становлять: К А
= 6,4%, К ОБ = 3%.
Річні втрати електроенергії в трансформаторах складають:
де τ max - число годин максимальних втрат;
(7.7)
Вартість річних втрат електроенергії, складає:
(7.8)
де С = 0,97 грн - вартість одного кВт·год електроенергії на
2014р.;
Рисунок 7.2 - Схема заміщення для визначення ймовірності перерви в
електропостачанні.
(7.9)
де - імовірність виходу з ладу вимикача 110 кВ;
-
імовірність виходу з ладу ВЛ 110 кВ;
-
імовірність виходу з ладу трансформатора ГЗП;
-
імовірність виходу з ладу трансформатора ГЗП;
-
імовірність виходу з ладу вимикача 10 кВ;
Вартість збитків від перерви в електропостачанні:
(7.11)
де У 0 - питомий збиток від перерви в електропостачанні,
У 0 =3,5 грн/кВтг;
Приведені витрати по кожному варіанту складають:
Порівняємо приведені витрати по кожному варіанту між собою:
(7.12)
Оскiльки наведенi витрати схем вiдрiзняються менше нiж на 5%, схеми є
економiчно рiвноцiнними. Отже необхiдно обрати схему з більш високою надійністю
електропостачання. Отже, обираємо схему №2.
. РОЗРАХУНОК СТРУМІВ КЗ. ВИБІР ПОВІТРЯНОЇ ЛІНІЇ 110 кВ ТА ЕЛЕКТРИЧНИХ
АПАРАТІВ
Вибір перерізу повітряної лінії здійснюється за умовою економічної
густини струму:
(8.1)
де J ЕК =1 - економічна густина струму для ПЛ з
алюмінієвими жилами, для Т МАХ ≥ 5000, А/мм 2 .
І РОЗР - розрахунковий струм, що протікає через ПЛ у
нормальному режимі:
(8.2)
де n = 2 - кількість ПЛ, що живлять завод.
Приймаємо провід АС-70 з І ТР.ДОП = 265 А, перевіряємо його
за умовою тривало допустимого нагріву:
(8.3)
Складаємо схему заміщення рисунок 8.1.
Рисунок
8.1 - Схема заміщення живильної
мережі.
Розрахунок струмів КЗ проводимо методом відносних одиниць.
– базисну потужність S баз = 100 МВА.
– базисні напруги: Uбаз 1 = 110 кВ; Uбаз 2
= 10 кВ.
(8.4)
Визначаємо опори елементів схеми заміщення.
(8.5)
де U с =110 кВ - напруга системи;
І кс =10 кА - струм КЗ в усталеному режимі;
Опір підстанції енергосистеми з двома трансформаторами
хАТДЦТН-250000-220/110/10, що є джерелом живлення заводу:
(8.6)
Опір трансформатора головної знижувальної підстанції заводу:
(8.7)
Опір повітряної лінії довжиною l = 18 км:
(8.8)
(8.9)
У початковий момент часу струм КЗ буде дорівнювати:
(8.10)
(8.11)
(8.12)
(8.13)
Вибір апаратів для ГЗП здійснюємо за наступними умовами:
Тяблиця 8.1 - Умови вибору та перевірки апаратів ГЗП
Таблиця 8.1 - Результати вибору електричних апаратів для ГЗП
. ВИБІР ПЕРЕРІЗІВ КЛ ВНУТРІШНЬОЗАВОДСЬКОГО ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
Для внутрішньозаводського електропостачання вибираємо кабель
типу ААШв з прокладкою у траншеї.
Кабельну лінію обираємо за умовою економічної густини струму
та перевіряємо за умовою термічної стійкості до струмів КЗ і умовою тривало
допустимого нагріву в ПАР.
За економічною густиною струму перерізу КЛ:
(9.1)
де - економічна густина струму для КЛ з алюмінієвими
жилами при Тмах = 5350 год/рік;
За умовою термічної стійкості до струмів КЗ перевіряємо кабель з
перерізом:
(9.2)
(9.3)
де - періодична складова ,
що визначається за відповідними кривими в залежності від та β'':
С = 88 Ас -1/2 /мм 2 - температурний коефіцієнт, що
визначається типом кабеля.
Цей метод веде до завищення, тому обираємо найближчий менший
стандартний перетин, тобто 25 мм 2 .
За умовою тривало допустимого нагріву
де К ДОП = 1,2- коефіцієнт допустимого перевантаження
КЛ
Похожие работы на - Електропостачання групи цехів механічного заводу Курсовая работа (т). Физика.
Курсовая Работа На Тему Административно-Правовой Статус Государственных Служащих В России
Технология 7 Класс Контрольная Работа Ответы
Пособие Контрольным Работам 4 Класс
Реферат: Эффективности методики оценки кредитоспособноcти клиентов коммерческого банка
Контрольная Работа По Алгебре 8 Номер 2
Реферат: Каковы идеологические условия общественного согласия в России?
Лекция по теме Особенности рынка факторов производства и формирование цен и факторов доходов
Курсовая работа по теме Практична реалізація електронного документообігу на прикладі конкретної організації
Сочинение Сильные И Слабые Стороны Чацкого
Реферат: Beouwulf And Eodipus Essay Research Paper Beowulf
Сочинение: Древнерусская литература
Доклад по теме Удивительная мерзлота
Творчество Андрей Рублев Реферат
Отношение Человека К Природе Сочинение Солоухин
Курсовая работа: Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия. Скачать бесплатно и без регистрации
Какие Герои Остаются В Истории Сочинение
Сочинение по теме Софокл (496—405 гг. до н. э.)
Отчет по практике по теме Управленческая деятельность ФГУГП 'Урангео'
Курсовая работа по теме Технология монтажа мостового крана
Сочинение Про Образ Митрофанушки
Реферат: The Role Of Women Essay Research Paper
Курсовая работа: Оценка гидрогеологических условий на площадке строительства и прогноз развития неблагоприятных