Електронний варіант методичного посібника з теорії рядів для студентів математичних спеціальностей університетів - Программирование, компьютеры и кибернетика дипломная работа
Главная
Программирование, компьютеры и кибернетика
Електронний варіант методичного посібника з теорії рядів для студентів математичних спеціальностей університетів
Електронні підручники як засіб впровадження інформаційних технологій у навчальний процес: основні поняття, вимоги. Створення електронного підручника: особливості мови HTML, текст, гіперпосилання; практичні заняття з теорії числових і функціональних рядів.
посмотреть текст работы
скачать работу можно здесь
полная информация о работе
весь список подобных работ
Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Розділ 1: Електронні підручники як засіб впровадження інформаційних технологій у навчальний процес
§1. Поняття про електронний підручник. Вимоги до нього
§2. Технологія створення електронного підручника
§3. Характеристика та етапи створення електронного підручника
§23. Зразки задач, які потрібно вміти розв'язувати для успішного складання модуля на тему: „Числові ряди”
§24. Зразки задач, які потрібно вміти розв'язувати для успішного складання модуля на тему: „Функціональні ряди”
У дипломній роботі розглянуто один із засобів підвищення ефективності навчального процесу - створення і використання на практиці електронного підручника. Проаналізувавши багато програмних продуктів та технологій, ми створили власний гіпермедіапідручник із розділу математичного аналізу “Ряди”.
Як відомо, математичний аналіз, на відміну від елементарної математики, вивчає динамічні процеси і нескінченні множини. Один із розділів цієї дисципліни розглядає суми нескінченної кількості доданків. Саме цьому розділу присвячена наша дипломна робота, в основу якої покладено зміст практичних занять, які проводив один із її наукових керівників.
Робота складається з деякої допоміжної інформації, двадцять одного практичного заняття та зразків задач, які треба вміти розв'язувати для успішного складання модуля з теорії числових і функціональних рядів. Спочатку ми висвітлюємо деякі поняття і факти, які необхідні для наступного розв'язування задач. Потім подаємо розробки практичних занять, кожне із яких має таку структуру:
1) контрольні запитання, які дають можливість студенту перевірити свій рівень засвоєння теоретичного матеріалу з даної теми;
2) приклади розв'язування найтиповіших задач, в тому числі далеко не тривіальних;
3) задачі для розв'язування в аудиторії;
4) задачі для домашнього розв'язування;
5) задачі підвищеної складності, що дають можливість поглибленого вивчення теми.
Перше практичне заняття присвячене обчисленню сум рядів, необхідній умові збіжності ряду, гармонійному ряду та геометричній прогресії. Потім ми вивчаємо знакододатні ряди, використовуючи для їх дослідження ознаки порівняння, Даламбера, Коші, Раабе, Гауса. Що стосується знакозмінних рядів, то тут ми розглядаємо ознаки Абеля-Діріхле збіжності таких рядів, які дозволяють розв'язувати багато складних задач, які важко розв'язувати за допомогою критерію Коші. Для дослідження функціональних рядів застосовуємо ознаку Вейєрштрасса, а також ознаки Абеля-Діріхле рівномірної збіжності, які часто ефективні там, де не допомагає ознака Вейєрштрасса. Закінчується ця частина роботи степеневими рядами і основними розкладами функцій у степеневі ряди.
Використання у навчальному процесі електронних засобів дає студенту можливість переходити по сторінках вперед і назад, проглядати теорію чи практику з початку або з кінця параграфа чи розділу, у будь-який момент зупинити вивчення теми, відшукати необхідне питання за змістом.
При створенні посібника нами були використані елементи технології гіпермедіа, які дозволяють пов'язати гіпертекстові посилання з елементами тексту інших сторінок. Застосування таких технологій суттєво удосконалює навчальний процес.
РОЗДІЛ 1. ЕЛЕКТРОННІ ПІДРУЧНИКИ ЯК ЗАСІБ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС
§1. Поняття про електронний підручник. Вимоги до нього
У даний час у нашій країні йде інтенсивне впровадження комп'ютерної техніки, сучасних інформаційних технологій в усі сфери людської діяльності, у тому числі й в освіту. Відбувається процес розробки методики застосування сучасних інформаційних технологій в різноманітних видах навчальної діяльності загальноосвітньої й вищої професійної школи.
У зв'язку з тим, що термінологія комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання перебуває на етапі становлення, то єдиного визначення термінів “електронний посібник”, “електронний підручник” не існує. Ми використовували вказані у [3], [11] означення цих термінів.
Отже, під електронним підручником будемо розуміти програмний засіб, що містить відомості з навчального предмету в обсязі, достатньому для підготовки учня з усього навчального курсу, і методичні вказівки, що визначають послідовність навчання.
Електронний підручник повинен містити не лише фактичний матеріал з навчального предмету, але й методичні вказівки, що регулюють пізнавальну діяльність учнів. У випадку, якщо учень буде чітко й сумлінно додержуватися цих вказівок, це сприятиме формуванню необхідних знань. Електронний підручник повинен поєднувати різні способи роботи із курсом, що полягає в чергуванні вивчення теорії, розв'язуванні прикладів, опрацюванні методів та вдосконаленні навичок розв'язання типових завдань, проведенні самостійних досліджень і формуванні мотивів подальшої пізнавальної діяльності.
Електронний підручник повинний визначати зміст і послідовність навчання, координувати дії учасників навчального процесу, бути основою самоосвіти.
Проаналізувавши вітчизняні та деякі закордонні програмні продукти навчального призначення з'ясувалося, що більшість фірмових програмних засобів, в особливості мультимедійних, розроблені людьми, які або взагалі не мають педагогічної освіти, або давно не працювали в школі. Більшість програмних продуктів, які в широкому асортименті з'явилися на нашому комп'ютерному ринку, російськомовні, пристосовані до російських шкільних програм, а також орієнтовані на самостійну роботу учнів та студентів удома. При роботі з такими підручниками вся технологія навчання полягає в тому, що учні та студенти мають “пройти й здати” матеріал, але скористатися для цього комп'ютером. У результаті формується методика репродуктивного комп'ютерного навчання, яка має ті ж недоліки, що і традиційні методики.
Слід зазначити, що ми далекі від протиставлення роботи з комп'ютерними програмами роботі зі звичайними “паперовими” підручниками і тим більше заміни ними учителя чи викладача. На нашу думку, ефективною є періодична зміна цих форм діяльності. Але повне нехтування тими можливостями та перевагами, які надають електронні підручники у порівнянні з їхніми друкованими аналогами в наш час уже недоцільне й неможливе. До основних переваг електронного підручника належать:
· широке використання дидактичних можливостей графіки та звуку;
· можливість забезпечити навчальний матеріал динамічними малюнками;
· можливість швидко та ефективно тестувати або в інший спосіб перевіряти знання учнів;
· можливість створення гіпертекстових посилань, що полегшує пошук необхідної інформації за ключовими словами, виділеними в тексті;
· можливість реалізації інтенсивних методів та форм навчання, організації самостійної роботи учнів та розвитку їхньої пізнавальної самостійності, підвищення якості засвоєння матеріалу завдяки підсиленню мотиваційно-орієнтувального, операційного, контрольно-оцінюючого аспектів навчання.
Немає сумнівів, що електронні підручники мають широкі перспективи використання як у традиційному навчальному процесі, так і в системі дистанційного навчання. Саме вони зможуть забезпечити інтерактивність навчання.
Електронні навчальні матеріали можуть суттєво відрізнятися стосовно добору засобів для подання змісту підручника, проте їх найчастіше створюють в форматі HTML, адже у цьому форматі вони мають малий обсяг, тому не потребують потужних каналів зв'язку для їх передавання до студента. Крім того, вони можуть бути прийняті за допомогою стандартного Інтернет-браузера. У наступному параграфі буде розглянуто деякі головні можливості й особливості подання документів у форматі HTML.
§2. Технологія створення електронного підручника
Поняття про мову розмітки гіпертексту
Основою всесвітнього “павутиння” World Wide Web є мова гіпертекстової розмiтки HTML (Hyper Text Markup Laпguage). Вона була створена вченими Європейського центру ядерних досліджень (CERN, м. Женева). HTML - набiр угод для розмiтки документiв, що визначають зовнішній вигляд документiв на eкpaнi комп'ютера при доступі до них із використанням програми браузера. Документи, підготовлені мовою HTML, називаються НТМL-документами. НТМL-документ (або Web-сторінка) - це звичайний текстовий файл із розширенням htm або html, складений мовою HTML, який містить інформацію для публікації в World Wide Web. Код HTML дуже компактний, i НТМL-документи мають значно менший обсяг, ніж документи, підготовлені в текстових процесорах типу Word. Це одна з основних причин широкого застосування мови HTML для кодування інформації, що розповсюджується через мережу Інтернет.
Документ, складений за допомогою мови розмiтки HTML, є текстовим файлом. Такий файл можна створити в звичайному текстовому редакторі, наприклад, у програмах Блокнот чи WordPad, що входять до складу ОС Windows. Однак нині існують більш зручні та розвинутi програми підготовки НТМL-документiв. Їх умовно можна поділити на візуальні редактори HTML i редактори HTML-текстів.
Працюючи у візуальному НТМL-редакторi, користувач має справу з графічними образами елементів HTML, а не з кодом документа. Biн може шляхом перетягування мишею i простими операціями в інтерфейсі розміщати на сторінці необхідні елементи. Завдяки цьому навіть користувачеві, що не знає мови HTML, під силу створювати прості Web-сторінки. До візуальних редакторів HTML належать програми Microsoft FrontPage, Macromedia Dreamveawer, Netscape Navigator Gold та iн.
Редактори власне НТМL-текстiв, серед яких найбiльш вiдомi HomeSite i HotDog, мають основні можливості текстових редакторiв (використання буфера обміну, засобів пошуку слів тощо). Але, на відміну від звичайних редакторів тексту, ці додатки надають у розпорядження розроблювача візуальне середовище програмування (типу Visual Basic або Delphi) i дозволяють автоматизувати створення НТМL-коду. Редактори HTML-текстiв дають можливiсть користувачевi швидко i легко вставляти в документ елементи HTML, перевiряти синтаксис команд, виконувати запуск і налагодження сторінки, не залишаючи вікнa редактора.
При cтвореннi сайту користувач звичайно сам визначає, працювати йому в візуальному чи в НТМL-редакторi, вручну складаючи НТМL-код. Але при цьому потрібно врахувати, що ефективно керувати НТМL-документами i вирішувати питання Web-дизайну можна тільки використовуючи мову розмiтки.
Щоб виконати розмітку документа за допомогою HTML потрібно його розбити на елементи: заголовки, абзаци, малюнки, таблиці. Для кожного елементу задати команду мови HTML, яка називається тегом (або дескриптором). Ця команда містить інформацію про те, який вигляд повинен мати даний елемент на Web-сторiнцi, якi зв'язки він має з іншими елементами або документами.
У мові HTML є багато тeгів, серед яких - теги створення заголовка документа, задання параметрів шрифту, креслення ліній, вставки гiперпосилань, вставки графічних елементів. Тож Web-сторінка, окрім тексту i посилань, може містити графіку, звуки, відео.
Тег (у перекладі tag - покажчик, мітка) - це фрагмент коду, що описує певні елементи документа HTML і вміщений у кутові дужки < >.
Найпростішим тегом є, наприклад, тег з ім'ям HTML. Тег визначає початок НТМL-документа. Початковому тегу відповідає кінцевий тег із тим самим ім'ям, але з косою рискою «/». Отже, початок i кінець НТМL-документа позначаються парою тегів: ... .
НТМL-документ умовно можна розбити на три частини:
1) службова інформація для браузера, що вміщена у рядок з тегом < ! DOCTYPE>;
2) заголовок документа, який містить назву документа, а також службову інформацію для cepверів, описи невеликих програм-сценарiїв. Ця частина документа знаходиться між тегами і ;
3) тіло документа, що обмежене тегами ... (iнодi замість тегів можуть використовуватися теги фреймової структури ).
Кожний документ складається з окремих об'єктів: абзаців, заголовків, малюнків тощо. Ці об'єкти, переведені у формат HTML, зображаються у вигляді елементів HTML.
Елементи HTML - це пари тегів i символьні дані (текст або код), вміщені між ними.
Елемент називається звичайно за іменем тегу (без кутових дужок). Наприклад, елементом є заголовок сторінки: <ТIТLЕ> … .
Уci елементи, передбачені в HTML, можна умовно поділити на кілька категорій:
1) структурні - елементи, обов'язкові для документа, що відповідає стандарту HTML (наприклад, HTМL, HEAD, BODY i TITLE);
2) блокові - елементи, призначені для форматування цілих текстових блоків (наприклад, DIV, Н1, Н2, НЗ, Н4, Н5, Н6, Р, PRE); часто блокові елементи відокремлюються переведенням рядка вiд іншої частини документа;
3) текстові - елементи, що задають розмітку шрифту (І, В, О, BІG, SМALL i iн.), розмітку тексту (STRONG, CODE, VAR, C1TE i iн.);
4) спеціальні - елементи порожнього рядка (BR, HR), якірний елемент А, впроваджені елементи (ІMG, OBJECT, МАР i iн.), елементи таблицi (TABLE).
У будь-якому документі HTML обов'язково присутні вкладені елементи, тобто такі, що включені до складу інших елементів.
Зазначимо, що у запису елементів HTML можна використовувати як великі, так i малi літери. Так, броузер однаково буде сприймати теги , або <title>. Однак для унiфiкацiї iменa тегів записують великими літерами.
Найбільш поширеною формою подання iнформацiї є текст, тому він звичайно займає велику частину Web-сторінок. Розглянемо основні можливості оформлення тексту, передбачені в HTML.
При ствоpeннi Web-сторінок електронного посібника потрібно прагнути до лаконічних текстів, чітко структурованих абзацами. Для створення абзацу у мові HTML передбачено кілька можливостей. Найпростіша з них - це використання тегів <Р> i </Р>, між якими вміщений текст абзацу. Проте, кінцевий тег < / Р> в елементі абзацу не є обов'язковим.
Для переведення рядка (розрив рядка) застосовують тег <BR>. Цей тег є порожнім елементом, що змушує браузер перевести текст на новий рядок. Теги <BR> зручні при оформленні поштових адрес, наборі віршів тощо.
Заголовки поділяють НТМL-документ на логiчно закінчені блоки. Завдяки заголовкам студент, що зайшов на Web-сторінку може отримати уявлення про її вміст. Для задання заголовків використовуються парні теги <Н1> (заголовок 1-го, найвищого рівня), <Н2> (заголовок 2-го рівня). Усього передбачено 6 рівнів заголовків.
Браузери відображають заголовки більшим (напівжирним) шрифтом. Вищому рівню заголовку відповідає більший розмір шрифту. Заголовки відокремлюються порожніми рядками від іншого тексту.
Параметри шрифту, який використовують для відображення тексту на Web-сторінках, найпростіше визначити за допомогою дескриптора FONT, для якого передбачені такі атрибути: face (гapнітypa шрифту або список допустимих шрифтiв); color (колiр шрифту) i size (розмiр шрифту). Щоб задати будь-який нарис шрифту, використовують теги: <В>...</В> - для задання напiвжирного тексту; <І>...</І> - для задання курсивного тексту i <U>...< /U> - для пiдкресленого тексту.
Абзаци, які визначають тегами <Р> i <BR>, за замовчанням вирівнюються по лівому краю сторiнки. Змiнити таке вирiвнювання можна за допомогою атрибута align. Значення align=”center” задаватиме вирiвнювання по центру, значення align=”right” - вирiвнювання по правому краю сторiнки (вирiвнювання по лiвому краю визначається атрибутом align=”left”). Наприклад, заголовок <Hl аlign="сеntеr"> Ряди </Нl> розташовуватиметься по центру сторінки.
Якщо ж потрібно визначити колiр шрифту для всієї сторiнки, то використовують атрибут text дескриптора <ВОDY>. Наприклад, тег <BODY text="red"> задає для всього тексту червоний колiр.
Koлip фону всього НТМL-документа визначається атрибутом bgcolor тегу <ВОDY>. Наприклад, тег <ВОDY bgcolor="olive"> призначає оливковий колiр для фону Web-сторiнки.
Мова HTML надає спецiальнi елементи, що дозволяють подавати текстову iнформацiю у виглядi подiбних спискiв.
Як відомо виділяють марковані (неупорядковані) i нумеровані (упорядковані) списки, причому код списку є структурою iз вкладених елементiв. Зовнiшнiм елементом є пари тегів:
1) <UL> . . . < /UL> - для маркованого списку;
2 <OL> . . . </OL> - для нумерованого списку.
У серединi цих тегів містяться елементи списку, якi записуються за допомогою одиночних тегів: <LІ> Bміст рядка списку.
Отже, кiлькiсть елементiв LІ дорiвнює кiлькостi рядкiв у списку. Iменa наведених вище тегів є скороченнями слiв: UL (Unordered List) - неупорядкований список, тобто список без номерів; OL (Ordered List) - упорядкований список, LI (List Item) - елемент списку.
Iнодi на початку списку розташовують заголовок, що видiляється парним тегом <LH> </LH>. Ім'я цього тегу LH - скорочення вiд List Header (заголовок списку).
Гiперпосилання i графіка на Web-сторінках
Гiперпосилання або просто посилання є найпопулярнiшим елементом Web-сторінок. За їx допомогою користувач може переходити до рiзних частин поточної сторiнки, звертатися до iнших cторінок або Web-вузлiв.
Посилання створюють у такий спосiб: на вихiднiй Web-сторiнцi визначають вiдправну точка посилання, наприклад, підкреслене слово або малюнок, а на цiльовiй задають точку призначення посилання, що вiдповiдає як конкретному НТМL-елементу (тексту, малюнку, аудiо- або вiдеоклiпу), так i документу в цілому.
Відправну точку посилання задають тегом <А>. Iм'я цього тегу походить вiд першої лiтери слова anchor - якiр. Сам елемент А називається елементом прив'язки або якiрним елементом. Усередині тегу <А> ставиться обов'язковий атрибут href, за допомогою якого визначається точка призначення посилання (цiльовий ресурс). Мiж тегами <А> i </А> розмiщують текст посилання або елемент малюнка. Найпростiше посилання може виглядати так: <А 'href="rest.html">ознака Даламбера</А>. На Web-сторiнцi це посилання вiдображатиметься у виглядi тексту “ознака Даламбера”.При клацаннi мишею на цьому посиланні буде завантажуватись НТМL-файл rest.html.
В атрибутi href зазначене лише ім'я файла, що вiдповiдає відносному посиланню на файл, який розмiщений у тій самій папці, що й вихідний документ. Якщо потрiбно створити посилання на ресурс, розмiщений у World Wide Web, то в атрибутi href указується URL цього ресурсу, наприклад, <А href="http://www.samsung.com"> Продукцiя фiрми Samsung </А>.
Мова HTML підтримує внутрiшнi i зовнiшнi гiперпосилання. Якщо посилання здійснює перехід у межах того самого документа, то його називають внутрiшнiм. Taкi посилання звичайно застосовують у великих документах для переміщення по розділах. Якщо посилання забезпечує перехід до іншого документа, розташованого на іншому Web-вузлі, то це зовнішнє посилання.
Вказівник URL ресурсу може бути абсолютним i відносним. Абсолютний URL містить yci компоненти, необхiднi для того, щоб браузер зміг знайти Web-сторінку у WWW. Але якщо посилання вказує на ресурс, що міститься на тому самому вузлі, що i вихідний документ, зручніше користуватися скороченим записом URL, у якому вказується тільки папка i файл. Такий запис адреси називається відносним URL. Прикладом відносного URL є значення атрибута href=”rest.html”.
Отже, для переходів з однієї частини документа до іншої застосовують внутрiшнi посилання. Цей вид посилань доцільно використовувати, коли вci частини великого документа не відображаються цілком у вікнi браузера. Внутрішнє посилання, як i зовнішнє, задають за допомогою елемента тегу <А> з атрибутом href. Але, на вiдмiну вiд зовнішнього посилання, у значенні атрибута href вказується не URL, а ім'я мітки (мітка позначається знаком #). Наприклад, такий тег
<А hrеf="#розділ1 "> Елементи HTML </А>
задає посилання на елемент документа, позначеного міткою "розділ1". Саме посилання має вигляд виділеного тексту „Елементи HTML”. Мітку створюють за допомогою якоря <А>, однак у ньому замість атрибута href використовується атрибут name.
Зробимо кілька зауважень iз приводу оформлення посилань. По-перше, текст посилання не повинен бути довгим, щоб не утруднювати вибір потрібного посилання при швидкому перегляді документа користувачем. По-друге, текст посилання повинен відображати змicт об'єкта, на який вказує посилання. Не слід, наприклад, використовувати для посилань малоінформативні фрази типу „Клацніть тут” чи „Клацни i побачиш”.
Вставка зображення на Web-сторінку виконується тегом <IMG>. Усередині цього тегу обов'язково записується атрибут src, що містить URL зображення. Назва цього атрибута походить вiд слова source - джерело.
Наприклад, якщо потрібно розмicтити на сторiнцi картинку з файла Max. jpg. Для цього необхідно зберегти файл iз зображенням у певній папці (наприклад, у тій самій папці, що i НТМL-документ), а у документ ввести тег <IMG src=”max.jpg”>.
За замовчуванням браузер використовуватиме реальні розміри зображення, яке зберігається в графічному файлі. Якщо потрібно змінити ці розміри, застосовують атрибути width (ширина) i height (висота). Значення розмірів зображення задаються звичайно у пiкселах, наприклад, width=”133” height=”33”.
Можна також задавати ширину i висоту у відсотках розмірів зовнішнього елемента (сторiнки). Наприклад, зображення, що задається тегом <IMG src=”max.jpg” width=”30%”>, займе по ширині 30% сторінки, а висота буде розрахована браузером із зберіганням пропорцій.
Користувач бажає скласти уявлення про зміст сторiнки, коли вона тiльки почала завантажуватися. Тоді він зможе вирішити, чи варто чекати повного завантаження сторiнки. У цьому йому допоможуть написи на мiсцi малюнків, що не завантажилися. Їх задають атрибутами alt. Наприклад, така інструкція <IMG src="photo.jpg" width="50%" аlt="…"> замість малюнка, що не завантажився, виведе рамку iз межами малюнка i помістить у неї текст “…”.
Гiперпосилання на Web-сторінках можна подавати не тiльки як виділений текст, а й у виглядi малюнка. Клацання мишею по такому малюнку призводить до завантаження нового HTML-документа або переходу в межах поточного документа.
Для створення зображення-посилання встановлюють у потрібному мiсцi документа тег <А> i вкладають до нього елемент IMG. Наприклад, якщо у документі розмістити елемент <А href=''http://www.rambler.соm"> <IMG src="logo.jpg" width="100" height="28"> </А>, то можна буде клацанням по малюнку з файла Logo.jpg завантажувати пошукову систему Рамблер.
Щодо компонування й обсягу Web-сторiнок, то така сторінка повинна займати щонайменше половину робочої ділянки вікна браузера. Оптимальним спiввiдношенням є, коли під змicтову частину видiляється приблизно 80% простору сторiнки, а під елементи навiгацiї (списки, меню, кнопки) - 20%.
Розмір НТМL-файлiв не повинен перевищувати 20-30 Кб, а оптимальним розміром файлів зображень є декілька кілобайти. Якщо зображення не поміщається у файл такого розміру, потрібно виконати обробку зображення, щоб підсумковий обсяг у форматi GIF або JPEG не перевищував одного-двох десяткiв Кб.
Якщо обсяг сторiнки великий, потрібно забезпечити швидке початкове завантаження, при якому на eкpaнi найперше з'являться данi, що відображають зміст сторінки. Taкi данi найкраще розмістити у верхній частині сторінки.
У верхній частині сторінки повинна розташовуватися зведена інформація з питань, яким присвячена дана сторінка. Потрібно врахувати, що при швидкому знайомстві з матеріалом вiдвiдувачi читають тільки перші речення в кожному абзацi. Тому початок абзацу має адекватно відбивати його наступний зміст.
Таблиці у Web-документах застосовуються не тiльки для розміщення табличних даних, а й для вставки зображень i посилань, для раціонального компонування Web-сторінок.
Таблиці будуються за принципом вкладення i вводяться на Web-сторінку за допомогою ряду елементів. Кожна таблиця починається тегом <TABLE> i закінчується тегом </TABLE>. Створювана таблиця ніби розгортається по рядках, а рядки заповнюються комірками. При цьому всередину тегів <TABLE>...</TABLE> можуть вставлятися такі елементи:
TD - елемент, що визначає вміст комірки даних;
TH - елемент, що визначає комірку заголовка.
Наприклад, для створення таблицi 3х2 використовується такий шаблон:
<TR><TD>. . .</TD><TD>. . .</TD></TR>
<TR><TD>. . .</TD><TD>. . .</TD></TR>
<TR><TD>. . .</TD><TD>. . .</TD></TR>
де крапками позначений вміст кожної комiрки. Усерединi тегів першого рядка <TR>. . . </TR> замiсть елементів TD можуть розміщуватися заголовки кожного стовпця - елементи ТН.
§3. Характеристика та етапи створення електронного підручника
Проаналізувавши декілька програмних продуктів та технологій, їх використання у навчальному процесі, я і мої наукові керівники створили власний електронний гіпермедіа підручник із математичного аналізу навчального призначення по темі “Ряди”.
При створенні посібника нами були використані елементи технології гіпермедіа, які дозволили пов'язати гіпертекстовими посиланнями елементи тексту інших сторінок. Застосування таких технологій дає змогу активізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів.
Інформаційний блок нашого програмного продукту містить теоретичний матеріал та практичні заняття, розроблені у відповідності з чинними програмою та підручниками з математичного аналізу, що передбачає засвоєння навчального матеріалу на рівні вимог стандарту. Також у підручнику містяться задачі і запитання для модульної перевірки.
На початковому етапі роботи створила електронні версії практичних занять та задач і питань для модульної перевірки в текстовому редакторі Microsoft Word 2003. При цьому використовувала інструментальні засоби створення малюнків, формульний редактор, можливості вставки зображень. Маючи Web-версію курсу, особливу увагу приділяла структуруванню матеріалу- за розділами, підрозділами, складанню змістів розділів. Кожна мінімальна логічна частина (підрозділ) є окремим файлом, а всі створені файли розмістила в одному каталозі, який має підкаталоги. При структуруванні посібника було враховано, що розмір кожного файлу повинен бути таким, щоб при його відображенні в Web-браузері він не займав більше 3-4 екранів.
В принципі, робота з текстом матеріалу на розглянутому (підготовчому) етапі на цьому завершилася. Проте, я зробила ще одну операцію - перетворення тексту в HTML- формат. Для цього в меню “Файл” вибрала режим “Зберегти як веб-сторінку”, в результаті чого був створений файл *.htm, де * - ім'я doc-файлу. Отримані файли я далі редагувала для доробки електронного посібника. Потім створювала необхідні гіпертекстові внутрішні та зовнішні посилання, що встановлюють зв'язки між окремими файлами та їх фрагментами.
Погоджуючись із думками фахівців про те, що читання об'ємних текстів з екрана монітора - шкідлива для зору форма роботи з комп'ютером, а сприймання з екрана текстової інформації є набагато менш зручним та ефективним, ніж читання книги, ми додаємо до електронного варіанту підручника ще й друкований варіант. У такий спосіб ми забезпечимо чергування різноманітних форм роботи, наприклад, частину матеріалу студент може опрацювати з допомогою комп'ютера, а іншу частину прочитати з друкованого варіанту.
Розроблений мною і моїми науковими керівниками електронний підручник має наступну структуру.
Електронний посібник складають три вікна (фрейми): верхній, лівий, головний (рис.1.1).
У верхньому фреймі відображено назву та навігаційне меню, яке призначене для завантаження підменю у ліве вікно. Лівий фрейм призначений для завантаження змісту лекцій чи практичних занять у головний фрейм, де за допомогою смуги прокрутки користувач може його проглядати. При наведені курсора миші на пункт параграфа змінюється колір фону гіперпосилання, а при клацанні лівою клавішею відбувається гіперпосилання, і у головному фреймі зявляється зміст матеріалу даного параграфа.
Отже, наш програмний продукт є комплексом, який забезпечує свідоме та міцне засвоєння навчального матеріалу. Він дозволяє в цікавій та зрозумілій формі подавати матеріал та засвоювати його. Він може бути використаний як у вузі, так і вдома (у якості програми-репетитора). Викладач може у будь-який час внести якісь зміни чи корективи до підручника, при цьому не потрібно чекати довгий проміжок часу поки підручник буде перевидано. До того ж не всі студенти мають можливість взяти підручники у бібліотеці. А електронні варіанти підручників доступні всім, хто має комп'ютер. У наступному розділі буде розглянуто друкований варіант практичних занять, які містить створений електронний підручник.
При розв'язуванні задач на практичних заняттях з теорії числових рядів, ми будемо часто користуватися формулами, де використовуються асимптотичні оцінки.
Скажемо, що (читається “о маленьке” від ), , де і - дві послідовності дійсних чисел, якщо . Зокрема, поклавши будемо мати, що запис означає, що - нескінченно мала послідовність.
Крім того, ми ще користуватимемось записом (читається “о велике” від ). Це означає, що . Зокрема те, що - обмежена послідовність можна записати у вигляді .
Використовуючи властивості нескінченно малих та обмежених послідовностей, можна стверджувати, що,
Доведемо наступні асимптотичні формули:
і з'ясуємо при цьому, якими в цих формулах є послідовності
Таким чином, маємо, що якщо позначити через
і, по-друге, з (5)(1). З рівності (6) ми маємо, що , тому рівність (1) можна записати в іншій, більш загальній формі:
Для того, щоб встановити, якою є розглянемо (2). Знайдемо
і, по-друге, з (7)(2). Оскільки з (8) маємо, що , тому (2) запишемо таким чином:
Аналогічно встановлюємо, якою є . Для цього покладемо
і, по-друге, з (9)(3). З рівності (10) ми маємо, що , тому рівність (3) можна записати в іншій, більш загальній формі:
Покладемо З самого початку скажемо, що з допомогою правила Лопіталя легко показуємо, що а тому звідси маємо,
при цьому скористаємось вже відомою нам рівністю
Будемо мати, якщо скористаємось описаними вище операціями з о („о маленьке”) і О („о велике”),
Помножимо обидві частини рівності на . Будемо мати,
В наступних параграфах будемо користуватись такою термінологією: №4, ІІ, 1). Це означає практичне заняття №4, пункт ІІ, задача 1).
Поняття ряду. Збіжність ряду. Обчислення сум рядів. Необхідна умова збіжності ряду. Гармонійний ряд. Геометрична прогресія
1. Дати означення збіжності та розбіжності ряду.
2. Показати зв'язок між рядами і послідовностями.
3. Сформулювати і обґрунтувати необхідну умову збіжності (або достатню умову розбіжності) ряду і з'ясувати ч
<strong>Електронний варіант методичного посібника з теорії рядів для студентів математичних спеціальностей університетів дипломная работа. Программирование, компьютеры и кибернетика.</strong>
Отчет По Практике На Тему Бухгалтерский Учет На Предприятии Ооо "Страховая Компания"
Стороны общения
Реферат: Понятие и виды чувств
Реферат: Методические рекомендации по проведению семинаров и самостоятельных занятий
Курсовая работа по теме Кредитна система України
Эссе День Финансиста 2022
Курсовая работа: Гамильтоновы графы и сложность отыскания гамильтоновых циклов
Реферат: Toxic Waste Essay Research Paper Rafael Lopez
Курсовая работа: Приобщение школьников к общечеловеческим ценностям на уроках литературы
Курсовая работа по теме Влияние СМИ на общественное мнение
Реферат по теме Техники воздействия на убеждения
Курсовая работа: Планирование на предприятии 16
Реферат по теме Вимірники, що використовуються в обліку та їх характеристика
Реферат: ECommerce Essay Research Paper 1 Sizing the
Курсовая Работа Телевизионная Реклама
Жизнь И Творчество Расула Гамзатова Диссертация
Курсовая работа по теме Архитектурный проект 'Реконструкция склада бестарного хранения муки Калинковичского хлебозавода Филиала РУП 'Гомельхлебпром'
Реферат: Некоторые аспекты судебной защиты в условиях корпоративного захвата
Курсовая работа: Маркетинговое исследование рынка телевизоров в г. Стрежевой. Скачать бесплатно и без регистрации
Контрольная Работа На Тему Аудит Финансовых Вложений
<a href="https://telegra.ph/Boevoe-Znamya-voinskoj-chasti--simvol-voinskoj-chasti-doblesti-i-slavy-Ordena--pochetnye-nagrady-za-voinskie-otlichiya-i-zaslugi-09-29">Боевое Знамя воинской части – символ воинской части, доблести и славы. Ордена – почетные награды за воинские отличия и заслуги в бою в военной службе - Военное дело и гражданская оборона практическая работа</a>
<a href="https://telegra.ph/Celi-priemy-izucheniya-sledovatelem-psihologii-obvinyaemogo---Gosudarstvo-i-pravo-referat-09-30">Цели, приемы изучения следователем психологии обвиняемого - Государство и право реферат</a>
<a href="https://telegra.ph/Narodnyj-suverenitet-sushchnost-i-problemy-ego-obespecheniya---Gosudarstvo-i-pravo-kursovaya-rabota-09-29">Народный суверенитет: сущность и проблемы его обеспечения - Государство и право курсовая работа</a>