Екстра

Все ж, Цитадель лишалася одним з найменш приємних місць Вайу'уїла у всьому Пеклі. Скільки б він себе не намагався переконати, що все не настільки погано — щойно погляд чіплявся за печальні рівні стіни, дуже розумних з вигляду правителів або навіть самого Люцифера, якого Вайу'уїл обрав називати виключно «Самаелем», відразу хотілося скинутися зі стіни та не розкривати крил. Щоб не псувати собі настрій, Вайу'уїл не затримувався в Цитаделі довше необхідного, а щойно чув голоси — миттю знаходив важливіше місце, де вартувало бути. Надзвичайно зручні умови для всіх.

Проте, схоже, Самаель таки погано сприймав натяки, або навмисне вирішив ігнорувати всі, які Вайу'уїл наполегливо лишав. Прохолодний вітер приємно перебирав довге волосся, поки демон сидів на найвищій точці Цитаделі. Звідси практично виходило почити Вогняні Піски, й навіть трохи за ними. Позаду почулися кроки.

— Тільки спробуй стрибнути, — звична спокійна, чи радше відсутня, інтонація, яку слухати Вайу'уїл не збирався. Він вже ширше розкрив крила, практично зіскочивши вниз. — Я прикую тебе до стільця в моєму кабінеті.

— Дуже по-янгольськи, — вишкірився Вайу'уїл, відмовляючись від втечі. — Як ти мене знайшов? Врахуй, цього разу в таємну стежку кимось з війська Сатани я не повірю.

—  Аамон має важливіші справи, — усміхнувся Самаель, сідаючи поруч. — Ти мене уникаєш.

— Це хто розкрив тобі такий секрет? Асмодей чи Мамон?

— Я не жартую.

— Звісно. Це, загалом, не твоя сильна сторона, величносте. Припини так дивитися, ніби я планую в Цитаделі революцію. Я тебе не уникаю. Навіть якби хотів, в нас довічний контракт, куди я зникну? Потрібно було довести справу з низьконародженими до кінця, як і з тими верховними, які нещодавно вирішили влаштувати заколот. Чи ти вже забув, що саме мені довірив цим займатися?

Самаель неоднозначно хмикнув, яскраво-червоний королівський плащ майорів за вітром, скидаючись на крила, яких давно не було. Вайу'уїл закотив очі, демонстративно зітхаючи. Ця драматичність короля змушувала кожний раз відчувати роздратування, від якого чесалося все тіло.

— Я не можу розірвати контракт, — відсторонено сказав Самаель, не відриваючи погляду від хмар.

— Що…? Навіщо було б це робити? — Вайу'уїл повернувся, намагаючись розгледіти хоч щось в профілі короля. — А, ні, стривай, це якийсь геніальний план, щоб я зараз почав переконувати не забирати Делькер? Знаєш, я, можливо, й любив Фзатілель більше, але Делькер — моя дівчинка.

— Мені не потрібна твоя зброя.

— Що тоді? Ти можеш говорити цільними думками?! — обурився Вайу'уїл, хвіст лишав на даху різкі сліди. Люцифер підбирав слова, але демона не влаштовувала швидкість передсмертної черепахи. — Байдуже, чого б ти не хотів — забудь. Я не благатиму тебе, особливо тебе, — наголосив він, — заради того, щоб ти лишив золотий нашийник.

— Я не хочу тебе тримати, Вайу'уїле, — врешті сказав Самаель, перериваючи обурення.

— Повтори.

— Тобі було б краще без служби мені.

— Можливо, ти не здогадався, але я добровільно обрав Делькер в обмін на твої доручення раз в кілька місяців. Я сам вирішу, що мені потрібно.

— Ти помиляєшся, — твердо заявив Люцифер. Він продовжив, ніби пояснював очевидну істину не особливо розумному індивіду: — Ти переконав себе, але колись ти зрозумієш, що цей контракт тобі не потрібен…

— А можна я якось сам вирішу, що і коли мені потрібно?! — перебив Вайу'уїл.

— І, очевидно, моя компанія тобі теж не лестить, — байдуже продовжив Самаель, не звертаючи уваги на співрозмовника. — Я лише хотів прискорити неминуче. Не здіймай галас, твої слова — лише обман, який ти сам собі й подарував. Можливо, ти сам й віриш в них, що мило, але я бачу правду…

Вайу'уїл грубо схопив Люцифера за грудки, потягнувши на себе. Демон вибив всі слова з уст Самаеля, міцно вчепившись в губи короля. Він не дозволяв собі більшого, ніж вчепитися в них, як потопельник. Люцифер тихо усміхнувся, м'яко відповідаючи. Лише тоді Вайу'уїл розслабився, піддаючись дотикам.

— Проклятий маніпулятор, — уїдливо прошепотів Вайу'уїл, на секунду відірвавшись. Та давати Самаелю часу на відповідь він не збирався, зухвало кусаючи нижню губу та дражнячи короля. Люцифер поклав долоню на щоку демона, не даючи втекти. Відпускати край королівської форми Вайу'уїл навіть не планував.

Зрештою, можливо, Цитадель й не настільки жахлива.