Економіко-географічні особливості Камінь-Каширського району - География и экономическая география дипломная работа

Главная

География и экономическая география
Економіко-географічні особливості Камінь-Каширського району

Географічне положення та межі територій, їх рельєф, природні умови та ресурси. Економічний розвиток та особливості розміщення галузей промисловості. Розвиток сільського господарства. Транспортний комплекс району, виробнича та соціальна інфраструктура.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


Економіко-географічні особливості Камінь-Каширського району
РОЗДІЛ 1.Економіко - географічні особливості та потенціал регіону
1.1 Географічне положення та межі території
1.2 Природні умови і природні ресурси району
1.3 Рельєф Камінь - Каширського району
РОЗДІЛ 2. Особливості господарського комплексу
2.1 Економічний розвиток та особливості розміщення галузей
2.2 Розвиток сільського господарства
РОЗДІЛ 3. Основні проблеми району та шляхи їх вирішення
РОЗДІЛ 4. Перспективи економічного та соціального розвитку району
каширський район географічний економічний
Економічний і соціальний розвиток - це два досить складних проблемних питання в житті Камінь-Каширського району. Вивчаючи цю тему, можна зрозуміти багато закономірностей, що функціонують в економіці і їх вплив на суспільство. Відповідно до результатів та тенденцій розвитку, наявних проблем та впливу очікуваних змін зовнішньої ситуації на економіку Камінь-Каширського району можна визначити цілі та пріоритети соціально-економічного розвитку інших регіонів та України вцілому, розробити та усвідомити систему заходів щодо реалізацій регіональної політики. В складний для України період вивчення подібної теми дозволить глибше оцінити наявні проблеми та очікувані зміни в економіці.
Об'єктом даної курсової роботи є економіко-географічні особливості Камінь-Каширського району.
Предметом роботи є економічний і соціальний розвиток району, їх характеристики та вплив на рівень життя населення.
Метою моєї дипломної роботи виступає пошук підґрунтя розвитку району в основних тенденціях економічної та соціальної сфер.
Основні завдання полягають у вивченні виробничої та соціальної інфраструктури, їх впливу на зміцнення економіки району та функціонування ринку праці.
Ця тема є досить актуальною, але мало вивченою. Деякі аспекти розвитку можемо спостерігати лише у Програмах економічного і соціального розвитку Камінь-Каширського району, що розробляється структурними підрозділами райдержадміністрації, з урахуванням пропозицій виконкомів міської та сільських рад з метою розвитку території, забезпечення оптимального балансу інтересів держави, району, найманих працівників та роботодавців.
При написанні дипломної роботи були використані такі методи дослідження: історичний, картографічний, порівняльний, статистичний, літературний, метод обробки та систематизації даних
РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РАЙОНУ
Економіко-географічне положення території як своєрідний ресурс регіонального розвитку в своїй природі має потенціальний характер впливу на участь району в географічному поділі праці та її інтеграції. Воно належить до зовнішніх чинників формування та функціонування народногосподарського комплексу району і виступає фактором зміни територіальної структури господарства. Територіальна близькість Камінь-Каширського району до сусідніх районів сприяє розвитку її продуктивних сил і виробничих відносин. Межуючи на півдні з Ковельським районом по транспортних магістралях Камінь-Каширський район має вихід до обласного центру (м. Луцьк), головного залізничного вузла Волині - м. Ковель, а через них - і до інших районів та областей України. На сході регіон має хороші можливості здійснювати виробничо-економічні зв'язки з областями Білорусії через Любешівський район.
Положення району щодо обласного центру та інших промислово розвинутих міст характеризується деякою віддаленістю, що впливає на рівень соціально-економічного розвитку та ступінь сформованості територіальної структури господарського комплексу і в значній мірі стримує економічний розвиток території. Це позначається на ступені розвитку економічних зв'язків, формуванні промислових поєднань і комплексів та рівнях економічного й соціального розвитку окремих населених пунктів [12].
Використовуючи переваги і зручності економіко-географічного положення, район спеціалізується на виробництві продукції легкої і харчової промисловості, що працюють на місцевій сировині. Загалом економіко-географічне положення регіону виступає важливим чинником поглиблення спеціалізації виробництва і вдосконалення територіальної організації господарського комплексу.
1.1 Географічне положення та межі територій
На початку третього тисячоліття Камінь-Каширський район, який розташований на півночі Волині, займає площу 1746 квадратних кілометрів, межує на півдні з Ковельським, Старовижівським, на сході - Любешівським, південному сході - Маневицьким, на заході - Ратнівським районами. Територія Камінь-Каширщини за конфігурацією є компактністю і добре вписується серед інших районів.
Камінь-Каширський район займає не дуже вигідне для господарської і життєвої діяльності людей фізико-географічне положення, яке визначає особливості природних умов та природно-ресурсного потенціалу, оскільки це доволі перезволожені території, що потребують ефективних меліоративних заходів, щоб сільськогосподарські угіддя були родючішими. Територія має рівнинний рельєф і характеризується порівняно теплим помірно-континентальним кліматом з достатньою або ж надмірною кількістю вологи, наявністю збіднених дерново - підзолистих ґрунтів[10].
Камінь-Каширщина - це край великих лісових масивів, порівняно густої мережі річок та озер, одних з найбільших на Волині масивів заболочених земель і луків. Загалом територія не має яскраво виражених природних рубежів і меж, тому природні умови змінюються поступово у всіх напрямках. Це зумовлює зрівноважену динаміку природних процесів.
Природні умови сприяють компактному заселенню території, розвитку сухопутних транспортних зв'язків, та інтенсивного сільськогосподарського виробництва, великій господарській освоєності території. Природно-географічне положення в одній природно-кліматичній зоні добре відзначається в рельєфі, геологічній будові, рослинному світі, ландшафтах території і визначає спеціалізацію господарства та особливості структури народногосподарського комплексу району. Рівнинність території виступає сприятливим чинником у будівництві шляхів сполучення, розташуванні та будівництві населених пунктів, промислових об'єктів, розвитку сільського господарства[13].
1.2 Природні умови та природні ресурси району
Камінь-Каширський район розташований в межах Поліської акумулятивної низовини Волинської області, від чого залежать особливості природних умов.
Район розміщується на дерново-підзолистих, піщаних, глинисто-піщаних та супіщаних відкладах. Місцевість в основному рівнинна, з великими болотистими масивами, зокрема Цирським, із властивим йому купинним мікрорельєфом.
Із корисних копалин - великі торф'яні поклади в долинах річок Цир, Сто хід; на схід від міста Каменя-Каширського значимими є запаси глини. На заході Ковельською геологорозвідувальною групою виявлено невеликі сліди покладів міді. Основний же її шлейф - на Ратнівщині. Старожили свідчать, що в межах сіл Піщане, Великий Обзир, Верхи в давнину здійснювався промисловий видобуток залізної руди.
Зафіксована в цих краях найнижча точка Волині - біля гирла р. Стохід. Водоносні горизонти в межах району знаходяться в сучасних болотних, алювіальних відкладах, або, говорячи мовою геологів, - в середньо четвертинних водно льодовикових відкладах[10].
На рівнинних ділянках Камінь-Каширщини підземний стік вод дуже сповільнюється, місцевість заболочується. У хімічному складі ґрунтових вод з'являються сполуки окису азоту в підвищеній кількості (до 20 мг/л) та заліза болотного походження. Це позначається і на якості води в криницях, яка буває жовтого відтінку з неприємним присмаком.
В районі є багато водоймищ: 18 озер площею 502 га, 4 водосховища площею 158 га, 23 річки, довжиною в межах нашого району 344 км, 28 ставків площею 132 га. Загальна довжина річок і каналів становить 2377 км. Діє Цирська осушувальна система[14].
Багаторічні дослідження природи з допомогою метеостанцій в районі Камінь-Каширщини зафіксували абсолютний максимум температури - +39°С, абсолютний мінімум - -37°С. середня тривалість без морозного періоду понад 160 днів. В рік буває до 30 днів з грозою. Найбільше вологих днів в районі відмічено в жовтні. Середня кількість опадів становить 560 мм.
Різноманітною є флора Камінь-Каширщини. В лісах ростуть такі деревні породи: сосна звичайна, береза, осика, граб, ялина, в заболочених зниженнях рельєфу - чорна вільха. Багато в лісі чорниць, лохин, вересу звичайного. Серед лісів і боліт виростає ожина мохнатостебла, а ще й журавлина. Долини рік, які проходять через район, вкривають заплавні луки. Науковці налічують тут близько тисячі видів вищих спорових і насінних рослин. В краї охороняється багато пам'яток природи. Зареєстровано 40 заповідних об'єктів[28].
В цілому фауна регіону є досить різноманітною. Найбільше звірів можна зустріти в мішаних лісах, чагарниках, де найкраще ростуть дуб, ліщина, що дають плоди, якими смакують кабани. Мають поживу в соснових лісах лосі, косулі, лисиці, зайці, зустрічаються вовки. Гніздяться в лісах такі рідкісні птахи як глухарі, тетеруки, чаплі. Найбільш пустинними є 25-30-річні соснові жер дяки. Вже в 50-60-річних лісах розвивається підлісок, що створює більш зручні умови для життя птахів і звірів. У районі є 7 державних лісництв і 6 міжгосподарських лісництв, що займають площу 40,7 тис. га і 76,5 тис. га відповідно.
1.3 Рельєф Камінь - Каширського району
Територія Камінь-Каширського району, як і більшої частини Волинської області, займає основну частину Поліської низовини Східно-Європейської рівнини. Район має слабопогорбковану поверхню, середня абсолютна висота якої 165 метрів над рівнем моря, отже, дещо нижче від середньої висоти Волинської області та України в цілому.
Поверхня території району формувалася протягом багатьох геологічних епох. На її розвиток вплинули новітні (сучасні) тектонічні рухи, давні зледеніння, ерозійна робота річок та господарська робота людини.
Територія Камінь-Каширського району лежить у межах Волино-Подільської плити Східноєвропейської платформи. Кристалічний фундамент залягає на глибині 400-1000 метрів. Фундамент перекритий осадовими породами різного віку та походження. Більшу частину з них становлять мезозойські гірські порода крейдової системи. Верхній шар складають глауконітові піски та глини палеогенової системи кайнозойської ери.
Сучасні відклади гірських порід представлені верхньо-четвертинними відкладами торфу різного ступеня розкладу, відкладами пісків та глин післяльодовикового періоду і пісками річок та озер.
Загальний нахил Камінь-Каширського району чітко просліджується із півдня на північ. У цьому напрямку течуть головні річки району - Турія та Стохід. Хоча найбільші абсолютні висоти характерні для центральної частини району, на південному-заході в с.Гута-Камінська абсолютна висота становить 191 метр. А найбільшою абсолютною висотою району є гора Лиса (198 метрів), що знаходиться між селами Верхи та Гута-Камінська [29].
Абсолютні висоти найнижчих територій району встановлюються за урізами води річок району. Так уріз води р.Турія біля с.Мельники-Мостище становить 152 метри (це майже на півночі району), а уріз води р,Стохід між селами Боровне і Великий Обзир становить ІЗІ метр (майже на півдні району). Легко зробити висновок, що східні частини району мають значно менші абсолютні висоти. Найнижчі абсолютні висоти Камінь-Каширського району характерні для урізів р.Цир за населеними пунктами с.Видерта та с.Ворокомле, що дорівнюють 148 метрів, а при впадінні в р. Прип'ять - 141 метр, що сильно не відрізняється від висот р.Цир і на півночі Камінь-Каширського району. По території району проходить вододіл річок Турія та Стохід через населені пункти с.Радошинка і Яловацьк.
Інші, менші за розміром річки району, переважно перетворені у меліоративні канали і сильно за абсолютними висотами не відрізняються від навколишньої місцевості. Середні абсолютні висоти місцевостей району коливаються у межах 150-160 метрів над рівнем моря. Глибина рельєфу не перевищує 20-30 метрів.
Щодо основних форм поверхні Камінь-Каширський район по лінії с.Бузаки - м.Камінь-Каширський - с. Пнівне поділяється на такі геоморфологічні райони: північ - Верхньоприіятьська рівнина, південь -кінцево-моренний район. Найважливішими формами рельєфу Камінь-Каширського району є форми давнього зледеніння. Серед форм рельєфу, сформованих зледенінням, переважають водно-льодовикові форми, тобто створені талими водами льодовика. До них належать: ози, зандрові та озерно-льодовикові рівнини.
Карцево-моренні горби у нашій місцевості переважно складені піщаним матеріалом із великою кількістю кристалічних валунів різного розміру. Кінцево-моренні горби - ками - розміщуються по всій території району. Найбільшими характерними районами їх поширення є північ с Підбороччя, північний захід, с. Великий Обзир, південний-захід с. Гута-Камінська, південь - с. Брониця.
Смуги озового рельєфу характерні для території нашого району у певних його частинах. Так подібні смуги відмічаємо на південь від с. Гута-Камінська у лісових урочищах до с. Верхи за 8-9 кілометрів від названих сіл, обабіч дороги.
Ерозійні форми рельєфу характерні для річок району. Долина Турії до її впадіння розширюється, втрачає виразність схилів, крейдові відклади глибоко розмиті, долина має виключно акумулятивний характер у межах Камінь- Каширського району Долина р.Стохід має чітко виражений підвищений лівий берег біля с. Великий Обзир та с. Боровне. Тут чітко вирізняється друга надзаплавна тераса. А далі від с. Нові Червища річка Стохід вступає у долину річки Прип'ять, заплава його розширюється, і заболочується.
Характерними для Волинського Полісся є карстові та денудаційні форми рельєфу. Карстові форми виявлені переважно западинами різних розмірів і глибин[32].
Більш глибокі з таких западин заповнені водою і являють собою озера, наприклад озеро Добре, озеро Озюрко. Більш поширені неглибокі карстові западини, які скоро були запущені, тепер являють собою круглі або овальні заболочені повішення. Карстові форми у Волинському Поліссі поширені гам, де близько до поверхні залягають крейдяно-мергельні породи, які мають багато легкорозчинного у воді вапна. Цьому сприяють також рясні опади і багатство підземних вод, які циркулюють по тріщинах; розширюють їх і дають численні джерела.
Денудаційні форми також характерні для Камінь-Каширського району. Вони створені в дольодовиковий період на межиріччі Турії та Стоходу. Він виявлений дещо горбистими вододілами, які піднімаються над прилеглими долинами на 20-30 метрів. Райони поширення денудаційного рельєфу відомі у районі с. Личини. де поверхня вододілу майже не мають четвертинних відкладів і прикриті лише своєю корою звітрювання, на якій утворилися родючі перегнійно-карбонатні ґрунти.
Еолові форми рельєфу поширені у північній частині району (с. Воєгоща, Боровне). Вони прив'язані до флювіогляційних пісків. Піщані пасма поширені вздовж річок та у тих районах, де мали місце значні вирубки лісів. Усе це призвело до того, що вітер розвівав піски, утворюючи еолові форми - піщані дюни, вали, складені добре відсортованим піском.
На території Камінь-Каширського району трапляється рельєф органогенного походження, представлений торфовищами, які займають великі площі, зокрема між населеними пунктами с. Видерта і Ворокомле, на північ від с.Карпилівка. Характерною рисою торфовищ є їх купинний мікрорельєф при загальній рівності поверхонь, а також наявність окремих понижень.
1.4 Демографічна ситуація в районі
На території Камінь-Каширського району всього налічується 65 населених пунктів: одне місто та 64 села; діє одна міська 32 сільські ради. У цих населених пунктах проживає 61,7 тис. чол., що становить 5,25% від населення області: міське населення становить 11.2 тис. чол. (18,0%), сільське населення - 50,5 тис. чол. (82,0%), постійне населення - 62,1 тис. чол. (48,5%), жінок - 32,1 тис. (51,8%), молоді віком від 15 до 35 років - 14,5 тис. (23,0%). За віком населення розподіляється так: 16,8 тис. - молодше за працездатне, 32,6 тис. - працездатне і 18,5 тис. - пенсіонери (30,0% постійного населення), серед яких: за віком - 14,7 тис. чол. (23,8%), по інвалідності - 2,3 тис. чол. (3,7%), по втраті годувальника -0,8 тис. чол. (1,5%), за вислугу років - 84 чол. (0,1%), соціальні пенсії - 0,6 тис. чол. (0,9%).
Стан і тенденції на ринку праці Камінь-Каширського району залежать від наявності працездатного населення - основної робочої сили. Динаміка попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці району знаходяться в межах тенденції останніх трьох років, рівень зайнятості зріс з 2,5% до 2,7%. У всіх сферах економічної діяльності зайнято 7,5 тис. чол., з них у сфері матеріального виробництва: у соціальній сфері - 3,8 тис. чол. (51,2%), у промисловості - 0,3 тис. чол. (3,4%), у сільському господарстві - 1.5 тис. чол. (19,4%), у будівництві - 0,2 тис. чол. (2,6%), у торгівлі - 0,5 тис. чол. (6,7%), інші сфери - 1,2 тис. чол. (16,0%) (рис. 1).
Протягом 10-ти місяців цього року комплекс різноманітних послуг та матеріального забезпечення отримали 3503 незайнятих особи. Чисельність безробітних на обліку в центрах зайнятості області, станом на 1 листопада поточного року склала у 2008 р. 933 особи, у 2007 р. - 826 осіб, у 2006 р. - 871 чол. Чисельність громадян, які отримали роботу за сприяння центрів зайнятості, залишається стабільною в межах 1035 осіб щорічно.
З початку року в районі створено понад 616 нових робочих місць. Рівень зареєстрованого безробіття протягом останніх трьох років суттєво не змінювався, хоча в осінній період, у зв'язку із закінченням сезонних робіт, він дещо вищий. У 2006 році становив 2,5%, 2007 - 2,4%, 2008 - 2,7%. Активні цільові програми зайнятості населення, які проводить державна служба зайнятості, дозволяють регулювати ситуацію на ринку праці області. Ефективне проведення дієвих програм зайнятості дозволяє поступово зменшувати термін перебування безробітних на обліку в центрі зайнятості.
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ
В єдиному народногосподарському комплексі області, як його органічна складова частина, функціонує і розвивається економіка Камінь-Каширського району. Суспільне виробництво, що склалося на її території, утворює складну сукупність взаємозв'язаних і взаємодіючих галузей матеріального виробництва і невиробничої сфери - районний суспільно-географічний комплекс, який за низкою своїх підрозділів займає помітне місце в загально обласному територіальному поділі праці. Формування суспільно-географічного комплексу Камінь-Каширщини - це результат багаторічного перетворення економіки і господарського розвитку в складі України, подолання відсталості, успадкованої від минулого, корінних змін в галузевій і територіальній структурі промисловості і всього народного господарства.
Для Камінь-Каширського району характерна своя специфіка у розвитку продуктивних сил, яка зумовлена географічним положенням території, природно-ресурсними факторами, історично складеними і новими тенденціями в розміщенні господарства.
Сучасний розвиток економіки району характеризується тим, що на Камінь-Каширщині отримали розвиток галузі матеріального виробництва і невиробничої сфери. За окремими видами продукції район робить значний внесок у загально обласне виробництво. У територіальному поділі праці район спеціалізується на лісовій і деревообробній, легкій і харчовій промисловості, на виробництві льону-довгунця, цукрових буряків, зернових культур і картоплі, м'ясо-молочному тваринництві[26].
В районі створено достатньо розгалужену виробничу інфраструктуру: залізниця, автошляхи, трубопроводи, лінії електропередач і зв'язку. Камінь-Каширщина має розгалужену транспортну систему, яка репрезентована основними наземними видами транспорту - залізничним та автомобільним. Створена сучасна база будівельної індустрії, будівельні організації сформувались у систему спеціалізованих підприємств, забезпечуючи введення в дію виробничих і цивільних об'єктів, монтаж все більш складного сучасного обладнання в усіх галузях народного господарства району. Значні прогресивні зрушення пройшли і в галузях невиробничої сфери. В районі створені необхідні галузі сфери обслуговування, включаючи торгівлю, громадське харчування, житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, охорону здоров'я, освіту та ін. зросло значення цих галузей у вирішенні різноманітних завдань комплексного економічного і соціального розвитку поліського краю
Сучасне народне господарство району - це багатогалузевий комплекс з розвинутою промисловістю і механізованим сільським господарством, виробничою і соціальною інфраструктурою, який розвивається як невід'ємна складова частина народногосподарського комплексу Волині.
У повоєнний час на Камінь-Каширщині здійснені заходи щодо відбудови тих промислових об'єктів, які працювали на початку сорокових років. Потреби розвитку народного господарства були великими і вимагали нарощення економічного потенціалу. Враховуючи, що провідною галуззю промисловості краю було лісопереробне виробництво, то одразу в повоєнний час розпочалося його відновлення.
У 2000 р. колектив Камінь-Каширського державного лісгоспу став найчисельнішим у районі. У 7 лісництвах трудилося 623 чоловіки. Лише у 1995 р. від санітарних рубок догляду заготовлено і вивезено 23,5 тисячі кубічних метрів ревни. Щорічно збільшується експорт продукції. У 2000 р. заготовки для євро піддонів закуповують фірми з Австрії, а березові баланси, технологічні дрова, що є цінною сировиною - фірми Чехії, Словенії, Австрії, Німеччини. Поставляється лісопродукція на підприємства Білорусі.
Заготовляє ділову деревину колектив Камінь-Каширського міжгосподарського лісгоспу. Підприємство щорічно відправляє за межі району значну кількість лісодеревини, у тому, числі кріпильний ліс на шахти Донбасу.
Входження у нові економічні умови стало досить складним для багатьох підприємств краю. Так, з початку дев'яностих років щорічно зменшував обсяг виробництва деревообробний завод, а другу половину останнього десятиріччя -взагалі простоював. Нині здійснено заходи щодо відновлення його діяльності. У 1992 р. на базі місцевого цеху райпобуткомбінату створене виробниче підприємство «Меблевик». Поборює складні економічні проблеми колектив виробничо-торгової фірми «Полісся», яка виготовляє як меблі, так і швейні вироби[28].
Фактично ще йшла війна, як у місті запрацювали цехи районного промкомбінату. Розпочали свою роботу промартілі кравців, шевців, колісників. У 1946 р. райпромкомбінат мав два чоботарських цехи, два - шевців, чотири -вовночесальних, один - з обробки шкіри, а також ковальську, колісну, столярну і бондарну майстерні. Виготовляли колісну мазь - дьоготь. Артіль «Мукомол» об'єднувала два млини: «паровий» і «генераторний», які переробляли 250 тонн зерна в квартал. Почала працювати миловарня, цех по «топленню сала». У 1947 р. при райпобуткомбінату відкрита майстерня по ремонту годинників та фотографія. У травні 1946 р. збудовані цехи по виробництву цегли і по випалюванню вапна в селі Олексіївка. У 1955 р. місцевий райпобуткомбінат випустив 174 тисячі штук цегли, десять тисяч штук черепиці, велику кількість дерев'яного покриття дахів - ґонти.
Згодом прийшло реформування. Створився комбінат побутового обслуговування. У 60-их рр. він налічував у районі 40 майстерень, у тому числі в Камені-Каширському - 19. Переважна більшість сільських майстерень вважалася кравецькими, але траплялися й такі, що ремонтували мотоцикли і електроприлади, виконували малярські роботи, займалися в'язанням трикотажу. З часом тут відбулися зміни, особливо у дев'яностих роках, пов'язані із загальними народногосподарськими проблемами.
Того ж, останнього року другого тисячоліття в місті після більш як чотирирічної перерви завдяки іноземним інвестиціям запрацювало відкрите акціонерне товариство «Консервний завод». Завоювала визнання у населення така його продукція, як «Квас Камінь-Каширський», лікувальна вода тощо. Взагалі дев'яності роки, як період входу у ринкові умови, були серйозним іспитом для багатьох колективів і підприємств краю.
Багато з них реформувалися, знайшли своє місце в тісному ринковому середовищі. Проте ряд підприємств опинився у складній ситуації.
Так, з середини сімдесятих років на південно-східній околиці міста виросли споруди льонозаводу - однієї з найбільших місцевих будов. До цього район та сусіди не мали власної бази для переробки сировини. Хоч із значними труднощами, але будівництво в основному завершили. Вже 1994 р. завод переробив і направив споживачам 1566 тонн чудової поліської сировини для майбутніх тканин.
Однак нині підприємство не має сировини для переробки. Як приватні великі господарства, так і селяни майже не займаються льоном. Ринок заполонила чужоземна тканина, і ціни на льоно-сировину у кінці минулого сторіччя були вкрай низькі, що не стимулювало його виробництво.
Окремою темою є питання шляхів і комунікацій, що визначає стан економічного розвитку. У повоєнний час шляхів із твердим покриттям у районі не було. У довідці 1947 р. зазначено, що до Ковеля, Ратного, Любешова можна було дістатися лише ґрунтовими дорогами.
У 1951 р. районна влада констатувала, що шляхи, які сполучають місто з Ковелем, особливо на території Нуйнівської сільської ради, повністю непроїзні. У такому ж стані дороги при виїзді в напрямку Гута-Камінська, Верхи, Воєгоща, Грудки, Осовці[15].
Інший вид транспорту, про який уже говорилося, - вузькоколійна залізниця, яка сполучала Камінь-Каширський у тридцятих роках з Пінськом, у сорокових - з Любешовом. Окрім того, на території району ще з кінця XIX сторіччя була заснована приватна єврейська вузькоколійка, якою возили ліс з карасинських лісів до Ковеля.
У п'ятдесятих роках у Камені-Каширському вимощені бруківкою були лише центральна площа і вулиця. Саме місто у 1970 р. займало територію 787 гектарів, або в два рази більше, ніж у 1939 р. У 1996 р. площа в міських межах вже становила 1172 гектари. Нині, після реалізації рішень про розширення, вона збільшується до 1500 га. У місті нараховується 107 вулиць, 23 з них - з твердим покриттям, що становить по довжині третину.
У давнину в Камені-Каширському були дерев'яні тротуари. Про це свідчать розкопки, проведені під час спорудження нового адміністративного будинку та на місці колишньої фортеці, які ствердили, що в давнину центральні вулиці вимощувалися дубовими колодами. Зокрема, в районі будинку № 42 по вул. Шевченка на глибині півтора метра лежали дубові плахи на ширину 1,5 метра.
Нині через Камінь-Каширський йдуть асфальтовані дороги на Ковель (55 кілометрів), вимощення яких каменем здійснювалося в п'ятдесятих, а асфальтування - в шістдесятих роках. Згодом, у 1962 р., дорога з твердим покриттям довжиною 66 км з'єднала Камінь-Каширський через село Велика Глуша з Любешовом, який тоді входив до Камінь-Каширського району. На початку шістдесятих років 35-кілометрова асфальтна дорога з'єднала місто через села Бузаки і Видричі з автотрасою Брест - Ковель в районі м. Ратне. Згодом шляхи з твердим покриттям пролягли до всіх центральних садиб колгоспів, а невдовзі - майже до всіх сіл. Проте ще й понині до с.Стобихва та деяких інших невеликих поселень можна дістатися лише ґрунтовою дорогою.
На початку сорокових років електричним освітленням користувалися лише в Камені-Каширському. Там ще в середині двадцятих років діяла невеличка електростанція, потужності якої вистачало на декілька десятків лампочок. Правда, після війни по-новому змонтували газогенератор і у вересні 1945 р. електростанція почала діяти з нарощеною потужністю. На ній використовувалися двигун і генератор марки «Дойч». Вмикалося електроосвітлення з 6 години вечора до 1 години ночі. Інколи воно зникало. Причина того - відсутність дров, якими потрібно було «заправляти» генератор. До речі, майже кожне засідання міськвиконкому кінця сорокових-початку п'ятдесятих років так чи інакше стосувалося роботи електростанції. Постійно приймалися рішення зробити запас дров, однак з такою ж постійністю вони не виконувалися[35].
Електромережа у березні 1948 р. складала всього 119 «світо-точок». Ще у 1947 р. планувалося встановити на млині потужну динамо-машину, щоб допомогти міській електростанції освітлювати хоча б центр. Однак не знайшли кошти як на генератора, так і на проводку. Остання прикріплювалася до стовпів нашвидкуруч, без ізоляторів, що було причиною різних аварійних ситуацій. У 1952 році змонтували новий двигун потужністю 90 к.с. Із початку п'ятдесятих років почали встановлювати невеликі електростанції у селах. Найперше вони з'явилися у Пнівному і Тоболах, а в 1954 р. - в селі Нуйно. У 1960 р., як значне досягнення, відзначалося, що в місті встановлено ще 25 «електроточок». Кардинальним рішенням електрифікації району було будівництво Камінь-Каширської підстанції напругою 110/35/10 кіловат. У четвертому кварталі 1965 року місто і район під'єднали до Добротворської електростанції.
Нині на Камінь-Каширщині діє філіал ДАЕК «Волиньобленерго», в якому трудяться 85 чоловік. Вони обслуговують електролінію у п'яти поліських районах протяжністю 450 кілометрів. Чотири підстанції напругою 110/35/10 кіловат встановлені під містом, а також у селах Сошичне, Воєгоща і Тоболи. У районі протяжність електроліній напругою 10 кіловат становить 550 кілометрів, є ще 298 трансформаторних підстанцій, 800 кілометрів повітряних ліній. Нині кожна квартира, господарство електрифіковані.
Телеграфний зв'язок з Каменем-Каширським проклали у кінці двадцятих років, коли встановлювали обіч залізничної станції стовпи. У східній частині району проходила телеграфна лінія на Пінськ. 1940 р. в місті обладнали телефонний комутатор на 20 номерів. У повоєнні роки воно мало вкрай ненадійний телефонний зв'язок. Ще у середині 1946 р. нарікали, що з обласним центром можна зв'язатися лише через радіостанцію військових. У 1945 р. поштові відділення організували найперше в селах Нуйно, Пнівне і Великий Обзир. Одне відділення обслуговувало до 10 і більше населених пунктів. Уже в кінці 1946 р. працювало 40 поштарів, однак кореспонденція, як писала місцева газета, доставлялася до адресата через 10-15 днів.
У тому ж році почалася телефонізація району. Було поставлено телефонний комутатор на 50 абонентів. Лише на час виборчої кампанії 1947 р. встанов
Економіко-географічні особливості Камінь-Каширського району дипломная работа. География и экономическая география.
Сочинение Про Младшую Сестру На Английском
Дипломная работа: Эффективность психологического воздействия рекламных средств на человека. Скачать бесплатно и без регистрации
Структура Мини Эссе
Реферат по теме Організація обслуговування споживачів за типом "шведського столу" або "шведської лінії"
Отменят Итоговое Сочинение В 2022 Году
Курсовая Работа Mathcad
Реферат: Русские монастыри. Скачать бесплатно и без регистрации
Дипломная Работа Администрация
Курсовая Работа На Тему Розробка Комплекту Тза Мікропроцесорної Схеми Похилого Дифузійного Апарату На Базі Мікропроцесорного Комплекту Р-13
Список Исторических Сочинений
Контрольная работа по теме Структура методологии моделирования информационных ресурсов
Интернет Благо Или Зло Сочинение
Топик: Музеи и галереи искусств /english/
Курсовая работа по теме Мінеральний склад та використовування кімберлітів
Эссе Личность Петра 1 Кратко
Нобелівська Премія Реферат План
Определить Курсовую Стоимость Акции
Курсовая Работа На Тему Пустельга Обыкновенная
Реферат На Тему Здоровый Образ Жизни Как Одно Из Условий Благополучной Жизни
Реферат по теме Масс-спектрометрия
Байкал - География и экономическая география презентация
Система профессиональных аудиторских стандартов - Бухгалтерский учет и аудит реферат
Безопасность полетов - Военное дело и гражданская оборона курсовая работа