Економіка Закарпатської області - География и экономическая география контрольная работа

Главная

География и экономическая география
Економіка Закарпатської області

Розміщення природних ресурсів, економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу регіону та його районів. Сільське господарство та його спеціалізація. Специфіка функціонування транспорту. Внутрішньоекономічне районування. Перспективи розвитку території.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


Перша згадка про життя людей на території Закарпаття відноситься до періоду раннього палеоліту (близько 500 тис. років до н.е.). Сюди під тиском римлян з долин Сірета і Прута переселилися карпи - одне з фракійських племен. За думкою багатьох вчених від назви цього племені і дістали назву гори Карпати.
У ІХ-Х столітті територія входила до складу Київської Русі, у ХІ-ХІІІ ст. - до Угорщини, 1907-1918 роках - Австрії, 1918-1919 - Угорщини, 1919-1939 - Чехословаччини, 1939-1944 - Угорщини. Воз'єднання у жовтні 1944 р. з Радянською Україною стало новою сторінкою в історії краю.
Історія Закарпаття є складовою частиною історії України, але має цілий ряд особливостей, які відобразилися на економічному, політичному та етнічному розвитку краю. Посідаючи важливе географічне положення на південних склонах Українських Карпат, Закарпаття в різні часи називалося по-різному: Венгерська Русь, Карпатська Русь, Руська Крайна, Підкарпатська Русь, Карпатська Україна, Закарпатська Україна. З давніх-давен регіон був своєрідним мостом між Сходом та Заходом. Минуле області невід'ємно пов'язане із східними слов'янами. Археологічні джерела підтверджують: ще здавна населення цих земель мало високу матеріальну та духовну культуру, генетично схожу з культурою племен Придніпров'я, Піднестров'я, Лісостепу, Волині і Прикарпаття, де в І тисячолітті н.е. здійснювався інтенсивний процес формування східного слов'янства.
Закарпаття - наймолодша область України, утворена і входить до її складу з 22 січня 1946 року. За територіально-адміністративним поділом включає 13 районів, 4 міста обласного підпорядкування, 20 селищ міського типу, 579 сільських населених пунктів. Обласний центр - м. Ужгород, розташований на відстані 788 км. шосейними дорогами та 898 км. залізницею від м. Києва.
За своїм розташуванням область є географічним центром Європи, займає південно-західну частину Українських Карпат, Придунайську низовину, межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, а на північному і південному сході - з Львівською та Івано-Франківською областями. Це характеризує її як регіон особливих геополітичних можливостей держави.
Площа Закарпаття становить 12,8 тис. км 2 або 2,1 відсотка території України.
1. Загальні відомості (площа, населення, клімат)
Густота населення - 98,02 осіб/км?.
Область є унікальною екологічною системою заходу України з різноманітним рельєфом та кліматичними умовами. Її територія на півночі захищена Карпатським хребтом, з північного заходу - Татрами, з півдня - західними Румунськими горами і Мараморошським масивом. Від інших регіонів України область відділяють Яблуницький, Вишківський, Ужоцький, Верецький та Воловецький перевали висотою від 931 до 1614 метрів над рівнем моря.
Близько 80 відсотків території краю займають гори, серед яких найвища точка України - гора Говерла (2061 м.).
На території області протікає 9429 потоків і річок, в основному гірських, внаслідок чого їм характерні часті раптові паводки, які наносять економіці області серйозні матеріальні збитки.
У горах протягом року випадає 1400, у нижній частині - 500-600 мм. опадів, що зумовлює достатню зволоженість.
Внаслідок високих запасів поверхневих вод водозабезпеченість області у 6,5 рази перевищує середню по Україні. Запаси підземних вод дещо обмежені.
Вегетаційний період на низовині триває до 230, у передгір'ях 210-230, у горах 90-210 днів.
Головне багатство краю - ліси. Лісистість території становить 56 відсотків. За площею лісового фонду область входить до першої п'ятірки, а за запасами деревини займає перше місце серед областей України. В залежності від вертикального поясу переважають дубово-грабові, дубово-букові, букові та хвойні ліси.
Щорічна заготівля в середньому біля 950 тис. м 3 деревини, що відповідає розміру розрахункової лісосіки, дає можливість забезпечити сировиною лісопереробну, лісохімічну і меблеву промисловість. Це ставить на перше місце завдання комплексного відтворення природо-ощадливої лісоексплуатації, глибокої переробки деревини, функціонування меблевого виробництва, лісовідновлення, організації побічного користування лісу, організації рентабельного мисливського господарства.
В Українських Карпатах збережені найбільші в Європі ділянки пралісів, унікальні угрупування альпійського поясу флори і фауни.
Екосистема Карпатського біосферного заповідника віднесена до найцінніших екосистем землі і входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.
Область має 462,2 тис. га. сільськогосподарських угідь, у тому числі 200,9 - ріллі, 233,8 тис. га. сіножатей та пасовищ. У розрахунку на одного мешканця припадає по 0,37 га. сільськогосподарських угідь та 0,16 га. ріллі, що відповідно у 2,3 та 4,2 рази менше, ніж в середньому по Україні. Ґрунти регіону оцінюються як середні. Переважають бурі гірсько-лісові (буроземи) та дерново-підзолисті з неглибоким гумусовим горизонтом та високою кислотністю. Однак родючість землі на 36 відсотків нижча, ніж у середньому в державі.
Для області характерний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні, буроземи щебеневі і дерново-буроземні в комплексі з різними їх видами. Природні ресурси багаті і різноманітні. У регіоні знаходяться значні запаси залізної й марганцевих руд, гранітів. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматит - 88,06%, апатит - 63,42%, марганцева руда - 69,1%, вторинні каоліни - 22,9%, вогнетривкі глини - 8,6%.
Клімат Закарпаття є помірно континентальним з достатнім і надлишковим зволоженням, нестійкою весною, не дуже спекотним літом, теплою осінню і м'якою зимою. Зазначимо, що клімат Закарпаття в Українських Карпатах є найсприятливіший за кількістю комфортних днів для активного відпочинку. Тут переважає морське повітря помірних широт, яке південно-західними вітрами переноситься з Атлантичного океану і Середземного моря. Морське повітря зумовлює в зимовий період досить високі температури і відносну вологість повітря. Зрідка зі сходу переносяться континентальні повітряні маси.
Навесні та восени посилюється вплив прохолодних циклонів із Атлантики та Середземномор'я. Вторгнення холоду з півночі зумовлює заморозки, які часто завдають шкоду, особливо ранньому овочівництву і садівництву.
Влітку переважають потоки повітряних мас із південно-західного і західного напрямків. Найбільш тепла погода встановлюється, коли надходять гарячі тропічні повітряні маси з Північної Африки. Середня температура становить +21 o С.
Осінь також тепла, тривала в часі (3-3,5 міс.), з більш плавним перепадом температур, ніж весна. Однак можливі ранні заморозки, особливо в горах. Часті тумани. Взимку середня температура становить -4 o С.
Для області характерна гірсько-долинна циркуляція внаслідок випромінювання тепла й охолодження приземних шарів повітря. Гірсько-долинні вітри (особливо в долинах річок Уж, Латориця, Боржава, Ріка, Теребля, Тересва) дмуть вдень у напрямку гір, а вночі - навпаки.
За відмінностями кліматичних показників на території області можна виділити три агрокліматичні райони - низовинний, передгірний, гірський.
Низовинний район займає всю Закарпатську низовину і є найтеплішим в області. Сума температур вище 10° становить 3000°С-3600°С. Безморозний період - 170-190 днів. Найтепліші місця - навколо м. Виноградів та с. Мужієво (Берегівський район). Вони захищені від холодних вітрів і мають дуже сприятливі умови для прогрівання повітря. Зволоження району достатнє - 530-700 мм. Кліматичні умови сприятливі для вирощування тут різноманітних сільськогосподарських культур, у тому числі теплолюбних - абрикосів, персиків, рису, винограду, перцю та ін.
Передгірний район займає передгір'я, південну частину Вулканічного хребта, Іршавську та Солотвинську улоговини. Відзначається м'яким теплим кліматом з великою сумою активних температур (2700°С-3000°С), тривалим безморозним періодом (170-175 днів), значним зволоженням (900-1200 мм.). Більшим ступенем континентальності відзначаються Іршавська і Солотвинська улоговини: взимку сюди проникає з гір холодне повітря, тому часто бувають сильні морози. Кліматичні умови району сприяють вирощуванню багатьох теплолюбних культур, у т.ч. винограду, тютюну та ін.
Гірський район займає найбільшу частину області. Між окремими його частинами існують значні відмінності у кліматі, пов'язані з висотою над рівнем моря, різною експозицією схилів, формами рельєфу. В теплий період із збільшенням висоти на кожні 100 м температура знижується на 0,7°С, а в холодний - на 0,4°С. З висотою скорочується тривалість безморозного періоду (до 100-60 днів), зменшується сума активних температур (1000°С - 600°С). Тут випадає надмірна кількість опадів (понад 1400 мм), більшість їх - у вигляді снігу. Такі умови дають можливість вирощувати найменш вибагливі до тепла сільськогосподарські культури: овочі на зелень, ріпу, картоплю, кормові трави.
Найтеплішими місцями в цьому районі є гірські долини. Кліматичні умови в них сприятливі для вирощування ярих зернових культур, картоплі, деяких овочів.
Отже, кліматичні умови на всій території Закарпаття сприятливі для розвитку сільського господарства, але найкращі вони - в низовинній її частині. Інколи спостерігаються негативні кліматичні явища - пізні весняні приморозки, зливи, раннє танення снігу. Сприятливий клімат дозволяє розвивати на території області різні види літнього й зимового відпочинку людей.
Багатий і різноманітний тваринний світ Карпат. Лише фауна хребетних налічує 435 видів. Склад її надзвичайно строкатий. Ядро фауни становлять види мезофільних західних і середньоєвропейських широколистих лісів - олень благородний, козуля, черепаха болотна, вугор європейський. Дуже поширені представники Середземномор'я (саламандра плямиста, жаба зелена), мешканці хвойних лісів Східної Європи і сибірської тайги (глухар, тетерев). Зустрічаються елементи степової, пептичної, і альпійської (бурозубка альпійська, полівка снігова, тритон альпійський) фауни. Чимало тут і карпатських ендеміків (білка карпатська, тритон карпатський). Тепер у Карпатах акліматизуються нові види: ондатра, єнотовидний собака, палія американська, омуль байкальський та ін.
Багато зоогеографів виділяють Українські Карпати в самостійний зоогеографічний Карпатський округ.
У Карпатах широко представлені всі основні класи тварин: ссавці (мамалофауна), птахи (орнітофауна), плазуни (герпетофауна), земноводні (амфібії), риби (іхтіофауна), комахи (ентомофауна).
Розміщення тварин у Карпатах складне і мозаїчне. Більшість карпатських звірів - ведмідь бурий, олень, козуля, свиня дика, рись, білка карпатська, кіт лісовий, горностай, куниця лісова, соні та ін., багато видів амфібій, птахів і риб - мають широкий діапазон поширення. Вони заселяють територію від передгірних рівнин висотою в 200 м до зони субальпійських чагарників висотою 1600 і навіть 1850 м. Обмежене вертикальне поширення мають землерийки, білозубки, більшість рукокрилих, тхір степовий, видра, норка, ховрахи, хом'як, ондатра. Високо в гори вони не піднімаються. Типових високогірних видів лише два - бурозубка альпійська і полівка снігова, що мешкають на висотах 1650-2000 м.
Рослинність Карпат багата, різноманітна і барвиста. Гордістю і прикрасою гір є ліси. Українські Карпати - єдиний на території України ареал поширення середньоєвропейських лісів. Тут можна зустріти світлі сонячні діброви, тінисті бучини, похмурі величні ялинові та смерекові ліси. Не випадково Східні Карпати називають Лісистими, а південно-східну частину гір - Буковиною. Багаті і карпатські луки. Їх ізумрудні стрічки і поляни пронизують гірську систему від рівнин до вершин з їх знаменитими полонинами.
Видовий склад рослинності надзвичайно різноманітний. Тут росте близько двох тисяч видів вищих рослин. Флора складається в основному з видів середньоєвропейських широколистих лісів, які становлять близько 35% усієї флори. Це бук лісовий, або звичайний, граб звичайний, дуб звичайний і скельний, липа серцелиста, клен, явір; з трав'яних: переліска багаторічна, арум плямистий, астранція велика, білоцвіт весняний та ін. Значну роль у флорі (близько 30%) відіграють тайгові євро-сибірські форми, наприклад, ялина європейська, ялина гірська, смерека біла, яловець сибірський та ін. Помітний вплив елементів аркто-альпійської високогірної флори (18%) - верба трав'яниста і туполиста, дріада восьмипелюсткова, гірчак живородний, осока волосовидна, анемона нарцисоцвіта, нечуйвітер альпійський. На недоступних скелястих обривах розпускаються сріблясті зірочки едельвейса альпійського. Зустрічаються представники понтичної (степової) флори: ковила периста, або волосиста, костриця борозниста, півники угорські; посланці північно-балканського (гвоздики скупчені, шафран Гейфеля та банатський, омег банатський) і кримсько-кавказького рослинного світу.
Більше 2% загального флористичного складу становлять ендемічні види, що ростуть лише в Східних Карпатах. Це рододендрон карпатський - чагарник з шкірястими овальними листочками і ясно-рожевими дрібними квіточками, з яких у Румунії варять напрочуд смачне варення, медунка Філярського, молочай карпатський, щавель карпатський та ін. Крім ендемічних, є цілий ряд рідкісних реліктів, що збереглися від найдавніших епох. Це тис ягідний, кедр європейський, сосна звичайна, модрина польська, бруслина карликова, вудсія ельбська. Є в Українських Карпатах адвентивні (занесені) рослини - вихідці з Північної і Південної Америки.
Сумісне існування і взаємодія представників різних флор зумовили формування різних типів рослинності. Домінуючим типом є лісовий. Дуже поширені також луки. Менше розвинені чагарники, болота і степи. Просторове розміщення їх має строго закономірний характер.
2. Розміщення природних ресурсів. економічна оцінка природно-ресурсного пот енціалу регіону та його районів
Регіон успадкував від колишнього СРСР економічно невиправдану в нових умовах структуру машинобудування: в більшості випадків підприємства галузі отримували комплектуючі деталі з - за меж України, туди ж поступала і основна маса її готової продукції.
Якщо ж врахувати високу мілітаризацію машинобудування, то тепер змінити його і без того достатньо інертну структуру при відсталих технологіях нелегко.
Легка промисловість карпатських областей, випускає різні види тканин, швейні, панчішний - вироби шкарпеток, верхній і білизняний трикотаж, взуття і інші товари народного споживання. Питома вага цієї галузі в загальному об'ємі виробництва промислової продукції в Закарпатській області складає - 17,6%.
Хімічне і нафтохімічне виробництво Карпатського регіону включає гірничо-хімічну промисловість (здобич сірі, калійних солей), основну хімію, промисловість хімічних волокон, лакофарбну, хімічних реактивів, пластичних мас і виробів з них. У загальній промисловій продукції Закарпатської області хімпродукція займає 1,7%.
У будівельн ому комплексі регіону працює 6,8% всього зайнятого населення. У структурі капітальних вкладень і введених в дію основних фондів цієї галузі переважає виробнича сфера.
Для подальшого вдосконалення структури господарства Карпатського регіону необхідно істотно перерозподілити фінансові і матеріально - технічні ресурси зі всіх джерел на користь розвитку соціальної інфраструктури - тим, щоб подолати відставання її матеріальної бази від нормативів і забезпечити нарощування її потенціалу, виходячи з належних соціальних стандартів.
Транспортний комплекс області є складовою частиною транзитного потенціалу України. Територією області проходять дві автодороги державного значення, а також залізнична колія, що з'єднує країни СНД з країнами Західної Європи.
Зростають обсяги транспортних перевезень, в яких все помітнішу роль відіграють підприємці-фізичні особи. У загальних обсягах вантажних перевезень автотранспортом їх доля склала 27,1, пасажирських - 46,6%.
Зв'язок на Закарпатті забезпечується послугами мобільного, місцевого, міжміського, документального зв'язку, а також бізнес - лініями, відеконференціями, інтернетом, пейджінгом. Експлуатується 333 АТС: 62 міські і 271 сільська, всього на 140.000 абонентів. Через Закарпаття тягнуться дві волокно - оптичні лінії зв'язку: Ужгород - Словаччина, Ужгород - Угорщина.
Згідно останнього Всеукраїнського перепису загальна чисельність населення Закарпаття складала - 1 мільйон 254,6 тисяч чоловік. Населення столиці Закарпаття, міста Ужгород, налічує до 120 тисяч чоловік.
Середня густина населення коливається в межах - 98,3 чіл. на 1 кв. км. Домінує сільське населення - 754.400 чіл. (58%), а міське населення налічує 522.300 чіл. (42%). До речі, приблизне статеве розділення жителів краю таке: 665.000 жінок на 621.000 чоловіків.
Найбільший приріст людності мали Ужгородський, Тячивській, Мукачивській, Хустській і Віноградівській райони. Населення кожного з них перевищує 100 тисяч чоловік.
Найменший приріст - в сурмою Великоберезнянському районі і рівнинному Берегівському районі.
В краю на сьогодні 712 тисяч працездатних людей, 416.236 тисяч чоловік мають роботу в області, 80 тисяч потенційних працівників, 573 тисячі непрацездатні, 17 тисяч безробітних. Крім того, 240 тисяч пенсіонерів, 36 тисяч багатодітних, 44 тисяч людей з фізичними вадами, 40 тисяч старезних і самотніх.
У Закарпатській області збіглося важливе географічне перехрестя не лише кордонів, але й тісних родинних зв'язків із жителями прикордонних областей сусідніх зарубіжних країн, такої національної різноманітності як у Закарпатті, немає в жодній області України і ніде в Європі. І попри національну, культурну і релігійну різницю, упродовж віків населення Закарпаття знаходило спільну мову. Досить сказати, що тут живуть українці, русини (78,4%), угорці (12,5%), росіяни (4,0%), румуни (2,4%), цигани (1,0), словаки (0,6%), німці (0,3%), євреї (0,2%).
В цілому на території закарпатського регіону проживають представники близько 85 різних національностей.
Область має аграрно-індустріальну спеціалізацію господарства і відносно розвинений рекреаційний комплекс.
За останні роки в господарстві області відбулися серйозні структурні зміни, які виражаються в збільшенні питомої ваги лісової, деревообробної, целюлозно-паперової і харчової промисловості. Лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість проводять заготовки з деревини, пиломатеріали, картон.
Машинобудування і металообробка представлені виробництвом верстатів, гідравлічних пресів, виробів радіоелектронної промисловості. Легка промисловість спеціалізується на випуску швейних і трикотажних виробів, шкіряному взутті. Основну частку промислового виробництва Закарпатської області забезпечує харчова промисловість.
Крім традиційних підприємств по переробці молока, м'яса, виробництву хліба і інших продовольчих товарів, в області є декілька плодоконсервних заводів, тютюнове виробництво, зберігається виноробство.
В даний час народне господарство Закарпаття головним чином зосереджене у виробничій сфері, особливо розвинене на Закарпатті сільське господарство.
В області промисловий вирощують кормові культури трав, виноград, картоплю, льон, жито, овес, кукурудзу, соняшник, тютюн, ранні овочі, кормовий буряк, фрукти, а в тваринницьких господарствах вирощуються вівці (полонинське вівчарство), свині, корови (молочно - м'ясне скотарство), кури, бджоли (карпатська порода).
Серед виробничих галузей промисловості Закарпаття можна виділити наступні: машинобудівна і металообробна (збірні залізобетонні конструкції і деталі, чавунне литво, верстати метало ріжучі, електродвигуни змінного струму, лічильники, засоби автоматизації і запасні частини до них, засоби обчислювальної техніки і запасні частини до них - Кольчино, Кобилецкая Поляна, Мукачево, Ужгород), харчова (крупи, мінеральні води, безалкогольні і алкогольні напої, кондитерські вироби, сухі фрукти, консервація, майонез, кетчуп, молочні вироби, масло, мука, хліб і хлібобулочні вироби, мясо- і рибопродукти, гірчиця, дитяче харчування - Великий Березний, Середнє, Іршава, Тячево, Віноградово, Мукачево, Ужгород), легка (швейні вироби, білизняний трикотаж, верхній трикотаж, взуття шкіряне, фетрові головні убори, бавовняні тканини - Віноградово, Хуст, Мукачево, Ужгород), промисловість будівельних матеріалів (цеглина будівельна, черепиця, вапно будівельне - Хуст, Віноградово, Ужгород).
Важливе значення разом мають лісова, лісохімічна і целюлозна (продукти переробки деревини, пиломатеріали, картон, деревне вугілля, фанера клеєна, меблі, деревина).
Реалізація ефективної державної політики у сфері економіки можлива лише за рахунок посилення інноваційної активності підприємств реального сектору економіки, підвищення їх конкурентних можливостей.
Інноваційна діяльність - діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентноздатних товарів і послуг.
Аналіз показників реалізації інноваційної продукції у промисловості за останні роки показує, що цей показник складає в межах 10 відсотків, зазнаючи незначних коливань.
За 6 місяців 2007 року (останні звітні дані) інноваційною діяльністю у промисловості займалося 20 підприємств, або кожне шістнадцяте обстежене промислове підприємство.
За видами промислової діяльності нововведення здійснювали підприємства таких галузей: машинобудування (16,7%), хімічної та нафтохімічної промисловості (25,0%), металургії та оброблення металу (9,1%), легкої промисловості (4,9%), з виробництва деревини та виробів з деревини (3,7%), з видобування неенергетичних матеріалів (13,3%), з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (4,3%).
Обсяг реалізованої споживачам інноваційної продукції становив 52,2 млн. грн. або 2,0% загального обсягу реалізованої в промисловості. Більше 60 відсотків продукції було реалізовано підприємствами м. Мукачево, 14,8%-м. Ужгород, 11,4%-м. Берегово.
Основними причинами низької інноваційної діяльності на підприємствах є нестача власних коштів та недостатня фінансова підтримка держави, великі витрати на нововведення, недосконалість законодавчої бази, нестача інформації про нові технології та ринки збуту та інші.
Інвестування в економіку області здійснювали партнери 47 країн світу. Станом на 01.01.2007 р. найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій надійшли з наступних країн: США - 44,0 млн. дол. (14,8% загального обсягу); Німеччини - 36,6 млн. дол. (12,3%); Японії - 33,7 млн. дол. (11,3%); Угорщини - 32,6 млн. дол. (10,9%); Австрії - 25,7 млн. дол. (8,6%).
Ця п'ятірка країн забезпечує майже 58% усіх прямих іноземних інвестицій, що надійшли в економіку області.
Спрямування інвестицій за видами економічної діяльності: промисловість - 241,2 млн. дол. (80,9% від загального обсягу), зокрема: обробна - 236,2 млн. дол. (79,3%), із неї: харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції - 38,6 млн. дол. (12,9%); виробництво деревини та виробів з неї - 52,1 млн. дол. (17,5%); виробництво машин та устаткування - 70,6 млн. дол. (23,7%); текстильна промисловість - 25,5 млн. дол. (8,5%); хімічне виробництво - 9,1 млн. дол. (3,1%); інше виробництво, не віднесене до інших угрупувань - 35,5 млн. дол. (11,9%); виробництво та розподілення електроенергії газу та води - 4,0 млн. дол. (1,4%); добувна промисловість - 0,9 млн. дол. (0,3%); оптова та роздрібна торгівля - 18,7 млн. дол. (6,2%); транспорт - 14,7 млн. дол. (4,9%); готелі і ресторани - 8,7 млн. дол. (2,9%); сільське господарство, мисливство, лісове господарство - 6,5 млн. дол. (2,2%); будівництво - 3,1 млн. дол. (1,0%); інше виробництво - 5,3 млн. дол. (1,9%).
Найбільші обсяги інвестицій залучені в наступні міста та райони області: м. Ужгород - 65,8 млн. дол. (22,1% від загального обсягу залучених інвестицій по області); м. Мукачево - 49,8 млн. дол. (16,7%); Ужгородський район - 51,9 млн. дол. (17,4%); м. Берегово - 19,0 млн. дол. (6,4%); Міжгірський район - 13,9 млн. дол. (4,6%); Великоберезнянський район - 12,0 млн. дол. (4,0%); м. Чоп - 10,9 млн. дол. (3,7%).
Промисловість окремих видів діяльності
У деревообробній промисловості за січень-вересень приріст обсягів виробництва склав 12,2%. Суб'єктами, які зареєстровані на «виробництво меблів», досягнуто нарощування обсягів виробництва на 19,2%. (Програмне завдання складає відповідно 5,5% і 5,6%).
За січень-серпень 2007 року підприємствами з оброблення деревини реалізовано продукції на 133,3 млн. грн., з виробництва меблів - на 137,5 млн. грн., разом їх питома вага у загальному обсязі реалізованої продукції промисловості становить 7,6%.
Найвищими темпами розвивається виробництво щитового паркету, яке збільшено на 25,4%, лущеного шпону (на 21,7%), вікон, дверей (на 85,9%), меблів кухонних (у 17 разів).
Збільшили обсяги промислового виробництва у 2-4 рази до відповідного минулорічного періоду ТОВ «К'Лен», ВАТ «Укрдеревбудинок РПС», ДП «ТУП-Україна», на 40-70% ТОВ» Лісоіндустрія, ТОВ» Індустрія деревообробки», ТОВ» Успіх», МПП «Ельдорадо, ЗАТ» Мукачівський ЛК», ТОВ «Пілотек».
На підприємствах із виробництва деревини середній розмір заробітної плати порівняно з минулим роком зріс на чверть. Найвищою (1000-1700 грн.) є заробітна плата на Міжгірській філії «Сведвуд-Стен», В, Бичківській філії «Сведвуд Проза», філії «Сведвуд Карпати», СП «Самвер», ДП «ТУП-Україна», ТОВ «Ено-Меблі ЛТД», ТОВ «Інтер-Каштан», ДП «Ламелла», Філія №8 «Ено-Меблі», ЗАТ «Міжгірський ЛК», ТОВ» Індустрія деревообробки».
Основним стримуючим фактором деревообробної та меблевої промисловості є стрімке зростання цін на деревину, обмеженість лісосировинних ресурсів, що впливає на темпи приросту виробництва та мінімізує прибутковість суб'єктів господарювання.
Позитивним зрушенням у розвитку машинобудування сприяло залучення у галузь іноземних інвестицій та нарощення у січні - серпні п.р. порівняно з відповідним періодом м.р. виробництва:
- вузлів та деталей до електроустаткування для двигунів і транспортних засобів на ТОВ «Аутомотив - Україна» (у 2,6 р.б.) створено понад 1700 р.м.;
- автомобільних джгутів на ТОВ «Форшнер-Україна» (у 2,4 р.б.), створено 350 р.м.;
- автомобільних джгутів на ТОВ «Ядзакі Україна» (+9,3%), створено 900 р.м.;
- електронної продукції на ТОВ «Джейбіл С.Ю.Л» (у 3,5 р.б.), створено 1400 р.м.;
- автомобілів на ЗАТ «Єврокар» (+47,0%), створено 640 р.м.;
- електронної продукції на ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад» (+56,6%). створено понад 3000 р.м.
У хімічній та нафтохімічній промисловості ефективно працює ВАТ «Перечинський лісохімкомбінат» (+22,5%), ТОВ «Грифскан_Україна» (+1,7%.).
Ефективно працює передане до сфери управління державне підприємство «Дослідне конструкторське бюро машинобудування».
За січень-серпень 2007 року фінансовий результат (сальдо) від звичайної діяльності до оподаткування підприємств:
-   машинобудування позитивний - 126,7 млн. грн. На 2,4% порівняно з серпнем п.р. зросла кількість збиткових підприємств машинобудування (31%). Найбільші збитки отримали підприємства, реалізація інвестиційні проекти яких знаходиться на початковому етапі: ТОВ «Аутомотив - Україна», ТОВ «Джейбіл С.Ю.Л» та інші;
-   хімічній та нафтохімічній промисловості позитивний - 3,4 млн. грн. Прибутково працювало 70% підприємств, які отримали прибуток в сумі 6,9 млн. грн;
Залучення інвестицій, як зовнішніх, так і внутрішніх, дозволило створити нові виробництва, здійснити реконструкцію та модернізацію діючих виробництв, що дозволило підвищити конкурентоспроможність власної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Робота в цьому напрямку продовжується.
- ТОВ «Ядзакі Україна» оголосило про розширення виробництва і вже до кінця року розпочне виробництво схемних джгутів для автомобілів Ford Fiesta, Ford Focus та створення додатково 450 робочих місць;
- у другій декаді вересня відкрито нові виробничі площі ТОВ «Джейбіл С.Ю.Л», що дасть можливість значно збільшити обсяги виробництва та створити додаткові робочі місця;
- готується відкриття заводу ТОВ «Флекстронікс» у м. Мукачеві тощо. Основні проблемні питання:
- нестача кваліфікованих кадрів, як інженерних так і робочих професій;
- відсутність дешевих банківських кредитів;
- відсутність державного замовлення для підприємств державної форми власності;
- дефіцит трудових ресурсів у окремих територіально-адміністративних одиницях.
Легка промисловість є однією з найважливіших серед галузей виробництва непродовольчих товарів. Продукція легкої промисловості йде на задоволення потреб населення, забезпечуючи його тканинами, одягом, взуттям та іншими предметами споживання, а також використовується в інших галузях промисловості у вигляді сировини і допоміжних матеріалів (у харчовій, машинобудуванні та ін.). Найбільш тісні зв'язки вона має із сільським господарством і хімічною промисловістю - основними постачальниками сировини для галузі, а також машинобудуванням.
Легка промисловість - це комплексна галузь, що включає майже 20 підгалузей, які можуть бути об'єднані в три групи:
- текстильна, в тому числі, бавовняна, лляна, вовняна, шовкова, трикотажна. Сюди входить первинна обробка льону, шерсті та ін., виробництво нетканих матеріалів, в'язання сіток, виробництво текстильної галантереї та ін.;
Для легкої промисловості характерна менш виражена, порівняно з іншими галузями, територіальна спеціалізація, бо практично в кожній області є ті чи інші її підприємства.
Фактори розміщення підприємств даного комплексу різноманітні, проте можна виділити головні:
- сировинний, який впливає на розміщення підприємств з первинної переробки сировини: наприклад, льонопереробні фабрики розміщені в районах вирощування льону, вовняно-миючі підприємства - в районах вівчарства, підприємства з первинної обробки шкіри - біля м'ясокомбінатів;
- споживчий, так як готова продукція деяких підгалузей легкої промисловості менш транспортабельна порівняно з напівфабрикатами.
- трудоресурсного забезпечення, який передбачає наявність професійно підготовлених трудових ресурсів, бо всі галузі легкої промисловості працеємні. Нині на розміщення легкої промисловості великий вплив справляє науково-технічний процес. Це відбивається, перш за все, на концентрації текстильного виробництва, зміні його сировинної бази. Натуральні волокна поступово витісняються хімічними. Велика кількість тканин вироб
Економіка Закарпатської області контрольная работа. География и экономическая география.
Судебные Органы Реферат
Сочинение Написать Письмо Учительнице
Реферат по теме Предприятие - основное звено экономики
Особенности банкротства гражданина.
Обложка Для Дипломной Работы Купить
Курсовая работа по теме Особенности делового общения менеджера в туристической фирме
Курсовая работа по теме Конфликтные ситуации и способы их преодоления
Реферат по теме Плюсы и минусы смертной казни
Йосыф Образына Характеристика Сочинение
Рефераты По Психиатрии Скачать Бесплатно
Курсовая работа по теме Методы проверки надежности протоколов судовой СЭУ
Курсовая работа: Тоталитарные организации и нетрадиционные культы
Реферат: Субъекты таможенного права
Реферат Белая Акация
Двигательные умения, навыки и умения высшего порядка как результат обучения; закономерно¬сти их формирования
Курсовая работа по теме Расчет центральных систем кондиционирования воздуха
Курсовая работа по теме Анализ современного состояния банковского сектора России
Курсовая Работа На Тему Система Наказаний В Уголовном Праве
Контрольная работа по теме Правовое регулирование оплаты труда
Реферат по теме Социально-криминологические особенности женских правонарушений
Аудит як один із засобів оцінки вартості компанії. Критерії вибору та якість послуг - Бухгалтерский учет и аудит реферат
Свойства веществ, характеризующие их пожарную опасность - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда учебное пособие
Теоретический аспект организации бухгалтерского учета дебиторской и кредиторской задолженности - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа