Економічна характеристика Німеччини - Международные отношения и мировая экономика курсовая работа

Економічний розвиток Німеччини в процесі успішного формування й розвитку світового господарства. Економічні показники. Обґрунтування факторів та динаміки економічного росту. Дослідження сектору сільського господарства, промисловості та сфери послуг.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НІМЕЧЧИНИ
економічний німеччина сільський промисловість
Сучасна Німеччина - одна з найбільш економічно розвинених країн світу. Займаючи за населенням 12 місце у світі, вона поступається за об'ємом ВВП і промислового виробництва з розвинених країн тільки США і Японії. Своїх найбільших партнерів по Європейському Союзу Німеччина перевершує за населенням приблизно на 20-30 %, а за ВВП - у півтора і більше рази. Помітну роль Німеччини у європейському та світовому господарстві визначає головним чином її промисловість, що базується на високій кваліфікації робочої сили і спеціалізується на випуску високоякісної продукції. Німеччина також відіграє провідну роль в утворенні, розвитку й розширенні Європейського Союзу. ФРН на сьогодні політичний і економічний лідер серед країн Європи, виділяється своєю соціально орієнтованою ринковою економікою, високою організацією німецького населення та досягненнями ряду галузей науки й техніки.
Вивчаючи стан економіки Німеччини‚ необхідно констатувати‚ що незважаючи на великий обсяг публікацій‚ присвячених економічному розвитку Німеччини, як правило, дослідження є фрагментарними і не повністю розкривають суть проблеми. Проблему досліджували: Й. Яннінг, М. Орт, Н. Павлов [7], Е. Сидорова, Г. Сокольников, які вивчали окремі аспекти економічного розвитку ФРН.
Метою роботи є аналіз економічного розвитку Німеччини в процесі успішного формування й розвитку світового господарства.
Для досягнення мети роботи були визначені такі завдання:
- визначені основні економічні показники країни,
- обґрунтовані фактори та динаміка економічного росту,
- сформована стратегія розвитку Німеччини,
- проведене дослідження сектору сільського господарства, промисловості та сфери послуг в ФРН,
- проаналізована структура зовнішньої торгівлі країни,
- визначені основні іноземні інвестори та державний борг країни,
- оцінений рівень конкурентоспроможності та міжнародної співпраці країни.
Об'єктом дослідження виступає економічний розвиток Німеччини.
Предметом дослідження є дослідження економічного розвитку країни, її стану, проблем та перспектив розвитку.
Теоретико-методологічною основою роботи є наукові та періодичні праці українських та зарубіжних вчених з економіки, регіональної економіки, міжнародної економіки, зовнішньо-економічних відносин тощо.
У ході дослідження використовувалися загальнонаукові методи, методи порівнянь, групування, спостереження, комплексної оцінки тощо.
Мета та завдання роботи обумовили її структуру. Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків.
Німеччина - одна з найрозвинутіших країн світу, вона належить до Великої Сімки найпотужніших і найвпливовіших в економічному відношенні держав. За розміром ВВП (за ПКС) ФРН посідає п'яте місце у світі, її частка становить 4%. Німеччина - найбільш розвинута країна Європи. Вона є «локомотивом» Європейського Союзу, від стану її економіки багато в чому залежать темпи розвитку всієї організації. Можна впевнено твердити, що успіхи ЄС ґрунтуються насамперед на економічній стабільності Німеччини. Вона має потужну промисловість; за деякими виробами електротехнічного машинобудування, верстатів, хімічної, оптико-механічної промисловості ФРН посідає перше-друге місця в світі.
Німеччина лежить у центрі Західної Європи між Північним і Балтійським морями на півночі й Альпами на півдні. Через її територію проходять важливі транс'європейські шляхи як широтного, так і меридіонального напрямків. Північний і південний кордони країни збігаються з природними рубежами, західні й східні відкриті і не раз являли собою театри воєнних сутичок.
Найважливішою особливістю географічного положення Німеччини є розташування її між економічно високорозвиненими країнами на заході та менш розвиненою частиною Європи на сході. Політика «Дранг нах Остен» (натиск на схід) проводилась нею, починаючи з X ст., майже 500 років, супроводжуючись колонізацією і заселенням захоплених земель.
Населення Німеччини складає 81,5 мільйони мешканців, із них 75 мільйонів з німецьким, а 8 мільйонів із іноземним громадянством. У країні живуть 70 мільйонів німців та 13 мільйонів іноземців (16%). Найбільші групи -- турки та курди (3,5 мільйона), поляки (3,0 мільйони), росіяни (4,0 мільйони), італійці, греки та громадяни колишньої Югославії.
Рівень урбанізації (питома вага міського населення)
Джерело: www.cia.gov/cia/publications/factbook
Основні макроекономічні показники Німеччини в 2014 р.
ВВП у порівняльних цінах (за паритетом купівельної спроможності) -
ВВП в поточних цінах (за офіціальним курсом обміну)
Занятість в економіці (чисельність економічно активного населення)
Середня облікова ставка Центробанка
Вартість вільно акцій, що вільно продаються
Джерело: www.cia.gov/cia/publications/factbook
Можемо зробити висновки, так само, як в інших розвинених промислових країнах, в Німеччині все більшого значення набувають фінансова діяльність і сфера послуг. Крім того, дані таблиці свідчать про досить високий рівень показників державного бюджету, особливо в перерахунку на кількість мешканців. Окремої уваги слід приділити обсягу грошей в обігу та рівень золотовалютних резервів, які є одними з найвищиих у порівнянні з іншими розвинутими країнами.
На Німеччину припадає 19% ВВП ЄС-27 (2014 р.). Рівень інфляції у ФРН є нижчим, ніж середній по ЄС, 2,8 % і 3,7 % відповідно [11]. Хоча рівень безробіття вищий, ніж у середньому по країнах Євросоюзу. Німеччина посідає п'яте місце у світі за індексом мікроекономічної конкуренції після Фінляндії, США, Швеції та Данії, а за індикатором оперативності та стратегічності компаній - не має рівних. Слід також відзначити, що ФРН посідає третє місце у світі за технологічною потужністю, хоча за індексом технологічних досягнень вийшла лише на 11-те. За показником індексу розвитку людського потенціалу країна посідає лише 18-те місце у світі, а ось за реальною заробітною платою за годину праці значно випереджає США, Японію та більшість європейських країн.
Структура економіки ФРН така, що 0,9 % ВВП створюється в сільському господарстві, 30,1 % - в промисловості, 69 % - ВВП - у сфері послуг [11]. Для економіки Німеччини характерна „суперіндустріалізація”, тобто досить велика частка промисловості у виробництві ВВП у порівнянні з багатьма країнами Європейського Союзу. Лище Ірландія та Португалія є ще більшою мірою індустріальними, ніж ФРН. Це не випадково, оскільки спеціалізацією Німеччини у світовій економіці є виробництво промислової (насамперед машинобудівною) продукції.
Всі фактори економічного зростання впливають в першу чергу на рівень ВВП Німеччини (табл. 1.3).
Джерело: http://iformatsiya.ru/tabl/20-vvp-na-dushu-naseleniya-po-pps- 2013 .html
Таким чином, можемо бачити постійне поступове зростання ВВП країни, причому і в на душу населення не дивлячись навіть на те, що останнім часом населення країни отримали потужний поштовх до зростання, однак при цьому по темпах розвитку ВВП навіть дещо випереджав збільшення кількості населення країни (рис. 1.1., 1.2).
Джерело: Australian Bureau of Statistics
Рис. 1.1. Динаміка зростання ВВП Німеччини, млн.дол.
Джерело: Australian Bureau of Statistics
Рис. 1.2. Динаміка зростання ВВП на душу населення в Німеччині, млн.дол.
Таким чином бачимо, що ВВП країни особливо стрімко зросло в 2014 р. на 2 % в порівнянні з 2013 р. за останні роки, навіть не дивлячись на те, що в світі панувала економічна криза. Це може свідчити лише про вдалу економічну політику та потужну економіку, яка має високий рівень конкурентоспроможності, а експорті товари завжди користуються попитом.
Сучасна економічна політика Німеччини спрямована на пріоритетне вирішення таких основних стратегічних завдань в економічній сфері: форсування європейської економічної інтеграції, подальша трансформація економіки нових федеральних земель, поступова ліквідація економічного і технологічного відставання від США.
У середині першого десятиліття ХХІ ст. ФРН дещо втратила свої позиції на світових і європейському ринках. За оцінками Міністерства економіки і праці ФРН розвиток економіки країни в найближчі декілька років відрізнятиметься динамізмом, високими темпами приросту й обсягами виробництва, що дасть змогу Німеччині відновити втрачені на світовій арені позиції та, як і раніше, залишатися локомотивом європейської економіки.
До основних чинників, що викликають ослаблення позицій Німеччини в економіці Європейського Союзу в кінці XX і на початку XXI ст., слід віднести передусім:
- кризу системи соціального ринкового господарства в умовах глобалізації та поглиблення європейської інтеграції;
- несприятливе співвідношення між витратами на заробітну плату на одиницю продукції в Німеччині порівняно з країнами - основними конкурентами на європейському ринку;
- залучення виключно великих фінансових ресурсів на модернізацію економіки східнонімецького регіону, що поки що не приносять адекватної віддачі;
- не завжди ефективну економічну політику держави, включаючи недостатню підготовленість і поспішність в ухваленні деяких найважливіших рішень, зокрема стосовно термінів уведення єдиної європейської валюти євро;
- повільнішу і важчу економічну інтеграцію в рамках ЄС, ніж це передбачалося до середини 1990-х років.
Об'єднана Німеччина як один із головних локомотивів європейської інтеграції інтенсивно бере участь у поглибленні процесу розширення ЄС. Для неї відкривається перспектива розширення гарантованих ринків збуту товарів і здійснення прямих інвестицій, використання дешевшої робочої сили.
Після розширення Європейського Союзу на схід у травні 2004 р. поряд з торгівлею зі „старими” державами ЄС сильний поштовх отримала торгівля з східноєвропейськими країнами-членами Євросоюзу. Вже з початку 90-х років німецькі фірми почали переміщати своє виробництво в ці країни.
Р озділ 2. ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ЕКОНОМІКИ
Понад третина території Німеччини зайнята сільським господарством. Головним чином вирощуються зернові, картопля, цукрові буряки, рослини, з яких виробляється олія. Німеччина -- лідер-виробник хмелю, з якого виробляється понад 5,5 тис. ґатунків пива. На півдні країни (особливо в долинах річок Рейн та Везер) вирощується виноград.
Основні показники сільського господарства Німеччини в 2014 р.
Зайнятість в сільському господарстві
Індекс виробництва продукції сільського господарства на душу населення
Коренеплоди (картопля, маніок, ямс ін.)
Джерело: http://www.fao.org/economic/ess/ess-publications/ess-yearbook/ess-yearbook 2014 /yearbook 2014 -production/en/
Як і в інших розвинених країнах, частка цього сектору сільського господарства у ВВП невелика (приблизно 0,9 %), проте галузь забезпечує високий рівень середньодушового споживання продовольства при низькій частці витрат на нього в структурі витрат населення. Німеччина є третім виробником сільськогосподарської продукції ЄС після Франції та Італії. Із спільного виробництва зерна в Європейському Союзі на Німеччину доводиться дещо більше 1/5, але виділяється вона головним чином виробництвом іржі (3/4 збору), вівса (близько 2/5) та ячменю (більше 1/4).
На відміну від промисловості сільськогосподарське виробництво за валовим обсягом поступається Франції та Італії. За інтенсивністю та продуктивністю сільське господарство перевищує середній рівень для країн ЄС, але поступається таким країнам, як Нідерланди, Бельгія, Франція, Данія. Німеччина займає провідне місце за ступенем насиченості парком основних сільськогосподарських машин й одне з провідних місць за використанням хімікатів. За рівнем прибутковості сільське господарство ФРН поступається низці країн ЄС.
Німеччина -- одна з високорозвинених країн світу. Вона посідає перше місце в Європі за кількістю виробленої промислової продукції. Провідне місце в економіці займають електронно-технічна, машинобудівна (в тому числі автомобілебудування, представлене компаніями Volkswagen Group, BMW, Mercedes-Benz, Daimler, Opel, Porsche), гірнича (видобуваються вугілля, нафта та природний газ, руди цинку та олова, кам'яна сіль), металургійна, хімічна, харчова, суднобудівна, текстильна, нафтопереробна галузі промисловості.
Основні показники промисловості Німеччини в 2014 р.
Джерело: USGS: Mineral Yearbook 2013 - 2014
Промисловість Німеччини забезпечує країні лідерство на багатьох європейських ринках готової продукції. Найбільш конкурентоспроможними галузями німецької промисловості є: автомобілебудування, транспортне машинобудування (вагонобудування, літакобудування), загальне машинобудування (виробництво верстатів, різних приладів), електротехнічна промисловість, точна механіка й оптика, хімічна, фармацевтична та парфюмерно-косметична промисловість, чорна металургія.
2.3 Третинний сектор (сфера послуг)
Розвиток сфери послуг Німеччини дещо відстає від рівня інших розвинених країн. Незважаючи на „надіндустріалізацію”, що зберігається, економіці ФРН властиве зниження в структурі ВВП та зайнятості населення частки матеріального виробництва та зростання частки галузей сфери послуг.
Основні показники сфери послуг Німеччини в 2014 р.
Джерело: USGS: Mineral Yearbook 2013 - 2014
Сьогодні в різноманітних галузях сфери послуг ФРН зайнято близько 53 % населення, при цьому найбільша питома вага доводиться на торгівлю і транспорт (19 %). Сфера державного управління займає близько 15 %. Німеччина в європейському господарстві спеціалізується на банківських і фінансових послугах, туризмі. Німеччина має у своєму розпорядженні вельми високорозвинену інфраструктуру: відмінна мережа автомобільних і залізних доріг, одні з найбільших у Європі та світі повітряні гавані (Франкфурт, Дюссельдорф, Мюнхен) і морські порти (Гамбург, Бремен).
Приблизно 2,5 % вартості свого ВВП Німеччина витрачає сьогодні на наукові дослідження й дослідно-конструкторські розробки (НДДКР), що помітно вище середнього рівня по ЄС (1,9 %). До 2015 р. федеральний уряд має: намір збільшити ці витрати до 3 % [10].
Транспортна система Німеччини розвинена, сучасна, комплексна і густа. Вона виконує не тільки внутрішні функції, а й здійснює міжнародний транзит населення і вантажів. Це випливає з центрального положення країни в Європі. Транспортна інфраструктура продовжує вдосконалюватись. Німеччина бере участь у створенні європейської системи автострад і трансєвропейських швидкісних залізниць.
Переміщення вантажів здійснюється залізницями, автомобілями, трубопроводами і водними шляхами, людей -- автомобілями, залізницею і авіатранспортом. У країні зареєстровано понад 40 млн легкових і 3 млн вантажних автомобілів. Німецька «Люфтганза» є однією з найбільших і найдосконаліших авіакомпаній світу. Вона здійснює польоти як у національних межах, так і в усі куточки Землі.
Німеччина належить до найбільш промислово розвинених і потужних країн світу і після США, Японії та Китаю має четверту за масштабом економіку. Крім того, маючи населення 82 мільйони мешканців, вона - найбільший і найважливіший ринок у Європейському Союзі (ЄС). Німецька економіка концентрується на виробництві промислових товарів і послуг.
Зовнішня торгівля - одна з найдинамічніших галузей економіки Німеччини, стимулятор її економічного зростання, що перетворила країну на одного з найважливіших експортерів та імпортерів світу. Стимулюванню німецького експорту сприяє розвинута система фінансування і страхування зовнішньоекономічної діяльності.
В усьому світі особливо цінується продукція німецького машинобудування, автомобілі та хімічні вироби. Майже кожен четвертий євро заробляється на експорті, а більш ніж кожне п'яте робоче місце безпосередньо чи опосередковано залежить від зовнішньої торгівлі. Маючи загальний обсяг експорту в розмірі 1121 млрд. доларів США, - приблизно третину валового національного продукту - Німеччина у 2013 році посідала після Китаю (1202 млрд. доларів США) друге місце в світі як експортер товарів - і це після того, як між 2003 і 2012 роком вона шість разів підряд була «чемпіоном світу з експорту». Частка Німеччини в усій світовій торгівлі становить майже дев'ять відсотків.
Через свою високу орієнтованість на експорт Німеччина як мало яка інша країна пов'язана зі світовою економікою і зацікавлена у відкритих ринках. Її найважливіші торговельні партнери - Франція, Нідерланди, США і Велика Британія. У 2013 році до Франції було експортовано товарів на суму 82 мільярди євро, до США і Нідерландів - на суму 54 мільярди євро і до Великої Британії - на 53 мільярди євро. Після розширення Європейського Союзу на схід (у 2004 і в 2011 році) поруч із торгівлею зі «старими» державами ЄС значного піднесення набув обсяг торгівлі зі східно- та центральноєвропейськими країнами-членами ЄС. До цих країн здійснюється близько десяти відсотків усього експорту. Загалом частка німецького експорту в країни Європейського Союзу становить майже 63 відсотки.
Постійно зростає значення торговельних і економічних відносин з азійськими країнами з перехідною економікою. Азія стала тим часом другим за важливістю ринком збуту для товарів з Німеччини. У 2013 році 14 відсотків німецького експорту пішло в цей регіон. При цьому найважливішим партнером є Китай. З 1999 року Німеччина також найбільший європейський інвестор Китаю. Там представлені своїми інвестиціями майже 2500 німецьких підприємств.
Таблиця 3.1 Зовнішня торгівля Німеччини в 2014 р.
Джерело: http://comtrade.un.org/pb/CountryPagesNew.aspx?y= 2014
Німеччина імпортує продукцію машинобудівної, харчової, легкої та важкої промисловості. Головними партнерами Німеччини з імпорту є країни ЄС 52% (головним чином Франція 10%, Нідерланди 9%, Італія 7%, Великобританія 7%, Бельгія та Люксембург 5%), США 9%, Японія 5%.
Водночас Німеччина експортує машинобудівну продукцію, автомобілі, хімічну продукцію, метали та вироби з металу, продукти харчування, текстиль. Головними експортними партнерами Німеччини є країни Європейського Союзу 56% (Франція 11%, Великобританія 8%, Італія 8%, Нідерланди 6%, Бельгія та Люксембург 5%), а також США 10% та Японія 2%.
Основні країни-інвестори в Німеччині, млрд. дол.
Джерело: http://iformatsiya.ru/tabl/476-gosudarstvennyj-dolg-stran-mira.html
Ключову роль в реалізації політики інноваційно-інвестиційного розвитку регіонів Німеччини відіграють наука, наукові дослідження та конструкторські розробки (НДДКР) з відповідними інституційними структурами (університети, науково-дослідні установи та фонди, наукові товариства і т.п.). Німеччина витрачає на сьогодні приблизно 2,5% вартості свого ВВП на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки, що вище середнього рівня по Євросоюзу (1,9%). До 2014 року Федеральний уряд планує збільшити ці витрати до 3%. Крім того, біля 40 млрд. дол. становлятьвитрати на НДДКР приватного сектору економіки, за цим показником Німеччина посідає третє місце у світі після США та Японії. На частку Німеччини припадає більш ніж 18% світових заявок на патенти (США - 26%, Японія - 17%, Європа в цілому - 50%) [8, с.121], країна лідирує на світових ринках у сфері екологічно чистих технологій таких як вітроенергетика, фотогальваніка, біомаса.
Частка німецьких підприємств - виробників вітроенергетичного обладнання на світовому ринку перевищує 50 відсотків, галузь має оборот в майже 12 млрд. євро і 130 тис. робочих місць. До 2020 року німецькі фірми планують щорічне зростання у сфері вітроенергетики в 10% і мають намір інвестувати у цю галузь 200 млрд. євро. Якщо на сьогодні частка електроенергії, що виробляється вітроенергетикою складає 5%, то до 2014 року вона зросте до 12,5%. Регіонами широкого застосування інноваційних розробок при виробництві електроенергії виступають Нижня Саксонія, Північний Рейн-Вестфалія, регіон Гамбурга та Мекленбург - Передня Померанія.
Аби збільшити інвестиційні надходження в ФРН потрібно докласти зусиль в таких напрямках:
- проведення подальшої реструктурізації, яка забезпечить інвестиційні потоки;
- заходи щодо зниження рівня безробіття - цей фактор є визначальним у політичному курсі канцлера Шредера на 2003 рік.. а саме прагнення знизити до рівня в 7.0%. В якості заходів по зниженню рівня безробіття передбачається збільшити експорт в США та Європу. За оцінками аналітиків, близько третини всіх робочих місць в Німеччині знаходяться безпосередньо в залежності від експорту німецьких товарів за границю. Цей фактор є визначальниму формуванні індексу ділової активності та мотивації іноземних інвесторів;
- нарощування потенціалу в науко-технічних галузях тощо.
Результатом вжиття зазначених заходів буде створення передумов для підвищення якості та кількості ПІІ в ФРН, а саме збільшення присутності іноземного капіталу у сферах НДДКР та біотехнологій.
Участь у європейських інтеграційних процесах є важливим фактором розвитку економіки ФРН. Ще в 1952 р. разом із Бельгією, Францією, Італією, Люксембургом і Нідерландами Федеральна Республіка заснувала Європейське об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС). Ця організація швидко показала свою ефективність, зокрема сприяла відбудові й зміцненню енергетики та чорної металургії ФРН, що позитивно позначилося також і на важкому машинобудуванні. У 1957 р. за участюНімеччини були створені Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС) та Європейське агентство з атомної енергії (Євратом). Ці три організації об'єдналися в одну, яка одержала назву „Європейське Економічне Співтовариство”. ФРН відразу почала відігравати лідируючу роль в об'єднанні.
Продуктивність праці у промисловості ФРН була вищою, ніж у її партнерів. Ліквідація торговельних перешкод, відкриття кордонів унаслідок скасування тарифів та квот надало промисловості ФРН сильного імпульсу, сприяло експансії німецьких товарів на західноєвропейські ринки. Зміцніли позиції великих корпорацій ФРН та її банків. Марка перетворилася на найсильнішу валюту Європи й залишалася такою аж до введення євро.
Німеччина підписала Єдиний європейський акт у 1986 р., Договір про Європейський Союз у Маастрихті 7 лютого 1992 р., і новий Амстердамський договір від 2 жовтня 1997 р. Німеччина першою з країн ЄС ратифікувала 1 травня 1999 р. Амстердамський договір, що створило також передумови для майбутнього розширення ЄС.
Із перетворенням ЄЕС на Європейський Союз лідируюча роль Німеччини в європейській економіці збереглася, незважаючи на розширення організації. Приєднання у 2004 р. до складу ЄС нових держав, особливо Польщі, Чехії, Угорщини та Словаччини, підсилює роль Німеччини, оскільки в цих країнах вона має міцні економічні позиції (зовнішня торгівля, інвестиції).
На сесії Європейської ради в Берліні була досягнута єдність щодо „Повістки 2000”, що визначала фінансові рамки ЄС на період 2000-2011 рр. Для Німеччини вона означала скорочення тягаря внесків у ЄС на 500 млн євро (з 2002 р.) і на 700 млн євро (з 2004 р.). Німеччині вдалося досягти важливого повороту в питанні про фінансування ЄС [2].
Важливим для країни було головування Німеччини в ЄС, підписання „Берлінської декларації” 25 березня 2011 р. [6]. Зокрема, в період головування було:
- консолідовано Спільну зовнішню політику й політику безпеки та Європейську політику у сфері безпеки й оборони;
- у сфері кліматичної та енергетичної політики прийняті важливі рішення зі скорочення шкідливих викидів і збільшення частки відновлюваних джерел енергії;
- юстиція та внутрішня політика: обмеження нелегальної імміграції шляхом діалогу з відповідними країнами і покращення можливостей для легальної міграції;
- пріоритет отримало укріплення соціального виміру й конкурентоспроможності ЄС (прийнято рішення про координацію систем соціального захисту).
Німеччина активно підтримує поглиблення європейської економічної і політичної інтеграції. Німеччина користується спільною європейською валютою - євро - і її монетарна політика встановлюється Європейським центральним банком у Франкфурті.
Німеччина є „локомотивом розвитку” Європейського Союзу, від стану її економіки багато в чому залежать темпи розвитку всієї організації. Успіхи ЄС великою мірою ґрунтуються на економічній стабільності ФРН.
Німеччина має досить міцні позиції в Європейському Союзі, проте у відносних показниках, хоча вона і має вищий ніж середній по Євросоюзу індикатор ВВП на душу населення - 106,1 %, однак значно поступається Данії (146 %), Ірландії (138 %), Люксембургу (203 %), Нідерландам (115,8 %), а також Австрії, Фінляндії, Швеції та Великобританії [2].
ФРН займає одне зі стійких місць у рейтингах міжнародної конкурентоспроможності національних економік. На початку ХХІ ст. Німеччина займає місце в п'ятірці країн із найвищим рівнем конкурентоспроможності (після США, Сингапуру, Швеції та Швейцарії) (табл. 3.4).
Рейтинг глобальної конкурентоспроможності Німеччини в 2014 -2011 рр.
Індекс глобальної конкурентоспроможності 2014-2011 рр.
Індекс глобальної конкурентоспроможності 2013-2014 рр.
За рівнем конкурентоспроможності Німеччина стоїть на першому місці в п'яти групах (хімічні товари, продукція загального машинобудування, комплектуючі до електронної техніки, базова продукція оброблювальної промисловості, інша продукція оброблювальної промисловості), у двох групах (транспортні засоби й текстиль) - на другому місці, тобто займає міцні позиції на ринках. Це дає змогу Німеччині міцно займати перше місце в Європейському Союзі та друге місце у світі замасштабами експорту, поступаючись тільки США, хоча її економічний потенціал майже втричі менший і, значно випереджаючи всі інші держави світу, у тому числі і Японію.
За результатами дослідження було встановлено що:
Німеччина - одна з найрозвинутіших країн світу, вона належить до Великої Сімки найпотужніших і найвпливовіших в економічному відношенні держав. За розміром ВВП (за ПКС) ФРН посідає п'яте місце у світі, її частка становить 4%. Німеччина - найбільш розвинута країна Європи. Вона є «локомотивом» Європейського Союзу, від стану її економіки багато в чому залежать темпи розвитку всієї організації. Можна впевнено твердити, що успіхи ЄС ґрунтуються насамперед на економічній стабільності Німеччини. Вона має потужну промисловість; за деякими виробами електротехнічного машинобудування, верстатів, хімічної, оптико-механічної промисловості ФРН посідає перше-друге місця в світі.
На Німеччину припадає 19% ВВП ЄС-27 (2014 р.). Рівень інфляції у ФРН є нижчим, ніж середній по ЄС, 2,8 % і 3,7 % відповідно. Хоча рівень безробіття вищий, ніж у середньому по країнах Євросоюзу. Німеччина посідає п'яте місце у світі за індексом мікроекономічної конкуренції після Фінляндії, США, Швеції та Данії, а за індикатором оперативності та стратегічності компаній - не має рівних. Слід також відзначити, що ФРН посідає третє місце у світі за технологічною потужністю, хоча за індексом технологічних досягнень вийшла лише на 11-те. За показником індексу розвитку людського потенціалу країна посідає лише 18-те місце у світі, а ось за реальною заробітною платою за годину праці значно випереджає США, Японію та більшість європейських країн.
Структура економіки ФРН така, що 0,9 % ВВП створюється в сільському господарстві, 30,1 % - в промисловості, 69 % - ВВП - у сфері послуг. Для економіки Німеччини характерна „суперіндустріалізація”, тобто досить велика частка промисловості у виробництві ВВП у порівнянні з багатьма країнами Європейського Союзу. Лище Ірландія та Португалія є ще більшою мірою індустріальними, ніж ФРН. Це не випадково, оскільки спеціалізацією Німеччини у світовій економіці є виробництво промислової (насамперед машинобудівною) продукції.
Німеччина імпортує продукцію машинобудівної, харчової, легкої та важкої промисловості. Головними партнерами Німеччини з імпорту є країни ЄС 52% (головним чином Франція 10%, Нідерланди 9%, Італія 7%, Великобританія 7%, Бельгія та Люксембург 5%), США 9%, Японія 5%.
Водночас Німеччина експортує машинобудівну продукцію, автомобілі, хімічну продукцію, метали та вироби з металу, продукти харчування, текстиль. Головними експортними партнерами Німеччини є країни Європейського Союзу 56% (Франція 11%, Великобританія 8%, Італія 8%, Нідерланди 6%, Бельгія та Люксембург 5%), а також США 10% та Японія 2%.
Федеральна Республіка Німеччина залишається однією з провідних держав світу та провідною державою в Європі за більшістю соціально-економічних показників. Німеччина стояла біля витоків Європейського Союзу й отримала багато вигоди від європейських інтеграційних процесів.
Підводячи підсумки економічного розвитку Німеччини, можна зробити висновок про те, що в середині першого десятиліття ХХІ ст. ФРН дещо втратила свої позиції на світових і європейському ринках. Але розвиток економіки країни в останні декілька років відрізняється динамізмом, високими темпами приросту й обсягами виробництва, що дасть змогу Німеччині відновити втрачені позиції на світовій арені та, як і раніше, залишатися локомотивом європейської економки.
1. Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : навч. посіб. - К. : Акад., 2011. - 704 c.
2. Германия - рост экономики продолжается // БИКИ. - 2011. - № 64 (9160). - С. 4-5.
3. Германия и международная экономическая интеграция // http://www.catalog.fmb.ru/germany.html.
4. Голиков А.П., Черномаз П.А. Международные экономические термины: словарь-справочник. - Харьков: ХНУ им. В.Н. Каразина, 2011.
5. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посіб. / Шаблій О.І., Кузик С.П., Книш М.М. та ін., за ред. С.П. Кузика. - Львів: Світ, 2002.
6. Жук М.В., Бауліна Т.В. Міжнародні стратегії економічного розвитку: Навч. посіб. / М.В. Жук, Т.В. Бауліна. - К.: Паливода А.В., 2010.- 348 с.
7. Економіка зарубіжних країн / за ред. Ю. Г. Козака. - К., 2009. - С. 118-131.
8. Йозеф Яннинг. Нелегкие пути Европы. Итоги председательства Германии в ЕС // Deutschland. - 2011. - № 4. - С. 8-11.
9. Мировая экономика и международные отношения. - 2011. - с. 89.
10. Мировое хазяйство и международные экономические отношения: Уч. пособие / Под ред.. А.П. Голикова и др. - Симферополь: «Сонат», 2003.
11. Кривонос Р.А. Німеччина у структурі європейського співробітництва: Автореф. дис… канд. політ. наук: 23.00.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка -- К., 2002. -- 22с.
12. Німеччина: Посібник з країнознавства:Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. / Національний гірничий ун-т / Манфред… Клатте (упоряд.). -- Д., 2002. -- 179с.
13. Офіційний сайт статистичної служби Європейського Союзу (Євростат) - http://epp.eurostat.ec.europa.eu/
Економічна характеристика Німеччини курсовая работа. Международные отношения и мировая экономика.
Курсовая работа: Коррупция как вид социально-патологических явлений
Уголовное Судопроизводство Реферат
Дипломная работа: Корпоративная культура как фактор эффективности управления современным предприятием. Скачать бесплатно и без регистрации
Сочинение: Мое любимое произведение А.С. Пушкина по повести Капитанская дочка
Международные Транспортные Коридоры Практическая Работа Расчет
Реферат: Банковская система Польши. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа по теме Учет финансовых результатов деятельности предприятия
Реферат: Армяне - нация третьего тысячелетия
Клише Для Сочинения Рассуждения 9 Класс
Курсовая работа по теме Бурение инженерно-геологической скважины
Духовные Ценности Определение Для Сочинения
Написать Сочинение Памятный День В Гимназии
Пример Введения Дипломной
Курсовая работа по теме Індивідуально-авторська картина світу
Контрольная работа: Транспортный налог. Налог на игорный бизнес
Сочинение: Мир униженных и оскорбленных в романе Ф. М. Достоевского "Преступление и наказание"
Сочинение На Тему Образ Петра Гринева
Реферат На Тему Особенности Анестезии При Видеоскопических Операциях
Реферат: Систематизация знаний по биологии основа эффективности обучения
Курсовая работа по теме Разработка рекламной компании фирмы по изготовлению мебели (на примере компании 'Шатура')
Организация делопроизводства в государственных учреждениях - Государство и право курсовая работа
Бухгалтерський облік в Україні - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа
Военно-морской флот Российской Федерации - Военное дело и гражданская оборона реферат