Економічна характеристика Марокко - Международные отношения и мировая экономика курсовая работа

Стратегія економічного розвитку в Марокко. Основні показники сільського господарства та сфери послуг в країні. Головна промислова база держави. Структура зовнішньої торгівлі. Конкурентоспроможність і міжнародна співпраця. Географічна структура експорту.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Марокко -- аграрна країна, що розвивається. Марокканська економіка розглядається як відносно ліберальна економіка, що функціонує на основі закону попиту і пропозиції. З 1993 року тут проводиться політика приватизації, унаслідок чого деякі сектори економіки перейшли з державного управління в приватні руки. ВВП в 2014 році склав 91,7 млрд. дол. (по паритету купівельної спроможності - 153,8 млрд. дол., 4900 дол. на душу населення), з яких 31,6% створюється промисловістю, 17,1% - сільським господарством, 51,4% - сферою послуг.
При цьому, її економіка вважається достатньо балансованою, тобто оптимально поєднує різні галузі з метою забезпечення найвищого рівня її загальної конкурентоспроможності.
Актуальність обраної теми, пояснюється ще й тим, що рівень життя в Марокко на сьогоднішній день є одним з найвищих в світі, а досягти цього можна було за умов досить потужного економічного розвитку.
Ступінь вивчення проблеми економічного розвитку Марокко показує, що останнім часом вона отримала новий поштовх до аналізу серед науковців. Так можна виділити праці таких вчених як: Строгов М., Сашин Г.З., (які досліджували проблеми соціально-економічного розвитку країни), Мазуров Ю.Л, Говор Є.В., Масов А.Я. (які досліджували проблеми економічного розвитку в регіональному розрізі) та ін. Разом з тим, багато питань економічного розвитку, економічної політики, особливо зовнішньої, залишається на сьогодні не достатньо вивченими.
Об'єктом дослідження є економічна система Марокко, її розвиток та процес управління нею.
Предметом дослідження є механізми забезпечення сталого економічного розвитку країни та ефективність збалансованого розвитку різних галузей економіки.
Метою роботи є аналіз економічного розвитку Марокко та виокремлення його особливостей та характерних рис.
В процесі дослідження потрібно вирішити такі завдання:
– проаналізувати основні економічні показники розвитку Марокко;
– визначити фактори і динаміка економічного розвитку;
– обґрунтувати стратегію економічного розвитку країни;
– оцінити галузеву структуру економіки Марокко, в тому числі сільськогосподарське виробництво, промисловість та сферу послуг;
– дати характеристику структури зовнішньої торгівлі Марокко;
– проаналізувати рівень іноземних інвестицій та державного боргу країни;
– визначити місце Марокко в конкурентному середовищі міжнародної економічної спільноти.
Теоретико-методологічну базу дослідження склали наукові роботи та періодичні видання з теми дослідження, а також статистичні дані таких міжнародних організацій як: СОТ, МВФ, ЦРУ, МБРР, АСЕАН, ООН тощо.
Під час проведення дослідження були використанні такі методи: аналізу, порівняльний, статистичний, історичний, конкретно-описовий тощо.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що був проведений комплексний аналіз економічної ситуації Марокко, її економічної політики та основних показників розвитку, який об'єднав у собі дані багатьох розрізнених організацій, світових форумів тощо і дав змогу комплексно підійти до проблеми визначення місця Марокко в конкурентоспроможному середовищі розвинутих країн світу.
Практична значимість роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використанні при підготовки методичних та дидактичних матеріалів для відповідних дисциплін, а також з метою проведенні подальших наукових досліджень.
Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків; містить сторінок тексту, 4 рисунки, 9 таблиць. Список використаної літератури містить 25 найменувань.
Марокко - африканська держава, розташована у північно-західній частині африканського континенту, відокремлена від Європи Гібралтарською протокою. На півночі Марокко омивається Середземним морем, на заході - Атлантичним океаном. На сході і південному сході Марокко межує з Алжиром. Тури в Марокко популярні серед французів та іспанців, полюбилася ця країна і українцям.
Загальна площа Марокко - 446550 кв. км. Берегова лінія Марокко дуже довга і становить 1835 км.
Марокко, після майже півстолітнього перебування під протекторатом Франції, здобуло незалежність у березні 1956 року. На півночі країни залишилися невеликі іспанські анклави - міста Мелілья і Сеута та низка дрібних острівців у Середземному морі. Посилаючись на свої “історичні права”, Марокко встановило контроль над колишньою іспанською колонією Західною Сахарою (у 1976 році - у її північній частині, у 1979 році - південній). Нині, з міжнародно-правової точки зору, Західна Сахара залишається спірною територією [20, c. 281].
Відповідно до державного устрою, Марокко - конституційна демократична і соціальна монархія, у якій народ реалізовує свій суверенітет через волевиявлення шляхом референдумів або через конституційні установи.
Населення Королівства Марокко складає близько 32,4 млн. осіб, з яких 99% - араби та бербери, решта - іспанці, французи та євреї (табл. 1.1). Лише шоста частина населення - люди віком понад 50 років. 53% населення мешкає в містах. Понад 2 млн. вихідців з Марокко легально проживає за кордоном, головним чином - в Західній Європі (Франція, Нідерланди, Бельгія, Іспанія).
Таблиця 1.1. Населення Марокко в 2015 р.
Рівень урбанізації (питома вага міського населення)
Внутрішньо-економічна ситуація зумовлюється тим, що Марокко є аграрною країною з відносно розвиненими гірничо-видобувною та деякими галузями переробної промисловості (текстильна, хімічна, харчова, шкіряна, фармацевтична). Королівство володіє 70% світових запасів високоякісних фосфатів, посідає перше місце у світі за їх експортом та третє - за обсягами видобутку. Інформація стосовно золотовалютних запасів країни є конфіденційною та не подається в офіційних публікаціях.
За індексом людського розвитку ООН Королівство Марокко займає 124 місце. У 2014 році ВВП країни склав 151,4 білліона дол. США. ВВП на душу населення - 4800 дол. США (табл. 1.2). Джерелами формування валового внутрішнього продукту є сектор послуг (торгівля, транспорт, зв'язок) - 35,5%, промисловість (шахти, енергетика, обробна промисловість) - 19,8%, сільське господарство та рибальство - близько 44,6%. На стан економіки Марокко негативно впливають несприятливі погодні умови, які призводять до значних втрат у сільському господарстві, коливання світових цін на енергоносії та інфляційні процеси.
Таблиця 1.2. Основні макроекономічні показники Марокко в 2014 р.
ВВП у порівняльних цінах (за паритетом купівельної спроможності) -
ВВП в поточних цінах (за офіціальним курсом обміну)
Занятість в економіці (чисельність економічно активного населення)
Середня облікова ставка Центробанка
Вартість вільно акцій, що вільно продаються
Отже, можемо зробити висновок, що Марокко - це країна з досить хорошими макроекономічними показниками. Сільське господарство Марокко приносить 17,1% ВВП, і в ньому зайнято 44,6% працездатного населення. В сфері послуг країни зайнято близько 35,5% працездатного населення країни. Так, в промисловості зайнято близько 19,8% працездатного населення, воно дає 31,6% ВВП країни. Негативним явищем являється рівень безробіття в Марокко, і складає 9,1%. Також в країні досить великий державний борг (61,1%).
1.2 Фактори і динаміка економічного росту
Головне багатство Марокко - фосфорити, по запасах і видобутку яких Марокко займає третє місце в світі (після США і Росії) і перше по експорту (30% світового експорту). Промислове значення мають також родовища кам'яного вугілля, руд заліза, свинцю і цинку, марганцю, кобальту, міді; бариту і фтору. На шельфі (район Агадіра і Ес-Сувейра) ведуться пошуки нафти і газу. Інші галузі промисловості: харчова (цукор, мука, консерви), текстильна (80% продукції йде на експорт), шкіряна, хімія (кислоти і добрива на основі фосфоритів), фармацевтика, цементна, збірка легкових автомобілів (фірм «Рено», «Фіат», «Пежо»), вантажівок («Форд», «Вольво», «Мерседес», «Хино», «Ісудзу») і автобусів [17].
Всі фактори економічного зростання впливають в першу чергу на рівень ВВП Марокко (табл. 1.3).
Таблиця 1.3. Рівень ВВП країни в 2000-2014 рр.
З даних табл. 1.3 ми можемо побачити, що ВВП країни в 2014 р. в порівнянні з 2000 р. зросло на 30290 млн. дол. І відповідно щорічно відбувається збільшення ВВП на душу населення. Цей показник в 2014 р. склав 4900 тис. дол. (рис. 1.1., 1.2).
Рис. 1.1. Динаміка зростання ВВП Марокко, млн. дол.
Рис. 1.2. Динаміка зростання ВВП на душу населення в Марокко, млн. дол.
Таким чином, можна відзначити, що ВВП Марокко найбільше зріс в 2013-2014 рр., що свідчить про гарний економічний розвиток країни.
1.3 Стратегія економічного розвитку
Історію економічного розвитку Марокко можна розділити на ряд етапів. Початок першого відноситься до 1840-1875 рр., коли Марокко відкрило двері європейській торгівлі. Потім послідував період політики протекціонізму і внутрішніх економічних реформ кінця 19 ст., зроблених за ініціативою Мулай Хасана I (1873-1894). Провал реформ і політика європейських держав відносно Марокко прискорили боргова криза (1904-1912), яка привела країну до встановлення над нею економічного опікування в рамках французького протекторату, а також до розділу території Марокко між Францією і Іспанією і встановлення міжнародного управління Танжером (1912-1956).
Після отримання незалежності (1956-1965) Марокко успадкувало економіку протекторату, в основі якої лежав експорт первинної сировини, цитрусових і фосфоритів. Така економіка не змогла уберегти країну від валютної кризи, частково викликаної різким підвищенням цін на світовому ринку цукру [12, c. 55].
Колонізація і французький протекторат (1912-1956). Не дивлячись на те, що французька колоніальна присутність була відносно недовгою (44 роки), вона сприяла розвитку широкомасштабного товарного сільського господарства, сільськогосподарського зрошування, посиленню економічної значущості Касабланки, великомасштабному розвитку видобутку фосфоритів і переважанню зв'язків з Францією в зовнішньоторговельному балансі.
Незалежність і експорт сировини (1956-1965). Після 1961 р. Марокко вступило в період реалізації проектів розвитку, що фінансувалися державою, і порівняно сильного контролю держави над підприємництвом. При султанові Мухаммеді V марокканці почали брати економіку під свій контроль. Ключові галузі - залізничний транспорт, імпорт цукру - були націоналізовані незабаром після досягнення незалежності (монополія на чай і цукор була приватизована в 1994 році).
Встановлення контролю держави над економікою і приватним сектором стали головними тенденціями в 1973-1978 рр. Після двох невдалих спроб державного перевороту в 1973 році король і його економічні радники розробили план державних інвестицій в економіку.
У 1978-1979 рр. королівство Марокко стало згортати свою інвестиційну програму. Окупація колишньої Іспанської Сахари обходилася країні в один мільйон доларів в день, а військові витрати поточного бюджету досягли рівня 40%. Були потрібні додаткові асигнування для створення і розвитку інфраструктури і надання субсидій сотням тисяч недавніх переселенців. Жорстока засуха укупі з високими цінами на світовому ринку пшениці різко збільшили вартість імпорту цієї культури.
Збільшувався зовнішній борг країни, а ціни на товари, що ввозяться, продовжували зростати. Економічні радники короля Хасана II спільно з експертами Міжнародного валютного фонду (МВФ) зайнялися пошуками стабілізаційних заходів. У 1979 році МВФ спільно з Марокко розробляли програму податкових реформ і поліпшення системи управління в державному секторі економіки. Проте всі ці кроки не принесли бажаного результату, і країна наближалася до банкротства. У 1981 році були урізані субсидії на основні продукти харчування. Таке рішення властей викликало незадоволеність в країні і спонукало три профспілки провести в Касабланці страйк, який у свою чергу привів до масових протестів і багаточисельних зіткнень з силами безпеки [12, c. 57].
Не дивлячись на всі спроби уряду ввести нові заходи по жорсткій економії і девальвації марокканської грошової одиниці дірхама, Марокко не зуміло уникнути кризи. Впродовж 1985 року збільшувався курс американського долара, зростали військові витрати на проведення операцій в Західній Сахарі. Уряд пішов на скорочення витрат на інвестиції і соціальну сферу, а король Хасан II оголосив про намір ще ширше відкрити двері країни для іноземних інвестицій.
Сьогодні, Марокко є досить стабільно розвиваючою ся державою і посідає 51 місце в рейтингу країн світу по рівню ВВП.
Розділ 2. Галузева структура економіки
2.1 Первинний сектор (сільськогосподарське виробництво)
У сільському господарстві зайнято 44,6% працездатного населення, воно дає 17,1% ВВП [25]. Доля продукції сільського господарства в експорті складає 25%. У сільськогосподарському виробництві країни кліматичний фактор залишається вирішальним чинником, і тому застосовується зрошування (1,44 млн. га). Зернові, боби і цукровий буряк займають 80% оброблюваних земель. Вирощуються пшениця (3 млн. т), томати (1,2 млн. т), картопля (1,4 млн. т). Прибережні води Марокко багаті рибою, при цьому 75% вилову складають сардини.
Таблиця 2.1. Основні показники сільського господарства Марокко в 2015 р.
Зайнятість в сільському господарстві
Коренеплоди (картопля, маніок, ямс ін.)
Таким чином, ми бачимо, що Марокко найбільше виробляє, в розрахунку на душу населення такі продукти як зерно, фрукти та овочі, цукрові рослини та тютюн. М'ясо країна практично не виробляє, а в основу імпортує. Чимало займає вилов риби - 996 тис. т.
2.2.Вторинний сектор (промисловість та будівництво)
Марокканська промисловість орієнтується головним чином на випуск експортної продукції (переважно текстилю і шкіряних виробів) в країни ЄС. Велика частина багатогалузевого промислового сектора Марокко була створена в 1950-і роки. Заходи по лібералізації інвестиційної політики, зміни в міжнародному торговому законодавстві і приватизація державних підприємств сприяли з середини 1980-х років притоку інвестицій, але загалом місцевий промисловий сектор все ще слабо розвинений і базується на сімейному бізнесі. У результаті лібералізації і приватизації значна сума зовнішньої заборгованості значно скоротилася і в 1995 становила 15,2 млрд. дол.
Основна промислова база країни зосереджена в прибережному районі Касабланка - Кенітра. Є підприємства по консервуванню м'яса і риби, рафінуванню цукру, борошномельні заводи. Автоскладальне виробництво в Касабланці працює на імпортних вузлах і деталях. Автомобільні компанії «Рено», «Фіат» і «Пежо» збирають в Марокко легкові автомобілі, «Форд», «Вольво», «Мерседес», «Хіно» і «Ісудзу» - вантажні машини, різні компанії ведуть збирання автобусів. У Касабланці функціонує значне число фармацевтичних компаній. Близько 25% промислових робітників зайняті на підприємствах текстильної галузі, понад 80% продукції текстильних фабрик йде на експорт, головним чином в країни ЄС.
Таблиця 2.2. Основні показники промисловості Марокко в 2014 р.
Виробництво фосфорної кислоти і потрійного суперфосфату (для хімічних добрив) здійснюється в районі Сафі і Джорф-Ласфар на підприємствах державної компанії «Офіс шеріф'єн де фосфат», яка бере участь також в розробці і експорті фосфатів. У 1984 в середземноморському порту Надор став до ладу сталепрокатний стан [21].
У Марокко розвивається металургійна галузь. Тут працює великий виробник «Sonasid», який входить до групи «Arcelormittal» ? один із провідних виробників довгомірної продукції і сортового прокату в Північній Африці. На 2013 р. сукупна потужність підприємств «Sonasid» становить 950 тис. т сортового прокату на рік, компанія забезпечує близько третини внутрішнього сталевого попиту.
Туризм -- дуже важлива стаття доходів Марокко, а також головна сфера зайнятості для марокканців. Доходи від туризму в 2011 році склали $7,55 млрд. В 2012 році країну відвідало 8 млн. У 2014 році 10 млн. туристів відвідали королівство, а доходи від цієї галузі склали близько 20% ВВП. Головним центром тяжіння туристів є Марракеш.
Таблиця 2.3. Основні показники сфери послуг Марокко в 2014 р.
Марокко має розвинену транспортну інфраструктуру. Основні перевезення здійснюються автомобільним (протяжність ґрунтових і шосейних доріг - 60000 км) і залізничним (біля 2000 км) транспортом. Велика частина залізниць одноколійні (довжина двоколійних шляхів 200 км). У північній і центральній частинах країни існує досить щільна мережа залізниць O.N.C.F. (Національні залізниці), що зв'язують між собою великі міста: Касабланку, Рабат, Фес, Мекнес і Марракеш. Подорожі на потягах безпечні і досить недорогі.
Марокко має 58 аеропорти, 11 з яких мають міжнародне значення. Основним по кількості регулярних рейсів, обсягам пасажирських і вантажних перевезень є аеропорт Мухамед-V (Касабланка) [3, c. 153].
Важливе значення мають також Агадир і Марракеш. 30 провідних аеропортів країни перебувають у віданні Національного Керування аеропортами (ONDA), інші - у розпорядженні Дирекції повітряного транспорту.
Важливе значення в транспортній інфраструктурі займає морський транспорт. Великі морські порти діють в Касабланці, Танжері, Сафі, Мухаммедії. Основний порт - Касабланка, один з найбільших портів Африки; на Касабланку приходиться 80% зовнішніх перевезень Марокко.
Розділ 3. Країна в світовому господарстві
Внутрішньо-економічна ситуація зумовлюється тим, що Марокко є аграрною країною з відносно розвиненими гірничо-видобувною та деякими галузями переробної промисловості (текстильна, хімічна, харчова, шкіряна, фармацевтична). Королівство володіє 70% світових запасів високоякісних фосфатів, посідає перше місце у світі за їх експортом та третє - за обсягами видобутку.
У 2014 р. імпорт Марокко складався з 27,3% машин і транспортного устаткування, 25,8% - паливо, мастила і 15.8% - промислові товари [7, c. 44].
З 2012 по 2014 рр. нафтова продукція була основним продуктом для імпорту країни.
У 2014 році на країни Європейського Союзу припало більше 50% марокканського експорту і імпорт. Постачання нафти з арабських держав, перш за все Саудівської Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратів і Кувейту, також склали значну частину всього імпорту країни.
Структура зовнішньої торгівлі Марокко відображена в табл. 3.1.
Таблиця 3.1. Зовнішня торгівля Марокко в 2014 р.
Географічна структура експорту Марокко зображена в табл. 3.2.
Таблиця 3.2. Основні країни експортері Марокко в 2014 р.
Несприятливий стан зовнішньої торгівлі Марокко можна пояснити високою вартістю нафти, що імпортується, залежністю країни від туризму, експорту продовольства і фосфоритів. Об'єми експорту продовольства знаходяться в прямій залежності від погодних умов, світових цін на фосфорити, які вже довгий час не піднімалися, а що стосується відвідин Марокко туристами, то їх чисельність безпосередньо залежить від стану економіки європейських країн і таких міжнародних подій, як, наприклад, революції і конфлікти в країнах Північної Африки.
У 2014 році об'єм експорту Марокко склав 14,49 млрд. дол. Основні статті експорту: одяг, риба, фосфорити. Партнери по експорту: Іспанія 22.02%, Франція 20.22%, Індія 4.91%, Італія 4% [15].
Об'єм імпорту Марокко склав 34,19 млрд. дол. Статті імпорту: нафта, телекомунікаційне устаткування, пшениця, газ і електрика. Партнери по імпорту: Франція 16.95%, Іспанія 14.72%, Китай 7.1%, Італія 6.76%, Німеччина 6.28%, США 5.66%, Саудівська Аравія 5.11%.
3.3 Конкурентоспроможність і міжнародна співпраця
В 2014 році Марокко в рейтингу країн за Індексом глобальної конкурентоспроможності займала 30 місце із індексом 7,1, а в 2013 році - 38 місце із 5,9. В останні десятиліття міжнародні відносини Марокко ґрунтувалися на тісних відносинах з ЄС, Азією, Північною Америкою тощо. Основні зусилля держави направлені на лібералізацію зовнішньої торгівлі.
Будучи наймогутнішою державою материка, Марокко відіграє важливу роль на світовій економічній і політичній арені. Держава член ООН, Ліги арабських держав, Організації ісламської конференції і Союзу арабського Магріба та «Групи 77». Після прийому до складу Організації африканської єдності (ОАЄ) Західної Сахари Марокко зберігає номінальне членство у цій організації. Марокко активно бере участь у діяльності Африканського банку розвитку, нинішній голова Банка є марокканцем. Окрім цього Марокко - член Ісламського банку розвитку та Світового банку, який з 1983 надав країні кілька позик на проведення економічних реформ. У 1987 Марокко стало однією з перших держав, що розвиваються, які приєдналися до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, а в 1994 приймало учасників Уругвайського раунду ГАТТ [23].
Марокко, незважаючи на суттєві економічні проблеми, що мали місце протягом останніх років, продовжує претендувати на роль вагомого економічного партнера України на африканському континенті (обсяг товарообігу у 2013 р. склав 267,3 млн. доларів США, з великим позитивним сальдо на користь України).
Перспективними галузями співробітництва України з Марокко вважаються морське рибальство та пов'язані з ним галузі; будівництво, зокрема транспортної і портової інфраструктури; наука і технології; енергетика; освіта і підготовка кадрів; спорудження та реконструкція промислових об'єктів; банківська сфера. Марокканські бізнесмени виявляють інтерес до української сільськогосподарської техніки та автобусів.
1. Брук С.И. Население мира. Этнодемографический справочник, М. - 2014. - 345 р.
2. Вовк В.С., Новиков А.И., Глаголєв А.И. и др. Мировая индустрия и рынки сжиженного природного газа: прогнозное моделирование. - М.: Газпром экспо. - 2013. - 312 с.
3. Гасим С. Общие тенденций развития экономики Королевства Марокко // Вестник ХНУ № 503. Экономическая серия - Харьков - 2001. - С. 152-155.
4. Голиков А.П., Черномаз П.А. Международные экономические термины: словарь-справочник. - Харьков: ХНУ им. В.Н. Каразина, 2011.
5. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посіб. / Шаблій О.І., Кузик С.П., Книш М.М. та ін., за ред. С.П. Кузика. - Львів: Світ, 2002.
6. Жук М.В., Бауліна Т.В. Міжнародні стратегії економічного розвитку: Навч. посіб. / М.В. Жук, Т.В. Бауліна. - К.: Паливода А.В., 2010.- 348 с.
7. Мировая экономика и международные отношения. - 2015. - с. 89.
8. Мировое хазяйство и международные экономические отношения: Уч. пособие / Под ред.. А.П. Голикова и др. - Симферополь: «Сонат», 2003.
9. Народы Африки: под ред. С.А. Токарева и С.П. Толстова. - М. - 2014. - 290 р.
10. Уалалу, Ф. Очерки марокканской экономики / Ф. Уалалу. - М, 1983. - 199с.
11. Chevron Adds to Gorgon Gas // International Oil Daily. - 2013. - №16. - Р. 107-109.
12. Greenwood G. Morocco. A social and political history. - 2013. - 375 р.
13. Department of Foreign Affairs and Trade. Advancing the National Interest. - 2013. - 322 р.
14. Department of Immigration, Multicultural and Indigenous Affiars. The Evolution of Morocco's Multicultural Policy. - 2014. - 317 р.
15. International Trade Statistics Yearbook, Morocco. - 2012. - 340 р.
16. Monthly Bulletin of Statistics, UN, New York. - 2014. - №6. - Р.128.
17. Morocco Bureau of Statistics. Morocco Yearly. - 2014. - 620 р.
18. Morocco's Leighton secures $837 mil Gorgon LNG jetty contract // Platts Commodity News. - 2013. - №12. - Р. 115-117.
19. LNG expands in Morocco: explosive growth // Economist. - 2013. - № 21. - Р. 212-217.
20. LNG Producers Stand to Gain as Morocco Modifies Carbon Bill // The Oil Daily. - 2013. - № 25. Р. - 275-312.
21. USGS: Mineral Yearbook 2013-2014. - 675 р.
Основні фактори і динаміка економічного росту. Основні економічні показники. Галузева структура економіки. Структура зовнішньої торгівлі. Іноземні інвестиції та державний борг США. Конкурентноспроможність і міжнародна співпраця. Ринкова економіка США. курсовая работа [1,6 M], добавлен 04.08.2016
Основні економічні показники Куби. Вікова структура населення. Чинники і динаміка економічного зростання. Рівень інфляції та безробіття на Кубі у 2003-2012 рр. Основні транспортні мережі. Показники сфери послуг та й структура зовнішньої торгівлі. курсовая работа [218,3 K], добавлен 15.03.2014
Макроекономіка Туреччини: економічні показники, фактори, динаміка та стратегія економічного розвитку. Характеристика народного господарства. Структура зовнішньої торгівлі. Іноземні інвестиції і борги. Конкурентноздатність і міжнародне співробітництво. курсовая работа [888,6 K], добавлен 03.07.2012
Економічний розвиток Німеччини в процесі успішного формування й розвитку світового господарства. Економічні показники. Обґрунтування факторів та динаміки економічного росту. Дослідження сектору сільського господарства, промисловості та сфери послуг. курсовая работа [2,0 M], добавлен 04.08.2016
Оцінка привабливості Тунісу для бізнесу та рівня конкурентоспроможності країни. Характеристика абсолютних показників розвитку зовнішньої торгівлі Тунісу. Товарна та регіональна структура експорту та імпорту товарів. Співробітництво України та Тунісу. реферат [1,1 M], добавлен 11.05.2019
Особливості економічного розвитку індустріальної країни - Тайваню. Географічне розташування та стан внутрішньої економіки країни, її зовнішньоекономічні зв'язки. Показники динаміки імпорту та експорту, структурні показники розвитку міжнародної торгівлі. реферат [348,4 K], добавлен 19.07.2010
Фактори територіальної організації, товарна і географічна структура, закономірності та принципи розвитку зовнішньої торгівлі країн Європейського Союзу. Сутність Європейської інтеграції на початку нового тисячоліття. Розвиток економічних зв’язків країн ЄС. курсовая работа [624,7 K], добавлен 28.10.2014
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Економічна характеристика Марокко курсовая работа. Международные отношения и мировая экономика.
Реферат по теме Некоторые темы геометрии
Курсовая работа по теме Особенности коммерческой деятельности в сфере услуг
Реферат по теме Циррозы печени
Реферат На Тему Фокусировка Приборов. Параллакс И Его Устранение
Подготовить Сочинение О Богатырях
Дипломная работа по теме Предупреждение чрезвычайных ситуаций на нефтебазе г. Бикин
Идеология И Язык Реферат
Реферат: Euthanasia Today Essay Research Paper Euthanasia has
Сочинение На Тему Школьная Ярмарка
Курсовая работа по теме Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности ООО "Асиновский городской молочный завод"
Итоговая Контрольная Работа Со Спецификацией
Реферат по теме Формирование воли дошкольников
Реферат по теме Клинические основы интеллектуальных нарушений
Реферат Законы Ньютона С Рисунками
Курсовая работа по теме Имидж туристической фирмы
Человек Счастлив Своим Умением Забывать Сочинение
Курсовая работа по теме Расчет двух ректификационных установок непрерывного действия для разделения смеси этилацетат – толуол
Дипломная работа по теме Технологія попереднього очищення води
Дипломная работа: Ведення валютного контролю за митними деклараціями банків
Дипломная работа по теме Метрологическое обеспечение измерений биопотенциалов
Обязательства в гражданском праве - Государство и право контрольная работа
Генезис капиталистической экономики - История и исторические личности реферат
Системный анализ института государства - Государство и право курсовая работа